Рішення

від 09.09.2024 по справі 926/1893/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

09 вересня 2024 року Справа № 926/1893/24

За позовом Приватного підприємства "Спеціалізоване міжрегіональне управління "Нафта"

до Чернівецької міської ради

про визнання права власності

Суддя Тинок О.С.

Секретар судових засідань Рогатинчук О.В.

Представники:

від позивача Клим С.Д.

від відповідача не з`явився

В С Т А Н О В И В:

Приватне підприємство "Спеціалізоване міжрегіональне управління "Нафта" звернулося до Господарського суду Чернівецької області з позовною заявою до Чернівецької міської ради про визнання права власності на нежитлову будівлю магазину з офісними приміщеннями літ. А-А1 на вул. Січових Стрільців, 6-А у місті Чернівці, загальною площею 530,10 м.кв., які розташовані на земельній ділянці площею 0,1756 га з кадастровим номером 7310136600:31:002:0246, інвентаризаційна вартість якого становить 4732144,00 грн.

В обґрунтування поданого позову Приватне підприємство "Спеціалізоване міжрегіональне управління "Нафта" зазначає, що є користувачем земельної ділянки площею 0,1756 га з кадастровим номером 7310136600:31:002:0246, яка розташована у м. Чернівці по вул. Січових Стрільців, 6-А, що засвідчує витяг з Державного реєстру речових прав.

06 травня 2024 році позивачем отримано містобудівні умови та обмеження для проектування об`єктів будівництва на зазначеній земельній ділянці нове будівництво магазину з офісними приміщеннями на вул. Січових Стрільців, 6-А у місті Чернівці. Однак, не отримавши дозволу на початок будівельних робіт позивачем збудовано нерухомий об`єкт.

Як стверджує позивач, самочинне будівництво нежитлових будівель не порушує прав та законних інтересів інших осіб, межі вказаної земельної ділянки видимі в натурі на місцевості. Спору стосовно її розміру, меж із сусідніми землекористувачами не існує.

З огляду на те, що нежитлові будівлі побудовані позивачем самочинно, а здати їх в експлуатацію можливо лише після визнання права власності за рішенням суду, то позивач на підставі статті 376 Цивільного кодексу України звернувся з відповідним позовом до суду.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18 липня 2024 року, справу №926/1893/24 передано судді Тинку О.С.

Ухвалою суду від 19 липня 2024 року позовну заяву Приватного підприємства "Спеціалізоване міжрегіональне управління "Нафта" до Чернівецької міської ради про визнання права власності, яка надійшла до Господарського суду Чернівецької області 18 липня 2024 року вх.№1893 залишено без руху.

26 липня 2024 року представник позивача через підсистему Електронний суд подав до суду заяву про усунення недоліків (вх.№1713).

Провадження у справі відкрито ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 30 липня 2024 року, якою встановлено, що дану справу слід розглядати за правилами загального позовного провадження зі стадії підготовчого провадження, яке призначив на 03 вересня 2024 року.

19 серпня 2024 року представник відповідача подала до суду відзив на позовну заяву (вх. №2449), в якому відповідач зазначив, що позовну заяву Приватного підприємства Спеціалізоване міжрегіональне управління Нафта до Чернівецької міської ради про визнання права власності на самочинно здійснене будівництво можливо задовольнити за умови дотримання всієї процедури та в разі не порушення права інших осіб. До відзиву на позовну заяву додано лист-відповідь Департамента урбаністики та архітектури Чернівецької міської ради, направленого на запит юридичного управління Чернівецької міської ради, в якому повідомляється, що на спірній земельній ділянці встановлено обмеження у використанні земельної ділянки площею 0,0817 га територія в червоних лініях, а саме: в межах зони транспортної інфраструктури (зона ТР-2 вулична мережа).

Ухвалою суду від 03 вересня 2024 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 09 вересня 2024 року.

Представник позивача у судовому засіданні 09 вересня 2024 року позовні вимоги підтримав та просив суд позов задовольнити в повному обсязі.

Відповідач явку належного представника у судове засідання 09 вересня 2024 року не забезпечив, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.

