Рішення

від 14.08.2024 по справі 910/2796/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

14.08.2024Справа № 910/2796/24

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Літвінової М.Є.

за участю секретаря судового засідання: Лобок К.К.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Першого заступника керівника Волноваської окружної прокуратури Донецької області (85700, Донецька область, місто Волноваха, вулиця Героїв ОМБр 4) в інтересах держави в особі: 1. Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України (01135, місто Київ, проспект Берестейський, будинок 14); 2. Департаменту економіки Донецької обласної державної адміністрації (84313, Донецька область, місто Краматорськ, вулиця Богдана Хмельницького, будинок 6)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Волноваське Агропроменерго" (04176, місто Київ, вулиця Електриків, будинок 26, корпус 87)

про стягнення 3 776 706,47 грн.

Представники учасники справи:

Від прокуратури: Стретович М.О.

Від позивача-1: не з`явився;

Від позивача-2: не з`явився;

Від відповідача: Гусак О.М.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Перший заступник керівника Волноваської окружної прокуратури Донецької області (далі-прокурор) в інтересах держави в особі: 1. Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України (далі-позивач-1); 2. Департаменту економіки Донецької обласної державної адміністрації (далі-позивач-2) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Волноваське Агропроменерго" (далі-відповідач) про стягнення грошових коштів у розмірі 3 776 706,47 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.03.2024 відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи №910/2796/24 за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 08.04.2024.

29.03.2024 через відділ діловодства суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог, з огляду на наступне:

- відсутні підстави для здійснення представництва прокурором інтересів держави у даній справі;

- вимога прокурора про повернення попередньої оплати у розмірі 3 776 706,47 грн є безпідставною та неправомірною.

03.04.2024 через відділ діловодства суду від представника відповідача надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.04.2024 задоволено заяву представника відповідача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Представник позивача-2 у підготовче засідання 08.04.2024 не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату та час був повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про доставку процесуального документа до електронного кабінету особи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.04.2024 відкладено підготовче засідання на 13.05.2024.

16.04.2024 через відділ діловодства суду від представника прокуратури надійшла відповідь на відзив на позовну заяву, в якій прокурор не погоджується з доводами представника відповідача, з наступних підстав:

- позивачем-1, як головним розпорядником коштів, не проконтрольовано своєчасне виконання умов договору щодо здачі робіт, повернення бюджетних коштів у розмірі попередньої оплати, не вижито заходів щодо стягнення суми заборгованості в примусовому порядку та не пред`явлено відповідний позов до суду;

- позивачем-2, як розпорядником бюджетних коштів нижчого рівня, не вжито жодних заходів для повернення невикористаної суми попередньої оплати у розмірі 3 776 706,47 грн до державного бюджету

- невідкладність захисту інтересів держави прокурором полягає у тому, що неефективне використання бюджетних коштів, неповернення їх розпоряднику у встановлений строк порушує зазначені державні інтереси, оскільки створює загрозу економічній безпеці держави, порушує порядок надходження, акумулювання та використання бюджетних коштів, що може призвести до неможливості фінансування видатків бюджетів.

25.04.2024 через відділ діловодства суду від представника прокуратури надійшло клопотання про долучення доказів, а саме: лист вих. 03 від 15.03.2024 про порядок повернення КНП «Лікарня планового лікування Волноваської міської територіальної громади» суми попередньої оплати в розмірі 3 776 706,47 грн, відповідь УДСК у м. Селидовому Донецької області на лист відповідача від 15.03.2024, лист ГУДКСУ у Донецькій області, в якому надано інформацію про те, що рахунок КНП «Лікарня планового лікування Волноваської міської територіальної громади» відкритий для здійснення дебетових та кредитових оборотів та повідомило про звернення відповідача щодо повернення невикористаних коштів попередньої оплати.

06.05.2024 через відділ діловодства суду від представника позивача-2 надійшли додаткові письмові пояснення по суті справи. Крім того, представника позивача-2 просив суд здійснювати розгляд справи без участі його представника.

07.05.2024 через відділ діловодства суду від представника відповідача надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

10.05.2024 через відділ діловодства суду від представника позивача-1 надійшли письмові пояснення по суті справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.05.2024 задоволено заяву представника відповідача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Представник позивача-1 у підготовче засідання 13.05.2024 не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату та час був повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про доставку процесуального документа до електронного кабінету особи.

Представник позивача-2 у підготовче засідання 13.05.2024 не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату та час був повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про доставку процесуального документа до електронного кабінету особи.

Представник прокуратури у підготовчому засіданні 13.05.2024 підтримав клопотання про долучення доказів.

Представник відповідача у підготовчому засіданні 13.05.2024 не заперечував щодо клопотання представника прокуратури долучення доказів.

Суд у підготовчому засіданні 13.05.2024 без виходу до нарадчої кімнати постановив ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання, про задоволення клопотання представника прокуратури про долучення доказів до матеріалів справи, підготовче засідання відкладено на 03.06.2024.

Представник позивача-1 у підготовче засідання 03.06.2024 не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату та час був повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про доставку процесуального документа до електронного кабінету особи.

Представник позивача-2 у підготовче засідання 03.06.2024 не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату та час був повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про доставку процесуального документа до електронного кабінету особи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.06.2024 відкладено підготовче засідання на 17.06.2024.

03.06.2024 через відділ діловодства суду від представника позивача-2 надійшли додаткові письмові пояснення по суті справи.

03.06.2024 через відділ діловодства суду від представника відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив на позовну заяву, в яких останній наголосив, що Державна аудиторська служба має бути позивачем у ній справі, прокурором не спростовано твердження відповідача про відсутність у нього належних підстав для представництва інтересів держави у суді; умовами договору передбачено, що невикористані бюджетні кошти повертаються замовнику, а не до державного бюджету. Крім того, відповідач зазнає, що ним долучено до матеріалів справи акти виконаних робіт за формою КБ-2 та довідки вартості виконаних будівельних робіт та витрат, складених за формою КБ-3, за січень 2022 на загальну суму 960 165,40 грн, на підтвердження використання ним авансу та виконання робіт за Договором №17 від 12.02.2020.

03.06.2024 через відділ діловодства суду від представника відповідача надійшли заперечення на клопотання про долучення доказів, посилаючись на статтю 80 ГПК України.

Суд вважає за необхідне зазначити, що 13.05.2024 у підготовчому засіданні представник відповідача зазначив, що не заперечує щодо клопотання прокурора про доручення доказів, у зв`язку з цим дане клопотання було долучено до матеріалів справи.

Представник прокуратури у підготовче засідання 17.06.2024 не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату та час був повідомлений належним чином, що підтверджується розпискою від 03.06.2024 про відкладення розгляду справи.

Представник позивача-1 у підготовче засідання 17.06.2024 не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату та час був повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про доставку процесуального документа до електронного кабінету особи.

