Рішення

від 29.08.2024 по справі 915/489/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 серпня 2024 року Справа № 915/489/24

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складi суддi Семенчук Н.О.

за участі секретаря судового засідання Мавродій Г.В.

за участі сторін:

позивач (представник позивача) - у судове засідання не з`явився

відповідач (представник відповідача) - у судове засідання не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу

за позовом: Фізичної особи-підприємця Бердник Андрія Миколайовича, АДРЕСА_1

електронна пошта: ІНФОРМАЦІЯ_1

представник позивача: Вдовиченко Ірина Сергіївна

електронна пошта: ІНФОРМАЦІЯ_1

до відповідача: Держави - Російської Федерації в особі Посольства Російської Федерації в Україні, Повітрофлотський проспект, 27, м.Київ, 03049

про: стягнення 6 059 002,52 грн.

Фізична особа-підприємець Бердник Андрій Миколайович звернувся до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою від 01.05.2024 (вх.5246/24 від 01.05.2024) до Держави - Російської Федерації в особі Посольства Російської Федерації в Україні про стягнення матеріальної шкоди у розмірі 6 059 002,52 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на завдання йому матеріальної шкоди внаслідок збройної агресії РФ.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 06.05.2024 позовну заяву від 01.05.2024 (вх. № 5246/24 від 01.05.2024) Фізичної особи-підприємця Бердника Андрія Миколайовича залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

14.05.2024 на адресу Господарського суду Миколаївської області через систему «Електронний суд» представником позивача подано заяву про усунення недоліків (вх. № 5648/24 від 14.05.2024).

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 29.05.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на 27.06.2024. Викладено вимоги до відповідача, встановлено для сторін процесуальні строки для подання заяв по суті справи.

20.06.2024 на адресу Господарського суду Миколаївської області через систему «Електронний суд» представником позивача подано клопотання, сформоване в системі «Електронний суд» 20.06.2024 (вх. № 7330/24) в якому просить суд проводити підготовче засідання без участі позивача та його представника, адвоката Вдовиченко І.С. Позовні вимоги підтримує повністю та просить закрити підготовче провадження та призначити справу до розгляду.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 27.06.2024, яку занесено до протоколу судового засідання, відкладено підготовче засідання на 25.07.2024

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 25.07.2024, яку занесено до протоколу судового засідання, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті в судовому засіданні на 29.08.2024.

28.08.2024 на адресу Господарського суду Миколаївської області через систему «Електронний суд» представником позивача подано заяву, сформовану в системі «Електронний суд» 28.08.2024 (вх. № 10341/24) в якій просить суд проводити розгляд справи без участі позивача - Фізичної особи-підприємця Бердник Андрія Миколайовича та його представника, адвоката Вдовиченко І.С. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить суд задовольнити. Стягнути з держави Російська Федерація на користь Фізичної особи-підприємця Бердника Андрія Миколайовича ( АДРЕСА_2 ; ідент. код НОМЕР_1 ) матеріальну шкоду у розмірі 6 059 002 гривень 52 коп.

Щодо дотримання прав відповідача під час розгляду даної справи судом, суд зазначає наступне.

Ухвали суду надіслані на електронні адреси учасників справи, розміщено відповідні оголошення на офіційній сторінці Господарського суду Миколаївської області вебпорталу «Судова влада України» в порядку, передбаченому ч. 4, 5 ст. 122 Господарського процесуального кодексу України.

Також, всі процесуальні документи суду по справі № 915/489/24 оприлюднені у Єдиному державному реєстрі судових рішень веб-порталу «Судова влада України» в мережі Інтернет, відомості якого є офіційними, а доступ безоплатний та цілодобовий згідно Закону України «Про доступ до судових рішень».

При цьому суд зазначає, що предметом позову є відшкодування шкоди, завданої збройною агресією російської федерації проти України; місцем завдання шкоди є територія суверенної держави Україна; передбачається, що шкода завдана агентами російської федерації, які порушили принципи та цілі, закріплені у Статуті ООН, щодо заборони військової агресії, вчиненої стосовно іншої держави - України; вчинення актів збройної агресії іноземною державою не є реалізацією її суверенних прав, а свідчить про порушення зобов`язання поважати суверенітет та територіальну цілісність іншої держави - України, що закріплено у Статуті ООН. У зв`язку з повномасштабним вторгненням Російської Федерації на територію України 24 лютого 2022 року Україна розірвала дипломатичні відносини з Росією, що, у свою чергу, з цієї дати унеможливлює направлення різних запитів та листів до посольства Російської Федерації в Україні, у зв`язку із припиненням його роботи на території України. До таких висновків щодо розірвання дипломатичних відносин між Україною і Російською Федерацією, на основі аналізу наведених вище норм права та фактичних обставин, дійшов Верховний Суд у постановах від 14 квітня 2022 року у справі №308/9708/19, від 18 травня 2022 року №760/17232/20, а також Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12 травня 2022 року у справі №635/6172/17, провадження №14-167цс20 (пункт 58).