При цьому, у матеріалах справи міститься подане представником відповідача клопотання про розгляд справи без участі відповідача та його представника (вх. №2642 від 03 вересня 2024 року), де також відповідач просить суд ухвалити рішення з урахування поданого відзиву на позовну заяву.

Розглянувши подані сторонами у справі документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Згідно витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку НВ-6100202022024 від 21 лютого 2024 року, земельна ділянка з кадастровим номером 7310136600:31:002:0246 розташована в Чернівецькій обл., м. Чернівці, вул. Січових Стрільців, 6-А, категорія земель: землі житлової та громадської забудови, вид цільового призначення земельної ділянки: 03.07. для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, площа земельної ділянки: 0,1756 га, площа земельної ділянки (її частини) на яку поширюється дія обмежень у використанні: 0,0817 га, строк дії обмеження: бестроково.

23 лютого 2024 року між Чернівецькою міською радою (далі - орендодавець) та Приватним підприємством "Спеціалізоване міжрегіональне управління "Нафта" (далі - орендар) укладено Договір оренди землі №12847 (далі - договір), згідно пункту 1.1. Договору якого встановлено, що на підставі рішення Чернівецької міської ради VIII скликання від 25 січня 2024 року №1642 орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування для будівництва та обслуговування будівель торгівлі земельну ділянку, яка розташована за адресою: м. Чернівці, вул. Січових Стрільців, 6-А.

Відповідно до пунктів 2.1.-2.3. Договору, в оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,1756 га. Кадастровий номер земельної ділянки 7310136600:31:002:0246. Відповідно до витягу із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок від 21 лютого 2024 року №НВ-9930184052024 нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 5154521,47 грн.

Договір укладено строком до 30 квітня 2058 року включно (пункт 3.1. Договору).

Згідно пункту 4.1. Договору, річна орендна плата визначена відповідно до чинного законодавства, розрахована згідно з додатком 1 до цього договору та складає 154635,63 грн, що становить 3% нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Пунктами 5.1.-5.2. Договору встановлено, що цільове призначення земельної ділянки відповідно до категорії земель: землі для будівництва та обслуговування будівель торгівлі (код 03.07). Мета використання земельної ділянки: для будівництва та обслуговування будівель торгівлі.

Цей Договір набирає чинності з моменту його укладення. Моментом укладення договору є дата його реєстрації в Чернівецькій міській раді (пункт 13.1. Договору).

Договір оренди землі №12847 від 23 лютого 2024 року підписано сторонами та скріплено печатками без будь-яких їх зауважень. Учасники справи до матеріалів справи не долучили належні, достовірні та достатні докази того, що сторони відмовились від виконання договору в силу певних об`єктивних обставин. Матеріали справи не містять доказів, які б свідчили про підробку підписів на спірному договорі чи відсутність у представників сторін повноважень їх підписувати, або ж доказів втрати печаток, їх підробку чи інше незаконне використання третіми особами всупереч волі сторін.

Як вбачається із Витягу з Державного реєстру речових прав №368146168 від 01 березня 2024 року, земельна ділянка з кадастровим номером 7310136600:31:002:0246 та площею 0,1756 га зареєстрована на праві оренди за Приватним підприємством "Спеціалізоване міжрегіональне управління "Нафта".

06 травня 2024 року наказом Департаменту урбаністики та архітектури Чернівецької міської ради №1518-МУО затверджено містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки за адресою: Чернівецька область, Чернівецький район, Чернівецька територіальна громада, місто Чернівці, вулиця Січових Стрільців, 6-А на нове будівництво магазину з офісними приміщеннями.

06 травня 2024 року Приватному підприємству "Спеціалізоване міжрегіональне управління "Нафта" видані Містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва, реєстраційний номер ЄДЕССБ MU01:8192-5338-9197-4351, A3358192533891974349 (1518-МУО) на "Нове будівництво магазину з офісними приміщеннями на вулиці Січових Стрільців, 6-А в місті Чернівці".