Представник позивача-2 у підготовче засідання 17.06.2024 не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату та час був повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про доставку процесуального документа до електронного кабінету особи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.06.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 15.07.2024.

Представник позивача-2 у судове засідання 15.07.2024 не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату та час був повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про доставку процесуального документа до електронного кабінету особи.

Представник відповідача у судове засідання 15.07.2024 не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату та час був повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про доставку процесуального документа до електронного кабінету особи.

Представники прокуратури та позивача-1 у судовому засіданні 15.07.2024 підтримали позовні вимоги та просили суд задовольнити їх у повному обсязі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.07.2024 оголошено перерву у судовому засіданні по розгляду справи по суті до 14.08.2024.

24.07.2024 через відділ діловодства суду від представника відповідача надійшла заява про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.08.2024 задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Волноваське Агропроменерго" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Представник позивача-1 у судове засідання 14.08.2024 не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату та час був повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про доставку процесуального документа до електронного кабінету особи.

Представник позивача-2 у судове засідання 14.08.2024 не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату та час був повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про доставку процесуального документа до електронного кабінету особи.

Представник відповідача у судовому засіданні 14.08.2024 заперечив проти задоволення позовних вимог та просив суд відмовити у їх задоволенні.

Судом, враховано, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Відповідно до Листа Верховного Суду України головам апеляційних судів України № 1-5/45 від 25 січня 2006 року у цивільних, адміністративних і господарських справах перебіг провадження для цілей статті 6 Конвенції розпочинається з моменту подання позову і закінчується винесенням остаточного рішення у справі.

Критерії оцінювання "розумності" строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.

Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету.

У судовому засіданні 14.08.2024 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представникiв сторiн, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

За результатами попереднього конкурсного відбору інвестиційних програм і проєктів регіонального розвитку, що можуть реалізовуватися за рахунок коштів державного фонду регіонального розвитку (далі - ДФРР), регіональною комісією з проведення оцінки та попереднього конкурсного відбору інвестиційних програм і проектів регіонального розвитку, що можуть реалізовуватися за рахунок коштів державного фонду регіонального розвитку, створеною розпорядженням голови облдержадміністрації, керівника обласної військово-цивільної адміністрації від 17 квітня 2015 року № 160, сформовано перелік проєктів регіонального розвитку, що можуть реалізовуватися у 2021 році за рахунок коштів ДФРР у Донецькій області. До увійшов проєкт «Головний лікувальний корпус лікарні та поліклінічного відділення по пров. Залізничному, 23, у м. Волновасі - капітальний ремонт» як перехідний, реалізацію якого розпочато за рахунок коштів ДФРР у 2020 році (період реалізації проєкту 2020-2022 роки).

Зазначений перелік Донецькою обласною державною адміністрацією направлено Міністерству розвитку громад та територій України (далі - Мінрегіон), який на той час згідно із абзацами п`ятнадцятим - шістнадцятим підпункту 6 пункту 3 Положення про Міністерство розвитку громад та територій України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 квітня 2014 року № 197, пунктами 11 -13 Порядку підготовки, оцінки та відбору інвестиційних програм і проектів регіонального розвитку, що можуть реалізовуватися за рахунок коштів державного фонду регіонального розвитку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18 березня 2015 року № 196, здійснював відповідно до законодавства оцінку та відбір на конкурсних засадах поданих Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими держадміністраціями інвестиційних програм і проєктів регіонального розвитку, що можуть реалізовуватися за рахунок коштів ДФРР в межах їх індикативного прогнозного обсягу, щорічне подання Кабінетові Міністрів України пропозицій щодо розподілу коштів ДФРР з переліком відповідних програм і проєктів, що можуть реалізовуватися за його рахунок.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 12 квітня 2021 року № 297-р «Про інвестиційні програми і проекти регіонального розвитку, що можуть реалізовуватися у 2021 році за рахунок коштів державного фонду регіонального розвитку» (далі - розпорядження № 297-р) затверджено перелік інвестиційних програм і проектів регіонального розвитку, що можуть реалізовуватися у 2021 році за рахунок коштів державного фонду регіонального розвитку, у тому числі тих, що фінансуються з метою погашення кредиторської заборгованості, зареєстрованої органами Державної казначейської служби станом на 1 січня 2021 року. Серед них по Донецькій області з обсягом фінансування 14 516,667 тис. грн - головний лікувальний корпус лікарні та поліклінічного відділення по пров. Залізничному, 23, у м. Волновасі - капітальний ремонт.

На виконання розпорядження №297-р розпорядженням голови Донецької обласної державної адміністрації, керівника обласної військово-цивільної адміністрації від 20 квітня 2021 року № 334/5-21 (далі - розпорядження № 334/5-21) затверджено перелік інвестиційних програм і проєктів регіонального розвитку, що можуть реалізовуватися у 2021 році за рахунок коштів державного фонду регіонального розвитку, по

Донецькій області (далі - Перелік). До Переліку увійшов проєкт «Головний лікувальний корпус лікарні та поліклінічного відділення по пров. Залізничному, 23, у м. Волновасі - капітальний ремонт» (далі - проєкт) з обсягом фінансування з ДФРР - 14 516,667 тис. грн. Згідно із розпорядженням голови Донецької обласної державної адміністрації, керівника обласної військово-цивільної адміністрації від 19 липня 2021 № 733/5-21 «Про внесення змін до розпорядженням голови облдержадміністрації, керівника обласної військово-цивільної адміністрації від 20 квітня 2021 року № 334/5-21» одержувач коштів Державного бюджету по проєкту - Комунальне некомерційне підприємство «Лікарня планового лікування Волноваської міської територіальної громади» (далі - Одержувач).

Пунктом 2 розпорядження № 334/5-21 департаменту встановлено забезпечити перерахування коштів ДФРР, передбачених як розпоряднику бюджетних коштів нижчого (другого) рівня, на реєстраційні рахунки, відкриті розпорядникам та одержувачам коштів Державного бюджету в органах Державної казначейської служби України, згідно із Переліком.

12.06.2020 між Комунальним некомерційним підприємством «Лікарня планового лікування Волноваської міської територіальної громади» (далі-замовник) та ТОВ «Волноваське Агропроменерго» (далі-підрядник) укладено договір підряду №17 (надалі-Договір).

За завданням замовника підрядник зобов`язується на свій ризик виконати та здати йому в установлений Договором строк закопчені роботи з капітального ремонту (надалі роботи), а замовник зобов`язується падати підряднику об`єкт капітального ремонту (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну та дозвільну документацію, прийняти від підрядника роботи та оплатити їх. Об`єкт капітального ремонту: Головний лікувальний корпус лікарні та поліклінічного відділення, за адресою: м. Волноваха, провулок Залізничний, 23 (п. 1.1-1.2 Договору).

