Рішення

від 16.09.2024 по справі 910/10957/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

16.09.2024Справа № 910/10957/23

Господарський суд міста Києва у складі судді Селівона А.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження матеріали господарської справи

за позовом Управління капітального будівництва Чернігівської обласної державної адміністрації (вул. Єлецька, 11, м. Чернігів, 14000)

до Акціонерного товариства "Банк Альянс" (вул. Січових Стрільців, 50, м. Київ, 04053)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «Данко» (84122, Донецька обл., м. Слов`янськ, вул. Ярослава Мудрого, буд. 9)

про стягнення 770 000,00 грн.

Представники сторін: не викликались.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Управління капітального будівництва Чернігівської обласної державної адміністрації звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства "Банк Альянс" про стягнення 770 000,00 грн. за банківською гарантією.

В обґрунтування позовних вимог в позовній заяві позивач посилається на неналежне виконання відповідачем як гарантом виданої банківської гарантії № 920-20/104 від 16.07.2020 року в частині сплати позивачу як бенефіціару гарантійної суми у зв`язку з порушенням принципалом - ТОВ "Данко" зобов`язання, забезпеченого гарантією, зокрема, в частині ненадання забезпечення виконання договору про закупівлю, у зв`язку з чим тендерна пропозиція була відхилена на підставі абз. 3 пункта 3 частини 1 статті 31 Закону України "Про публічні закупівлі".

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.07.2023 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/10957/23 та приймаючи до уваги малозначність справи в розумінні частини 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи характер спірних правовідносин, заявлені позивачем вимоги та предмет доказування, за відсутності підстав для розгляду даної справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін з ініціативи суду, господарським судом на підставі частини 1 статті 247 Господарського процесуального кодексу України вирішено розгляд справи № 910/10957/23 здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Також вказаною ухвалою за клопотанням позивача залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Данко» (код ЄДРПОУ 32727466, 84122, Донецька обл., м. Слов`янськ, вул. Ярослава Мудрого, будинок 9).

Так, через канцелярію суду 17.08.2023 року від уповноваженого представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву №0810/23 від 10.08.2023 року, з доказами його надсилання іншим учасникам у справі, відповідно до якого відповідач проти позову заперечує та зазначає, що оскільки процедура закупівлі закінчилась не укладанням договору про закупівлю з жодним з учасників, які подали тендерні пропозиції, відповідно до умов банківської гарантії №920-20/104 від 16.07.2020 року дія гарантії та зобов`язань відповідача за гарантією припинились, а тому у відповідача відсутні підстави для сплати суми гарантії у розмірі 770 000,00 грн. за письмовою вимогою позивача. Відзив судом долучений до матеріалів справи.

В свою чергу, 23.08.2023 року через канцелярію суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив на позовну заяву б/н від 21.08.2023 року, з доказами її надсилання іншим учасникам справи, відповідно до якої позивач зазначає, що гарантійний випадок за наданою відповідачем гарантією настав, оскільки невиконання ТОВ «Данко» своїх зобов`язань за тендерною документацією підтверджується протоколом № 978 від 08.10.2020 року про відхилення тендерної пропозиції ТОВ «Данко» у зв`язку з ненаданням останнім забезпечення виконання договору про закупівлю, у зв`язку з чим у відповідача відповідно до частини 1 статті 563 Цивільного кодексу України виник обов`язок сплатити позивачу грошову суму відповідно до виданої ним гарантії.

Крім того позивач вказує, що обставини виконання банківської гарантії № 920-20/104 від 16.07.2020 року були предметом розгляду у справі № 910/17175/20, у якій рішенням Господарського суду міста Києва від 12.07.2022 року, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 02.11.2022 року та постановою Верховного Суду від 21.03.2023 року, було відмовлено в задоволені позову ТОВ «Данко» до Управління капітального будівництва Чернігівської обласної державної адміністрації та Акціонерного товариства «Банк Альянс» про припинення банківської гарантії. Відповідь на відзив судом долучена до матеріалів справи.

Також через канцелярію суду 29.08.2023 року від відповідача надійшли заперечення №0828/23 від 28.08.2023 року на відповідь на відзив, згідно з якими відповідач вказує, що заява-вимога позивача від 21.10.2020 року була пред`явлена поза межами строку дії гарантії, яка припинилась 07.10.2020 року у зв`язку з неукладенням договору про закупівлю із жодним з учасників закупівлі, що є підставою для відмови в задоволенні позовних вимог. Заперечення судом долучені до матеріалів справи.

Інших доказів на підтвердження своїх вимог та заперечень, а також заяв та клопотань процесуального характеру, окрім наявних в матеріалах справи, сторонами суду не надано.

Суд зазначає, що з урахуванням строків, встановлених статтею 168 Господарського процесуального кодексу України, а саме протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі від 24.07.2023 року, які визначені у вказаній ухвалі суду, третя особа мала подати пояснення щодо суті позову.

Як свідчать матеріали справи, третя особа не скористалася наданим їй процесуальними правами, передбаченим частиною 1 статті 168 Господарського процесуального кодексу України.

Заяв та клопотань процесуального характеру від третьої особи на час розгляду справи по суті до суду також не надходило.

В свою чергу суд наголошує, що відповідно до частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Наразі, від третьої особи на час розгляду справи по суті до суду не надходило жодних заяв про неможливість подання пояснень щодо суті спору та/або про наміру вчинення відповідних дій у відповідності до статі 168 Господарського процесуального кодексу України та/або продовження відповідних процесуальних строків та заперечень щодо розгляду справи по суті.

Таким чином, оскільки Товариство з обмеженою відповідальністю «Данко» як як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, не скористалося наданими йому процесуальними правами, зокрема, третьою особою не надано будь-яких письмових пояснень щодо суті спору та інших доказів, що впливають на вирішення даного спору по суті, суд дійшов висновку про можливість розгляду даної справи виключно за наявними матеріалами.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно з частиною 1, пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частинами 1, 4 статті 202 Цивільного кодексу України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Відповідно до частини 1 статті 174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади визначає Закон України "Про публічні закупівлі", метою якого є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

Статтею 1 Закону України «Про публічні закупівлі» передбачено, що публічна закупівля (далі - закупівля) - придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом; тендерна документація - документація щодо умов проведення тендеру, що розробляється та затверджується замовником і оприлюднюється для вільного доступу в електронній системі закупівель; тендерна пропозиція - пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник процедури закупівлі подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації.

Відповідно до пункту 6 статті 1 Закону України "Про публічні закупівлі" договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.

