Рішення

від 03.07.2024 по справі 911/504/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" липня 2024 р. м. Київ Справа № 911/504/24

Розглянувши матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Толк Україна

до Приватного акціонерного товариства Бориспільський комбінат будівельних матеріалів

про стягнення 359 946,97 грн.

Суддя Карпечкін Т.П

За участю представників:

від позивача: Колода О.О (витяг б/н б/д);

від відповідача: не з`явився.

Обставини справи:

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю Толк Україна до Приватного акціонерного товариства Бориспільський комбінат будівельних матеріалів про стягнення заборгованості у розмірі 335 683,80 грн. з яких 265 402,64 грн. - сума основного боргу, 12 370,05 грн. - інфляційні витрати, 5 192,69 грн. - 3% річних, 52 718,42 грн. - пеня.

Ухвалою суду від 05.04.2024 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Толк Україна залишено без руху.

15.03.2024 року Через канцелярію Господарського суду Київської області у встановлений судом строк позивачем подано заяву про усунення недоліків позовної заяви, якою останній збільшив розмір позовних вимог та просив стягнути з відповідача 338 833,93 грн., з яких 265 402,64 грн. - сума основного боргу, 18 537,87 грн. - інфляційні витрати, 4 928,61 грн. - 3% річних, 49 964,81 грн. - пеня.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 15.03.2024 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 24.04.2024 року.

23.04.2024 року через канцелярію Господарського суду Київської області від відповідача надійшло клопотання про надання додаткового строку на подання відзиву, в обґрунтування якого останній зазначає, що у зв`язку з перебуванням протягом тривалого періоду у відрядженні, відповідачу було недостатньо часу для підготовки обґрунтованого відзиву у встановлені судом строки. У зв`язку з чим, відповідач просить суд надати додатковий строк на подання відзиву по справі № 911/504/24. Зі змісту клопотання вбачається, що відповідач просив поновити строк на подання відзиву.

Згідно ч. 1 ст. 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про поновлення відповідачу строк на подання відзиву.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 24.04.2024 року підготовче засідання відкладено на 22.05.2024 року.

08.05.2024 року відповідачем подано відзив на позовну заяву, яким останній визнав суму основного боргу, однак заперечував проти нарахування інфляційних. 3% річних та пені.

У зв`язку з тим, що у позивача виникли технічні проблеми, що унеможливлюють участь представника позивача у судовому засіданні з використанням власних технічних засобів за допомогою он-лайн сервісу Easycon, підготовче засідання 22.05.2024 року не відбулося.

20.05.2024 через канцелярію Господарського суду Київської області від представника відповідача надійшла заява про неможливість бути присутнім у судовому засіданні.

Окрім того, через канцелярію Господарського суду Київської області 21.05.2024 року від представника позивача надійшли додаткові пояснення по справі та заява про збільшення позовних вимог, якою останій просив стягнути з відповідача 359 946,97 грн. з яких 265 402,64 грн. - сума основного боргу, 20 398,34 грн. - інфляційні витрати, 6 755,97 грн. - 3 % річних, 67 755,97 грн. - пені за загальний період з 14.01.2024 року по 20.05.2024 року.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 22.05.2024 року підготовче засідання відкладено на 12.06.2024 року.

В підготовчому засіданні 12.06.2024 року позивач зазначив, що позовні вимоги, з підстав викладених у позовній заяві підтримує. Також зазначив і про те, що ним повідомлено про всі обставини справи, які йому відомі, та надані суду всі наявні в нього докази.

Відповідач в підготовче засідання 12.06.2024 року не з`явився, проте проти позову заперечував з підстав викладених у відзиві поданому 08.05.2024 року та просив суд відмовити у задоволені позовних вимог.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 12.06.2024 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 03.07.2024 року.

У судове засіданні 03.07.2024 року відповідач не з`явився, позивач підтримав позовні вимоги.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 233 Господарського процесуального кодексу України суди ухвалюють рішення, постанови іменем України негайно після закінчення судового розгляду. Рішення та постанови приймаються, складаються і підписуються в нарадчій кімнаті складом суду, який розглянув справу.

Відповідно до ч. 1 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України рішення суду проголошується у судовому засіданні, яким завершується розгляд справи, публічно, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд може проголосити лише вступну та резолютивну частини рішення.

У зв`язку з чим, в судовому засіданні 03.07.2024 року судом закінчено розгляд справи та за результатами оцінки поданих доказів, у нарадчій кімнаті, прийнято рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши надані докази, суд

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ТОЛК Україна» (далі - ТОВ «ТОЛК Україна», Позивач, Постачальник) є учасником ринку електричної енергії, який на підставі ліцензії, виданої відповідно до постанови НКРЕКП від 06.12.2022 року № 1610, провадить господарську діяльність з постачання електричної енергії споживачу.

07.09.2023 року між ТОВ «ТОЛК Україна» та Приватним акціонерним товариством «Бориспільський комбінат будівельних матеріалів» (далі - ПрАТ «БКБМ», Відповідач, Споживач) було укладено Договір № 10-000178 про постачання електричної енергії споживачу, (далі Договір).

Умови Договору розроблені відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії». Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 312 (далі - ПРРЕЕ) та Закону України «Про публічні закупівлі» (п. 1.2. Договору).

3а цим Договором Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору (п. 2.1 Договору).

Згідно з п. 3.1. Договору початком постачання електричної енергії Споживачу є дата, зазначена в заяві - приєднанні, яка є додатком № 1 до цього Договору.

Споживач розраховується з Постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з обраною Споживачем комерційною пропозицією, яка є Додатком № 2 до цього Договору.

У разі падання у встановленому порядку Постачальником Споживачу повідомлення про зміни умов цього Договору (у тому числі зміну ціни), що викликані змінами регульованих складових ціни (тарифу па послуги з передачі та/або розподілу електричної енергії) та/або змінами в нормативно-правових актах щодо формування цієї ціни або умов постачання електричної енергії, цей Договір вважається із зазначеної в повідомленні дати зміни його умов (але не раніше ніж через 20 днів від дня надання Споживачу повідомлення): 1) розірваним (без штрафних санкцій) за ініціативою Споживача - у разі надання Постачальнику письмової заяви Споживача про незгоду/прийняття змін; 2) зміненим па запропонованих Постачальником умовах якщо Споживач не надав Постачальнику письмову заяву про незгоду/неприйняття змін (п. 5.1.1 Договору).

Оплата вважається здійсненою після того, як на поточний рахунок із спеціальним режимом використання Постачальника надійшла вся сума коштів, що підлягає сплаті за куповану електричну енергію відповідно до умов цього Договору. Поточний рахунок із спеціальним режимом використання Постачальника зазначається у платіжних документах Постачальника, у тому числі у разі його зміни. Оплата електричної енергії здійснюється Споживачем виходячи з умов комерційної пропозиції, яка є Додатком № 2 до цього Договору, і може, зокрема, бути у формі: 1) планових платежів з наступним перерахунком (остаточним розрахунком), що проводиться за фактично відпущену електричну енергію згідно з даними комерційного обліку; 2) попередньої оплати з остаточним розрахунком, що проводиться за фактично відпущену електричну енергію згідно з даними комерційного обліку; 3) оплати за фактично відпущену електричну енергію відповідно до даних комерційної обліку. Форма та порядок оплати, терміни (строки) здійснення попередньої оплати, планових платежів та остаточного розрахунку зазначаються у комерційній пропозиції, яка є Додатком № 2 до цього Договору (п. 5.2.3- 5.2.5 Договору).

Платіжні та інші документи (рахунки, акти приймання-передачі електричної енергії, акти звірки взаєморозрахунків тощо) надаються Споживачу у спосіб, обраний Споживачем у заяві-приєднанні, Додатком № 1 до Договору.

У випадку відправлення документів за допомогою електронної пошти, електронних сервісів датою отримання Споживачем відповідних документів вважається дата їх направлення.

У випадку вручення документів особисто чи шляхом поштового відправлення датою їх отримання буде вважатися дата особистого вручення, що підтверджується підписом одержувача та/або реєстрацією вхідної кореспонденції, або третій календарний день від дати отримання поштовим відділенням зв`язку, в якому обслуговується одержувач (у разі направлення поштою рекомендованим листом).

Споживач розглядає документи протягом 2 (двох) робочих днів з дати отримання документів у спосіб, обраний у заяві-приєднанні, що є Додатком № 1 до Договору, підписує та повергає такі документи Постачальнику.

Відскановані платіжні та інші документи мають силу оригіналу до моменту фактичного отримання Споживачем оригіналу, надісланого Постачальником рекомендованим лисі ом або кур`єром па адресу Споживача зазначену в заяві-приєднанні, яка є Додатком № 1 до цього Договору.

Оригінали рахунків, актів приймання-передачі електричної енергії, передаються Постачальником Споживачу до 13 (тринадцятого) числа місяця, наступного за розрахунковим.

Акти звірки взаєморозрахунків надаються Споживачу щоквартально до 13 (тринадцятого) числа місяця, наступного за календарним кварталом, або частіше за додатковим зверненням Споживача. Споживач протягом 2 (двох) робочих днів після отримання документів їх розглядає, підписує та повертає Постачальнику його екземпляри.

