Ухвала

від 22.08.2024 по справі 925/663/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"22" серпня 2024 р. м. Черкаси справа № 925/663/24

Вх.суду № 8427/24 від 23.05.2024

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Хабазні Ю.А., із секретарем судового засідання Миколенко А.С.,

за участю у судовому засіданні: Башарова В.Є. (від АТ "Банк Альянс", представник за довіреністю), Татаринова О.С. (від ТОВ "Міжнародна газова компанія", адвокат, за ордером), Богуславця С.С. (від ТОВ "Євроенерготрейд", представник за довіреністю),

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Черкаси у приміщенні суду заяву від 23.05.2024

ініціюючих кредиторів, 1) Акціонерного товариства "Банк Альянс", 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Євроенерготрейд",

до боржника, Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародна газова компанія",

про банкрутство юридичної особи

УСТАНОВИВ:

1. Акціонерним товариством "Банк Альянс" (далі Ініціюючий кредитор 1) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Євроенерготрейд" (далі Ініціюючий кредитор 2) подані заяви відповідно від 23.05.2024 та від 21.05.2024 з вимогою про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародна газова компанія" (вул.Одеська, буд.48, м.Черкаси, 18001, ідентифікаційний код 41387518).

2. Ініціюючий кредитор 1 у заяві від 23.05.2024 (а.с.1 т.1) та його представник у судовому засіданні вимоги підтримали повністю і пояснили, що заборгованість боржника виникла внаслідок неналежного виконання ним своїх зобов`язань з повернення кредитних коштів за договором про надання овердрафту за поточним рахунком від 28.01.2022 №57827-О/02 та внесених до нього змін згідно з договором від 27.01.2023 №1; що загальний розмір боргу становить 155 316 815,04 грн., з яких: 135 580 000,00 грн. сума простроченої заборгованості по кредиту, 19 736 815,04 грн. сума простроченої заборгованості за процентами, без нарахування неустойки (штрафу, пені); що наявність боргу у вказаній сумі визнана рішенням Господарського суду м.Києва від 21.05.2024 у справі №910/2493/24, яке не набрало законної сили; що у платіжних дорученнях боржника про сплату коштів не вказано, які саме суми було погашено, тому вони були зараховані в сплату основного боргу.

На запитання суду пояснив, що правовідносини сторін розпочалися 28.01.2022; що у розрахунку вказано період вже з урахуванням заборгованості за минулий період згідно з договором, який надалі було викладено у новій редакції; що за договором відсутнє забезпечення; що згідно з п.3.12 договору кредитор має право самостійно змінити черговість зарахування сплачених коштів без погодження з боржником.

На підтвердження вказаних обставин заявник надав наявні наступні документи: Договір про надання овердрафту за поточним рахунком від 28.01.2022 №57827-О/02, з договорами про внесення змін до нього від 27.01.2023, від 13.03.2023; розрахунки заборгованості станом на 26.01.2024; банківські виписки по рахунку АТ "Банк Альянс"; рішення Господарського суду Черкаської області від 21.05.2024 у справі №910/2493/24; баланс (Звіт про фінансовий стан) боржника станом на 31.03.2024; звіт боржника про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід) за І квартал 2024 року (а.с.10-32, 36, 62, 103, 106, 107-125, 126, 127, 152, 153т.1).

3. Ініціюючий кредитор 2 у заяві від 21.05.2024 (а.с.1 т.2) та його представник у судовому засіданні вимоги підтримали повністю і пояснили, що заборгованість боржника виникла внаслідок неналежного виконання ним своїх зобов`язань з повернення гарантійного платежу за договором купівлі-продажу природного газу від 28.08.2023 №МГК-ЄЕТ-ГАЗ-28/08/23, додаткової угоди до нього від 29.08.2023 №1 та угоди від 03.04.2024 про розірвання договору купівлі-продажу природного газу №МГК-ЄЕТ-ГАЗ-28/08/23 від 28.08.2023р.; що заборгованість боржника становить 30 000 000,00 грн.

На підтвердження вказаних обставин заявник надав наявні наступні документи: договір купівлі-продажу природного газу від 28.08.2023 №МГК-ЄЕТ-ГАЗ-28/08/23, з додатковою угодою до нього від 29.08.2023 №1; платіжну інструкцію в національній валюті від 31.08.2023 №142 на суму 30 000 000,00 грн.; угоду про розірвання договору купівлі-продажу природного газу №МГК-ЄЕТ-ГАЗ-28/08/23 від 28.08.2023; акт звірки взаєморозрахунків за період з 01.01.2023 14.05.2024 (а.с.5, 10, 11, 12, 13 т.2).