Відповідно до п. 2.1 Договору, підрядник зобов`язаний розпочати виконання робіт першої черги протягом 5-ти календарних днів з дня виконання замовником зобов`язань щодо передачі дозвільної документації, проектно-кошторисної документації, об?єкту капітального ремонту (фронту робіт), про що складається двосторонній акт, який засвідчує дату початку виконання робіт Підрядником.

Термін завершення робіт першої черги: 30 листопада 2020 року.

Термін завершення робіт другої черги: 30 листопада 2021 року.

Вартість робіт відповідно до п. 3.1 Договору, складає 40 217 013,00 грн., у тому числі роботи першої черги - 21 620 847, 00 грн (ПІДВ - 3 603 474,50 грн), другої черги - 18 596 166,00 грн (ПДВ - 3 099 361,00 грн).

Відповідно до п. 14.1 Договору (в редакції Додаткової угоди №6 від 28.12.2021), розрахунки за цим Договором проводяться шляхом оплати за фактично виконані роботи. Замовник може надати попередню оплату у розмірі не більше 30% від вартості річного обсягу робіт, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 04 грудня 2019 року №1070 «Деякі питання здійснення розпорядниками (одержувачами) бюджетних коштів попередньої оплати товарів, робіт, послуг, що закуповуються за бюджетні кошти». Підрядник зобов`язується використати одержану попередню оплату на виконання робіт протягом встановленого чинним законодавством або цим Договором терміну. По закінченні терміну невикористані суми попередньої оплати повертаються Замовнику. У 2021 році Замовник здійснює попередню оплату у сумі 3 776 706,47 грн (три мільйони сімсот сімдесят шість тисяч сімсот шість гривень 47 копійок), що складає 30 %. вартості річного обсягу робіт на 2021 рік, передбаченого Планом фінансування на поточний рік. Підрядник зобов`язується використати попередню оплату протягом трьох місяців з дати її отримання. Використання попередньої оплати підтверджується Підрядником актами виконаних робіт, які складаються відповідно до вимог пункту 14.2. цього Договору.

Після одержання повідомлення підрядника про готовність до закінчених робіт замовник зобов`язаний негайно розпочати їх приймання. Передача виконаних робіт підрядником і приймання їх замовником оформлюється актом про виконані роботи. Факт прийняття робіт як за якістю, так і за кількістю засвідчується виключно актами прийому-передачі виконаних робіт за формою №КБ-2в (п. 15.1, 15.3 Договору).

Розрахунки за виконані роботи проводяться на підставі акту прийому-передачі виконаних робіт за формою № КБ-2в про виконаних робіт та їх вартість, довідки про вартість викопаних підрядних робіт за формою № КБ-3 та виконавчої документації в разі необхідності (падалі - документи). Документи про виконані роботи та їх вартість складаються і підписуються підрядником та передаються для підписання замовнику протягом 5 (п?яти) календарних днів після виконання робіт та/або окремих етапів виконання робіт. Замовник зобов`язаний підписати подані підрядником документи, що підтверджують виконання робіт, або обґрунтувати причини відмови від їх підписання протягом 5 (п?яти) робочих днів з дня одержання. Оплата виконаних робіт здійснюється протягом 30 (тридцяти) банківських днів з дня підписання документів замовником за умови своєчасного надходження коштів на реєстраційний рахунок замовника (п. 14.2 Договору).

Строком договору є час, протягом якого сторони будуть здійснювати свої права та виконувати свої обов`язки відповідно до Договору підряду. Договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до 31 грудня 2021 року. Закінчення строку дії Договору підряду не звільняє Сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії Договору підряду (п. 19.1-19.3 Договору).

На виконання умов договору, 29.12.2021 замовник здійснив попередню оплату у сумі 3 776 706, 47 грн, що складає 30% вартості річного обсягу робіт, передбаченого Планом фінансування на поточний 2021 рік.

24 лютого 2022 року розпочалось повномасштабне вторгнення рф в Україну.

Починаючи з 10.03.2022 Волноваська міська територіальна громада тимчасово окупована російською федерацією, що підтверджується наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України № 309 від 22.12.2022 (із внесеними змінами).

25.10.2023 прокуратура звернулась із листом №51-2550ВИХ-23 до КНП «Лікарня планового лікування Волноваської міської територіальної громади» про наявності підстав для вжиття заходів представницького характеру. Крім того, прокурора просила замовника надати документи, що підтвердження використання коштів отриманого авансу, копій актів виконаних підрядних робіт, складених за формою КБ-2в і довідок про вартість виконаних підрядних робіт, складених за формою КБ-3, а також інформацію щодо претензійної роботи з повернення авансового платежу та головного розпорядника бюджетних коштів замовника.

27.10.2023 замовник надав відповідь на лист прокуратури від 25.10.2023, в якому зазначив, що ТОВ "Волноваське Агропроменерго" не надавало документів», які підтверджували використання коштів отриманого авансу; 2. головним розпорядником бюджетних коштів замовника є Волноваська міська військово-цивільна адміністрація, з 1 березня 2022 року у КНП «ЛПЛ Волноваської МТГ» не здійснюється розрахунково-касове обслуговування Державною казначейською службою України та відсутнє фінансування від Волноваської міської військово-цивільної адміністрації, розпорядниками бюджетних коштів за Договором №17 від 12.06.2020 року є Міністерство розвитку громад та територій та Департамент економіки Донецької обласної державної адміністрації.

30.10.2023 прокуратура звернулась із запитом до УДКСУ у м. Селидовому Донецької області про надання інформації, а саме: реєстрацію зобов`язання в установленому, нормами чинного законодавства порядку; звернення КНП «ЛПЛ Волноваської МТГ» до УДКСУ у Волновському району Донецької області щодо перерахування грошових авансу за договором №17 від 12.06.2020, у разі відмови зазначити причини; обслуговування КНП «ЛПЛ Волноваської МТГ» органами казначейства, відкриття в органах Державної казначейської служби не бюджетного рахунку, відповідно до постанови КМУ від 04.12.2019 №1070; перераховування, розміщення коштів на такому рахунку та його закриття.

01.11.2023 УДКСУ у Волновському району Донецької області надало відповідь на запит прокуратури про те, що КНП «ЛПЛ Волноваської МТГ» не обслуговується органами Державної казначейської служби, 16.02.2022 УДКСУ у Волновському району Донецької області було зареєстровано 11 616 162.61 грн за КПКВ 0217361 КЕКВ 3210, фінансові зобов`язання за Договором №17 в казначейському обліку відсутні, 29.12.2021 лікарнею перераховано на не бюджетний рахунок ТОВ "Волноваське Агропроменерго" попередню оплату в розмірі 3 776 706,37 грн, яку підрядником не використано, даний рахунок не зарито.

09.11.2023 прокуратура звернулась до позивача-1 із листом№51-2758ВМХ-23, в якому просила надати інформацію щодо фінансування попередньої оплати (авансового платежу) у розмірі 3 776 706,47 грн за договором № 17 від 12.06.2020 за рахунок коштів Державного фонду регіонального розвитку на підставі дозволу Департаменту економіки Донецької обласної державної адміністрації.

