Рішення

від 17.09.2024 по справі 203/2566/24

КІРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 203/2566/24

Провадження № 2/0203/1206/2024

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.09.2024 року Кіровський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Єдаменко С.В.,

при секретарі Пархоменко А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпрі цивільну справу за позовом Товариства зобмеженою відповідальністю«Фінансова компанія«Профіт Капітал»до ОСОБА_1 ,Товариства зобмеженою відповідальністю«Правильна компанія»про стягнення3%річних,

встановив:

21 травня 2024 року до Кіровського районного суду м. Дніпропетровська звернулось ТОВ«ФК«Профіт Капітал» з позовом до ОСОБА_1 , ТОВ «Правильна компанія» про стягнення 3% річних.

В обґрунтування позову зазначено, що 22 вересня 2008 року між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 014/152893/3172/74, згідно якого банк надав позичальнику кредит у розмірі 77 000 доларів США з виплатою процентної ставки 15,10% річних, строком до 22 вересня 2023 року. Водночас, 22 вересня 2008 року між банком та ТОВ «Правильна компанія» було укладено договір поруки № 014/152893/3172/74/881, відповідно до якого сторони встановили, що поручитель на добровільних засадах бере на себе зобов`язання перед банком відповідати по борговим зобов`язанням боржника ОСОБА_1 , які виникають з умов кредитного договору № 014/152893/3172/74 від 22.09.2008 року. У зв`язку з невиконанням відповідачами умов кредитного договору, рішенням Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 25 березня 2013 року у цивільній справі № 2-2894/11 позовні вимоги ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» задоволені, та стягнуто з відповідачів на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» борг за кредитним договором у розмірі 97979,79 доларів США, що в гривневому еквіваленті складає 814512,09 грн. Рішення суду відповідачами не виконано. 18 грудня 2019 року між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та АТ «Оксі Банк» укладено договір відступлення прав вимоги № 114/2-28, відповідно до якого АТ «Оксі Банк» прийняв право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №014/152893/3172/74 від 22.09.2008 року. 18 грудня 2019 року між АТ «Оксі Банк» та ТОВ «ФК «Профіт Капітал» укладено договір відступлення прав вимоги № 114/2-28-1, відповідно до якого ТОВ «ФК «Профіт Капітал» прийняв право вимоги до ОСОБА_1 за вищевказаним кредитним договором. Постановою Дніпровського апеляційного суду від 12 травня 2021 року замінено сторону ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» на ТОВ «ФК «Профіт Капітал» у цивільній справі № 2-2894/11. Відповідачі не виконують свої зобов`язання за рішенням суду, тому на заборгованість в розмірі 97979,79 доларів США за період з 04 квітня 2017 року по 23 лютого 2022 року нараховано 3% річних у розмірі 14351,63 доларів США. Зазначає, що Постановою Кабінету Міністрів України № 211 від 11 березня 2020 року «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19» продовжено строки дії позовної давності на період дії карантину. Просить стягнути солідарно з відповідачів на користь позивача заборгованість за ставкою 3% річних за період з 04 квітня 2017 року по 23 лютого 2022 року у розмірі 14351,63 доларів США та судові витрати по справі. (а.с.1-4)

Ухвалою судді Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 23 травня 2024 року вказану позовну заяву було залишено без руху. (а.с.40-41) 30 травня 2024 року позивачем було усунуто недоліки позовної заяви. (а.с.43-45)

Після надходження з Єдиного державного демографічного реєстру відповіді щодо зареєстрованого місця проживання відповідачки фізичної особи ОСОБА_1 (а.с.46), ухвалою судді Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 31 травня 2024 року було відкрито провадження у справі, призначено її до судового розгляду в порядку загального позовного провадження з викликом сторін. (а.с.47)

В підготовче засідання 25 червня 2024 року сторони по справі не з`явились, повідомлялись про дату, час та місце розгляду справи належним чином, у зв`язку з чим розгляд справи було відкладено на 05 серпня 2024 року. (а.с.54)

