Рішення

від 18.09.2024 по справі 918/692/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Давидюка Тараса, 26А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,

e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" вересня 2024 р. м. РівнеСправа № 918/692/24

Господарський суд Рівненської області у складі судді Марач В.В., розглянувши у спрощеному позовному провадженні матеріали справи

за позовом Акціонерного товариства Акціонерно-комерційний Банк "Львів" (79008, м. Львів, вул. Сербська, 1, код ЄДРПОУ 09801546)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЕ-ГЛАСС" (33010, м. Рівне, вул. Князя Володимира, 112а, код ЄДРПОУ 39281892)

про стягнення в сумі 343 540 грн. 97 коп.

без повідомлення (виклику) сторін

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство Акціонерно-комерційний Банк "Львів" звернулося в Господарський суд Рівненської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЕ-ГЛАСС" в якому просить стягнути з останнього заборгованість у сумі 343 540 грн. 97 коп.. Даний позов обгрунтовує неналежним виконанням Відповідачем умов Кредитного договору №839/В/2021 від 29.09.2021 року, внаслідок чого виникла заборгованість у розмірі 343 540,97 грн., з яких: основний борг у сумі 301 413,79 грн., відсотки у сумі 42 127,18 грн..

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 24.07.2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідач відзиву на позов не надав. До господарського суду повернулася Ухвала суду про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі від 24.07.2024 року, яка направлялася на адреси відповідача вказані у позовній заяві: місце реєстрації юридичної особи - 33010, м. Рівне, вул. Князя Володимира, 112а; місцезнаходження юридичної особи - 33010, м.Рівне, вул. Вінницька, буд.60, з відміткою поштового відправлення "адресат відсутній за вказаною адресою".

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, зробленого на запит суду, місцезнаходження Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЕ-ГЛАСС" значиться: Україна, 33010, м. Рівне, вул. Князя Володимира, 112а.

Суд зазначає, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі ГПК, не зобов`язує й сторону у справі, зокрема позивача, з`ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Крім того пунктом сьомим статті 120 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Таким чином суд вважає, що відповідач про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, відтак, керуючись статтею 165 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності відзиву відповідача за наявними у ній матеріалами.

Ухвала суду від 24 липня 2024 року про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі доставлена Позивачу в його електронний кабінет. Розглянувши документи і матеріали, які подані учасниками судового процесу, з`ясувавши обставини на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, безпосередньо дослідивши докази у справі, господарський суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню. При цьому господарський суд керувався наступним.

29.09.2021 року між АТ АКБ «Львів» (надалі Банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ДЕ-ГЛАСС» (надалі Позичальник) укладено Кредитний договір №839/В/2021, відповідно до умов якого Банк зобов`язався надати Позичальнику Кредит в розмірі 600 000,00 (Шістсот тисяч) гривень, із процентною ставкою 23,88% річних, з кінцевою датою повернення - 28.03.2024р. (надалі Кредитний договір).

Прийняті на себе зобов`язання по Кредитному договору Банк виконав, перерахувавши на поточний рахунок Позичальника кошти в розмірі 600 000,00 ( шістсот тисяч) гривень, що підтверджується меморіальним ордером №1011419 від 29.09.2021р..

Між Банком та Позичальником було укладено низку Додаткових договорів в межах Кредитного договору №839/В/2021, а саме:

31.05.2022р. між АКБ «Львів» та Позичальником укладено Додатковий договір до Кредитного договору №839/В/2021 від 29.09.2021р. (надалі - Додатковий договір №1), відповідно до умов якого, з огляду на негативні тенденції в економіці держави, в цілому та зокрема, у введенні приватного бізнесу, що спричинені воєнним станом, Сторони погодили відтермінуваннясплативідсотківзакористуваннякредитомта/або відтермінування повернення отриманого Позичальником кредиту на термін з 31.05.2022р. по 31.07.2022р.;

27.09.2022р. між АКБ «Львів» та Позичальником укладено Додатковий договір до Кредитного договору 839/В/2021 від 27.09.2021р. (надалі - Додатковий договір №2), відповідно до умов якого, з огляду на негативні тенденції в економіці держави, в цілому та зокрема, у введенні приватного бізнесу, що спричинені воєнним станом, Сторони погодили відтермінуваннясплативідсотківзакористуваннякредитомта/або відтермінування повернення отриманого Позичальником кредиту на термін з 31.08.2022р. по 31.09.2022р.;

31.01.2023р. між Сторонами укладено Додатковий договір до Кредитного договору №839/В/2021 від 27.09.2021р. (надалі - Додатковий договір №3), відповідно до умов якого, з огляду на негативні тенденції в економіці держави, в цілому та зокрема, у введенні приватного бізнесу, що спричинені воєнним станом, Сторони погодили відтермінування сплати відсотків за користування кредитом та/або відтермінування повернення отриманого Позичальником кредиту на термін з 31.12.2022р. по 31.01.2023р.

Відповідно по п. 2 Додаткових Договорів №№1,2,3, у зв`язку з відтермінуванням, Позичальник зобов`язується сплатити проценти за користування кредитом у порядку та відповідно до Графіків повернення кредиту за Кредитним договором, викладених в новій редакції, які погоджено Сторонами та які складають невід`ємну частину цих Додаткових Договорів.

Згідно до п.3 Додаткових Договорів під час відтермінування відсотки продовжують нараховуватися Банком у відповідності до умов Кредитного договору. Позичальник зобов`язується сплатити відсотки, нараховані за час відтермінування, в порядку та згідно Графіків повернення кредиту за Кредитним договором, викладених в новій редакції, або при повному погашенні кредиту, якщо таке матиме місце в період відтермінування.

Як вбачається з п.4.1., п.4.2. Кредитного договору Позичальник зобов`язаний повернути Банку Кредит у повному обсязі в порядку та терміни, передбачені цим Договором та/або додатками до нього. Повернення Кредиту здійснюється шляхом безготівкових перерахунків або внесенням готівки в касу Банку.

Пунктом 3.2 Кредитного договору передбачено, що проценти нараховуються щомісячно на суму заборгованості по Кредиту за методом «факт/360 (фактична кількість днів у місяці, але умовно 360 днів у році) за ставкою, визначеною у п.2.1.3. Кредитного договору з моменту видачі Кредиту до терміну, вказаному в п.2.1.4 Кредитного договору

Згідно ч.2 п.3.2. Кредитного договору Позичальник сплачує проценти, нараховані відповідно до умов Кредитного договору, у валюті кредиту щомісяця, але не пізніше останнього банківського дня місяця, за який вони нараховані, якщо Графіком погашення кредиту не встановлені інші терміни сплати процентів.

Станом на 18.07.2024р. заборгованість по нарахованих і несплачених процентах становить 42127,18 (сорок дві тисячі сто двадцять сім) гривень 18 копійок, що підтверджується розрахунком заборгованості та виписками по рахунках.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), тобто не сплачуючи заборгованість за кредитом, Позичальник порушує договір.

Відповідно до ч. 4 ст. 631 ЦК України - закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватись належним чином у відповідності з умовами договору, який є обов`язковим для виконання сторонами (ст, 629 Цивільного кодексу України), і вимогами законодавства. Відповідно до ч.І ст.530 Цивільного Кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ч.І ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із ч.2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Частиною 4 статті 631 ЦК України встановлено, що закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

З урахуванням того, що термін дії Кредитного договору закінчився 23.03.2024р. та Позичальником не виконано взяті на себе зобов`язання за Кредитним договором, то Позивач набув права вимагати погашення існуючої заборгованості по Кредитному договору в судовому порядку.

У відповідності до ч. 1 ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов"язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ст. 1054 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути кредит та сплатити проценти на умовах, встановлених договором.

Пунктом 1 ст. 1048 ЦК України передбачено право позикодавця на одержання від позичальника процентів від суми позики, а у разі відсутності іншої домовленості сторін - проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Станом 18.07.2024р. заборгованість по основному боргу, відсотках згідно Кредитного договору №839/В/2021 від 29.03.2024р. становить 343 540,97 (Триста сорок три тисячі п`ятсот сорок) гривень 97 коп., з яких: заборгованість по основному боргу - 301 413,79 грн; заборгованість по відсотках - 42 127,18 грн..

В рішенні ЄСПЛ "Кузнєцов та інші проти Росії" від 11.01.2007 р., аналізуючи право особи на справедливий розгляд її справи відповідно до статті 6 Конвенції, зазначено, що обов`язок національних судів щодо викладу мотивів своїх рішень полягає не тільки у зазначенні підстав, на яких такі рішення ґрунтуються, але й у демонстрації справедливого та однакового підходу до заслуховування сторін.

Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

У відповідності до пункту 4 частини 2 статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.

Згідно із ч. 2-3 ст. 13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Поняття і види доказів викладені у статті 73 ГПК України, згідно якої доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За змістом статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77 ГПК України).

Згідно зі статтею 78 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи вищевикладене, приймаючи до уваги те, що Позивач довів належними та допустимими доказами факт неналежного виконання Відповідачем зобов`язань за Кредитним договором №839/В/2021 від 29.09.2021р., а Відповідач вказаного належними доказами не спростував, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

На підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі покладаються на Відповідача.

Статтею 240 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення. Відповідно до цієї ж статті датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення. Відтак датою ухвалення даного рішення є дата складення його повного тексту.

Керуючись статтями 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд-

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЕ-ГЛАСС" (33010, м. Рівне, вул. Князя Володимира, 112а, код ЄДРПОУ 39281892) на користь Акціонерного товариства Акціонерно-комерційний Банк "Львів" (79008, м. Львів, вул. Сербська, 1, код ЄДРПОУ 09801546) заборгованість за Кредитним договором №839/В/2021 від 29.09.2021р. в розмірі 343540 (триста сорок три тисячі п`ятсот сорок) гривень 97 коп., з яких: заборгованість по основному боргу - 301 413 грн. 79 коп.; заборгованість по відсотках - 42 127 грн. 18 коп. та судовий збір у сумі 5153 грн. 20 грн..

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: http://rv.arbitr.gov.ua.

Суддя Марач В.В.