Рішення

від 30.05.2024 по справі 910/7505/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

30.05.2024Справа № 910/7505/23

Господарський суд міста Києва у складі:

судді - Бондаренко - Легких Г. П.,

за участю секретаря - Ковачової В. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві матеріали господарської справи №910/7505/23

За позовом Приватного акціонерного товариства "Закарпаттяобленерго" (89412, Закарпатська обл., Ужгородський р-н., с. Оноківці, вул. Головна, 57)

До 1) Міністерства освіти і науки України (01135, м. Київ, проспект Берестейський (Перемоги), буд. 10)

2) Верховної Ради України (01008, м. Київ, вул. Грушевського Михайла, буд. 5)

За участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів: Мукачівський державний університет (89600, Закарпатська обл., м. Мукачево, вул. Ужгородська, буд. 26)

Про витребування майна з чужого незаконного володіння, визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію, припинення права власності

За участі представників сторін:

Від позивача: Пеняк Іванна Володимирівна (поза межами приміщення суду. ) - адвокат, ордер серії АО № 1088122 від 05.05.2023;

Від відповідача-1: не прибув;

Від відповідача-2: Осядла М.В. (в залі суду) - самопредставництво, Розпорядження № 174-к від 10.02.2017, Положення про відділ.

Від третьої особи: не прибув;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство "Закарпаттяобленерго" (позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Міністерства освіти і науки України, в якому позивач просить суд:

- витребувати на користь Приватного акціонерного товариства «Закарпаттяобленерго» (місцезнаходження: 89412, Закарпатська обл., Ужгородський район, с. Оноківці, вул. Головна, 57, код в ЄДРПОУ: 00131529) з незаконного володіння Міністерства освіти і науки України (місцезнаходження: 01135, м. Київ, проспект Перемоги, буд. 10, код в ЄДРПОУ: 38621185) будівлю «трансформаторна, В», що перебуває у складі об`єкту нерухомого майна: «комплекс», що знаходиться за адресою: Закарпатська обл., м. Мукачево, вул. Ужгородська, буд.26 (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: 481088321104).

- визнати протиправним та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 16602649 від 20.10.2014 р. в частині державної реєстрації права власності Міністерства освіти у науки України (місцезнаходження: 01135, м. Київ, проспект Перемоги, буд. 10, код в ЄДРПОУ: 38621185) на будівлю «трансформаторна, В», що перебуває у складі об`єкту нерухомого майна: «комплекс», що знаходиться за адресою: Закарпатська обл., м. Мукачево, вул. Ужгородська, буд.26 (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: 481088321104).

- припинити право власності Міністерства освіти і науки України (місцезнаходження: 01135, м. Київ, проспект Перемоги, буд. 10, код в ЄДРПОУ: 38621185) на будівлю «трансформаторна В», що перебуває у складі об`єкту нерухомого майна: «комплекс», що знаходиться за адресою: Закарпатська обл., м. Мукачево, вул. Ужгородська, буд.26 (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: 481088321104), номер запису про право власності: 7395100.

Також позивач просить суд покласти на відповідача судові витрати.

Одночасно з позовною заявою позивач подав заяву про залучення у справу третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Мукачівський державний університет (89600, Закарпатська обл., м. Мукачево, вул. Ужгородська, буд. 26).

Дослідивши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення її без руху, про що постановив ухвалу від 18.05.2023 року, якою встановив заявнику строк на усунення недоліків позовної заяви - п`ять днів з дня вручення цієї ухвали, шляхом зазначеним в ухвалі.

12.06.2023 від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви, якою позивач усунув недоліки, встановлені ухвалою суду від 18.05.2023.

03.07.2023 суд відкрив провадження у справі, розгляд справи ухвалив здійснювати у порядку загального позовного провадження, підготовче судове засідання у справі призначив на 01.08.2023, а також задовольнив заяву позивача про залучення третьої особи та залучив до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Мукачівський державний університет (89600, Закарпатська обл., м. Мукачево, вул. Ужгородська, буд. 26).

20.07.2023 до суду від позивача надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

24.07.2023 до суду від Міністерства освіти і науки України (відповідач-1) надійшов відзив.

27.07.2023 до суду від третьої особи надійшли пояснення.

31.07.2023 до суду від позивача надійшли: (1) клопотання про залучення у справу співвідповідача - державу Україна в особі Верховної Ради України, (2) заява про зміну предмета позову, згідно якої позивач просить суд:

- витребувати на користь Приватного акціонерного товариства «Закарпаттяобленерго» (місцезнаходження: 89412, Закарпатська обл., Ужгородський район, с. Оноківці, вул. Головна, 57, код в ЄДРПОУ: 00131529) з незаконного володіння Держави Україна в особі Верховної Ради України (01008, м. Київ, вул. Грушевського Михайла, буд. 5) (орган управління: Міністерства освіти і науки України) (місцезнаходження: 01135, м. Київ, проспект Перемоги, буд. 10, код в ЄДРПОУ: 38621185) будівлю «трансформаторна, В», що перебуває у складі об`єкту нерухомого майна: «комплекс», що знаходиться за адресою: Закарпатська обл., м. Мукачево, вул. Ужгородська, буд.26 (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: 481088321104).

- визнати протиправним та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 16602649 від 20.10.2014 р. в частині державної реєстрації права власності Держави Україна в особі Верховної Ради України (01008, м. Київ, вул. Грушевського Михайла, буд. 5) (орган управління: Міністерства освіти і науки України) (місцезнаходження: 01135, м. Київ, проспект Перемоги, буд. 10, код в ЄДРПОУ: 38621185) на будівлю «трансформаторна, В», що перебуває у складі об`єкту нерухомого майна: «комплекс», що знаходиться за адресою: Закарпатська обл., м. Мукачево, вул. Ужгородська, буд.26 (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: 481088321104).

- припинити право власності Держави Україна в особі Верховної Ради України (01008, м. Київ, вул. Грушевського Михайла, буд. 5) (орган управління: Міністерства освіти і науки України) (місцезнаходження: 01135, м. Київ, проспект Перемоги, буд. 10, код в ЄДРПОУ: 38621185) на будівлю «трансформаторна В», що перебуває у складі об`єкту нерухомого майна: «комплекс», що знаходиться за адресою: Закарпатська обл., м. Мукачево, вул. Ужгородська, буд.26 (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: 481088321104), номер запису про право власності: 7395100.

