Ухвала

від 17.09.2024 по справі 916/29/24

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У Х В А Л А

про зупинення провадження у справі

17 вересня 2024 рокум. ОдесаСправа № 916/29/24Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Л.В. Поліщук,

суддів: К.В. Богатиря, С.В. Таран,

секретар судового засідання В.В. Колцун,

за участю представників сторін:

від прокуратури: І.С. Ейсмонт

від позивачів:

1)Одеської міської ради: не з`явився

2)Південного офісу Держаудитслужби: не з`явився

від відповідачів:

1)Управління капітального будівництва Одеської міської ради: не з`явився

2)Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕСТА ДЕВЕЛОП»: не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу заступника керівника Одеської обласної прокуратури

на рішення Господарського суду Одеської області від 21.05.2024 (суддя Н.В. Рога, м.Одеса, повний текст складено 31.05.2024)

у справі №916/29/24

за позовом заступника керівника Малиновської окружної прокуратури міста Одеси

в інтересах держави в особі:

1)Одеської міської ради;

2)Південного офісу Держаудитслужби

до відповідачів:

1)Управління капітального будівництва Одеської міської ради

2)Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕСТА ДЕВЕЛОП»

про визнання недійсним рішення та договору, стягнення,

ВСТАНОВИВ:

Заступник керівника Малиновської окружної прокуратури міста Одеси в інтересах держави в особі Одеської міської ради, Південного офісу Держаудитслужби звернувся до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Управління капітального будівництва Одеської міської ради та Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕСТА ДЕВЕЛОП», в якій, з урахуванням заяви про зміну предмета позову, просив:

-визнати недійсним договір про закупівлю підрядних робіт за державні кошти №72-19/П від 30.07.2019, укладений між Управлінням капітального будівництва Одеської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю «ВЕСТА ДЕВЕЛОП»;

-визнати недійсною додаткову угоду №5 від 17.12.2019 до договору про закупівлю підрядних робіт за державні кошти №72-19 від 30.07.2019, укладену між Управлінням капітального будівництва Одеської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю «ВЕСТА ДЕВЕЛОП»;

-стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕСТА ДЕВЕЛОП» на користь Управління капітального будівництва Одеської міської ради 6731247,48 грн, а з Управління капітального будівництва Одеської міської ради одержані ним за рішенням суду кошти у розмірі 6731247,48 грн стягнути в дохід держави.

Обґрунтовуючи позовні вимоги прокурор послався на те, що оспорюваний договір, укладений за підсумками тендера, результати якого спотворено антиконкурентними узгодженими діями всіх його учасників, що підтверджено рішенням адміністративної колегії Південного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 22.11.2022 №65/11-р/к, підлягає визнанню недійсним як такий, що завідомо суперечить інтересам держави та суспільства з умислу Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕСТА ДЕВЕЛОП», на підставі статей 203, 215, 228 Цивільного кодексу України та частини першої статті 208 Господарського кодексу України.

Крім того, враховуючи наявність умислу лише у Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕСТА ДЕВЕЛОП», як сторони оспорюваного договору, прокурор просив суд застосувати наслідки недійсності правочину шляхом стягнення з цього товариства на користь Управління капітального будівництва Одеської міської ради грошових коштів у розмірі 6731247,48 грн, а в подальшому з Управління капітального будівництва Одеської міської ради в дохід держави.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 21.05.2024 у задоволенні позовних вимог відмовлено в повному обсязі.

Суд першої інстанції своє рішення про відмову у задоволенні позову мотивував тим, що прокурором обрано неефективний спосіб захисту порушеного права у вигляді односторонньої реституції за виконаним правочином. Обрання прокурором неналежного або неефективного способу захисту прав позивачів є самостійною підставою для відмови у задоволенні позову незалежно від інших встановлених судом обставин.

Не погодившись з ухваленим рішенням суду, заступник керівника Одеської обласної прокуратури звернувся із апеляційною скаргою, в якій просив рішення Господарського суду Одеської області від 21.05.2024 у даній справі скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Мотивуючи апеляційну скаргу, апелянт послався на те, що наслідки недійсності правочину, передбачені частиною третьою статті 228 Цивільного кодексу України, частиною першою статті 208 Господарського кодексу України, не є односторонньою реституцією та не дублюють двосторонню реституцію, яка визначена у частині першій статті 216 Цивільного кодексу України, а є особливим видом правових наслідків, згідно яких одержане за правочином, який було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, стягується в дохід держави.

