Постанова

від 18.09.2024 по справі 481/963/23

МИКОЛАЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

18.09.24

22-ц/812/1457/24

Справа №481/963/23

Провадження № 22-ц/812/1457/24

Доповідач в апеляційній інстанції Яворська Ж.М.

П О С Т А Н О В А

Іменем України

17 вересня 2024 року м. Миколаїв

Миколаївський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ

головуючого - Яворської Ж.М.,

суддів: Базовкіної Т.М., Царюк Л.М.,

із секретарем судового засідання - Богуславською О.М.,

за участі позивача - ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження

апеляційну скаргу

ОСОБА_2

на ухвалу Казанківського районного суду Миколаївської області від 13 серпня 2024 року, постановлену у приміщенні цього ж суду головуючим суддею Іщенко Х.В., дата складання повного тексту невказана, у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору - Новобузька міська рада Баштанського району Миколаївської області, про усунення перешкод в користуванні майном

В С Т А Н О В И В:

17 травня 2023 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору - Новобузька міська рада Баштанського району Миколаївської, про усунення перешкод в користуванні майном.

Обґрунтовуючи позовні вимоги вказував, що у його власності перебуває майно - гараж площею 27 кв.м. розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Поряд із його гаражем, за адресою: АДРЕСА_2 , розташована нежитлова будівля належна ОСОБА_2 , яка використовується останньою як магазин.

Відстань поміж стінками його будівлі та будівлі відповідача складає один метр. З лицевої частини поміж будівлями наявна цегляна стіна, яка слугує у якості огородження їх дворів від вулиці. Однак відповідач без правових на те підстав, не маючи жодного дозволу, без погодження з ним, самовільно, між своєю будівлею і його будівлею та стінкою цегляного забору, біля задньої стіни будівлі гаража, між будівлями збудувала цегляну стіну (перестінок), покрила дах між цими стінами, вирізала у стінці своєї будівлі прохід зі свого магазину і облаштувала там господарче приміщення.

Вказана забудова унеможливлює (блокує) доступ Позивача до стіни свого гаража сусідньої із будівлею Позивача, та відповідно унеможливлює обслуговування будівлі гаража, його фундаменту, стіни, відмостки, і покрівлі.

Крім того, 10 червня 2022 року та 17 червня 2022 року за вини відповідача у вказаній вище самовільно облаштованій поміж стінами будівель коморі відбулося дві пожежі, які були припинені тільки завдяки діям служби МНС м. Новий Буг. Від пожежі обгоріла стіна його гаражу, було знищено і пошкоджено його майно, яке перебувало у гаражі та йому були заподіяні значні матеріальні збитки.

В результаті пожежі також була пошкоджена покрівля «комори», яку відповідач відновила, і продовжує нею користуватись. На зауваження демонтувати самовільно збудовані перестінки і покрівлю надавши доступ до гаражу не реагує.

Відтак, у нього виникають складнощі пов`язані із неможливістю обслуговування будівлі свого гаражу, оскільки самовільно збудовані відповідачем цегляна стіна (перестінок) та покрівля, не дають можливості доступу до обгорілої стіни гаражу і здійснити її ремонт, як і ремонт відмостки, даху, та здійснювати його необхідне поточне обслуговування.

Враховуючи вищевикладене, позивач просив усунути перешкоди у користуванні гаражем та земельною ділянкою біля нього за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом зобов`язання ОСОБА_2 демонтувати (знести) за власний рахунок самовільно збудовану цегляну стіну.

23 травня 2024 року на адресу суду першої інстанції від представника позивача надійшло клопотання про призначення судової будівельно-технічної експертизи.

Мотивуючи клопотання вказував, що позивач ставить перед судом вимоги про усунення перешкод у користуванні своїм майном і демонтаж відповідачем самочинно збудованої стіни і покриття між будівлями, а відповідач стверджує, що вказана добудова є частиною її власності і не є самозабудовою.