Відповідно до ч. ч. 5, 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Як зазначено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2022 у справі №990/80/22, Російська Федерація, вчинивши неспровокований та повномасштабний акт збройної агресії проти Української держави, численні акти геноциду Українського народу, не вправі надалі посилатися на свій судовий імунітет, заперечуючи тим самим юрисдикцію судів України на розгляд та вирішення справ про відшкодування шкоди, завданої такими актами агресії.

При цьому, Верховний Суд виходив з того, що країна-агресор діяла поза межами свого суверенного права на самооборону, навпаки, віроломно порушила усі суверенні права України, діючи на її території, тому безумовно Російська Федерація надалі не користується в такій категорії справ своїм судовим імунітетом. Такі висновки наведено в постановах Верховного Суду від 08 та 22 червня 2022 року у справах №490/9551/19 та №311/498/20.

Таких самих висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 18 травня 2022 року у справі №428/11673/19 та у справі №760/17232/20-ц, зазначивши додаткові аргументи непоширення судового імунітету Російської Федерації у спірних правовідносинах, а саме: підтримання юрисдикційного імунітету Російської Федерації позбавить позивача ефективного доступу до суду для захисту своїх прав, що є несумісним з пунктом 1 статті 6 Конвенції; судовий імунітет Російської Федерації не застосовується з огляду на звичаєве міжнародне право, кодифіковане в Конвенції ООН про юрисдикційні імунітети держав та їх власності (2004); підтримання імунітету Російської Федерації є несумісним з міжнародно-правовими зобов`язаннями України у сфері боротьби з тероризмом; судовий імунітет Російської Федерації не підлягає застосуванню з огляду на порушення нею державного суверенітету України, а отже, не є здійсненням Російською Федерацією своїх суверенних прав, що охороняються судовим імунітетом.

За приписами ст. 3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України «Про міжнародне приватне право», а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Якщо міжнародним договором України встановлено інші правила судочинства, ніж ті, що передбачені цим Кодексом, іншими законами України, застосовуються правила міжнародного договору.

Іноземні особи мають такі самі процесуальні права та обов`язки, що і громадяни України та юридичні особи, створені за законодавством України, крім винятків, встановлених законом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України (ст. 365 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з ч. 1 ст. 367 Господарського процесуального кодексу України у разі, якщо в процесі розгляду справи господарському суду необхідно вручити документи, отримати докази, провести окремі процесуальні дії на території іншої держави, господарський суд може звернутися з відповідним судовим дорученням до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави (далі - іноземний суд) у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України. Порядок передачі судових та позасудових документів для вручення на території Російської Федерації регулюється Угодою про порядок вирішення спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, до якої Україна приєдналася 19.12.1992, прийнявши відповідний нормативний акт - Постанову Верховної Ради України «Про ратифікацію Угоди про порядок вирішення спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності» від 19.12.1992. Згідно вищезазначеної Угоди Компетентні суди та інші органи держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав зобов`язуються надавати взаємну правову допомогу. Взаємне надання правової допомоги включає вручення і пересилання документів і виконання процесуальних дій, зокрема проведення експертизи, заслуховування сторін, свідків, експертів та інших осіб. При наданні правової допомоги компетентні суди та інші органи держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав зносяться одна з одною безпосередньо. При виконанні доручень про надання правової допомоги компетентні суди та інші органи, в яких просять допомоги, застосовують законодавство своєї держави. При зверненні про надання правової допомоги і виконання рішень документи, що додаються, викладаються мовою держави, яка запитує, або російською мовою.

Разом з тим, у зв`язку з військовою агресією держави-відповідача проти України, Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан.

Відповідно до ч.1 ст.12-2 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України.

За зверненням Мін`юсту, Міністерство закордонних справ України повідомило депозитаріїв конвенцій Ради Європи, Гаазької конференції з міжнародного приватного права та ООН, а також сторони двосторонніх міжнародних договорів України про повномасштабну триваючу збройну агресію Росії проти України та неможливість у зв`язку з цим гарантувати у повному обсязі виконання українською стороною зобов`язань за відповідними міжнародними договорами та конвенціями на весь період воєнного стану.

Згідно з листом Міністерства юстиції України «Щодо забезпечення виконання міжнародних договорів України у період воєнного стану» № 25814/12.1.1/32-22 від 21.03.2022, з урахуванням норм звичаєвого права щодо припинення застосування міжнародних договорів державами у період військового конфлікту між ними, рекомендується не здійснювати будь-яке листування.

Крім того, у зв`язку з агресією з боку держави-відповідача та введенням воєнного стану АТ «Укрпошта» з 25.02.2022 припинила обмін міжнародними поштовими відправленнями та поштовими переказами з державою-відповідачем.

Відповідно до ч. 2 ст. 367 Господарського процесуального кодексу України судове доручення надсилається у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, а якщо міжнародний договір не укладено - Міністерству юстиції України, яке надсилає доручення Міністерству закордонних справ України для передачі дипломатичними каналами.