Із затверджених містобудівних умовах та обмеження для проектування об`єкта будівництва реєстраційний номер ЄДЕССБ MU01:8192-5338-9197-4351, A3358192533891974349 (1518-МУО) від 06 травня 2024 року вбачається наступне: замовник - Приватне підприємство "Спеціалізоване міжрегіональне управління "Нафта"; місцезнаходження змеленої ділянки - нове будівництво, Чернівецька обл., Чернівецький район, Чернівецька територіальна громада, м. Чернівці (станом на 01 січня 2021 року), вул. Січових Стрільців, 6-А; кадастровий номер: 7310136600:31:002:0246, площа: 0.1756 га, цільове призначення: 03.07 для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, ознака відповідності цільового використання та функціонального призначення земельної ділянки: відповідає. Червоні лінії вул. Січових Стрільців погодити в департаменті урбаністики та архітектури.

Як стверджує позивач, останній не отримавши дозволу на початок будівельних робіт збудував об`єкт: нежитлову двоповерхову будівлю магазину з офісними приміщеннями літ. А-А1 по вул. Січових Стрільців, 6-А у місті Чернівцях.

17 липня 2024 року Чернівецьким міським комунальним бюро технічної інвентаризації Чернівецької міської ради видано Довідку №1516/1, в якій повідомляється, що станом на 30 червня 2024 року дійсна вартість двоповерхової будівлі магазину з офісними приміщеннями літ. А-А1 по вул. Січових Стрільців, 6-А в місті Чернівцях з урахуванням коефіцієнтів індексації становить 4732144,00 грн. Відсоткова вартість об`єкта складає 100%.

Також, 17 липня 2024 року Чернівецьким міським комунальним бюро технічної інвентаризації Чернівецької міської ради виготовлено Технічний паспорт на будинок АДРЕСА_1 (будівля магазину з офісними приміщеннями).

Так, у технічному паспорті від 17 липня 2024 року зазначається наступне: найменування об`єкта нерухомого майна будівля магазину з офісними приміщеннями; адреса об`єкта - Чернівецька обл., Чернівецький район, Чернівецька територіальна громада, м. Чернівці, вулиця Січових Стрільців, №6-А; інформація про замовника: Приватне підприємство "Спеціалізоване міжрегіональне управління "Нафта" (21423644).

Означений технічний паспорт об`єкта від 17 липня 2024 року містить підпис та печатку начальника ЧМК БТІ Стародуба Т.Б. та виконавця Бунчак С.В., сертифікат серія АЕ №007018.

На замовлення позивача, 17 липня 2024 року, будівельним експертом І категорії Сопіт В.В., кваліфікаційний сертифікат серія АЕ №004609 від 25 травня 2017 року виготовлено Висновок з технічного обстеження будівельних конструкцій на можливість безпечної експлуатації нежитлової двох поверхової будівлі магазину з офісними приміщеннями літ. А-А1, загальною площею 530,10 м2, по вул. Січових стрільців, №6-А в м. Чернівці.

Згідно наданого будівельним експертом Сопітом В.В. висновку, останній вважає, що за результатами технічного обстеження об`єкту в цілому, його технічний стан несучих та огороджувальних конструкцій оцінюється як задовільний, категорії технічного стану 2. Нежитлова двох поверхова будівля магазину з офісними приміщеннями літ. А-А1, загальною площею 530,10 м2, по вул. Січових стрільців, №6-А в м. Чернівці придатна до подальшої безпечної експлуатації, будівництво яких виконано у відповідності з діючими нормативними актами в галузі будівництва.

Також, у матеріалах справи міститься лист-відповідь Департамента урбаністики та архітектури Чернівецької міської ради, направленого на запит юридичного управління Чернівецької міської ради, в якому повідомляється, що на спірній земельній ділянці встановлено обмеження у використанні земельної ділянки площею 0,0817 га територія в червоних лініях, а саме: в межах зони транспортної інфраструктури (зона ТР-2 вулична мережа).