Тому, з врахуванням предмету спору та обставин справи, відносин, що склалися між сторонами, беручи до уваги, що для повного, всебічного, об`єктивного розгляду та вирішення справи необхідно дослідити всі докази, які потребують спеціальних знань в області будівництва, наявні підстави для проведення судової будівельно-технічної експертизи, оскільки питання, зазначені у клопотанні стосуються предмету спору, вирішують законність дій та рішень відповідачів у справі, та в інший спосіб, без спеціальних знань, які має експерт, з`ясувати обставини справи, що мають значення, неможливо.

Враховуючи викладене просив призначити у справі судову будівельно-технічну експертизу, виконання експертизи доручити експертам установи Миколаївського відділення Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України, яке розташоване за адресою : 54009, м. Миколаїв, вул. Генерала Карпенка, 27.

Ухвалою Казанківського районного суду Миколаївської області від 13 серпня 2024 року призначено у справі судову земельно-технічну експертизу на вирішення якої поставлено запропоновані стороною позивача питання:

- Чи відповідає об`єкт - магазин по АДРЕСА_1 технічній документації та вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва (містобудівним, протипожежним, санітарно-гігієнічним, тощо)? Якщо не відповідають, то в чому полягають невідповідність?

- Чи є наявна позад будівель гаража позивача i магазина відповідача прибудова у виді цегляної стіни (перестінок), окремим елементом (добудовою), чи єдиним цілим з магазином відповідача? Чи мають вони єдиний фундамент, чи зведені з однорідних матеріалів, та чи зведені в один чи різний час?

- Чи є покрите дахом між стінами гаража позивача i магазина відповідача господарче приміщення «комора» (санвузол) приміщенням єдиним цілим з магазином відповідача чи добудовою?

- Чи були порушені норми БДН об`єкту нерухомості відповідачем ОСОБА_2 , а саме магазину за адресою: АДРЕСА_1 і чи були порушені межі земельної ділянки, на який розташований гараж за адресою : АДРЕСА_1 , який належить на праві власності ОСОБА_1 , під час його будівництва, чи була самовільно прибудована до магазину комора?

- Яким чином облаштоване покриття даху між стінами гаража позивача i магазина відповідача господарчого пpимiщeння «комора» (санвузол)? Яким чином закріплений цей дах , шляхом опори на окрему стіну, що належить відповідачу, чи шляхом приєднання до стіни гаража належного позивачу?

- Чи має господарче приміщення «комора» (санвузол) магазина відповідача свою окрему стіну, належну вiдпoвiдaчy ? Чи є спільною стіною стіна гаража позивача згідно технічної документації i фактично?

- До якого виду робіт (нове будівництво, реконструкція, капітальний ремонт тощо) належать фактично виконані відповідачем будівельні роботи щодо побудови стіни позаду будівель i облаштування покриття між стінами будівель позивача i відповідача на об`єкті ?

- Яка загальна площа самочинно збудованих приміщень об`єкт - магазин по АДРЕСА_2 ?

- Чи вважається зазначене майно самочинним будівництвом в розумінні ст.376 ЦПК України?

- Чи призвело будівництво вказаного об`єкта до нераціональної забудови населеного пункту - Новий Буг Миколаївської області, невідповідності збудованого об`єкту нерухомості -встановленим вимогам законодавства, а також питань безпеки під час експлуатації вже: збудованого об`єкта, екологічної, пожежної та санітарно-епідеміологічної безпеки?

- Чи призводить здійснене у вказаному населеному путей самочинне будівництво відповідача порушення передбачених законодавством прав та інтересів громадян та відповідних органів місцевого самоврядування?

Проведення експертизи просить долучити експертам установи Миколаївського відділення Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України , яке розташоване за адресою : 54009, м. Миколаїв, вул. Генерала Карпенка, 27 .

У розпорядження експертів надати матеріали цивільної справи №481/963/23, в якій мається технічні паспорти на магазин по АДРЕСА_1 , на садибний ( індивідуальний ) житловий будинок АДРЕСА_2 та витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, з якого вбачається, що ОСОБА_2 , має у власності земельну ділянку, кадастровий номер 4824510100:03:061:0023, площею 0,1 га , а також технічний паспорт на гараж по АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 , витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності на гараж, загальною площею 27 кв.м., який знаходиться за адресою по АДРЕСА_1 , власником якого є ОСОБА_1 , свідоцтво про право власності від 22.10.2007 року про те, що нежитлова будівля, гараж , адреса об`єкта АДРЕСА_1 , власником якого є ОСОБА_1 , форма власності приватна, частки 1/1, а також надано рішення від 14.07.2023 року № 621 ХХVII сесія VIII скликання Новобузької міської ради Миколаївської області, з якого вбачається, що надано дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення безоплатно у приватну власність земельної ділянки орієнтовною площею 0,0100 га для будівництва індивідуального гаражу за адресою: АДРЕСА_1 .

