Рішення

від 04.06.2024 по справі 757/46546/21-ц

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/46546/21-ц

пр. 2-2263/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2024 року Печерський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді - Соколова О.М.

при секретарі судових засідань - Проскурні А.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в м.Києві цивільну справу № 757/46546/21-ц за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна», треті особи: Приватний нотаріус Краматорського міського нотаріального округу Баженова Лариса Василівна, Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрлогістика» про визнання права власності на суми страхової виплати та стягнення суми, -

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2021 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до суду із позовом до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна» (далі -відповідач, ПрАТ «СК «Універсальна»), треті особи: Приватний нотаріус Краматорського міського нотаріального округу Баженова Лариса Василівна, Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрлогістика», в якому просила визнати за нею право власності на 1/3 частину на суми страхової виплати, що належить позивачу за законом після смерті її сина ОСОБА_2 ; стягнути з відповідача на користь позивача 34 000,00 грн. загальної суми заборгованості по страховій виплаті, 18 043,68 грн. - пені, 2 537,42 грн. - 3 % річних, 3066,00 грн. - штрафних санкцій передбачених п. 5.2.3 у розмірі 0,01 % за кожен день затримки, 5 035,40 грн. - інфляційних втрат; моральну шкоду у сумі 50 000,00 грн. та судові витрати у розмірі 1 126,80 грн.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що 26 жовтня 2018 року внаслідок дорожньо-транспортної пригоди загинув її син ОСОБА_2 який був працевлаштований у ТОВ "УКРЛОГІСТИКА" та був застрахований особою у Страховій Компанії «Універсальна», відповідно до Генерального Договору обов`язкового особистого страхування від нещасних випадків на транспорті №5110/290/000247 від 30.07.2018 року.

16.09.2019 року приватним нотаріусом Краматорського міського нотаріального округу була відкрита спадкова справа, відповідно до якої, ОСОБА_1 є спадкоємцем на 1/3 майна, що залишилось після смерті її сина, у тому числі й на 1/3 суми страхової виплати.

Вказує, що неодноразово зверталася до відповідача із запитами, щодо причин ненадання приватному нотаріусу суми страхової виплати, яка підлягала виплаті в порядку спадкувань однак відповідач відмовляється виплачувати страхову виплату, посилаючись на відсутність постанови про закриття кримінальної справи або рішення судових органів щодо остаточно з`ясування причин настання нещасного випадку внаслідок якого загинув син позивача ОСОБА_2 01.08.2020 року приватним нотаріусом Баженовою Л.В було видано постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії за № 273/02-31, відповідно до якої, свідоцтво про право на спадщину не може бути виданим через неотримання відповіді щодо розміру страхової виплати від ПРАТ «Страхова компанія «Універсальна».

Станом на серпень 2021 року кримінальна справа щодо встановлення винуватої особи внаслідок дій якої загину в син позивача ОСОБА_2 триває, у зв`язку з чим відповідач вважає, що має право не виплачувати страхову виплату.

На підставі викладеного, просила задовольнити позов.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 14.09.2021 року заяву ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна», треті особи: Приватний нотаріус Краматорського міського нотаріального округу Баженова Лариса Василівна, Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрлогістика» про визнання права власності на суми страхової виплати та стягнення суми залишено без руху.

06.10.2021 року на виконання ухвали Печерського районного суду м. Києва від 14.09.2021 року позивачем усунуто вказані недоліки.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 12.10.2021 у справі відкрито провадження за правилами спрощеного провадження, з повідомленням сторін та призначено судове засідання для розгляду справи по суті.

19.01.2022 року на адресу суду від третьої особи приватного нотаріуса Баженової Л.В. надійшла заява про розгляд справи без її участі.

02.02.2022 року на адресу суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до змісту якого останній заперечує протии позову, вказав, що оскільки в період з 26.10.2018 року до 24.01.2022 року відповідач не отримав постанову про закриття кримінального провадження, яка є необхідним документом для здійснення страхового відшкодування, то строк для прийняття рішення про здійснення страхового відшкодування чи вмотивованої відмови у здійсненні страхового відшкодування продовжується до моменту отримання всіх необхідних відомостей і документів - в тому числі постанови про закриття кримінального провадження. Зазначив, що відповідно до пп.7.1.1. п. 7.1 Договору обовязкового особистого страхування від нещасних випадків на транспорті підставою для відмови Страховика у страховій виплаті є навмисні дії СТрахувальника або Застрахованого спрямовані на настання страхового випадку. Щодо вимог про стягення штрафних санкцій та пені вказує, що позивач звернулася поза строками позовної давності, оскільки відповідно до ст. 258 ЦК України позовна давність в один рік застосовуєься, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені), разом з тим, позивачем розраховано пеню за період з 26.10.2018 року по 25.08.2019 року. До того ж, вказав, що позивачем не надано доказів завдання їй мральної шкоди, підтвердження сильних душевних хвилювань, страждань, фізичного та психологічного болю. На підстав викладеного, просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

28.06.2023 року на адресу суду від представника відповідача надійшла заява про розгляд справ без участі представника відповідача, вказала, що відповідач заперечує протии задоволення позовних вимог в повному обсязі.