До означеного листа було долучено аерофотознімання, які були виконанні за твердженням департаменту у кінці 2022 року при інвентаризації земельної ділянки, згідно яких, як стверджує департамент, вбачається розміщення декількох будівель, частина з яких розміщена в межах червоних ліній.

При цьому, умови та порядок здійснення будівництва були погоджені з Департаментом урбаністики та архітектури Чернівецької міської ради, а також останнім 06 травня 2024 року були погоджені Містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва реєстраційний номер ЄДЕССБ MU01:8192-5338-9197-4351, A3358192533891974349 (1518-МУО) на нове будівництво магазину з офісними приміщеннями на вулиці Січових Стрільців, 6-А в місті Чернівці.

Технічний паспорт об`єкту та висновок будівельного експерта складено 17 липня 2024 року.

За твердженнями позивача, нежитлову двоповерхову будівлю магазину з офісними приміщеннями літ. А-А1, загальною площею 530,10 м2, по вул. Січових стрільців, №6-А в м. Чернівці побудовано в 2024 році, тобто після здійснення аерофотознімання у 2022 року.

Окрім того, Департаментом урбаністики та архітектури Чернівецької міської ради у долученому відповідачем до матеріалів справи листі не вказано безспірно, що на аерофотозніманнях 2022 року зафіксоване будівництво спірного об`єкту в межах зони транспортної інфраструктури на яких встановлено обмеження.

З наявного у матеріалах справи схематичного плану, який було долучено до Технічного паспорту об`єкта від 17 липня 2024 року, візуально не вбачається вихід нежитлової двоповерхової будівлі магазину з офісними приміщеннями за межі зони транспортної інфраструктури на яких встановлено обмеження.

У матеріалах справи відсутній поданий сторонами по справі висновок судового експерта або заявлених клопотань про призначення судової експертизи, зокрема земельно-технічної експертизи, яка б визначила відповідність фактичного розташування спірного нерухомого об`єкту відносно меж земельної ділянки його розташуванню у відповідній технічній документації, а також чи зачіпає самочинно збудований об`єкт межі зони транспортної інфраструктури на частині земельної ділянки з кадастровим номером 7310136600:31:002:0246 на якій встановлено обмеження площею 0,0817 га.

Таким чином, у матеріалах справи відсутні будь які належні, допустимі та достовірні докази будівництва спірного об`єкта в межах зони транспортної інфраструктури на яких встановлено обмеження.

Відповідно до частини 1 статті 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, зокрема шляхом визнання права.

Положеннями статті 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Статтею 328 Цивільного кодексу України встановлено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.

Відповідно до частини 1 статті 331 Цивільного кодексу України, право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно частини 1 статті 376 Цивільного кодексу України, житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. При цьому, позивач підтверджує відсутність у нього будь-яких дозвільних документів на будівництво нерухомого майна.

Частиною 2 статті 376 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

Водночас, в окремих випадках стаття 376 Цивільного кодексу України передбачає можливість визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно в разі наявності обставин, передбачених частинами третьою, п`ятою цієї статті.

Разом з тим, стаття 331 Цивільного кодексу України визначає загальні підстави та порядок набуття права власності на новостворене майно, яке побудоване з дотриманням встановленого законодавством порядку, тобто при наявності всіх необхідних дозволів та актів, однак не регулює правовий режим самочинного будівництва.

Поряд з цим, поняття самочинного будівництва, а також правові підстави та умови визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно визначені саме в статті 376 ЦК України, яка є спеціальною в регулюванні спірних правовідносин, оскільки унормовує відносини, що виникають у тих випадках, коли вимоги закону та інших правових актів при створенні нової речі (самочинному будівництві) були порушені.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23 жовтня 2018 року у справі № 11/173-06.

Таким чином, поняття "об`єкт незавершеного будівництва" (частина 3 статті 331 Цивільного кодексу України) та "самочинно збудований об`єкт" (частина 1 статті 376 Цивільного кодексу України) мають різний правовий статус та відмінне законодавче регулювання.

