Рішення

від 14.08.2024 по справі 911/835/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" серпня 2024 р. м. Київ Справа № 911/835/24

Господарський суд Київської області у складі судді Мальованої Л.Я. за участю секретаря судового засідання Суткової Д.С. розглянувши справу

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Укрнафта-Постач, м. Київ

до Публічного акціонерного товариства Центренерго, Київська обл., Обухівський р-н, смт Козин

про стягнення 54 098 грн. 54 коп.

Представники сторін:

позивача Вінда М.П.;

відповідача Кулибаба В.О.

Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю Укрнафта-Постач звернулось до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства Центренерго про стягнення заборгованості у розмірі 54 098,54 грн., з яких: 49 200,00 грн. основного боргу, 3 315,26 грн. пені, 941,26 грн. інфляційних втрат та 642,02 грн. 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконав належним чином грошові зобов`язання по договору про закупівлю (поставку) товарів № 12/11 від 07.09.2023 року.

10.05.2024 року представником відповідача через систему «Електронний суд» подано відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечує, посилаючись на те, що позивач не надав акт приймання-передачі продукції, від дати підписання якого сторонами у договорі встановлено строк оплати (п. 4. Додатку № 1 до договору), а тому відповідач вважає, що відсутні підстави для висновку про настання строку оплати, встановлення факту його прострочення, який був би підставою для застосування наслідків прострочення у вигляді нарахування пені та процентів річних. Тобто, за укладеним між сторонами договором строк оплати визначений 30 робочих днів з моменту підписання акту приймання-передачі продукції за умови реєстрації податкових накладних.

Також відповідач у відзиві зазначає про те, що позивачем до позовної заяви не надано жодних доказів реєстрації податкової накладної у встановлений законодавством строк.

Відповідач стверджує про те, що сторони на підставі вільного волевиявлення погодили право покупця призупинити виконання своїх зобов`язань по оплаті вартості продукції на суму, що відповідає сумі незареєстрованих податкових накладних до моменту реєстрації таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

14.05.2024 року представником позивача через систему «Електронний суд» подано відповідь на відзив, в якому зазначає про те, що заперечення відповідача не відповідають дійсності, оскільки в додатках до позову долучено копію видаткової накладної № ОТКР-00000471 від 07 вересня 2023 року (яка підтверджує факт приймання-передачі товару) та рахунок № СФКЦ-00002875 від 07 вересня 2023 року на оплату поставленого товару на загальну суму 49 200,00 грн., в тому числі ПДВ 8 200,00 грн., тобто позивачем підтверджено настання строку та підстави для оплати й застосування наслідків прострочення оплати.

Також позивач зазначає про те, що у видатковій накладній № ОТКР-00000471 від 07 вересня 2023 року міститься підпис уповноваженої особи ПАТ «Центренерго» про отримання товару, що підтверджує настання строку оплати та відповідних наслідків прострочення оплати.

Ухвалою суду від 15.05.2024 р. продовжено строк підготовчого засідання та зобов`язано відповідача надати суду заперечення на відповідь на відзив.

На виконання вимог суду відповідач 30.05.2024 р. через систему «Електронний суд» надав заперечення на відповідь на відзив, де зазначає про те, що позивачем було порушено порядок подання доказів до суду, зокрема акту приймання-передачі продукції, а тому докази, подані з відповіддю на відзив не можуть братися судом до уваги при розгляді даної справи.

Ухвалою суду від 12.06.2024 р. закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до розгляду по суті.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити позов в повному обсязі.

Представник відповідача проти позовних вимог заперечував, просив суд в позові відмовити.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

УСТАНОВИВ:

07.09.2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрнафта-Постач» (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Центренерго» (покупець) було укладено договір про закупівлю (поставку) товару № 12/11, відповідно до умов якого постачальник зобов`язується поставити покупцю товари (продукцію) згідно умов договору, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити продукцію, що поставляється відповідно до умов договору. Найменування (номенклатура, асортимент), ціна, кількість строки (графік) поставки та інші характеристики продукції зазначені в додатках до договору.

Згідно додатку № 1 до договору найменування, асортимент, кількість, ціна товару (продукції): нафта і дистиляти (бензин автомобільний А-95 (талони)) в кількості 1000 літрів по ціні 41 грн. 00 коп. за літр.

Відповідно до п. 2. Додатку № 1 до договору загальна вартість продукції без ПДВ: 41 000,00 грн.; крім того, ПДВ 20 %: 8 200,00 грн.; загальна вартість продукції з ПДВ: 49 200,00 грн.

Умови розрахунків: протягом 30-ти днів після підписання акту приймання-передачі продукції (п. 4. Додатку № 1 до договору).

Строк дії договору до 31.12.2023 року.

На виконання умов договору позивач в період 07.09.2023 року поставив відповідачу продукцію на загальну суму 49 200 грн. 00 коп., що підтверджується видатковою накладною № ОТКР-00000471 від 07.09.2023 р. (акт приймання-передачі) та рахунком № СФКЦ-00002875 від 07.09.2023 р. За отриману продукцію відповідач не розрахувався.

13.12.2023 р. позивач направив на адресу відповідача претензію з вимогою негайно погасити заборгованість. Дану претензію відповідач отримав, однак не розрахувався.

Таким чином у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем в сумі 49 200 грн. 00 коп.

Згідно зі ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Ст.ст. 525, 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача боргу в сумі 49 200 грн. 00 коп. є обґрунтованими, а тому підлягають судом задоволенню.

Крім суми основного боргу позивач просить суд стягнути з відповідача 941 грн. 26 коп. інфляційних втрат та 642 грн. 02 коп. 3% річних.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Враховуючи, що відповідач прострочив виконання зобов`язання з оплати поставленого товару, з нього на користь позивача на підставі ст. 625 ЦК України підлягає стягненню 941 грн. 26 коп. інфляційних втрат та 642 грн. 02 коп. 3% річних.

Також позивач просить суд стягнути з відповідача пеню в розмірі 3 315 грн. 26 коп. за період з 20.10.2023 р. по 26.03.2024 р.

Статтею 230 ГК України визначено, що порушення зобов`язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня).

Відповідно до п. 9.2. Договору встановлено, що у разі невиконання або несвоєчасного виконання зобов`язань щодо поставки продукції з постачальника стягується пеня у розмірі 2 відсотків вартості продукції, з якої допущено прострочення за кожен день прострочення.

Розрахунок пені відповідає матеріалам справи та підлягає судом задоволенню.

У зв`язку тим, що спір виник в результаті неправильних дій відповідача, що призвело до необхідності позивачу звертатися з позовом до суду та здійснювати додаткові витрати на сплату судового збору, суд, відповідно до свого права, передбаченого ч. 9 ст. 129 ГПК України, покладає на відповідача відшкодування позивачу судового збору.

Керуючись ст. ст. 4, 12, 13 73-92, 129, 236-240 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Центренерго» (08711, Київська обл., Обухівський р-н., смт. Козин, вул. Рудиківська, буд. 49, код 22927045) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрнафта-Постач» (04053, м. Київ, пров. Несторівський, буд. 3-5, код 43012009) 49 200 (сорок дев`ять тисяч двісті) грн. 00 коп. основного боргу, 3 315 (три тисячі триста п`ятнадцять) грн. 26 коп. пені, 642 (шістсот сорок дві) грн. 02 коп. 3 % річних, 941 (дев`ятсот сорок одну) грн. 26 коп. інфляційних втрат та 3 028 (три тисячі двадцять вісім) грн. 00 коп. судового збору.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення відповідно до ст. ст. 240-241 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення підписано 17.09.2024 року.

Суддя Л.Я. Мальована