05.07.2023 року на адресу суду від представника позивача надійшла заява про збільшення позовних вимог.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва занесенною до протоколу судового засідання без виходу до нарадчої кімнати від 04.06.2024 року відмовлено у задоволенні заяви позивача про витребування доказів.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва занесенною до протоколу судового засідання без виходу до нарадчої кімнати від 04.06.2024 року повернуто заяву про збільшення позовних вимог, оскільки подана після першого судового засідання (19.01.2022 року) у порушення приписів пункту 2 частини другої статті 49 ЦПК України, при цьому справа розглядається у порядку спрощеного позовного провадження, а клопотання про поновлення строку, встановленого законом, одночасно із заявою про збільшення розміру позовних вимог не було подано, як це передбачено частиною четвертою статті 127 ЦПК України.

У судове засідання позивач не з`явилася, про місце день і час розгляду справи повідомлялася належним чином, причини неявки не повідомила, разом з тим, в прохальній частині позовної заяви просила здійснювати розгляд справи без її участі.

У судове засідання представник відповідача не з`явився, про місце день і час розгляду справи повідомлявся належним чином, причини неявки не повідомив

Треті особи у судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином.

Згідно з ч. 1 ст. 174 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом, що є правом учасників справи.

Як встановлено, частиною 8 статті 178 ЦПК України, у разі ненадання учасником розгляду заяви по суті справи у встановлений судом або законом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до п.1 ч. 3 ст. 223 ЦПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

За наведених обставин, суд, приходить до висновку про розгляд справи у відсутність учасників на підставі наявних в ній доказів.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За змістом ч.1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст.5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Так, матеріалами справи встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер син позивача ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження від 02.10.2000 року, виданного Калінінським відділом реєстрації актів громадянського стану м.Донецька, Донецької області та копією свідоцтва про смерть Серії НОМЕР_1 від 12.01.2019 року виданного Святошинським районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві (а.с. 8-10).

30.07.2018 року між ПрАТ «СК «Універсальна» та ТОВ «Укрлогістика» було укладено генеральний договір обов`язкового особистого страхування від нещасних випадків на транспорті №5110/290/000247 за яким Страховик зобов`язався відшкодувати шкоду заподіяну Страхувальнику пов`язану із життям, здоров`ям і працездатністю (а.с.23).

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 був застрахований особою у Страховій Компанії «Універсальна», відповідно до Генерального Договору обов`язкового особистого страхування від нещасних випадків на транспорті №5110/290/000247 від 30.07.2018 року.

Так, відповідно до листа ГУ НП у Львівській області Кам`янка-Бузький відділ поліції Жовківське відділення поліції від 05.12.2018 року вих.. № 11522/52/8-18 встановлено, що 26.10.2018 року близько 21.13 год. на автодорозі М-06 «під`їзд до м. Львів з сторони а-д «Київ-Чоп», в межах с. Малехів, Жовківського району, Львівської області, невстановлений автомобіль здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , після чого залишив місце події. Внаслідок даного ДТП ОСОБА_2 отримав тілесні ушкодження, та був доставлений в КМК ЛШМд, де від отриманих травм помер (а.с. 24).

16.02.2019 року приватним нотаріусом Краматорського міського нотаріального округу була відкрита спадкова справа, відповідно до якої, ОСОБА_1 є спадкоємцем на 1/3 майна, що залишилось після смерті її сина, у тому числі й на 1/3 суми страхової виплати.

З матеріалів справи вбачається, що сума страхової виплати в межах страхової суми, відповідно до Генерального Договору обов`язкового особистого страхування від нещасних випадків на транспорті №5110/290/000247 від 30.07.2018 року, у випадку смерті Застрахованої особи ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , складає 102 000,00 грн. (а.с.20).

Відповідно до частини першої статті 1229 ЦК України страхові виплати (страхове відшкодування) спадкуються на загальних підставах.