Статтею 10 Закону України "Про публічні закупівлі" визначений загальний порядок оприлюднення інформації про закупівлю під час проведення процедури закупівлі, відповідно до частини 1 якої замовник самостійно та безоплатно через авторизовані електронні майданчики оприлюднює в електронній системі закупівель у порядку, встановленому Уповноваженим органом та цим Законом, інформацію про закупівлю.

Згідно з частиною 1 статті 22 Закону України «Про публічні закупівлі» тендерна документація безоплатно оприлюднюється замовником разом з оголошенням про проведення конкурентних процедур закупівель в електронній системі закупівель для загального доступу шляхом заповнення полів в електронній системі закупівель. Тендерна документація не є об`єктом авторського права та/або суміжних прав.

Відповідно до пункту 15 частини 2 статті 22 Закону України "Про публічні закупівлі" у тендерній документації зазначаються такі відомості: розмір та умови надання забезпечення тендерних пропозицій (якщо замовник вимагає його надати).

Як встановлено судом за матеріалами справи та зазначено позивачем, 22.05.2020 року Управлінням капітального будівництва Чернігівської обласної державної адміністрації оголошено процедуру закупівлі про проведення відкритих торгів UA-2020-05-22-005853-c "Поточний середній ремонт автомобільної дороги загального користування місцевого значення О251509 Прилуки - Сергіївка - Білошапки - Линовиця на ділянці км 0 + 000 - км 64 + 100 (ДК 021:2015 - 45230000-8 "Будівництво трубопроводів, ліній зв`язку та електропередач, шосе, доріг, аеродромів і залізничних доріг; вирівнювання поверхонь")" (далі - закупівля). Закупівля здійснювалася на електронному майданчику "Держзакупівлі.Онлайн", веб-сторінка закупівлі https://www.dzo.com.ua/tenders/5693974, ідентифікатор закупівлі UA-2020-05-22-005853-c.

Відповідно до Оголошення про проведення відкритих торгів UA-2020-05-22-005853-c очікувана вартість предмета закупівлі становить 25 817 008,00 грн.

До оголошення про заявлену процедуру закупівлі було додано в електронному вигляді тендерну документацію щодо проведення тендеру.

Згідно пункту 15 частини 2 статті 22 Закону України "Про публічні закупівлі" у тендерній документації зазначаються, зокрема, відомості про розмір та умови надання забезпечення тендерних пропозицій (якщо замовник вимагає його надати).

Відповідно до частини 1 статті 25 Закону України «Про публічні закупівлі» замовник має право зазначити в оголошенні про проведення конкурентної процедури закупівлі та в тендерній документації/оголошенні про проведення спрощеної закупівлі вимоги щодо надання забезпечення тендерної пропозиції/пропозиції.

У разі якщо замовник вимагає надання забезпечення тендерної пропозиції/ пропозиції, у тендерній документації/оголошенні про проведення спрощеної закупівлі повинні бути зазначені умови його надання, зокрема, розмір, строк дії та застереження щодо випадків, коли забезпечення тендерної пропозиції/пропозиції не повертається учаснику. У такому разі учасник під час подання тендерної пропозиції/пропозиції одночасно надає забезпечення тендерної пропозиції/пропозиції.

Згідно з тендерною документацією, оприлюдненою замовником, учасник під час подання тендерної пропозиції одночасно надає забезпечення тендерної пропозиції у вигляді електронної банківської гарантії у розмірі 770 000,00 грн. зі строком дії 120 днів (пункт 2 «Інструкція з підготовки тендерної документації»).

Тендерною документацією визначено умови повернення тендерного забезпечення: закінчення строку дії тендерної пропозиції, зазначеного в тендерній документації; укладення договору про закупівлю з учасником який став переможцем процедури закупівлі; відкликання тендерної пропозиції до закінчення строку її подання; закінчення тендеру в разі не укладення договору про закупівлю з жодним з учасників, які подали тендерні пропозиції (пункт 3 «Інструкція з підготовки тендерної документації»).

Також пунктом 3 «Інструкції з підготовки тендерної документації» встановлені й умови, за яких забезпечення тендерної пропозиції не повертається, зокрема, не підписання договору про закупівлю учасником, який став переможцем закупівлі; ненадання переможцем процедури закупівлі забезпечення виконання договору про закупівлю після отримання повідомлення про намір укласти договір про закупівлю, якщо надання такого забезпечення передбачено тендерною документацією.

Так, судом за матеріалами справи встановлено, що на підставі рішення тендерного комітету від 21.07.2020 року, оформленого протоколом № 643, до участі в аукціоні було допущене серед інших учасників Товариство з обмеженою відповідальністю «Данко».

На виконання тендерних вимог для забезпечення цінової пропозиції учасника процедури закупівлі ТОВ «Данко» (принципал за гарантією, третя особа у справі) відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі» та умов тендерної документації, затвердженої рішенням тендерного комітету (протокол № 576 від 09.07.2020 року), Акціонерним Товариством «Банк Альянс» (гарант за гарантією, відповідач у справі) надано бенефіціару - Управління капітального будівництва Чернігівської обласної державної адміністрації (позивач у справі) електронну банківську гарантію №920-20/104 від 16.07.2020 року (далі - Гарантія), копія якої наявна в матеріалах справи.

Сума гарантії: 770 000,00 грн.

Термін дії гарантії: з 16.07.2020 року по 20.11.2020 року (включно).

Відповідно до умов гарантії Акціонерне товариство "Банк Альянс" в інтересах ТОВ «Данко» взяло на себе безвідкличні зобов`язання сплатити Управлінню капітального будівництва Чернігівської обласної державної адміністрації суму 770 000,00 грн. протягом п`яти банківських днів з дня отримання від Управління капітального будівництва Чернігівської обласної державної адміністрації оригіналу належно оформленої першої письмової вимоги в зв`язку із виникненням однієї із обставин, а саме:

а) відкликання тендерної пропозиції учасником після закінчення строку її подання, але до того, як сплив строк, протягом якого тендерні пропозиції вважаються чинними;

б) не підписання учасником, який став переможцем процедури торгів, договору про закупівлю;

в) ненадання учасником, який став переможцем процедури закупівлі, у строк, визначений частиною 6 статті 17 Закону України "Про публічні закупівлі", документів, що підтверджують відсутність підстав, установлених статтею 17 Закону України "Про публічні закупівлі";

г) ненадання учасником, який став переможцем процедури закупівлі забезпечення виконання договору про закупівлю після отримання повідомлення про намір укласти договір про закупівлю, якщо надання такого забезпечення передбачено тендерною документацією.

