Постанова

від 03.09.2024 по справі 908/3491/21

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 вересня 2024 року

м. Київ

cправа № 908/3491/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Васьковський О. В. - головуючий, Білоус В. В., Погребняк В. Я.,

за участю секретаря судового засідання Аліференко Т. В.

розглянув касаційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області

на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 27.05.2024 (в частині відхилених грошових вимог)

(колегія суддів: Чередко А. Є. - головуючий, Коваль Л. А., Верхогляд Т. А.)

у справі за заявою Головного управління ДПС у Запорізькій області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Нейроцитрон"

про банкрутство

Учасники справи:

ТОВ "Нейроцетрон": не з`явився;

Арбітражний керуючий: не з`явився;

ГУ ДПС у Запорізькій області: не з`явився;

1. Стислий зміст заявлених вимог

1.1. 13.04.2023 до суду в порядку статті 60 Кодексу України з процедур банкрутства надійшла заява Головного управління ДПС (далі - ГУ ДПС) у Запорізькій області з грошовими вимогами до боржника на суму 3 365 035,57 грн, з яких 1 969 030 грн - зобов`язання, 497 357,50 грн - штрафні санкції та 898 648,07 грн - пеня.

1.2. В обґрунтування своїх грошових вимог ГУ ДПС у Запорізькій області зазначало про те, що на день подання заяви боржник має податковий борг перед бюджетом з податку на прибуток приватних підприємств, з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів, з адміністративних штрафів та інших санкцій.

1.3. 11.05.2023 від ліквідатора надійшло повідомлення про результати розгляду заяви з грошовими вимогами до боржника, відповідно до якого заявлені грошові вимоги ГУ ДПС у Запорізькій області до боржника на суму 3365035,57 грн ним не визнаються в повному обсязі.

2. Стислий зміст рішення суду першої інстанції

2.1. Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 11.05.2023 грошові вимоги ГУ ДПС у Запорізькій області до ТОВ "Нейроцитрон" на суму 3365035,57 грн відхилено у повному обсязі.

2.2. Ухвала суду мотивована тим, що заявлені ГУ ДПС у Запорізькій області кредиторські вимоги виникли після визнання боржника банкрутом, що суперечить положенням частини першої статті 59 КУзПБ, тому ці вимоги підлягають відхиленню.

3. Встановлені судом першої інстанції обставини справи

3.1. Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 20.12.2021 за заявою ГУ ДПС у Запорізькій області відкрито провадження у справі №908/3491/21 про банкрутство ТОВ "Нейроцитрон", визнані грошові вимоги ініціюючого кредитора (76700 грн - 1 черга задоволення, 1520054,60 грн - 3 черга задоволення, 1680473,74 грн - 6 черга задоволення вимог кредиторів).

3.2. Постановою господарського суду Запорізької області від 11.05.2022 ТОВ "Нейроцитрон" визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.

3.3. За змістом поданої ГУ ДПС у Запорізькій області заяви з грошовими вимогами до боржника, останній має податковий борг перед бюджетом з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 1 612 102,21 грн та з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів у сумі 1 751 913,36 грн, з адміністративних штрафів та інших санкцій у розмірі 1 020 грн.

3.4. Загальна сума заборгованості складає 3 365 035,57 грн (з яких 1 969 030 грн - зобов`язання; 497 357,50 грн - штрафні санкції та 898 648,07 грн- пеня).

3.5. Податковий борг з податку на прибуток приватних підприємств виник на підставі:

- донарахування штрафних санкцій по податковому повідомленню-рішенню (форми "ПС") №1518/13-01-07-04 від 27.01.2023 у розмірі 340 грн. ППР винесено на підставі акту перевірки від 06.01.2023 №15/08-01-07-04/32247064;

- донарахування податкового зобов`язання та штрафних санкцій по податковому повідомленню-рішенню (форми "Р") №1511/13-01-07-04 від 27.01.2023 на суму 1 223 667,50 грн, з яких грошове зобов`язання становить 978 662 грн та 244 665,50 грн складають штрафні санкції. ППР винесено на підставі акту перевірки від 06.01.2023 № 15/08- 01-07-04/32247064.

