Ухвала

від 18.09.2024 по справі 120/12005/24

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

м. Вінниця

18 вересня 2024 р. Справа № 120/12005/24

Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Дончик Віталій Володимирович, розглянувши матеріали позовної заяви за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОГРЕС-КВ" до Вінницької митниці про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів і картки відмови

в с т а н о в и в :

12.09.2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ПРОГРЕС-КВ" звернулось до суду з адміністративним позовом до Вінницької митниці про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів і картки відмови.

Положеннями п. 3 ч. 1 ст. 171 КАС України передбачено, що суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Норми статей 160, 161 КАС України не містять виключень і поширюються на всі випадки звернення до суду з позовною заявою, у зв`язку з чим недотримання положень даних норм свідчить про невідповідність позовної заяви вимогам Закону.

Ознайомившись з позовною заявою та доданими матеріалами, вважаю, що позовна заява підлягає залишенню без руху з наступних підстав.

Згідно з ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України "Про судовий збір".

Згідно з частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" встановлено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2024 року - становить 3028,00 гривень.

Відповідно до п.3 ч.2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду суб`єктом владних повноважень або юридичною особою адміністративного позову немайнового характеру, встановлюється ставка судового збору 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Так, у прохальній частині позову позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Вінницької митниці про коригування митної вартості товарів № UA401000/2024/000233/2 від 12.08.2024 року;

- визнати протиправними і скасувати картку відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA401020/2024/001043 від 12.08.2024 року.

Водночас суд враховує те, що згідно правової позиції Верховного Суду, що викладена в ухвалі від 20.01.2020 року у справі №160/1989/19, позовні вимоги про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів є вимогами майнового характеру, а позовні вимоги про визнання протиправними та скасування карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення є вимогами немайнового характеру.

Відтак, вимога про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів № UA401000/2024/000233/2 від 12.08.2024 року має майновий характер, оскільки безпосереднім наслідком оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів є зміна майнового стану позивача.

Вимога про визнання протиправною і скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, в свою чергу, має немайновий характер.

Таким чином, дана позовна заява має одночасно майновий і немайновий характер.

Натомість, позивачем до позовної заяви додано платіжну інструкцію №27122067 від 03.09.2024 року про сплату судового збору у сумі 3028 грн. (за вимогу немайнового характеру).

Щодо сплати судового збору за вимогу майнового характеру, то суд зазначає, що ціною позову у розумінні п.п. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір в даному випадку є різниця митних платежів, що підлягали сплаті згідно з митною вартістю, розрахованою декларантом, та митної вартості, розрахованої митним органом у рішенні про коригування митної вартості товарів.

Вказаний підхід до розрахунку суми судового збору наведений Верховним Судом в ухвалі від 07.07.2023 року у справі 380/7438/22, від 25.09.2023 року у справі №380/10501/22.

Відтак, позивачу за подання позову майнового характеру (оскарження рішення про коригування митної вартості) слід було надати доказ оплати судового збору в розмірі, що становить 1,5 відсотка від різниці митних платежів, що підлягали сплаті згідно з митною вартістю, розрахованою декларантом, та митної вартості, розрахованої митним органом у рішенні про коригування митної вартості товарів, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб .

Суд зазначає, що згідно п. 3 ч. 5 ст. 161 КАС України в позовній заяві має зазначатися ціна позову, з якої потрібно обраховувати суму судового збору за вимогою майнового характеру.

Таким чином в порядку усунення недоліків позовної заяви позивачу необхідно надати суду обґрунтований розрахунок суми позову, визначений як різниця митних платежів, що підлягали сплаті згідно з митною вартістю, розрахованою декларантом, та митної вартості, розрахованої митним органом у рішенні про коригування митної вартості товарів, а також надати докази сплати судового збору за позовною вимогою майнового характеру, розраховану з урахуванням вищезазначених висновків.

За правилами, визначеними частиною 1 статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до частини 2 статті 169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

З огляду на викладене вважаю, що дану позовну заяву необхідно залишити без руху, надавши особі, яка її подала, строк для усунення недоліків.

Керуючись ст.ст. 169, 248, 256 КАС України, -

у х в а л и в:

Позовну заяву Товариство з обмеженою відповідальністю "ПРОГРЕС-КВ" до Вінницької митниці про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів і картки відмови залишити без руху.

Надати позивачу 5-денний строк, з дня вручення копії ухвали, для усунення недоліків позовної заяви, шляхом надання:

- обґрунтованого розрахунку суми позову, визначеного як різниця митних платежів, що підлягали сплаті згідно з митною вартістю, розрахованою декларантом, та митної вартості, розрахованої митним органом у рішенні про коригування митної вартості товарів;

- докази сплати судового збору за позовною вимогою майнового характеру.

Копію ухвали надіслати позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Суддя Дончик Віталій Володимирович