Рішення

від 09.09.2024 по справі 918/686/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Давидюка Тараса, 26А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,

e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" вересня 2024 р. Справа № 918/686/24

Господарський суд Рівненської області у складі головуючого судді Політики Н.А., за участі секретаря судового засідання Костюкович Ю.С.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Клімат-Майстер"

до Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" від імені якого діє Філія "Відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція"

про стягнення коштів у сумі 70 890 грн 85 коп.,

у судовому засіданні приймали участь:

від позивача - Мартинюк С.І., довіреність від 12.02.2024 р. (в режимі відеоконференції);

від відповідача -Костючик К.О. (самопредставництво) (в режимі відеоконференції).

Відповідно до частини 14 статті 8, статті 222 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) при розгляді судової справи здійснювалося фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу програмно-апаратного комплексу "Діловодство суду".

У судовому засіданні 9 вересня 2024 року, відповідно до частини 1 статті 240 ГПК України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

В липні 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Клімат-Майстер" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду Рівненської області з позовною заявою до Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" від імені якого діє Філія "Відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція" (далі - відповідач) про стягнення коштів у сумі 70 890 грн 85 коп., з яких: 6 342 грн 78 коп. - 1% річних та 64 548 грн 07 коп. - інфляційні втрати.

Також позивач просить стягнути з відповідача судові витрати. В позовній заяві наведено попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, згідно якого позивач вказує, що поніс і очікує понести витрати, які складаються з суми сплаченого судового в розмірі 2 422 грн 40 коп. та з витрат на правничу допомогу адвоката в розмірі 7 000 грн 00 коп.

До позовної заяви Товариством з обмеженою відповідальністю "Клімат-Майстер" долучено платіжну інструкцію від 14 червня 2024 року № 1210 про оплату судового збору за подання даної позовної заяви до Господарського суду Рівненської області в розмірі 242 грн 24 коп. та платіжну інструкцію від 18 липня 2024 року № 1233 про оплату судового збору за подання даної позовної заяви до Господарського суду Рівненської області в розмірі 2 180 грн 16 коп.

Підставою позову позивачем зазначено обставини щодо неналежного виконання відповідачем умов договору поставки від 16 листопада 2023 року № 53-122-01-23-14047, а саме зобов`язань щодо здійснення в повному обсязі оплати за поставлену продукцію в сумі в строки, встановлені умовами договору, внаслідок чого позивачем з посиланням на пункт 9.2. вказаного договору та ст. 625 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) заявлено вимогу про стягнення з відповідача 1% річних в розмірі 6 342 грн 78 коп. та інфляційних втрат в розмірі 64 548 грн 07 коп.

Ухвалою суду від 24 липня 2024 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Клімат-Майстер" від 18.07.2024 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, клопотання позивача про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи задоволено, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін у змішаній (паперовій та електронній) формі та призначено судове засідання на 9 вересня 2024 року на 12:10 год.

2 серпня 2024 року від Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" від імені якого діє Філія "Відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція" на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву з додатками, в якому просить відмовити в задоволенні заявлених вимог щодо стягнення інфляційних втрат та 1% річних, нарахованих по договору від 16.11.2023 року № 53-122-01-23-14047. Зокрема відповідач зазначає, що опинився в складному фінансовому становищі внаслідок військової агресії Російської Федерації проти України та введення воєнного стану з 24.02.2022 року. При цьому дохід відповідача більше ніж на 99% складається з виручки від реалізації електричної енергії, що виробляється відокремленими підрозділами відповідача - атомними електростанціями. Водночас, наразі відповідачем втрачено значну частину виробничих потужностей, що вплинуло на фінансовий стан відповідача. Зазначені відповідачем обставини, зокрема, і мали вплив на своєчасність проведення розрахунків за укладеними договорами поставки. Крім того відповідач зазначає, що заявлений представником позивача до стягнення розміру витрат на правничу допомогу в розмірі 7 000 грн 00 коп. є завищеним та неспівмірним зі складністю справи. Також відповідач просить зменшити розмір завищених витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами у даній справі. Відповідач вважає, що достатній, реальний та обґрунтований розмір гонорару адвоката для даної справи становить 3 000 грн 00 коп.