4. Боржник у відзивах від 07.06.2024 (а.с.56 т.1) і від 06.08.2024 (а.с.166 т.1) та його представник у судовому засіданні проти вимог заперечили і пояснили,

що наданий час між Ініціюючим кредитором 1 та боржником існує спір про право у зв`язку з наявністю двох судових справ: №910/2493/24 про стягнення з боржника 155 316 815,04 грн. внаслідок неналежного виконання своїх зобов`язань за договором про надання овердрафту за поточним рахунком від 28.01.2022 №57827-О/02 (рішення не набрало законної сили) та №925/581/24 про визнання недійсним договору про відкриття відновлювальної кредитної лінії від 28.01.2022 №57827-О/02 (у справі призначено підготовче засідання); що від ухвалених у цих справах рішень (та їх перегляду судами вищих інстанцій) залежить питання наявності чи відсутності правової підстави для заявлення Ініціюючим кредитором 1 вимог, а також визначення конкретного їх розміру; що спір про право існує саме у частині розрахунків і правильності нарахувань на суму основного боргу, суть якого полягає у безпідставному зарахуванні сплачених боржником коштів у погашення суми основного боргу, в той час як згідно з Договором і ЦК України сплачені боржником кошти мали б зараховуватись у погашення процентів, а решта у погашення основного боргу; що у зв`язку з цим розрахунки нарахувань здійснені на неправильні суми основного боргу, тому не можуть бути визнані вірними; що у наданому суду розрахунку він розпочинається із 27.01.2023, в той час, як повинен розпочинатись із 01.01.2023; що постановлене судове рішення у справі №910/2493/24 як не набрало чинності, так і не містить спростування цих заперечень боржника;

що між Ініціюючим кредитором 2 та боржником існує спір про право у зв`язку з поданням останнім до Господарського суду Київської області позовної заяви про визнання недійсної угоди від 03.04.2024 про розірвання договору купівлі-продажу природного газу від 28.08.2023 №МГК-ЄЕТ-ГАЗ-28/08/23.

4. При вирішенні поданої на розгляд заяви судом застосовуються положення Кодексу України з процедур банкрутства.

Відповідно до ст.233 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.

5. Заслухавши учасників справи та дослідивши наявні у справі докази суд установив наступні обставини.

5.1. 28.01.2022 між Ініціюючим кредитором 1 та боржником був укладений договір про надання овердрафту за поточним рахунком №57827-О/02 (далі Кредитний договір) на суму 135 000 000,00 грн. на строк до 26.01.2023 (включно) згідно з яким процентна ставка встановлюється у розмірі 17 процентів річних (а.с.21 т.1)

27.01.2023 сторонами укладено договір про внесення змін до Кредитного договору, згідно з яким останній викладено у новій редакції, зокрема, встановлено ліміт кредитної лінії у 142 580 000,00 грн. із кінцевим терміном повернення заборгованості до 25.01.2024. Процентна ставка встановлюється у розмірі 17 процентів річних (а.с.12 т.1).

13.03.2023 сторонами укладено договір про внесення змін до Кредитного договору, згідно з яким змінено порядок сплати процентів за користування кредитними коштами (а.с.10 т.1).

Згідно з виписками по рахунку боржника за період з 28.01.2022 до 27.02.2024 Ініціюючий кредитор 1 на користь боржника (а.с.32, 36 т.1):

11.03.2022 переніс тіло кредиту на відповідний балансовий рахунок у сумі 133 091 250,10 грн.;

12.04.2022 переніс тіло кредиту на відповідний балансовий рахунок у сумі 132 265 074,87 грн.;

15.08.2022 суму 132 265 074,87 грн. переніс існуючу заборгованість згідно з Кредитним договором;

07.09.2022 здійснив перенесення тіла кредиту на суму 132 265 074,87 грн.;

26.01.2024 виніс на прострочену заборгованість 135 580 000,00 грн..

Надалі Ініціюючий кредитор-1 звернувся до Господарського суду міста Києва із позовом про стягнення боргу у примусовому порядку.

21.05.2024 рішенням Господарського суду міста Києва у справі №910/2493/24 стягнуто з ТОВ "Міжнародна газова компанія" на користь АТ "Банк Альянс" заборгованість по кредиту за договором від 28.01.2022 №57827-О/02 про надання овердрафту за поточним рахунком в розмірі 135 580 000,00 грн., заборгованість за процентами в розмірі 19 736 815,04 грн. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 059 800,00 грн.

Вказаним судовим рішенням, зокрема, встановлено, що "на виконання умов договору №57827/-О/02 позивачем було надано відповідачу кредит в розмірі 142 580 000,00 грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи випискою по особовим рахункам відповідача за період з 28.01.2022 по 27.02.2024 (...) Відповідач в порушення умов договору та норм чинного законодавства з серпня 2023 року належним чином не виконував взяті на себе зобов`язання з повернення кредиту та своєчасної сплати відсотків за користування кредитом, у зв`язку з чим в останнього виникла поточна заборгованість по кредиту в розмірі 135580000,00 грн. та заборгованість за процентами у розмірі 19736815,04 грн., що також підтверджується розрахунком заборгованості станом на 26.01.2024 (...) З огляду на вищенаведене та встановленням факту невиконання відповідачем обов`язку з повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитними коштами за договором №57827-О/02 про надання овердрафту за поточним рахунком від 28.01.2022, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості по кредиту в розмірі 135580000,00 грн. та заборгованості за процентами в розмірі 19736815,04 грн., підлягають задоволенню у повному обсязі"

На час подання заяви про відкриття провадження у цій справі про банкрутство вищевказане рішення не набрало законної сили.