Разом з тим у зв`язку із порушенням російською федерацією цілей та принципів статуту ООН, Гельсінського Заключного Акта, Паризької Хартії для Нової Європи та ряді інших документів ОБСЄ, у зв`язку із широкомасштабною збройною агресією російської федерації проти суверенітету та територіальної цілісності України, Міністерство закордонних справ України 24.02.2022 нотифікувало МЗЗ РФ про прийняте Україною рішення розірвати дипломатичні відносини з Росією, що були встановлені Протоколом про встановлення дипломатичних відносин між Україною та Російською Федерацією від 14.02.1992.

Відтак діяльність дипломатичних представництв України в Росії та Росії в Україні, а також будь-яке дипломатичне спілкування припинено відповідно до Віденської Конвенції про дипломатичні зносини 1961 року.

Отже подальше застосування відповідного алгоритму для подачі будь-яких судових документів до російської сторони дипломатичними каналами не є можливим з огляду на розірвання дипломатичних відносин та евакуацію всіх співробітників дипломатичних та консульських установ України через повномасштабну агресію Російської Федерації проти України.

З огляду на вищенаведене, на період збройного конфлікту у відносинах з державою-агресором унеможливлено застосування міжнародних договорів України з питань правового співробітництва, у тому числі у зв`язку із припиненням поштового сполучення.

Відтак, взявши до уваги вищенаведене, враховуючи неможливість виконання судового доручення про вручення відповідачу судових документів про відкриття провадження у справі № 915/489/24 дипломатичними каналами, повідомлення відповідача про дату, час і місце розгляду справи здійснювалось шляхом розміщення оголошення на офіційному вебсайті судової влади України.

При цьому відповідно до ч. 4 ст. 122 Господарського процесуального кодексу України відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, викликається в суд через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.

Таким чином, відповідач вважається належним чином повідомленим про дату, час та місце судового засідання та про необхідність вчинення ним дій процесуального характеру.

У судовому засіданні 29.08.2024 судом підписано вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.

01.11.2021 між Фізичною особою-підприємцем Бердник Андрієм Миколайовичем (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ПОЛІТЕКС» (орендар) укладено договір оренди № 01/11-21.

Відповідно до п. 1.1 договору орендодавець передає, а орендар приймає в тимчасове платне користування на умовах цього договору:

- Генератор трьохфазний дизельний SDMOK21H 16, 8 кВт

- Навантажувач бензиновий NISSAN HI-1500

- Покришки на авто R20 Bridgestone Blizzak DM-V1 245/60R20 107 R

- покришки на авто R21 CONTINENTAL Conti Sport Contact 5 SUV 265/40R21 101Y повний розмір (далі по тексту - Об`єкт оренди)

Відповідно до п. 1.2 Договору основні засоби належать на праві власності орендодавцю ФОП БЕРДНИК А.М.

Відповідно до п. 1.3 Договору основні засоби передаються в оренду на строк до 31.12.2023 року, який обчислюється з дати його фактичної передачі в користування Орендарю за актом приймання передачі.

Відповідно до п. 1.4 Договору основі засоби, передаються в оренду з метою використання їх під організацію складського приміщення.

Відповідно до п. 2.1 Договору об`єкт оренди надається ОРЕНДАРЕВІ для здійснення господарської діяльності.

Відповідно до п. 3.1 Договору передача об`єкта оренди у користування орендарю, а також повернення об`єкта орендодавцю здійснюється за відповідними актами приймання-передачі, які підписуються уповноваженими представниками обох сторін.

Відповідно до п. 3.2 Договору фактична передача об`єкта оренди орендодавцем в користування орендарю здійснюється за актом приймання-передачі не пізніше 2-х (двох) робочих днів з моменту підписання цього договору.

Відповідно до п. 3.3 Договору стан та технічні характеристики об`єкта оренди, його інженерних систем, мереж та комунікацій є відомими Орендарю та відповідають його вимогам і своєму призначенню.

Відповідно до п. 3.4 Договору приміщення повинно бути повернуто Орендодавцю у тому стані, в якому воно було передано в оренду з урахуванням нормального зносу.

Відповідно до п. 10.1 Договору цей Договір діє до 31 грудня 2023 року. Закінчення строку цього Договору не звільняє Сторони від виконання зобов`язання за цим Договором, які виникли у період його дії та не виконані Сторонами до закінчення строку дії Договору.

Договір підписаний та скріплений печатками сторін.

Позивач зазначає, що відповідно до договору оренди № 01/11-21 укладеного між ФОП Бердник Андрієм Миколайовичем та ТОВ «ПОЛІТЕКС», 01.11.2021 ФОП Бердник А.М. передав у платне користування ТОВ «Політекс» майно, належне позивачу в строк до 31.12.2023, а саме: Генератор трьохфазний дизельний SDMOK21H 16, 8 кВт - 1 шт., Погрузчик бензиновий NISSAN HI-1500 - 1 шт., Покришки на авто R20 Bridgestone Blizzak DM-V1 245/60R20 107 R - 1 шт., покришки на авто R21 CONTINENTAL Conti Sport Contact 5 SUV 265/40R21 101Y повний розмір - 1 шт.

