Рішення

від 18.09.2024 по справі 288/1479/24

ПОПІЛЬНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 288/1479/24

Провадження № 2/288/423/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2024 року смт. Попільня

Попільнянський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді - Рудник М. І.,

з участю секретаря судових засідань - Колодяжної Н.В.,

представника позивача - ОСОБА_1 ,

відповідача - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Попільня Житомирської області цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , третя особа: Попільнянський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Житомирському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) про виключення відомостей про батьківство,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 (далі - відповідач), третя особа: Попільнянський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Житомирському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) про виключення відомостей про батьківство, в якому вказує, що ІНФОРМАЦІЯ_1 народилась ОСОБА_4 , батьком якої відповідно до вимог ст. 135 СК України, записано ОСОБА_3 за вказівкою матері.

17 вересня 2013 року були внесені зміни до актового запису цивільного стану, а саме: змінено прізвище дитини з « ОСОБА_5 » на « ОСОБА_6 », по батькові з « ОСОБА_7 » на « ОСОБА_8 » та змінено відомості про батька з ОСОБА_9 та ОСОБА_3 .

Позивач та відповідач не перебували у шлюбі, однак позивач вважав себе батьком дитини. Проте позивач не звертався з будь-якими заяви про запис його як батька дитини ОСОБА_4 .

Враховуючи поведінку відповідача в сторону позивача під час спільного проживання, а також після припинення відносин, у позивача з`явились сумніви щодо його батьківства відносно дитини ОСОБА_4 .

Позивач просить виключити відомості про його батьківство у відношенні ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з актового запису про народження № 9 від 28.08.2013 року, складеного Парипською сільською радою, зміни до якого внесені Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Попільнянського районного управління юстиції у Житомирській області та стягнути з відповідача судові витрати у виді судового збору та витрат на правничу допомогу.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просить задовольнити їх в повному обсязі.

Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги визнала, не заперечувала щодо їх задоволення та пояснила, що батьком її дитини є інший чоловік, а не позивач.

Відповідно до частини 4 статті 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Представник Попільнянського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Житомирському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) в судове засідання не з`явилась, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, згідно розписки про одержання повістки від 16 липня 2024 року, про причини неявки суд не повідомила, що не перешкоджає розгляду справи по суті на підставі наявних в справі доказів.

Суд, вислухавши представника позивача, відповідача, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, оцінивши в сукупності докази по справі, приходить до наступного висновку.

Як вбачається з свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого 17 вересня 2013 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Попільнянського районного управління юстиції у Житомирській області, батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , вказані ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , про що складено відповідний актовий запис № 9 /а.с. 6/.

Відповідно до Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про внесення змін до актового запису цивільного стану сформованого 07 червня 2024 року Попільнянським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Житомирському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), до Державного реєстру актів цивільного стану громадян внесено реєстраційний запис про народження ОСОБА_4 , номер актового запису 9, складений 28 серпня 2013 року Виконавчим комітетом Парипської сільської ради Попільнянського району Житомирської області, внесено відомості про визнання батьківства, дата внесення змін 17 вересня 2013 року, підстава внесення змін: спільна заява батьків, відомості про дитину: ОСОБА_5 змінено на ОСОБА_10 змінена на ОСОБА_8 , відомості про батька: ОСОБА_5 змінено на ОСОБА_6 , ОСОБА_7 змінено на ОСОБА_11 , ОСОБА_12 змінено на ОСОБА_13 /а.с. 7/.

У зв`язку з визнанням відповідачем позову питання про призначення судово-медичної молекулярно- генетичної експертизи не вирішувалось.

У відповідності до статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею 5 ЦПК України встановлено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Згідно статті 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно зі статтями 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення.

Статтею 121 Сімейного Кодексу України визначено, що права та обов`язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 цього Кодексу.

Вимогами статті 122 Сімейного Кодексу України встановлено, що дитина, яка зачата і (або) народжена у шлюбі, походить від подружжя. Походження дитини від подружжя визначається на підставі Свідоцтва про шлюб та документа закладу охорони здоров`я про народження дружиною дитини. Дитина, яка народжена до спливу десяти місяців після припинення шлюбу або визнання його недійсним, походить від подружжя.

Стаття 125 Сімейного Кодексу України визначає, що якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від матері визначається на підставі документа закладу охорони здоров`я про народження нею дитини. Якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається: 1) за заявою матері та батька дитини; 3) за рішенням суду.

Відповідно до положень статті 133 Сімейного Кодексу України, якщо дитина народилася у подружжя, дружина записується матір`ю, а чоловік - батьком дитини.