23.05.2024 за вх.№8427/24 до суду надійшла заява Ініціюючого кредитора-1, що розглядається.

03.07.2024 рішенням Господарського суду Черкаської області у справі №925/581/24 у задоволенні позову ОСОБА_1 до ТОВ "Міжнародна газова компанія", за участю АТ "Банк Альянс" в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, на стороні відповідача, про визнання договору про відкриття відновлювальної кредитної лінії від 28.01.2022 №57827-О/02 недійсним відмовлено повністю.

28.08.2024 постановою апеляційного господарського суду відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на вказане рішення суду від 03.07.2024; розгляд апеляційної скарги призначено на 03.10.2024.

5.2. 28.08.2023 між Ініціюючим кредитором 2 (Оптовий покупець) та боржником (Оптовий продавець) укладено договір купівлі-продажу природного газу №МГК-ЄЕТ-ГАЗ-28/08/23 (далі Договір) за ціною, що визначається у додаткових угодах до цього Договору (а.с.5 т.2).

29.08.2023 сторонами укладено додаткову угоду №1 до Договору, згідно з якою строк сплати Ініціюючим кредитором 2 на користь боржника гарантійного внеску за Договором у розмірі 30 000 000,00 грн. встановлено до 31.08.2023, строк повернення боржником гарантійного платежу (внеску) у повному обсязі у строк до 31.08.2024 (а.с.10 т.2)

31.08.2023 згідно з платіжним дорученням в національній валюті №142 Ініціюючий кредитор 2 сплатив на користь боржника 30 000 000,00 грн. гарантійного платежу (а.с.11 т.2)

03.04.2024 сторонами укладено угоду про розірвання Договору, за умовами якої боржник (Оптовий продавець) зобов`язується у строк не пізніше 30.04.2024 повернути на банківський рахунок Ініціюючого кредитора "Оптовий покупець) суму гарантійного платежу у розмірі 30 000 000,00 грн. за умови повного та своєчасного виконання останнім зобов`язань за Договором (а.с.12 т.2).

14.05.2024 згідно з актом звірки взаєморозрахунків заборгованість боржника перед Ініціюючим кредитором 2 становить 30 000 000,00 грн. (а.с.13 т.2).

Взятих на себе зобов`язань з повернення коштів боржник не виконав та звернувся до Господарського суду Київської області з позовною заявою про визнання недійсної угоди від 03.04.2024 про розірвання договору купівлі-продажу природного газу №МГК-ЄКС-28 від 28.08.2023.

12.08.2024 ухвалою Господарського суду Київської області у справі №911/2112/24 відкрито провадження за позовною заявою, розгляд справи призначено на 09.09.2024.

6. При вирішенні спору судом застосовано наступні норми законодавства.

Відповідно до Кодексу України з процедур банкрутства:

ч.1 ст. 35. У разі відсутності підстав для відмови у прийнятті, залишення без руху або для повернення заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство господарський суд приймає заяву до розгляду, про що не пізніше п`яти днів з дня її надходження постановляє ухвалу (...);

ч.1, 5, 6 ст.39. Перевірка обґрунтованості вимог заявника, а також з`ясування наявності підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство здійснюються господарським судом у підготовчому засіданні, яке проводиться в порядку, передбаченому цим Кодексом (...) За результатами розгляду заяви про відкриття провадження у справі та відзиву боржника господарський суд постановляє ухвалу про: відкриття провадження у справі; відмову у відкритті провадження у справі. Господарський суд відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо: вимоги кредитора свідчать про наявність спору про право, який підлягає вирішенню у порядку позовного провадження; вимоги кредитора (кредиторів) задоволені боржником у повному обсязі до підготовчого засідання суду.

7. Згідно з правовими висновками Верховного Суду однією з підстав для відмови у відкритті провадження у справі є наявність спору про право, який підлягає вирішенню у порядку позовного провадження (ч.6 ст.39 Кодексу України з процедур банкрутства).

Відсутність спору про право, в розрізі процедури банкрутства, полягає у відсутності неоднозначності стосовно вирішення питань щодо суті (предмету) зобов`язання, підстави виникнення зобов`язання, суми зобов`язання та структури заборгованості, а також строку виконання зобов`язання тощо. Отже, встановлення відсутності спору про право щодо вимог ініціюючого кредитора є необхідною передумовою для відкриття провадження у справі про банкрутство боржника. Протилежне матиме наслідком відмову у відкритті провадження у справі про банкрутство у відповідності до частини шостої статті 39 КУзПБ, згідно із якою підставою для відмови у відкритті провадження у справі є те, що вимоги кредитора свідчать про наявність спору про право, який підлягає вирішенню у порядку позовного провадження. Звернення кредитора до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство по суті є реалізацією кредитором права на судовий захист власних майнових прав за відсутності належного виконання грошового зобов`язання боржником. У зв`язку з цим кредитор повинен надати суду докази на підтвердження наявності у нього права, яке підлягає захисту та навести обставини, що є підставою для звернення до суду (п.27-29 постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.05.2021 у справі №925/235/20).