04.12.2024 позивач-2 надав відповідь на лист прокуратури від 09.11.2023, в якому надав інформацію про те, що КНП «ЛПЛ Волноваської МТГ» має дебіторську заборгованості у сумі 3 776 706,47 грн; позивач - 2 звертався із листом від 31.01.2023 №6/80/40-23/05 до замовника щодо погашення даної заборгованості, однак лікарня зазначила, 3 776 706,47 грн, як суму попередньої оплати у розмірі (30% вартість річного обсягу робіт до трьох платежів) перераховано на розрахунковий рахунок ТОВ «Волноваське Агропроменерго» для на виконання робіт по проекту «Головний лікувальний корпус лікарні та поліклінічного відділення по пров. Залізничному, 23, у м. Волновасі - капітальний ремонт» на строк три місяці (до 27 березня 2022 року); місто Волноваха тимчасово окупована рф, у зв`язку з цим доступ до майна КНП «ЛПЛ Волноваської МТГ» відсутній; враховуючи інтенсивні обстріли, КНП «ЛПЛ Волноваської МТГ» зазнало значних руйнувань і пошкоджень; зважаючи на вищевикладені обставини, продовження робіт по проведенню капітального ремонту та вжиття заходів щодо погашення (зменшення) дебіторської заборгованості до закінчення війни (припинення/скасування воєнного стану) неможливо.

09.01.2024 прокуратура звернулась з листом №51-121ВИХ-24 до ГУК у Донецькій області, в якому просила надати номер розрахункового рахунку для перерахування коштів попередньої оплати (авансу) в дохід держави.

12.01.2024 ГУК у Донецькій області надало відповідь на запит прокуратури від 09.01.2024 про те, що замовник не обслуговується в органах казначейства Донецької області та не звертався щодо його поновлення. Крім того, ГУК у Донецькій області зазначило, що у разі поновлення казначейського обслуговування замовника, невикористані кошти попередньої оплати у розмірі 3 776 706,47 грн на підставі відповідної платіжної інструкції, будуть перераховані в дохід держави. Однак у видатку не поновлення казначейського обслуговування замовника, вищевказана сума буде списана з реєстраційного рахунку замовника в дохід держави у кінці 2024 року.

10.01.2024 прокуратура звернулась з листом №51-129ВИХ-24 до позивача-1 щодо надання інформацію про фінансування інвестиційної прогарами за договором №17 від 12.06.2020, повноваження Міністерства щодо контролю за використанням коштів інвестиційних прогарам і проектів регіонального розвитку та проведення претензійної роботи шляхом листування, звернення до суду для відновлення порушених інтересів держави. Крім того, прокурор просив зазначити розрахунковий рахунок для повернення суми попередньої оплати за договором №17 від 12.06.2020.

14.02.2024 Міністерство надано відповідь на запит прокуратури від 10.01.2024, в якому повідомило, що Департаменту економіки Донецької обласної державної адміністрації було делеговано Повноваження на виконання бюджетної програми, зокрема у частині формування відповідної мережі на території регіону, забезпечення фінансування замовників будівництва проектів, які реалізовувалися за рахунок Фонду в 2021 році, забезпечення ефективного, результативного і цільового використання бюджетних коштів, організації та координації роботи розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня та одержувачів бюджетних коштів у бюджетному процесі. Крім того, позивач-1 зазначив, що у Міністерства відсутня інформація від органів Державної казначейської служби України та Департаменту економіки Донецької обласної державної адміністрації щодо наявності простроченої дебіторської заборгованості в рамках реалізації проекту «Головний лікувальний корпус лікарні та поліклінічного відділення по пров. Залізничному, 23, у м. Волновасі - капітальний ремонт».

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Тобто зазначене конституційне положення встановлює обов`язок органів державної влади та їх посадових осіб дотримуватись принципу законності при здійсненні своїх повноважень, що забезпечує здійснення державної влади за принципом її поділу.

Стаття 131-1 Конституції України передбачає, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

У даній справі перший заступник керівника Волноваської окружної прокуратури Донецької області звернувся до господарського суду з позовом в інтересах держави в особі: 1. Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України, 2. Департаменту економіки Донецької обласної державної адміністрації .

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу (ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру").

У визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами ( ч. 3 ст. 53 ГПК України ).

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу ( ч. 4 ст. 53 ГПК України ).

У Рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України ( справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) від 08.04.1999 р. № 3-рп/99 Конституційний Суд України, з`ясовуючи поняття "інтереси держави" висловив міркування, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо ( п. 3 мотивувальної частини ).

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств. Із врахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах (п. 4 мотивувальної частини).

Таким чином "інтереси держави" охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація "інтересів держави", особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно.

Аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 25.04.2018 р. у справі № 806/1000/17 (п.п. 68,69,70 постанови).

Разом із цим, чинним законодавством чітко не визначено, що необхідно розуміти під "нездійсненням або неналежним здійсненням суб`єктом владних повноважень своїх функцій", у зв`язку із чим прокурор у кожному випадку обґрунтовує та доводить наявність відповідних фактів самостійно з огляду на конкретні обставини справи.

Нездійснення захисту полягає у тому, що уповноважений суб`єкт владних повноважень за наявності факту порушення інтересів держави, маючи відповідні повноваження для їх захисту, всупереч цим інтересам за захистом до суду не звернувся.

Така поведінка (бездіяльність) уповноваженого державного органу може вчинятися з умислом чи з необережності; бути наслідком об`єктивних (відсутність коштів на сплату судового збору, тривале не заповнення вакантної посади юриста) чи суб`єктивних (вчинення дій на користь можливого відповідача, інших корупційних або кримінально караних дій) причин.

У постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновків, що прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.

Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Представництво прокурором у суді законних інтересів держави здійснюється і у разі, якщо захист цих інтересів не здійснює, або неналежним чином здійснює відповідний орган. При цьому прокурор не зобов`язаний встановлювати причини, за яких позивач не здійснює захист своїх інтересів".

Крім того, жодним нормативним актом не визначено переліку доказів, виключно на підставі яких суд має встановлювати наявність у прокурора підстав для реалізації конституційної функції представництва інтересів держави в суді.

