Рішення

від 18.09.2024 по справі 150/508/24

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

"18" вересня 2024 р.

Справа №150/508/24

Провадження по справі №2-о/150/58/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2024 року с. Мазурівка

Чернівецький районний суд Вінницької області в складі:

головуючої: судді Цимбалюк Л.П.,

при секретарі Савковій С.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа Управління праці та соціального захисту населення Могилів-Подільської РДА, про встановлення факту, що має юридичне значення, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до Чернівецького районного суду Вінницької області із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, зокрема, того, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_1 , 1945 року народження є однією особою. В обґрунтування даної заяви вказує, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер чоловік заявника, ОСОБА_2 , 1945 року народження. За життя, ОСОБА_2 , являвся інвалідом війни І групи. Після смерті останнього, заявник звернулась до Управління праці та соціального захисту населення Могилів-Подільської РДА щодо отримання посвідчення «Вдова інваліда війни». Однак отримала відмову в зв`язку з тим, що в свідоцтві про одруження, виданого 23.08.1964 містяться розбіжності у зазначенні імені, замість « ОСОБА_3 », зазначено « ОСОБА_3 ». Дані обставини стали підставою для звернення із даною заявою до суду

Заявник ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилась. В прохальній частині даної заяви вказала, що у зв`язку з інвалідністю, в судове засідання з`явитись не має можливості. Дані обставини підтвердила доданою до матеріалів заяви копією довідки МСЕК серії 10ААА №71078 від 16.12.2011. Просить дану заяву розглянути без її участі.

Заінтересованою особою - Управлінням праці та соціального захисту населення Могилів-Подільської РДА не забезпечено явку повноважного представника в судове засідання, скориставшись своїм правом, передбаченим ч.3 ст.211 ЦПК України, подано заяву про розгляд справи без участі представника управління. Проти заяви ОСОБА_1 не заперечують та просять заяву задоволити.

Частиною 3 статті 294 ЦПК України встановлено, що справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.

Так, відповідно до 1 ст.206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач визнати позов на будь якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Дослідивши та оцінивши в сукупності матеріали справи, суд, враховуючи визнання заінтересованою особою вимог, заявлених ОСОБА_1 , що не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, приходить до висновку, що заяву необхідно задоволити з огляду на наступне.

Згідно ст.2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до принципу диспозитивності цивільного судочинства (ст.13 ЦПК України) суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Частиною 7 ст. 19 ЦПК України визначено, що, окреме провадження призначене для розгляду справ про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов для здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Статтею 293 ЦПК України, передбачено, що суд розглядає в порядку окремого провадження також справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження чи відсутності неоспорювальних прав (ч.1 ст.293 ЦПК України).

Відповідно до положень п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» № 5 від 31.03.1995, в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Відповідно до листа Верховного Суду України від 01.01.2012 року «Судова практика розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення» зазначено, що перелік юридичних фактів, що підлягають встановленню в судовому порядку, наводиться у ст. 315 ЦПК і не є вичерпним. У судовому порядку можуть бути встановлені й інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не передбачено іншого порядку їх встановлення.

Така правова позиція узгоджується з думкою Пленуму Верховного Суду України, висловленою у п. п.1. 12 Постанови №5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення».

Встановлено, що 23 серпня 1964 року між ОСОБА_2 , 1945 року народження та ОСОБА_4 , 1945 року народження було укладено шлюб, що підтверджується копією свідоцтва про одруження серії НОМЕР_1 , виданого Борівською сільською радою Могилів-Подільського району, актовий запис №31. Після укладення шлюбу, заявник набула прізвище « ОСОБА_5 ».

Як вбачається із копії паспорта громадянина України серії НОМЕР_2 виданого 05 лютого 1998 року Чернівецьким РВУМВС України у Вінницькій області, заявник значиться як ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Зокрема в графі «сімейний стан» міститься відмітка про реєстрацію шлюбу з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Також, відповідно до копій довідки (дублікату) про присвоєння ідентифікаційного номера від 30.09.1999 та пенсійного посвідчення серії НОМЕР_3 від 16.07.2004, заявниця значиться саме як ОСОБА_1 , 1945 року народження.

Аналізуючи додані до заяви докази, суд дійшов висновку, що дійсно у свідоцтві про одруження серії НОМЕР_1 , виданого Борівською сільською радою Могилів-Подільського району, допущено помилку у написанні імені заявника, замість « ОСОБА_3 », зазначено « ОСОБА_3 », що підтверджується, зокрема копією паспорта громадянина України серії НОМЕР_2 , де в графі «сімейний стан» міститься відмітка про реєстрацію шлюбу з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Відтак, сумнівів у тому, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_1 , 1945 року народження, є однією особою не вбачається.

Відповідно до ст.319 ЦПК України, у рішенні суду повинно бути зазначено відомості про факт, встановлений судом, мету його встановлення, а також докази, на підставі яких суд установив цей факт.

Встановлення даного факту має для ОСОБА_1 юридичне значення, оскільки необхідне їй для отримання посвідчення «Вдова інваліда війни».

Доказами є будь які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими доказами; висновками експертів; показаннями свідків (ст.76 ЦПК України).

Відповідно до ч.1 ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до вимог ч.3 ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до вимог ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Частиною 6 статті 81 ЦПК України встановлено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Заявником відповідно до вимог ч.1 ст.81 ЦПК України належним чином доведено обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог щодо встановлення факту, що має юридичне значення.

Аналізуючи наведене, надані суду письмові докази у їх сукупності, враховуючи фактичні дані, які в них містяться, обставини, встановлені в судовому засіданні, суд приходить до висновку, що суду надано достатньо доказів для встановлення факту, що має юридичне значення, та необхідно заявнику для реалізації свого права.

За таких обставин, оскільки законом не визначено іншого, крім судового порядку встановлення факту, що має юридичне значення, який просить встановити заявник, підтверджується письмовими матеріалами справи, породжує юридичні наслідки, іншої можливості одержати або відновити документи, які посвідчують факт, що має юридичне значення, немає, тому суд приходить до висновку, що вимоги заявника є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. Спору про право суд не вбачає.

При винесенні рішення, суд керується статтею 13 ЦПК України, щодо розгляду судом справ в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи.

Вище викладене відповідно до ст.315 ч.1 п.1, ст.319 ЦПК України дає підстави суду для задоволення заяви.

Відповідно до положень частини сьомої статті 294 ЦПК України при ухваленні судом рішення судові витрати не відшкодовуються.

Керуючись ст., ст.263 - 265, 293, 294, 315, 319, 352-355 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву задоволити.

Встановити, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_1 , 1945 року народження, є однією особою.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

СУДДЯ: Л.П. ЦИМБАЛЮК