У судове засідання 01.08.2023 учасники справи або їх уповноважені сторони не прибули, відтак суд ухвалив: (1) заяву позивача про зміну предмета позову прийняти та подальший розгляд справи здійснювати з врахуванням зміненого предмета позову; (2) задовольнити клопотання позивача про залучення у справі співвідповідача-2 - Верховну Раду України (відповідач-2), також суд зобов`язав позивача надіслати відповідачу-2 позовну заяву та заяву про зміну предмета спору з додатками, докази про що надати суду; (3) відкласти підготовче судове засідання на 26.09.2023, про що повідомив учасників справи ухвалою викликом-повідомленням від 04.08.2023.

15.08.2023 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив відповідача-1.

21.08.2023 до суду від відповідача-1 надійшли заперечення на відповідь на відзив.

22.08.2023 та 25.08.2023 до суду від позивача надійшло клопотання на виконання вимог протокольної ухвали суду від 01.08.2023 щодо доказів надсилання позовної заяви відпвоідачеві-2.

07.09.2023 до суду від відповідача-2 надійшов відзив.

22.09.2023, 28.09.2023 до суду від позивача надійшли: (1) заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, (2) відповідь на відзив відповідача-2.

26.09.2023 до суду від позивача надійшла відповідь на письмові пояснення третьої особи.

У судовому засіданні 26.09.2023 суд на місці ухвалив: (1) зобов`язати позивача на наступне судове засідання надати докази звернення про реєстрацію за позивачем нерухомого майна за адресою: м. Мукачево, вул. Ужгородська, буд. 26; (2) закрити підготовче провадження та призначити розгляд справи по суті на 24.10.2023.

13.10.2023 суд ухвалою-викликом повідомив учасників справи про зняття з розгляду справи №910/7505/23, розгляд якої призначений на 24.10.2023 та про визначення нової дати розгляду справи на 07.11.2023.

03.11.2023 до суду від позивача надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

У судовому засіданні 07.11.2023 суд на місці ухвалив оголосити перерву в судовому засіданні по суті на 12.12.2023.

14.11.2023 до суду від позивача надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

12.12.2023 до суду від третьої особи надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

У судовому засіданні 12.12.2023 суд на місці ухвалив відкласти судове засідання по суті справи на 19.03.2024.

У судовому засіданні 19.03.2024 суд на місці ухвалив: (1) зобов`язати позивача надати на наступне судове засідання докази того, що Скиблик Х. В. отримав інформаційну довідку на запит від 28.12.2022, як посадова особа позивача та під час виконання своїх трудових обов`язків; (2) визнати додаток №13.5. до позовної заяви, як неналежний та недостовірний доказ, оскільки він не входить до тих доказів, які можуть підтвердити право власності позивача та він отриманий на замовлення позивача і стосується відображення на балансі та бухгалтерському обліку позивача нерухомого майна, (3) суд визнав додаток №13.8 до позовної заяви як недопустимий доказ, оскільки позивач не пояснив яким чином він його отримав та він не містить підписів осіб, які проводили інвентаризаці.; (4) визнати додатки №13.13.-13.16 до позовної заяви, як неналежні докази, які не входять в предмет доказування, а стосується судової практики у справах, які базуються на інших обставинах та доказах; (5) викликати на наступне судове засідання судового експерта Колчара В. Д. (88017, м. Ужгород, вул. Закарпатська, буд. 38, оф. 14) для надання пояснень щодо проведеної судової експертизи на підставі якої складено висновок експерта судової будівельно-технічної експертизи №598/01-23 від 14.03.2023, явка якого визнається судом обов`язковою; (6) відкласти судове засідання по суті на 11.04.2024.

28.03.2024, 04.04.2024 до суду від судового експерта Колчара В. Д. надійшло клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

11.04.2024 до суду від позивача надійшло клопотання на виконання вимог протокольної ухвали суду від 19.03.2024.

У судовому засіданні 11.04.2024 суд на місці ухвалив: (1) визнати висновок експерта судової будівельно-технічної експертизи №№598/01-23 від 14.03.2023 як недопустимий доказ, оскільки експерт зробив висновки, що стосуються правових питань, порушив методику проведення експертизи та не встановив обставин відповідності трансформаторної підстанції саме тій, щодо якої він давав висновок на замовлення позивача; (2) оголосити перерву у судовому засіданні по суті до 30.05.2024.

22.05.2024 до суду від позивача надійшло клопотання про долучення доказів.

У судове засідання 30.05.2024 прибули представники позивача та відповідача-2, відповідач-1 та третя особа, або їх уповноважені представники не прибули, про причини неявки суд не повідомили.

У судовому засіданні суд, розглянувши подане 22.05.2024 клопотання позивача про долучення доказів, вирішив залишити вказане клопотання без розгляду згідно ч. 2 ст. 118 ГПК України, як таке, що не може бути оцінено судом, оскільки подано з пропуском процесуального строку для подання доказів.

Заслухавши у судовому засіданні 30.05.2024 виступ у судових дебатах позивача та відповідача-2, суд -

ВСТАНОВИВ:

1. Фактичні обставини, що стали підставою спору (підстави позову).

Позивач стверджує, що він з 1995 року є власником нерухомого майна - будівлі ТП-8 типа К-31-400, яка є трансформаторною підстанцією закритого типу (ЗТП) з диспетчерським №8 (далі також - будівля ЗТП №8) загальною площею 25 м2, що знаходиться за адресою: Закарпатська обл., м. Мукачево, вул. Ужгородська, буд. 26-1 шляхом внесення цього майна до статутного фонду ДАЕК "Закарпаттяобленерго" (правонаступником якого є позивач) в процесі корпоратизації майна державних підприємств.

Проте, як стало відомо позивачу, належна йому (на думку позивача) будівля «трансформаторна, В» у 2014 році була зареєстрована в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно у складі об`єкту нерухомого майна «комплекс» за Державою в особі Верховної Ради України (орган управління: Міністерство освіти і науки України, балансоутримувач: Мукачівськй державний університет) на підставі свідоцтва про право власності САВ№017482 від 06.05.2009, що видане Управлінням міського господарства Мукачівської міської ради.

Позивач стверджує, що «будівля ЗТП №8» та «трансформаторна, В» є одним і тим самим об`єктом та оскільки такий об`єкт зареєстрований на праві власності за відповідачем-2, останній вважається таким, що юридично вибув з володіння позивача, внаслідок чого у позивача наявні правові підстави для витребування майна з незаконного володіння у порядку статей 387, 388 ЦК України.

2. Предмет позову.

Предметом позову є вимоги позивача (ПрАТ «Закарпаттяобленерго») до держави Україна в особі відповідача-2 (Верховна Рада України) про:

- витребування на користь Приватного акціонерного товариства «Закарпаттяобленерго» (місцезнаходження: 89412, Закарпатська обл., Ужгородський район, с. Оноківці, вул. Головна, 57, код в ЄДРПОУ: 00131529) з незаконного володіння Держави Україна в особі Верховної Ради України (01008, м. Київ, вул. Грушевського Михайла, буд. 5) (орган управління: Міністерства освіти і науки України) (місцезнаходження: 01135, м. Київ, проспект Перемоги, буд. 10, код в ЄДРПОУ: 38621185) будівлю «трансформаторна, В», що перебуває у складі об`єкту нерухомого майна: «комплекс», що знаходиться за адресою: Закарпатська обл., м. Мукачево, вул. Ужгородська, буд.26 (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: 481088321104).

- визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 16602649 від 20.10.2014 р. в частині державної реєстрації права власності Держави Україна в особі Верховної Ради України (01008, м. Київ, вул. Грушевського Михайла, буд. 5) (орган управління: Міністерства освіти і науки України) (місцезнаходження: 01135, м. Київ, проспект Перемоги, буд. 10, код в ЄДРПОУ: 38621185) на будівлю «трансформаторна, В», що перебуває у складі об`єкту нерухомого майна: «комплекс», що знаходиться за адресою: Закарпатська обл., м. Мукачево, вул. Ужгородська, буд.26 (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: 481088321104).

- припинення права власності Держави Україна в особі Верховної Ради України (01008, м. Київ, вул. Грушевського Михайла, буд. 5) (орган управління: Міністерства освіти і науки України) (місцезнаходження: 01135, м. Київ, проспект Перемоги, буд. 10, код в ЄДРПОУ: 38621185) на будівлю «трансформаторна В», що перебуває у складі об`єкту нерухомого майна: «комплекс», що знаходиться за адресою: Закарпатська обл., м. Мукачево, вул. Ужгородська, буд.26 (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: 481088321104), номер запису про право власності: 7395100.

3. Доводи позивача щодо суті позовних вимог.

(1) будівля ТП-8 належить позивачу, оскільки, є майном, що передано до статутного фонду товариства на підставі наказу Міністерства енергетики та електрифікації України №123 від 14.07.1995 «Про створення державної акціонерної енергопостачальної компанії «Закарпаттяобленерго» (правонаступником якої є позивач), що підтверджується Переліком майна, переданого до статутного фонду ДАЕК "Закарпаттяобленерго", виданого Фондом державного майна України від 09.06.2016, а також Звітом ТОВ «АК Закарпат-Бізнес-Консалтинг», який був складений в 2014 році на замовлення позивача на договірних засадах;

(2) з моменту набуття позивачем права власності на спірне майно у 1995 році, жодних дій спрямованих на відчуження вказаної будівлі позивачем вчинено не було;

(3) отже, рішення Мукачівської міської ради від 31.08.2000 та рішення виконавчого комітету Мукачівської міської ради від 28.04.2009 на підставі яких Управлінням міського господарства Мукачівської міської ради видано свідоцтво про право власності САВ№017482 від 06.05.2009 за Державою в особі Верховної Ради України (орган управління: Міністерство освіти і науки України, балансоутримувач - Мукачівський державний університет) на будівлю «трансформаторна, В» у складі комплексу будівель за адресою: м. Мукачево, вул. Ужгородська, 26, прийняті за відсутності будь-яких документів, які підтверджували б виникнення права державної власності на вказану будівлю;

(4) будівля ЗТП №8 фактично знаходиться по вул. Червоноармійській (теперішня назва - вул. Університетська) у м. Мукачево, в той же час, згідно наказу Управління міського господарства Мукачівської міської ради №287/0/24-22 від 19.11.2022, вказаній будівлі було присвоєно поштову адресу - вул. Ужгородська, 26-1, м. Мукачево;

(5) отже, будівля ЗТП №8 загальною площею 25, 0 м2, що знаходиться за адресою: вул. Ужгородська, 26-1, м. Мукачево та будівля «трансформаторна, В», загальною площею 35, 9 м2, що перебуває у складі нерухомого майна «комплекс», право власності на яке зареєстровано за Державою в особі Верховної Ради України та знаходиться за адресою вул. Ужгородська, 26, м. Мукачево - є однією і тією самою будівлею. Вказане підтверджується на думку позивача також висновком №598/01-23 від 14.03.2023 судового експерта Колчара В. Д.;

(6) таким чином, будівля ЗТП №8 вибула з володіння позивача з обставин, що не залежали від його волі шляхом неправомірного включення вказаної будівлі під зміненим найменуванням «трансформаторна, В» до складу об`єкту нерухомого майна «комплекс» Мукачівського Університету та проведення державної реєстрації права власності на вказаний об`єкт нерухомого майна, що на момент державної реєстрації належав позивачу, за державою в особі Верховної Ради України;

(7) отже, в даному випадку наявні підстави визначені статтями 387, 388 ЦК України для витребування спірного майна з чужого незаконного володіння відповідачів.

4. Заперечення відповідачів та пояснення третьої особи щодо суті спору.

Відповідач-1 (Міністерство освіти і науки України) заперечує проти задоволення позовних вимог з наступних підстав:

(1) будівля ЗТП №8 та будівля «трансформаторна, В» не є одним і тим самими об`єктом (має різні адреси та площі);

(2) позивачем не доведено порушення його прав внаслідок реєстрації за Державою в особі Верховної Ради України права власності на будівлю «трансформаторна, В», що входить до майнового комплексу Мукачівського державного університету та знаходиться на земельній ділянці державної форми власності площею 0,8727 га;

(3) комплекс будівель за адресою м. Мукачево, вул. Ужгородська, 26 було побудовано ще у 1978 році, як цілісний майновий комплекс площею 4505, 50 м2, що розташований на земельній ділянці, що належала міському партії Комуністичної партії України м. Мукачево. Позивач жодного відношення до будівництва і прийняття в експлуатацію майнового комплексу немає;

(4) законним володільцем комплексу будівель та користувачем земельної ділянки 0,8727 га, був міський комітет Компартії України з 1978 по 1990 рік, територіальна громада в особі Мукачівської міської ради з грудня 1990 по квітень 2009 року, а в подальшому Держава;

(5) обставини внесення до статутного фонду ДАЕК «Закарпаттяобленерго» (правонаступником якого є позивач) в 1995 році об`єкта нерухомого майна, а саме будівлі трансформаторної підстанції ТП-8 загальною площею 35, 9 м2 - позивачем не доведено;

Відповідач-2 (Верховна Рада України) заперечує проти задоволення позовних вимог з підстав того, що управління об`єктами державної власності не належить до повноважень Верховної Ради України, а є виконавчо-розпорядчою дією, тому належне представництво інтересів держави у даній категорії справ, відповідно до чинного законодавства, здійснюється Кабінетом Міністрів України та уповноваженими органами виконавчої влади.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів (Мукачівський державний університет) підтримала позицію відповідачів та заперечує проти задоволення позовних вимог з аналогічних підстав.