В постанові від 24.04.2019 р. по справі № 911/1292/18 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду зазначив: "18. Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово звертав увагу на участь прокурора в суді на боці однієї зі сторін як на обставину, що може впливати на дотримання принципу рівності сторін. Оскільки прокурор або посадова особа з аналогічними функціями, пропонуючи задовольнити або відхилити скаргу, стає противником або союзником сторін у справі, його участь може викликати в однієї зі сторін відчуття нерівності (рішення у справі "Ф. В. проти Франції" (F. W. v. France) від 31.03.2005, заява № 61517/00, пункт 27). 19. Водночас, є категорія справ, де підтримка прокурора не порушує справедливого балансу. Так, у справі "Менчинська проти Російської Федерації" (рішення від 15.01.2009, заява № 42454/02, пункт 35) ЄСПЛ висловив таку позицію (у неофіційному перекладі): "Сторонами цивільного провадження виступають позивач і відповідач, яким надаються рівні права, в тому числі право на юридичну допомогу. Підтримка, що надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад, при захисті інтересів незахищених категорій громадян (дітей, осіб з обмеженими можливостями та інших категорій), які, ймовірно, не в змозі самостійно захищати свої інтереси, або в тих випадках, коли відповідним правопорушенням зачіпаються інтереси великого числа громадян, або у випадках, коли потрібно захистити інтереси держави". 20. ЄСПЛ уникає абстрактного підходу до розгляду питання про участь прокурора у цивільному провадженні. Розглядаючи кожен випадок окремо, суд вирішує, наскільки участь прокурора у розгляді справи відповідала принципу рівноправності сторін. У Рекомендаціях Парламентської Асамблеї Ради Європи від 27.05.2003 №1604 (2003) "Про роль прокуратури в демократичному суспільстві, заснованому на верховенстві закону" щодо функцій органів прокуратури, які не належать до сфери кримінального права, передбачено важливість забезпечити, щоб повноваження і функції прокурорів обмежувалися сферою переслідування осіб, винних у скоєнні кримінальних правопорушень, і вирішення загальних завдань щодо захисту інтересів держави через систему здійснення кримінального правосуддя, а для виконання будь-яких інших функцій були засновані окремі, належним чином розміщені та ефективні органи."

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що у випадку, коли держава вступає в цивільні правовідносини, вона має цивільну правоздатність нарівні з іншими їх учасниками. Держава набуває і здійснює цивільні права й обов`язки через відповідні органи, які діють у межах їхньої компетенції. Отже, поведінка органів, через які діє держава, розглядається як поведінка держави у відповідних, зокрема цивільних, правовідносинах. Тому у відносинах, в які вступає держава, органи, через які вона діє, не мають власних прав і обов`язків, а наділені повноваженнями (компетенцією) представляти державу у відповідних правовідносинах (постанови Великої Палати Верховного Суду від 20.11.2018 у справі № 5023/10655/11, від 26.02.2019 у справі № 915/478/18, від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц, від 18.03.2020 у справі № 553/2759/18, від 06.07.2021 у справі № 911/2169/20, від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц, від 20.07.2022 у справі № 910/5201/19, від 05.10.2022 у справах № 923/199/21 та № 922/1830/19).

Велика Палата Верховного Суду також звертала увагу на те, що в судовому процесі держава бере участь у справі як сторона через її відповідний орган, наділений повноваженнями у спірних правовідносинах (постанови від 27.02.2019 у справі № 761/3884/18, від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц, від 20.07.2022 у справі № 910/5201/19, від 05.10.2022 у справах № 923/199/21 та №922/1830/19).

Тобто під час розгляду справи в суді фактично стороною у спорі є держава, навіть якщо прокурор визначив стороною у справі певний орган (постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц, від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц, від 05.10.2022 у справах № 923/199/21 та № 922/1830/19).

Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Водночас невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.

Таким чином, наявність у Прокурора підстав для представництва інтересів держави в особі Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України, Департаменту економіки Донецької обласної державної адміністрації шляхом пред`явлення цього позову обґрунтовується: наявним порушенням майнових інтересів держави у бюджетній сфері та необхідністю їх комплексного захисту, оскільки ТОВ «Волноваське Агропроменерго» не виконало взятих на себе договірних зобов`язань щодо використання коштів попередньої оплати на виконання робіт за договором, а й незаконно утримало у себе протягом тривалого часу перераховані йому бюджетні кошти у вигляді попередньої оплати у загальній сумі 3 776 06,47 грн.; органи, уповноважені державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, будучи поінформованими про існування такого порушення, не здійснюють захисту інтересів держави.

Внаслідок нездійснення вказаними органами належних заходів, інтереси держави залишаються незахищеними. У зв`язку із викладеним у Прокурора виникло не тільки право, а й обов`язок відреагувати на їх порушення шляхом пред`явлення до суду цього позову.

На виконання ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" Волноваською окружною прокуратурою попередньо, до пред`явлення позову, листами від 29.02.2024 р. № 51-673вих-24 і № 11-674вих-24 повідомлено позивачів про прийняття рішення стосовно представництва інтересів держави шляхом пред`явлення до суду цього позову.

Згідно з висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 26.05.2020 р. у справі № 912/2385/18 ( провадження № 12-194гс19 ), Прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого не звернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

З огляду на викладене, суд вважає, Прокурор, звертаючись з позовом до суду, дотримався передбачених чинним законодавством вимог для представництва інтересів держави.

Верховний Суд у постанові від 05.03.2024 у справі № 918/323/23, розглядаючи доводи товариства стосовно того, що уповноваженим органом у спірних правовідносинах є саме Держаудитслужба, виходив, зокрема із того, що прокурор мав повноваження для подання позовної заяви у даній справі в інтересах держави в особі Березівської сільської ради, як органу, що здійснює, зокрема, розподілення та контроль за використанням бюджетних коштів громади, а також врахував правовий висновок об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладений у постанові від 18.06.2021 у справі №927/491/19, відповідно до якого, закон не зобов`язує прокурора подавати позов в особі усіх органів, які можуть здійснювати захист інтересів держави у спірних відносинах і звертатися з позовом до суду; належним буде звернення в особі хоча б одного з них. З урахуванням викладеного, Верховний Суд відхилив доводи Товариства про те, що прокурор помилково визначив раду уповноваженим органом у спірних правовідносинах.

Окрім того, в постанові Верховного Суду від 07.03.2024 у справі №918/308/23, ухваленій в подібних правовідносинах, за позовом Керівника Вараської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Володимирецької селищної ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівненська обласна енергопостачальна компанія" про визнання недійсними додаткових угод та стягнення 139 061,19 грн, викладено такі правові висновки: "8.39. За висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 22.12.2022 зі справи № 904/123/22, органам місцевого самоврядування надано широкі права для здійснення економічного і соціального розвитку на своїй території. Так, частинами першою та другою статті 143 Конституції України передбачено, зокрема, що територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності; затверджують програми соціально-економічного та культурного розвитку і контролюють їх виконання; затверджують бюджети відповідних адміністративно-територіальних одиниць і контролюють їх виконання; утворюють, реорганізовують та ліквідовують комунальні підприємства, організації і установи, а також здійснюють контроль за їх діяльністю; вирішують інші питання місцевого значення, віднесені законом до їхньої компетенції. Обласні та районні ради затверджують програми соціально-економічного та культурного розвитку відповідних областей і районів та контролюють їх виконання; затверджують районні і обласні бюджети, які формуються з коштів державного бюджету для їх відповідного розподілу між територіальними громадами або для виконання спільних проектів та з коштів, залучених на договірних засадах з місцевих бюджетів для реалізації спільних соціально-економічних і культурних програм, та контролюють їх виконання; вирішують інші питання, віднесені законом до їхньої компетенції.

