Рішення

від 17.09.2024 по справі 906/894/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" вересня 2024 р. м. Житомир Справа № 906/894/24

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Давидюка В.К.

при секретарі: Зоренко О.М.

за участю представників сторін:

від позивача: Давидюк М.В. - довіреність №227 від 11.01.2023;

від відповідача: не з`явився,

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вілія-Продукт"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Твій хліб"

про стягнення 790701,58 грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Вілія-Продукт" звернулося до Господарського суду Житомирської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю " Твій Хліб" 790701,58 грн, з яких: 664623,79 грн основного боргу, 20103,80 грн інфляційних, 39511,61 грн 20% річних та 66462,38 грн штрафу.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем своїх зобов`язань за договором постачання №1004/997646 від 10.04.2024, з урахуванням протоколу розбіжностей від 10.04.2024.

Ухвалою від 29.08.204 суд відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження. Судове засідання для розгляду справи по суті призначив на 17.09.2024.

16.09.2024 від позивача надійшли додаткові пояснення у справі, у яких останній повідомив про те, що розмір заборгованості відповідача перед позивачем не змінився, жодних платежів після подання позову від відповідача не надходило. Станом на 16.09.2024 прострочена заборгованість відповідача становить 664623,79 грн.

Представник позивача в судовому засіданні 17.09.2024 позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився. 13.09.2024, із відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою", повернулася копія ухвали від 29.08.2024, яка надсилалася відповідачу за адресою, вказаною у позовній заяві, яка відповідає відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Водночас, ухвала суду від 29.08.2024 надсилалася відповідачу у його електронний кабінет та доставлена 27.08.2024, що підтверджується відповідною довідкою про доставку електронного листа.

Оскільки явка відповідача в судове засідання не визнавалася обов`язковою, а надання письмового відзиву є правом відповідача, а не його обов`язком, суд вважає, що неявка відповідача та неподання ним відзиву не перешкоджає розгляду справи за наявними в ній матеріалами, відповідно до ч. 9 ст.165 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

10.04.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Вілія-Продукт" (постачальник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Твій Хліб" (покупець, відповідач) укладено договір постачання №1004/997646, який було підписано із протоколом розбіжностей від 10.04.2024 (далі - договір (а.с. 5-9)).

Згідно з п.1.1 договору постачальник зобов`язується передати на умовах та в термін встановлений цим договором продукти харчування, далі - "товар" у власність покупця у відповідності до наданого покупцем замовлення, а покупець зобов`язується прийняти товар та сплатити його вартість.

Право власності на товар переходить до покупця з моменту підписання уповноваженими представниками сторін товарно-транспортної накладної, яка засвідчує момент передачі товару (п.1.2. договору).

За п. 2.1 договору постачальник зобов`язується, в порядку, визначеному в п. 11.3.договору, прийняти від покупця замовлення на постачання товару в електронному вигляді та здійснити постачання товару, вказаною в замовленні, який є його невід`ємною частиною.

Відповідно до п. 2.6 договору асортимент та інші характеристики товарів, що постачаються, остаточно визначаються у видаткових (товарно-транспортних) накладних, які мають відповідати замовленню. Відступлення у накладній від вмісту замовлення допускається тільки за письмовою згодою покупця, завіреною підписом та при наявності печаткою.

За змістом п. 5.7 договору покупець здійснює розрахунки з постачальником на умовах відстрочки платежу терміном тридцять календарних днів з моменту отримання товару. Форма сплати: безготівковий розрахунок шляхом перерахування грошових коштів покупцем на розрахунковий рахунок постачальника, або в готівковій формі шляхом внесення грошових коштів в касу постачальника.

У п. 6.13 договору (в редакції протоколу розбіжностей) сторони встановили, що за порушення грошового зобов`язання покупець зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, а також 20% річних від простроченої суми за кожен день прострочення. У разі прострочення платежу понад 10 днів, покупець зобов`язується сплатити штраф у розмірі 10% вартості від суми простроченого платежу.

На виконання умов договору постачання №1004/997646 від 10.04.2024 позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 714623,79 грн, що підтверджується підписаною повноважними представниками та скріпленою печатками сторін видатковою накладною №119 від 12.04.2024 (а.с. 4).

Відповідач частково провів розрахунки за отриманий товар, сплативши 50000,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №7173 від 29.07.2024 (а.с. 11).

