Рішення

від 12.09.2024 по справі 766/6958/24

ХЕРСОНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №766/6958/24

Пров. №2/766/9874/24

12 вересня 2024 року м. Херсон

Херсонський міський суд Херсонської області в складі: головуючого судді Ус О.В., секретар судового засідання Петішкін О.О., за участі позивачки ОСОБА_1 та її представника за довіреністю, посвідченою судом ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань міського суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Херсонського закладу дошкільної освіти №23 Херсонської міської ради, Управління освіти Херсонської міської ради, третя особа: ОСОБА_3 про відшкодування моральної шкоди ,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, у якому просила стягнути з Управління освіти Херсонської міської ради на її користь моральну шкоду в розмірі 100 тис. грн.; судовий збір та витрати на правничу допомогу.

В обґрунтування позову вказала, що до початку повномасштабного вторгнення рф в Україну, працювала вихователем в Херсонському закладі дошкільної освіти №23 Херсонської міської ради, під час окупації міста Херсон виконувала свої обов`язки відповідно до посадової інструкції. З серпня 2022 року по 30.12.2022 року не отримувала заробітної плати. 30.12.2022 р. вона у мобільному додатку Вайбер отримала наказ «Про призупинення трудових відносин». Причиною для призупинення закладом з нею трудових відносин у наказі визначено «у зв`язку із здійсненням пропаганди у закладі освіти з метою сприяння здійсненню збройної агресії проти України, відкритим схилянням працівників закладу до роботи на окупаційну владу, встановленню та підтриманню окупаційного режиму». Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 04.10.2023 р. у справі №521/5172/23 скасовано вказаний наказ в частині призупинення трудових відносин, стягнуто середній заробіток за час вимушеного прогулу та заробітну плату. Вказує, що саме формулювання підстав призупинення трудових відносин завдало шкоди її репутації, оскільки таке формулювання є фактичним звинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 111-1 КК України. Вважає, що сукупність незаконних дій відповідача порушило трудові її права, відповідно завдало їй моральної шкоди, яку вона оцінює в 100 тис. грн.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 13.05.2024 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження та призначено судовий розгляд.

Позивачка та її представник в судовому засіданні позовні вимоги підтримали, просили їх задовольнити.

Представники відповідачів та третя особа в судове засідання повторно не прибули, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, про причини не явки суд не повідомляли, відзив не подавався.

Відповідно до ст. 280 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про час і місце судового засідання і від якого не надійшло повідомлення про поважність причин неявки, відповідач не подав відзив, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Суд ухвалив проводити заочний розгляд справи ухваливши заочне рішення.

За приписами ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини справи та відповідні ним правовідносини.

Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси у справі №521/5172/23 від 07.09.2023 року позов ОСОБА_1 до Херсонського закладу дошкільної освіти №23 Херсонської міської ради, Управління освіти Херсонської міської ради, ОСОБА_3 про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати та середнього заробітку за час вимушеного прогулу задоволено частково, скасовано наказ Херсонського закладу дошкільної освіти № 23 Херсонської міської ради від 30 грудня 2022 року за № 5 «Про призупинення дії трудових відносин» в частині призупинення трудових відносин з ОСОБА_1 ; стягнуто з Управління освіти Херсонської міської ради на користь ОСОБА_1 заробітну плату з серпня 2022 року по 30 грудня 2022 року в розмірі 35005,00 грн та середній заробіток за час вимушеного прогулу з 01 січня 2023 р. по 31 серпня 2023 р. в розмірі 56008,00 грн.

Постановою Одеського апеляційного суду від 16.01.2024 року рішення Малиновського районного суду м. Одеси у справі №521/5172/23 від 07.09.2023 року в частині відмови у стягненні витрат на правничу допомогу адвоката скасовано та в цій частині ухвалено нове рішення про часткове задоволення.

Позивачка, звертаючись до суду з позовом про стягнення моральної шкоди зазначає, що безпідставне звинувачення, яке наведено у скасованому судом наказі про призупинення дії трудових відносин, принизило її як сумлінного працівника, громадянина України, який пишається своїм українським походженням, є активною в проукраїнській позиції. Проте, наказом Відповідач її фактично звинуватив у скоєнні кримінального злочину, якого вона не вчиняла і відверте звинувачення в якому, по-перше, принижує її, скривджує уявлення про неї в очах оточуючих, а по-друге, нанівець зводить можливість працевлаштуватись в іншому місці.

Порядок відшкодування моральної шкоди у сфері трудових відносин регулюється статтею 237-1 КЗпП України, якою передбачено відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством. Зазначена норма права містить перелік юридичних фактів, що є підставою виникнення правовідносин щодо відшкодування власником або уповноваженим ним органом завданої працівнику моральної шкоди. При цьому, моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої (частина перша та пункт 2 частини другої статті 23 ЦК України).

За наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин (незаконного звільнення або переведення, невиплати належних йому грошових сум тощо) відшкодування моральної шкоди на підставі статті 237-1 КЗпП України здійснюється в обраний працівником спосіб, зокрема у вигляді одноразової грошової виплати. З огляду на природу інституту відшкодування моральної шкоди, цілком адекватними і самодостатніми критеріями визначення розміру належної потерпілому компенсації є морально-правові імперативи справедливості, розумності та добросовісності (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 27 лютого 2019 року , справа № 757/4906/15-ц).

Відповідно до ст.23,1167 ЦК Україниособа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає:

1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я;

2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів;

3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна;

4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Заст. 1167 ЦК Україниморальна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала:

1) якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки;

2) якщо шкоди завдано фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт;

3) в інших випадках, встановлених законом.

Відповідно до ст. 237-1 КЗпП України відшкодування роботодавцем моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав, у тому числі внаслідок дискримінації, мобінгу (цькування), факт якого підтверджено судовим рішенням, що набрало законної сили, призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Враховуючи, що рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 07.09.2023 року було скасовано наказ, який містив формулювання підстав призупинення трудових відносин, який завдав позивачці душевних страждань, сторонню відповідача факту заподіяння шкоди не спростовано, суд дійшов висновку про обґрунтованість доводів позивачки та задоволення позову в повному обсязі.

На підставі ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивачки підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1211,20 грн.

Що стосується вимог позивачки про стягнення витрат на правничу допомогу, то слід зазначити наступне.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат : 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою , включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно із ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов`язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов`язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов`язана зі справою.

Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом (професійна правнича допомога) робіт; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг; ціною позову та значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи та репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог співмірності, за клопотанням іншої сторони, суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Також діючим законодавством передбачено, що при визначенні розміру компенсації суду слід враховувати (а сторонам доводити) розумність витрат, тобто відповідність понесених стороною витрат складності, обсягу та характеру наданої адвокатом (іншим фахівцем) допомоги. На доведення обсягу наданої правової допомоги суду може бути надано як доказ докладний письмовий звіт адвоката у конкретній справі, адресований клієнту.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмету доказування по справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (наприклад, квитанція до прибуткового касового ордеру, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). При цьому недопустимими є документи, які не відповідають встановленим вимогам (наприклад, особисті розписки адвоката про одержання авансу).

05.03.2024 року між адвокатом Білою Т.В. та ОСОБА_1 укладено договір про надання правничої допомоги №12-пд/2024. Згідно додаткової угоди №2 до Договору №12-пд/2024 про надання правничої допомоги, сторонами погоджено розмір гонорару у разі отримання позитивного рішення суду в розмірі 10 тис. грн. Крім того, до позову додано звіт №2 ро надані послуги за договором №12-пд/2023 від 13.02.2023 р., за яким загальна вартість наданих послуг склала 8800,00 грн. З огляду на викладене, з відповідача підлягають стягненню витрати на правничу допомогу в розмірі 10 тис.грн.

Підстави для негайного виконання судового рішення відсутні.

Заходи забезпечення позову (заяви) судом не застосовувалися.

Рішення в повному обсязі складено 17 вересня 2024 року.

Керуючись ст. 11, 14, 16, 23, 1167 ЦК України, ст. 141, 258, 259, 264-265, 280-282 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Херсонського закладу дошкільної освіти №23 Херсонської міської ради (ЄДРПОУ 25649457, місцезнаходження: м.Херсон, пр-т Ушакова, буд. 58а), Управління освіти Херсонської міської ради (ЄДРПОУ 02146713, місцезнаходження: м.Херсон, вул. Воронцовська, буд. 15А), третя особа: ОСОБА_3 (місце роботи: АДРЕСА_2 ) про відшкодування моральної шкоди задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Управління освіти Херсонської міської ради (код юридичної особи 25649457, місцезнаходження: м.Херсон, вул. Воронцовська, буд. 15А) як розпорядника бюджетних видатків Херсонського закладу дошкільної освіти №23 Херсонської міської ради (ЄДРПОУ 02146713, місцезнаходження: м.Херсон, пр-т Ушакова, буд. 58а) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) моральну шкоду в розмірі 100 000,00 грн. (сто тисяч гривень 00 копійок).

Стягнути з Управління освіти Херсонської міської ради (код юридичної особи 25649457, місцезнаходження: м.Херсон, вул. Воронцовська, буд. 15А) як розпорядника бюджетних видатків Херсонського закладу дошкільної освіти №23 Херсонської міської ради (ЄДРПОУ 02146713, місцезнаходження: м.Херсон, пр-т Ушакова, буд. 58а) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 1211,20 грн., витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8800,00 грн., а разом 10011,20 грн. (десять тисяч одинадцять гривень двадцять копійок).

Заочне рішення суду може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України до Херсонського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складення повного тексту судового рішення. Якщо повне рішення не були вручено у день його складення, позивач має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження у випадку подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Апеляційна скарга подається до Херсонського апеляційного суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

СуддяО. В. Ус