3.6. Відповідно до пп.129.1.1 п.129.1 ст. 129 ПК України нарахування пені розпочинається, при нарахуванні суми грошового зобов`язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків податкового зобов`язання, визначеного цим Кодексом. Сума нарахованої пені складає 388434,71 грн

3.7. Податковий борг з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів виник на підставі:

- донарахування штрафних санкцій по податковому повідомленню-рішенню (форми "ПС") №1517/13-01-07-04 від 27.01.2023 у розмірі 3740 грн. ППР винесено на підставі акту перевірки від 06.01.2023 № 15/08-01-07-04/32247064;

- донарахування податкового зобов`язання та штрафних санкцій по податковому повідомленню-рішенню (форми "Р") №1512/13-01-07-04 від 27.01.2023 на суму 1 237 960 грн, з яких грошове зобов`язання становить 990 368 грн та 247 592 грн складають штрафні санкції. ППР винесено на підставі акту перевірки від 06.01.2023 № 15/08- 01-07-04/32247064.

3.8. Відповідно до пп.129.1.1 п.129.1 ст. 129 ПК України боржнику нарахована пеня у розмірі 510213,36 грн.

3.9. Борг з адміністративних штрафів та інших санкцій виник на підставі донарахування штрафних санкцій по податковому повідомленню-рішенню (форми "ПС") №1519/13-01-07-04 від 27.01.2023 у розмірі 1020 грн. ППР винесено на підставі акту перевірки від 06.01.2023 № 15/08-01-07-04/31964689.

3.10. У справі про банкрутство, з моменту визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, порядок погашення податкових зобов`язань або стягнення податкового боргу з такого боржника регулюється законодавством про банкрутство та враховуючи вимоги статті 59 КУзПБ, у визнаного судом боржника банкрутом не виникає обов`язку зі сплати податків і зборів (обов`язкових платежів) (котрі нараховані після моменту визнання боржника банкрутом), крім витрат, безпосередньо пов`язаних із здійсненням ліквідаційної процедури (подібного за змістом висновку дійшов Верховний Суд в постанові від 14.08.2019 у справі № 913/412/16).

3.11. Виходячи із змісту положень статей 57, 58 ПК України, грошові зобов`язання суб`єкта господарювання щодо сплати податкових платежів, визначених контролюючим органом в ході податкової перевірки, виникають з моменту отримання підприємством-платником податків податкового повідомлення-рішення із зазначенням суми грошового зобов`язання, що підлягає сплаті, та граничних строків його сплати або по завершенню оскарження в адміністративних судах такого рішення з набранням сили відповідним судовим рішенням (аналогічний висновок викладено Верховним Судом в постанові від 14.08.2019 у справі № 913/412/16).

3.12. Оскільки податкові повідомлення-рішення прийняті ГУ ДПС у Запорізькій області 27.01.2023, то грошове зобов`язання суб`єкта господарювання щодо сплати податкових платежів за цими повідомленнями настає з наступного дня, що настає за днем їх отримання, тобто не раніше 27.01.2023, тоді як постанова про визнання боржника банкрутом у даній справі прийнята господарським судом 11.05.2022.

3.13. Заявлена сума пені нарахована контролюючим органом за результатами податкової перевірки (акт перевірки від 06.01.2023 №15/08-01-07-04/31964689) на підставі статті 129 ПК України, тобто також після визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.

4. Стислий зміст рішення суду апеляційної інстанції

4.1. Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 27.05.2024 скасовано ухвалу Господарського суду Запорізької області від 11.05.2023 та прийнято нове рішення, згідно з яким:

- визнано грошові вимоги Головного управління ДПС у Запорізькій області до боржника в розмірі 2867678,07 грн, з яких: 1969030 грн - зобов`язання, 898648,07 грн - пеня;

- грошові вимоги ГУ ДПС у Запорізькій області до боржника в розмірі 497357,50 грн (штрафні санкції) - відхилено.

4.2. Постанова апеляційного суду в частині визнаних грошових вимог мотивована тим, що податкові зобов`язання боржника у загальному розмірі 1969030 грн виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Нейроцитрон", тобто є конкурсними, а тому підлягають визнанню. Так само і пеня у сумі 898648,07 грн, нарахована кредитором в період до відкриття провадження у справі про банкрутство.

Решта заявлених грошових вимог, які складаються із застосованих до боржника штрафних санкцій на загальну суму 497357,50 грн, підлягають відхиленню як такі, що нараховані під час дії мораторію, що суперечить частині третій статті 41 КУзПБ.