Також 2 серпня 2024 року від Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" від імені якого діє Філія "Відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція" на адресу суду надійшла заява від 30.07.2024 року № 22-14226/001-юр про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, в якій просив надати Костючик Ксенії Олександрівні можливість участі в судовому засіданні у даній справі, призначеному на 9 вересня 2024 року на 12:10 год., в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою суду від 2 серпня 2024 року заяву Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" від імені якого діє Філія "Відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція" від 30.07.2024 року № 22-14226/001-юр про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції задоволено та постановлено судове засідання у справі № 918/686/24, призначене на "09" вересня 2024 року на 12:10 год., провести в режимі відеоконференції за участі представника Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" від імені якого діє Філія "Відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція".

29 серпня 2024 року від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Клімат-Майстер" через систему "Електронний суд" надійшла заява від 29.08.2024 року про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, в якій просив постановити ухвалу про участь у всіх без винятку судових засіданнях, в тому числі від 09.09.2024 року о 12:10 год., у даній справі представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Клімат-Майстер" - адвоката Мартинюка Сергія Івановича в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою програмного забезпечення "VKZ".

Ухвалою суду від 3 вересня 2024 року заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Клімат-Майстер" від 29.08.2024 року про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції задоволено та постановлено судове засідання у справі № 918/686/24, призначене на "09" вересня 2024 року на 12:10 год., провести в режимі відеоконференції за участі представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Клімат-Майстер". Одночасно вказаною ухвалою постановлено всі подальші судові засідання у справі № 918/686/24 провести в режимі відеоконференції за участі представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Клімат-Майстер".

Представник позивача у судовому засіданні 9 вересня 2024 року підтримав вимоги, викладені у позовній заяві, та наполягав на їх задоволенні.

Представник відповідача у судовому засіданні 9 вересня 2024 року позов заперечив з підстав, зазначених у відзиві на позовну заяву.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Рівненської області від 18 квітня 2024 року у справі № 918/153/24 позов задоволено частково. Стягнуто з Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" від імені якого діє Філія "Відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КЛІМАТ-МАЙСТЕР" 1 843 558,06 грн., з яких 1 826 528,64 грн. - основна заборгованість, 12 785,70 грн. - інфляційні втрати, 4 243,72 грн. - відсотки річні, та 11 500,00 грн. - витрат на професійну правничу допомогу, а також 11 163,53 грн. - судового збору. Повернуто Товариству з обмеженою відповідальністю "КЛІМАТ-МАЙСТЕР" з Державного бюджету України 10 959,17 грн. - судового збору. В решті вимог про стягнення 6 500,00 грн. - витрат на професійну правничу допомогу - відмовлено .

Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 27 червня 2024 року рішення Господарського суду Рівненської області від 18.04.2024 року у справі № 918/153/24 залишено без змін.

12 липня 2024 року на виконання рішення Господарського суду Рівненської області від 18 квітня 2024 року, яке набрало законної сили 27 червня 2024 року, господарським судом видано відповідні накази.

За приписами ч. 2 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

Згідно з ч. 4 ст. 75 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Суд бере до уваги, що преюдиціальність - обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки їх з істинністю вже встановлено у рішенні чи вироку і немає необхідності установлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив у законну силу. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами.

Отже, враховуючи встановлені Господарським судом Рівненської області в рішенні від 18 квітня 2024 року у справі № 918/153/24 обставини, пов`язані з виконанням договору поставки від 16 листопада 2023 року № 53-122-01-23-14047, які мають преюдиційне значення для розгляду справи, а тому ці факти повторного доведення не потребують.

У справі № 918/153/24 з врахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог позивачем було заявлено до стягнення 1% річних та інфляційні втрати до 12.03.2024 року.

