Рішення

від 18.09.2024 по справі 145/1488/24

ТИВРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" вересня 2024 р. с-щеТиврів Справа № 145/1488/24

Провадження №2-о/145/85/2024

Тиврівський районний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Іванця В. Д. ,

за участі секретаря Урсуляк Ю.В.,

заявника ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту родинних відносин та факту спільного проживання з спадкодавцем, заінтересована особа - Гніванська міська рада Вінницького району Вінницької області,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся досуду іззаявою,в якійвказує,що ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Селище Вінницького району Вінницької області померла його мати ОСОБА_2 , яка постійно проживала і до дня смерті була зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 .

Після її смерті відкрилась спадщина до складу якої входить земельна ділянка площею 0,3706 га, для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Селищенського старостинського округу Гніванської міської ради Вінницького району Вінницької області, яка належала померлій на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку.

За життя його мати своїм майном не розпорядилась. Він єдиний спадкоємець першої черги спадкування за законом після смерті матері.

Бажаючи прийняти спадщину, він звернувся до нотаріальної контори, але перешкодою в отриманні свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті матері стало те, що в свідоцтві про його народження в графі мами записано - ОСОБА_2 , а в свідоцтві про смерть матері та в документах, які засвідчують її право власності на майно записано - ОСОБА_2 .

Крім того, у встановлений законом строк він не подав до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини, але відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України вважає, що він є таким, що прийняв спадщину, так як на день смерті матері проживав разом із нею в АДРЕСА_1 .

Його мати померла у віці 87 років. Вона важко хворіла, з часом та віком стан її здоров`я значно погіршувався, їй було важко самостійно забезпечувати свою життєдіяльність, тому в лютому 2022 року він переїхав на постійне місце проживання до неї, вони проживали разом та вели спільне господарство за адресою: АДРЕСА_1 .

Просить встановити факт, що ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Селище Вінницького району Вінницької області, була його матір`ю та встановити факт його постійного проживання з матір`ю ОСОБА_2 в АДРЕСА_1 , на день її смерті, яка сталась ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою суду від 19.08.2024 призначено розгляд справи за правилами окремого провадження, а також витребувано від приватного нотаріуса Вінницького районного нотаріального округу Смоляк Л.С. матеріали спадкової справи, заведеної після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (свідоцтво про смерть серія НОМЕР_1 ), а в разі її відсутності відповідний витяг зі спадкового реєстру.

У судовому засіданні заявник ОСОБА_1 заявлені вимоги підтримав, просить їх задоволити із зазначених у заяві підстав.

Представник заінтересованої особи Гніванської міської ради в судове засідання не з`явився, надав заяву, у якій просить розгляд справи проводити у його відсутності, позов підтримує.

Свідок ОСОБА_3 дала показання, що тривалий час проживала по сусідству з ОСОБА_2 , яка померла в жовтні 2022 року. Підтримувала з нею добросусідські відносини. Також в с. Селище проживав син ОСОБА_2 - ОСОБА_1 , який після погіршення стану здоров`я матері на початку 2022 року переїхав до неї. ОСОБА_1 доглядав за матір`ю, вів з нею спільне господарство аж до її смерті.

Свідок ОСОБА_4 дав показання, що тривалий час проживав по сусідству з ОСОБА_2 в с. Селище Гніванської ТГ, яка померла в жовтні 2022 року. Також в с.Селище проживав син ОСОБА_2 - ОСОБА_1 , який після погіршення стану здоров`я матері переїхав до неї. ОСОБА_1 доглядав за матір`ю, вів з нею спільне господарство аж до її смерті. Постійно бачив ОСОБА_1 у подвір`ї матері.

Суд, вислухавши осіб, що беруть участь у розгляді справи, вивчивши та дослідивши матеріали цивільної справи, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується заява, об`єктивно й безпосередньо оцінивши зібрані в справі докази, встановив наступне.

Щодо встановлення юридичного факту про те, що померла ОСОБА_2 була матір`ю заявника, суд зазначає таке.

Згідно зі свідоцтвом про смерть від 17.10.2022 серії НОМЕР_1 ОСОБА_2 (а.с. 8), яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 її ім`я та по батькові вказано як ОСОБА_5 .

Відповідно до виписки від 08.08.2024 № 37 з погосподарської книги Селищенської сільської ради за 1964-1966 роки склад сім`ї ОСОБА_2 був наступний: чоловік ОСОБА_6 ; син ОСОБА_1 - заявник. При цьому ім`я та по батькові ОСОБА_2 указане як " ОСОБА_7 " (а.с. 15).