5. Встановлені судом апеляційної інстанції обставини справи

5.1. Зі змісту заяви ГУ ДПС у Запорізькій області з грошовими вимогами до боржника та доданих до неї доказів вбачається, що терміном сплати боржником наступних податкових зобов`язань є:

- з податку на прибуток приватних підприємств по податковому повідомленню - рішенню (форми "Р") №1511/13-01-07-04 від 27.01.2023 на суму 978662 грн - 11.03.2018;

- з податку на додану вартість по податковому повідомленню - рішенню (форми "Р") №1512/13-01-07-04 від 27.01.2023 на суму 990368 грн період з 30.03.2017 по 30.09.2017.

5.2. За вказаними податковими повідомленнями-рішеннями податкові зобов`язання боржника зі сплати податку на прибуток та податку на додану вартість у загальній сумі 1969030 грн, які не були самостійно обчислені та сплачені боржником, виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Нейроцитрон", є конкурсними та підлягають визнанню в ліквідаційній процедурі.

5.3. Пеня з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 388434,71 грн. та з податку на додану вартість в сумі 510213,36 грн, що загалом становить 898648,07 грн, нарахована кредитором відповідно до п.п.129.1.1 п.129.11 ст. 129 Податкового кодексу України в період до відкриття провадження у справі про банкрутство, відтак в цій частині заявлені грошові вимоги є обґрунтованими та підлягають визнанню.

5.4. Що стосується заявлених кредитором до визнання штрафних санкцій за порушення податкового законодавства з податку на прибуток приватних підприємств у загальній сумі 245005,50 грн, з податку на додану вартість у загальній сумі 251332 грн та за ненадання оригіналів первинних документів у сумі 1020 грн, а всього у сумі 497357,50 грн, то як вбачається з матеріалів справи вони застосовані до боржника шляхом прийняття податковим органом податкових повідомлень-рішень: №1518/13-01-07-04 від 27.01.2023, №1511/13-01-07-04 від 27.01.2023, №1517/13-01-07-04 від 27.01.2023, №1512/13-01-07-04 від 27.01.2023, №1519/13-01-07-04 від 27.01.2023, тобто після відкриття провадження у справі про банкрутство та визнання боржника банкрутом.

6. Стислий зміст касаційної скарги

6.1. ГУ ДПС у Запорізькій області подало до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просило скасувати постанову Центрального апеляційного господарського суду від 27.05.2024 в частині відхилення грошових вимог до боржника у сумі 497 357,50 грн (штрафні санкції) та ухвалити нове рішення про визнання вказаних грошових вимог, включивши їх до реєстру вимог кредиторів. В іншій частині постанову апеляційного господарського суду залишити без змін.

7. Узагальнені доводи касаційної скарги

7.1. Суд апеляційної інстанції дійшов передчасного висновку про відхилення нарахованих податковим органом штрафних санкції, не з`ясувавши фактичних обставин щодо підстав, моменту виникнення та терміну сплати штрафних санкцій.

7.2. Судом апеляційної інстанції неправильно застосовано норми Податкового кодексу України, а також не враховано висновки Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладені у наступних постановах:

- від 02.06.2022 у справі № 922/3062/20, від 22.09.2021 у справі № 922/1775/19, від 02.11.2021 у справі № 917/399/15, від 01.06.2022 у справі № 927/104/21, згідно з якими розгляд та визнання грошових вимог контролюючий (податкових) органів у процедурах банкрутства здійснюється судами з врахуванням особливостей виникнення (припинення) податкових зобов`язань боржника згідно з вимогами Податкового кодексу України, які є спеціальними нормами права, що регулюють ці питання, якщо такі зобов`язання виникають до моменту порушення справи про банкрутство;

- від 17.01.2024 у справі №903/51/20, відповідно до якої моментом виникнення грошових вимог податкового органу в розумінні КУзПБ слід вважати перший день несплати боржником податку, що настає за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого Податковим кодексом України для подання податкової декларації за відповідним податком.