Згідно зі статтями 1216, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців), складу спадщини входять усі права і обов`язки, що належали спадкодавцю на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно зі статтею 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до матеріалів справи, позивач звернулася до відповідача із заявою про страхову виплату, надала всі документи, які вимагав відповідач, окрім свідоцтва про право на спадщину.

Зазначене свідоцтво не було видане приватним нотаріусом, оскільки відповідачем не надано інформації щодо суми страхової виплати, яка повинна бути включена до свідоцтва про право на спадщину, на підставі викладено нотаріусом було видано постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії за № 273/02-31 (а.с.11).

Відповідно до частини третьої статті 1296 ЦК України відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Тлумачення ст.ст.990, 991 ЦК України, ч.2 ст. 8, ч.1 ст. 25 ЗУ «Про страхування» свідчить, що обов`язок страховика здійснити виплату страхового відшкодування страхувальнику виникає у разі, якщо такий страховий випадок передбачений умовами договору страхування.

Відповідно до правової позиції що міститься у постанові Верховного Суду України від 23.04.2012 року у справі № 6-101цс11, обов`язок страховика здійснити виплату страхового відшкодування страхувальнику виникає у разі, якщо такий страховий випадок прямо передбачений умовами договору страхування.

Статтею 8 ЗУ «Про страхування» передбачено, що страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов`язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій собі.

За змістом ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій сторон (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Необхідною умовою виникнення обов`язку страховика за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності осіб, які на відповідній правовій підставі володіють транспортними засобами, є настання страхового випадку (п. 17 Постанова Пленуму Вищого спеціалізованого суду № 4 від 01.03.2013 Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки).

За змістом ст. 991 ЦК України страховик має право відмовитися від здійснення страхової виплати у разі:1) навмисних дій страхувальника або особи, на користь якої укладено договір страхування, якщо вони були спрямовані на настання страхового випадку, крім дій. пов`язаних із виконанням ними громадянського чи службового обов`язку, вчинених у стані необхідної оборони (без перевищення її меж), або щодо захист) майна, життя, здоров`я, честі, гідності та ділової репутації; 2)вчинення страхувальником або особою, на користь якої укладено договір страхування, умисного кримінального правопорушення, що призвів до страхового випадку; 3)подання страхувальником завідомо неправдивих відомостей про об`єкт страхування або про факт настання страхового випадку; 4)одержання страхувальником повного відшкодування збитків за договором майнового страхування від особи, яка їх завдала; 5)несвоєчасного повідомлення страхувальником без поважних на те причин про настання страхового випадку або створення страховикові перешкод у визначенні обставин, характеру та розміру збитків.

Так, матеріали справи не містять жодних доказів, що позивач, як вигодонабувач вчинила будь-яку з дій, що б були підставою для відмови у виплаті страхового відшкодування.

Право позивача як спадкоємця застрахованої особи на отримання страхового відшкодування передбачено як договором, так і законом.

Відповідно до наведених положень закону договір страхування надає право третій особі (вигодонабувачу) вимагати від страховика здійснити страхову виплату на свою користь, тобто наділяє вигодонабувача правами страхувальника, хоча і не покладає на нього обов`язків останнього.

Згідно ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема:відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до матеріалів справи, 18.11.2020 року позивач отримала лист відповідь за № 4864/13-003 у якому зазначено те, що відповідно до генерального договору обов`язкового особистого страхування від нещасних випадків на транспорті за № 5110/2901» 247, у зв`язку із смертю сума страхового відшкодування складає 102 000.00 грн. Ця ж сума зазначена у пункті 3.2 Договору страхування. Разом з тим, страхове відшкодування шкоди, завданої потерпілому, виплачується за кожним страховим випадком, що настав протягом періоду дії відповідного договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності в межах ліміту відповідальності страховика (МТСБУ), з урахуванням умов, зазначених у статті 9 та пункті 19.1 статті 19 Закону № 1961-IV.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. При безпідставній відмові у виплаті страхового відшкодування, крім наслідків передбачених договором, страховик, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу страхувальника зобов`язаний сплатити йому суму страхової виплати з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ст. 526, ч. 2 ст. 625 ЦК України).

Спори, пов`язані із страхуванням, вирішуються в порядку, передбаченому чинним законодавством України, як витікає зі змісту ст. 45 Закону України «Про страхування».

Способом захисту порушеного права в силу цивільного процесуального законодавства, є, зокрема, звернення до суду з позовом.

