Справа № 758/11551/24
Категорія 75
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
18 вересня 2024 року м. Київ
Подільський районний суд м. Києва у складі головуючого судді Петрова Д.В., при секретарі судового засідання Сіренко Б.В., розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_1 в особі представника адвоката Каченюка Олега Ігоровича до Товариства з обмеженою відповідальністю «Китайський автопром»</a>, третя особа: Подільська районна в місті Києві державна адміністрація, про визнання трудових відносин припиненими,
У С Т А Н О В И В :
У вересні 2024 року ОСОБА_1 в особі представника адвоката Каченюка О.І. звернувся до Подільського районного суду м. Києва із вищезазначеним позовом.
З матеріалів позовної заяви вбачається, що позивач просить суд визнати припиненими трудові відносини між ним та відповідачем з 31.08.2024 у зв`язку зі звільненням ОСОБА_1 із займаної посади директора ТОВ «Китайський автопром» на підставі ч. 1 ст. 38 КЗпП України, а також виключити відомості про останнього з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань як керівника ТОВ «Китайський автопром».
Дослідивши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку про відмову у відкритті провадження з огляду на наступне.
Відповідно до абзацу першого частини першої статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Згідно з ч. 1 ст. 3 КЗпП України до трудових відносин належать відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.
Законодавство про працю складається з Кодексу законів про працю України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього (стаття 4 КЗпП України).
Відповідно до ч. 1 ст. 21 КЗпП України трудовим договором є угода між працівником і роботодавцем (роботодавцем-фізичною особою), за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а роботодавець (роботодавець-фізична особа) зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
Однією з підстав припинення трудового договору є його розірвання з ініціативи працівника (пункт 4 частини першої статті 36 КЗпП України), зокрема розірвання з цієї ініціативи трудового договору, укладеного на невизначений строк (стаття 38 КЗпП України).
Однак правове регулювання припинення повноважень виконавчого органу товариства (директора), чи члена цього органу, якщо останній є колегіальним (дирекцією), з його власної ініціативи відрізняється від розірвання трудового договору з ініціативи працівника, який не є виконавчим органом товариства або членом цього органу.
Реалізація учасниками товариства корпоративних прав на участь в управлінні ним шляхом прийняття компетентним органом рішень про обрання (призначення), усунення, відсторонення, відкликання членів виконавчого органу цього об`єднання стосується також наділення або позбавлення їх повноважень на управління товариством. Хоча такі рішення уповноваженого на їхнє прийняття органу можуть мати наслідки і для трудових відносин, але визначальними у таких ситуаціях є відносини корпоративні, тобто пов`язані з управлінням товариством (постанови Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 510/456/17, від 8 листопада 2019 року у справі № 667/1/16, від 4 лютого 2020 року у справі № 915/540/16 (пункт 34), від 19 лютого 2020 року у справі № 145/166/18 (пункт 53), від 12 січня 2021 року у справі № 127/21764/17).
З урахуванням зазначеного суд не погоджується з доводами позивача про те, що спір за вимогою директора про визнання припиненими його трудових відносин із товариством на підставі статті 38 КЗпП України є трудовим. Помилковим є твердження позивача про те, що спір стосується реалізації ним як працівником виключно права на працю.
За змістом пункту 3 частини першої статті 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах, що виникають із корпоративних відносин, в тому числі пов`язані з управлінням юридичної особою.
З огляду на цей припис перелік спорів, що виникають із корпоративних відносин і належать до юрисдикції господарських судів, не є вичерпним, й охоплює зокрема спори, пов`язані з управлінням юридичною особою. Стороною цих спорів не обов`язково є учасник такої особи. Спір щодо припинення трудового договору одноосібного виконавчого органу (директора) товариства з обмеженою відповідальністю є спором, який виник із корпоративних відносин, оскільки пов`язаний із реалізацію загальними зборами цього товариства їхньої компетенції щодо формування виконавчого органу та припинення його повноважень. Тому такий спір стосується управління юридичною особою і належить до юрисдикції господарського суду.
Відсутність у позовній заяві обґрунтування позивачем, яка є директором товариства, участі у відносинах управління останнім і їхнього припинення у разі задоволення позову не впливає на існування спору, пов`язаного з управлінням товариством.
Згідно з ч. 1 ст. 140 ЦК України до господарських товариств належить, зокрема, товариство з обмеженою відповідальністю (частина перша статті 84, частина друга статті 113 ЦК України). Товариством з обмеженою відповідальністю є засноване однією або кількома особами товариство, статутний капітал якого поділено на частки.
Управління товариством здійснюють його органи. Органами управління товариством є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом (частини перша, друга статті 97 ЦК України). Органами товариства є загальні збори учасників, наглядова рада (у разі утворення) та виконавчий орган (частина перша статті 28 Закону № 2275-VIII).
Реалізація учасниками товариства корпоративних прав на участь в управлінні ним шляхом прийняття компетентним органом рішень про обрання (призначення), усунення, відсторонення, відкликання членів виконавчого органу цього об`єднання стосується також наділення або позбавлення їх повноважень на управління товариством. Такі рішення уповноваженого на це органу мають розглядатися не в межах трудових, а саме корпоративних правовідносин, що виникають між товариством та особами, яким довірено повноваження з управління ним (абзац четвертий пункту 3.2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України у від 12 січня 2010 року № 1-рп/2010 у справі № 1-2/2010).
Аналогічні висновки викладено Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 14 червня 2023 рокуу справі № 448/362/22 та від 06 вересня 2023 року у справі № 127/27466/20.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України суд своєю ухвалою відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
За таких обставин, враховуючи те, що справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, оскільки даний спір слід розглядати за правилами господарського судочинства, суд дійшов висновку, що у відкритті провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 в особі представника адвоката Каченюка Олега Ігоровича до Товариства з обмеженою відповідальністю «Китайський автопром»</a>, третя особа: Подільська районна в місті Києві державна адміністрація про визнання трудових відносин припиненими слід відмовити.
Керуючись ст. 255, 258-260 ЦПК України,
У Х В А Л И В :
Відмовити у відкритті провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_1 в особі представника адвоката Каченюка Олега Ігоровича до Товариства з обмеженою відповідальністю «Китайський автопром»</a>, третя особа: Подільська районна в місті Києві державна адміністрація про визнання трудових відносин припиненими.
Матеріали заяви з додатками до неї повернути ОСОБА_1 .
Роз`яснити заявнику, що розгляд такої справи слід розглядати за правилами господарського судочинства.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.
У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручені у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Дмитро ПЕТРОВ
Суд | Подільський районний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 18.09.2024 |
Оприлюднено | 19.09.2024 |
Номер документу | 121685977 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із трудових правовідносин, з них |
Цивільне
Подільський районний суд міста Києва
Петров Д. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні