Рішення

від 17.09.2024 по справі 303/5979/24

МУКАЧІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 303/5979/24

2/303/1127/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2024 року м. Мукачево

Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

у складі головуючої судді Курах Л.В.

секретар судового засідання Гейруш Л.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м.Мукачево цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальність «КЕЙ-КОЛЕКТ» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення суми 3% річних та інфляційних витрат,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовними вимогами про стягнення з відповідачів суми 3% річних в розмірі 59821,10 грн., суми нарахованих інфляційних втрат в розмірі 186457,01 грн.

Позов мотивовано тим, що 11 травня 2006 року між ОСОБА_1 (позичальник), та АКІБ «УкрСиббанк» було укладено Договір про надання споживчого кредиту №11003005001, за умовою якого ОСОБА_1 отримав кредит в іноземній валюті, у розмірі 65000,00 дол. США, зі сплатою відсотків за використання кредиту у розмірі 10,00 % річних.

У забезпечення виконання ОСОБА_1 зобов`язань за вказаним кредитним договором, 11 травня 2006 року між ОСОБА_2 та АКІБ «УкрСиббанк» укладено договір поруки №11003005001-П, згідно умов якого ОСОБА_2 зобов`язалася відповідати перед АКІБ «УкрСиббанк» в тому ж обсязі, що і ОСОБА_1 , зокрема, за повернення основної суми заборгованості, процентів за використання кредитних коштів, відшкодування можливих збитків, за сплату пені та інших штрафних санкцій, обумовлених кредитним договором, існуючих як на момент укладання договору і тих, що можуть виникнути в майбутньому.

У зв`язку з невиконанням відповідачами умов Договору про надання споживчого кредиту №11003005001, щодо сплати заборгованості ПАТ «УкрСиббанк» звернувся в суд із позовом про стягнення заборгованості.

Рішенням Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 13 грудня 2011 року (справа №2-3662/2011) було стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 боргу за кредитним договором 436606,70 грн...

11 червня 2012 року між ПАТ «УкрСиббанк» та ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ» було укладено Договір факторингу № 4, відповідно до умов якого ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ» набуло статусу Нового Кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які були боржниками ПАТ «УкрСиббанк», зокрема, і за Договором про надання споживчого кредиту №11003005001, договором поруки №11003005001-П.

Ухвалою Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 08 квітня 2014 року (справа №2-3662/2011) було замінено сторону виконавчого провадження з АКІБ "УкрСиббанк" на ТОВ "Кей-Колект".

ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ» зазначає, що загальна сума 3% річних та інфляційних втрат, понесених позивачем, внаслідок прострочення відповідачами сплати заборгованості за договором про надання споживчого кредиту, договором поруки, рішенням Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області за період з 01 серпня 2017 року по 23 лютого 2022 року становить 246278,11 грн., з яких 59821,10 грн. 3 % річних, 186457,01 грн. інфляційні втрати.

З урахуванням викладеного, позивач просив стягнути із відповідачів солідарно вказану суму заборгованості, а також судові витрати у розмірі 3694,17 грн..

Ухвалою суду від 18.07.2024 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

06.08.2024 року від представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Пітух В.І. надійшов відзив на позовну заяву, у якому вказав, що подану заяву вважають безпідставною та необґрунтованою, а заявлені вимоги такими, що не підлягають до задоволення. Просить продовжити строк для подання відзиву, оскільки доступ до матеріалів електроної справи представник позивача отримав в електронному суді 06.08.2024 року.

У судове засідання представник позивача не з`явилася, подала заяву про розгляд справи без їхньої участі, позовні вимоги підтримують в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, представник відповідача ОСОБА_3 подав заяву про розгляд справи без їхньої участі, в задоволенні позовної заяви просить відмовити.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явилася, подала заяву про розгляд справи без її участі, позов не визнає, у задоволенні позовних вимог просить відмовити.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень ЦПК України розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши та перевіривши наявні у справі докази, приходить до наступного висновку.