У випадку попадання Споживачем Постачальнику оригіналу акту приймання-передачі електричної енергії або вмотивованої відмови від його підписання у встановлений цим Договором строк такий акт вважається погодженим та підписаним Споживачем (п. 5.4.1- 5.4.2 Договору).

Якщо Споживач не здійснив оплату за цим Договором у строки, передбачені комерційною пропозицією, Постачальник мас право здійснити заходи з припинення постачання електричної енергії Споживачу у порядку, визначеному ПРРЕЕ.

У разі порушення Споживачем строків оплати за цим Договором, Споживач сплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу, до дати повної оплати та 3% річних від суми боргу. Санкції сплачуються Споживачем з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення па поточний рахунок Постачальника, зазначений у рахунку. Сплата пені не звільняє Споживача від обов`язку сплати ти прострочену заборгованість Постачальнику (п. 9.7 Договору).

Цей Договір укладається на строк, зазначений в комерційній пропозиції, яка є Додатком № 2 до цього Договору, та набирає чинності з 07.09.2023 включно (п. 13. 1 Договору).

Комерційною пропозицією № 1-10-000178 від 07.09.2023 року в розділі Порядок оплати визначено, що оплата фактичних обсягів споживання електричної енергії має бути здійснена Споживачем у наступному порядку: 100% розрахунок за спожиту електричну енергію здійснюється до 13 числа місяця наступного за місяцем постачання.

Договір діє до 31.10.2024 включно, але, в будь-якому випадку, до повної о виконання Сторонами взятих на себе зобов`язань.

На виконання умов Договору позивач поставив, а відповідач прийняв електричну енергію, що підтверджується актами приймання - передачі обсягів електричної енергії за жовтень, листопад, грудень : № 10 - 00017823101 від 31.10.2023 року на суму 763 532,36 грн., № 10-00017823111 від 30.11.2023 року на суму 1 033 532,90 грн., № 10-00017823121 від 30.12.2023 року на суму 1 155 402,64 грн.

Однак відповідач своїх зобов`язань щодо оплати поставленої електричної енергії виконав не в повному обсязі, розрахувався частково з порушенням строків оплати, у зв`язку з чим за ним облікується заборгованість в сумі 265 402,64 грн. за актом приймання - передачі обсягів електричної енергії № 10-00017823121.

З метою досудового врегулювання спору ТОВ «ТОЛК Україна» направило відповідачу Вимога № 12/02-3 від 12.02.2024 про оплату заборгованості.

Відповідач листом № 64 від 14.02.2024 року відповів на Вимогу Позивача, в якому визнав залишок заборгованості за Договором.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 634 Цивільного кодексу України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч. 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 ст. 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до п. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських

Відповідач у відзиві визнав обсяги поставленої електричної енергії та прострочену суму заборгованості в розмірі 265 402,64 грн.

Таким чином, за наслідками розгляду спору судом встановлено прострочену заборгованість відповідача перед позивачем в сумі 265 402,64 грн.

Також позивач просить суд стягнути з відповідача за прострочення грошового зобов`язання передбачені комерційною пропозицією та п. 9.7 Договором 20 398,34 грн. - інфляційні витрати, 6 755,97 грн. - 3 % річних, 67 755,97 грн. пені, за загальний період з 14.01.2024 року по 20.05.2024 року.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України виконання зобов`язань за договором можуть забезпечуватися неустойкою (штрафом, пенею). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Водночас вимогами пункту 3 частини першої статті 611 Цивільного кодексу України передбачено, що одним із наслідків порушення зобов`язання є сплата неустойки, а в силу вимог частини другої статті 551 Цивільного кодексу України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюються договором або актом цивільного законодавства.

Згідно із частиною першою статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями в цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання зобов`язання.

Частиною другою статті 343 Господарського кодексу України визначено, що платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до статті 253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. Тому період обчислення пені починається з наступного дня після дати, в якій зобов`язання з оплати мало бути виконано.

Відповідно до частини шостої статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язань припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано, якщо інше не встановлено законом або договором.

Вимоги в частині стягнення пені у розмірі 67 755,97 грн., за загальний період з 14.01.2024 року по 20.05.2024 року по актам за жовтень, листопад, грудень 2023 року, суд вважає такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.

В силу ст. 216, ч. 1 ст. 218 Господарського Кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності у вигляді застосування господарських санкцій є вчинене учасником господарських відносин правопорушення у сфері господарювання; одним з видів господарських санкцій згідно ч. 2 ст. 217 Господарського Кодексу України, є штрафні санкції.

Як визначено ч. 1 ст. 230 Господарського Кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Укладеним сторонами договором передбачена відповідальність за порушення виконання грошового зобов`язання за договором у вигляді пені.

Разом з тим, Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі НКРЕКП) постановою від 25.02.2022 року № 332 «Про забезпечення стабільного функціонування ринку електричної енергії, у тому числі фінансового стану учасників ринку електричної енергії на період дії в Україні воєнного стану» надано настанови учасникам ринку електричної енергії, які є обов`язковими для застосування. Так, пп. 16 п. 1 такої постанови визначено зупинити нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії» між учасниками ринку електричної енергії на період воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування.

Відповідна постанова у вказаній частині не визнана недійсною в установленому порядку. При цьому, повноваження НКРЕКП визначені Законом України «Про Національну комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг», п. 1 ч. 2 ст.17 якого установлено, що регулятор має право приймати рішення з питань, що належать до його компетенції, які є обов`язковими до виконання.

Як визначено п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону, регулятор, яким є НКРЕКП, здійснює державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб`єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг, зокрема у сфері енергетики: діяльності з виробництва, передачі, розподілу, постачання електричної енергії, зберігання енергії; діяльності з організації купівлі-продажу електричної енергії на ринку "на добу наперед" та внутрішньодобовому ринку, забезпечення купівлі електричної енергії за "зеленим" тарифом, трейдерської діяльності тощо.

Відповідно до ч.1 ст.3 Закону, регулятор здійснює державне регулювання зметою досягнення балансу інтересів споживачів, суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, і держави, забезпечення енергетичної безпеки, європейської інтеграції ринків електричної енергії та природного газу України.

Слід зазначити, що згаданою постановою регулятор надав настанову щодо зупинення нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених відповідними договорами, для всіх учасників ринку електричної енергії, у т.ч. у випадку застосування таких штрафних санкцій не лише оператором системи передачі, яким є позивач, але й у випадку застосування до такої особи відповідальності у вигляді штрафних санкцій іншим учасником ринку за іншими договорами, чим досягається баланс інтересів всіх учасників ринку у період оголошення воєнного стану для запобігання негативним наслідкам у відповідній сфері.

Відповідно до частини другої статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.

Формулювання статті 625 Цивільного кодексу України, коли нарахування процентів тісно пов`язується із застосуванням індексу інфляції, орієнтує на компенсаційний, а не штрафний характер відповідних процентів, а тому 3 % річних не є неустойкою у розумінні положень статті 549 Цивільного кодексу України і статті 230 Господарського кодексу України.

Отже, за змістом наведеної норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Судом за допомогою програми "Ліга Закон" здійснено перевірку розрахунку 3% річних та інфляційних втрат по кожному акту приймання передач окремо за загальний період з 14.01.2024 року по 20.05.2024 року та встановлено, що розрахунки позивача не є арифметично вірними, оскільки позивачем допущено помилки в датах періодів нарахування, а саме дат початку перебігу прострочення з урахуванням часткових проплат здійснених відповідачем.

За таких обставин суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 3% річних та інфляційних втрат підлягають частковому задоволенню в сумі 6 173,86 грн. 3 % річних та 19 080,68 грн. інфляційних.

Також, суд зауважує, що решта доводів та міркувань відповідача, викладених у заявах по суті справи, були ретельно досліджені судом та відхилені як необґрунтовані, безпідставні та такі, що не спростовують висновків суду щодо обґрунтованості позовних вимог.

Як визначено ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Проаналізувавши вищезазначені норми чинного законодавства України, повно та всебічно розглянувши матеріали справи суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню в сумі 265 402,64 грн. основного боргу, 6 173,86 грн. 3 % річних, 19 080,68 грн. інфляційних.

Відшкодування витрат по сплаті судового збору, відповідно до статей 123, 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на відповідача в сумі 3 487,88 грн.

Окрім того, у зв`язку з тим, що позивачем переплачено судовий збір в розмірі 758,75 грн., відповідно до статті 130 Господарського процесуального кодексу України підлягає поверненню з Державного бюджету України, як зайво сплачений.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 79, 129, 233, 236-241, Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства Бориспільський комбінат будівельних матеріалів (08300, Київська обл., м. Бориспіль, вул. Запорізька, буд. 16, ЄДРПОУ 05408059) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Толк Україна (04116, місто Київ, вул. Старо-Київська, будинок 14, ЄДРПОУ 44878589) 265 402,64 грн. основного боргу, 6 173,86 грн. 3 % річних, 19 080,68 грн. інфляційних та 3 487,88 грн. витрат по сплаті судового збору.

3. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю Толк Україна з державного бюджету України зайво сплачений судовий збір в сумі 758,75 грн.

4. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

5. Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржено у порядку і строки, встановлені ст.ст. 254, 256 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 17.09.2024 р.

Суддя Т.П. Карпечкін