В даній справі позивачем у зв`язку з простроченням відповідачем зобов`язань із здійснення оплати за поставлену продукцію, відповідно до п. 9.2. договору поставки від 16 листопада 2023 року № 53-122-01-23-14047 та ст. 625 ЦК України заявлено вимогу про стягнення з відповідача 1% річних в розмірі 6 342 грн 78 коп. та інфляційних втрат в розмірі 64 548 грн 07 коп. за період з 13.03.2024 року по 07.07.2024 року.

Як зазначено позивачем в позовній заяві, з метою добровільного виконання судового рішення від 18 квітня 2024 року у справі № 918/153/24 відповідач частково оплатив 12 785 грн 70 коп. інфляційних втрат, 4 243 грн 72 коп. відсотків річних, 11 163 грн 53 коп. - судового збору та 11 500 грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплати гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з частиною другою статті 509 ЦК України, зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

За змістом статей 524, 533-535 і 625 ЦК України, грошовим є зобов`язання, виражене у грошових одиницях (національній валюті України чи у грошовому еквіваленті зобов`язання, вираженого в іноземній валюті), що передбачає обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку.

Тобто, грошовим є будь-яке зобов`язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов`язок боржника з такої сплати.

Згідно з частиною другою статті 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, у статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення. Приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань.

Така позиція викладена у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 травня 2018 року по справі № 686/21962/15-ц.

Якщо судове рішення про стягнення з боржника коштів фактично не виконано, кредитор вправі вимагати стягнення з нього в судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних з моменту невиконання та до повного виконання грошового зобов`язання (судового рішення).

Отже, право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду у постанові 07.04.2020 у справі № 910/4590/19, зобов`язання зі сплати інфляційних та річних процентів є акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного зобов`язання і поділяє його долю. Відповідно, й вимога про сплату інфляційних та річних процентів є додатковою до основної вимоги (пункт 43 мотивувальної частини постанови).

Згідно зі статтями 598 - 609 ЦК України, рішення суду не є підставою для припинення зобов`язання.

З аналізу вказаних норм закону слідує, що чинне законодавство не пов`язує припинення зобов`язання з наявністю судового рішення чи відкриттям виконавчого провадження з його примусового виконання, а наявність судових актів про стягнення заборгованості не припиняє грошових зобов`язань боржника та не позбавляє кредитора права на отримання передбачених частиною другою статті 625 ЦК України сум. Вирішення судом спору про стягнення грошових коштів за договором не змінює природи зобов`язання та підстав виникнення відповідного боргу.

Таку позицію висловлено Великою Палатою Верховного Суду (постанова від 04.06.2019 у справі № 916/190/18), а згідно з частиною четвертою статті 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Отже, якщо судове рішення про стягнення з боржника коштів фактично не виконано або виконано з простроченням, кредитор вправі вимагати стягнення з нього в судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних аж до повного виконання грошового зобов`язання.

Згідно з ст. 202 Господарського кодексу України, господарське зобов`язання припиняється: виконанням, проведеним належним чином; зарахуванням зустрічної однорідної вимоги або страхового зобов`язання; у разі поєднання управленої та зобов`язаної сторін в одній особі; за згодою сторін; через неможливість виконання та в інших випадках, передбачених цим Кодексом або іншими законами.

Господарське зобов`язання припиняється також у разі його розірвання або визнання недійсним за рішенням суду.

До відносин щодо припинення господарських зобов`язань застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Таким чином, наявність рішення Господарського суду Рівненської області, яким стягнуто з відповідача заборгованість, що набрало законної сили, ніяким чином не припиняє зобов`язання відповідача щодо оплати заявленої заборгованості та не позбавляє позивача права вимагати сплати інфляційних втрат та відсотків річних, передбачених договором та ч. 2 ст. 625 ЦК України за весь період прострочення основного зобов`язання.