Відмову страховика у страховій виплаті може бути оскаржено страхувальником в судовому порядку (ст. 26 Закону України «Про страхування»).

Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Великої Палат Верховного Суду від 4 липня 2018 року у справі № 755/18006/15-ц, у випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов`язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди. Цей страховик хоч і не завдав шкоди, але є зобов`язаним суб`єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди у передбаченому Законом № 1961-IV порядку.

Відповідно до п.п.27.3 та 27.4 ст.27 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхових відшкодовує моральну шкоду, заподіяну смертю фізичної особи, її чоловіку (дружині) батькам (усиновлювачам) та дітям (усиновленим). Загальний розмір такого страхового відшкодування (регламентної виплати) цим особам стосовно одного померлого становить мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законодавством на день настання страхового випадку, і виплачується рівними частинами.

Відповідно до матеріалів справи позивач за законом має право на 1/3 частину від загальної суми страхової виплати (102 000,00 грн.), а саме 34 000,00 грн.

За таких обставин, позовні вимоги ОСОБА_3 про стягнення з Страхової компанії «Універсальна» 34 000,00 грн. загальної суми заборгованості по страховій виплаті, 18 043,68 грн. - пені, 2 537,42 грн. - 3 % річних, 3 066,00 грн. - штрафних санкцій передбачених п. 5.2.3 у розмірі 0,01 % за кожен день затримки, 5 035,40 грн. - інфляційних втрат - є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, внаслідок порушення її прав.

Згідно ч.3 ст.23 ЦК України, моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Згідно ст.1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала: якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.

Пунктами 1,3 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» №4 від 31.03.1995 визначено, що встановлене Конституцією та законами України право на відшкодування моральної (немайнової) шкоди є важливою гарантією захисту прав і свобод громадян та законних інтересів юридичних осіб. Тому суди повинні забезпечити своєчасне, у повній відповідності із законом, вирішення справ, пов`язаних з відшкодуванням такої шкоди. Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та чим він при цьому керувався, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Ураховуючи конкретні обставини справи, характер та обсяг страждань, яких зазнала позивач, слід дійти висновку про наявність достатніх правових підстав для стягнення на користь позивача з відповідача 50 000,00 грн. на відшкодування моральної шкоди.

Згідно ч. ч. 1, 3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Відповідно до частини третьої ст. 12, частини першої, шостої ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

За вказаних обставин та відповідних норм законодавства, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог.

Усі інші пояснення сторін, їх докази і аргументи не спростовують висновків суду, зазначених в цьому судовому рішенні, їх дослідження та оцінка судом не надало можливості встановити обставини, які б були підставою для ухвалення будь-якого іншого судового рішення.

В зв`язку з задоволенням позову в повному обсязі, судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 1 126,82 грн. відповідно до ст. 141 ЦПК України покладаються на відповідача.

Керуючись Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно- правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст.ст. 2, 15, 16, 526, 611, 625, 990, 991, 1215, 1218, 1229, 1268, 1296 ЦК України, ст. ст.1-23,76-81, 89, 95, 131, 141, 258-259, 263-265, 279, 352, 354, 355 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна», треті особи: Приватний нотаріус Краматорського міського нотаріального округу Баженова Лариса Василівна, Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрлогістика» про визнання права власності на суми страхової виплати та стягнення суми - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/3 частину суми страхової виплати, що належить позивачу за законом після смерті її сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна» на користь ОСОБА_1 34 000,00 грн. загальної суми заборгованості по страховій виплаті, 18 043,68 грн. - пені, 2 537,42 грн. - 3 % річних, 3 066,00 грн. - штрафних санкцій передбачених п. 5.2.3 у розмірі 0,01 % за кожен день затримки, 5 035,40 грн. - інфляційних втрат.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 50 000,00 грн.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна» на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1 126,82 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги через Печерський районний суд м. Києва до Київського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 .

Відповідач: Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «УНІВЕРСАЛЬНА», адреса: 01133, м. Київ, бул. Лесі Українки, буд. 9, код ЄДРПОУ: 20113829.

Третя особа 1: Приватний нотаріус Краматорського міського нотаріального округу Баженова Лариса Василівна: 84313, Донецька обл., м. Краматорськ, вул. Богдана Хмельницького, буд. 34.

Третя особа 2: Товариство з обмеженою відповідальністю «УКРЛОГІСТИКА», адреса: 03058, м. Київ, вул. Гарматна, буд. 39-В, код ЄДРПОУ: 36040006.

Суддя О.М. Соколов