Ухвала

від 17.09.2024 по справі 361/7520/24

БРОВАРСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 361/7520/24

Провадження № 1-кп/361/1069/24

17.09.2024

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2024 року м. Бровари

Броварський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючої судді - ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,

прокурора - ОСОБА_3 ,

обвинуваченого - ОСОБА_4 ,

захисника - ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Бровари Київської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024111130001709 від 05 липня 2024 року, за обвинуваченням

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Бровари Київської області, громадянина України, українця, з середньою освітою, офіційно не працюючого, неодруженого, не має на утриманні малолітніх дітей, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого

- 11 лютого 2011 року Броварським міськрайонним судом Київської області за ч. 2 ст. 186 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки,

- 03 березня 2016 року Броварським міськрайонним судом Київської області за ч. 2 ст. 186 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років,

- 30 листопада 2022 року Броварським міськрайонним судом Київської області за ч. 3 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років,

у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України -

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Броварського міськрайонного суду Київської області перебуває обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України.

У судовому засіданні захисник заявила клопотання про закриття цього кримінального провадження на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України з підстав втрати чинності закону, яким встановлена кримінальна протиправність діяння, так як 09 серпня 2024 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів".

Обвинувачений ОСОБА_4 зазначив, що не заперечує проти закриття відносно нього кримінального провадження на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України, підтримав клопотання свого захисника.

Прокурор у судовому засіданні не заперечував щодо закриття кримінального провадженняна підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України.

Заслухавши клопотання захисника, врахувавши думку учасників судового провадження, суд дійшов такого.

Так, 09 серпня 2024 року набрав законної сили Закон України "Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів". Зокрема цим законом викладено нову редакцію статті 51 КУпАП, де частинами 1, 2 визначено, що дрібним викраденням чужого майна шляхом крадіжки є викрадення майна, вартість якого на момент вчинення правопорушення не перевищує двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до пункту 5 підрозділу ХХ Податкового кодексу України якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації злочинів або порушень, для яких сума неоподаткованого мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 Податкового кодексу України для відповідного року.

При цьому, підпунктом 169.1.1 статті 169 розділу IV Податкового кодексу України визначено, що податкова соціальна пільга дорівнює 50% розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), установленому законом на 1 січня звітного податкового року.

Відповідно до Закону України «Про державний бюджет України на 2024 рік» прожитковий мінімум для працездатної особи на 1 січня 2024 складає 3 028 грн 00 коп., а згідно з Закону України «Про державний бюджет України на 2024 рік» прожитковий мінімум для працездатної особи на 1 січня 2023 складав 2 684 грн 00 коп. А отже, сума соціальної пільги у 2024 році становить 1 514 грн 00 коп. (3 028 грн : 50% = 1 514 грн 00 коп.), а в 2023 році становила 1 342 грн 00 коп. (2 684 грн : 50% = 1342 грн 00 коп.).

Це вказує, що для кваліфікації правопорушення адміністративного чи кримінального (не розмір штрафу як покарання) неоподатковуваний мінімум у 2024 року становить 1 514,00 грн.

Отже, два неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в розумінні ст. 51 КУпАП станом на 01.01.2024 складає 3 028,00 грн.

Статтею 58 Конституції України передбачено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 КК України закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.

Згідно з частинами 1, 3 ст. 479-2 КПК України суд здійснює судове провадження щодо діяння, кримінальна протиправність якого була встановлена законом, що втратив чинність, у загальному порядку, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння, суд зупиняє судовий розгляд і запитує згоду обвинуваченого на закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 4-1 частини першої статті 284 цього Кодексу. Суд закриває кримінальне провадження на цій підставі, якщо обвинувачений проти цього не заперечує. За відсутності згоди обвинуваченого та в разі, якщо судом встановлено вчинення ним діяння, кримінальна протиправність якого була встановлена законом, що втратив чинність, суд постановляє ухвалу про закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 1-2 частини другої статті 284 цього Кодексу. Якщо судом не встановлено, що обвинуваченим вчинено діяння, кримінальна протиправність якого була встановлена законом, що втратив чинність, суд ухвалює виправдувальний вирок.

Відповідно до п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КК України кримінальне провадження закривається в разі, якщо втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.

З обвинувального акту вбачається те, що ОСОБА_4 інкриміновано повторне таємне викрадення чужого майна (крадіжки), вчинене в умовах воєнного стану, а саме за ч. 4 ст. 185 КК України за подіями, які мали місце 04 липня 2024 року в сумі 1 423,29 грн; 05 липня 2024 року в сумі 1 025,33 грн; 13 липня 2024 року в сумі 997,86 грн.

Аналізуючи наведені положення законів (пункти 3.1., 3.2.), слід дійти висновку, що відбулась втрата чинності закону, шляхом прийняття нового закону і відповідно визначення нових меж між адміністративним правопорушенням (дрібної крадіжки) та кримінальним правопорушенням (крадіжки). Бо наразі не є кримінально карним діянням - викрадення чужого майна, вартість якого становить до 3 028,00 грн, ураховуючи положення ст. 5 КК України.

З цих підстав, ураховуючи положення статті 5 КК України, судом має бути прийнято рішення в порядку, передбаченому п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КК України, бо вартість викраденого майна відповідно до обвинувального акту менша, ніж верхня межа для притягнення особи до адміністративної відповідальності.

А отже, ураховуючи наявність згоди обвинуваченого, клопотання захисника підлягає задоволенню, а кримінальні провадження закриті через втрату чинності закону, яким встановлювалась кримінальна протиправність діяння.

Вирішуючи питання щодо заходу забезпечення кримінального провадження у виді запобіжного заходу, суд наголошує, що до обвинуваченого ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою. Оскільки судом прийнято рішення про закриття кримінального провадження, відповідно до вимог статтей 132, 133, 377 КПК України запобіжний захід у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 підлягає скасуванню, а останній - звільненню з під варти в залі суду.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

Судові витрати в провадження відсутні.

Питання речових доказів суд має вирішити в порядку, який визначено ст. 100 КПК України.

Слід урахувати, що закриття кримінального провадження з підстав, які передбачені п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України, за своїм змістом, не є підставами, які реабілітують особу, а отже і відсутні підстави для роз`яснення обвинуваченому положень Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду».

Керуючись статтями 7, 100, 124 - 128, 284, 350, 369-372, 376, 395, 479-2 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Кримінальне провадження № 12024111130001709 від 05 липня 2024 року за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України - закрити на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України з підстав втрати чинності закону, яким встановлена кримінальна протиправність діяння.

Запобіжний захід щодо обвинуваченого ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою - скасувати, звільнивши останнього з-під варти в залі суду негайно.

Речові докази:

- цифрові носії інформації - три диски формату «DVD-R», які знаходяться в матеріалах кримінального провадження, - залишити в матеріалах кримінального провадження.

Ухвала може бути оскарженою до Київського апеляційного суду протягом семи днів з дня її проголошення, шляхом подання апеляційної скарги через Броварський міськрайонний суд Київської області.

Суддя ОСОБА_1