Постанова

від 17.09.2024 по справі 569/15374/24

РІВНЕНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 569/15374/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2024 року м.Рівне

Рівненський міський суд Рівненської області в особі головуючої судді Панас О.В. розглянувши в порядку письмового провадження в мiстi Рiвному справу за позовом ОСОБА_1 до Департаментумуніципальної вартиРівненської міськоїради, інспектора з паркування Департаменту муніципальної варти Рівненської міської ради Кошелюк Вікторії Андріївни про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, -

в с т а н о в и в :

У провадженні Рівненського міського суду Рівненської області перебуває справа за позовом ОСОБА_1 до Департаментумуніципальної вартиРівненської міськоїради, інспектора з паркування Департаменту муніципальної варти Рівненської міської ради Кошелюк Вікторії Андріївни про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення. Просила скасувати постанову інспектора з паркування Департаменту муніципальної варти Рівненської міської ради серії RVN 044304 від 11.07.2024 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.3 ст.122 Кодексу України та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 680 грн. Судові витрати покласти на відповідача. Позовні вимогиобґрунтовує тим,що інспектор з паркування ОСОБА_2 в постанові про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 зазначила, що 10.07.2024 року о 15-14 год. за адресою: вул. Гетьмана Мазепи 20, місто Рівне, особа, яка керувала автомобілем ХОNDA HRV реєстраційний номер НОМЕР_1 порушила вимоги дорожнього знаку та здійснила зупинку в зоні дії дорожнього знаку 3.34 «Зупинка заборонена», чим порушила пункту 15.9 Правил дорожнього руху та вимог та ч.3 ст.122 КпАП України. Постанова RVN 044304 про визнання винною ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 122 КпАП України та накладення адміністративного штрафу у розмірі 680 грн. є незаконною та недоведеною, винесена із порушенням вимог адміністративного законодавства, Конституції України та нормативно - правових актів, конституційні права громадян, а тому підлягає скасуванню. Відповідно до п. «г» п. 15.9 ПДР, зупинка забороняється на перехрестях та ближче 10 м від краю перехрещуваної проїзної частини за відсутності на них пішохідного переходу, за винятком зупинки для надання переваги в русі та зупинки проти бокового проїзду на Т- подібних перехрестях, де є суцільна лінія розмітки або розділювальна смуга. Отже, для притягнення особи за ч.3 ст.122 КУпАП необхідно встановити факт не тільки порушення відповідного пункту Правил дорожнього руху, а й наслідки у вигляді створення перешкоди дорожньому руху або загрозі безпеці руху. З аналізу фотокопій, розміщених на сайті, слід зробити висновок, що постанова RVN 044304 винесена без належних доказів та складу адміністративне правопорушення ч.3 ст.122 КУпАП. У справі повинні бути заміри відстані від краю перехрещуваної проїзної частини, при умові відсутності на них пішохідного переходу, однак вказані заміри відсутні у справі, чим спростовуються підстави притягнення до адміністративної відповідальності. Всупереч зазначених на сайті фотознімків, неможливо встановити, відстань від краю перехрещуваної проїзної частини, на якій зупинений транспортний засіб позивача.Крім цього чітко видно два пішохідні переходу, по АДРЕСА_1 , а саме пішохідний перехід перед боковим проїздом на Т-подібному перехресті. Відповідачем не зафіксовано належним чином замір відстані між об`єктами, як вимагається п. «г» п. 15.9 ПДР. За таких обставин, відповідачами не доведено в установленому порядку факт скоєння позивачем правопорушення, про яке зазначено в оскаржуваній постанові, а саме порушення п. 15.9 «г» Правил дорожнього руху, що свідчить про необґрунтованість постанови про накладення адміністративного стягнення серії RVN № 044304 від 11.07.2024 року через відсутність в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. З ст. 122 КУпАП. Ухвалою суду від 22.08.2024 прийнято позовну заяву ОСОБА_1 до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено розглядати справу без повідомлення (виклику) учасників справи. Від представникавідповідача Департаменту муніципальної варти РМР Кученець О.М. досуду надійшовписьмовий відзивна позов,вякомузаперечили протизадоволення позовнихвимог. Просили відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 в повному обсязі. Свою правовупозицію обґрунтовуютьтим,що 11 липня 2024 року інспектором Департаменту муніципальної варти Рівненської міської ради, за даними інформації Національної автоматизованої інформаційної системи (НАІС) Єдиного державного реєстру транспортних засобів щодо транспортних засобів та їх власників, встановлено відповідальну особу, зазначену у ч. 1 ст. 14-2 КУпАП, якою виявилась ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який належить транспортний засіб Ноnda Hr-V д.н.з НОМЕР_1 . Постановою серії RVN 044304 від 11 липня 2024 року позивачку притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею ч. 3 статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення та застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 680,00 гривень. Як видно з фотознімку, зробленого 10.07.2024 о 15:14:23 інспектором з паркування було розміщено на лобовому склі транспортного засобу повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності. Як видно із print screen адміністративних матеріалів розташованих на сайті Рівненської міської ради (далі - фотознімки), які додаються до відзиву, особа, яка керувала транспортним засобом здійснила зупинку транспортного засобу на перехресті та створила перешкоду дорожньому руху, чим порушила п. 15.9 «ґ» ПДР України та ч.3 ст. 122 КУпАП. З огляду на вище зазначені норми, матеріали справи та фотознімки, які додані до відзиву, слідує, що розташування транспортного засобу Ноnda Нг-V д.н.з НОМЕР_1 , створювало перешкоду дорожньому руху, а також транспортний засіб Ноnda Нг-V д.н.з НОМЕР_1 було зупинено в супереч Правилам дорожнього руху, а саме на перехресті. Позивачем не надано жодних доказів на підтвердження своєї позиції, лише висловлено суб`єктивну думку, що не має жодного нормативного та доказового підґрунтя. Відсутність Факту правопорушення, позивач доводить своїми ж поясненнями. Таким чином, факт вчинення позивачем правопорушення, передбаченого частиною першою статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення, підтверджується наявними у матеріалах справи доказами, які оформлені у встановленому законом порядку та повинні бути враховані судом. Просили відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 в повному обсязі. Відповідачем до відзиву також долучено копії письмових документів, на які відповідач посилається як на докази та які були досліджені судом. Відповідач інспектор з паркування Департаменту муніципальної варти Рівненської міської ради Кошелюк В.А. відзиву на позов не подала. Ухвалою суду від 22.08.2024 р. прийнято позовну заяву ОСОБА_1 до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено розглядати справу без повідомлення (виклику) учасників справи. Дослідивши наявні у справі докази, та оцінивши їх в сукупності, суд прийшов до наступних висновків. Судом встановлено,що Постановою серії RVN № 044304 від 11.07.2024 року ОСОБА_1 , визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у сумі 680 грн. Як зазначено у постанові 10.07.2024 року о 15:14:07 год. за адресою вулиця Гетьмана Мазепи, 20, м. Рівне, Рівненська область, інспектором з паркування Департаменту муніципальної варти Рівненської міської ради Кошелюк В.А. було зафіксовано порушення правил зупинки транспортного засобу та встановлено, що особа яка керувала автомобілем (водій) Ноnda Нг-V д.н.з НОМЕР_1 порушила правила зупинки, а саме: здійснила зупинку транспортного засобу транспортного засобу на перехресті та створила перешкоду дорожньому руху, чим порушила п. 15.9 «ґ» ПДР України та ч.3 ст. 122 КУпАП. Відповідно до статті 14 Закону України «Про дорожній рух» (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин), учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух. Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до вказаного закону, встановлюється ПДР України. Відповідно до п.п. «ґ» п. 15.9 ПДР зупинка забороняється, зокрема, на перехрестях. Ч. 3 ст. 122 КУпАП передбачено, ненадання переваги в русі транспортним засобам аварійно-рятувальних служб, швидкої медичної допомоги, пожежної охорони, поліції, що рухаються з увімкненими спеціальними світловими або звуковими сигнальними пристроями, ненадання переваги маршрутним транспортним засобам, у тому числі порушення правил руху і зупинки на смузі для маршрутних транспортних засобів, а так само порушення правил зупинки, стоянки, що створюють перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Виходячи із змісту пункту 1 статті 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів. Доводи позивачки не заслуговують на увагу з тих підстав, що в даному випадку здійснення замірів не передбачено. Департамент на підтвердження правомірності дій щодо притягнення позивача до адміністративної відповідальності надає фотознімки, зроблені 10.07.2024 року о 15:12:35, 15:12:53, 15:13:03, 15:14:23 годині де зображено транспортний засіб, який належить позивачці, а саме Ноnda Нг-V д.н.з НОМЕР_1 , які підтверджують факт зупинки транспортного засобу на перехресті. Ці фотознімки, містять географічні координати, а також дату, час (момент) та місце розташування транспортного засобу. Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Частиною другоюстатті 2 КАС Українипередбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначеніКонституцієюта законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку. Згідно ч. 1ст.9 КАС Українирозгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Згідно ч.1 ст.268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Відповідно дост. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Згідно ч. 1ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78 цього Кодексу. Згідно ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Визначений ст. 77 КАС УКраїни обов`язок відповідача суб`єкта владних повноважень довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності не виключає визначеного ч.1 цієї статті обов`язку позивача довести ті обставини, на яких грунтуються його вимоги. На підставіст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). Відповідно до п.2 ч. 3ст. 286 КАС Україниза наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи). Аналізуючи зазначені норми законодавства, суд приходить до висновку, що положеннястатті 293КУпАПпрямо невказують,щосудприрозглядісправивпорядку КАСнаділений повноваженнями, визначенимистаттею 293 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Разом з тим, специфіка такого перегляду полягає в тому, що суд фактично і виконує повноваження органу (посадової особи), яка переглядає постанову у справі по адміністративне правопорушення. Виходячи з положень частини 2статті 124 Конституції України, що юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення, суд вважає за необхідне зазначити, що суд який переглядає постанову у справі про адміністративне правопорушення не може мати менше повноважень, аніж вищестоящий орган (посадова особа) при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення. Суд, який переглядає постанову в порядку КАС, з особливостями, визначенимиКодексом України про адміністративні правопорушення, не може мати менші повноваження аніж апеляційний суд загальної юрисдикції. Наведене вище дає підстави дійти висновку, що суд наділений усією повнотою тих повноважень, які визначеністаттею 293 Кодексу України про адміністративні правопорушення, в тому числі й правом скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи). Крім того, дане положення закріплено в ч. 3ст. 286 КАС України, згідно якої за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено. Виходячи з принципу повноти всебічності та об`єктивності, дотримання порядку розгляду адмінматеріалу, є суттєвим. Враховуючи вищенаведене, суд прийшов до висновку, що в діях особи , яке керувала автомобілем Ноnda Нг-V д.н.з НОМЕР_1 , власником якого є ОСОБА_1 , містяться ознаки порушення вимог пункту 15.9 (г) Правил дорожнього руху, відповідальність за яке передбачена ч.3 ст.122 КУпА.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 9, 19, 20, 77, 241, 244, 245, 246, 286, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в :

ОСОБА_1 відмовити у задоволенні позову до Департаментумуніципальної вартиРівненської міськоїради, інспектора з паркування Департаменту муніципальної варти Рівненської міської ради , ОСОБА_2 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення до Восьмого апеляцiйного адміністративного суду через Рiвненський мiський суд.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Позивач: ОСОБА_1 , що проживає: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідач:Департамент муніципальної вартиРівненської міськоїради,місцезнаходження: 33014, м.Рівне, вул. С.Бандери, буд. 44, код ЄДРПОУ 44350009.

Відповідач: інспекторз паркуванняДепартаменту муніципальноїварти Рівненськоїміської ради Кошелюк Вікторія Андріївна, місцезнаходження:33014,м.Рівне,вул. С.Бандери, буд. 44.

Повний текст рішення виготовлено 17.09.2024

Суддя: О.В.Панас