В підготовче засідання 05 серпня 2024 року в режимі відеоконференції з`явилась представник позивача, інші сторони по справі в засідання не з`явились, повідомлялись про дату, час та місце розгляду справи належним чином. Оскільки всі дії з підготовки справи до розгляду в судовому засіданні були виконані 05 серпня 2024 року ухвалою суду було закрито підготовче провадження у даній цивільній справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 27 серпня 2024 року. (а.с.а.с.59, 60-61)

В судове засідання 27 серпня 2024 року сторони по справі не з`явились, повідомлялись про дату, час та місце розгляду справи належним чином, у зв`язку з чим розгляд справи було відкладено на 17 вересня 2024 року. (а.с.66)

17 вересня 2024 року було проведено розгляд справи по суті.

Позивач у судові засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся шляхом направлення на його електронну адресу судових повісток. В позовній заяві позивач клопотав в разі неявки представника позивача проводити розгляд справи за відсутності представника, проти розгляду справи в заочному порядку не заперечував. (а.с.4)

Відповідачі в судові засідання не з`явились, відзив на позов до суду не надходив. Відповідачі повідомлялись про дату, час та місце розгляду справи шляхом направлення на їх адреси судових повісток. (а.с.а.с.48, 55, 63, 67) Клопотань про розгляд справи за їх відсутності відповідачі не надали, про причини неявки не повідомили. Конверти, направлені на адреси відповідачів, повернулись до суду із позначками «адресат відсутній за вказаною адресою», «за закінченням терміну зберігання». (а.с.а.с.53, 57, 58, 65, 68, 70)

З урахуванням викладених вище обставин на підставі ст.ст.280, 287, 288 ЦПК України,розгляд справи проведено в заочному порядку. Враховуючи, що сторони у судове засідання не з`явились, справа розглянута без фіксування судового засідання технічними засобами, згідно ч.2 ст.247 ЦПК України.

Дослідивши матеріали даної цивільної справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, з таких підстав.

Судом встановлено, що рішенням Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 25 березня 2013 року у цивільній справі № 2-2894/11 позовні вимоги ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Дніпропетровської обласної дирекції «задоволені, та солідарно стягнуто з ОСОБА_1 та ТОВ «Правильна компанія» на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Дніпропетровської обласної дирекції заборгованість за кредитним договором № 014/152893/3172/74 від 22.09.2008 року у розмірі 97979,79 доларів США, що в гривневому еквіваленті складає 814512,09 грн., та судові витрати у розмірі 1 820 грн. Рішення набрало законної сили 29 травня 2013 року. (а.с.6-9)

18 грудня 2019 року між АТ «Райффайзен Банк Аваль» та АТ «Оксі Банк» було укладено Договір відступлення права вимоги № 114/2-28, відповідно до якого АТ «Райффайзен Банк Аваль» відступило на користь АТ «Оксі Банк» право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 014/152893/3172/74 від 22.09.2008 року. (а.с.12-15)

У подальшому, 18 грудня 2019 року між АТ «Оксі Банк» та ТОВ «ФК «Профіт Капітал» був укладений Договір відступлення права вимоги № 114/2-28-1, відповідно до якого АТ «Оксі Банк» відступило на користь ТОВ «ФК «Профіт Капітал» право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 014/152893/3172/74 від 22.09.2008 року. (а.с.17-19)

Також питання правонаступництва ТОВ «ФК «Кредит Капітал» за договорами про відступлення права вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 014/152893/3172/74 від 22.09.2008 року було встановлено постановою Дніпровського апеляційного суду від 12 травня 2021 року, якою замінено сторону ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» на ТОВ «ФК «Профіт Капітал» у цивільній справі № 2-2894/11. (а.с.10-11)

Судом також встановлено, що рішення суду до тепер не виконане.

Як вбачається з розрахунку 3% річних, наданого позивачем, 3% річних нараховані за період з 04.04.2017 по 23.02.2022 та складають 14351,63 доларів США. (а.с.21)

Відповідно до ст.ст.12, 13 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особи в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбаченому цим Кодексом випадках.

