Ухвала

від 10.09.2024 по справі 761/28558/24

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 11-cc/824/5799/2024 Слідчий суддя в 1-й інстанції: ОСОБА_1

Категорія: ст. 170 КПК Доповідач: ОСОБА_2

Єдиний унікальний номер: № 761/28558/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2024 року місто Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючої судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі судового засідання ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу представника ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 07 серпня 2024 року, -

за участю:

прокурора - ОСОБА_8 ,

представника - ОСОБА_7 ,

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 07.08.2024 року задоволено клопотання прокурора першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами Бюро економічної безпеки України Офісу Генерального прокурора ОСОБА_8 та накладено арешт на майно, яке було вилучене 29.07.2024 року в ході проведення обшуку за місцем мешкання ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_1 , а саме на мобільний телефон IPhone 13 чорного кольору з метою забезпечення його зберігання як речового доказу, заборонивши вчиняти дії щодо користування, володіння та розпорядження вказаним майном.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, представник ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу у якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 07.08.2024 року та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора.

Щодо пропуску строку на апеляційне оскарження апелянт зазначає, що з копією оскаржуваного рішення ознайомився 15.08.2024 року, а подана апеляційна скарга 20.08.2024 року.

Автор апеляційної скарги зазначає, що оскаржувана ухвала постановлена з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону.

В матеріалах клопотання відсутня інформація, яка б свідчила, що даний мобільний телефон був знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберіг на собі його сліди або містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Разом з тим, ОСОБА_6 надав для огляду мобільний телефон під час проведення обшуку.

Заслухавши доповідь судді, доводи представника, який підтримав подану апеляційну скаргу та просив її задовольнити у повному обсязі, доводи прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив ухвалу слідчого судді залишити без змін, вивчивши матеріали судового провадження, та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Як вбачається з матеріалів судового провадження, що Головним підрозділом детективів Бюро економічної безпеки України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 72024001510000003 від 24.04.2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

Досудовим розслідуванням зазначено, що службові особи Державної установи «Інститут нейрохірургії ім. акад. А.П. Ромоданова» Національної академії медичних наук України (код ЄДРПОУ 02011930, надалі - Інститут нейрохірургії), за результатами проведених відкритих торгів з особливостями уклали з ТОВ «Кона-Трейдинг» (код ЄДРПОУ 44384991) наступні договори:

- 26.06.2023 договір № 202 на поставку нейроендоскопічних систем на суму 16 970 000 грн.;

- 26.06.2023 договір № 203 на поставку систем для краніотомії за ціною 5 974 773 грн.

Згідно з специфікаціями до вказаних договорів виробником поставлених систем значиться компанія Ескулап АГ, Німеччина, яка є дочірньою компанією виробника «В. Braun Melsungen AG», при цьому, TOB «Кона-Трейдинг» не є офіційним представником чи дистриб`ютором.

З метою реалізації виконання вищевказаних договірних зобов`язань, службові особи ТОВ «Кона-Трейдинг» придбали у ТОВ «Б. Браун Медікал Україна», засновником якого є безпосередньо виробник компанія В. Braun Melsungen AG., наступний товар:

- 26.06.2023 - 2 комплекти нейроендоскопічної системи за ціною 11 441 226 грн.

- 31.07.2023 - 3 комплекти системи для краніотомії з живленням від мережі за ціною 4 010 687 грн.

Відповідно ланцюга постачання систем для краніотомії з живленням: ТОВ «Б. Браун Медікал Україна» завезло товар (імпорт) на суму 2 662 383 грн., реалізувало ТОВ «Кона-Трейдинг» на суму 4 010 686 грн., після чого ТОВ Кона-Трейдинг» реалізувало Інституту нейрохірургії в сумі 5 974 773 грн. (завищення ціни - 1 964 087 грн.)

Згідно з ланцюгом постачання нейроендоско пічних систем: ТОВ «Б. Браун Медікал Україна» завезло товар (імпорт) на суму 9 834 048 грн., реалізувало ТОВ «Кона-Трейдинг» на суму 11 441 224 грн., після чого ТОВ Кона-Трейдинг» реалізувало Інституту нейрохірургії в сумі 16 970 000 грн. (завищення ціни - 5 528776 грн.)

Враховуючи викладене, вбачається завищення вартості придбаного вищевказаного медичного обладнання по ланцюгу постачання на суму 7 492 863 грн.

Відомості щодо необґрунтованого завищення вартості медичного обладнання підтверджують висновком аналітичного продукту Департаменту аналізу інформації та управління ризиками БЕБ від 13.06.2024.

Відповідно до матеріалів та інформації ДСР НПУ від 05.07.07.2024 щодо виконання доручення в порядку ст. 40 КПК України вбачається, що до вказаної протиправної діяльності, у тому числі, причетний директор ТОВ «Кона Трейдинг» ОСОБА_6 (проживає за адресою: АДРЕСА_1 ), що стало переможцем у тендерній закупівлі організованої службовими особами Інституту.