5. Оцінка доказів судом та висновки суду.

З урахування предмету та правових підстав позову суду належить надати відповіді на ключові питання:

- чи підтверджується матеріалами справи, а саме належними, допустимим та достовірними доказами, передання до статутного фонду ДАЕК «Закарпаттяобленерго» об`єкту нерухомості «трансформаторна, В» по вул. Ужгородській, 26 в місті Мукачево, а отже набуття позивачем права власності на вказане нерухоме майно в прцоесі корпоратизації державного підпримства з подальшим перетворенням його на ПАТ "Закарпаттяобленерго"?

- чи доведено позивачем, що «будівля ЗТП №8» по вул. Червоноармійській та «трансформаторна, В» по вул. Ужгородській, 26 є одним і тим самим об`єктом нерухомого майна?

- чи є рішення Мукачівської міської ради від 31.08.2000 та рішення виконкому Мукачівської міської ради №99 від 28.04.2009, свідоцтво про право власності серії САВ №017482 від 06.05.2009 такими, що видані з порушенням прав позивача на спірне майно, а відтак, чи є такими, що не створюють правових наслідків для відповідачів?

- чи наявне у позивача право вимагати витребування майна «трансформаторна, В» по вул. Ужгородській, 26 у м. Мукачево з незаконного володіння Держави в особі визначених позивачем відповідачів?

Після надання відповідей на поставлені питання суд зможе дійти висновків про обґрунтованість чи не обґрунтованість заявлених позовних вимог та наявності підстав для задоволення чи відмові у позові.

Оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, Суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до частин першої та другої статті 321 ЦК право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів, і вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (стаття 328 ЦК).

Держава забезпечує рівний захист усіх суб`єктів права власності застосуванням передбачених законодавством заходів. Регулювання, наведене в Главі 29 ЦК, передбачає, зокрема, такі способи захисту права власності, як витребування майна із чужого незаконного володіння (віндикаційний позов) й усунення перешкод у реалізації власником права користування та розпорядження його майном (негаторний позов).

Власник має право витребувати майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним (стаття 387 ЦК), незалежно від того, чи заволоділа ця особа незаконно спірним майном сама, чи придбала його у особи, яка не мала права відчужувати це майно.

Аналіз статті 387 ЦК України свідчить, що віндикаційний позов - це вимога про витребування власником свого майна з чужого незаконного володіння. Тобто позов неволодіючого власника до володіючого невласника.

Віндикаційний позов заявляється власником при порушенні його правомочності володіння, тобто тоді, коли майно вибуло з володіння власника: (а) фізично - фізичне вибуття майна з володіння власника має місце у випадку, коли воно в нього викрадене, загублене ним тощо; (б) "юридично" - юридичне вибуття майна з володіння має місце, коли воно хоч і залишається у власника, але право на нього зареєстровано за іншим суб`єктом".

Схожий правовий висновок сформульовано в пунктах 62- 64 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23.11.2021 у справі N 359/3373/16-ц.

Недобросовісний володілець зобов`язаний негайно повернути майно особі, яка має на нього право власності або інше право відповідно до договору або закону, або яка є добросовісним володільцем цього майна. У разі невиконання недобросовісним володільцем цього обов`язку заінтересована особа має право пред`явити позов про витребування цього майна (стаття 400 ЦК).

Стаття 388 ЦК містить сукупність підстав, коли за власником зберігається право на витребування свого майна від добросовісного набувача. Так, відповідно до частини першої вказаної норми, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Тобто можливість витребування майна з володіння іншої особи законодавець ставить у залежність насамперед від змісту правового зв`язку між позивачем та спірним майном, від його волевиявлення щодо вибуття майна, а також від того, чи є володілець майна добросовісним чи недобросовісним набувачем та від характеру набуття майна (оплатно чи безоплатно) (такі висновки наведено у постанові Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 02.11.2021 у справі № 925/1351/19).

Разом із тим до кола обставин, що підлягають доказуванню за віндикаційним позовом, належить, зокрема, встановлення судом факту виникнення (набуття) позивачем права власності на спірне майно, чи є особа власником індивідуально-визначеного майна, яке вона просить витребувати. Обов`язок доказування таких обставин покладається на позивача, водночас відповідач має право спростувати такі обставини.

Вказаний правовий висновок, що викладений у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 23.01.2024 у справі № 907/452/20 та від 13.03.2024 у справі №910/431/23

Так, у справі, що розглядається, позивач стверджує про набуття у власність у 1995 році майна - будівля ЗТП №8, в результаті внесення такого до статутного фонду ДАЕК "Закарпаттяобленерго" в процесі корпоратизації, та доводить своє право власності наказом Міністерства енергетики та електрифікації України від 14.07.1995 № 123 "Про створення ДАЕК "Закарпаттяобленерго" та Переліком майна, переданого до статутного фонду ДАЕК "Закарпаттяобленерго" (правонаступником якого став позивач), виданого Фондом державного майна України 09.06.2016, з приводу чого суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 1.2 Статуту ПрАТ "Закарпаттяобленерго" (нова редакція) затвердженого загальними зборами акціонерів (рішення єдиного акціонера від 03.01.2020 (частина статуту надана позивачем - том 1, а.с. 53-56), ПрАТ "Закарпаттяобленерго" є новим найменуванням Публічного акціонерного товариства "Закарпаттяобленерго". Публічне акціонерне товариство "Закарпаттяобленерго" є зміненим найменуванням Відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Закарпаттяобленерго" (далі - ВАТ ЕК "Закарпаттяобленерго"), у зв`язку з набранням чинності Законом України від 17.09.2008 № 514-VІ "Про акціонерні товариства".

ВАТ ЕК "Закарпаттяобленерго" створено шляхом перетворення ДАЕК "Закарпаттяобленерго" у ВАТ ЕК «Закарпаттяобленерго» та останнє є правонаступником ДАЕК "Закарпаттяобленерго".

ДАЕК "Закарпаттяобленерго" заснована відповідно до наказу Міністерства енергетики та електрифікації України від 14.07.1995 № 123 шляхом перетворення Закарпатського обласного підприємства електричних мереж у ДАЕК "Закарпаттяобленерго" відповідно до Указу Президента України від 04.04.1995 "Про структурну перебудову в електроенергетичному комплексі України", та є правонаступником Закарпатського обласного підприємства електричних мереж.

Таким чином, ДАЕК "Закарпаттяобленерго", правонаступником якої є позивач, було засновано на базі Закарпатського обласного підприємства електричних мереж.

Згідно пункту 2.2. Статуту позивача - Товариство є правонаступником майна, прав та обов`язків Відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Закарпаттяобленерго", ДАЕК "Закарпаттяобленерго", Закарпатського обласного підприємства електричних мереж.

