Рішення

від 17.09.2024 по справі 518/1079/23

ШИРЯЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Ширяївський районний суд Одеської області

17.09.2024 Справа №: 518/1079/23 Провадження № 2/518/54/2024

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2024 року

Ширяївський районний суд Одеської області

головуючого судді: Тарасенка М.С.,

секретаря судового засідання Логвенюк О.М.,

розглянувши в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) до ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ), третя особа: Служба у справах дітей Ширяївської селищної ради (ЄДРПОУ 44222289) про позбавлення батьківських прав,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовними вимогами, в яких просить суд позбавити відповідача ОСОБА_2 батьківських прав, щодо його неповнолітніх дітей, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Свої позовні вимоги позивачка обґрунтувала тим, що вона перебувала у фактичних шлюбних відносинах з відповідачем ОСОБА_2 . Від цих відносин мають двох неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Спільне життя з відповідачем не склалось. Відповідач не спілкується з дітьми, ніяким чином не піклується, не проявляє заінтересованості в подальшій долі дітей, не цікавиться успіхами, станом здоровя, не піклується про фізичний і духовний розвиток дітей, їх навчання, підготовку до самостійного життя. Відповідач самоусунувся від виконання своїх батьківських обов`язків, матеріально не підтримує, тому на думку позивача, доцільно позбавити його батьківських прав.

Позивач надала заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце судового засідання повідомлений у встановленому законом порядку, відзиву на позов не подавав.

Представник третьої особи в судове засідання не з`явився, надав до суду заяву відповідно до якої просить розглянути справу за його відсутності.

Відповідно до ч.1 ст. 280 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки або якщо зазначені ним причини визнані неповажними, відповідачем не подано відзив, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів та ухвалити заочне рішення, у зв`язку з неподанням відповідачем відзиву, та відсутністю заперечень позивача щодо заочного розгляду справи, що відповідає положенням п. 3, п. 4 ч. 1 ст. 280 ЦПК України.

Оскільки всі учасники справи в судове засідання не з`явились, враховуючи положення ч.2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши письмові матеріали справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, розглянувши справу в межах заявлених вимог, приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Судом встановлено, що батьками неповнолітніх ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є ОСОБА_2 та ОСОБА_5 , що підтверджується копіями свідоцтв про народження.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_6 22 грудня 2021 року зареєструвала шлюб з ОСОБА_7 , що підтверджується копією свідоцтва про шлюб видане Ширяївським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Березівському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса).

Згідно довідки Ширяївської селищної ради Березівського району Одеської області №669 від 06.06.2023 року ОСОБА_1 разом із дітьми ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , та ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_7 проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до довідки Вознесенського відділу державної виконавчої служби у Вознесенському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) №16710 від 16.05.2023 року встановлено, що ОСОБА_1 дійсно не отримувала аліменти від ОСОБА_2 за період з 01.10.2020 року по 15.05.2023 року.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 відбуває покарання згідно Вироку Любашівського районного суду Одеської області від 11.06.2018 року за ст.. 187 ч.3 Кримінального кодексу України на 9 років позбавлення волі з конфіскацією майна у ДУ Вознесенській виправній колонії №72.

Згідно висновку Органу опіки та піклування Ширяївської селищної ради, орган опіки та піклування вважає недоцільним позбавляти батьківських прав ОСОБА_2 щодо його неповнолітніх дітей, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Висновок обґрунтований тим, що на адресу служби у справах дітей 28.05.2024 року надійшла заява - звернення від громадянина ОСОБА_2 , в якій останній просить врахувати те, що допущена ним помилка ,яка призвела його до позбавлення волі, не надає жодних підстав вважати його батьком, який відмовився від своїх батьківських прав. Також у своєму зверненні ОСОБА_10 наголошує, що любить своїх дітей та планує після звільнення з виправної колонії надати їм належне піклування і підтримку у подальшому їх житті. Відповідно до висновку комісією не встановлено факту ухилення ОСОБА_2 від виконання своїх обов`язків щодо виховання дітей. В діях батька вбачається заінтересованість в збереженні родинних відносин зі своїми дітьми. Так, як позбавлення батьківських прав є заходом крайнього впливу на осіб, які не виконують своїх батьківських обов`язків і повинен застосовуватись у випадках свідомого та умисного ухилення батька від виконання своїх батьківських обов`язків, та з урахуванням того, що такий захід буде застосований в інтересах дітей.

