Постанова

від 17.09.2024 по справі 916/663/24

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2024 рокум. ОдесаСправа № 916/663/24Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Богацької Н.С.

суддів: Філінюка І.Г., Савицького Я.Ф.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Приватного сільськогосподарського підприємства «Дружба народів»

на рішення Господарського суду Одеської області від 16.05.2024, ухвалене суддею Пінтеліною Т.Г., м. Одеса,

у справі № 916/663/24

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Хімагро.»

до відповідача: Приватного сільськогосподарського підприємства «Дружба народів»

про: стягнення 92363,38 грн,

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Хімагро.» (далі ТОВ «Хімагро.») звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом до Приватного сільськогосподарського підприємства «Дружба народів» (далі ПСГП «Дружба народів»), в якому просило суд стягнути з останнього 92363,38 грн, з яких 63108,64 грн інфляційних втрат та 29254,74 грн 3% річних.

Позов мотивований неналежним виконанням відповідачем прийнятих на себе зобов`язань за укладеним між сторонами у спрощений спосіб договору поставки в частині своєчасної сплати вартості поставленого позивачем товару.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 16.05.2024 у справі № 916/663/24 позов ТОВ «Хімагро.» задоволено повністю, стягнуто з ПСГП «Дружба народів» на його користь 63108,64 грн інфляційних втрат та 29254,74 грн 3% річних.

Місцевий господарський суд виходив з обґрунтованості та доведеності позовних вимог.

Не погодившись з рішенням суду, ПСГП «Дружба народів» подало на нього апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування доводів та вимог апеляційної скарги відповідач зазначає, що суд, задовольняючи позов, фактично не досліджував матеріали справи, оскільки обставини щодо поставки товару, його кількості, вартості, часткової оплати, підтвердження суми заборгованості встановлені у справі № 916/2965/22, і вищезгадані обставини не підлягають встановленню у даній справі.

Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України за результатами автоматизованого розподілу справ між суддями, оформленого протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями, для розгляду справи визначено судову колегію у складі головуючого судді Богацької Н.С., Діброви Г.І., Принцевської Н.М.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 17.06.2024 апеляційну скаргу ПСГП «Дружба народів» залишено без руху та встановлено строк для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом надання суду доказів сплати судового збору у сумі 3633,60 грн (за належними реквізитами).

24.06.2024 від ПСГП «Дружба народів» надійшла заява про усунення недоліків, до якої додано платіжну інструкцію № 1529 від 21.06.2024.

У зв`язку з перебуванням суддів-учасників колегії Діброви Г.І. та Принцевської Н.М. у відпустці, за розпорядженням керівника апарату суду призначено повторний автоматизований розподіл судової справи. Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Південно-західного апеляційного господарського суду для апеляційного розгляду справи сформовано колегію суддів у складі головуючого судді Богацької Н.С., суддів: Філінюка І.Г., Савицького Я.Ф.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 25.06.2024 справу № 916/663/24 прийнято до свого провадження колегією суддів у складі головуючого судді Богацької Н.С., суддів: Філінюка І.Г., Савицького Я.Ф., за апеляційною скаргою ПСГП «Дружба народів» відкрито апеляційне провадження, вирішено здійснювати її розгляд в порядку письмового провадження, без повідомлення, виклику учасників справи, встановлено ТОВ «Хімагро.» строк до 16.07.2024 для подання відзиву та роз`яснено учасникам справи про їх право у цей же строк подати до суду будь-які заяви чи клопотання з процесуальних питань.

11.07.2024 від ТОВ «Хімагро.» надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначено про її безпідставність та необґрунтованість, зокрема, що відповідачем жодним чином не спростовані висновки суду, викладені в оскаржуваному рішенні.

Одночасно позивач просив суд апеляційної інстанції стягнути з відповідача на його користь 8000 грн витрат на правову допомогу, пов`язану з розглядом цієї справи в суді апеляційної інстанції.

Будь-яких інших заяв чи клопотань від учасників справи не надходило.

Дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, фактичні обставини справи, оцінивши докази на їх підтвердження в межах доводів апеляційної скарги, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі перегляду справи, правових норм, які підлягають застосуванню, та матеріалів справи, судова колегія зазначає наступне.

Колегією суддів встановлено, що у квітні 2022 року ТОВ «Хімагро.» зверталося до Господарського суду Одеської області із позовом до ПСГП «Дружба народів» про стягнення з останнього заборгованості за договором в загальному розмірі 1290217,24 грн, з яких 1262172,80 грн основного боргу, 17670,42 грн інфляційних втрат та 10374,02 грн 3% річних.