Проте, в судовому засіданні встановлено, що сторони не перебували у зареєстрованому шлюбі.

Як вбачається з частини 1 статті 126 Сімейного Кодексу України, походження дитини від батька визначається за заявою жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою. Така заява може бути подана як до, так і після народження дитини до органу державної реєстрації актів цивільного стану.

Згідно статті 136 Сімейного Кодексу України, особа, яка записана батьком дитини відповідно до статей 122, 124, 126 і 127 цього Кодексу, має право оспорити своє батьківство, пред`явивши позов про виключення запису про нього як батька з актового запису про народження дитини. У разі доведення відсутності кровного споріднення між особою, яка записана батьком, та дитиною, суд постановляє рішення про виключення відомостей про особу як батька дитини з актового запису про її народження. Оспорювання батьківства можливе лише після народження дитини і до досягнення нею повноліття. До вимоги чоловіка про виключення запису про нього як батька з актового запису про народження дитини позовна давність не застосовується.

У відповідності до п. 11 Постанови Пленуму ВСУ № 3 від 15.05.2006 р. «Про застосування судом окремих норм СК України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», оспорювання батьківства можливе тільки після реєстрації народження дитини і до досягнення нею повноліття. Оспорити батьківство має право особа, яка записана батьком дитини в Книзі реєстрації народжень (ст. 136 СК України) - шляхом пред`явлення позову про виключення відомостей про неї як батька з актового запису про народження дитини, а також жінка, яка народила дитину в шлюбі (ст. 138 СК України) - звернувшись з позовом про виключення із цього запису відомостей про її чоловіка як батька дитини. Предметом доказування в таких справах є відсутність кровного споріднення між особою, записаною батьком, і дитиною. У разі доведеності цієї обставини суд постановляє рішення про виключення оспорених відомостей з актового запису про народження дитини. Для вимог чоловіка про виключення відомостей про нього як батька з актового запису про народження дитини позовної давності не встановлено, а для вимог жінки про виключення з цього запису відомостей про її чоловіка як батька позовна давність становить один рік і її перебіг починається з дня реєстрації дитини.

Згідно до п. п. 20 п. 1 Розділу ІІІ Правил реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року № 52/2 з відповідними змінами, при вирішенні судом спорів про визнання батьківства, материнства, оспорювання батьківства чи материнства, встановлення фактів батьківства та материнства зміни до актових записів про народження вносяться відповідно до законодавства, яке регулює порядок внесення змін до актових записів цивільного стану.

Як вбачається з п. 2.13, п. 2.13.1 Наказу Міністерства Юстиції України від 12 січня 2011 року № 96/5 «Про затвердження Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання» встановлено, що підставою для внесення змін в актові записи цивільного стану є: рішення суду про визнання батьківства (материнства), усиновлення (удочеріння), про скасування раніше винесеного рішення суду про визнання батьківства, виключення відомостей про батька (матір) дитини з актового запису про народження, скасування або визнання усиновлення (удочеріння) недійсним, про визнання шлюбу недійсним, установлення неправильності в актовому записі цивільного стану та інші, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану.

Відповідно до п. 2.16.2 цих Правил за наявності рішення суду щодо оспорювання батьківства або материнства в актовому записі про народження дитини виправляються відомості, про які зазначено в рішенні суду.

В пункті 2.16.7 Правил зазначається, що на підставі рішення суду про внесення змін, доповнень або виправлень в актові записи цивільного стану вносяться відповідні зміни, які зазначені в рішенні суду.

Зі змісту п. 2.8 Правил слідує, що внесення змін до актового запису про народження дитини провадиться органом державної реєстрації актів цивільного стану України після вирішення судом питання щодо виключення з актового запису про народження дитини відомостей про батька.

Згідно із статті 3 «Конвенції про права дитини», прийнятої 44-ю сесією Генеральної Асамблеї ООН 20 листопада 1989 року (набрала чинності для України 27 вересня 1991 року), в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється як найкращому забезпеченню інтересів дитини.

За правилами статті 134 Сімейного Кодексу України, на підставі рішення суду орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до актового запису про народження, складеного органами державної реєстрації актів цивільного стану України, та видає нове Свідоцтво про народження.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_2 , як мати дитини ОСОБА_4 , вказала, що позивач ОСОБА_3 не є батьком її дитини і тому вона позовні вимоги визнає в повному обсязі та не заперечує проти їх задоволення.