Суд зазначає, що постановою Верховної Ради України №508 від 07.07.1992 було затверджено Державну програму приватизації майна державних підприємств (надалі - Програма приватизації), якою одним з етапів приватизації підприємств-монополістів (підприємства групи В - об`єкти, вартість яких становить від 20 до 1500 млн. крб., а частка відновної вартості фондів, що припадає на одного працюючого, перевищує номінальну вартість приватизаційного сертифіката більш як у 1,5 раза) визначено їх корпоратизацію, що є перетворенням у відкриті акціонерні товариства, сто відсотків акцій яких належить державі (п. 1.4., 2.13 Програми приватизації).

Відповідно до п. 2 Указу Президента України "Про корпоратизацію підприємств" №210/93 від 15.06.1993 засновниками відкритих акціонерних товариств, що створюються відповідно до цього Указу на базі загальнодержавної власності, з боку держави є органи, уповноважені управляти цим майном: центральні органи державної виконавчої влади, інші підвідомчі Кабінету Міністрів України органи та обласні державні адміністрації.

Пунктом 4 Указу Президента України "Про структурну перебудову в електроенергетичному комплексі України" №282/95 від 04.04.1995 (в редакції, чинній станом на 14.07.1995) передбачено, що Фонд державного майна України передає Міністерству енергетики і електрифікації України управління частками (паями, акціями) майна державних акціонерних компаній, що створюються відповідно до цього Указу, на період реформування електроенергетичної галузі та становлення ринку енергії.

Згідно з пунктами 15, 16 Положення про порядок корпоратизації підприємств, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 508 від 05.07.1993 (в редакції, чинній станом на 14.07.1995) (надалі - Положення № 508), з моменту державної реєстрації відкритого акціонерного товариства активи і пасиви підприємства, структурного підрозділу (одиниці) переходять до відкритого акціонерного товариства. Розмір статутного фонду відкритих акціонерних товариств, створених відповідно до цього Положення, визначається за діючою Методикою оцінки вартості об`єктів приватизації та оренди.

Відповідно до п.9 розділу ІІ Методики оцінки вартості об`єктів приватизації, затвердженої постановою Кабміну № 36 від 18.01.1995 (далі - Методика оцінки вартості), розмір статутного фонду акціонерного товариства, що створюється в процесі приватизації чи корпоратизації, визначається як вартість цілісного майнового комплексу відповідно до розділу III та з дотриманням вимог розділу VI цієї Методики.

Згідно з п. 11 розділу ІІІ Методики оцінки вартості, цілісний майновий комплекс - це господарський об`єкт із закінченим циклом виробництва продукції (робіт, послуг). Оцінка вартості цього комплексу здійснюється на підставі балансу підприємства.

Відповідно до п. 28 розділу IV Методики оцінки вартості, вартість основних засобів визначається за даними бухгалтерського обліку (інвентарних карток) і відповідно до Порядку індексації вартості окремих видів майна або за результатами експертної оцінки, якщо приватизація здійснюється на неконкурентних засадах.

Так, наказом Міністерства енергетики та електрифікації України "Про склад комісії з корпоратизації державних підприємств і виробничих енергетичних об`єднань" № 106 від 15.06.1995 (том 1, а.с. 72-73) вирішено: створити та очолити комісію з інвентаризації майна (п. 1.2); провести інвентаризацію майна державних підприємств і об`єднань відповідно до Положення про інвентаризацію майна державних підприємств, що приватизуються, а також майна державних підприємств та організацій, яке передається в оренду (п. 1.3).

Додатком № 7 до наказу Міністерства енергетики та електрифікації України № 106 від 15.06.1995 (том 1, а.с. 74) був визначений склад комісії з корпоратизації Закарпатського обласного підприємства електричних мереж.

У свою чергу, на виконання зазначеного наказу Міністерства, Закарпатським обласним підприємством електричних мереж був виданий наказ "Про склад комісії з інвентаризації майна підприємства" № 122 від 21.06.1995 (том 1, а.с. 75), пунктом 1 якого вирішено провести інвентаризацію майна підприємства відповідно до Положення про інвентаризацію майна державних підприємств, що приватизуються, а також майна державних підприємств та організацій, яке передається в оренду, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 158 від 02.03.1998 станом на 01.06.1995 (надалі - Положення №158).

Відповідно до п. 4 вказаного Положення №158 головною метою інвентаризації є визначення фактичної наявності й стану майна об`єкта інвентаризації, перевірка фактичної наявності майна з даними бухгалтерського обліку, врегулювання інвентаризаційних різниць та відображення результатів інвентаризації у передаточному балансі.

За результатом проведення інвентаризації майна Закарпатського обласного підприємства електричних мереж станом на 01.06.1995 комісією були складені інвентаризаційні відомості основних засобів підприємства.

Копія частини інвентаризації основних засобів станом на 01.06.1995 року на 5-ти аркушах надано позивачем у додатку 13.8. до позову (том 1, а.с. 77-81). Втім, вказаний доказ подано позивачем у неякісній копії, не придатній до прочитання та з якої суд не може встановити достеменно зміст поданого документу, а також без підписів уповноважених осіб. Крім того, позивач не зміг пояснити суду чи наявний в нього оригінал вказаного документу та надати його на огляд в повному вигляді. Відтак, суд у судовому засіданні 19.03.2024, на стадії безпосереднього дослідження доказів, визнав доказ, що поданий у додатку №13.8 позову як недопустимий, а саме такий, що не відповідає статті 77 ГПК України.

Водночас, відповідно до п. 12 розділу ІІІ Методики оцінки вартості, завершальним етапом послідовності оцінки майна цілісних майнових комплексів є складання акта оцінки вартості цілісного майнового комплексу.

Із матеріалів справи вбачається, що згідно наказу Міністерства енергетики та електрифікації України № 106 від 15.06.1995 було складено Акт оцінки цілісного майнового комплексу Закарпатського обласного підприємства електричних мереж, складений 29.06.1995 (том 1, а.с. 82-83), що затверджений наказом Міністерства енергетики та електрифікації України "Про створення ДАЕК "Закарпаттяобленерго" № 123 від 14.07.1995.

Відповідно до статті 21 Закону України "Про власність" (у редакції, чинній на час корпоратизації - 14.07.1995) право колективної власності виникає на підставі, зокрема перетворення державних підприємств в акціонерні та інші товариства.

Статтею 12 Закону України "Про господарські товариства" (у редакції, чинній на час проведення корпоратизації - 14.07.1995) передбачено, що товариство є власником: майна, переданого йому засновниками і учасниками у власність.

Отже, внаслідок корпоратизації товариства все майно, включене до статутного фонду останнього, стає власністю новостворюваного товариства, яке утворюється внаслідок корпоратизації.

Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 18.05.2021 у справі №914/1898/18. Зокрема, як зазначив Верховний Суду, правовстановлюючим документом, на підставі якого здійснюється реєстрація права власності на нерухоме майно, передане державою до статутного фонду (капіталу) акціонерного товариства у результаті корпоратизації державного підприємства, є рішення засновника відкритого акціонерного товариства, створеного в процесі корпоратизації, акт приймання-передавання нерухомого майна або перелік зазначеного майна, наданий засновником чи державним органом приватизації.

Водночас, чинне станом на 14.07.1995 законодавство не передбачало складання акту приймання-передачі майна та переліку нерухомого майна, переданого до статутного фонду корпоратизованого товариства, як додатків до наказів про створення корпоратизованих товариств, а відтак наказ Міненерго № 123 від 14.07.1995 не міг містити додатків у вигляді акту приймання-передачі майна або переліку нерухомого майна, переданого засновниками у власність ДАЕК «Закарпаттяобленерго».

Отже, з урахуванням ч. 1 ст. 21 Закону України «Про власність», ст. 12 Закону України «Про господарські товариства», п. 15 Положення про порядок корпоратизації, суд дійшов висновку, що внаслідок корпоратизації Закарпатського обласного підприємства електричних мереж та перетворення його у ДАЕК «Закарпаттяобленерго» (правонаступником якої є позивач) все майно, включене до статутного фонду даного товариства, та яке відображене в Акті оцінки цього майнового комплексу від 29.06.1995 затвердженому наказом Міністерства енергетики та електрифікації України №123 від 14.07.1995, стало власністю ДАЕК «Закарпаттяобленерго».

Дата виникнення права власності ДАЕК «Закарпаттяобленерго» щодо такого майна - 31.08.1995 (з дати реєстрації ДАЕК «Закарпаттяобленерго»).

Натомість, суд констатує, що в Акті оцінки цілісного майнового комплексу Закарпатського обласного підприємства електричних мереж, що складений 29.06.1995 відсутня згадка про «будівлю ЗТП №8» або будівлю «трансформаторна, В», яка б стала власністю ДАЕК «Закарпаттяобленерго» та відповідно в подальшому позивача, як правонаступника.

До Акту оцінки цілісного майнового комплексу Закарпатського обласного підприємства електричних мереж від 29.06.1995 було складено відповідні акти як додатки, а також розшифровку з переліком об`єктів, що ввійшли до балансової вартості основних засобів серед переліку яких також відсутня «будівля ЗТП №8» або будівля «трансформаторна, В» (том 1, а.с. 87-95).

Позивач доводить факт внесення будівлі ЗТП №8 до статутного фонду ДАЕК "Закарпаттяобленерго" згідно з наказом Міністерства енергетики та електрифікації України № 123 від 14.07.1995, а також Переліком майна, виданим Фондом державного майна України від 09.06.2016.

Так, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про Фонд державного майна України", Фонд державного майна України у сфері приватизації державного майна, зокрема, підтверджує факт передачі державного майна до статутного капіталу господарських товариств, утворених у процесі приватизації (корпоратизації) у порядку, встановленому законодавством.

Згідно з п. 5.1 Положення про впорядкування передачі об`єктів нерухомого майна, приватизованих у складі цілісного майнового комплексу або переданих до статутного фонду господарського товариства, затвердженого наказом Фонду державного майна України № 2097 від 25.11.2003 (в редакції, чинній станом на 09.06.2016), державний орган приватизації готує підтвердження права власності на окремі будівлі, споруди та нежитлові приміщення, які передані до статутного фонду господарського товариства або у власність покупцю на письмовий запит заявника.

З метою реалізації наявного у ПрАТ "Закарпаттяобленерго" права отримати підтвердження права власності на майно, передане до статутного фонду ДАЕК "Закарпаттяобленерго" (правонаступником якого є позивач) у процесі корпоратизації, ПрАТ "Закарпаттяобленерго" звернулось до Фонду державного майна України з метою підтвердження розміру цілісного майнового комплексу Закарпатського обласного підприємства електричних мереж та розмір статутного фонду ДАЕК "Закарпаттяобленерго" станом на момент проведення корпоратизації Закарпатського обласного підприємства електричних мереж.

Фонд державного майна України здійснив перевірку наданих ПрАТ "Закарпаттяобленерго" документів та склав Перелік майна, переданого до статутного фонду ДАЕК "Закарпаттяобленерго" (правонаступником якого є ПрАТ "Закарпаттяобленерго") від 09.06.2016 (копія частини переліку - том 1, а.с.59-62), у якому за №4779 зазначило об`єкт нерухомого майна "Будівля ТП-8 типа К-31-400" по вул. Червоноармійська.

Позивач стверджує, що правильність вищенаведеного Переліку майна була також встановлена Звітом про фактичні результати виконання погоджених процедур проведення складеного ТОВ «АК Закарпат-Бізнес-Консалтинг» у 2014 році на замовлення позивача, що є додатком №13.5 до позову (том 1, а.с. 63-71).

Вказаний доказ, що міститься у додатку №13.5 до позову визнано судом неналежним та недопустимим доказом, тобто таким, що не відповідає статті 76 та статті 77 ГПК України, оскільки, такий звіт, що складений товариством на замовлення позивача, на переконання суду не є, а ні правовстановлюючим документом, а ні первинним документом, що підтверджує передачу майна до статутного фонду ДАЕК «Закарпаттяобленерго», а ні будь-яким іншим документом, що належним чином підтверджував би набуття ДАЕК «Закарпаттяобленерго» у 1995 році (тобто за 20 років до складення звіту у 2014) право власності на будівлю ЗТП №8.

При цьому, позивач доводить, що належна останньому будівля у 2014 році була зареєстрована в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно під найменуванням «трансформаторна, В» у складі об`єкту нерухомого майна «комплекс» за адресою: Закарпатська обл., м. Мукачево, вул. Ужгородська, буд. 26 на праві державної власності в особі Верховної Ради України (орган управління: Міністерство освіти і науки України, балансоутримувач: Мукачівськй державний університет) на підставі свідоцтва про право власності САВ№017482 від 06.05.2009, що видане Управлінням міського господарства Мукачівської міської ради.

Отже, відомості, на які посилається позивач, а саме ті, що містяться у Переліку майна від 09.06.2016, який складений Фондом державного майна України, та Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно є відмінними щодо найменування та адреси знаходження об`єкта нерухомості, а також зазначеної площі.

Дослідивши наявні у справі докази у суду відсутні підстави вважати, що «будівля ЗТП №8» по вул. Червоноармійській та «трансформаторна, В» по вул. Ужгородській, 26 є одним і тим самим нерухомим майном, виходячи з наступного.