Відповідно до частини 5 статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права і обов`язки можуть виникати з рішення суду лише у випадках, встановлених актами цивільного законодавства. Можливість виникнення права власності за рішенням суду Цивільний кодекс України передбачає лише у статтях 335 (набуття права власності на безхазяйну річ) і 376 (самочинне будівництво). У всіх інших випадках право власності набувається з інших не заборонених законом підстав, зокрема із правочинів.

Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 02 травня 2018 року у справі №914/904/17.

Тлумачення вказаних норм, з урахуванням принципу розумності, свідчить, що: рішення суду здатне бути джерелом для набуття цивільних прав і обов`язків тільки у випадках, встановлених актами цивільного законодавства; рішення суду, як правомірна приватно-правова конструкція, не повинно використовуватися учасниками цивільного обороту всупереч його призначенню для набуття цивільних прав і обов`язків, за відсутності вказівки про це в актах цивільного законодавства.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 15 березня 2023 року у справі № 201/2288/20.

Як зазначено вище, чинне законодавство передбачає можливість набуття особою за певних умов права власності на самочинно збудований об`єкт нерухомого майна за рішенням суду.

У постанові Верховного Суду від 11 лютого 2022 року у справі № 369/14226/18 міститься висновок про те, що згідно з частиною 1 статті 376 Цивільного кодексу України самочинне будівництво визначається через сукупність ознак, що виступають умовами або підставами, за наявності яких об`єкт нерухомості вважається самочинним, а саме, якщо: 1) він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети; 2) об`єкт нерухомості збудовано без належного дозволу чи належно затвердженого проекту; 3) об`єкт нерухомості збудовано з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Отже, наявність хоча б однієї із трьох зазначених у частині 1 статті 376 Цивільного кодексу України ознак свідчить про те, що об`єкт нерухомості є самочинним.

Як встановлено судом, нежитлова двоповерхова будівля магазину з офісними приміщеннями побудована позивачем на земельній ділянці, яка надана йому на праві оренди землі із цільовим призначенням земельної ділянки 03.07 для будівництва та обслуговування будівель торгівлі.

Також, у затверджених Департаментом урбаністики та архітектури Чернівецької міської ради Містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва, реєстраційний номер ЄДЕССБ MU01:8192-5338-9197-4351, A3358192533891974349 (1518-МУО) на "Нове будівництво магазину з офісними приміщеннями на вулиці Січових Стрільців, 6-А в місті Чернівці" зазначено, що вказане будівництво відповідає ознаці відповідності цільового використання та функціонального призначення земельної ділянки.

Згідно пункту 10 «Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 461, у випадку визнання права власності на самочинно збудований об`єкт за рішенням суду він приймається в експлуатацію згідно з цим Порядком за умови можливості його надійної та безпечної експлуатації за результатами проведення технічного обстеження такого об`єкта.

Технічне обстеження проводиться суб`єктом господарювання, який має у своєму складі відповідних виконавців, що згідно з Законом України «Про архітектурну діяльність» одержали кваліфікаційний сертифікат, або фізичною особою - підприємцем, яка згідно із зазначеним Законом має кваліфікаційний сертифікат. Таким чином, законодавством передбачено особливий порядок визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно за рішенням суду, яке не звільняє позивача від обов`язку прийняття об`єкту в експлуатацію у встановленому порядку.

У матеріалах справи містяться Технічний паспорт збудованого об`єкту від 17 липня 2024 року та Висновок будівельного експерта І категорії Сопіт В.В. від 17 липня 2024 року якими підтверджено факт проведення належного будівництва об`єкту із дотримання усіх будівельних норм і правил.