За змістом наданої гарантії забезпечення тендерної пропозиції повертається у разі:

1) закінчення, зазначеного в тендерній документації, строку дії тендерної пропозиції та забезпечення тендерної пропозиції;

2) укладення договору про закупівлю з учасником, який став переможцем процедури закупівлі;

3) відкликання тендерної пропозиції до закінчення строку її подання;

4) закінчення процедури закупівлі в разі не укладення договору про закупівлю із жодним з учасників, які подали тендерні пропозиції.

При настанні хоча б однієї з обставин для повернення гарантії, дія цієї гарантії (зобов`язання гаранта перед бенефіціаром) припиняється.

Ця гарантія цілком і автоматично також втрачає свою силу після закінчення строку її дії, незалежно від того, чи була вона повернута гаранту чи ні. Зобов`язання гаранта по цій гарантії припиняються також із закінченням строку дії гарантії.

Письмова вимога бенефіціара повинна бути відправлена на адресу гаранта: Україна, м. Київ, вул. Січових Стрільців, буд. 50 у строк не пізніше 20.11.2020 року.

Вказана Гарантія надана в формі електронного документа та підписана шляхом накладання кваліфікованого електронного підпису уповноваженої особи Фролової Ю.М. з використанням веб-сайту http://czo.gov.ua.

Судом встановлено, що правовідносини між сторонами, що виникли на підставі гарантії. підпадають під правове регулювання норм § 4 глави 49 Цивільного кодексу України та глави 22 Господарського кодексу України, а також Положення про порядок здійснення банками операцій за гарантіями в національній та іноземних валютах, затвердженого постановою правління Національного банку України від 15.12.2004 року № 639 (далі - Положення), Уніфікованих правил міжнародної торгової палати для гарантій за першою вимогою 1992 року.

Відповідно до статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі (ст. 547 Цивільного кодексу України).

Виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (стаття 548 Цивільного кодексу України).

З наведеного вбачається, що способи забезпечення виконання зобов`язання мають за мету охорону інтересів менш захищеної сторони за договором - кредитора шляхом покладення додаткового зобов`язального обтяження на боржника та/або на третю особу. Тобто, у разі невиконання або неналежного виконання умов цивільного договору на боржника покладається додаткова відповідальність, а в ряді випадків до виконання зобов`язання притягуються разом із боржником і треті особи, зокрема, при поруці та гарантії.

Стаття 560 Цивільного кодексу України визначає, що за гарантією банк, інша фінансова установа, страхова організація (гарант) гарантує перед кредитором (бенефіціаром) виконання боржником (принципалом) свого обов`язку. Гарант відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.

Частиною 1 статті 200 Господарського кодексу України визначено, що гарантія є специфічним засобом забезпечення виконання господарських зобов`язань шляхом письмового підтвердження (гарантійного листа) банком, іншою кредитною установою, страховою організацією (банківська гарантія) про задоволення вимог управненої сторони у розмірі повної грошової суми, зазначеної у письмовому підтвердженні, якщо третя особа (зобов`язана сторона) не виконає вказане у ньому певне зобов`язання, або настануть інші умови, передбачені у відповідному підтвердженні.

Гарант має право висунути управненій стороні лише ті претензії, висунення яких допускається гарантійним листом. Зобов`язана сторона не має права висунути гаранту заперечення, які вона могла б висунути управненій стороні, якщо її договір з гарантом не містить зобов`язання гаранта внести до гарантійного листа застереження щодо висунення таких заперечень (частина 3 статті 200 Господарського кодексу України).

Отже, у відносинах за гарантією беруть участь три суб`єкти - гарант, беніфіціар та принципал. Забезпечувальна функція гарантії полягає у тому, що вона (гарантія) забезпечує належне виконання принципалом його обов`язку перед беніфіціаром. Гарантія - це односторонній правочин, змістом якого є обов`язок гаранта сплатити кредитору-бенефіціару грошову суму відповідно до умов гарантії у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого гарантією. Тобто гарантія створює зобов`язання тільки для гаранта.

Згідно із статтею 562 Цивільного кодексу України зобов`язання гаранта перед кредитором не залежить від основного зобов`язання (його припинення або недійсності), зокрема і тоді, коли в гарантії міститься посилання на основне зобов`язання.

Так, у пункті 9 частини 3 розділу I Положення № 639 визначено, що гарантія - це спосіб забезпечення виконання зобов`язань, відповідно до якого банк-гарант приймає на себе грошове зобов`язання перед бенефіціаром (оформлене в письмовій формі або у формі повідомлення) сплатити кошти за принципала в разі невиконання останнім своїх зобов`язань у повному обсязі або їх частину в разі пред`явлення бенефіціаром вимоги та дотримання всіх вимог, передбачених умовами гарантії. Вказаним Положенням передбачено, що безвідклична гарантія - гарантія, умови якої не можуть бути змінені і вона не може бути припинена банком-гарантом згідно із заявою принципала без згоди та погодження з бенефіціаром; безумовна гарантія - гарантія, за якою банк-гарант у разі порушення принципалом свого зобов`язання, забезпеченого гарантією, сплачує кошти бенефіціару за першою його вимогою без подання будь-яких інших документів або виконання будь-яких інших умов.

Основною із функцій гарантій, зокрема і банківської гарантії, є забезпечувальна функція, яка полягає в тому, що вона (гарантія) забезпечує належне виконання зобов`язань принципала перед бенефіціаром.

За змістом положень статей 561, 566 Цивільного кодексу України гарантія діє протягом строку, на який вона видана. Обов`язок гаранта перед кредитором обмежується сплатою суми, на яку видано гарантію. У разі порушення гарантом свого обов`язку його відповідальність перед кредитором не обмежується сумою, на яку видано гарантію, якщо інше не встановлено у гарантії.

Відповідно до частини 1 статті 563 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого гарантією, гарант зобов`язаний сплатити кредиторові грошову суму відповідно до умов гарантії.

Пунктом «г» спірної Гарантії передбачено, що відповідач взяв на себе безвідкличні зобов`язання сплатити бенефіціару - управлінню капітального будівництва Чернігівської обласної державної адміністрації суму, що складає 770 000,00 грн., протягом п`яти банківських днів після дня отримання оригіналу належно оформленої першої письмової вимоги, із зазначенням в ній, що сума, яка вимагається, повинна бути сплачена у зв`язку із виникненням однієї з обставин, за яких бенефіціару надається право вимагати платіж, якщо принципал не виконав одного із своїх зобов`язань, які передбачені тендерною документацією, а саме: ненадання учасником, який став переможцем процедури закупівлі забезпечення виконання договору про закупівлю після отримання повідомлення про намір укласти договір про закупівлю, якщо надання такого забезпечення передбачено тендерною документацією.

При цьому, як свідчать матеріали справи, вказана гарантія була видана відповідачем у забезпечення виконання зобов`язань принципала, передбачених його ціновою пропозицією, що виникли у зв`язку з участю останнього у процедурі закупівлі UA-2020-05-22-005853-c "Поточний середній ремонт автомобільної дороги загального користування місцевого значення О251509 Прилуки - Сергіївка - Білошапки - Линовиця на ділянці км 0 + 000 - км 64 + 100 (ДК 021:2015 - 45230000-8 "Будівництво трубопроводів, ліній зв`язку та електропередач, шосе, доріг, аеродромів і залізничних доріг; вирівнювання поверхонь")".

Судом за матеріалами справи встановлено, що електронний аукціон із закупівлі відбувся 15.09.2020 року, за результатами якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Данко» відповідно до протоколу від 17.09.2020 року №916 тендерним комітетом позивача було визначено переможцем процедури закупівлі у відкритих торгах UA-2020-05-22-005853-c та 17.09.2020 року в системі електронних закупівель оприлюднене повідомлення №06-13/120 від 17.09.2020 року про намір укласти із ТОВ «Данко» як переможцем закупівлі договір про закупівлю.

Відповідно до частини 6 статті 33 Закону України "Про публічні закупівлі" замовник укладає договір про закупівлю з учасником, який визнаний переможцем процедури закупівлі, протягом строку дії його пропозиції, не пізніше ніж через 20 днів з дня прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації та тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі. У випадку обґрунтованої необхідності строк для укладання договору може бути продовжений до 60 днів.

Відтак, з урахуванням умов тендерної документації закупівлі Договір про закупівлю, мав бути укладений з ТОВ «Данок» не пізніше 07.10.2020 року включно.

Пунктом 16 частини 2 статті 22 Закону України "Про публічні закупівлі" передбачено, що у тендерній документації зазначаються такі відомості: розмір, вид, строк та умови надання, повернення та неповернення забезпечення виконання договору про закупівлю (якщо замовник вимагає таке забезпечення надати).

Згідно із частиною 1 статті 27 Закону України "Про публічні закупівлі" замовник має право вимагати від переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі внесення ним не пізніше дати укладення договору про закупівлю забезпечення виконання такого договору, якщо внесення такого забезпечення передбачено тендерною документацією або в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі.

При цьому, тендерною документацією закупівлі передбачалося внесення учасником-переможцем не пізніше дати укладення договору про закупівлю забезпечення виконання договору про закупівлю у розмірі 5% вартості договору про закупівлю на зазначені в тендерній документації реквізити (пункт 6 «Результат торгів та укладення договору про закупівлю»).

Згідно з тендерною документацією закупівлі замовник укладає договір про закупівлю з учасником, який визнаний переможцем процедури закупівлі, протягом строку дії його пропозиції, не пізніше ніж через 20 днів з дня прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації та тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі. У випадку обґрунтованої необхідності строк для укладення договору міг бути продовжений до 60 днів. З метою забезпечення права на оскарження рішень замовника договір про закупівлю не може бути укладений раніше ніж через 10 днів з дати оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю.

Поряд із цим, у відповідності до приписів п. 16 ч. 2 ст. 22, ч. 1 ст. 27 Закону України «Про публічні закупівлі» саме у тендерній документації зазначається вид забезпечення, що і було зроблено замовником торгів у пункті 6 "Забезпечення виконання договору про закупівлю" розділу "Результат торгів та укладення договору про закупівлю".

Отже, обов`язок внесення забезпечення виконання договору (розмір якого був чітко визначений тендерною документацією - 5 % вартості договору про закупівлю розміру) був визначений окремими умовами тендерної документації, які переможець торгів був зобов`язаний виконати самостійно.

Оскільки за наслідками визнання ТОВ «Данко» переможцем закупівлі договір про закупівлю мав бути укладений по 07.10.2020 року включно, відповідне забезпечення мало бути внесене ТОВ «Данко» не пізніше вказаної дати у період з 28.09.2020 року по 07.10.2020 року, позаяк умови тендерної документації передбачали можливість надання забезпечення виконання договору про закупівлю з моменту визнання ТОВ «Данко» переможцем процедури закупівлі до моменту укладання договору.

Проте, як зазначає позивач у позовній заяві та встановлено судом, станом на 08.10.2020 року учасник-переможець процедури закупівлі не вніс забезпечення виконання договору про закупівлю.

Відповідно до абзацу 5 пункту 3 частини 1 статті 31 Закону України «Про публічні закупівлі» замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, якщо переможець процедури закупівлі не надав забезпечення виконання договору про закупівлю, якщо таке забезпечення вимагалося замовником.

Оскільки ТОВ «Данко» не надало забезпечення виконання договору про закупівлю, яке вимагалось тендерною документацією, а саме не перерахував кошти у розмірі 5% вартості договору про закупівлю на зазначені в тендерній документації реквізити у визначений строк, тендерним комітетом позивача 08.10.2020 року прийнято рішення, оформлене протоколом № 978 засідання тендерного комітету, про відхилення на підставі абзацу 5 пункту 3 частини 1 статті 31 Закону України "Про публічні закупівлі" тендерної пропозиції ТОВ «Данко» як переможця закупівлі в зв`язку із ненаданням останнім забезпечення виконання договору про закупівлю, з відповідною публікацією вказаного рішення тендерного комітету Управління капітального будівництва Чернігівської обласної державної адміністрації 09.10.2020 року в системі електронних закупівель.

Таким чином, як встановлено судом згідно матеріалів справи, учасником процедури закупівлі - ТОВ «Данко» не було виконано своїх зобов`язань, які передбачені тендерною документацією, позаяк останній як переможець процедури закупівлі не надав забезпечення виконання договору про закупівлю після отримання повідомлення про намір укласти договір про закупівлю.

Відтак, на підставі здійсненої оцінки наявних у матеріалах справи доказів судом встановлено, що ТОВ «Данко» було порушено зобов`язання за тендерною документацією в частині надання забезпечення виконання договору, виконання якого забезпечувалось спірною гарантією відповідача, у зв`язку з чим Управлінням капітального будівництва Чернігівської ОДА набуто право на отримання коштів від АТ "Банк Альянс" як гаранта в розмірі суми банківської гарантії № 920-20/104 від 16.07.2020 року.

Згідно з частинами 2, 3 статті 563 Цивільного кодексу України вимога кредитора до гаранта про сплату грошової суми відповідно до виданої ним гарантії пред`являється у письмовій формі. До вимоги додаються документи, вказані в гарантії. У вимозі до гаранта або у доданих до неї документах кредитор повинен вказати, у чому полягає порушення боржником основного зобов`язання, забезпеченого гарантією.