Згідно листа виконавчого комітету Мукачівської міської ради №3721/01-32/12314/42-22 від 18.10.2022 (том 1, а.с. 190) рішенням 42 сесії Мукачівської міської ради 6-го скликання «Про перейменування провулків та вулиць міста» №848 від 31.05.2013 (архівний витяг з рішення - том 1, а.с. 191) вул. Червоноармійську в м. Мукачево перейменовано на вул. Університетську.

Натомість, Управлінням міського господарства Мукачівської міської ради прийнято наказ №287/0/24-22 від 19.12.2022, яким нежитловій будівлі ЗТП №8 загальною площею 35, 80 м2 по вул. Червоноармійській в м. Мукачево присвоєно адресу - вул. Ужгородська, 26-1, а не вул. Університетська (попередня назва - Червоноармійська).

На підтвердження того, що «трансформаторна, В» та «ЗТП №8» є одним і тим самим об`єктом, позивач надав суду висновок експерта судової будівельно-технічної експертизи Колчара В. Д. №598/01-23 від 14.03.2023 - додаток №13.41 до позову (том 1, а.с. 202-217).

Висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні (ст. 104 ГПК України).

Згідно висновку експерта Колчара В. Д. №598/01-23 від 14.03.2023: «будівля ТП №8 типа К-31-400 (будівля ЗТП №8) інв. №66217, передана до статутного фонду ДАЕК «Закарпаттяобленерго» (правонаступником якої є ПрАТ «Закарпаттяобленерго») на підставі наказу Міненерго №123 від 14.07.1995 р, що знаходиться за адресою: Закарпатська обл., м. Мукачево, вул. Ужгородська, буд. 26-1, загальною площею 25 кв. м. та будівля, право власності на яку зареєстроване за Державою в особі Верховної Ради України (орган управління: Міністерство освіти і науки України, балансоутримувач: Мукачівський державний університет) на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень: №16602649 від 20.10.2014 р., а саме будівля «трансформаторна, В», загальною площею 35, 9 кв. м., що перебуває у складі об`єкту нерухомого майна «комплекс», який знаходиться за адресою: Закарпатська обл., м. Мукачево, вул. Ужгородська, 26 (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: 481088321104), номер запису про право власності :7395100, є однією і тією самою будівлею (тотожною)».

Дослідивши та оцінивши поданий суду висновок експерта Колчара В. Д. №598/01-23 від 14.03.2023, суд визнає його недопустимим доказом, тобто таким, що не відповідає статті 77 ГПК України.

Предметом висновку експерта не можуть бути питання права (абзац другий частини 2 статті 98 ГПК України).

Суд зазначає, що вирішуючи завдання будівельно-технічної експертизи, судовий експерт фактично на власний розсуд встановив питання права щодо правонаступництва та набуття права власності ДАЕК «Закарпаттяобленерго» на будівлю ЗТП №8 у 1995 році.

Крім того, на переконання суду, поставлене ПрАТ «Закарпаттяобленерго» питання на вирішення судового експерта Колчара В. Д. є питанням ретроспективного дослідження (встановлення найменування, характеристики та площі будівлі ЗТП №8 по вул. Червоноармійській станом на 1995 рік), що не може бути вирішене жодним експертом через відсутність розробленої експертної методики.

Окремо суд звертає увагу на те, що у висновку експерта Колчара В. Д. №598/01-23 від 14.03.2023 згадується про те, що площа будівлі ЗТП №8 становить 25 м2. Проте, фактично в матеріалах справи відсутня будь-яка технічна документація позивача, яка підтверджувала б згадану площу та є відмінною від площі будівлі «трансформаторна, В» по вул. Ужгородській, 26 - 35, 9 м2.

Отже, у матеріалах справи відсутні докази, які дають можливість встановити, що «будівля ЗТП №8» по вул. Червоноармійській (Університетській) та «трансформаторна, В» по вул. Ужгородській, 26 речові права на яку зареєстровано за відповідачами є одним і тим самим об`єктом.

Разом з тим, наявними в матеріалах справи належними та допустимими доказами, які до того ж були надані самим позивачем підтверджується правомірне виникнення державної власності на нерухоме майно «трансформаторна, В» по вул. Ужгородській, 26.

Як вбачається з Інформаційної довідки №319026166 від 28.12.2022 та №331394762 від 05.05.2023 (том 1, а.с. 47-52) підставою для виникнення права державної власності на складову комплексу нерухомого майна (в тому числі «трансформаторна, В») зазначено свідоцтво про право власності САВ №017482 видане 06.05.2009 Управлінням міського господарства Мукачівської міської ради, яке наявне в матеріалах справи (том 1, а.с. 161).

Згідно частини 1 статті 32 Закону України «Про власність», що був чинний станом на дату видачі свідоцтва у 2009 році - суб`єктом права загальнодержавної (республіканської) власності є держава в особі Верховної Ради України.

Вказаній події передували наступні обставини:

- комплекс будівель, зокрема, адмінбудинок в м. Мукачево по вул. Ужгородська, 26 побудовано і здано в експлуатацію у 1979 році, що підтверджується Актом розмежування/розподілу/службової площі адмінбудинку Мукачівського міському Компартії України і міськвиконкому в м. Мукачево по вул. Ужгородській №26 від 12.09.1990 (том 1, а.с. 166-169), тобто цей адмінбудинок використовувася вдома особами;

- у 1990 році адмінбудинок в м. Мукачево по вул. Мукачево, 26 передано у комунальну власність Мукачівської міської Ради народних депутатів, що підтверджується архівною копією рішення виконавчого комітету Мукачівської міської ради народних депутатів Закарпатської області №226 від 12.12.1990 (том 1, а.с. 165);

- у 2000 році комплекс будівель та споруд по вул. Ужгородська, 26, що раніше передано у повне господарське відання (на баланс) Мукачівського технологічного інституту Міністерства освіти та науки України (попередня назва Мукачівського державного університету) передано з комунальної власності міської ради в загальнодержавну власність, що підтверджується архівною копією рішення 25 сесії 3-го скликання Мукачівської міської ради від 31.08.2000 (том 1, а.с. 170-171);