Водночас у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі № 469/1044/17 зазначено про те, що за певних обставин прокурор може звертатися до суду в інтересах держави і в особі органу місцевого самоврядування, зокрема тоді, коли цей орган є стороною правочину, про недійсність якого стверджує прокурор. Оскільки таку позовну вимогу вправі заявити, зокрема, будь-яка сторона правочину, відповідний орган, як така сторона, може бути позивачем. У такій ситуації прокурор для представництва інтересів держави в особі компетентного органу, як сторони правочину, має продемонструвати, що цей орган не здійснює або неналежним чином здійснює захист відповідних інтересів, не реагуючи на повідомлення прокурора про наявність підстав для звернення до суду (абз. 3 частини четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру").

Аналогічний висновок наведений у постановах Верховного Суду від 27.01.2021 у справі № 917/341/19, від 02.02.2021 у справі № 922/1795/19, від 07.04.2021 у справі № 917/273/20, від 18.06.2021 у справі № 927/491/19.

В силу положень ч.1 ст. 199 Господарського кодексу України виконання господарських зобов`язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов`язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Стаття 509 Цивільного кодексу України визначає, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов`язань та є обов`язковим для виконання сторонами.

Зобов`язання, в силу вимог статей 526, 525 Цивільного кодексу України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічна за змістом норма міститься і у ст. 193 Господарського кодексу України.

Укладений сторонами договір за правовою природою є договором підряду, а тому права та обов`язки сторін визначаються в тому числі положеннями глави 61 Цивільного кодексу України.

Зокрема, відповідно до ч. 1, 2 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Відповідно до ч.1 ст. 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові (ч. 2 ст. 837 Цивільного кодексу України).

Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов`язаних з місцезнаходженням об`єкта (ч. 2 ст. 875 Цивільного кодексу України).

У відповідності до ч. 1 ст. 854 Цивільного кодексу України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Механізм фінансування капітального будівництва за рахунок коштів державного бюджету з метою забезпечення цільового та ефективного використання державних коштів визначений у Порядку державного фінансування капітального будівництва, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1764 від 27.12.2001 (далі - Порядок).

Замовник - юридична або фізична особа, яка замовляє виконання робіт, поставку продукції, надання послуг, пов`язаних з капітальним будівництвом, організовує проведення торгів (тендерів), укладає договори (контракти), контролює хід будівництва та здійснює технічний нагляд за ним, проводить розрахунки за поставлену продукцію, виконані роботи, надані послуги, приймає закінчені роботи (п. 2 Порядку).

Відповідно до п. 18 Порядку розрахунки за виконані роботи, поставлену продукцію та надані послуги в будівництві (далі - роботи) здійснюються за договірними цінами відповідно до укладених договорів (контрактів), вимог законодавства та проводяться платежами за об`єкт у цілому або проміжними платежами (за етапи, черги будівництва, пускові комплекси або окремі види робіт, конструктивні елементи). Розрахунки здійснюються на підставі актів приймання виконаних робіт.

Замовник перераховує підряднику аванс, якщо це передбачено договором (контрактом). Розмір авансу не може перевищувати 30 відсотків вартості річного обсягу робіт. Підрядник зобов`язується використати одержаний аванс на придбання і постачання необхідних для виконання робіт матеріалів, конструкцій, виробів протягом трьох місяців після одержання авансу. По закінченні тримісячного терміну невикористані суми авансу повертаються замовнику (абз. 2 п. 19 Порядку).

Постановою Кабінету Міністрів України від 04.12.2019 №1070, Постанови Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 №641, замовник перераховує підряднику попередню оплату в розмірі до 30% від вартості річного обсягу робіт, за рахунок коштів бюджету Маріупольської міської територіальної громади, на строк до трьох місяців. Підрядник зобов`язаний використати отриману попередню оплату на придбання і постачання необхідних для виконання робіт матеріалів, конструкцій, виробів, обладнання і устаткування, виконання робіт. По закінченню трьох місяців невикористані суми попередньої оплати повертаються замовнику.

Згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 04.12.2019 №1070, Постанови Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 №641, Постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 №1764, замовник перераховує підряднику попередню оплату в розмірі до 30% від вартості річного обсягу робіт, за рахунок коштів Державного фонду регіонального розвитку, на строк до трьох місяців. Підрядник зобов`язаний використати отриману попередню оплату на придбання і постачання необхідних для виконання робіт матеріалів, конструкцій, виробів, обладнання і устаткування, виконання робіт. По закінченню трьох місяців невикористані суми попередньої оплати повертаються замовнику.

Положенням ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Матеріалами справи підтверджено, що на виконання умов договору, 29.12.2021 замовник здійснив попередню оплату у сумі 3 776 706, 47 грн, що складає 30% вартості річного обсягу робіт, передбаченого Планом фінансування на поточний 2021 рік.

Відповідно до п. 14.1 Договору (в редакції Додаткової угоди №6 від 28.12.2021), розрахунки за цим Договором проводяться шляхом оплати за фактично виконані роботи. Замовник може надати попередню оплату у розмірі не більше 30% від вартості річного обсягу робіт, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 04 грудня 2019 року №1070 «Деякі питання здійснення розпорядниками (одержувачами) бюджетних коштів попередньої оплати товарів, робіт, послуг, що закуповуються за бюджетні кошти». Підрядник зобов`язується використати одержану попередню оплату на виконання робіт протягом встановленого чинним законодавством або цим Договором терміну. По закінченні терміну невикористані суми попередньої оплати повертаються Замовнику. У 2021 році Замовник здійснює попередню оплату у сумі 3 776 706,47 грн (три мільйони сімсот сімдесят шість тисяч сімсот шість гривень 47 копійок), що складає 30 %. вартості річного обсягу робіт на 2021 рік, передбаченого Планом фінансування на поточний рік. Підрядник зобов`язується використати попередню оплату протягом трьох місяців з дати її отримання. Використання попередньої оплати підтверджується Підрядником актами виконаних робіт, які складаються відповідно до вимог пункту 14.2. цього Договору.

24 лютого 2022 року розпочалось повномасштабне вторгнення рф в Україну.

З 10.03.2022 Волноваська міська територіальна громада тимчасово окупована російською федерацією, що підтверджується наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України № 309 від 22.12.2022 (із внесеними змінами).

Враховуючи вищевикладене обставини, судом встановлено, що на дату звернення прокурора з позовом до Господарського суду міста Києва про стягнення з відповідача 3 776 706, 47 грн, строк використання суми попередньо оплати за Договором підряду сплинув.

Однак у матеріалах справи відсутні докази повернення підрядником зазначеної суми замовнику.