Інфляційні втрати та 3% річних нараховані позивачем за період з 23.10.2022 по 30.01.2023.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 19.06.2023 у справі №916/2965/22, залишеним без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 09.10.2023, позов ТОВ «Хімагро.» задоволено повністю.

10.11.2023 ПСГП «Дружба народів» сплатило на користь ТОВ «Хімагро.» 1377570,50 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 3270 із призначенням платежу: «рішення Господарського суду Одеської області по справі № 916/2965/22».

Предметом позову у даній справі є вимоги ТОВ «Хімагро.» стягнути з ПСГП «Дружба народів» 92363,38 грн (63108,64 грн інфляційні втрати та 29254,74 грн 3% річних) за період з 01.02.2023 по 09.11.2023.

Задовольняючи позов, місцевий господарський суд виходив з його обґрунтованості.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та зазначає наступне.

Стаття 75 ГПК України закріплює підстави звільнення від доказування. Так, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом (ч. 4 ст. 75 ГПК України).

Преюдиціальні факти - це факти, встановлені рішенням суду, що набрало законної сили. Преюдиціальність ґрунтується на правовій властивості законної сили судового рішення і визначається його суб`єктивними і об`єктивними межами, за якими сторони та інші особи, які брали участь у справі, а також їх правонаступники не можуть знову оспорювати в іншому процесі встановлені судовим рішенням у такій справі правовідносини. Суб`єктивними межами є те, що в двох справах беруть участь одні й ті самі особи чи їх правонаступники, чи хоча б одна особа, щодо якої встановлено ці обставини. Об`єктивні межі стосуються обставин, встановлених рішенням суду.

Таким чином, обставини (факти), що є преюдиціальними відповідно до ст. 75 ГПК України, не потребують доказування та є обов`язковими для господарського суду. Суд не вправі ставити під сумнів такі обставини (факти).

Як вже зазначалось, у квітні 2022 року ТОВ «Хімагро.» зверталося до Господарського суду Одеської області із позовом до ПСГП «Дружба народів» про стягнення з останнього заборгованості за договором в загальному розмірі 1290217,24 грн, з яких 1262172,80 грн основного боргу, 17670,42 грн інфляційних втрат та 10374,02 грн 3% річних.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 19.06.2023 у справі № 916/2965/22, залишеним без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 09.10.2023, позов ТОВ «Хімагро.» задоволено повністю.

Місцевий господарський суд в межах вищевказаної справи, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що між сторонами укладено договори поставки у спрощений спосіб, за якими ТОВ «Хімагро.» поставляло ПСГП «Дружба народів» товар, що підтверджується видатковими накладними, підписаними сторонами. Відповідач фактом часткової оплати рахунку здійснив конклюдентні дії щодо акцептування пропозиції позивача з поставки товару.

Факти та обставини, встановлені рішеннями судів у справі № 916/2965/22, зокрема, щодо укладення між сторонами договору поставки у спрощений спосіб, відповідно обов`язку відповідача повно та своєчасно сплатити вартість поставленого позивачем товару, згідно ч. 4 ст. 75 ГПК України мають преюдиційне значення для цієї справи, отже, не підлягають доказуванню.

Інфляційні втрати та 3% річних в межах справи № 916/2965/22 нараховані позивачем за період з 23.10.2022 по 30.01.2023.

10.11.2023 ПСГП «Дружба народів» сплатило на користь ТОВ «Хімагро.» 1377570,50 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 3270 із призначенням платежу: «рішення Господарського суду Одеської області по справі № 916/2965/22».

В межах даної справи ТОВ «Хімагро.» просить суд стягнути з ПСГП «Дружба народів» інфляційні втрати та 3% річних за період з 01.02.2023 до 09.11.2023, тобто по день фактичної сплати заборгованості.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч. 2 ст. 625 ЦК України).

За змістом наведеної норми закону нараховані на суму боргу інфляційні втрати та 3 % річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки, виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації від боржника за неналежне виконання зобов`язання.

За таких підстав, місцевий господарський суд дійшов цілком обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позову ТОВ «Хімагро.» про стягнення з ПСГП «Дружба народів» на його інфляційних втрат та 3% річних за період з 01.02.2023 до 09.11.2023.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок заборгованості, колегія суддів погоджується з ним. Крім того, жодних заперечень щодо арифметичної правильності заявлених до стягнення 3% річних та пені апеляційна скарга відповідача не містить.

