Ухвала

від 03.09.2024 по справі 917/110/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

адреса юридична: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, адреса для листування: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36607, тел. (0532) 61 04 21, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018

Код ЄДРПОУ 03500004

УХВАЛА

03.09.2024 Справа № 917/110/22

Суддя Паламарчук В.В., при секретарі судового засідання Кір`яковій Я.Г. розглянувши в судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про грошові вимоги до боржника (вхід. №1711/22 від 06.12.2022) по справі №917/110/22

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "БЕСТ", 38750, Полтавська область, Полтавський район, с. Щербані, вул. Центральна, 5-Б

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКСПРЕС ВАНТАЖ", 36042, Полтавська область, м. Полтава, провулок Індивідуальний, 27А, код ЄДРПОУ 42636124

про банкрутство

Учасники справи: згідно протоколу

Встановив: в провадженні Господарського суду Полтавської області перебуває справа №917/110/22 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "БЕСТ" про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКСПРЕС ВАНТАЖ".

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 19.05.2022 року у справі №917/110/22 відкрито провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКСПРЕС ВАНТАЖ" (код ЄДРПОУ 42636124). Визнано кредиторські вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "БЕСТ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКСПРЕС ВАНТАЖ" у розмірі: 3 953 097,94 грн. - основного боргу, 258 498,82 грн. - пені, 197 654,90 грн. - штрафу, 448 798,38 грн. - 10% річних, 428 330,87 грн. - інфляційних втрат, 24 810,00 грн. - витрати по сплаті судового збору, 58 500,00 грн. - авансування винагороди арбітражному керуючому. Введено мораторій на задоволення вимог кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКСПРЕС ВАНТАЖ". Введено процедуру розпорядження майном Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКСПРЕС ВАНТАЖ" строком на 170 календарних днів. Призначено розпорядником майна Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКСПРЕС ВАНТАЖ" арбітражного керуючого Борових Ігоря Авнеровича.

Після тридцятиденного строку для подачі заяв до Господарського суду Полтавської області надійшла заява ОСОБА_1 про визнання кредиторських вимог до ТОВ "ЕКСПРЕС ВАНТАЖ" в сумі 16 641,34грн.

За ухвалою суду від 28.06.2024 призначено до розгляду заяву ОСОБА_1 (вхід. №1711/22 від 06.12.2022) про грошові вимоги до боржника в розмірі 16 641,34грн (заявлені після завершення строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника).

Ухвалою від 18.06.2024 завершено попереднє судове засідання у справі про банкрутство ТОВ "Експрес Вантаж" та призначено підсумкове засідання суду, на якому буде вирішено питання про санацію боржника, чи про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, чи закриття провадження у справі про банкрутство.

Ухвалою від 28.06.2024 заяву ОСОБА_2 призначено до розгляду в судовому засіданні на 13.08.2024.

17.07.2024 від розпорядника майна надійшло повідомлення про розгляд кредиторських вимог ОСОБА_1 (вхід. №9816), згідно якого прохає суд відхилити вказані грошові вимоги в зв`язку з відсутністю доказів сплати судового збору. Зокрема в обґрунтування заперечень зазначає, що оскільки заявлені вимоги про невиплачений середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні та витрати на правничу допомогу не входять до структури заробітної плати, а тому пільга щодо звільнення від сплати судового збору не застосовується.

Ухвалою від 13.08.2024 відкладено розгляд заяви та зобов`язано ОСОБА_1 до 02.09.2024р. надати суду докази сплати судового збору в розмірі 4 962,00грн за подачу заяви про визнання грошових вимог до боржника.

Вимоги ухвали суду від 13.08.2024 ОСОБА_1 виконано не було.

Дослідивши матеріали вищезазначених грошових вимог, суд встановив:

Кредитор в прохальній частині своєї заяви прохає суд визнати грошові вимоги по невиплаченій заробітній платі, середньому заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 25.02.2021 по 18.06.2021 в сумі 16 641,34грн. та 3000,00грн витрат на правничу допомогу.

Обґрунтовуючи свої вимоги ОСОБА_1 зазначає, що 25.02.2021 він, як водій транспортного засобу ТОВ "Експрес Вантаж", в зв`язку з не виплатою йому заробітної плати за період роботи з 01.01.2021 по 25.02.2021 року, за угодою сторін, на підставі наказу №197-п від 24.02.2021 року був звільнений з посади та підприємства в цілому на підставі п.1 ст.36 КЗпП України.

На дату звільнення 25.02.2021 року ТОВ "Експрес Вантаж" зобов`язане було в силу вимог ст.47, 116 КЗпП України виплатити водію транспортного засобу ТОВ "Експрес Вантаж" ОСОБА_3 заробітну плату в сумі 32 191,07грн (січень 2021 року - 8211 грн., лютий 2021року - 23 980,07грн.) та компенсацію за не використану основну щорічну відпустку.

Однак, боржником в день звільнення не було виплачено ОСОБА_1 заробітну плату за період з 01.01.2021 по 25.02.2021 року, та не проведено з ним кінцевий розрахунок при звільненні.

В подальшому рішенням Київського районного суду м. Полтави від 18.06.2021 по справі №552/1953/21 стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Експрес Вантаж" на користь ОСОБА_1 невиплачену заробітну плату в розмірі 19 191 грн. 87 коп.; заробіток за період з 25.02.2021 року по дату проведення фактичного розрахунку, виходячи з середнього розміру заробітної плати 102 грн. 53 коп; 3000,00грн витрат на правничу допомогу.