Попереджено експертів про кримінальну відповідальність за ст. ст. 384, 385 КК України.

Роз`яснено сторонам положення ст. 109 ЦПК України про наслідки ухилення від участі в експертизі, а саме: у разі ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з`ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.

Оплату за проведення експертизи покладено на позивача.

Провадження у справі зупинено на час проведення експертизи.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду першої інстанції ОСОБА_2 посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просила про її скасування та направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

В обґрунтування доводів посилалась на те, що вона не змінювала проект конструкції виробничої будівлі магазину за АДРЕСА_3 , збудованого в 2004 році, який вона разом із житловим будинком та земельними ділянками придбала у 2017 році, тоді як ОСОБА_1 набув право власності на самочинно збудований гараж в порушення вимог ст. 376 ЦК України, оскільки земельна ділянка не була відведена для цієї мети, без відповідних документів, які давали право виконувати будівельні роботи.

За такого, позивач позбавлений права на призначення експертизи, а тому клопотання представника позивача не може бути задоволено.

Крім того, зазначала про поручення допущені позивачем, а саме не залучено до участі у справі продавця вказаного нерухомого майна

Правом на подачу відзиву позивач та третя особи не скористалися.

У судове засідання відповідач та третя особа не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Зважаючи на приписи статті 128, 130, частини 2 статті 372 ЦПК України колегія суддів визнала повідомлення учасників справи, які не з`явилися належним, а неявку такою, що не перешкоджає розгляду справи, оскільки у матеріали справи є достатніми для проведення судового розгляду.

Колегія суддів не прийняла до розгляду телефонограму про відкладення розгляду справи, оскільки не є можливим ідентифікувати особу, яка передала інформацію.

Позивач у судовому засіданні апеляційну скаргу не визнав, просив залишити її без задоволення, а оскаржувану ухвалу без змін.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, позивача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Згідно частини 1, 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до положень частин 1,2,5 статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Предметом позову в даній справі є вимоги позивача про усунення перешкод у користуванні гаражем та земельною ділянкою біля нього.

Частинами 1-3 статті 12 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Аналізуючи дану статтю слід зазначити, що судова експертиза, як один із засобів доказування, сприяє всебічному, повному й об`єктивному дослідженню обставин справ, постановленню законних і обґрунтованих судових рішень.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про судову експертизу" судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з наданням висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.

Статтею 102 ЦПК України передбачено, що висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права. Висновок експерта може бути підготовлений на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи. Висновок експерта викладається у письмовій формі і приєднується до справи. Суд має право за заявою учасників справи або з власної ініціативи викликати експерта для надання усних пояснень щодо його висновку. У висновку експерта повинно бути зазначено: коли, де, ким (ім`я, освіта, спеціальність, а також, за наявності, свідоцтво про присвоєння кваліфікації судового експерта, стаж експертної роботи, науковий ступінь, вчене звання, посада експерта), на якій підставі була проведена експертиза, хто був присутній при проведенні експертизи, питання, що були поставлені експертові, які матеріали експерт використав. Інші вимоги до висновку експерта можуть бути встановлені законодавством. У висновку експерта має бути зазначено, що він попереджений (обізнаний) про відповідальність за завідомо неправдивий висновок, а у випадку призначення експертизи судом - також про відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків. Якщо експерт під час підготовки висновку встановить обставини, що мають значення для справи, з приводу яких йому не були поставлені питання, він має право включити до висновку свої міркування про ці обставини.

Питання, які ставляться перед експертом, мають бути сформульовані чітко, ясно і таким чином, щоб вони виключали неоднозначне їх розуміння й тлумачення та відповідали тим об`єктам і матеріалам, які направляються на експертизу.