Спір про право - це формально визнана суперечність між суб`єктами цивільного права, що виникла за фактом порушення або оспорювання суб`єктивних прав однією стороною цивільних правовідносин іншою і яка потребує врегулювання самими сторонами або вирішення судом. Тому, вирішуючи питання чи свідчить вимога кредитора (кредиторів) про наявність спору про право, слід враховувати, що спір про право виникає з матеріальних правовідносин і характеризується наявністю розбіжностей (суперечностей) між суб`єктами правовідносин з приводу їх прав та обов`язків та неможливістю їх здійснення без усунення перешкод в судовому порядку. Спір про право може мати місце також у випадку, коли на шляху здійснення особою права виникають перешкоди, які можуть бути усунуті за допомогою суду. Таким чином спір про право пов`язаний виключно з порушенням, оспоренням або невизнанням, а також не доведенням суб`єктивного права, при якому існують конкретні особи, які перешкоджають в реалізації права. Здійснюючи розгляд спорів про право, суд встановлює наявність чи відсутність певних обставин (юридичних фактів). За відсутності цих елементів не може бути спору про право. Юридичні факти - це певні життєві обставини, з якими норми права пов`язують виникнення, зміну або припинення правовідносин. Якщо у підготовчому засіданні буде з`ясовано, що між ініціюючим кредитором та боржником існують суперечки з приводу їх прав та обов`язків, що вочевидь ставить під сумнів вимогу кредитора, і їх вирішення можливе виключно шляхом встановлення об`єктивної істини, що, у свою чергу, покладає на суд обов`язок вжити всіх визначених законом заходів до всебічного, повного та об`єктивного з`ясування дійсних прав і обов`язків сторін, у тому числі із застосуванням інституту доказів і доказування, що притаманно саме для справ позовного провадження, господарський суд відмовляє у відкриті провадження у справі про банкрутство. Отже, на дату проведення підготовчого засідання усі суперечності між кредитором та боржником з приводу їх прав та обов`язків мають бути ними усунені самостійно або вирішені в судовому порядку з ухваленням судового рішення. Вимоги ініціюючого кредитора до боржника мають бути безспірними, тобто ґрунтуватися на первинних документах, які беззаперечно підтверджували би дійсний розмір заборгованості, правомірність підстави її виникнення та доводили би прострочення виконання грошового зобов`язання боржника. У такому разі безспірність не слід обов`язково пов`язувати (ототожнювати), ставити в залежність, з наявністю судового рішення. Методом встановлення таких фактів є дослідження господарським судом відзиву боржника, заслуховування пояснень представника боржника або дослідження Єдиного реєстру судових рішень, відомості з якого є відкритими та загальнодоступними, на предмет наявності на розгляді іншого суду позову боржника до ініціюючого кредитора з питань, що зазначені вище. Водночас, відсутність будь-яких заперечень боржника з приводу зазначеної вимоги кредитора може свідчити про її визнання, а відтак, і про відсутність спору між сторонами про право (висновок, викладений Верховним Судом у постановах від 13.08.2020 у справі № 910/4658/20, від 03.09.2020 у справі № 910/4658/20, від 16.09.2020 у справі № 911/593/20, від 15.06.2021 у справі № 904/3074/20, від 15.10.2020 у справі № 922/1174/20).

Таким чином, спір про право пов`язаний виключно з порушенням, оспоренням або невизнанням, а також не доведенням суб`єктивного права, при якому існують конкретні особи, які перешкоджають в реалізації права (постанова Касаційного господарскього суду у складі Верховного Суду від 20.10.2021 у справі №910/18376/20).

Встановлення відсутності спору про право щодо вимог ініціюючого кредитора є обов`язковою умовою для відкриття провадження у справі про банкрутство боржника. Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд, зокрема, у постановах від 13.08.2020 у справі № 910/4658/20, від 19.08.2020 у справі № 910/2522/20, від 03.09.2020 у справі № 910/4658/20, від 16.09.2020 у справі № 911/593/20.

Норми частини шостої статті 39 КУзПБ, як і інші положення цього Кодексу, не містять окремого визначення такої підстави для відмови у відкритті провадження у справі про банкрутство, як необґрунтованість вимог ініціюючого кредитора, однак протилежний підхід, тобто відкриття провадження за цих умов, матиме наслідком порушення прав та інтересів боржника, інших його кредиторів та в цілому суперечитиме спрямованості законодавства у сфері неплатоспроможності. У випадку необґрунтованості/непідтвердження вимог ініціюючого кредитора господарський суд має відмовити у відкритті провадження у справі про банкрутство з посиланням на норму частини шостої статті 39 КУзПБ, яка, з урахуванням концепції недостатньої якості закону, є найбільш близькою за предметом регулювання до сфери спірних правовідносин (висновки Верховного Суду у постанові від 22.09.2021 у справі № 911/2043/20).

8. Аналізуючи установлені обставини справи та норми чинного законодавства суд прийшов до таких висновків.

8.1. Вимоги Ініціюючого кредитора-1 не доведено належними доказами, отже є не обґрунтовані і не підтверджені. Крім того, щодо вимог Ініціюючого кредитора-1 існує спір про право.

8.1.1. Так, на момент подання заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство Ініціюючий кредитор-1, не надав належних і достатніх доказів тому, що існує заборгованість у сумах 135 580 000,00 грн. простроченої заборгованості по тілу кредиту та 19 736 815,04 грн. простроченої заборгованості за процентами.