8. Позиція інших учасників щодо касаційної скарги

8.1. Ліквідатор ТОВ "Нейроцетрон" у відзиві підтримав касаційну скаргу з викладених у ній підстав та просив Суд скаргу задовольнити, зазначаючи наступне:

- апеляційним господарським судом встановлено, що дата виникнення основного зобов`язання, на яке нараховано спірну суму штрафних санкцій, - до порушення провадження у справі про банкрутство та введення мораторію. Відповідно датою виникнення нарахованих штрафних санкцій є не момент їх документального оформлення та пред`явлення таких вимог до боржника, а саме момент виникнення основного зобов`язання, адже за таких обставин спеціальний закон не передбачає іншого підходу до нарахування та / чи анулювання пені, ніж передбачений статтею 129 Податкового кодексу України;

- вимоги ГУ ДПС у Запорізькій області у сумі 497357,50 грн (штрафні санкції) є правомірними та безпідставно відхилені судом апеляційної інстанції.

9. Касаційне провадження

9.1. Ухвалою Суду від 11.07.2024 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ГУ ДПС у Запорізькій області на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 27.05.2024 та призначено її до розгляду в судовому засіданні на 03.09.2024 - 15:00.

9.2. 23.07.2024 до Верховного Суду від ГУ ДПС у Запорізькій області надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

9.3. Ухвалою Верховного Суду від 19.08.2024 вказану заяву задоволено та вирішено проводити судові засідання у справі № 908/3491/21 за участю представника ГУ ДПС у Запорізькій області Скитиби Н. І. в режимі відеоконференції за допомогою підсистеми відеоконференцзв`язку.

9.4. В судове засідання 03.09.2024 учасники справи явку своїх представників не забезпечили, будь-яких заяв або клопотань з цього приводу до Суду не надходило.

9.5. Представник ГУ ДПС у Запорізькій області, який подав заяву про участь у судовому засіданні 03.09.2024 в режимі відеоконференції, не зміг з`єднатися за допомогою системи відеоконференцзв`язку за посиланням на офіційний вебпортал судової влади України в режимі відеоконференції. Водночас, відповідно до частини п`ятої статті 197 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) ризики технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв`язку тощо несе учасник справи, який подав відповідне клопотання.

9.6. Враховуючи, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні, з метою дотримання принципу розумності строків розгляду справи, суд касаційної інстанції дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутністю учасників справи, які не забезпечили явку своїх представників.

10. Позиція Верховного Суду

10.1. Як вбачається з матеріалів справи, ГУ ДПС у Запорізькій області заявлено грошові вимоги до ТОВ "Нейроцетрон" на суму 3365035,57 грн, яка включає в себе нараховані суми по податку на прибуток, податку на додану вартість, адміністративних штрафів та інших санкцій.

10.2. Місцевий господарський суд відхилив вказані грошові вимоги як такі, що виникли після визнання ТОВ "Нейроцетрон" банкрутом, що не узгоджується з положеннями частини першої статті 59 КУзПБ.

10.3. Суд апеляційної інстанції дійшов протилежних висновків, встановивши, що податкові зобов`язання боржника у загальному розмірі 1969030 грн виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Нейроцитрон", а тому підлягають визнанню. Відносно штрафних санкцій суд встановив, що пеня у сумі 898648,07 грн нарахована кредитором в період до відкриття провадження у справі про банкрутство і в цій частині визнав грошові вимоги до боржника. Однак решту штрафних санкцій на загальну суму 497357,50 грн суд відхилив з підстав їх нарахування під час дії мораторію всупереч вимогам частини третьої статті 41 КУзПБ.

10.4. ГУ ДПС у Запорізькій області заперечує висновки суду апеляційної інстанції в частині відхилених грошових вимог до боржника, вважає, що судом було неправильно застосовано норми матеріального права, зокрема ПК України, а також не враховано висновків Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах.

10.5. Таким чином, у даному касаційному провадженні Суд здійснює перегляд постанови Центрального апеляційного господарського суду від 27.05.2024 саме в частині відхилених грошових вимог у сумі 497357,50 грн.

10.6. Надаючи оцінку доводам скаржника, перевіряючи правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд, враховуючи приписи статті 300 ГПК України та на підставі встановлених судами попередніх інстанцій фактичних обставин справи, зазначає наступне.

10.7. За змістом статті 1 КУзПБ грошовим зобов`язанням є зобов`язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України, зокрема до грошових зобов`язань належать зобов`язання щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника.

10.8. Порядок звернення кредиторів із вимогами до боржника у справі про банкрутство (після відкриття провадження) та порядок розгляду судом відповідних заяв визначені, зокрема статтями 45, 46, 47 КУзПБ (статті 23 - 25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом").