Постановою Полтавського апеляційного суду від 18.11.2021 року по справі №552/1953/21 було змінено рішення Київського районного суду м. Полтави від 18 червня 2021 року в частині стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, стягнувши з Товариства з обмеженою відповідальністю "Експрес Вантаж" на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 25 лютого 2021 року по 18 червня 2021 року в сумі 20 000,00 грн.

Постановою Київського відділу державної виконавчої служби у місті Полтаві Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) від 14.01.2022 на підставі виконавчого листа по справі №552/1953/21 від 30.12.2021 відкрито виконавче провадження №68154260 щодо стягнення з ТОВ " Експрес Вантаж" на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 25.02.2021 по 18.06.2021 в сумі 20 000,00грн.

Постановою Київського відділу державної виконавчої служби у місті Полтаві Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) від 14.01.2022 на підставі виконавчого листа по справі №552/1953/21 від 30.12.2021 відкрито виконавче провадження №68156787 про стягнення з ТОВ " Експрес Вантаж" на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу в сумі 3000,00грн.

Як вбачається з доданої до матеріалів справи інформаційної довідки, щодо виконавчого провадження, в ході проведення виконавчих дій, платіжними вимогами з рахунків боржника було стягнуто частину боргу в сумі 3 358,66грн; залишок за виконавчим документом становить 16 641,34грн.

При розгляді кредиторської вимоги, суд виходить з наступного:

Відповідно до ст. 326 ГПК України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Згідно ч. 1 ст. 327 ГПК виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Статтею 75 ГПК України визначені підстави звільнення від доказування, зокрема обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Преюдиціальність - обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки їх з істинністю вже встановлено у рішенні чи вироку і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами.

Згідно ст.18 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Наявність підстав для визнання грошових вимог ОСОБА_4 , встановлено рішенням Київського районного суду м. Полтави від 18.06.2021 та постановою Полтавського апеляційного суду від 18.11.2021 по справі №552/1953/21.

Отже, з огляду на вищевикладене, суд визнає грошові вимоги ОСОБА_1 до ТОВ " Експрес Вантаж" в сумі 16 641,34грн середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 25.02.2021 по 18.06.2021 та 3000,00грн витрат на правничу допомоги (стягнутої згідно рішення Київського районного суду м.Полтави від 18.06.2021 по справі №552/1953/21).

Разом з тим, як встановлено судом визнана сума вимог складається саме з невиплаченого середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 25.02.2021 по 18.06.2021, а не заробітної плати, як про це зазначено кредитором.

Так, згідно із пунктом 1 частини 1статті 5 Закону України "Про судовий збір" від сплати судового збору під час розгляду в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу законів про працю України, приписи якої кореспондуються із частиною першою статті 1 Закону України "Про оплату праці", заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Відповідно до статті 116 Кодексу законів про працю України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник у день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. У разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен у зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

Відповідальність за затримку розрахунку при звільненні встановлено статтею 117 Кодексу законів про працю України, згідно з приписами якої в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

Отже, стягнення з роботодавця (власника або уповноваженого ним органу підприємства, установи, організації) середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні (в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, за весь час затримки по день фактичного розрахунку) за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця, який нараховується у розмірі середнього заробітку і спрямований на захист прав звільнених працівників щодо отримання ними в передбачений законом строк винагороди за виконану роботу (усіх виплат, на отримання яких працівники мають право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій).

Водночас структура заробітної плати визначена статтею 2 Закону України "Про оплату праці", за змістом якої заробітна плата складається з основної та додаткової заробітної плати, а також з інших заохочувальних та компенсаційних виплат.

З наведених норм чинного законодавства вбачається, що середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою не є основною чи додатковою заробітною платою, а також не є заохочувальною чи компенсаційною виплатою (зокрема, компенсацією працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням термінів її виплати) у розумінні статті 2 Закону України "Про оплату праці", тобто середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні не входить до структури заробітної плати.

З огляду на викладене пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір", згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях.

Аналогічна позиція викладена у постанові Велика Палата Верховного Суду від 30.01.2019 по справі №910/4518/16.

Отже, за подання заяви про визнання кредиторських вимог, кредитор ОСОБА_1 повинен був сплатити в дохід державного бюджету судовий збір у розмірі 4 962,00грн.

Враховуючи відсутність доказів сплати судового збору, а також документального підтвердження звільнення заявника від сплати судового збору, судовий збір в розмір 4 962,00грн підлягає стягненню з ОСОБА_1 в дохід Державного бюджету України.

Керуючись ст. 45, 47 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Визнати грошові вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКСПРЕС ВАНТАЖ" (36042, Полтавська область, м. Полтава, провулок Індивідуальний, 27А, код ЄДРПОУ 42636124) в сумі 19641,34грн, з яких: 16641,34грн - середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 25 лютого 2021 року по 18 червня 2021 року, 3000,00грн - витрати на правничу допомогу.

2. Розпоряднику майна внести визнані судом грошові вимоги до реєстру вимог кредиторів боржника в порядку черговості, встановленої Кодексом України з процедур банкрутства.

3. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) у дохід Державного бюджету України 4962,00грн - судового збору.

Видати наказ.

4. Копію ухвали направити учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Східного апеляційного господарського суду в порядки та строки, визначені ст. 255-257 ГПК України.

Повний текст ухвали складено та підписано 18.09.2024р.

Суддя Паламарчук В.В.