Згідно з ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи, що доводи і вимоги апеляційної скарги не підтверджують наявність обставин, які згідно зі ст. 277 ГПК України визначені в якості підстав для зміни чи скасування оскаржуваного судового рішення, а підстав для виходу за межі апеляційних доводів і вимог в порядку ч. 4 ст. 269 цього Кодексу апеляційним судом встановлено не було, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції - без змін.

Щодо вимог позивача стягнути з відповідача на його користь 8000 грн витрат на правову допомогу, пов`язану з розглядом цієї справи в суді апеляційної інстанції, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати, пов`язані з апеляційним переглядом, підлягають віднесенню на скаржника.

Як вбачається з матеріалів справи, 07.10.2022 між позивачем (замовник) і Адвокатським об`єднанням «Юридична компанія «Віннер»» (виконавець) укладено договір № 1 про надання правової допомоги, відповідно до умов пунктів 1.1., 1.2., 3.1. якого виконавець зобов`язується відповідно до завдань замовника надавати йому юридичні послуги, а замовник оплатити надані юридичні послуги в порядку та на умовах, визначених договором. Факт надання та отримання наданих послуг фіксується шляхом укладення двостороннього акту прийому-передачі наданих послуг у відповідності до умов цього договору. За надання юридичних послуг замовник сплачує виконавцю їх артість в розмірі, що встановлюється у додатках до договору.

Додатком від 08.07.2024 № 18 до вказаного договору, який є його невід`ємною часиною, сторони погодили надання юридичних послуг (правничої допомоги) виконавцем щодо підготовки та подання від імені замовника відзиву на апеляційну скаргу відповідача на рішення Господарського суду Одеської області від 16.05.2024 у справі № 916/663/24. Вартість юридичних послуг (правничої допомоги) виконавця за цим додатком становить 8000 грн, які замовник має сплатити протягом 3-х календарних днів з моменту підписання додатку.

11.07.2024 між сторонами складено та підписано без зауважень відповідний Акт прийому-передачі наданих послуг.

Відповідно до статті 26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Визначення договору про надання правової допомоги міститься в статті 1 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», згідно з якою договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Частиною 3 ст. 123 ГПК України передбачено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з частинами 1-3 ст. 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

На виконання вищевказаних приписів процесуального закону у відзиві на апеляційну скаргу ТОВ «Хімагро.» просило стягнути з відповідача на його користь 8000 грн витрат на правову допомогу, пов`язану з розглядом цієї справи в суді апеляційної інстанції. До вказаного відзиву позивачем надані відповідні докази, а саме: копія додатку № 18 до договору, акту приймання-передачі наданих послуг, рахунку на оплату та платіжної інструкції про сплату адвокатському об`єднанню 8000 грн. Також до відзиву надано докази його направлення (у тому числі вищевказаних доказів) відповідачу.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів зазначає, що ТОВ «Хімагро.» дотримано порядок повідомлення про понесення судових витрат, а також надано суду належні та допустимі докази на підтвердження їх понесення.

Щодо розміру витрат на професійну правничу допомогу, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно ст. 15 ГПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Згідно з ч. 2 ст. 126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно з ч. 4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України»).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

З матеріалів справи вбачається, що сума гонорару, яка підлягала сплаті замовником виконавцю, була визначена сторонами у фіксованому розмірі - 8000 грн.

В силу статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката у залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв (постанова Верховного Суду від 07.09.2020 у справі № 910/4201/19).

Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку.

Стягнення з ПСГП «Дружба народів» на користь ТОВ «Хімагро.» витрат на правову допомогу, пов`язану з розглядом цієї справи в суді апеляційної інстанції, в розмірі 8000 грн відповідає критерію розумності, такі витрати є співмірними із виконаною адвокатом роботою, а їх відшкодування не матиме надмірний характер.

Керуючись статтями 129, 240, 269, 270, 275, 276, 281-284 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного сільськогосподарського підприємства «Дружба народів» залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Одеської області від 16.05.2024 у справі № 916/663/24 - без змін.

Стягнути з Приватного сільськогосподарського підприємства «Дружба народів» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Хімагро.» 8000 грн витрат на правову допомогу, пов`язану з розглядом цієї справи в суді апеляційної інстанції.

Доручити Господарському суду Одеської області видати відповідні накази із зазначенням необхідних реквізитів.

Постанова суду є остаточною і не підлягає оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України.

Головуючий суддяН.С. Богацька

суддіІ.Г. Філінюк

Я.Ф. Савицький