17.12.2021 між Фізичною особою-підприємцем Бердник Андрієм Миколайовичем (Поклажодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ПОЛІТЕКС» (Зберігач) укладено договір № 17/21 про надання послуг відповідального зберігання.

Відповідно до п. 1.1 Договору в порядку та на умовах, визначених договором, Поклажодавець передає, а Зберігач приймає на відповідальне зберігання матеріальні цінності Поклажодавця (Товар).

Відповідно до п. 1.3 Договору Зберігач здійснює зберігання Товару за наступною адресою: вул. Троїцька, 238 Б.

Відповідно до п. 3.1 Договору передачу Товару на відповідальне зберігання здійснюється за товарно-транспортною накладною та актом приймання-передачі товару, який є додатком до такої накладної.

Відповідно до п. 3.3 Договору кількість і вартість Товару, який передається на відповідальне зберігання, зазначається в актах приймання-передачі.

Відповідно до п. 5.1 Договору Поклажодавець гарантує, що він є власником Товару і до нього немає претензій третіх осіб.

Відповідно до п. 9.1 Договору договір набирає сили з моменту його підписання Сторонами і діє до 31.12.2024, але у всякому разі до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань за Договором.

Договір підписаний та скріплений печатками сторін.

17.12.2021 між Фізичною особою-підприємцем Бердник Андрієм Миколайовичем (Поклажодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ПОЛІТЕКС» (Зберігач) складено акт № 1 приймання-передачі майна за Договором відповідального зберігання майна № 17/21 від 17.12.2021 про наступне: представник зберігача Лебідь Оксана Володимирівна, з однієї сторони і поклажодавець Бердник Андрій Миколайович з іншої сторони, склали акт про те, що відповідно до Договору відповідального зберігання майна № 17/21 від 17.12.2021, Зберігач прийняв, а Поклажодавець передав майно до наведеного в акті переліку. Вартість майна, що передається - 8 163 194, 37 грн. (з ПДВ).

Акт підписаний та скріплений печатками сторін.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ПОЛІТЕКС" є власником об`єкту нежитлової будівлі, виробничо-побутового корпусу, який складається з однієї нежитлової будівлі літ. В-2, загальною площею 1121, 8 м2, за адресою: Миколаївська область, м. Миколаїв, вул. Кірова, буд. 238Б. Вказане підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно серії САА № 278815 від 04.10.2004 та Витягом про реєстрацію права власності на нерухому майно серії СВЕ № 020993 від 04.10.2004.

24.02.2022 держава Російська Федерація здійснила повномасштабну збройну агресію відносно України і ввела свої війська на її територію.

Як зазначає позивач, 02.06.2022 невстановлені військовослужбовці збройних сил РФ із ствольної артилерії здійснили обстріл об`єктів цивільної інфраструктури Інгульського району міста Миколаєва, внаслідок якого, за адресами, зокрема: вул. Троїцька, 238 пошкоджено будівлю та майно ТОВ «Політекс.»

За вказаними подіями було внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, номер кримінального провадження 22022150000000726 від 02.06.2022 та розпочато досудове розслідування.

Відповідно до акту про пожежу від 02.06.2022, 02 червня 2022 року о 19 год. 08 хв. виникла пожежа на об`єкті ТОВ «Політекс» за адресою: вул. Троїцька, 238/6 (виробниче приміщення типографії).

Відповідно до акту попереднього візуального огляду об`єктів розташованих в Інгульському районі м. Миколаєва, пошкоджених в результаті збройної агресії Російської Федерації б/н від 19.10.2022 комісією, що утворена відповідно до розпорядження голови адміністрації Інгульського району Миколаївської місткої ради від 27.06.2022 № 18р проведено попередній візуальний огляд нежитлових будівель (нежитлова будівля виробничого корпусу, нежитлова будівля виробничо-побутового комплексу) належних ТОВ "ПОЛІТЕКС" за адресою: Миколаївська область, м. Миколаїв, вул. Троїцька, будинок 238/6, та будинок 238/б).

На день здійснення попереднього візуального огляду об`єкту комісія, що утворена відповідно до розпорядження голови адміністрації Інгульського району Миколаївської міської ради від 27.06.2022 № 18р, встановила наступні пошкодження:

нежитлова будівля виробничо-побутового корпусу, загальною площею 1155,4 кв. м.:

уламками розбиті приміщення 2-го поверху № 26, № 27. У приміщенні № 29 та № 30 2-го поверху розбито склопакети вікон та пошкоджено металопластикові рами. Пошкоджена фасадна частина будівлі в районі 2-го поверху.

За висновками попереднього візуального огляду: нежитлова будівля виробничо-побутового корпусу, загальною площею 1 155,4 м2 потребує проведення комісійного обстеження.