Посилаючись на те, що відповідач не здійснив оплату вартості поставленого йому товару у повному обсязі, позивач звернувся до суду з позовними вимогами про стягнення 664623,79 грн заборгованості, 20103,80 грн інфляційних, 39511,61 грн 20% річних та 66462,38 грн штрафу.

У відповідності до статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частиною 1 статті 173 Господарського кодексу України передбачено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно ч.1 ст.193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з п.1 ч.2 ст.11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Судом встановлено, що правовідносини між сторонами виникли на підставі договору постачання №1004/997646 від 10.04.2024.

Відповідно до ч.1, 2 ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частинами 1, 2 ст. 692 ЦК України встановлено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Згідно з ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 599 Цивільного кодексу України визначено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Як судом зазначалося вище, відповідно до п. 5.7 договору покупець здійснює розрахунки з постачальником на умовах відстрочки платежу терміном тридцять календарних днів з моменту отримання товару.

Видатковою накладною №119 від 12.04.2024 підтверджено, що позивач поставив, а відповідач прийняв товар на суму 714623,79 грн (а.с. 4).

Проте відповідач вартість поставленого товару сплатив частково, у розмірі 50000,00 грн, заборгувавши 664623,79 грн.

Оскільки матеріали справи не містять доказів сплати відповідачем вартості отриманого товару в повному обсязі, вимоги ТОВ "Вілія Продукт" про стягнення з ТОВ "Твій Хліб" основного боргу в сумі 664623,79 грн суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивач заявив вимогу про стягнення з відповідача 20103,80 грн інфляційних, 39511,61 грн 20% річних та 66462,38 грн 10% штрафу.

Відповідно до ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як передбачено ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч. 1 ст. 253 ЦК України, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день (ч. 5 ст. 254 ЦК України).

У п. 6.13 договору (в редакції протоколу розбіжностей) сторони встановили, що за порушення грошового зобов`язання покупець зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, а також 20% річних від простроченої суми за кожен день прострочення. У разі прострочення платежу понад 10 днів, покупець зобов`язується сплатити штраф у розмірі 10% вартості від суми простроченого платежу.

Перевіривши доданий до позовної заяви розрахунок розміру заборгованості (а.с.10) суд дійшов висновку, що позивач невірно визначив початок періоду виникнення заборгованості. Так, з врахуванням умов п.5.7 договору №1004/997646 від 10.04.2024 та змісту ч.1 ст. 253, ч.5 ст.254 ЦК України, строк виконання відповідачем зобов`язання з оплати поставленого товару згідно видаткової накладної №119 від 12.04.2024 закінчився 13.05.2024 (12.05.2024 - неділя), відтак першим днем прострочення є 14.05.2024.

З огляду на викладене, суд з урахуванням виявлених помилок здійснив перерахунок інфляційних та 20% річних у межах визначеного позивачем періоду нарахування та встановив, що обґрунтованими, такими, що відповідають вимогам чинного законодавства, умовам укладеного договору є 20% річних у розмірі 39121,11 грн. У стягненні 390,50 грн 20% річних суд відмовляє.

Перевіривши розрахунок інфляційних втрат, суд встановив, що заявлена позивачем сума 20103,80 грн є вірною та підлягає задоволенню.

Згідно з позовними вимогами, штраф розрахований від суми заборгованості 664623,79 грн, яка існувала на момент звернення з позовом до суду.

Суд задовольняє вимогу щодо стягнення штрафу у розмірі 66462,38 грн (664623,79 х 10%).

Відповідно дост. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами статей76,77 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно зіст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Зважаючи на вищевикладене, судовий збір в сумі 11854,67 грн покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 123, 129, 233, 236-241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Твій Хліб" (11500, Житомирська обл., м. Коростень, вул. Шолом-Алейхема, буд. 62, ідентифікаційний код 39147619)

на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Вілія-Продукт" (43022, Волинська обл., м. Луцьк, вул.Ранкова, буд. 26, ідентифікаційний код 30707542):

- 664623,79 грн основного боргу;

- 20103,80 грн інфляційних;

- 39121,11 грн 20% річних;

- 66462,38 грн штрафу;

- 11854,67 грн судового збору.

3. В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 18.09.24

Суддя Валерій Давидюк

Відправити:

1,2 сторонам - через підсистему "Електронний суд".