Справа № 947/22718/24
Провадження № 2/947/4719/24
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18.09.2024 року
Київський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді Куриленко О.М.
за участю секретаря Сопової А.Є.,
представника позивача ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та Одеської спеціалізованої біржі нерухомості про визнання дійсним договору купівлі-продажу,
ВСТАНОВИВ:
23 липня 2024 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив ухвалити рішення суду, яким визнати дійсним договір купівлі-продажу нерухомості за №97.12-820 від 26 грудня 1997 року про купівлю-продаж квартири АДРЕСА_1 , укладений на Одеській спеціалізованій біржі нерухомості між продавцями ОСОБА_5 , ОСОБА_4 та покупцем ОСОБА_2 та зареєстрований 13.01.1998 року комунальним підприємством «Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об`єктів нерухомості» за №53-стр. 152-кн. 258пр.
Свої вимоги мотивував тим, що 26.12.1997 року був укладений договір №97.12-820 купівлі-продажу нерухомого майна. За умовами договору ОСОБА_3 , ОСОБА_4 продали, а ОСОБА_2 придбав двохкімнатну квартиру загальною площею 51,8 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 .
Договір бувзареєстрований наОдеській спеціалізованійбіржі нерухомостів журналіреєстрації договорівпо об`єктамнерухомості відповіднодо ст.15ЗУ «Протоварну біржу»за №97.12-820від 26.12.1997р.,при йогоукладенні булоузгоджено всісуттєві умови,що необхіднідля укладаннядоговору купівлі-продажумайна,зокрема,щодо ціни,характеристик майна,передачі майнау власність,та відбулосяповне йоговиконання збоку сторін. На моментукладення зазначеноговище договору26.12.1997року увідповідності дост.15ЗУ «Протоварну біржу»,який діявна часвиникнення правовідносин,угоди,зареєстровані набіржі,не підлягалинотаріальному посвідченню.Зазначене положеннябуло відображенов біржовогодоговору,де зазначено,що угоди,зареєстровані набіржі непідлягають нотаріальномупосвідченню.Угода вважаєтьсяукладеною змоменту їїреєстрації набіржі. Саме з цих підстав вказаний вище договір було прийнято КП «ОМБТІ та РОН» у якості правовстановлюючого документу, та за позивачем, як покупцем, зареєстроване право приватної власності на квартиру за адресою АДРЕСА_2 , про що на договорі проставлена відмітка про реєстрацію під 53-стр. 152-кн. 258-пр від 13.01.1998 року.
У квітні 2024 року позивач дізнався про те, що всі угоди відносно об`єктів нерухомості підлягають нотаріальному посвідченню, позивач намагався звернутися до відповідачів з наміром оформити угоду купівлі-продажу відповідно до вимог чинного законодавства України, але відповідачів знайти не вдалось, у зв`язку з чим він позбавлений можливості у досудовому порядку оформити своє право власності на вказаний об`єкт нерухомості.
Ухвалою судді від 29.07.2024 року провадження по справі було відкрито в порядку спрощеного позовного провадження.
Особи, що беруть участь у справі, про час і місце судового розгляду сповіщені належним чином у порядку ст.ст. 128-130 ЦПК України.
Представник позивача ОСОБА_2 ОСОБА_1 у судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити.
Відповідачі ОСОБА_3 , ОСОБА_4 тапредставник Одеськоїспеціалізованої біржі у судове засідання не з`явились, про час та місце його проведення сповіщались належним чином, причини неявки суду не повідомили, заяв та клопотань про відкладення слухання справи від них до суду не надійшло.
При викладених обставинах суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності відповідачів, які сповіщені про розгляд справи належним чином, від яких не надійшло повідомлення про причини неявки, ухваливши заочне рішення у справі, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України, так як надані матеріали є повними і достатніми для розгляду справи у відсутності відповідача.
Суд, дослідивши матеріали справи, надані докази, вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Правовідносини між сторонами по справі є цивільно-правовими та урегульовані положеннями ЦК України у редакції 1963 року, який діяв на момент укладання договору купівлі-продажу вказаної квартири.
Судом встановлено, що 26.12.1997 року був укладений договір №97.12-820 купівлі-продажу нерухомого майна. За умовами договору ОСОБА_3 , ОСОБА_4 продали, а ОСОБА_2 придбав двох кімнатну квартиру загальною площиною 51,8 кв. м, яка розташована за адресою АДРЕСА_2 .
Вказана квартира належала відповідачам на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого УЖКГ Одеської міськради народних депутатів від 24.09.1997 року №15-4327, зареєстрованого в МБТІ м. Одеси 24.10.1997 року під №236пр стр23 реєстр. 53.
Договір було зареєстровано на Одеській спеціалізованій біржі нерухомості в журналі реєстрації договорів по об`єктам нерухомості відповідно до ст. 15 ЗУ «Про товарну біржу» за №97.12-820 від 26.12.1997 року, при його укладенні було узгоджено всі суттєві умови, що необхідні для укладання договору купівлі-продажу майна, зокрема, щодо ціни, характеристик майна, передачі майна у власність, та відбулося повне його виконання з боку сторін.