Зобов`язання за банківською гарантією виконується лише на письмову вимогу управненої сторони (частина 2 статті 200 ГК України).

Як встановлено судом, умовами спірної Гарантії передбачено, що банк повинен виплатити бенефіціару суму гарантії за умови одночасного виконання бенефіціаром усіх умов гарантії, а саме: отримання банком письмової вимоги, яка повинна бути підписана уповноваженими особами, надіслана на поштову адресу банка (04053, Україна, м. Київ, вул. Січових Стрільців, буд. 50) та отримана гарантом у строк не пізніше 20.11.2020 року; у вимозі має зазначатися, в чому саме полягає невиконання або неналежне виконання принципалом своїх зобов`язань за ціновою пропозицією.

Відповідно до пункту 2 Глави 4 розділу II Положення одержана вимога/повідомлення бенефіціара або банку бенефіціара є достатньою умовою для банку-гаранта (резидента) сплатити кошти бенефіціару за гарантією, якщо вимога/повідомлення та документи, обумовлені в гарантії, відповідатимуть умовам, які містяться в наданій гарантії, а також отримані банком-гарантом (резидентом) протягом строку дії гарантії і способом, зазначеним у гарантії.

В свою чергу, стаття 1 Уніфікованих правил для гарантій за вимогою, в редакції 1992 року (публікація Міжнародної торгової палати № 458 (МТП № 458) визначає, що ці правила застосовуються до будь-якої банківської гарантії або доповненню до неї, яку гарант зобов`язався надати та в якій зазначено, що вона складена згідно з цими правилами (публікація МТП № 458) та обов`язкова для всіх сторін в гарантійному зобов`язанні, якщо інше прямо не зазначено в гарантії або доповненні до неї.

Гарантія за своєю природою є самостійною угодою, незалежною від основного контракту або тендера, на яких вона ґрунтується, тому гарант ніяким чином не пов`язаний таким контрактом або тендером, незважаючи на те, що посилання на них міститься в тексті гарантії. Обов`язок гаранта - сплатити грошову суму, зазначену в гарантії, при представленні письмової вимоги платити і інших документів, зазначених у гарантії, які за зовнішніми ознаками відповідають умовам, описаним в гарантії (стаття 2 зазначених правил).

За матеріалами справи судом встановлено, що Управлінням капітального будівництва Чернігівської обласної державної адміністрації було направлено Акціонерному товариству "Банк Альянс" заяву-вимогу № 01-11/2466 від 21.10.2020 року, якою повідомило про невиконання ТОВ «Данко» умов закупівлі щодо надання забезпечення виконання договору про закупівлю, як це передбачалося тендерною документацією закупівлі, та запропонувало йому перерахувати гарантію в сумі 770 000,00 грн. на рахунок Управління капітального будівництва Чернігівської обласної державної адміністрації протягом 5 банківських днів з дня отримання вимоги.

До вказаної вимоги позивачем було додано: копію банківської гарантії №920-20/104 від 16.07.2020 року, а також на підтвердження обставин ненадання принципалом забезпечення виконання договору про закупівлю - копію протоколу тендерного комітету від 17.09.2020 року №916; копію протоколу тендерного комітету від 08.10.2020 року №978; копію повідомлення про намір укласти договір від 17.09.2020 року №0613/120.

Копія зазначеної вимоги за підписом начальника Управління капітального будівництва Чернігівської обласної державної адміністрації Богдана Кривенко наявна в матеріалах справи.

Відповідно до частини 1 статті 564 Цивільного кодексу України після одержання вимоги кредитора гарант повинен негайно повідомити про це боржника і передати йому копії вимоги разом з доданими до неї документами.

В свою чергу, Акціонерне товариство "Банк Альянс" листом від 28.10.2020 року №05.4/2728ЮУ повідомило ТОВ «Данко» про те, що банком 27.10.2020 року отримано заяву-вимогу бенефіціара (Управління капітального будівництва Чернігівської обласної державної адміністрації) від 21.10.2020 № 01-11/2466 про сплату суми забезпечення за гарантією в розмірі 770 000, 00 грн., а також висловило прохання протягом двох банківських днів перерахувати Акціонерному товариству "Банк Альянс" кошти в розмірі 770 000, 00 грн. для покриття витрат Акціонерного товариства "Банк Альянс" за гарантією. Акціонерне товариство "Банк Альянс" також зазначило, що у випадку не перерахування ТОВ «Данко» зазначеної суми, останній виплатить її бенефіціару в рамках виданої гарантії, у зв`язку з чим у випадку не покриття позивачем витрат Акціонерного товариства "Банк Альянс" по гарантії, останнім будуть нараховані 30 процентів річних на суму заборгованості до моменту погашення суми боргу принципалом. Додатково відповідач повідомив про наявність у нього права пред`явити до ТОВ «Данко» як принципала зворотню вимогу (регрес) у розмірі суми гарантії, процентів та будь-яких витрат (збитків) Акціонерного товариства "Банк Альянс".

Відповідно до частини 2 статті 564 Цивільного кодексу України гарант повинен розглянути вимогу кредитора разом з доданими до неї документами в установлений у гарантії строк, а у разі його відсутності - в розумний строк і встановити відповідність вимоги та доданих до неї документів умовам гарантії.

Окрім цього, згідно з пунктом 36 Положення банк - гарант (резидент), отримавши від бенефіціара або банку бенефіціара, або іншого банку вимогу перевіряє достовірність цієї вимоги, а також те, що вона становить належне представлення.

За результатами розгляду вказаної вимоги позивача відповідач листом № 05/385/1 від 04.11.2020 року повідомив Управління капітального будівництва Чернігівської обласної державної адміністрації про те, що до прийняття рішення Господарським судом міста Києва у справі за позовом ТОВ «Данко» про припинення банківської гарантії у зв`язку з неможливістю виконання передчасні підстави для задоволення заяви позивача, а також зазначив про спірність прав бенефіціара у пред`явленні вимоги та про спірність зобов`язання гаранта перед бенефіціаром за банківською гарантією щодо сплати коштів.

Таким чином, невиконання Акціонерним товариством «Банк Альянс» зобов`язання в частині виплати гарантом грошової суми за гарантією в розмірі 770 000,00 грн. у зв`язку з порушенням принципалом своїх зобов`язань за тендерною документацією стало підставою для звернення Управління капітального будівництва Чернігівської обласної державної адміністрації з вимогами про стягнення вказаної суми в судовому порядку за даним позовом.

За приписами статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого майнового права та інтересу.