Згідно з випискою від 08.08.2024 № 38 з погосподарської книги Селищенської сільської ради за 1971-1973 роки склад сім`ї ОСОБА_2 був наступний: чоловік ОСОБА_6 ; син ОСОБА_1 - заявник. При цьому ім`я та по батькові ОСОБА_2 указане як " ОСОБА_8 " (а.с. 16).

У свідоцтві про народження заявника від 08.02.1965 серії НОМЕР_2 ім`я його матері зазначено як " ОСОБА_7 " (а.с. 9).

Водночас у свідоцтві про одруження від 13.02.1963 серії НОМЕР_3 відображено, що ОСОБА_6 одружився з ОСОБА_9 , 1936 року народження, яка взяла прізвище по чоловіку - ОСОБА_10 (а.с. 9).

Згідно з довідками, виданими старостою Селищенського старостинського округу вбачається, що ОСОБА_2 , ОСОБА_2 та ОСОБА_2 одна і та ж особа, а заявник - ОСОБА_1 є сином ОСОБА_2 (а.с. 12-13).

Як визначено в п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суди розглядають справи про встановлення фактів родинних відносин між фізичними особами.

Суд, оцінивши подані заявником докази вважає їх належними, допустимими, достовірними та достатніми, оскільки вони містять інформацію щодо предмета доказування, підтверджують існування обставин на які посилається заявник і на їх підставі можна встановити дійсні обставини справи, а також у своїй сукупності вони дають змогу дійти висновку про наявність обставин, які входять до предмета доказування. Згідно з законом, встановлення вказаного факту породжує юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав заявника, а саме: встановлення факту про те, що ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 була заявнику рідною матір`ю дає йому змогу реалізувати свої спадкові права.

Отже, з урахуванням встановлених обставин та норм для їх правового регулювання, суд дійшов висновку, що вимога встановити юридичний факт про те, що померла ОСОБА_2 була матір`ю заявника, є обґрунтованою, а тому підлягає задоволенню.

Щодо встановлення юридичного факту про те, що заявник ОСОБА_1 спільно проживав із спадкодавцем - своєю матір`ю ОСОБА_2 , суд зазначає таке.

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати заявника ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть від 17.10.2022 серії НОМЕР_1 (а.с. 8). Після її смерті відкрилась спадщина до складу якої входить земельна ділянка площею 0,3706 га для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Селищенського старостинського округу Гніванської міської ради Вінницького району Вінницької області, яка належала померлій на підстав акта на право власності на земельну ділянку виданого Тиврівською РДА від 27.03.2009 серії ЯЄ № 787433 (а.с. 11), де зазначено, що ОСОБА_2 є власником земельної ділянки площею 0,3706 га, кадастровий номер 0524585600:01:001:0288, у с. Селище Гніванської ТГ Вінницького району Вінницької області.

Відповідно до Акту, складеного комісією в складі депутата Гніванської міської ради Криницької О.В. та сусідів від 08.08.2024 (а.с. 14) слідує, що дійсно ОСОБА_1 проживав разом зі своєю рідною матір`ю ОСОБА_2 , 1935 р.н., яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом в одному будинку без реєстрації за адресою АДРЕСА_1 з лютого 2022 року по день її смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 , вели спільне господарство, та за якою ОСОБА_1 здійснював догляд.

Згідно з витягом з реєстру Гніванської територіальної громади від 18.09.2023 №2023/007483250 ОСОБА_1 18.09.2023 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 6).

Відповідно до витягу з реєстру Гніванської територіальної громади за період з 02.01.2023 по 14.08.2024 від 14.08.2024 № 386 ОСОБА_1 з 26.09.2018 по 18.09.2023 був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , а з 18.09.2023 по теперішній час за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 7)

Згідно з довідкою від 08.08.2024 № 380 виданої старостою Селищенського старостинського округу Гніванської міської ради ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживала та була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 з 1978 року до дня смерті, яка настала ІНФОРМАЦІЯ_1 . На день смерті ОСОБА_2 разом з нею проживав без реєстрації син - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с. 12)

Відповідно до довідки від 08.08.2024 № 381 виданої старостою Селищенського старостинського округу Гніванської міської ради ОСОБА_1 проводив поховання своєї матері ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 13).

На виконання ухвали від 19.08.2024 щодо витребування доказів, на адресу суду 04.09.2024 від приватного нотаріуса Смоляк Л.С. надійшла відповідь про те, що спадкова справа щодо майна померлої ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 - не заводилась, із заявами про прийняття або про відмову від прийняття спадщини до приватного нотаріуса ніхто не звертався.