У відповідності до ст. 150 Сімейного Кодексу України батьки зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Відповідно ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» на батьків покладається відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки зобов`язані виховувати дітей, піклуватися про їх здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку їх природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Пунктом 2 частини 164 Сімейного Кодексу України передбачено, що підставою для позбавлення батьків або одного з них батьківських прав, може бути ухилення останніх від виконання своїх обов`язків по вихованню дітей, засудження за вчинення умисного злочину щодо дитини.

Позбавлення батьківських прав є заходом відповідальності батьків за невиконання або неналежне виконання ними своїх батьківських обов`язків. Головною метою такого заходу є захист інтересів малолітніх та неповнолітніх дітей і стимулювання батьків щодо належного виконання своїх обов`язків. Ухилення батьків від виховання дитини, як підстава позбавлення батьківських прав, можлива лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Пунктом 15 Постанови Пленуму Верховного суду України № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» від 30 березня 2007 року позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують , та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

При вирішенні питання щодо позбавлення батьківських прав необхідно впевнитися не лише в невиконанні батьком обов`язків по вихованню, а також встановити, що батько ухиляється від їх виконання свідомо, тобто, що він систематично, незважаючи на всі заходи попередження та впливу, продовжує не виконувати свої батьківські обов`язки.

Позбавлення батьківських прав відноситься до крайньої міри відповідальності, а це означає, що застосовується ця міра судом тоді, коли всі інші засоби впливу виявилися безрезультатними.

При розгляді даної справи судом не встановлено, що відповідач ухиляється від виконання батьківських обов`язків свідомо, тобто, що він систематично, незважаючи на всі заходи попередження та впливу, продовжує не виконувати свої батьківські обов`язки, оскільки такі обставини не підтверджені належними та допустимими доказами.

Умовою по ухиленню від обов`язків по вихованню дитини, як підстава позбавлення батьківських прав, передбачена п. 2. ч.1 ст. 164 СК України, може бути лише винна поведінка особи, свідоме нехтування нею своїми батьківськими обов`язками. Відповідні докази умисного ухилення від виконання батьківських обов`язків відповідача відносно своїх дітей в матеріалах справи відсутні.

Пунктом 18 вищевказаної постанови Пленуму Верховного Суду України передбачено право суду, зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось з батьків з урахуванням характеру, особи батька, а також конкретних обставин справи, відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність зміни ставлення до виховання дітей, поклавши на орган опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов`язків.

Відповідно до положень ст. 81 ч. 1 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог.

Стороною позивача не доведено, що поведінка відповідача відносно дітей є свідомим нехтуванням ним своїми батьківськими обов`язками.

Відповідно до ст. 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Декларацією прав дитини, прийнятою Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року (далі - Декларація), у принципі 6 проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості; малолітня дитина не повинна, крім тих випадків, коли є виняткові обставини, бути розлучена зі своєю матір`ю (батьком).

Позивач не довела та не надала суду доказів, в чому полягає захист інтересів дітей шляхом позбавлення їх батька по відношенню до них батьківських прав та доказів, які б безспірно свідчили про умисне ухилення відповідачем від виконання батьківських обов`язків відносно дітей.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що позбавлення батьківських прав у даному випадку є не доцільним, оскільки позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу, який за обставин, що склались, застосовувати не можна, а тому вважає за необхідне у позовній заяві відмовити.

У зв`язку з тим, що суд дійшов ґрунтовного висновку про відмову у задоволенні позову, судом не вбачається підстав для відшкодування судового збору.

На підставі викладеного, керуючись статтями 4-13, 76-89, 258-273 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

У задоволені позовних вимог ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) до ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ), третя особа: Служба у справах дітей Ширяївської селищної ради (ЄДРПОУ 44222289) про позбавлення батьківських прав - відмовити повністю.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга подається апеляційному суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя М.Тарасенко