Рішення

від 16.09.2024 по справі 696/461/24

КАМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

16.09.2024

Справа № 696/461/24

2-о/696/30/24

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2024 року м. Кам`янка

Кам`янський районний суд Черкаської області

в складі: головуючого судді - Шкреби В.В.,

при секретарі- Степановій Н.В.,

за участю представника заявника в режимі відеоконференції- адвоката Погасій С.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кам`янка Черкаської області цивільну справу за заявою ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , прож. по АДРЕСА_1 ), заінтересована особа Михайлівська ОТГ Черкаського району Черкаської області (код ЄДРПОУ 34176430, вул. Героїв Майдану, б. 27 в с. Михайлівка Черкаського району Черкаської області) про встановлення факту спільного проживання,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 через свого представника звернувся до суду з заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, а саме факту постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини.Заінтересована особа у даній справі Михайлівська об`єднана територіальна громада Черкаського району Черкаської області .

В обґрунтування вимог заяви посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати ОСОБА_2 . За життя ОСОБА_2 проживала у цивільному шлюбі з ОСОБА_3 , у її будинку за адресою: АДРЕСА_2 .

ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 помер. Після його смерті відкрилася спадщина на його майно, зокрема і на земельну ділянку з кадастровим номером 7121882000:04:000:0068, площею 2,04 га., цільове призначення якої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована в адміністративних межах Жаботинської сільської ради Черкаського району Черкаської області.

Син померлого ОСОБА_4 , від належного спадкового майна відмовився на користь заявника.

З метою прийняття спадщини, ОСОБА_1 , звернувся до нотаріуса.

Проте, приватним нотаріусом Черкаського районного нотаріального округу Черкаської області Бойко Л.В. йому було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_3 ..

Підставою відмови як зазначила нотаріус, є відсутність доказів проживання заявника зі спадкодавцем однією сім`єю не менше як п`ять років до часу відкриття спадщини.

Та оскільки заявник на протязі останніх п`яти років перед смертю ОСОБА_3 проживав разом з ним однією сім`єю, мали взаємні права та обов`язки, то саме з вказаних підстав, та метою прийняття спадщини як спадкоємець четвертої черги звернувся до суду та просить встановити даний факт.

Ухвалою судді Кам`янського районного суду Черкаської області від 17 квітня 2024 року відкрито провадження по справі та надано заінтересованій особі термін на подання відзиву до суду.

В судовому засіданні заявник та його представник вимоги заяви підтримали, просили їх задовольнити.

Представник заінтересованої особи у судове засідання не з`явився. В матеріалах справи міститься заява за підписом сільського голови, в якій він просить суд розгляд справи провести без участі представника сільської ради, зазначив, що при ухваленні рішення покладаються на розсуд суду.

Заслухавши присутніх сторін по справі, дослідивши письмові матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази , які мають юридичне значення для розгляду справи та її вирішення, суд дійшов до висновку, що заява про встановлення факту спільного проживання підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Згідно з ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст.ст.12,13,81 ЦПК України суд розглядає справу не інакше як за заявою осіб, в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів, тобто кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати заявника ОСОБА_2 . Дане підтверджено копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 від 25.03.2020 року (а.с.9).

За життя ОСОБА_2 проживала у цивільному шлюбі з ОСОБА_3 , у її будинку за адресою: АДРЕСА_2 .

ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 помер. Дане підтверджено копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 від 03.03.2021 року (а.с.6).

Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина на його майно, зокрема і на земельну ділянку з кадастровим номером 7121882000:04:000:0068, площею 2,04 га., цільове призначення якої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована в адміністративних межах Жаботинської сільської ради Черкаського району Черкаської області.

Належність за життя ОСОБА_3 на прааві приватної власності вищезазначеної земельної дялянки, підтверджена відомостями з державного реєстру речових прав на нерухоме майно (а.с.12,13).

Дану земельну ділянку з кадастровим номером 7121882000:04:000:0068 має намір успадкувати заявник по справі ОСОБА_1 , як спадкоємець четвертої черги по закону.

З метою прийняття спадщини, завник, звернувся з заявою про прийняття спадщини, до приватного нотаріуса Черкаського районного нотаріального округу Черкаської області Бойко Л.В..

Однак у вчиненні нотаріальної дії по видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_3 , заявнику було відмовлено. Підставою відмови як зазначила нотаріус, є відсутність доказів проживання заявника зі спадкодавцем однією сім`єю не менше як п`ять років до часу відкриття спадщини (а.с.10,11).

Метою звернення заявника до суду є встановлення факту його спільного проживання із спадкодавцем протягом п`яти років на час відкриття спадщини, та оформлення прав на спадкове майно.

Згідно довідки № 105, виданої 13.04.2021 року, за підписом старости села Жаботин виконавчого комітету Михайлівської сільської ради, гр. ОСОБА_2 , 1946 року народження, до дня смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 була зареєстрована і проживала в АДРЕСА_2 . На час її смерті по зазначеній адресі був зареєстрований та фактично проживав і вів спільне господарство- співмешканець ОСОБА_3 (а.с.8).

Відповідно до довідки № 206, виданої 05.04.2024 року, за підписом старости Жаботинського старостинського округу № 1 Михайлівської сільської ради Черкаського району Черкаської області, після смерті ОСОБА_2 , в будинку за адресою: АДРЕСА_2 , залишились проживати її син ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та співмешканець ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.с.8).

З поспортних даних заявника вбачається, місцем реєстрації адреси його проживання, є АДРЕСА_1 (а.с.5).

Постійне проживання протягом п`яти років на час відкриття спадщини після смерті ОСОБА_3 також підтверджене показами свідків ОСОБА_5 , який проживає по АДРЕСА_3 , ОСОБА_6 , який проживає по АДРЕСА_4 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , які проживають по АДРЕСА_5 .

Спірні правовідносини щодо встановлення факту, який має юридичне значення, регулюються главою 6 розділу IV ЦПК України.

Факти, що мають юридичне значення, - це факти, з якими закон пов`язує виникнення, зміну або припинення правовідносин, а саме з питанням спадкування.

Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення (п.5 ч.2 ст. 293 ЦПК України).

Згідно з частиною першою статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Відповідно до пункту 5 частини другої статті 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, перелік яких визначений частиною першою статті 315 ЦПК України.

Відповідно до ч. 3 статті 294 ЦПК України, справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.

Юридичні факти - це життєві обставини чи факти, з якими норми права пов`язують виникнення, зміну або припинення правовідносин.

Перелік фактів, які підлягають встановленню судом в окремому провадженні викладений в ч.1 ст. 315 ЦПК України та не є вичерпним (ч. 2 ст. 315 ЦПК України).

Частиною першою статті 315 ЦПК України регламентовано розгляд справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення. Це можуть бути справи про встановлення фактів: родинних відносин між фізичними особами; перебування фізичної особи на утриманні; каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню; реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу; належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

Згідно з частиною другою статті 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Аналіз зазначених правових норм свідчить про те, що існують два порядки встановлення фактів, що мають юридичне значення: позасудовий і судовий.

Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов:

- факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету встановлення;

- встановлення факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов`язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах;

- заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред`явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо);

- чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі №320/948/18 (провадження № 14-567цс18) зроблено висновок, що у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов. А саме, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право. Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб`єктивних прав громадян. Проте, не завжди той чи інший факт, що має юридичне значення, може бути підтверджений відповідним документом через його втрату, знищення архівів тощо.

Тому закон у певних випадках передбачає судовий порядок встановлення таких фактів.

Таким чином, визначальною обставиною під час розгляду заяви про встановлення певних фактів у порядку окремого провадження є те, що встановлення такого факту не пов`язане з наступним вирішенням спору про право цивільне.

Звертаючись із заявою про встановлення факту, ОСОБА_1 посилалась на те, що він є спадкоємцем четвертої черги спадкування після смерті ОСОБА_3 , проте, він позбавлений можливості оформити свої спадкові права у зв`язку з відсутністю підтвердження факту спільного проживання із спадкодавцем не менш як п`ять років до відкриття спадщини.

Згідно ст.1221 ЦК України місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.

За змістом ст. 29 ЦК України, місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово.

У статті 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» визначено, що місце перебування особи - це адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком менше шести місяців на рік; місце проживання - житло, розташоване на території адміністративно-територіальної одиниці, в якому особа проживає, а також спеціалізовані соціальні установи, заклади соціального обслуговування та соціального захисту, військові частини.

Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України).

Згідно із статтею 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Статтею 1264 ЦК України встановлено, що у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.

Статтею 3 Сімейного кодексу України передбачено, що сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.

Конституційним Судом України у рішенні від 03.06.1999 р. за № 5-рп/99 (справа про офіційне тлумачення терміна «член сім`ї») визначено таку обов`язкову ознаку члена сім`ї, як ведення спільного господарства.

Пунктом 6 Рішення Конституційного Суду України від 03 червня 1999 року N5-рп/99 встановлено, що до членів сім`ї належать особи, що постійно мешкають разом та ведуть спільне господарство. Ними можуть бути не тільки близькі родичі, але й інші особи, які не перебувають у безпосередніх родинних зв`язках. Обов`язковою умовою для визнання їх членами сім`ї є факт спільного проживання, ведення спільного господарства, наявність спільних витрат, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт і т.п.

Надані заявником докази суд визнає належними і допустимими, оскільки ці докази містять у собі інформацію щодо предмета розгляду, зокрема, вони підтверджують факт, який заявник просить установити.

Оскільки встановлені у справі обставини підтверджують позицію заявника, покладену в основу заявленої вимоги, відтак, заявлена вимога підлягає до задоволенню.

Згідно ч.7 ст. 294 ЦПК України при ухваленні судом рішення судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом.

На підставі викладеного вище, керуючись ст.ст. 259, 263-265, 293, 315 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , прож. по АДРЕСА_1 ), заінтересована особа Михайлівська ОТГ Черкаського району Черкаської області (код ЄДРПОУ 34176430, вул. Героїв Майдану, б. 27 в с. Михайлівка Черкаського району Черкаської області) про встановлення факту спільного проживання- задовольнити повністю.

Встановити факт спільного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , (ІПН НОМЕР_1 , прож. по АДРЕСА_1 ) із спадкодавцем ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , на час відкриття спадщини, тобто на день смерті останнього ІНФОРМАЦІЯ_2 , протягом 5-ти років до відкриття спадщини.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом 30 днів (ст.ст.354,355,ЦПК України). Особи , які брали участь у справі , але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення , можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення .

Суддя : В.В.Шкреба