10.9. В силу вказаних вище норм, під час розгляду заявлених до боржника кредиторських вимог, суд має з`ясовувати правову природу таких вимог, надати правову оцінку доказам поданим заявником на підтвердження його вимог до боржника, аргументам та запереченням боржника чи інших кредиторів щодо задоволення таких вимог, перевірити дійсність заявлених вимог, з урахуванням чого встановити наявність підстав для їх визнання чи відхилення (повністю або частково).

10.10. Законодавцем у справах про банкрутство обов`язок доказування обґрунтованості вимог кредитора певними доказами покладено на заявника грошових вимог, а предметом спору в цьому випадку є вирішення питання про належне документальне підтвердження цих вимог кредитором-заявником; надані кредитором докази мають відповідати засадам належності (стаття 76 ГПК України), допустимості (стаття 77 ГПК України), достовірності (стаття 78 ГПК України) та вірогідності (стаття 79 ГПК України).

10.11. Покладення обов`язку доказування обґрунтованості відповідними доказами своїх вимог до боржника саме на кредитора не позбавляє його права на власний розсуд подавати суду ті чи інші докази, що дозволяє суду застосовувати принцип диспозитивності господарського судочинства та приймати рішення про визнання чи відмову у визнанні вимог кредитора, виходячи з тієї сукупності доказів, яка надана кредитором-заявником грошових вимог (постанова від 27.08.2020 у справі № 911/2498/18, від 13.09.2022 у справі № 904/6251/20);

10.12. Заявник сам визначає докази, які на його думку підтверджують заявлені вимоги. Проте, обов`язок надання правового аналізу поданих кредиторських вимог, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог, покладений на господарський суд, який здійснює розгляд справи про банкрутство (подібна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 26.02.2019 у справі №908/710/18, 25.06.2019 у справі №922/116/18, від 15.10.2019 у справі №908/2189/17).

10.13. Як зазначалося вище, предметом перегляду у даній справі є з`ясування питання щодо правомірності відхилення судом апеляційної інстанції грошових вимог ГУ ДПС у Запорізькій області в сумі 497357,50 грн штрафних санкцій.

10.14. Вказана сума штрафних санкцій включає в себе санкції, нараховані податковим органом ТОВ "Нейроцетрон" за порушення податкового законодавства з податку на прибуток приватних підприємств у сумі 245005,50 грн, з податку на додану вартість у сумі 251332 грн, а також за ненадання оригіналів первинних документів у сумі 1020 грн.

10.15. Згідно з встановленими судом апеляційної інстанції обставинами справи, вищезгадані штрафні санкції у сумі 497357,50 грн застосовані до боржника шляхом прийняття податковим органом податкових повідомлень-рішень: №1518/13-01-07-04 від 27.01.2023, №1511/13-01-07-04 від 27.01.2023, №1517/13-01-07-04 від 27.01.2023, №1512/13-01-07-04 від 27.01.2023, №1519/13-01-07-04 від 27.01.2023, тобто після відкриття провадження у справі про банкрутство та визнання боржника банкрутом.

10.16. За висновком суду апеляційної інстанції, ГУ ДПС у Запорізькій області застосовано до боржника штрафні санкції на суму 497357,50 грн під час дії мораторію, що суперечить частині третій статті 41 КУзПБ.

10.17. З цього приводу колегія суддів вважає необхідним зазначити наступне. Розгляд та визнання грошових вимог податкових органів у процедурах банкрутства здійснюється судами з врахуванням особливостей виникнення (припинення) податкових зобов`язань боржника згідно з вимогами Податкового кодексу України, які є спеціальними нормами права, що регулюють ці питання, якщо такі зобов`язання виникають до моменту відкриття провадження у справі про банкрутство.

10.18. Порядок виникнення грошових зобов`язань щодо сплати податків та зборів визначений ПК України, положеннями пунктів 1.1 та 1.3 статті 1 якого унормовано, що цей Кодекс регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Однак, питання погашення податкового боргу з осіб, на яких поширюються процедури, визначені КУзПБ, регулюються цим Кодексом.

10.19. Податковий кодекс України дає визначення грошового зобов`язання, яке є спеціальним для цілей податкового законодавства, а саме - грошове зобов`язання платника податків - це сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов`язання та/або інше зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня (пп.14.1.39 п.14.1 ст. 14 ПК України).

10.20. Податковим боргом є сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання (пп.14.1.175 п.14.1 ст. 14 ПК України).