Відповідач не погоджується з доводами прокуратури, зазначивши, Товариство з обмеженою відповідальністю «Волноваське Агропроменерго» зверталось до Господарського суду Донецької області з позовом про стягнення з Комунального некомерційного підприємства «Лікарня планового лікування Волноваської міської територіальної громади» основного боргу у розмірі 960195,40 грн, пені у розмірі 176675,95 грн, штрафу у розмірі 67213,68 грн, інфляційних втрат у розмірі 221853,31 грн та 3% річних у розмірі 38434,12 грн.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов договору підряду №17 від 12.06.2020 в частині оплати за виконані роботи.

На виконання умов договору підрядником була складена довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за січень 2022 року (форма КБ-3) на суму 684143,78 грн, яка була підписана обома сторонами, а також акти приймання виконаних будівельних робіт за січень 2022 (форма КБ-2в) на суму 481434,18 грн, 648,18 грн та 202061,42 грн, які підписані обома сторонами та інженером з технічного нагляду В.В.Рябчун.

ТОВ «Волноваське Агропроменерго» також складено довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за січень 2022 року (форма КБ-3) на суму 276051,62 грн, яка була підписана обома сторонами, та акти приймання виконаних будівельних робіт за січень 2022 року (форма КБ-2в) на суму 108855,96 грн, 65399,76 грн, 65545,38 грн та 36250,52 грн, які підписані обома сторонами та інженером з технічного нагляду В.В. Рябчун.

Рішенням Господарського суду Донецької області стягнуто Комунального некомерційного підприємства «Лікарня планового лікування Волноваської міської територіальної громади» 960195,40 грн та штрафні санкції.

Однак суд вважає за необхідне зазначив, що предметом спору у справі №905/1082/23 є стягнення грошових коштів із Комунального некомерційного підприємства «Лікарня планового лікування Волноваської міської територіальної громади», у зв`язку із не виконанням замовником договірних зобов`язань в частині оплати за виконані роботи ТОВ «Волноваське Агропроменерго» за січень 2022.

Крім того, Господарським судом Донецької області встановлено, що замовником були подані та зареєстровані фінансові зобов`язання і платіжні доручення від 23.02.2022 разом із актами виконаних робіт на загальну суму 960195,40 грн. до Казначейської служби України у Волноваському районі Донецької області. Проте, у зв`язку з початком повномасштабного вторгнення на територію України, Казначейством вказана сума на рахунок позивача не була перерахована. Таким чином, комунальним підприємством здійснено усі необхідні дії для оплати виконаних робіт, відповідне зобов`язання в Казначействі було зареєстровано, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, а отже, саме Казначейство не здійснило оплату виконаних робіт.

З огляду на викладене, суд відзначає, що у даному спорі не було розглянуто питання щодо використання або повернення суми попередньої оплати у розмірі 3 776 706, 47 грн, у зв`язку з цим суд відхиляє заперечення відповідача щодо відсутність підстав для повернення ТОВ «Волноваське Агропроменерго» попередньої оплати у зазначеної прокурором сумі - 3 776 706, 47 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, УДКСУ у Волновському району Донецької області у листі на запит прокуратури, що 29.12.2021 лікарнею перераховано на не бюджетний рахунок ТОВ "Волноваське Агропроменерго" попередню оплату в розмірі 3 776 706,37 грн, яку підрядником не використано, даний рахунок не зарито.

Також, 04.12.2023 позивач-2 надав відповідь на лист прокуратури, в якому надав інформацію про те, що КНП «ЛПЛ Волноваської МТГ» має дебіторську заборгованості у сумі 3 776 706,47 грн; позивач - 2 звертався із листом від 31.01.2023 № 6/80/40-23/05 до замовника щодо погашення даної заборгованості, однак лікарня зазначила, 3 776 706,47 грн, як суму попередньої оплати у розмірі (30% вартість річного обсягу робіт до трьох платежів) перераховано на розрахунковий рахунок ТОВ «Волноваське Агропроменерго» для на виконання робіт по проекту «Головний лікувальний корпус лікарні та поліклінічного відділення по пров. Залізничному, 23, у м. Волновасі - капітальний ремонт» на строк три місяці (до 27 березня 2022 року); місто Волноваха тимчасово окупована рф, у зв`язку з цим доступ до майна КНП «ЛПЛ Волноваської МТГ» відсутній; враховуючи інтенсивні обстріли, КНП «ЛПЛ Волноваської МТГ» зазнало значних руйнувань і пошкоджень; зважаючи на вищевикладені обставини, продовження робіт по проведенню капітального ремонту та вжиття заходів щодо погашення (зменшення) дебіторської заборгованості до закінчення війни (припинення/скасування воєнного стану) неможливо.

12.01.2024 ГУК у Донецькій області у відповіді на запит прокуратури від повідомило про те, що замовник не обслуговується в органах казначейства Донецької області та не звертався щодо його поновлення. Крім того, ГУК у Донецькій області зазначило, що у разі поновлення казначейського обслуговування замовника, невикористані кошти попередньої оплати у розмірі 3 776 706,47 грн на підставі відповідної платіжної інструкції, будуть перераховані в дохід держави. Однак у видатку не поновлення казначейського обслуговування замовника, вищевказана сума буде списана з реєстраційного рахунку замовника в дохід держави у кінці 2024 року.

Як вже зазначалося вище, сторони погодили, що підрядник зобов`язується використати одержану попередню оплату протягом 3 місяців після одержання оплати. По закінченню трьох місяців невикористані суми попередньої оплати повертаються замовнику.

Отже, з урахуванням положень ст. 530 ЦК України та змісту п. 14.1 Договору (в редакції Додаткової угоди №6 від 28.12.2021) строк виконання зобов`язання з використання одержаної попередньої оплати та повернення невикористаної оплати настав.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем не надано належних та допустимих доказів використання ним авансу у сумі 3 776 706,47 грн у визначені умовами Договору строки використання авансу та повернення зазначеної суми замовнику, а тому вимога прокурора про стягнення з відповідача суми попередньої оплати є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Враховуючи наведене, прокуратура вважає, що такі кошти повинні бути перераховані до державного бюджету.

Приписами абз. 2 п. 19 Порядку передбачено, що по закінченні тримісячного терміну невикористані суми авансу повертаються замовнику.

Як вбачається з матеріалів справи, Комунальне некомерційне підприємство «Лікарня планового лікування Волноваської міської територіальної громади» є замовником в розумінні п. 2 Порядку.

Також повернення невикористаної суми попередньої оплати замовнику як передбачено п. 14.1 Договору (в редакції Додаткової угоди №6 від 28.12.2021).

З 10.03.2022 Волноваська міська територіальна громада тимчасово окупована російською федерацією, що підтверджується наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України № 309 від 22.12.2022 (із внесеними змінами), у зв`язку з цим замовник не обслуговується в органах казначейства Донецької області.