Отже, як вказав прокурор, ним визначено ефективний спосіб захисту порушеного права держави у вигляді визнання судом недійсним договору про закупівлю підрядних робіт за державні кошти №72-19/П від 30.07.2019, укладеного між Управлінням капітального будівництва Одеської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю «ВЕСТА ДЕВЕЛОП», який було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, при наявності умислу лише в однієї із сторін правочину. Позовна вимога про застосування наслідків недійсності правочину є ефективним способом захисту цивільних прав, оскільки вона поєднується з позовною вимогою про визнання виконаного правочину недійсним.

Також прокурор зауважив на тому, що пред`явлення ним позову зумовлено очевидним порушенням інтересів держави у сфері публічних закупівель, оскільки вчинення Товариством з обмеженою відповідальністю «ВЕСТА ДЕВЕЛОП» порушення законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які спотворили результати тендеру, призвело до придбання робіт за відсутності конкуренції та при формальному створенні учасниками тендеру її видимості. Наслідком цього стало нівелювання мети публічної закупівлі придбання робіт з максимальною економією та ефективністю, із залученням мінімального обсягу коштів.

За вказаною апеляційною скаргою Південно-західним апеляційним господарським судом ухвалою від 25.06.2024 відкрито апеляційне провадження та встановлено учасникам справи строк до 12.07.2024 для подання відзиву на апеляційну скаргу, а також та роз`яснено учасникам справи про їх право у цей же строк подати до суду будь-які заяви чи клопотання з процесуальних питань.

З огляду на положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, ухвалою суду від 07.08.2024 вирішено розглянути апеляційну скаргу заступника керівника Одеської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Одеської області від 21.05.2024 у справі №916/29/24 поза межами строку, встановленого у частині першій статті 273 Господарського процесуального кодексу України, у розумний строк. Розгляд справи призначено на 17.09.2024 о 10:00 год.

16.09.2024 до Південно-західного апеляційного господарського суду від прокуратури надійшло клопотання про зупинення провадження у справі до прийняття рішення Великою Палатою Верховного Суду у справі №918/1043/21.

У судовому засіданні, яке відбулось 17.09.2024, прокурор підтримав своє клопотання про зупинення провадження у справі та просив його задовольнити.

Представники інших учасників справи в судове засідання не з`явились, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце проведення судового засідання.

Розглянувши клопотання прокурора, дослідивши обставини справи, предмет та підстави позову, оскаржуване рішення суду першої інстанції та підстави його оскарження, судова колегія дійшла висновку про зупинення провадження у справі.

В обґрунтування клопотання прокурор зазначав, що предметом позову у справі №916/29/24 є визнання недійсним укладеного договору, додаткової угоди та застосування наслідків недійсності правочину у вигляді стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕСТА ДЕВЕЛОП» на користь Управління капітального будівництва Одеської міської ради, а у подальшому з Управління капітального будівництва Одеської міської ради в дохід держави.

Підставою позову є, серед іншого, посилання на недійсність правочину з огляду на частини першу, третю статті 215, частину першу статті 203, частину третю статті 228 Цивільного кодексу України. Норма аналогічного змісту міститься у частині першій статті 208 Господарського кодексу України.

Водночас згідно з ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.06.2023 за касаційною скаргою Приватного підприємства «Фірма «ДАН» на рішення Господарського суду Рівненської області від 26.04.2022 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 25.08.2022 у справі №918/1043/21 за позовом Невірківського ліцею Великомежиріцької сільської ради до Приватного підприємства «Фірма «ДАН» про визнання недійсним договору та стягнення 199850,40 грн, вказану справу передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду, з посиланням на приписи частини п`ятої статті 302 Господарського процесуального кодексу України.

Посилаючись на те, що правовий висновок Великої Палати Верховного Суду у справі №918/1043/21 може мати суттєве значення для вирішення питань у даній справі та для єдності судової практики, враховуючи, що постанова Верховного Суду є остаточною та виступає джерелом формування судової практики, прокурор просив суд зупинити провадження у справі №916/29/24 відповідно до пункту 7 частини першої статті 228 Господарського процесуального кодексу України до прийняття відповідного рішення Великою Палатою Верховного Суду у справі №918/1043/21.

Південно-західним апеляційним господарським судом встановлено, що 02.08.2023 Велика Палата Верховного Суду прийняла до розгляду справу №918/1043/21, в якій колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду вказувала на наявність виключної правової проблеми у застосуванні частини третьої статті 228 Цивільного кодексу України з урахуванням статей 203, 216 цього Кодексу та статті 208 Господарського кодексу України, вирішення якої необхідне для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики, а також на необхідність відступлення від висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 20.07.2022 у справі №923/196/20, щодо застосування односторонньої реституції замість двосторонньої (частина третя статті 216 Цивільного кодексу України). Крім того, в ухвалі про передачу справи №918/1043/21 на розгляд Великої Палати Верховного Суду відповідна колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду зазначала про необхідність викладення висновку щодо того, хто може звертатися з позовом про визнання правочину недійсним, якщо підставою його недійсності зазначається порушення інтересів держави і суспільства, - органи державної влади, місцевого самоврядування, інші суб`єкти владних повноважень, до компетенції яких віднесені відповідні повноваження, а в разі відсутності такого органу - прокурор, чи таке право мають й інші суб`єкти цивільних правовідносин, якщо, зокрема, обґрунтують наявність порушених прав/інтересів шляхом вчинення правочину, який порушує інтереси держави і суспільства.

Подібність правовідносин означає, зокрема, схожість суб`єктного складу учасників господарських відносин, об`єкта і предмета правового регулювання, підстав позову, фактичних обставин, що формують зміст спірних правовідносин, та їх матеріально-правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). При цьому зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності визначається обставинами кожної конкретної справи.

На предмет подібності слід оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях, після чого застосувати змістовий критерій порівняння (оцінювання спірних правовідносин за характером урегульованих нормами права та договорами прав і обов`язків сторін спору), а за необхідності - також суб`єктний і об`єктний критерії, які матимуть значення у випадках, якщо для застосування норми права, яка поширюється на спірні правовідносини, необхідним є специфічний суб`єктний склад цих правовідносин або їх специфічний об`єкт.

Оскільки правовідносини у справі №916/29/24 і у справі №918/1043/21 стосуються застосування положень частини третьої статті 228 Цивільного кодексу України з урахуванням статей 203, 216 цього Кодексу та статті 208 Господарського кодексу України, колегія суддів вважає, що правовідносини в цих справах є подібними.

Відповідно до пункту 4 частини четвертої статті 17 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» єдність системи судоустрою забезпечується, зокрема, єдністю судової практики.

У відповідності до частини шостої статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та частини четвертої статті 236 Господарського процесуального кодексу України висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Відповідно до пункту 7 частини першої статті 228 Господарського процесуального кодексу України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

За змістом названої норми, вирішення питання про зупинення провадження у справі обумовлено необхідністю досягнення правової визначеності у правозастосуванні відносно конкретної категорії справ.

У такому випадку згідно з приписами пункту 11 частини першої статті 229 Господарського процесуального кодексу України провадження у справі зупиняється до закінчення перегляду в касаційному порядку іншої справи.

Враховуючи підстави подання позову та апеляційного оскарження, та з огляду на те, що правовідносини у цій справі №916/29/24 та у справі №918/1043/21 є подібними, беручи до уваги, що правовий висновок Великої Палати Верховного Суду у справі №918/1043/21 може мати суттєве значення для правильного вирішення спірного питання у цій справі, з метою єдності судової практики, а також те, що постанова Верховного Суду є остаточною і виступає джерелом формування судової практики, Південно-західний апеляційний господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для зупинення провадження у справі №916/29/24 до закінчення розгляду Верховним Судом справи №918/1043/21.

Керуючись п.7 ч.1 ст.228, 229, 232 235, 281 ГПК України, суд

У Х В А Л И В:

1.Клопотання Одеської обласної прокуратури про зупинення апеляційного провадження задовольнити.

2.Зупинити апеляційне провадження у справі №916/29/24, відкрите за апеляційною скаргою заступника керівника Одеської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Одеської області від 21.05.2024, до закінчення перегляду у касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду судового рішення у справі №918/1043/21.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили негайно після її оголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду у випадках і строки, передбачені ст.ст. 287, 288 ГПК України.

Повний текст ухвали складено 18.09.2024.

Головуючий суддяЛ.В. Поліщук

СуддяК.В. Богатир

СуддяС.В. Таран