Відповідно до частини першої статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частиною першою статті 81 Цивільного Процесуального Кодексу України встановлено, що кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частини другої статті 89 Цивільного Процесуального Кодексу України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Предметом доказування в таких справах є відсутність кровного споріднення між особою, яка записана батьком дитини та дитиною. У разі доведеності цієї обставини суд постановляє рішення про виключення оспорюваних відомостей з актового запису про народження дитини.

Таким чином, в суді знайшли своє підтвердження ті обставини, на які посилався позивач в обґрунтування свого позову, також враховуючи те, що позивач не є біологічним батьком дитини, також визнання позову відповідачем, тому суд приходить до висновку щодо задоволення даного позову у вказаній частині.

За змістом пункту 1 частини 2 статті 141 ЦПК України, судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Представник позивача при зверненні до суду також просить стягнути з відповідача понесені ним витрати на правничу допомогу.

Згідно статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до частини першої статті 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Пунктом 1, 2 частини другої статті 137 ЦПК України визначено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина третя статті 137 ЦПК України).

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо) (частина 8 статті 141 ЦПК України).

До матеріалів справи додано Договір про надання правової допомоги від 06 червня 2024 року /а.с. 11/, укладений між адвокатським бюро «Віктора Слівінського» далі -бюро та ОСОБА_3 далі - клієнт, Додаткову угоду № 1 до Договору про надання правової допомоги від 06.06.2024 року /а.с. 12/, Акт № 1 про надання і прийняття правничої допомоги від 14 червня 2024 року /а.с. 15/ та розрахунок /а.с. 14/.

Як вбачається з Акту № 1 про надання і прийняття правничої допомоги від 14 червня 2024 року, згідно договору про надання правової допомоги від 06.06.2024 року адвокат надав клієнту, а останній прийняв таку правничу допомогу: Вид робіт згідно договору: 1. Проведення вивчення та аналізу документів, наданих клієнтом, вивчення та аналіз судової практики, роз`яснень і коментарів; витрачено часу/вартість години робіт - 1 година, вартість робіт всього- 1000 гривень. 2. Надання роз`яснень та консультацій клієнту; витрачено часу/вартість години робіт-1 година, вартість робіт всього - 1000 гривень. 3. Підготовка позовної заяви та пакету документів для подачі позовної заяви і подача позовної заяви до суду; витрачено часу/вартість години робіт - 3 години, вартість робіт всього- 3000 гривень. 4. Участь у розгляді у суді з врахуванням часу прибуття до суду (авансовий платіж); витрачено часу/вартість години робіт-1 година, вартість робіт всього - 1000 гривень. Всього 6 годин - 6000 гривень /а.с. 15/. Що підтверджується також розрахунком від 06 червня 2024 року /а.с. 14/.

Згідно квитанції до платіжної інструкції на переказ готівки № 69 від 07 червня 2024 року, платник ОСОБА_3 , отримувач адвокатське бюро «Віктора Слівінського», призначення платежу надання правової допомоги згідно Договору та додаткової угоди № 1 від 06.06.2024 року, загальна сума 6000,00 гривень /а.с. 13/.

При визначенні суми відшкодування суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Так, у рішенні у справі «East/West Alliance Limited» v. Ukraine» («Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України) від 23 січня 2014 року в § 268 зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим, вказаний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження №14-382цс19).

Відповідно до статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).

Частиною четвертою, п`ятою статті 137 ЦПК України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідач не скористалась своїм правом заявити клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу і тому позов в частині заявлених вимог про стягнення витрат на правничу допомогу підлягає до задоволення та з відповідача належить стягнути на користь позивача витрати на правничу допомогу в розмірі 6000,00 гривень.

Також, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача суму сплаченого судового збору в розмірі 1211 гривень 20 копійок /а.с. 1/.

На підставі викладеного, керуючись Постановою Пленуму ВСУ № 3 від 15.05.2006 р. «Про застосування судом окремих норм СК України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів»; статтями 121, 122, 125, 133, 134, 136 Сімейного Кодексу України; статтями 4, 12, 13, 19, 23, 28, 48, 76, 78, 81, 128, 133, 141, 206, 258, 259, 263-265, 352, 354, 355 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , третя особа: Попільнянський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Житомирському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) про виключення відомостей про батьківство - задовольнити.

Виключити відомості про батьківство ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_2 , у відношенні ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з актового запису про народження № 9 від 28.08.2013 року, складеного Парипською сільською радою, зміни до якого внесені Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Попільнянського районного управління юстиції у Житомирській області.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_3 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , сплачений судовий збір в розмірі 1211 гривень 20 копійок та витрати на правничу допомогу в розмірі 6000 гривень 00 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Суддя Попільнянського

районного суду М. І. Рудник