Вищевказаними доказами підтверджується, що померла ОСОБА_2 до моменту смерті проживала за адресою: АДРЕСА_1 разом зі своїм сином ОСОБА_1 .

Крім того, факт проживання ОСОБА_1 разом зі своєю матір`ю ОСОБА_2 на момент смерті останньої доводиться показами свідків та вище переліченими доказами.

Відповідно до ст. 1268 ЦК України заявник є таким, що прийняв спадщину, оскільки заяву про відмову від спадщини він не подавав. Після смерті ОСОБА_2 її син ОСОБА_1 на протязі шести місяців вчасно не звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, а тому отримав роз`яснення (відмову) у вчинені нотаріальної дії (а.с. 4), в тексті якої вказано, що ОСОБА_1 не подав до приватного нотаріуса заяву про прийняття спадщини протягом шести місяців з дня смерті ОСОБА_2 та пропустив строки встановлені для прийняття спадщини.

Встановлення факту постійного проживання разом зі спадкодавцем на день смерті заявнику необхідно в подальшому для реалізації своїх спадкових прав.

Отже, з урахуванням встановлених обставин та норм для їх правового регулювання, суд дійшов висновку, що вимога встановити юридичний факт про те, що заявник ОСОБА_1 постійно проживав зі спадкодавцем - своєю матір`ю ОСОБА_2 на момент її смерті, є обґрунтованою, а тому підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно зі ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 2 ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Згідно з ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Згідно з роз`ясненнями викладеними у п.п. 2, 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику у справах спадкування" №7 від 30.05.2008 року, якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд про встановлення цих фактів. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини. Якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд з заявою про встановлення факту постійного проживання з спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не про встановлення факту прийняття спадщини.

Відповідно до ст. 1268, 1296 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. Спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину. Але, це положення закону треба сприймати у контексті статусу спадкоємця у певні проміжки часу, оскільки редакція даної норми має широкий зміст. Якщо особи не можуть довести свої права на спадщину, то відповідні факти, з якими пов`язується виникнення права на спадкування, встановлюються судом.

Місцем проживання фізичної особи згідно з ч. 1 ст. 29 ЦК України є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово.

Відповідно до ст. 2 та 3 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" громадянам України, а також іноземцям та особам без громадянства, які на законних підставах перебувають в Україні, гарантуються свобода пересування та вільний вибір місця проживання на її території, за винятком обмежень, які встановлені цим Законом. Місце проживання - житло з присвоєною у встановленому законом порядку адресою, в якому особа проживає, а також апартаменти (крім апартаментів у готелях), кімнати та інші придатні для проживання об`єкти нерухомого майна, заклад для бездомних осіб, інший надавач соціальних послуг з проживанням, стаціонарна соціально-медична установа та інші заклади соціальної підтримки (догляду), в яких особа отримує соціальні послуги.

Таким чином, відсутність реєстрації місця проживання заявника за місцем проживання спадкодавця не може бути доказом того, що він не проживав зі спадкодавцем, оскільки сама по собі відсутність такої реєстрації згідно з положеннями вищезазначеного закону не є абсолютним підтвердженням обставин про те, що спадкоємець не проживав зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.

За змістом п. п. 3.21., 3.22. глави 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року № 296/5 спадкоємець, який постійно проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України, він не заявив про відмову від неї. Відповідно до ч. 1 ст. 1221 ЦК України місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця. До спадкоємців, які на час відкриття спадщини постійно проживали спільно із спадкодавцем, встановлюється презумпція прийняття спадщини, яка може бути спростована лише шляхом подання ними заяви про відмову від спадщини до нотаріальної контори.

Суд, оцінюючи надані заявником докази вважає їх належними, допустимими, достовірними та достатніми, оскільки вони містять інформацію щодо предмета доказування, підтверджують існування факту постійного проживання заявника разом з його матір`ю ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , на момент відкриття спадщини.

Як вбачається з наданих суду доказів, заявником, як спадкоємцем першої черги доведено факт постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Інших належних та допустимих доказів на противагу вищезазначених висновків суду в ході судового розгляду не встановлено.

Керуючись ст. 259, 264, 265, 273, 293, 315, 354 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про встановлення факту родинних відносин та факту спільного проживання із спадкодавцем - задовольнити.

Встановити юридичний факт про те, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 в с. Селище Вінницького району Вінницької області була матір`ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , з матір`ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в АДРЕСА_1 , з лютого 2022 року до дня її смерті, яка сталася ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30-ти днів до Вінницького апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 30-ти днів із дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Іванець В. Д.