Згідно ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст.77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

У відповідності до ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно ч.1 ст.509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

За змістом ст.ст.626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст.638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Статтями 526, 527 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином, у встановлений строк відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Водночас, ст.625 ЦК України врегульовано правові наслідки порушення грошового зобов`язання, які мають особливості. Так, відповідно до наведеної норми боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Формулювання ст.625 ЦК України, коли нарахування процентів тісно пов`язується із застосуванням індексу інфляції, орієнтує на компенсаційний, а не штрафний характер відповідних процентів, а тому 3 % річних не є неустойкою у розумінні положень статті 549 цього Кодексу.

Отже, за змістом наведеної норми закону нараховані на суму боргу інфляційні втрати та 3 % річних входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування ним утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Зазначений висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду України, викладеній у постанові від 01 жовтня 2014 року № 6-113цс14, з якою погодилась Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 травня 2018 року у справі №686/21962/15-ц, провадження № 14-16цс18.

У постанові від 08 листопада 2019 року у справі № 127/15672/16-ц Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що з ухваленням рішення про стягнення боргу зобов`язання відповідачів сплатити заборгованість не припинилось та тривало до моменту фактичного виконання грошового зобов`язання. Отже, кредитор має право на отримання сум, передбачених у статті 625 ЦК України, за увесь час прострочення. При цьому право на позов про стягнення коштів на підставі статті 625 ЦК України виникає в кредитора з моменту порушення грошового зобов`язання до моменту його усунення й обмежується останніми трьома роками, які передували подачі такого позову.

Відповідно до ч.4 ст.263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Таким чином враховуючи, що відповідачі належним чином не виконали свої зобов`язання за укладеним кредитним договором на час звернення з позовною заявою, відповідно зобов`язання відповідачів сплатити борг не припинилося та триває до моменту фактичного виконання грошового зобов`язання, тому кредитор має право на отримання сум, передбачених статтею 625 ЦК України.

З розрахунку заборгованості 3% річних вбачається, що 3% річних нараховані за період з 04 квітня 2017 року по 23 лютого 2022 року.

Відповідно до ч.12 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Постановою Кабінету Міністрів України № 211 від 11 березня 2020 року «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19», з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу, з 12 березня 2020 року на всій території України було встановлено карантин. У подальшому, строк дії карантину неодноразово продовжувався.

Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року. У подальшому, строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжувався, та він діє по теперішній час.

Відповідно до ч.19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.

Згідно п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Отже, 3% річних правильно розраховано позивачем, що підтверджується розрахунком. Відповідачі не надали суду доказів щодо відсутності заборгованості за кредитним договором.

За таких обставин, повно та всебічно дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку про можливість задоволення позовних вимог та стягнення з відповідачів на користь позивача заборгованості за кредитним договором № 014/17-37/1293-32 від 28.07.2008 року за ставкою 3% річних за період з 04 квітня 2017 року по 23 лютого 2022 року в розмірі 14351,63 доларів США.

Щодо вимоги про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 10 000 грн. слід зазначити наступне.

Відповідно до ч.1ст.133 ЦПК Українисудові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно п.1 ч.3ст.133 ЦПК України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч.2ст.137 ЦПК Україниза результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд, відповідно до ч.3ст.141 ЦПК України, враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Відповідно до ч.ч.3,4ст.137 ЦПК Українидля визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Відповідно до ч.4ст.263 ЦПК Українипри виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 року у справі №826/1216/16 (провадження №11-562ас18) зазначено, що «склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат».

Разом з тим, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг та умовами договору. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26.02.2015 у справі «Баришевський проти України», від 10.12.2009 у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12.10.2006 у справі «Двойних проти України», від 30.03.2004 у справі «Меріт проти України» заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

На підтвердженняпонесених витратна професійнуправничу допомогупозивачем булонадано наступнідокази:договір пронадання правовоїдопомоги №28092021-1від 28вересня 2021року;додаткова угода№ 10від 28лютого 2024року додоговору пронадання правовоїдопомоги №28092021-1від 28вересня 2021року;акт №20-1прийому-передачіреєстру боржниківвід 28лютого 2024року;акт №20-1прийому-передачінаданої правовоїдопомоги від01квітня 2024року;платіжна інструкціявід 22квітня 2024року;статут АО«Правовий діалог». (а.с.а.с.22-25, 26, 27, 28-29, 30, 31-32)

Поряд з цим, суд приймає до уваги конкретні обставини справи, складність справи, обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, враховує не співмірність, на переконання суду, вартості оплати адвоката зі складністю справи, та приходить до висновку, що витрати на правничу допомогу в заявленому позивачем розмірі є не співмірними зі складністю справи та часом, витраченим адвокатом на надання послуг з правової допомоги та їх обсягом, значенням справи для сторони.

У зв`язку з вищевикладеним, суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення вимоги позивача про стягнення з відповідачів витрат на правову допомогу та стягненні з відповідачів на користь позивача понесених витрат на правову допомогу в розмірі 5 000 грн., а саме по 2500 грн. з кожного.

Згідно ч.1 ст.141 ЦПК України, враховуючи результати розгляду справи, з відповідачів на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 8314,69 грн., а саме по 4157, 34 грн. з кожного.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.12, 13, 76, 77, 81, 133, 137, 141, 223, 247, 259, 263, 265, 268, 273, 274, 280-282, 354 ЦПК України, суд -

вирішив:

Позовну заяву Товариства зобмеженою відповідальністю«Фінансова компанія«Профіт Капітал»до ОСОБА_1 ,Товариства зобмеженою відповідальністю«Правильна компанія»про стягнення3%річних - задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ; адреса: АДРЕСА_1 ), Товариства зобмеженоювідповідальністю«Правильна компанія» (кодЄДРПОУ 33160330;адреса:49081,м.Дніпро,вул.Військова,буд.51) на користь Товариства зобмеженою відповідальністю«Фінансова Компанія«Профіт Капітал» (кодЄРДПОУ 39992082;реквізити IBAN№ НОМЕР_2 в АТ«УНІВЕРСАЛ БАНК»,код банку322001;адреса:04071,м.Київ,вул.Набережно-Лугова,буд.8) заборгованості за кредитним договором № 014/17-37/1293-32 від 28.07.2008 р. за ставкою 3% річних за період з 04 квітня 2017 року по 23 лютого 2022 року в розмірі 14351(чотирнадцятьтисяч тристап`ятдесят один) долар США 63 центи.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ; адреса: АДРЕСА_1 ), Товариства зобмеженоювідповідальністю«Правильна компанія» (кодЄДРПОУ 33160330;адреса:49081,м.Дніпро,вул.Військова,буд.51) на користь Товариства зобмеженою відповідальністю«Фінансова Компанія«Профіт Капітал» (кодЄРДПОУ 39992082;реквізити IBAN№ НОМЕР_2 в АТ«УНІВЕРСАЛ БАНК»,код банку322001;адреса:04071,м.Київ,вул.Набережно-Лугова,буд.8) судовий збір в розмірі 8314 грн. 69 коп., а саме по 4157(чотиритисячі стоп`ятдесят сім) гривень 34 копійки з кожного.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ; адреса: АДРЕСА_1 ), Товариства зобмеженоювідповідальністю«Правильна компанія» (кодЄДРПОУ 33160330;адреса:49081,м.Дніпро,вул.Військова,буд.51) на користь Товариства зобмеженою відповідальністю«Фінансова Компанія«Профіт Капітал» (кодЄРДПОУ 39992082;реквізити IBAN№ НОМЕР_2 в АТ«УНІВЕРСАЛ БАНК»,код банку322001;адреса:04071,м.Київ,вул.Набережно-Лугова,буд.8) судові витрати на правничу допомогу в розмірі 5 000 грн., а саме по 2500(двітисячі п`ятсот) гривень з кожного.

Заочне рішення суду набирає законної сили в порядку передбаченомуст.ст.273, 289 ЦПК України.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідачів. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на заочне рішення може бути подана до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом вказаних строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя С.В.Єдаменко