Недопустимим є порушення перед експертом питань, рішення яких не спрямовано на встановлення даних, що входять до предмета доказування у справі.

Згідно з частиною 1 статті 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.

Приписами частин 3-6 статті 103 ЦПК України передбачено, що при призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. Суд з урахуванням обставин справи має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза). Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом. Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз`яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов`язаний мотивувати таке відхилення або зміну. Питання, які ставляться експерту, і його висновок щодо них не можуть виходити за межі спеціальних знань експерта.

Відповідно до частин 1,5 статті 104 ЦПК України про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи. В ухвалі про призначення експертизи суд попереджає експерта про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від виду та змісту правовідносин, які виникли між сторонами, від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (подібні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17, провадження № 14-144цс18; від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16, провадження № 12-187гс18; від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц, провадження № 14-338цс18; від 11 вересня 2019 року у справі № 487/10132/14-ц, провадження № 14-364цс19; від 06 квітня 2021 року у справі № 925/642/19, провадження № 12-84гс20 та інших).

Відповідно до частини першої статті 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Як наголошено в рішенні Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003 правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

Суд може визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, однак зобов`язаний встановити обставини, які підлягають доказуванню і зобов`язаний вжити всіх необхідних заходів з метою встановлення істини. Принцип змагальності не виключає необхідності всебічного та повного дослідження всіх обставин справи задля встановлення об`єктивної істини та об`єктивного вирішення справи.

Із аналізу вказаних норм вбачається, що судова експертиза призначається у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

Експертиза, призначена судом, є одним із засобів встановлення або оцінки фактичних обставин справи і тому складає невід`ємну частину судової процедури та призначається у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування (рішення ЄСПЛ у справі "Дульський проти України" (заява № 61679/00 від 01 червня 2006 року).

Предметом позову в цій справі є вимоги позивача про усунення перешкод у користуванні гаражем та земельною ділянкою біля нього.

Постановляючи ухвалу про призначення судової експертизи, суд першої інстанції правильно зазначив, що для з`ясування обставин, що мають значення для справи необхідні спеціальні знання, а також те, що експертиза у цій справі не проводилася.

Ураховуючи вищевикладене, колегія суддів уважає, що вирішення цього клопотання направлено на забезпечення повного і об`єктивного встановлення обставин справи, а призначення експертизи відповідає вимогам частини 1 статті 103 ЦПК України.

Доводи апеляційної скарги про те, що відповідач не змінювала проект конструкції виробничої будівлі магазину за АДРЕСА_3 , збудованого в 2004 році, який вона разом із житловим будинком та земельними ділянками придбала у 2017 році, не заслуговують на увагу, оскільки фактично є заперечення на пред`явлений до апелянта позов.

Аргументи апеляційної скарги про необхідність залучення до участі у справі колишньої власниці магазину колегія суддів відхиляє, оскільки питання про склад учасників справи вирішується під час проведення підготовчого судового засідання судом першої інстанції, а не при вирішенні питання про призначення судової експертизи у справі.

Переглядаючи оскаржувану ухвалу, апеляційний суд не вбачає, що внаслідок призначення судової експертизи, порушуються права відповідача, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Апеляційна скарга не містить доводів стосовно зупинення провадження у справі.

За вказаних обставин, колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала постановлена з дотриманням норм процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, апелянтом не наведено обґрунтованих доводів які могли б бути підставою для скасування ухвали суду, а тому відповідно до вимог статті 375 ЦПК України апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала суду першої інстанції - залишенню без змін.

Враховуючи, що справа по суті спору не розглядалась, питання щодо розподілу судових витрат за подачу апеляційної скарги не вирішується.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 381, 382 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а ухвалу Казанківського районного суду Миколаївської області від 13 серпня 2024 року без змін.

Постанова набирає законної сили з дня прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду за наявності передбачених статтею 389 ЦПК України підстав протягом тридцяти днів з дня складення її повного тексту.

Головуючий Ж.М. Яворська

Судді Т.М. Базовкіна

Л.М. Царюк

Повний текст постанови складено 18 вересня 2024 року.