Сторонами у п. 9.2 Договору поставки від 16 листопада 2023 року № 53-122-01-23-14047 погоджено, що розмір процентів річних, які постачальник має право стягнути з замовника на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України у випадку порушення строків оплати за поставлену продукцію становить 1% від суми простроченого грошового зобов`язання (тобто, було визначено інший розмір процентів, ніж визначений частиною 2 статті 625 ЦК України).

На підставі п. 9.2 Договору поставки від 16 листопада 2023 року № 53-122-01-23-14047 та ч. 2 ст. 625 ЦК України позивачем зроблений розрахунок за період з 13.03.2024 року по 07.07.2024 року, відповідно до нього інфляційні втрати становлять 64 548 грн 07 коп., відсотки річних (1%) становлять 6 342 грн 78 коп., загалом ціна позову становить 70 890 грн 85 коп.

Судом здійснено перевірку даного розрахунку і встановлено, що такий є арифметично вірним та підставним, так як боргові періоди визначені позивачем вірно.

Вимоги про стягнення грошових коштів, передбачених ст. 625 ЦК України, не є додатковими вимогами, в розумінні ст. 266 ЦК України. Стягнення відсотків річних та інфляційних витрат можливо до моменту фактичного виконання зобов`язання.

З огляду на викладене, позивач має право на стягнення відсотків річних та інфляційних витрат, які заявлено ним до стягнення з відповідача.

Відтак, нараховані позивачем інфляційні втрати та відсотки річних підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

За результатами з`ясування обставин, на які позивач посилався як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, і з наданням оцінки всім аргументам у їх сукупності та взаємозв`язку, як це передбачено вимогами ст. ст. 75-79, 86 ГПК України, а також перевіривши суми заявлених до стягнення відсотків річних та інфляційних втрат, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Клімат-Майстер" до Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" від імені якого діє Філія "Відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція" 6 342 грн 78 коп. відсотків річних та 64 548 грн 07 коп. інфляційних втрат є обґрунтованими, підтвердженими належними доказами та такими, що підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

В позовній заяві позивач просить стягнути з відповідача судові витрати. Зокрема в позовній заяві наведено попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, згідно якого позивач вказує, що поніс і очікує понести витрати, які складаються з суми сплаченого судового в розмірі 2 422 грн 40 коп. та з витрат на правничу допомогу адвоката в розмірі 7 000 грн 00 коп.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

До позовної заяви Товариством з обмеженою відповідальністю "Клімат-Майстер" долучено платіжну інструкцію від 14 червня 2024 року № 1210 про оплату судового збору за подання даної позовної заяви до Господарського суду Рівненської області в розмірі 242 грн 24 коп. та платіжну інструкцію від 18 липня 2024 року № 1233 про оплату судового збору за подання даної позовної заяви до Господарського суду Рівненської області в розмірі 2 180 грн 16 коп.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на зазначене, враховуючи, що позов визнано обґрунтованим судом в повному обсязі, судові витрати у справі по сплаті судового збору в розмірі 2 422 грн 40 коп. покладаються на відповідача у справі.

Відповідно до ч. 4 ст. 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача, у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Так, Товариством з обмеженою відповідальністю "Клімат-Майстер" не надано докази, що підтверджують розмір понесених судових витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 7 000 грн 00 коп., а відтак судом не вирішується питання щодо понесених позивачем вказаних судових витрат при прийнятті рішення.

Керуючись ст. ст. 73-79, 91, 123, 129, 222, 233, 236-238, 240-242 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (01032, м. Київ, вул. Назарівська, буд. 3, код ЄДРПОУ 24584661) від імені якого діє Філія "Відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція" (34400, Рівненська обл., м. Вараш, код ЄДРПОУ 05425046) 6 342 (шість тисяч триста сорок дві) грн 78 коп. - процентів річних, 64 548 (шістдесят чотири тисячі п`ятсот сорок вісім) грн 07 коп. - інфляційних втрат та 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп. - витрат по оплаті судового збору.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 16 вересня 2024 року.

Суддя Політика Н.А.