На момент укладення договору, 26.12.1997 року, відповідно до ст. 15 ЗУ «Про товарну біржу», який діяв на час виникнення правовідносин, угоди, зареєстровані на біржі, не підлягали нотаріальному посвідченню. Зазначене положення було відображено в біржового договору, де зазначено, що угоди, зареєстровані на біржі не підлягають нотаріальному посвідченню. Угода вважається укладеною з моменту її реєстрації на біржі.
Договір було прийнято КП «ОМБТІ та РОН» у якості правовстановлюючого документу, та за позивачем, як покупцем, зареєстроване право приватної власності на квартиру за адресою АДРЕСА_2 , про що на договорі проставлена відмітка про реєстрацію під 53-стр. 152-кн. 258-пр. від 13.01.1998 року.
Цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.
У разінедодержання вимоги закону про нотаріальнепосвідчення односторонньогоправочину такийправочин єнікчемним. Суд може визнати такий правочин дійсним, якщо буде встановлено, що він відповідав справжній волі особи, яка його вчинила, а нотаріальному посвідченню правочину перешкоджала обставина, яка не залежала від її волі (ст. 219 ЦК України).
Разом з тим, у відповідності зі ст. 227 ЦК України в редакції 1963 року, що діяла на момент виникнення правовідносин, при укладені договорів купівлі-продажу нерухомого майна потрібна нотаріальна форма договору, якщо хоча б одна зі сторін договору є громадянин України.
Згідно до ч. 2 ст. 47 ЦК України (у редакції 1963 року) та ст. 220 ЦК України (у редакції 2003 року), якщо одна зі сторін повністю або частково виконала договір, що підлягає нотаріальному посвідченню, а інша ухиляється від нотаріального посвідчення, суд вправі на вимогу однієї зі сторін визнати угоду дійсної.
Крім того, відповідно до ст. 15 Закону України «Про товарну біржу», біржовою операцією визнається угода, що відповідає сукупності зазначених умов, а саме: якщо вона являє собою куплю-продаж, допущений до обороту на товарній біржі, якщо її учасники - члени біржі, якщо вона зареєстрована на біржі не пізніше наступного за здійсненням угоди дня. Угода вважається укладеної з моменту її реєстрації на біржі.
Таким чином, сторони виконали всі умови договору купівлі-продажу, у результаті яких наступили юридичні наслідки, а саме одна сторона передала іншій квартиру.
Отже, докази щодо виконання умов договору купівлі-продажу нерухомого майна за договором від 26 грудня 1997 року ніким не спростовані та свідчать про те, що позивач є добросовісним набувачем нерухомого майна.
Відповідно до ст. 334 ЦК України право власності у набувача майна за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним.
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання, або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
За таких обставин, коли покупець передав гроші за куплену квартиру, а відповідачі передали їй у відповідь квартиру та правовстановлюючі документи, а позивач відповідно їх прийняла, та розпочала користуватися вказаною квартирою то суд на підставі ст. ст. 224-225 ЦК УРСР (в ред.1963 р.), які діяли на час домовленостей і існуючих правовідносин між сторонами, вважає, що відбулося повне виконання договору купівлі-продажу і право власності на куплене нерухоме майно підлягає захисту шляхом визнання правочину дійсним.
Отже, враховуючи всі вище викладенні обставини, суд приходить до висновку, що при укладанні договору сторони домовились щодо усіх істотних умов, всі дії сторін були спрямовані на встановлення цивільних прав та обов`язків, сторони мали вільне волевиявлення, необхідний обсяг цивільної дієздатності, таким чином є усі підстави для визнання договору дійсним.
Крім того, згідно з ст. 328 ЦК України,України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
З урахуванням вище вказаного, оцінивши всі докази в їх сукупності, суд вважає, що позов законний та обґрунтований, підлягає задоволенню шляхом визнання дійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна №97.12-820 від 26 грудня 1997 року.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 81, 280-283 ЦПК України, ст. 47 ч. 2 ст. 227 ЦК Україна у редакції 1963 року, ст. 220 ЦК України в редакції 2003 року, суд, -
ВИРІШИВ:
Позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 таОдеської спеціалізованоїбіржі нерухомостіпро визнаннядійсним договорукупівлі-продажу задовольнити.
Визнати дійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна за №97.12-820 від 26 грудня 1997 року про купівлю-продаж квартири АДРЕСА_1 , укладений на Одеській спеціалізованій біржі нерухомості між продавцями ОСОБА_5 , ОСОБА_4 та покупцем ОСОБА_2 та зареєстрований 13.01.1998 року комунальним підприємством «Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об`єктів нерухомості» за №53-стр. 152-кн. 258пр.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя: КуриленкоО.М.
Суд | Київський районний суд м. Одеси |
Дата ухвалення рішення | 18.09.2024 |
Оприлюднено | 20.09.2024 |
Номер документу | 121692681 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них купівлі-продажу |
Цивільне
Київський районний суд м. Одеси
Куриленко О. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні