Ухвала

від 17.09.2024 по справі 910/10891/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua0,2

УХВАЛА

про відмову у відкритті провадження у справі

17.09.2024Справа № 910/10891/24

Суддя Господарського суду міста Києва Нечай О.В., розглянувши

позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Міллвард Браун Армі-Маркетинг Україна"

до Подільської районної в місті Києві державної адміністрації

про визнання незаконним рішення

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Міллвард Браун Армі-Маркетинг Україна" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Подільської районної в місті Києві державної адміністрації (далі - відповідач), в якій просить суд визнати незаконним рішення відповідача від 29.08.2024 про відмову в державній реєстрації - внесення рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу щодо припинення юридичної особи в результаті її ліквідації.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за результатом розгляду заяви позивача про проведення державної реєстрації припинення юридичної особи в результаті її ліквідації № 46/08 від 23.08.2024 відповідачем було прийнято рішення у формі повідомлення про відмову у державній реєстрації в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань від 29.08.2024 16:52:18, код доступу: 359597028056, посилаючись на порушення позивачем норм Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань".

Згідно зі статтею 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Поняття "суд, встановлений законом" містить, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності. Критеріями розмежування судової юрисдикції є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.

Частинами 1, 2 статті 4 Господарського процесуального кодексу України визначено, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до статті 45 Господарського процесуального кодексу України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу. Позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Відповідачами є особи, яким пред`явлено позовну вимогу.

Предметна та суб`єктна юрисдикція господарських судів, тобто сукупність повноважень господарських судів щодо розгляду справ, віднесених до їх компетенції, визначена статтею 20 Господарського процесуального кодексу України.

Ознаками спору, на який поширюється юрисдикція господарського суду, є: наявність між сторонами господарських відносин, урегульованих Цивільним та Господарським кодексами України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і спору про право, що виникає з відповідних відносин; наявність у законі норми, що прямо передбачала би вирішення спору господарським судом; відсутність у законі норми, що прямо передбачала би вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивач не погоджується з рішенням державного реєстратора Подільської районної в місті Києві державної адміністрації Гнатюк М.В. про відмову в державній реєстрації - внесення рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу щодо припинення юридичної особи в результаті її ліквідації та просить суд визнати його незаконним. Тобто спір виник саме між позивачем та відповідачем щодо визнання незаконним рішення суб`єкта державної реєстрації.

Порядок проведення реєстраційних дій державним реєстратором визначено Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" від 15 травня 2003 року №755-IV (Закон №755-IV).

За приписами частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до пунктів 1, 2, 7 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

Суб`єкт владних повноважень - це орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, орган військового управління, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

За правилами пункту 1 частини 1 статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 18.12.2019 у справі № 826/13961/17 висловила позицію, що визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин. Спір щодо оскарження результатів розгляду скарг у сфері державної реєстрації має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад спірних правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

До компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама собою участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.

Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

До юрисдикції адміністративного суду належить спір, який виник між двома (кількома) суб`єктами стосовно їх прав та обов`язків у конкретних правових відносинах, у яких хоча б один суб`єкт законодавчо вповноважений владно керувати поведінкою іншого (інших) суб`єкта (суб`єктів), а останній (останні) відповідно зобов`язаний виконувати вимоги та приписи такого суб`єкта владних повноважень. Аналогічна правова позиція викладена в постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 914/2006/17, від 20.11.2018 у справі № 911/1431/18.

Разом з тим, приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу (як правило майнового) конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень (постанова Великої Палати Верховного Суду від 29.05.2019 у справі №826/9341/17).

Суд звертає увагу, що аналогічна справа розглядалася Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомиржитлобуд" до Відділу державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців департаменту реєстрації Житомирської міської ради, в якій позивач просив суд визнати протиправним рішення відповідача про відмову в державній реєстрації припинення юридичної особи позивача, скасувати його та зобов`язати Відділ державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців департаменту реєстрації Житомирської міської ради провести реєстраційну дію "Державна реєстрація припинення юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомиржитлобуд". Зазначену справу № 806/2386/18 судами всіх інстанцій було розглянуто по суті в порядку адміністративного судочинства.

З огляду на вищенаведене, спір у даній справі є спором між учасниками публічно-правових відносин, оскільки відповідач, відмовляючи позивачу у державній реєстрації - внесення рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого органу щодо припинення юридичної особи в результаті її ліквідації, виконував функції суб`єкта владних повноважень, а відтак згідно зі статтею 19 Кодексу адміністративного судочинства України належить до юрисдикції адміністративних судів і підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 175 Господарського процесуального кодексу України суддя відмовляє у відкритті провадження, якщо заява не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.

Згідно з ч. 6 ст. 175 Господарського процесуального кодексу України відмовляючи у відкритті провадження з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз`яснити заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи.

З огляду на вищевказані положення чинного процесуального законодавства, а також враховуючи правові висновки Верховного Суду, які відповідно до частини 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України мають враховуватися при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин, суд вважає за необхідне, на підставі пункту 1 частини першої статті 175 Господарського процесуального кодексу України, відмовити у відкритті провадження у справі та роз`яснити позивачеві, що цей спір належить до юрисдикції адміністративного судочинства.

Керуючись статтями 175, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкритті провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Міллвард Браун Армі-Маркетинг Україна" до Подільської районної в місті Києві державної адміністрації про визнання незаконним рішення.

2. Роз`яснити Товариству з обмеженою відповідальністю "Міллвард Браун Армі-Маркетинг Україна", що цей спір підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в порядку та строк, передбачені статтями 254 - 256 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О.В. Нечай