10.21. Пенею є сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми податкових зобов`язань та/або на суми штрафних (фінансових) санкцій, не сплачених у встановлені законодавством строки, а також нарахована в інших випадках та порядку, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи (пп.14.1.162 п.14.1 ст. 14 ПК України)

10.22. Згідно з п.31.1 ст. 31 ПК України, строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов`язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

10.23. ПК України у п.129.1 ст. 129 диференціює момент з якого починається розрахунок пені в залежності від обставин виникнення податкового зобов`язання: при нарахуванні суми грошового зобов`язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки (підпункт 129.1.1); при нарахуванні суми податкового зобов`язання, визначеного контролюючим органом у випадках, не пов`язаних з проведенням податкових перевірок (пп.129.1.2); при нарахуванні суми податкового зобов`язання, визначеного платником податків або податковим агентом, у тому числі у разі внесення змін до податкової звітності внаслідок самостійного виявлення платником податків помилок відповідно до статті 50 цього Кодексу (пп.129.1.3).

10.24. Зокрема, за змістом пп.129.1.1 п.129.1 ст. 129 ПК України нарахування пені розпочинається, при нарахуванні суми грошового зобов`язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків податкового зобов`язання, визначеного цим Кодексом (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження).

10.25. Передумовою нарахування пені з підстав, передбачених пп.129.1.1 п.129.1 ст. 129 ПК України, є несплата платником податків у встановлені законом строки суми узгодженого податкового зобов`язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки.

10.26. На суми грошового зобов`язання, визначеного пп.129.1.1 п.129.1 цієї статті (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) та в інших випадках визначення пені відповідно до вимог цього Кодексу, якщо її розмір не встановлений, нараховується пеня за кожний календарний день прострочення сплати грошового зобов`язання, включаючи день погашення, з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день (п.129.4 ст. 129 ПК України).

10.27. Колегія суддів касаційної інстанції наголошує на тому, що з 01.01.2021 набули чинності зміни до статті 129 ПК України, внесені Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві" № 466-IX від 16.01.2020, якими доповнено цю статтю пунктом 129.9, що визначає перелік випадків коли пеня не нараховується, а нарахована пеня підлягає анулюванню, до яких віднесено, зокрема, закінчення 1095 дня, що настає за днем, коли у контролюючого органу відповідно до цього Кодексу виникло право нарахувати пеню платнику податків (пп.129.9.1).

10.28. Аналіз наведених вище приписів дає підстави для висновку, що грошові вимоги у сумі нарахованої контролюючим органом пені можуть бути заявлені до боржника у справі про банкрутство до їх анулювання в силу закону відповідно до п.129.9 ст. 129 ПК України, отже до спливу 1095 дня, що настає за днем, коли у контролюючого органу відповідно до цього Кодексу виникло право нарахувати пеню платнику податків.

10.29. Зазначене кореспондується із положеннями п.п.101.1, 101.2 ст. 101, п.102.4 ст. 102 ПК України щодо застосування спеціального строку давності для стягнення контролюючим органом податкового боргу (1095 календарних днів з дня його виникнення) і його списання, як безнадійного, у разі спливу вказаного строку, а також висновками щодо застосування цих норм, викладеними у постановах Верховного Суду від 06.02.2018 у справі №807/2097/16, від 04.09.2018 у справі №813/4430/16, від 19.09.2019 №910/11620/18, від 24.10.2019 у справі №906/665/17, 22.04.2021 у справі №902/873/19, від 02.11.2021 у справі №917/399/15, від 01.06.2022 у справі №927/104/21 та інших.

10.30. Отже, розглядаючи грошові вимоги контролюючого органу до боржника заявлені у розмірі пені, нарахованої на податкове зобов`язання чи штрафні санкції, господарський суд зобов`язаний встановити, зокрема:

1) базу нарахування пені (правові підстави виникнення податкового зобов`язання та момент його узгодження (у т. ч. з урахуванням результатів оскарження), правові підстави та строк сплати штрафу);

2) з якого моменту у контролюючого органу виникло право нараховувати пеню платнику податку та чи було таке право реалізовано у передбачений ПК України спосіб;

3) період нарахування пені, таким чином перевірити дотримання 1095 денного строку з дня коли у контролюючого органу відповідно до цього Кодексу виникло право нарахувати пеню платнику податків;

4) заявлення цих вимог до боржника у межах справи про банкрутство до настання строку/умов анулювання пені відповідно до пп.129.9 ст. 129 ПК України.