У відповідності до статті 124, пунктів 2, 3, 4 частини 2 статті 129 Конституції України, статей 2, 7, 13 Господарського процесуального кодексу України основними засадами судочинства є рівність всіх учасників судового процесу перед законом та судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно зі статтею 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Суд наголошує, що відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Таким чином обов`язок доказування, а отже і подання доказів відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України, покладено саме на сторони та інших учасників судового процесу, а тому суд лише створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

При цьому відповідачем не надано суду жодних доказів на підтвердження відсутності боргу за гарантією або письмових пояснень щодо неможливості надання таких доказів.

Відповідно до статті 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Доказів визнання недійсною Гарантії № 920-20/104 від 16.07.2020 року та/або її окремих положень суду не надано.

Будь-які заперечення щодо умов спірної Гарантії на час її видачі банком з боку сторін відсутні.

В свою чергу, заперечуючи проти задоволення позовних вимог відповідач у відзиві на позовну заяву посилається на те, що дія спірної гарантії припинилась у зв`язку з закінченням процедури закупівлі внаслідок не укладання договору про закупівлю з жодним з учасників, які подали цінові (тендерні) пропозиції, внаслідок відхилення позивачем всіх тендерних пропозицій, у зв`язку з чим, на переконання відповідача, гарантійний випадок не настав.

Суд зазначає, що відповідно до частини 1 статті 565 Цивільного кодексу України гарант має право відмовитися від задоволення вимоги кредитора, якщо вимога або додані до неї документи не відповідають умовам гарантії або якщо вони подані гарантові після закінчення строку дії гарантії.

Згідно з частиною 1 статті 568 Цивільного кодексу України зобов`язання гаранта перед кредитором припиняється у разі: 1) сплати кредиторові суми, на яку видано гарантію; 2) закінчення строку дії гарантії; 3) відмови кредитора від своїх прав за гарантією шляхом повернення її гарантові або шляхом подання гаранту письмової заяви про звільнення його від обов`язків за гарантією.

Пунктом 44 Положення зобов`язання банку-гаранта перед бенефіціаром припиняється в разі:

1) сплати суми, на яку видано гарантію; або

2) закінчення строку дії гарантії або після настання дати закінчення дії гарантії, або настання обставин (події), за яких строк дії гарантії є закінченим, у тому числі:

відмови бенефіціара від своїх прав за гарантією шляхом повернення її оригіналу до банку-гаранта або шляхом подання банку-гаранту письмового повідомлення про звільнення його від обов`язків за гарантією; або

представлення банку-гаранту повідомлення принципала, що підтверджується відповідною інформацією на сторінці офіційного інтернет-представництва центрального органу виконавчої влади, що реалізовує державну політику у сфері публічних закупівель або авторизованих електронних майданчиках під час публічних закупівель, про:

укладення договору про закупівлю з учасником, що став переможцем тендера; або

ненадання або відкликання принципалом тендерної пропозиції до закінчення строку її подання; або

закінчення процедури закупівлі в разі неукладення договору про закупівлю з жодним із учасників, які подали тендерні пропозиції, або, якщо торги не відбулися, або принципал не взяв участі в закупівлі; або

3) в інших випадках, передбачених законодавством.

Отже, з наведених вище приписів законодавства вбачається, що зобов`язання гаранта перед кредитором припиняється, зокрема, у разі закінчення строку дії гарантії та/або у випадку закінчення процедури закупівлі в разі не укладення договору про закупівлю з жодним із учасників, які подали тендерні пропозиції.

Аналогічні умови щодо підстав припинення дії гарантії передбачено умовами банківської гарантії №920-20/104 від 16.07.2020 року, відповідно до якої дія гарантії припиняється, зокрема, у разі закінчення процедури закупівлі в разі не укладення договору про закупівлю з жодним з учасників, які подали тендерні пропозиції.

При цьому, судом встановлено, що рішенням Господарського суду міста Києва від 12.07.2022 року у справі № 910/17175/20, яке залишене без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 02.11.2022 року та постановою Верховного Суду від 21.03.2023 року, відмовлено у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Данко» до Управління капітального будівництва Чернігівської обласної державної адміністрації, Акціонерного товариства «Банк Альянс» про припинення банківської гарантії № 920-20/104 від 16.07.2020 року.

Вказаним рішенням Господарського суду міста Києва від 12.07.2022 року у справі № 910/17175/20, зокрема, встановлено, що після того, як ТОВ "Данко" було визнане переможцем закупівлі у період з 28.09.2020 по 07.10.2020 ТОВ «Данко» не вніс забезпечення виконання договору про закупівлю Управлінню капітального будівництва, а саме не перерахував кошти у розмірі 5 % вартості договору про закупівлю на зазначені в тендерній документації реквізити. Тендерним комітетом 08.10.2020 року прийнято рішення, оформлене протоколом №978 засідання тендерного комітету, про відхилення на підставі пункту 3 частини 1 статті 31 Закону України "Про публічні закупівлі" тендерної пропозиції позивача як переможця закупівлі у зв`язку із ненаданням позивачем забезпечення виконання договору про закупівлю. Зазначене, як встановлено судом, є гарантійним випадком за умовами спірної банківської гарантії та підставою відповідно до пункту 4 частини 3 статті 25 Закону України "Про публічні закупівлі" для неповернення учаснику торгів забезпечення тендерної пропозиції.

Окрім того, Верховний Суд у постанові від 21.03.2023 року у справі № 910/17175/20 вказав, що як встановлено судами попередніх інстанцій Управління капітального будівництва Чернігівської обласної державної адміністрації після відхилення тендерної пропозиції ТОВ «Данко», розглянуло тендерні пропозиції ще двох інших учасників закупівлі та відхилило їх на підставі пункту 2 частини 1 статті 31 Закону України "Про публічні закупівлі", відповідно до якої замовник відхиляє тендерну пропозицію у разі, якщо тендерна пропозиція учасника не відповідає умовам технічної специфікації та іншим вимогам щодо предмета закупівлі тендерної документації. Пунктом 3 частини 2 статті 32 Закону України "Про публічні закупівлі" передбачено, що замовник відміняє тендер у разі відхилення всіх тендерних пропозицій згідно з цим Законом.

З урахуванням наведеного Верховний Суд дійшов висновку про те, що у даному разі відбулася саме відміна тендеру, а не закінчення тендеру у зв`язку із неукладенням договору про закупівлю з жодним з учасників, які подали тендерні пропозиції.

Суд зазначає, що одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що рішення суду з будь-якої справи, яке набрало законної сили, не може бути поставлено під сумнів (п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України №01-8/1427 від 18.11.2003 року "Про Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та юрисдикцію Європейського суду з прав людини").