Так, у долученому Висновку з технічного обстеження будівельних конструкцій на можливість безпечної експлуатації нежитлової двох поверхова будівля магазину з офісними приміщеннями літ. А-А1, загальною площею 530,10 м2, по вул. Січових стрільців, №6-А в м. Чернівці від 17 липня 2024 року, окрім іншого, зазначається, що за результатами технічного обстеження об?єкту у цілому, його технічний стан несучих та огороджувальних конструкцій оцінюється як задовільний, категорії технічного стану 2. Експерт вважає, що нежитлова двох поверхова будівля магазину з офісними приміщеннями літ. А-А1, загальною площею 530,10 м2, по вул. Січових Стрільців, №6-А у м. Чернівці придатна до подальшої безпечної експлуатації, будівництво яких виконано у відповідності з діючими нормативними актами в галузі будівництва. В експлуатаційному режимі повинен підтримуватись справний стан будівлі, тобто такий стан, за якого вона виконуватиме всі передбачені функції, при цьому на об`єкті регулярно здійснюватимуться ремонтно - профілактичні роботи.

Однак, як встановлено судом вище, нежитлову двоповерхову будівлю магазину з офісними приміщеннями літ. А-А1, загальною площею 530,10 м2, по вул. Січових Стрільців, №6-А у м. Чернівці збудовано без документа, який дає право виконувати будівельні роботи (тобто з порушенням вимог нормативно-правових актів), отже, вона (будівля) є самочинно збудованим об`єктом, а не є об`єктом незавершеного будівництва.

Відповідно до частини 4 статті 376 Цивільного кодексу України, якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок.

Відповідачем не вказано і не долучено до матеріалів справи будь яких належних, допустимих та достатніх доказів, а судом відповідно не встановлено, що самочинно збудоване нерухоме майно порушує права і законні інтереси інших осіб, у тому числі, суміжних землекористувачів, створює загрозу життю і здоров`ю людей, майну фізичних та юридичних осіб, іншим чином не порушує права третіх осіб.

Окрім того, відповідач, як правоволоділець земельної ділянки на якій було збудоване нерухоме майно у поданому відзиві на позовну заяву (вх. №2449 від 19 серпня 2024 року) не заперечив проти задоволення позову.

Враховуючи викладене вище у сукупності, з огляду на те, що: 1) самовільне будівництво об`єкта позивачем здійснене на земельній ділянці з відповідним цільовим призначенням, яка на момент здійснення будівництва (2024 рік) перебувала в оренді позивача згідно укладеного між сторонами Договору оренди землі №12847 від 23 лютого 2024 року; 2) самочинне будівництво здійснене за кошти та силами позивача; 3) самочинне будівництво проведено з дотриманням стандартів, які дозволяють їх надійну та безпечну експлуатацію, що підтверджується наявним в матеріалах справи Висновком з технічного обстеження будівельних конструкцій на можливість безпечної експлуатації нежитлової двох поверхова будівля магазину з офісними приміщеннями літ. А-А1, загальною площею 530,10 м2, по вул. Січових стрільців, №6-А в м. Чернівці від 17 липня 2024 року; 4) позивач отримав затверджені Департаментом урбаністики та архітектури Чернівецької міської ради Містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва, реєстраційний номер ЄДЕССБ MU01:8192-5338-9197-4351, A3358192533891974349 (1518-МУО) на "Нове будівництво магазину з офісними приміщеннями на вулиці Січових Стрільців, 6-А в місті Чернівці"; 5) самочинне будівництво не порушує права інших осіб, доказів протилежного сторонами справи не надано та такі відсутні у матеріалах справи; 6) у матеріалах справи відсутні рішення уповноважених посадових осіб або суду, якими ухвалено знести самочинно збудований позивачем об`єкт, що є предметом цього спору; 7) відповідачем належними, допустимим та достатніми докази не підтверджено, що самочинне будівництво здійснене у в межах зони транспортної інфраструктури; 8) Чернівецька міська рада, як правоволоділець земельної ділянки з 7310136600:31:002:0246 не заперечила проти задоволення позову, то суд дійшов висновку, що у справі встановлено наявність передбачених законом умов, за яких право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво, а тому вимоги позивача є обґрунтованими та спрямовані на відновлення його невизнаного права.

Стаття 129 Конституції України встановлює, що судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону. Змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості - є однією із основних засад судочинства.