Зокрема, не надано повний обґрунтований математичний розрахунок суми основного боргу, яка мала б складатися з доданків, кожен з яких у свою чергу підтверджується окремим конкретним доказом (платіжним дорученням). Заявником надано два розрахунки: перший (т.1 а.с.29) починається із суми 142 580 000,00 грн., другий (т.1 а.с.106, який подано вже після призначення справи до розгляду) містить такі суми як 132 264 755,18 грн. і 10 315 244,82 грн (як результат їх додавання 142 580 000,00 грн.).

Однак жодна з цих сум не підтверджена конкретним доказом (платіжним дорученням/випискою) або іншим їх розрахунком, який у свою чергу повинен був би містити посилання на докази (платіжні інструкції). У "виписках" (які надано суду і які суд не визнає доказами, що обгрунтовано далі) вказано або "схожі" суми або про операції "перенесення" банком заборгованості з одного рахунку на інший відсутні операції з надання коштів ініціюючим кредитором-1 безпосередньо боржнику чи сплати коштів третім особам банком за дорученням боржника або сплати коштів третім особам боржником за рахунок коштів банку.

Боржник зазначає, що ця обставина ним оспорюється в іншому судовому процесі, рішення суду в якому не набрало законної сили.

8.1.2. Надані ж суду виписки по рахунку боржника (т. а.с.32, 36, 103-105, 111-125) не є доказами, оскільки заява (п.5 опису додатку) не містить зазначення про те, що у ОСОБА_2 наявні оригінали цих документів, оскільки вони підписані електронним підписом представника ОСОБА_2 , а докази тому, що він має право на складення такої виписки суду не надано більш того по тексту самих виписок вказано, що уповноваженими на їх складення є інші особи ( ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ).

8.1.2.1. Платіжна інструкція це розпорядження ініціатора надавачу платіжних послуг щодо виконання платіжної операції (ст.1 Закону України "Про платіжні послуги"), яка є єдиним первинним документом при здійсненні безготівкової операції (п.45 Положення №75). Платіжна інструкція має містити інформацію, що дає змогу надавачу платіжних послуг ідентифікувати особу платника та особу отримувача за платіжною операцією, рахунок платника та рахунок отримувача, надавача платіжних послуг платника та надавача платіжних послуг отримувача, суму платіжної операції та іншу інформацію (реквізити), необхідну для належного виконання платіжної операції (ст.40 Закону України "Про платіжні послуги").

Тобто платіжна інструкція має містити не менше 7 реквізитів. До такої "іншої інформації (реквізитів)" додатково слід віднести дату складання і номер платіжної інструкції (п.51 і 61 Положення №75). Отже, разом не менш як 9 реквізитів.

8.1.2.2. Клієнтський рахунок: є регістром аналітичного обліку (п.60); є відображенням в обліку операцій банку і його клієнтів (п.46); не є первинним бухгалтерським документом і сам складається на підставі первинних бухгалтерських документів (підп.15 п.3 Положення №75) касових або безготівкових (п.45 і 46 Положення №75); ведеться за визначеною кожним банком самостійно формою (п.61 Положення №75), але повинен обов`язково містити інформацію з 12 пунктів (які є істотними при прийнятті рішення у цій справі за заявленими вимогами), в тому числі: 7) код ID НБУ банку-кореспондента; 8) номер рахунку кореспондента; 9) номер документа; 10) суму операції (відповідно за дебетом або кредитом).

Регістр (клієнтський рахунок) вміщує записи про здійснені протягом операційного дня операції з коштами і складається лише на підставі первинних документів.

Регістр (клієнтський рахунок) це вже є вторинний електронний документ, який складається на підставі первинних документів.

Але це теж документ (це перша його особливість), отже він, як оригінал нового (другого) документа, повинен містити підпис особи, яка цей документ склала (ч.4 ст.9 Закону України про бухгалтерський облік, підп.5 п.63 Положення №75, підп.2 п.7 р.ІІ Правил діловодства).

Так, відповідно до статей 5, 6, 7 і 13 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг": "електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму; візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною; накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа; оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги; копією документа на папері для електронного документа є візуальне подання електронного документа на папері, яке засвідчене в порядку, встановленому законодавством; суб`єкти електронного документообігу повинні зберігати електронні документи на електронних носіях інформації у формі, що дає змогу перевірити їх цілісність на цих носіях; при зберіганні електронних документів обов`язкове додержання таких вимог: 1) інформація, що міститься в електронних документах, повинна бути доступною для її подальшого використання; 2) має бути забезпечена можливість відновлення електронного документа у тому форматі, в якому він був створений, відправлений або одержаний; 3) у разі наявності повинна зберігатися інформація, яка дає змогу встановити походження та призначення електронного документа, а також дату і час його відправлення чи одержання".

Якщо він (регістр) не існує як документ, підписаний електронним підписом, то він не може бути доказом (ч.6 ст.91 і ч.5 ст.96 ГПК України), у такому випадку доказувати наявну у регістрі інформацію необхідно іншими, достовірно існуючими доказами платіжними інструкціями.