Європейський суд з прав людини також вказує, що одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який, між іншим, вимагає щоб при остаточному вирішенні справи судами їх рішення не викликали сумнівів (BRUMARESCU v. ROMANIA, № 28342/95 від 28 жовтня 1999 року, § 61). Якщо конфліктна практика розвивається в межах одного з найвищих судових органів країни, цей суд сам стає джерелом правової невизначеності, тим самим підриває принцип правової визначеності та послаблює довіру громадськості до судової системи (LUPENI GREEK CATHOLIC PARISH AND OTHERS v. ROMANIA, № 76943/11 від 29 листопада 2016 року, § 123). Судові рішення повинні бути розумно передбачуваними (S.W. v. THE UNITED KINGDOM, № 20166/92 від 22 листопада 1995 року, § 36).

Даний принцип тісно пов`язаний з приписами частини 4 статті 75 ГПК України, якою передбачено, що обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

При цьому, не має значення, в якому саме процесуальному статусі виступали відповідні особи у таких інших справах - позивачі, відповідачі, треті особи, тощо.

Обставинами справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, є юридичні факти, що призвели до виникнення спірного правовідношення, настання відповідальності або інших наслідків, тобто такі факти, з якими норми матеріального права пов`язують виникнення, зміну чи припинення прав та обов`язків суб`єктів спірного матеріального правовідношення.

Преюдиціальність - обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набуло законної сили, в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, адже їх істину вже встановлено у рішенні чи вироку, і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами.

Правила про преюдицію спрямовані не лише на заборону перегляду фактів і правовідносин, які встановлені в судовому акті, що вступив в законну силу. Вони також сприяють додержанню процесуальної економії в новому процесі. У випадку преюдиціального установлення певних обставин особам, які беруть участь у справі (за умови, що вони брали участь у справі при винесенні преюдиціального рішення), не доводиться витрачати час на збирання, витребування і подання доказів, а суду - на їх дослідження і оцінку. Усі ці дії вже здійснювалися у попередньому процесі, і їхнє повторення було б не лише недоцільним, але й неприпустимим з точки зору процесуальної економії. Для рішень господарських судів важливою умовою преюдиціальності фактів, що містяться в рішенні господарського суду, є суб`єктний склад спору. Отже, преюдиціальне значення мають лише рішення зі справи, в якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Преюдицію утворюють виключно лише ті обставини, які безпосередньо досліджувалися і встановлювалися судом, що знайшло відображення в мотивувальній частині судового акта.

Наведений правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 24.05.2018 року у справі № 922/2391/16.

Отже, встановлені у справі №910/17175/20, предметом розгляду у якій було питання щодо наявності/відсутності підстав для визнання припиненою банківської гарантії № 920-20/104 від 16.07.2020 року, обставини того, що за наслідками відхилення Управлінням капітального будівництва Чернігівської обласної державної адміністрації тендерної пропозиції ТОВ «Данко» та тендерних пропозицій ще двох інших учасників закупівлі відбулася саме відміна тендеру, а не закінчення тендеру у зв`язку із неукладенням договору про закупівлю з жодним з учасників, які подали тендерні пропозиції, в силу імперативних вимог статті 75 Господарського процесуального кодексу України мають преюдиційне значення для даної справи та не підлягають повторному доказуванню.

Таким чином, доводи відповідача про те, що спірна гарантія припинила свою дію 07.10.2020 року у зв`язку з закінчення процедури закупівлі через неукладення договору про закупівлю з жодним з учасників, які подали тендерні пропозиції, спростовуються матеріалами справи та є необґрунтованими, у зв`язку з чим судом до уваги не приймаються.

При цьому суд зазначає, що відповідно до статті 561 Цивільного кодексу України гарантія діє протягом строку, на який вона видана. Гарантія є чинною від дня її видачі, якщо в ній не встановлено інше. Гарантія не може бути відкликана гарантом, якщо в ній не встановлено інше.

Судом встановлено, що позивач 21.10.2020 року звернувся до відповідача з вимогою №01-11/2466 про сплату банком гарантії у сумі 770 000,00 грн. у зв`язку з настанням гарантійного випадку, в задоволенні якої було відмовлено листом АТ «Банк Альянс» від 04.11.2020 року №05/3858.

З урахуванням вищевказаних обставин, встановлених судом, зокрема, в частині підтвердження відповідачем дати отримання вимоги позивача 27.10.2020 року, суд зазначає про звернення позивача до відповідача з вимогою від 21.10.2020 року про виплату коштів за Гарантією в межах строку дії останньої, який визначено до 20.11.2020 року включно.

Згідно з частиною 1 статті 563 цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого гарантією, гарант зобов`язаний сплатити кредиторові грошову суму відповідно до умов гарантії.

Частиною 1, 2 статті 614 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання.

Відповідно до статей 564, 565 Цивільного кодексу України, пунктів 36, 37 Положення Банк-гарант (резидент), отримавши від бенефіціара або банку бенефіціара, або іншого банку вимогу, перевіряє достовірність цієї вимоги, а також те, що вона становить належне представлення. Банк-гарант (резидент) сплачує кошти бенефіціару за гарантією в разі отримання вимоги, що становить належне представлення.

При цьому суд наголошує, що лише наявність вини ТОВ «Данко» в частині невиконання свого зобов`язання, передбаченого тендерною документацією та забезпеченого гарантією, може свідчити про таке порушення і, як наслідок, настання гарантійного випадку.

Як зазначалось судом раніше, абз. 5 пункту 3 частини 1 статті 31 Закону України «Про публічні закупівлі» визначено, що Замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, якщо переможець процедури закупівлі не надав забезпечення виконання договору про закупівлю, якщо таке забезпечення вимагалося замовником.

В свою чергу матеріалами справи підтверджується, що 17.09.2020 року ТОВ «Данко» було визнано переможцем процедури закупівлі і того ж дня в системи позивачем було оприлюднено повідомлення про намір укласти договір.

Проте, ТОВ «Данко» станом на 08.10.2020 року не вніс забезпечення виконання договору про закупівлі у розмірі 5% від загальної вартості договору, тобто порушив взяті на себе зобов`язання, передбачені тендерною документацією, що і стало підставою для прийняття позивачем рішення про відхилення тендерної пропозиції вказаного учасника відповідно до вимог абз. 5 пункту 3 частини 1 статті 31 Закону України «Про публічні закупівлі», а саме у зв`язку з ненаданням переможцем процедури закупівлі забезпечення виконання договору про закупівлю.

Як наголошено в постанові Верховного Суду від 24.10.2019 року у справі №904/3315/18, однією із основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (пункт 6 статті 3 ЦК України) і дії учасників правовідносин мають бути добросовісними. Тобто, відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Добросовісність при реалізації прав і повноважень включає в себе неприпустимість зловживання правом, яка, виходячи із конституційних положень, означає, що здійснення прав та свобод людини не повинно порушувати права та свободи інших осіб.