Згідно із статті 13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (пункт 87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06 вересня 2005 року).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15 травня 2008 року зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Як визначено статтею 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь - які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 74 Господарського процесуального Кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Частиною 1 статті 75 Господарського процесуального Кодексу України встановлено, що обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованих підстав вважати їх недостовірними або визнаними у зв`язку з примусом. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Приписами статті 79 Господарського процесуального Кодексу України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до пункту 1 статті 86 Господарського процесуального Кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Згідно з частини 1 статті 5 Господарського процесуального кодексу України, здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Порушення, невизнання або оспорення суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту. При цьому застосування певного способу судового захисту вимагає доведеності належними доказами сукупності в тому числі належності обраного способу судового захисту (адекватність наявному порушенню та придатність до застосування як передбаченого законодавством).

Передумовою для захисту прав та охоронюваних законом інтересів особи є наявність такого права або інтересу та порушення або оспорювання їх іншою особою (іншими особами).

Під захистом цивільних прав розуміється передбачений законодавством засіб, за допомогою якого може бути досягнуте припинення, запобігання, усунення порушення права, його відновлення і (або) компенсація витрат, викликаних порушенням права.

Предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою - посилання на належне йому право, юридичні факти, що призвели до порушення цього права, та правове обґрунтування необхідності його захисту.

Обраний спосіб захисту має безпосередньо втілювати мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту, тобто мати наслідком повне припинення порушення його прав та охоронюваних законом інтересів.

Лише встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення, невизнання або оспорення і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу в захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.

Суд зазначає, що законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права з урахуванням юридичної сили правового акта в ієрархії національного законодавства та з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини при дотриманні норм процесуального права.

Згідно з статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Суд вважає за необхідне вказати, що Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" наголосив на тому, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. У справі Руїз Торіха проти Іспанії Європейський суд з прав людини вказав, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися у світлі обставин кожної справи. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

Суд також зазначає, що Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (Постанови Верховного Суду від 02 жовтня 2018 року у справі № 910/18036/17, від 23 жовтня 2019 року у справі № 917/1307/18, від 18 листопада 2019 року у справі № 902/761/18, від 04 грудня 2019 року у справі № 917/2101/17 та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).

Отже, на підставі викладеного, приймаючи до уваги наведене вище у сукупності, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що позивачем належним чином доведено наявність передбачених законом умов, за яких право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво, а тому позов позивача є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Решта доводів сторін по справі, їх пояснень, поданих до матеріалів справи документів були ретельно досліджені судом, і наведених вище висновків суду не спростовують.

Відповідно до норм статті 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справ.

Частинами 1, 3 статті 129 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у випадку задоволення позову судові витрати покладаються на відповідача.

Разом з тим, відповідно до частини 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

З огляду на те, що позивач без дозвільних документів здійснив самочинне будівництво, чим порушив законодавчо встановлений порядок будівництва будівель та споруд, суд вирішив залишити за позивачем витрати зі сплати судового збору.

Керуючись статтями 2, 4, 12, 13, 73, 74, 86, 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позовні вимоги Приватного підприємства "Спеціалізоване міжрегіональне управління "Нафта" до Чернівецької міської ради про визнання права власності на нежитлову будівлю магазину з офісними приміщеннями на вул. Січових Стрільців, 6-А в місті Чернівці, загальною площею 530,10 м.кв., які розташовані на земельній ділянці площею 0,1756 га з кадастровим номером 7310136600:31:002:0246 - задовольнити в повному обсязі.

2. Визнати за Приватним підприємством "Спеціалізоване міжрегіональне управління "Нафта" (58009, Україна, Чернівецька обл., м. Чернівці, вул. Руська, 112, код 21423644) право власності на нежитлову будівлю магазину з офісними приміщеннями літ. А-А1 на АДРЕСА_1 , загальною площею 530,10 м.кв., які розташовані на земельній ділянці площею 0,1756 га з кадастровим номером 7310136600:31:002:0246.

У судовому засіданні 09 вересня 2024 року було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 233 ГПК України, повне рішення складено та підписано 18 вересня 2024 року.

Строк і порядок набрання рішенням законної сили та його оскарження.

Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст. 257 ГПК України).

Суддя Олександр ТИНОК