Судом встановлено та з матеріалів справи вбачається, що 11 травня 2006 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання споживчого кредиту №11003005001, відповідно до умов якого ОСОБА_1 отримав кредит в іноземній валюті в сумі 65000,00 дол. США, зі сплатою процентів, комісії і порядку і на умовах, визначених цим договором, на строк до 11.05.2013 року.

У забезпечення виконання зобов`язань ОСОБА_1 , разом із вищезазначеним Кредитним договором, 11 травня 2006 року, між ОСОБА_2 та АКІБ «УкрСиббанк» було укладено Договір поруки №11003005001-П, який згідно умов Договору поруки, зобов`язалася відповідати перед АКІБ «УкрСиббанк» в тому ж обсязі, що і ОСОБА_1 , зокрема, за повернення основної суми заборгованості, процентів за використання кредитних коштів, відшкодування можливих збитків, за сплату пені та інших штрафних санкцій, обумовлених кредитним договором.

Заочним рішенням Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 13 грудня 2011 року у справі №2-3662/2011 стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь АКІБ «УкрСиббанк» заборгованість за кредитним договором у сумі 436606,70 грн., судовий збір в сумі 1700,00 грн. та 120,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Ухвалою Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 08 квітня 2014 року замінено сторону виконавчого провадження по виконанню листа №2-3662/2011 з АКБ «УкрСиббанк» на її правонаступника ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ».

Рішенням Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 07 листопада 2017 року у справі №303/1936/16-ц позов із збільшеними позовними вимогами задоволено, визнано протиправними дії Товариства з обмеженою відповідальністю Кей-колект щодо реєстрації за ТзОВ Кей-колект права власності на переданий в іпотеку ОСОБА_2 житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 на підставі договору іпотеки №11003005001, посвідченого 11.05.2006 року ОСОБА_4 приватним нотаріусом Мукачівського міського нотаріального округу, в реєстрі за №2677.

Визнано протиправним та скасовано рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кобелєва А.М., про державну реєстрацію права власності за ТзОВ Кей-колект на житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , за індексним номером 27408335 від 23.12.2015 року.

Скасувано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис про державну реєстрацію права власності за ТзОВ Кей-колект на житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , за номером 12697464 від 23.12.2015 року.

Стягнуто із ТзОВ Кей-колект на користь ОСОБА_2 сплачений судовий збір у розмірі 1466 (одна тисяча чотириста шістдесят шість) гривень 80 копійок.

Постановою Закарпатськогоапеляційного судувід 20жовтня 2020року усправі №303/2983/19,апеляційну скаргузадоволено,рішення Мукачівськогоміськрайонного судувід 31жовтня 2019року скасовано.Позов ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю«Кей-Колект», Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк», ОСОБА_1 про визнання іпотеки припиненою та вилучення записів задоволено.

Визнано припиненою іпотеку згідно договору №11003005001, посвідченого 11 травня 2006 року приватним нотаріусом Мукачівського міського нотаріального округу Герцускі-Торжаш В.Л. за реєстром № 2677, укладеного між ОСОБА_2 та ПАТ «Укрсиббанк», правонаступником якого с ТОВ «Кей Колект».

Виключено записи з Державного реєтру речових прав на нерухоме майно та обтяжень записів про обтяження житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , внесених на підставі договору іпотеки №11003005001, посвідченого 11 травня 2006 року приватним нотаріусом Мукачівського міського нотаріального округу Герцускі-Торжаш В.Л. за реєстром №2677.

Постановою КЦС ВС від 06 липня 2022 року по справі №303/2983/19, змінено постанову Закарпатського апеляційного суду від 20 жовтня 2020 року.

Відповідно до ч. 4ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Зобов`язання виникають із підстав, передбачених статтею 11 ЦК України, зокрема із договорів.

За змістом положень статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 ЦК України).

Відповідно до частин 1, 2 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1глави 71 «Позика. Кредит. Банківський вклад» ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно з положеннями ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно із ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Положеннями ст.611 цього Кодексу передбачено, що в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч.1ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Частиною другою ст.625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, у статті 625ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення (договір чи делікт). Тобто, приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань.