Друга особливість регістру полягає у тому, що він (для того, щоб бути рівнозначним платіжній інструкції доказом) повинен містити обов`язкові реквізити платіжної інструкції, яких є мінімум 7 згідно із ст.40 Закону України "Про платіжні послуги" та не менше 12 (які мають включати ці 7) згідно з п.61 Положення №75.

8.1.2.3. Підписанти платіжної інструкції і регістру, як правило, різні фізичні особи (хоча можуть і збігатися, якщо платіжну інструкцію про перерахування коштів клієнту та регістр в один і той же операційний день складає та підписує один працівник банку).

Очевидно, що спочатку складається і підписується такий документ в оригіналі як регістр (клієнтський рахунок) і лише потім з нього може бути виготовлена виписка шляхом вибору (витягу) певних записів.

Виписка з клієнтського рахунка це його частина (витяг з нього). Витяг з документа (у формі виписки з регістру - клієнського рахунка) має містити усю інформацію з 12 пунктів первісного (другого) документа (п.61 Положення №75), але у виділеній з нього частині.

Витяг (виписка): має відтворювати форму чи щонайменше послідовність викладу інформації з документа (регістра-клієнтського рахунка); може бути складена і підписана як особою, яка створила первісний документ (регістр-клієнтський рахунок), так і іншою особою (представником власника документа-регістру, наприклад, адвокатом); призначається для видачі клієнту (а не суду) і обумовлюється договором (п.62 Положення №75); має містити особистий підпис або дані, які дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у складанні виписки (п.63 Положення №75).

Вільний витяг документа із назвою "виписка з клієнського рахунка" (чи подібною, яка дає можливість його таким визнати) виготовляється на загальному бланку установи із дотриманням таких вимог: у назві виду документа зазначається: «витяг з виписки з клієнського рахунка»; відтворюється повністю вступна частина (якщо вона є) документа; з основної частини тексту документа виписується той пункт (ті пункти), інформація яких необхідна; відтворюється реквізит «Підпис» (без особистого підпису); проставляються відмітка про засвідчення копії та відбиток печатки служби діловодства установи (див. вищевказані пункти Правил діловодства).

ГПК України передбачає, що доказом може бути частина існуючого документа (витяг з нього, ч.2 ст.91), але це не може бути новий створений представником сторони документ у довільній формі довільного набору частини інформації з документа (регістру).

Суд підкреслює, що вимоги до "виписки" для клієнта, яка складається у формі та з передбаченими договором відомостями, можуть бути більш спрощеними, ніж до "виписки" для суду, щоб бути доказом. Наприклад, клієнта може влаштовувати "виписка", яка не є вторинним документом, яка не містить усіх реквізитів, передбачених для платіжного доручення тощо, однак така виписка не може "влаштовувати" суд, оскільки не є належним доказом.

Отже для того, щоб бути рівнозначним платіжній інструкції доказом виписка (як витяг з документа) повинна містити обов`язкові реквізити платіжної інструкції, яких є мінімум 7 згідно із ст.40 Закону України "Про платіжні послуги" і не менше 12 (які мають включати ці 7) згідно з п.61 Положення №75, та повинна бути підписана працівником банку як уповноваженою на це внутрішнім розпорядчим документом чи посадовою інструкцією особою.

Саме такий доказ є допустимим відповідно до ст.77 ГПК України.

8.1.2.4. Адвокат (представник) уповноважується банком на представництво інтересів в суді, тому він має право а) підписувати створені адвокатом документи (заяви по суті вимог, клопотання тощо) б) посвідчувати копії існуючих і підписаних іншими особами банку документів.

Доказами ж є ті документи, які вже існують як матеріальні об`єкти до моменту складення заяви представника для суду. Представник не створює докази, а додає до заяви докази (оригінали, копії документів, витяги з них). Саме тому суд може витребувати оригінал і перевірити відповідність копії (витягу) такому оригіналу.

Якщо представник банку (адвокат) "вибирає інформацію" про фінансові операції з регістру-клієнського рахунку (чи й з кількох регістрів), який вже створений і підписаний як електронний документ і у такий спосіб "створює" у довільній формі довільного набору частини інформації новий (третій) документ, то він не може бути визнаний судом "випискою з клієнського рахунку" і не може бути визнаний доказом, оскільки не є ні первинним документом, ні витягом з існуючого вторинного документа-регістру, та оскільки є вже третім документом, який створений адвокатом (представником) виключно для суду, отже є просто письмовою заявою представника, а не доказом.

Для того, щоб визнати вільний витяг документа із назвою "виписка з клієнського рахунка" (чи подібною, яка дає можливість його таким визнати), який створений адвокатом, він повинен бути виготовленим на загальному бланку установи із дотриманням таких вимог: у назві виду документа зазначається: «витяг з виписки з клієнського рахунка»; відтворюється повністю вступна частина (якщо вона є) документа; з основної частини тексту документа виписується той пункт (ті пункти), інформація яких необхідна; відтворюється реквізит «Підпис» (без особистого підпису); проставляються відмітка про засвідчення копії та відбиток печатки служби діловодства установи (див вищевказані пункти Правил діловодства).

Створений у системі "Електронний суд" адвокатом (представником) третій документ з назвою "виписка про рух коштів" чи подібною назвою дійсно є підписаним саме цим представником, але від цього він не стає доказом, якщо адвокатом не дотримано правил створення «витягу з виписки з клієнського рахунка».

Складати регістри (як документи) можуть лише працівники банку, яким такі повноваження надані внутрішніми розпорядчими документами чи посадовими інструкціями (підп.3 п.3 та п.9 Положення №75).

В систему "Електронний суд" адвокат може "вкласти" лише документ, підписаний такою уповноваженою особою банку. Тобто "виписка з клієнтського рахунку" в системі "Електронний суд" має містити:

або два підписи перший, уповноваженої особи банку (на оригіналі документа) і другий, адвоката (який цей документ долучив під своїм підписом в систему);

або виписку складену адвокатом поза межами системи "Електронний суд" (як окремо існуючий від цієї системи документ, який повинен зберігатися на електронних носіях банку у формі, що дає змогу перевірити його цілісність на цих носіях ч.1 ст.13 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг") і доказ про його уповноваження, як працівника банку, на її складення;

В систему "Електронний суд" адвокат також може "вкласти" вільний витяг підписаного іншою уповноваженою особою банку документа із назвою "виписка з клієнського рахунка" (чи подібною, яка дає можливість його таким визнати), який створений адвокатом, але він повинен бути виготовленим на загальному бланку установи із дотриманням таких вимог: у назві виду документа зазначається: «витяг з виписки з клієнського рахунка»; відтворюється повністю вступна частина (якщо вона є) документа; з основної частини тексту документа виписується той пункт (ті пункти), інформація яких необхідна; відтворюється реквізит «Підпис» (без особистого підпису); проставляються відмітка про засвідчення копії та відбиток печатки служби діловодства установи (див вищевказані пункти Правил діловодства).

8.1.3. Крім того, такі докази (якби їх суд і визнав такими) не замінюють розрахунку суми основного боргу на суд не покладено обов`язку "вибрати" необхідні операції замість ініціюючого кредитора з виписок, розрахунок суми є складовою викладу обставин, якими ініціюючий кредитор обґрунтовує свої вимоги, і підлягає доказуванню з посиланням на відповідні виписки (платіжні інструкції). Суд має лише перевіряти викладені обставини на відповідність поданим доказам, а доказувати їх має заявник.

8.1.4. У наданому до заяви ініціюючого кредитора-1 розрахунку суми основного боргу (т.1 а.с.29) її розрахунок розпочинається з 27.01.2023. Однак вказану дату початку прострочення як не обґрунтовано у заявах по суті, так не доведено доказами та розрахунками.

8.1.5. Перенесення суми боргу у договір від 27.01.2023, яка виникла в результаті виконання первісного договору від 28.01.2022, не звільняє ініціюючого кредитора-1 від обов`язку довести обґрунтованість (надати докази обґрунтованості і правомірності) перенесення цієї суми в нову редакцію договору, тобто сам по собі договір не є доказом отримання кредиту (чи наявності боргу) 142 580 000,00 грн. .

8.1.6. За відсутності доведеної суми основного боргу не можуть бути визнані доведеними й суми нарахувань на неї.

8.1.7. Спір про право у даному випадку полягає у наявності неоднозначності стосовно вирішення питань щодо суті (предмету) зобов`язання (тобто суми основного боргу), та структури заборгованості (тобто розміру процентів, яка обчислюється сторонами і перевіряється судом виключно виходячи із суми основного боргу).

8.1.8. Суд відхиляє доводи представника ініціюючого кредитора-1 (щодо права останнього самостійно визначати черговість погашення сплачених боржником коштів), оскільки вважає, що у даному випадку сторони передбачили таку умову (п.3.12 договору в новій редакції, т.1 а.с.13 зворот) про право кредитора змінити вищевказану черговість погашення заборгованості в односторонньому порядку, яка прямо суперечить ст.525 Цивільного кодексу України, згідно з якою "одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом".

В будь-якому випадку дана умова договору в новій редакції не визначає механізм (порядок, умови тощо) такої односторонньої зміни черговості, який би давав можливість обом сторонам у погодженому і зрозумілому для них обох порядку встановити факт (і мати доказ такого факту) зміни черговості зарахування кредитором перерахованих боржником коштів. Із вказаної умови договору немає можливості визначити справжню волю сторін, які вчинили правочин, про те як вона має реалізовуватися на практиці. Кожен такий факт має юридичне значення для обох сторін, оскільки з ним пов`язується вчинення/невчинення інших дій сторонами (облік, нарахування процентів, виникнення прострочення тощо).

Суд наголошує на тому, що "доказів фактів" односторонньої зміни черговості зарахування перерахованих боржником коштів ініціюючий кредитор-1 суду не надав.

Ініціюючий кредитор-1 щонайменше повинен був повідомити боржника про те, що він самостійно здійснив зарахування коштів у погашення суми основного боргу, інакше боржник продовжував здійснювати нарахування згідно з договором, а ініціюючий кредитор-1 згідно з власним розсудом, що не відповідає вимогам ст.638 Цивільного кодексу України.