В контексті вищенаведеного судом враховано відсутність в матеріалах справи доказів того, що ТОВ «Данко» як учасник-переможець процедури закупівлі діяло добросовісно та внесло забезпечення виконання договору про закупівлі.

Отже, ТОВ «Данко» як учасником процедури закупівлі було порушено зобов`язання, передбачене тендерною документацією, що відповідно до умов банківської гарантії №920-20/104 від 16.07.2020 року є гарантійним випадком, за яким у відповідача виник обов`язок відшкодувати позивачу обумовлену гарантією суму у розмірі 770 000,00 грн. відповідно до вимог частини 1 статті 563 Цивільного кодексу України.

За змістом статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з частинами 1, 2 статті 251 Цивільного кодексу України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

За умовами гарантії гарант безвідклично зобов`язаний сплатити бенефіціару суму гарантії протягом 5 банківських днів після дня отримання гарантом оригіналу належно оформленої першої письмової вимоги письмової вимоги бенефіціара про сплату суми гарантії.

Відтак, з урахування встановлених судом обставин, про які зазначалось судом раніше, та з урахуванням дати отримання вимоги позивача про сплату суми гарантії 21.10.2020 року, АТ «Банк Альянс» як гарант мав сплатити Управлінню капітального будівництва Чернігівської обласної державної адміністрації суму гарантії у строк до 28.10.2020 року.

Згідно зі статтею 509 Цивільного кодексу України правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку, є зобов`язанням.

Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

В силу статей 525, 526 Цивільного кодексу України та статті 193 Господарського кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов договору та вимог зазначених Кодексів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У розумінні наведеної норми, яка надає визначення порушення зобов`язання, останнє може бути двох видів. По-перше, це невиконання зобов`язання, яке виникає якщо його сторони взагалі не виконують дій, що складають зміст зобов`язання (не передають річ, не виконують роботи, не надають послуги, не сплачують гроші тощо), або продовжують виконувати дії, від яких вони відповідно до зобов`язання мають утримуватися. По-друге, це неналежне виконання зобов`язання, тобто порушення умов, визначених змістом зобов`язання. У разі невідповідності виконання зобов`язання критеріям належності, можна говорити про неналежне виконання, а отже порушення зобов`язання.

З огляду на викладене, право на стягнення забезпечення виконання зобов`язання настає з моменту порушення принципалом такого зобов`язання (в даному випадку порушення умов тендерної документації в частині надання забезпечення виконання договору про закупівлю), факт настання якого встановлено судом за матеріалами справи, тобто гарантійний випадок за виданою відповідачем гарантією є таким, що настав, відповідно, у відповідача виник обов`язок сплатити позивачу грошову суму в розмірі 770 000,00 грн. відповідно до умов виданої ним банківської гарантії № 920-20/104 від 16.07.2020 року.

За приписами частини 2 статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 568 Цивільного кодексу України зобов`язання гаранта перед кредитором припиняється у разі, зокрема, сплати кредиторові суми, на яку видано гарантію.

Відповідно до статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Враховуючи вищевикладене, оскільки всупереч досягнутим домовленостям, відповідач не здійснив виплату гарантійного платежу в розмірі 770 000,00 грн. на користь бенефіціара за вимогою останнього при настанні гарантійного випадку у визначені законодавством та гарантією строки, виходячи з того, що розмір заборгованості відповідача як гаранта з виплати Управлінню капітального будівництва Чернігівської обласної державної адміністрації як бенефіціару гарантійної сумі згідно банківської гарантії відповідає фактичним обставинам та на момент прийняття рішення доказів погашення заборгованості відповідач суду не представив, як і доказів, що спростовують вищевикладені обставини, суд доходить висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 770 000,00 грн. гарантії підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права (частина 1 статті 6 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").

Аналіз практики Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (див. рішення від 21 січня 1999 року в справі "Гарсія Руїз проти Іспанії", від 22 лютого 2007 року в справі "Красуля проти Росії", від 5 травня 2011 року в справі "Ільяді проти Росії", від 28 жовтня 2010 року в справі "Трофимчук проти України", від 9 грудня 1994 року в справі "Хіро Балані проти Іспанії", від 1 липня 2003 року в справі "Суомінен проти Фінляндії", від 7 червня 2008 року в справі "Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії") свідчить, що право на мотивоване (обґрунтоване) судове рішення є частиною загального права людини на справедливий і публічний розгляд справи та поширюється як на цивільний, так і на кримінальний процес.

Вимога пункту 1 статті 6 Конвенції щодо обґрунтовування судових рішень не може розумітись як обов`язок суду детально відповідати на кожен довід заявника. Стаття 6 Конвенції також не встановлює правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами. Проте Європейський суд з прав людини оцінює ступінь умотивованості рішення національного суду, як правило, з точки зору наявності в ньому достатніх аргументів стосовно прийняття чи відмови в прийнятті саме тих доказів і доводів, які є важливими, тобто такими, що були сформульовані заявником ясно й чітко та могли справді вплинути на результат розгляду справи.

Відповідно до пункту 58 рішення ЄСПЛ Справа "Серявін та інші проти України" (Заява № 4909/04) від 10.02.2010 у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п. 29).

При цьому суд наголошує, що усі інші доводи та міркування сторін, окрім зазначених у мотивувальній частині рішення, взяті судом до уваги, однак не спростовують висновків суду та не суперечать дійсним обставинам справи і положенням чинного законодавства.

Рішення суду про задоволення позову може бути прийнято виключно у тому випадку, коли подані позивачем докази дозволять суду зробити чіткий, конкретний та безумовний висновок про обґрунтованість та законність вимог позивача.

Відповідно до приписів ч.ч.1, 2, 5 ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим, ухвалюватись у відповідності до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права та на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені судом та з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

З огляду на вищевикладене, виходячи з того, що позов доведений позивачем, обґрунтований матеріалами справи та відповідачем не спростований, суд доходить висновку, що вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються судом на відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 73-80, 86, 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Акціонерного товариства «Банк Альянс» (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 50; код ЄДРПОУ 14360506) на користь Управління капітального будівництва Чернігівської обласної державної адміністрації (вул. Єлецька, 11, м. Чернігів, 14000; код ЄДРПОУ 04014246) 770 000 (сімсот сімдесят тисяч) грн. 00 коп. суми банківської гарантії та 11 550 (одинадцять тисяч п`ятсот п`ятдесят) грн. 00 коп. судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Повний текст рішення складено та підписано 16 вересня 2024 року.

Суддя А.М. Селівон