10.31. Такі обставини підлягають перевірці господарським судом і у випадку якщо основне зобов`язання (на яке нараховано заявлену до стягнення пеню) стягнуто з боржника за рішенням суду, адже за таких обставин спеціальний закон не передбачає іншого підходу до нарахування та/чи анулювання пені ніж передбачений статтею 129 ПК України.

10.32. Наведеного вище правового регулювання правовідносин зі стягнення податкового боргу у сумі пені, суд апеляційної інстанції повною мірою не врахував, тому дійшов передчасних висновків стосовно заявлених контролюючим органом кредиторських вимог у сумі пені, мотивуючи рішення лише обставинами нарахування цих вимог під час дії мораторію.

10.33. Тобто, в цьому випадку, апеляційний господарський суд, надаючи оцінку наданим податковим органом доказам, відмовив у задоволенні вимог заявника, виходячи не з моменту виникнення основного зобов`язання і, відповідно, штрафних санкцій, а з моменту їх документального оформлення та пред`явлення таких вимог до боржника.

10.34. Колегія суддів звертається до висновку Верховного Суду викладеного у постанові від 16.04.2024 у справі №926/869-б/23, згідно з яким у разі, якщо основне податкове зобов`язання, і його момент невиконання, з яким у податкового органу виникає право нарахування штрафних санкцій, виникло у боржника до порушення провадження у справі про банкрутство та введення мораторію, відповідно, незалежно від часу документального оформлення таких зобов`язань податковим органом, такі вимоги можуть вважатися конкурсними, тобто такими, що виникли до порушення провадження у справі про банкрутство та введення мораторію.

10.35. Разом з тим, суд апеляційної інстанції зазначеного не врахував, а також, відмовляючи у визнанні грошових вимог Головного управління ДПС України у Запорізькій області до ТОВ "Нейроцетрон" на суму 497 357,50 грн, не встановив, за який період були нараховані такі штрафні санкції та коли виникло право у податкового органу їх нарахування, з урахуванням норм правового регулювання відповідних порушень.

10.36. Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

10.37. Обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів.

10.38. Усебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування всіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язками, відносинами і залежностями. Таке з`ясування запобігає однобічності та забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.

10.39. Відповідно до діючого законодавства обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні.

10.40. Оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції в частині відхилення заявлених грошових вимог ГУ ДПС у Запорізькій області в сумі 497 357,50 грн (штрафні санкції) таким вимогам закону не відповідає.

10.41. Дійшовши вказаного висновку, колегія суддів визнає обґрунтованими та такими, що знайшли своє підтвердження аргументи касаційної скарги ГУ ДПС у Запорізькій області.

10.42. В той же час, ухвалення остаточного рішення у цій справі за результатами касаційного перегляду не вбачається можливим з огляду на повноваження суду касаційної інстанції, у зв`язку з чим оскаржувана постанова апеляційного господарського суду в частині відхилених грошових вимог підлягає скасуванню з направленням справи у скасованій частині на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. Відповідно касаційна скарга, з огляду на викладені в ній вимоги, підлягає частковому задоволенню.

11. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

11.1. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

11.2. Згідно з пунктом 1 частини третьої статті 310 ГПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу.

11.3. Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції (частина четверта статті 310 ГПК України).

11.4. За результатами перегляду даної справи, з урахуванням меж касаційного перегляду та повноважень Верховного Суду, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення касаційної скарги та скасування оскаржуваного рішення апеляційного господарського суду в частині відхилення заявлених грошових вимог ГУ ДПС у Запорізькій області з направленням справи в цій частині на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

11.5. Під час нового розгляду справи суду слід взяти до уваги викладене у цій постанові, вжити всіх передбачених законом заходів для всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин справи, прав і обов`язків сторін, відтак з урахуванням всіх обставин виникнення податкового зобов`язання і нарахування податкового боргу надати мотивовану правову оцінку вимогам ГУ ДПС у Запорізькій області.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 310, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області задовольнити частково.

2. Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 27.05.2024 у справі № 908/3491/21 в частині відхилених грошових вимог скасувати.

3. Справу №908/3491/21 в скасованій частині передати на новий розгляд до Центрального апеляційного господарського суду.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О. В. Васьковський

Судді В. В. Білоус

В. Я. Погребняк