8.2. Оскільки угода від 03.04.2024 про розірвання договору купівлі-продажу природного газу від 28.08.2023 №МГК-ЄКС-28, на якій ґрунтуються вимоги Ініціюючого кредитора-2, на даний час є предметом розгляду Господарського суду Київської області у зв`язку із поданням боржником позовної заяви про визнання її недійсної, така обставина свідчить про наявність спору про право і, як наслідок, є перешкодою для відкриття справи про банкрутство за заявою Ініціюючого кредитора-2.

Обставини наявності чинного судового рішення, ухваленого в результаті вирішення спору щодо стягнення грошового зобов`язання, на підставі якого заявлено вимоги ініціюючого кредитора до боржника, свідчить про відсутність між вказаними особами спору про право щодо такого зобов`язання. Однак, для господарського суду, який вирішує в підготовчому засіданні питання відкриття провадження у справі про банкрутство, встановлені факти у вказаному рішенні не є обов`язковими до врахування виключно за наявності таких обставин, що мають значення для підтвердження/спростування заявлених у цій справі грошових зобов`язань боржника, які (обставини) не були враховані у судовому рішенні, ухваленому за результатом розгляду спору щодо цих зобов`язань у позовному провадженні. Норми частини шостої статті 39 КУзПБ, як і інші положення цього Кодексу, не містять окремого визначення такої підстави для відмови у відкритті провадження у справі про банкрутство, як необґрунтованість вимог ініціюючого кредитора, однак протилежний підхід, тобто відкриття провадження за цих умов, матиме наслідком порушення прав та інтересів боржника, інших його кредиторів та в цілому суперечитиме спрямованості законодавства у сфері неплатоспроможності.

Спір про право у даному випадку полягає у наявності неоднозначності стосовно вирішення питань щодо підстави виникнення зобов`язання, і відповідно для пред`явлення цього зобов`язання суду для відкриття провадження у справі про банкрутство боржника.

9.У зв`язку з відмовою у відкритті провадження у справі, авансована сума винагороди для виплати арбітражному керуючому у розмірі 72000,00 грн., яка була сплачена Ініціюючим кредитором 1 згідно з платіжною інструкцією від 22.05.2024 №4 підлягає поверненню останньому з депозитного рахунку Господарського суду Черкаської області.

У зв`язку з відмовою у відкритті провадження у справі, авансована сума винагороди для виплати арбітражному керуючому у розмірі 72000,00 грн., яка була сплачена Ініціюючим кредитором 2 згідно з платіжною інструкцією в національній валюті від 10.06.2024 №558 підлягає поверненню останньому з депозитного рахунку Господарського суду Черкаської області.

Відмова у відкритті провадження у справі також є підставою для повернення судового збору відповідно до п.2 ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір". Разом з тим, згідно із вказаною нормою, сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, отже повернення судового збору без відповідного клопотання сторони не допускається. Для повернення судового збору ініціюючим кредиторам необхідно подати до суду клопотання з оригіналами платіжних документів.

Керуючись ст.234, 235 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкритті провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародна газова компанія" (18001, м.Черкаси, вул.Одеська,48, ідентифікаційний код 41387518) за заявою Акціонерного товариства "Банк Альянс" від 23.05.2024 (вх.суду №8427/24).

2. Повернути Акціонерному товариству "Банк Альянс" (04053, м.Київ, вул.Січових стрільців,50, ідентифікаційний код 14360506, рахунок отримувача: UA253001190000000739920005101; банк отримувача: АТ "Банк Альянс") з депозитного рахунку Господарського суду Черкаської області №UA668201720355259002000003675, відкритого в Державній казначейській службі України (м. Київ), авансування грошової винагороди арбітражному керуючому у розмірі 72000,00 грн. (сімдесят дві тисячі гривень), сплачених ним відповідно до платіжної інструкції від 22.05.2024 №4;

3. Відмовити у відкритті провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародна газова компанія" (18001, м.Черкаси, вул.Одеська,48, ідентифікаційний код 41387518) за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Євроенерготрейд" від 21.05.2024 (вх.суду №8936/24 від 03.06.2024).

4. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Євроенерготрейд" (08131, Київська область, с.Софіївська Борщагівка, вул.Київська,34-А, ідентифікаційний код 40111046, рахунок отримувача: UA923006470000026008001159492; банк отримувача: АБ "Кліринговий дім") з депозитного рахунку Господарського суду Черкаської області №UA668201720355259002000003675, відкритого в Державній казначейській службі України (м. Київ), авансування грошової винагороди арбітражному керуючому у розмірі 72000,00 грн. (сімдесят дві тисячі гривень), сплачене ним відповідно до платіжної інструкції в національній валюті від 10.06.2024 №558;

Ухвала суду набрала законної сили 22.08.2024. Ухвала суду може бути оскаржена до Північного апеляційного господарського суду в порядку та у строки, встановлені статтями 254-257 Господарського процесуального кодексу України.

Повне судове рішення складено і підписано 18.09.2024.

Копію ухвали направити ініціюючим кредиторам (2) та боржнику.

С у д д я Хабазня Ю.А.

Я-4