- на підставі рішення Мукачівської міської ради від 31.08.2000 видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 08.04.2003 (том 1, а.с. 160), тип об`єкта: комплекс, адреса об`єкта: Закарпатська обл., м. Мукачево, вул. Ужгородська, буд. 26, власники: держава в особі Верховної Ради України, орган управління Міністерство освіти і науки України, форма власності: загальнодержавна, опис об`єкта: загальна площа: 4509, 60 кв. м.; технологічний інститут, А, 4370, кв. м.; гараж, Б, 139, 30 кв. м.; трансформаторна, В. Внаслідок набуття у загальнодержавну власність було також проведено державну реєстрацію права власності у Реєстрі прав власності на нерухоме майно (згідно Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, затверджене наказом Міністерства юстиції України №7/5 від 07.02.2002, за яким державна реєстрація прав проводилась реєстраторами бюро технічної інвентаризації (БТІ) у межах визначених адміністративно-територіальних одиниць, обслуговування на території яких здійснюється БТІ, та підключеними до Реєстру прав власності на нерухоме майно (пункт 1.3. Тимчасового положення)), що в тому числі відображено в наданих позивачем Інформаційних довідках №319026166 від 28.12.2022 та №331394762 від 05.05.2023 (том 1, а.с. 47-52);

- у 2009 році виконавчий комітет Мукачівської міської ради Закарпатської області рішенням №99 від 28.04.2009 (том 1, а.с. 172-173) розглянувши відношення Мукачівського державного університету на майновий комплекс по вул. Ужгородській, 26, а саме учбовий корпус літ. А, гараж літ. Б, трансформаторна літ. В, вирішив оформити на праві державної власності за державою в особі Верховної Ради України (орган управління Міністерство освіти і науки України, балансоутримувач Мукачівський державний університет);

- на підставі рішення виконавчого комітету Мукачівської міської ради Закарпатської області рішенням №99 від 28.04.2009 видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно САВ №017482 від 06.05.2009. В подальшому, на підставі свідоцтва від 06.05.2009 проведено спірну державну реєстрацію права державної власності у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (рішення №16602649 від 20.10.2014);

В подальшому, наказом Міністерства освіти і науки України №496 від 17.04.2019 (том 1, а.с. 41) за Мукачівським державним університетом закріплено на праві господарського відання державне майно, в тому числі і трансформаторна за адресою м. Мукачево, вул. Ужгородська, 26 загальною площею 35, 9 м2, що підтверджується Переліком нерухомого держаного майна, що є додатком до наказу (том 1, а.с. 42-45).

Відповідно до вимог частин 1, 2 статті 191 ЦК України підприємство є єдиним майновим комплексом, що використовується для здійснення підприємницької діяльності. До складу підприємства як єдиного майнового комплексу входять усі види майна, призначені для його діяльності, включаючи земельні ділянки, будівлі, споруди, устаткування, інвентар, сировину, продукцію, права вимоги, борги, а також право на торгівельну марку або інше позначення та інші права, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, в розумінні статті 191 ЦК України мається на увазі не просто майно, а майновий комплекс, до того ж єдиний. При цьому підприємство являє собою не випадковий набір окремих видів майна, а системну сукупність майна, що сформовано та використовується за призначенням. Сам термін «комплекс» (лат. complexus - зв`язок, сполучення) підкреслює єдність всього майна, яке сприймається як дещо цілісне.

Таким чином, в результаті сукупності дій радянської влади, органів державної влади та органів місцевого самоврядування України у період починаючи з 1979 року, будівля «трансформаторна, В» зрештою у 2009 році ввійшла до складу єдиного майнового комплексу Мукачівського державного університету, що знаходиться по вул. Ужгородській, 26 та не була передана до статутного фонду ДАЕК «Закарпаттяобленерго» у 1995 році.

Суд враховує, що у пунктах 10.10, 10.29, 10.30 постанови Великої Палати Верховного Суду від 30.06.2020 у справі №19/028-10/13 викладено такі висновки щодо застосування норм 387, 388 ЦК України у подібних правовідносинах: «Для витребування майна оспорювання рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування, ланцюга договорів, інших правочинів щодо спірного майна і документів, що посвідчують відповідне право, визнання права власності на спірне майно не є ефективним способом захисту прав; при цьому позивач у межах розгляду справи про витребування майна з чужого володіння вправі посилатися, зокрема, на незаконність рішення органу державної влади чи місцевого самоврядування, без заявлення вимоги про визнання його недійсним; таке рішення за умови його невідповідності закону не тягне правових наслідків, на які воно спрямоване. Подібні за змістом висновки сформульовані у постановах Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі N 183/1617/16, від 21 серпня 2019 року у справі N 911/3681/17, від 1 та 15 жовтня 2019 року у справах N 911/2034/16 та N 911/3749/17, від 19 листопада 2019 року у справі N 911/3680/17».

На переконання суду, матеріали даної справи не містять доказів передання будівлі «трансформаторна, В» по вул. Ужгородській, 26 до статутного фонду ДАЕК «Закарпаттяобленерго» в результаті корпоратизації у 1995 році, а отже подальшого набуття права власності на таке нерухоме майно позивачем.

Відтак, суд надавши правову оцінку рішенню Мукачівської міської ради від 31.08.2000 та рішенню виконкому Мукачівської міської ради №99 від 28.04.2009 та свідоцтву від 06.05.2009 про право власності серії САВ №017482 встановив їх відповідність вимогам закону, а відтак, зазначені акти в частині оформлення права державної власності відповідача-2 на єдиний майновий комплекс до якого входить «трансформаторна, В» по вул. Ужгородській, 26 є такими, що створюють відповідні правові наслідки для власника - Держави.

Суд відхиляє посилання позивача на постанову Верховного Суду від 14.06.2022 у справі №910/9381/20, оскільки, у вказаній справі суди виходили з інших фактичних обставин справи, зокрема, державної реєстрації спірного нерухомого майна, що було передане до статутного фонду товариства за позивачем та подальшої реєстрації на вказане нерухоме майно за відповідачем - МОЗ України під іншим найменуванням ("трансформаторна, Д").

З урахуванням наведеного, вирішуючи спір, з огляду на предмет і підстави заявленого позову, відповідно до встановлених фактичних обставин справи та норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про не доведення позивачем у встановленому процесуальним законом порядку обставин, що свідчать про наявність у позивача правових підстав саме як власника спірного майна - трансформаторна, В по вул. Ужгородській заявляти вимогу про його витребування з володіння відповідачів у порядку статті 387 ЦК.

6. Розподіл судових витрат.

У позовній заяві позивач зазначив, що ним понесено судові витрати, що складаються із судового збору (8 052, 00 грн), витрат на надання професійної правничої допомоги (15 000, 00 грн) та витрат на підготовку висновку експерта (11 880, 00 грн).

У зв`язку з відмовою у задоволенні позовних вимог, суд, враховуючи приписи статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладає понесені позивачем судові витрати на останнього.

Відповідачі про понесення ними судових витрат суду не заявляли.

На підставі викладеного, керуючись ст. 13, 73-77, 86, 129, 182, 183, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову Приватного акціонерного товариства "Закарпаттяобленерго" - відмовити.

2. Покласти понесені позивачем судові витрати на останнього.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 18.09.2024.

Суддя Г. П. Бондаренко - Легких