При цьому, відповідно даних оперативного підрозділу ДСР НПУ службові особи Інституту та службові особи ТОВ «Кона-Трейдинг» та інші особи залучені до протиправної діяльності вчиняють дії направлені на приховування, знищення речей та документів, які мають значення для обставин кримінального провадження.

Головним підрозділом детективів Бюро економічної безпеки України отримано ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва про надання дозволу на проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , де мешкає ОСОБА_6 .

30.07.2024 року прокурор першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами Бюро економічної безпеки України Офісу Генерального прокурора ОСОБА_8 звернувся з клопотанням до Шевченківського районного суду м. Києва про накладення арешту на майно, яке було вилучене 29.07.2024 року в ході проведення обшуку за місцем мешкання ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_1 , а саме на мобільний телефон IPhone 13 чорного кольору з метою забезпечення його зберігання як речового доказу, заборонивши вчиняти дії щодо користування, володіння та розпорядження вказаним майном.

Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 07.08.2024 року задоволено клопотання прокурора першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами Бюро економічної безпеки України Офісу Генерального прокурора ОСОБА_8 та накладено арешт на майно, яке було вилучене 29.07.2024 року в ході проведення обшуку за місцем мешкання ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_1 , а саме на мобільний телефон IPhone 13 чорного кольору з метою забезпечення його зберігання як речового доказу, заборонивши вчиняти дії щодо користування, володіння та розпорядження вказаним майном.

З таким рішення слідчого судді колегія суддів погоджується з огляду на наступне.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою, зокрема, і збереження речових доказів.

У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

У відповідності до ч. 10 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладено у встановленому цим КПК порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Приймаючи рішення, слідчий суддя місцевого суду зазначених вимог закону дотримався.

Задовольняючи дане клопотання, слідчий суддя, прийшов до висновку про наявність підстав, передбачених ст. 170 КПК України, для накладення арешту на мобільний телефон IPhone 13 чорного кольору, оскільки в даному кримінальному провадженні він відповідає критеріям, визначеним в ст. 98 КПК України.

Відповідно до ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Колегія суддів приходить до висновку, що на даному етапі достатньою мірою підтверджується наявність факту вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

Колегія суддів за вищенаведених обставин приходить до висновку, що вказаний телефон має значення речового доказу у даному кримінальному провадженні, оскільки містить відомості та може бути використаний, як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження та по суті розглядається як знаряддя вчинення кримінального правопорушення за якими здійснюється досудове розслідування.

Колегія суддів, уважно дослідивши клопотання про накладення арешту на майно та додані до нього матеріали, також звертає увагу, що арешт майна з підстав передбачених ч. 2, 3 ст. 170 КПК України по суті являє собою форму забезпечення доказів і є самостійною правовою підставою для арешту майна поряд з забезпеченням цивільного позову та конфіскацією майна та, на відміну від двох останніх правових підстав, не вимагає оголошення підозри у кримінальному провадженні і не пов`язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна.

Таким чином, колегія суддів вважає, що слідчий суддя обґрунтовано, всупереч доводам представника, у відповідності до вимог ст. ст. 132, 170 - 173 КПК України, наклав арешт на майно, з метою забезпечення його збереження, врахувавши і наслідки від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження для інших осіб та забезпечивши своїм рішенням унеможливлення настання наслідків, які можуть перешкоджати кримінальному провадженню.

Разом з тим, колегія зазначає, що відповідно до матеріалів наданих для суду апеляційної інстанції, а саме протоколу обшуку від 29.07.2024 року (том 1 ст. 152) зауважень щодо вилучення вказаного мобільного телефону від ОСОБА_6 не надходило.

При цьому колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 174 КПК України, арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Інші доводи апелянта не є безумовними підставами для скасування ухвали слідчого судді.

Істотних порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, зі змісту апеляційної скарги колегією суддів не виявлено, тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 170, 171, 173, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 07 серпня 2024 року, якою задоволено клопотання прокурора першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами Бюро економічної безпеки України Офісу Генерального прокурора ОСОБА_8 та накладено арешт на майно, яке було вилучене 29.07.2024 року в ході проведення обшуку за місцем мешкання ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_1 , а саме на мобільний телефон IPhone 13 чорного кольору з метою забезпечення його зберігання як речового доказу, заборонивши вчиняти дії щодо користування, володіння та розпорядження вказаним майном, - залишити без змін, а апеляційну скаргу представника ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 , - залишити без задоволення.

Ухвала апеляційного суду є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

СУДДІ:

ОСОБА_2 ОСОБА_4 ОСОБА_3