За змістом цієї норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Саме такий висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду України, викладеній у постанові від 01.10.2014 року у справі № 6-113цс14, з якою погодилась Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.05.2018 року у справі № 686/21962/15-ц.

Відповідно до висновків, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 року у справі № 444/9519/12 від 04.07.2018 року у справі № 310/11534/13-ц, від 31.10.2018 року у справі № 202/4494/16-ц, якщо банк використав право вимоги дострокового повернення усієї суми кредиту, що залишилася несплаченою, а також сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 ЦК України, то такими діями кредитор на власний розсуд змінив умови основного зобов`язання щодо строку дії договору, періодичності платежів, порядку сплати процентів за користування кредитом. Кредитодавець втрачає право нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку у разі пред`явлення вимоги до позичальника про дострокове погашення боргу на підставі статті 1050 ЦК України. Разом з тим права та інтереси кредитодавця в таких правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Правовий аналіз положень статей 526, 599, 611, 625 ЦК України дає підстави для висновку про те, що наявність судового рішення про стягнення суми боргу за кредитним договором, яке боржник не виконав, не припиняє правовідносин сторін цього договору, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених статтею 625 цього Кодексу, за весь час прострочення. Зазначена позиція підтверджена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 року у справі № 310/11534/13-ц, від 04.06. 2019 року у справі № 916/190/18.

Відтак, у разі несвоєчасного виконання боржником грошового зобов`язання у нього в силу закону (частини другої статті 625 ЦК України) виникає обов`язок сплатити кредитору, поряд із сумою основного боргу, суму інфляційних втрат, як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов`язанням внаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати та три відсотки річних від простроченої суми.

У постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 року у справах № 703/2718/16-ц та № 646/14523/15-ц від 13.11.2019 року у справі №922/3095/18, від 18.03.2020 року у справі № 902/417/18 сформульовано висновки про те, що нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3% річних відповідно до статті 625ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання і ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника, зупинення виконавчого провадження чи виконання рішення суду про стягнення грошової суми.

Звернувшись до суду з позовом, ТОВ «Кей-Колект» просить стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 інфляційні втрати за період з 01 серпня 2017 року по 23 лютого 2022 року в сумі 186457,01 грн. та три відсотки річних від простроченої суми за період з 01 серпня 2017 року по 23 лютого 2022 року в сумі 59821,10 коп.

Частиною першою статті 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина перша статті 81 ЦПК України).

Таким чином, суд дійшов висновку, що у даних правовідносинах ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ» вчинило односторонній правочин щодо прощення боргу за кредитним договором у сумі 43617,87 дол.США про, що повідомлено позичальника ОСОБА_1 повідомленням від 05.02.2016 року №4965-731821, що підтверджується Постановою Верховного суду від 06.07.2022 року у справ №303/2983/19, однак суд підкреслює, що кредитор не надав суду доказів, що він вчинив такий односторонній правочин як відмова від прощення боргу, в зв`язку з чим відсутні правові підстави для солідарного стягнення з відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ» 3 % річних та інфляційних втрат за порушення виконання грошового зобов`язання.

У зв`язку з відмовою у задоволенні позову, судові витрати відповідно до ст. 141 ЦПК України покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 76, 81, 141, 258, 259, 263-265, 273, 354, 355 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальність «КЕЙ-КОЛЕКТ» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення суми 3% річних та інфляційних витрат - відмовити.

Рішення суду набирає законноїсилипіслязакінчення строкуподанняапеляційноїскарги всімаучасникамисправи,якщоапеляційнускаргу небулоподано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальність «КЕЙ-КОЛЕКТ» (01103, вул. Менделєєва, буд.12, офіс 94/1, м. Київ, код ЄДРПОУ 37825968).

Відповідачі: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ); ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ).

Представник відповідача ОСОБА_1 ОСОБА_3 ( АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ).

Головуюча Л.В.Курах