Згідно Акту експерта Олександра Фокіна Регіональної торгово-промислової палати Миколаївської області № 120-0262 з обстеження (фотофіксації) майна (обладнання в оренді), зруйнованого (пошкодженого) внаслідок збройної агресії Російської Федерації від 19.07.2022, встановлено, що майно, у вигляді обладнання, а саме: генератор дизельний на 16 кВт в кількості 1 штука, навантажувач бензиновий NISSAN H1-1500 у кількості 1 штука, покришки на авто R20 в кількості 12 штук та покришки на авто R21 в кількості 4 штуки, що знаходиться у власності Бердника А.М., передане в оренду ТОВ «Політекс», код ЄДРПОУ 31554322, зареєстрований за адресою: 54031, Миколаївська обл., м. Миколаїв, вул. Кірова, 238/Б, було зруйноване 02.06.2022 внаслідок збройної агресії Російської Федерації, а саме артилерійського (ракетного) обстрілу військовими підрозділами по території нежитлового об`єкту - ТОВ «Політекс» та подальшої пожежі, за адресою: 54031, Миколаївська область, м. Миколаїв, вул. Кірова, 238/Б.

Висновком судового експерта Регіональної торгово-промислової палати Миколаївської області Карнаух Марини Миколаївни та експерта (фахівця) оцінювача Совєтського В`ячеслава за № 137-0070 товарознавчої експертизи по заявці ТОВ «Політекс» від 28.09.2023 № 28/09/23/3 для цілей подання заяв про компенсацію, а також подання позовів до судових інстанцій, зокрема міжнародних, складеного 18.10.2023, встановлено, що розмір заподіяної матеріальної шкоди внаслідок знищення та (або) пошкодження рухомого майна (обладнання), яке знаходилось у тимчасовому платному користуванні ТОВ "Політекс" згідно договору оренди № 01-11-21 від 01.11.2021 з ФОП Бердник А.М. та перебувало в приміщеннях за адресою: АДРЕСА_3 , яке належить ТОВ «Політекс», в результаті збройної агресії Російської Федерації, а саме артилерійського обстрілу 02 червня 2022 року, завданого по вищевказаній території становить (без урахування ПДВ) 752 254, 63 грн., що еквівалентно 20 571, 05 доларам США за офіційним курсом Національного банку України станом на 28.09.2023.

Згідно Акту експерта Олександра Фокіна Регіональної торгово-промислової палати Миколаївської області № 120-0264 з обстеження (фотофіксації) зруйнованого (пошкодженого) рухомого майна (товар на складі), внаслідок збройної агресії Російської Федерації від 19.07.2022, встановлено, що рухоме майно (товар на складі), що знаходиться у власності ТОВ «Політекс», код ЄДРПОУ 31554322, зареєстрований за адресою: 54031, Миколаївська обл., м. Миколаїв, вул. Кірова, 238/Б, було зруйноване 02.06.2022, внаслідок збройної агресії Російської Федерації, а саме артилерійського (ракетного) обстрілу військовими підрозділами по території нежитлового об`єкту - ТОВ «Політекс» та подальшої пожежі, за адресою: 54031, Миколаївська область, м. Миколаїв, вул. Кірова, 238/Б.

Висновком судового експерта Регіональної торгово-промислової палати Миколаївської області Карнаух Марини Миколаївни та експерта (фахівця) оцінювача Совєтського В`ячеслава за № 137-0068 товарознавчої експертизи по заявці ТОВ «Політекс» від 28.09.2023 № 28/09/23/1 для цілей подання заяв про компенсацію, а також подання позовів до судових інстанцій, зокрема міжнародних, складеного 09.10.2023, встановлено, що розмір заподіяної матеріальної шкоди внаслідок пошкодження та знищення рухомого майна, саме: товарів на складі, в результаті збройної агресії Російської Федерації, а саме ракетного обстрілу 2 червня 2022 року території за адресою: 54031, Миколаївська обл., м. Миколаїв, вул. Кірова, 238/Б, на якій у складських приміщеннях ТОВ «Політекс» знаходилось майно ФОП Бердник А.М. згідно договору № 17/21 від 17.12.2021 про надання послуг відповідального зберігання рухомого майна, становить 5 306 747, 89 грн. без урахування ПДВ, що еквівалентно 145117, 61 доларам США за офіційним курсом Національного банку України станом на 28.09.2023.

Позивач зазначає, що внаслідок ракетного обстрілу збройними силами Російської Федерації цивільної інфраструктури Інгульського району міста Миколаєва Миколаївської області, який відбувся 02.06.2022, пошкоджено приміщення за адресою: місто Миколаїв, вул. Троїцька, 338/Б, яке належать на праві приватної власності ТОВ «Політекс», в якому перебувало майно, належне ФОП Бердник А.М. та яке було пошкоджено чим завдано позивачу майнової шкоди в загальному розмірі 6 059 002, 52 грн.

Вказані обставини зумовили позивача звернутися до суду з даним позовом.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: 1) договори та інші правочини; 2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; 3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; 4) інші юридичні факти. Цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки можуть виникати з рішення суду. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов`язків може бути настання або ненастання певної події.

Відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

В силу статті 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7)припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках. Суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частин другої - п`ятої статті 13 цього Кодексу.

Згідно зі статтею 22 Цивільного кодексу України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1)втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв`язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право. На вимогу особи, якій завдано шкоди, та відповідно до обставин справи майнова шкода може бути відшкодована і в інший спосіб, зокрема, шкода, завдана майну, може відшкодовуватися в натурі (передання речі того ж роду та тієї ж якості, полагодження пошкодженої речі тощо), якщо інше не встановлено законом.

Згідно зі статтею 1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Шкода, завдана каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок непереборної сили, відшкодовується у випадках, встановлених законом. Шкода, завдана правомірними діями, відшкодовується у випадках, встановлених цим Кодексом та іншим законом.

При вирішенні спорів про відшкодування шкоди за статтею 1166 Цивільного кодексу України, доказуванню підлягає: факт спричинення шкоди, протиправність дій заподіювача шкоди і його вина, причинний зв`язок між протиправною дією та негативними наслідками. Відсутність хоча б одного з таких елементів виключає відповідальність за заподіяння шкоди. Деліктна відповідальність за загальним правилом настає лише за наявності вини заподіювача шкоди.

Обов`язковою умовою притягнення до відповідальності за завдану шкоду є встановлення протиправності дій відповідно до положень застосованого матеріального закону.

Під шкодою розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага. У відносинах, що розглядаються, шкода - це не тільки обов`язкова умова, але й міра відповідальності, оскільки за загальним правилом зазначеної статті, завдана шкода відшкодовується в повному обсязі. Мова йде про реальну шкоду.

Згідно з Резолюцією Генеральної Асамблеї Організації Об`єднаних Націй ES-11/1 від 02.03.2022 військова агресія Російської Федерації була засуджена як така, що порушує статтю 2 (4) Статуту ООН, а також суверенітет, незалежність та територіальну цілісність України. Крім того, Російську Федерацію було зобов`язано припинити застосування сили проти України та вивести свої збройні сили за межі міжнародновизнаних кордонів України.

Аналогічних висновків дійшов і Міжнародний суд Організації Об`єднаних Націй, який у своєму наказі про забезпечувальні заходи від 16.03.2022 у справі щодо звинувачень в геноциді за конвенцією про попередження та покарання злочину геноциду (Україна проти Російської Федерації) зобов`язав Російську Федерацію припинити військову агресію проти України.

Також Генеральна Асамблея Організації Об`єднаних Націй прийняла Резолюцію ES-12/1 від 24.03.2022, якою додатково засуджує військову агресію Росії проти України, вимагає від Російської Федерації припинення військових дій, в тому числі проти атак проти цивільних осіб та цивільних об`єктів, а також засуджує всі порушення міжнародного гуманітарного права та порушення прав людини та вимагає безумовного дотримання міжнародного гуманітарного права, включно із Женевськими Конвенціями 1949 року та Додаткового протоколу І 1977 року до них.

Згідно Заяви Верховної Ради України "Про вчинення Російською Федерацією геноциду в Україні", схваленої постановою Верховної Ради України від 14.04.2022, визнано геноцидом Українського народу дії збройних сил, політичного і військового керівництва Росії під час збройної агресії проти України, яка розпочалася 24.02.2022, а також доручено Голові Верховної Ради України спрямувати цю заяву до Організації Об`єднаних Націй, Європейського Парламенту, Парламентської Асамблеї Ради Європи, Парламентської Асамблеї ОБСЄ, Парламентської Асамблеї НАТО, урядів та парламентів іноземних держав. Голові Верховної Ради України надано повноваження звернутися до Генеральної прокуратури, Міністерства закордонних справ України та Міністерства юстиції України щодо невідкладного вжиття заходів для належного документування фактів вчинення Збройними силами Російської Федерації та її політичним і військовим керівництвом геноциду Українського народу, злочинів проти людяності, воєнних злочинів, інших тяжких злочинів на території України та ініціювання притягнення до відповідальності всіх винних осіб.

У постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №210/4458/15-ц, від 30.01.2020 у справі №287/167/18-ц, ухвалі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 16.08.2017 у справі №761/9437/15-ц висловлено правову позицію про те, що факт збройної агресії Російської Федерації проти України встановленню в судовому порядку не потребує.

Преамбулою Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" встановлено, що Україна згідно з Конституцією України є суверенною і незалежною державою. Суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною. Перебування на території України підрозділів збройних сил інших держав з порушенням процедури, визначеної Конституцією та законами України, Гаазькими конвенціями 1907 року, IV Женевською конвенцією 1949 року, а також всупереч Меморандуму про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї 1994 року, Договору про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і Російською Федерацією 1997 року та іншим міжнародно-правовим актам є окупацією частини території суверенної держави Україна та міжнародним протиправним діянням з усіма наслідками, передбаченими міжнародним правом.

Відповідно до частини 3 статті 75 Господарського процесуального кодексу України, обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування.