Відповідно до частини третьої статті 19 Бюджетного кодексу України учасниками бюджетного процесу є органи, установи та посадові особи, наділені бюджетними повноваженнями (правами та обов`язками з управління бюджетними коштами).

Згідно частиною першою та пунктом 3 частини другої статті 22 Бюджетного кодексу України за обсягом наданих повноважень розпорядники бюджетних коштів поділяються на головних розпорядників бюджетних коштів та розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня. Головними розпорядниками бюджетних коштів за бюджетними призначеннями, визначеними рішеннями про місцеві бюджети, можуть бути місцеві державні адміністрації, виконавчі органи та апарати місцевих рад (секретаріат Київської міської ради), структурні підрозділи місцевих державних адміністрацій, виконавчих органів місцевих рад в особі їх керівників.

Розпорядник бюджетних коштів - бюджетна установа в особі її керівника, уповноважена на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов`язань, довгострокових зобов`язань за енергосервісом, довгострокових зобов`язань у рамках державно-приватного партнерства, середньострокових зобов`язань у сфері охорони здоров`я та здійснення витрат бюджету (пункт 45 частини першої статті 2 Бюджетного кодексу України).

Відповідно до пункту 7 частини п`ятої статті 22 Бюджетного кодексу України головний розпорядник бюджетних коштів здійснює управління бюджетними коштами у межах встановлених йому бюджетних повноважень, забезпечуючи ефективне, результативне і цільове використання бюджетних коштів, організацію та координацію роботи розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня та одержувачів бюджетних коштів у бюджетному процесі.

Згідно з частиною третьої статті 26 Бюджетного кодексу України розпорядники бюджетних коштів в особі їх керівників організовують внутрішній контроль і внутрішній аудит та забезпечують їх здійснення у своїх установах і на підприємствах, в установах та організаціях, що належать до сфери управління таких розпорядників бюджетних коштів.

Суд зазначає про те, що в силу вимог чинного законодавства Департамент та Міністерство можуть здійснювати управління бюджетними коштами, однак не наділенні повноваженнями щодо визначення основного розподілення бюджетних коштів та контролю їх використання.

Бюджетні зобов`язання за бюджетними програмами спеціального фонду державного бюджету, не передбаченими проектом закону про Державний бюджет України на наступний бюджетний період, поданим на розгляд до Верховної Ради України, головні розпорядники бюджетних коштів зобов`язані виконати до кінця поточного бюджетного періоду в межах і за рахунок відповідних фактичних надходжень до спеціального фонду бюджету, не допускаючи наявності за такими зобов`язаннями кредиторської заборгованості на початок наступного бюджетного періоду.

Залишки коштів спеціального фонду державного бюджету на кінець бюджетного періоду, джерелом формування яких були надходження, визначені пунктом 12-2 частини третьої статті 29 цього Кодексу та не використані на здійснення заходів, визначених пунктом 26 частини четвертої статті 30 цього Кодексу, в обсязі, визначеному Кабінетом Міністрів України, перераховуються до загального фонду державного бюджету (абз. 2,3 частини 2 статті 57 БК України).

У процесуальному законодавстві діє принцип «jura novit curia» («суд знає закони»), який полягає в тому, що: 1) суд знає право; 2) суд самостійно здійснює пошук правових норм щодо спору безвідносно до посилання сторін; 3) суд самостійно застосовує право до фактичних обставин спору (da mihi factum, dabo tibi jus). Активна роль суду в цивільному процесі проявляється, зокрема, у самостійній кваліфікації судом правової природи відносин між позивачем та відповідачем, виборі і застосуванні до спірних правовідносин відповідних норм права, повного і всебічного з`ясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Таким чином, при вирішенні спору суд в межах своїх процесуальних функціональних повноважень та в межах позовних вимог встановлює зміст (правову природу, права та обов`язки ін.) правовідносин сторін, які випливають із встановлених обставин, та визначає правову норму, яка підлягає застосуванню до цих правовідносин. Законодавець указує саме на «норму права», що є значно конкретизованим, аніж закон. Більше того, з огляду на положення ГПК України така функціональність суду носить імперативний характер. Підсумок такої процесуальної діяльності суду знаходять своє відображення в судовому рішенні, зокрема у його мотивувальній й резолютивній частинах.

Отже, обов`язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін виходячи з фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору, покладено саме на суд, що є складовою класичного принципу jura novit curia.

З огляду на викладе, суд дійшов до висновку про повернення невикористаних кошти попередньої оплати у розмірі 3 776 706,47 грн за Договором №17 підряду від 12.06.2020 до Державного бюджету України.

У справі "Руїз Торіха проти Іспанії", ЄСПЛ вказав, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися у світлі обставин кожної справи.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів Скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006 р.).

Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У даній справі суд дійшов висновку, що Скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

З огляду на приписи ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини від 23.02.2006 р." Конвенція застосовується судами України як частина національного законодавства, а практика ЄСПЛ, через рішення якого відбувається практичне застосування Конвенції, застосовується судами як джерело права.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач під час розгляду справи не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, такими засобами, як письмові, речові електронні докази.

Крім того, докази, надані стороною спору на підтвердження своїх вимог або заперечень, повинні відповідати критеріям належності, допустимості, достовірності та достатності, встановленим ст.ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України.

Так, положеннями ст. 76 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять до предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України допустимість доказів полягає в тому, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

З огляду на вищевикладене, всі інші доводи та міркування учасників судового процесу не досліджуються судом, так як з огляду на встановлені фактичні обставини справи, суд дав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмету доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Судовий збір покладається на відповідача (ст. 129 Господарського процесуального кодексу України).

Керуючись ст. 86, 129, 231 232, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги першого заступника керівника Волноваської окружної прокуратури Донецької області в інтересах держави в особі: 1. Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України, 2. Департаменту економіки Донецької обласної державної адміністрації задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Волноваське Агропроменерго" (04176, місто Київ, вулиця Електриків, будинок 26, корпус 87, код ЄДРПОУ 02768892) на користь Державного бюджету України грошові кошти в розмірі 3 776 706 (три мільйони сімсот сімдесят шість тисяч сімсот шість) 47 грн.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Волноваське Агропроменерго" (04176, місто Київ, вулиця Електриків, будинок 26, корпус 87, код ЄДРПОУ 02768892) на користь Донецької обласної прокуратури (ЄДРПОУ 25707002, юридична адреса: вул. Університетська, 6, м. Маріуполь, Донецька область, 87500, розрахунковий рахунок UA 918201720343180002000016251, Держказначейська служба України, отримувач - Донецька обласна прокуратура) витрати по сплаті судового збору в розмірі 56 650 (п`ятдесят шість тисяч шістсот п`ятдесят) грн. 00 коп.

4. Після набрання рішенням законної сили видати накази.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складно та підписано: 12.09.2024.

Суддя Літвінова М.Є.