Таким чином, протиправність діяння відповідача, як складового елементу факту збройної агресії Росії проти України в розумінні частини 3 статті 75 Господарського процесуального кодексу України є загальновідомим фактом, який закріплено державою на законодавчому рівні та визнано міжнародними організаціями.

Обов`язковою умовою покладення відповідальності має бути безпосередній причинний зв`язок між вчиненими порушеннями і завданими збитками. Підставою для відшкодування понесених збитків є спричинення їх внаслідок вчиненого порушення, тобто наявності прямого причинного-наслідкового зв`язку між діями однієї сторони та зменшення майнових прав іншої.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК, України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять до предмета доказування.

Необхідність доводити обставини, на які учасник справи посилається як на підставу своїх вимог і заперечень в господарському процесі, є складовою обов`язку сприяти всебічному, повному та об`єктивному встановленню усіх обставин справи, що передбачає, зокрема, подання належних доказів, тобто таких, що підтверджують обставини, які входять у предмет доказування у справі, з відповідним посиланням на те, які обставини цей доказ підтверджує.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 05.02.2019 у справі №914/1131/18, від 26.02.2019 у справі №914/385/18, від 10.04.2019 у справі №04/6455/17 та від 05.11.2019 у справі № 915/641/18.

Згідно зі статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З наявних в матеріалах справи доказів, вбачається, що саме внаслідок артилерійського (ракетного) обстрілу збройними силами Російської Федерації цивільної інфраструктури Інгульського району міста Миколаєва Миколаївської області, який відбувся 02.06.2022, майно, у вигляді обладнання та товар є власністю Бердника А.М. та передане в оренду та на зберігання ТОВ «Політекс», код ЄДРПОУ 31554322, зареєстрований за адресою: 54031, Миколаївська обл., м. Миколаїв, вул. Кірова, 238/Б, було знищено (пошкоджено).

Також, як вбачається з висновку судового експерта Регіональної торгово-промислової палати Миколаївської області Карнаух Марини Миколаївни та експерта (фахівця) оцінювача Совєтського В`ячеслава за № 137-0070 складеного 18.10.2023 розмір заподіяної матеріальної шкоди внаслідок знищення та (або) пошкодження рухомого майна (обладнання), яке знаходилось у тимчасовому платному користуванні ТОВ "Політекс" згідно договору оренди № 01-11-21 від 01.11.2021 з ФОП Бердник А.М. та перебувало в приміщеннях за адресою: АДРЕСА_3 , яке належить ТОВ «Політекс», в результаті збройної агресії Російської Федерації, а саме артилерійського обстрілу 02 червня 2022 року, завданого по вищевказаній території становить (без урахування ПДВ) 752 254, 63 грн., що еквівалентно 20 571, 05 доларам США за офіційним курсом Національного банку України станом на 28.09.2023.

Як вбачається з висновку судового експерта Регіональної торгово-промислової палати Миколаївської області Карнаух Марини Миколаївни та експерта (фахівця) оцінювача Совєтського В`ячеслава за № 137-0068 складеного 09.10.2023 розмір заподіяної матеріальної шкоди внаслідок пошкодження та знищення рухомого майна, саме: товарів на складі, в результаті збройної агресії Російської Федерації, а саме ракетного обстрілу 2 червня 2022 року території за адресою: 54031, Миколаївська обл., м. Миколаїв, вул. Кірова, 238/Б, на якій у складських приміщеннях ТОВ «Політекс» знаходилось майно ФОП Бердник А.М. згідно договору № 17/21 від 17.12.2021 про надання послуг відповідального зберігання рухомого майна, становить 5 306 747, 89 грн. без урахування ПДВ, що еквівалентно 145117, 61 доларам США за офіційним курсом Національного банку України станом на 28.09.2023.

Що в загальній сумі складає 6 059 002, 52 грн. (752 254, 63 грн. + 5 306 747, 89 грн.)

Щодо вини, як складового елементу цивільного правопорушення, то законодавством України не покладається на позивача обов`язок доказування вини відповідача у заподіянні шкоди; діє презумпція вини, тобто, відсутність вини у завданні шкоди повинен доводити сам завдавач шкоди.

Якщо під час розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди. В контексті зазначеного, саме відповідач повинен доводити відсутність своєї вини у спірних правовідносинах.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 21.04.2021 у справі №648/2035/17 та у постанові від 14.02.2018 у справі №686/10520/15-ц.

Відтак, суд дійшов висновку, що позивачем у даній справі належними та допустимими доказами доведено наявність повного складу цивільного правопорушення, що є умовою та підставою для застосування до відповідача такого заходу відповідальності як відшкодування збитків.

Стосовно права власності позивача на знищене відповідачем майно, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Частиною 1 ст. 317 ЦК України визначено, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Право власності позивача на майно (товар), яке було знищене під час проведення бойових дій і знаходилось в нежитловій будівлі літ. В-2, загальною площею 1121, 8 м2, за адресою: АДРЕСА_4 , яке належать на праві приватної власності ТОВ «Політекс», в якому перебувало майно, належне ФОП Бердник А.М. та яке було пошкоджено (знищено), чим завдано позивачу майнової шкоди, підтверджується сукупністю доказів, наявних в матеріалах справи, зокрема: Договором оренди № 01/11-21 від 01.11.2021, укладений між Фізичною особою-підприємцем Бердник Андрієм Миколайовичем (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ПОЛІТЕКС» (орендар); Договором № 17/21 про надання послуг відповідального зберігання від 17.12.2021, укладений між Фізичною особою-підприємцем Бердник Андрієм Миколайовичем (Поклажодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ПОЛІТЕКС» (Зберігач) та актом № 1 приймання-передачі майна за Договором відповідального зберігання майна № 17/21 від 17.12.2021.

Згідно ч. 1 ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ч. 3 ст. 386 ЦК України, власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.

За таких умов, знищення належного позивачу на праві власності майна порушує його право власності і у зв`язку із цим породжує право останнього на відшкодування заподіяної йому відповідачем шкоди.

Cуд враховує, що захист права власності гарантується статтею 1 Додаткового протоколу до Європейської конвенції з прав людини, а відповідальність за порушення вказаного права покладається безпосередньо на державу і настає у тому випадку, коли будь-яке діяння держави має своїм прямим наслідком застосування до особи забороненого поводження.

Крім того, згідно п. п. 1, 3 Гаазької Конвенції про закони і звичаї війни на суходолі 1907 року, відповідальність у формі відшкодування збитків у випадку порушення правил і звичаїв ведення воєнних дій покладається саме на державу в цілому, як воюючу сторону. Відтак, стягнення відповідної шкоди також має здійснюватись із держави в цілому, за рахунок усіх наявних у неї активів, зокрема і майна підрозділів специфічного апарату держави, який реалізує її функції, в тому числі як державних органів, так і інших підприємств, організацій, установ, які реалізовують відповідні державні функції.

Відповідно до правового висновку, висловленого Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 27.11.2019 у справі №242/4741/16-ц належним відповідачем у справах про відшкодування шкоди, завданої органом державної влади, їх посадовою або службовою особою, є держава як учасник цивільних відносин, як правило, в особі органу, якого відповідач зазначає порушником своїх прав.

За приписами пунктів 1, 3 Гаазької Конвенції про закони і звичаї війни на суходолі 1907 року також передбачено, що договірні держави видають своїм сухопутним військам накази, які відповідають Положенню про закони і звичаї війни на суходолі. Воююча сторона, яка порушує норми зазначеного Положення, підлягає відповідальності у формі відшкодування збитків, якщо для цього є підстави. Вона є відповідальною за всі дії, вчинені особами, які входять до складу її збройних сил.

Таким чином, відповідно до наведених положень цивільного законодавства та Конвенції, за шкоду, спричинену порушенням законів і звичаїв війни, відповідальність несе воююча держава в цілому, незважаючи на те, який конкретно підрозділ її збройних сил заподіяв шкоду.

За таких умов пред`явлення позовних вимог до Російської Федерації, як до держави в цілому не лише відповідає положенням матеріального закону, але являє собою ефективний спосіб захисту права позивача.

Підсумовуючи викладене, суд встановив, що позивачем доведено повний склад цивільного правопорушення, що є умовою та підставою для застосування до відповідача такого заходу відповідальності як відшкодування збитків, у частині стягнення 6 059 002, 52 грн. у зв`язку з пошкодженням (знищенням) майна позивача.

Відповідно до п. 22 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах за позовами до держави-агресора Російської Федерації про відшкодування завданої майнової та/або моральної шкоди у зв`язку з тимчасовою окупацією території України, збройною агресією, збройним конфліктом, що призвели до вимушеного переселення з тимчасово окупованих територій України, загибелі, поранення, перебування в полоні, незаконного позбавлення волі або викрадення, а також порушення права власності на рухоме та/або нерухоме майно.

Відповідно до пп. 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру встановлюється у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, у разі задоволення позову, судовий збір підлягає покладенню на відповідача.

Таким чином, суд доходить висновку, що судовий збір у цій справі в сумі 90 885, 04 грн. (6 059 002, 52 грн. х 1,5%) підлягає стягненню з відповідача в дохід державного бюджету України.

Керуючись ст.ст.2, 7, 11, 12, 13, 73, 74, 76-79, 86, 91, 123, 129, 210, 220, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з держави Російська Федерація в особі Посольства Російської Федерації в Україні (м. Київ, Повітрофлотський проспект, 27) на користь Фізичної особи-підприємця Бердник Андрія Миколайовича ( АДРЕСА_5 , код РНОКПП НОМЕР_1 ) збитки у розмірі 6 059 002, 52 грн.

3. Стягнути з держави Російська Федерація в особі Посольства Російської Федерації в Україні (м. Київ, Повітрофлотський проспект, 27) в дохід державного бюджету України 90 885, 04 судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дати складення повного судового рішення.

Рішення може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені статтями 253, 254, 256-259 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено та підписано 09.09.2024.

Суддя Н.О. Семенчук