Рішення

від 16.09.2024 по справі 140/6465/24

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2024 року ЛуцькСправа № 140/6465/24

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Плахтій Н.Б.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Волинського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до Маневицького споживчого товариства про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені,

ВСТАНОВИВ:

Волинське обласне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (далі Відділення Фонду, позивач) звернулося з позовом до Маневицького споживчого товариства (далі Маневицьке СТ, відповідач) про стягнення адміністративно-господарської санкції в сумі 44632,07 грн та пені в сумі 1195,95 грн, всього 45828,02 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що всупереч вимогам частини першої статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» від 21.03.1991 №875-ХІІ (далі Закон №875-ХІІ) відповідачем у 2023 році не забезпечено норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю в кількості 1 особи. Сума адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю становить 44632,07 грн, яка відповідачем в добровільному порядку не була сплачена. За несвоєчасну сплату адміністративно-господарських санкцій відповідачу нарахована пеня в сумі 1195,95 грн, яку позивач просить стягнути з Маневицьке СТ разом із сумою адміністративно-господарських санкцій в примусовому порядку.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 09.07.2024 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за вказаним позовом та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (а.с.20).

У відзиві на позовну заяву (а.с.25-27) представник відповідача позовні вимоги позивача не визнав з тих підстав, що на товаристві середньооблікова кількість штатних працівників за 2023 рік становила 83:12 = 69 осіб. У зв`язку із технічними збоями в програмі «Медок» в звіті за перший квартал 2023 року відображено 33 особи, в другому 24 особи, в третьому 19 осіб, в четвертому 23 особи. загальна кількість штатних працівників склала 99 осіб, середньооблікових кількість штатних осіб становить 8,25 осіб.

З наведених підстав представник відповідача просив відмовити у задоволенні позову.

02.08.2024 представник позивача подав відповідь на відзив, в якій підтримав позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві. Додатково зазначив, що згідно діючих норм позивач при визначенні кількості працюючих у роботодавця осіб з інвалідністю має керуватися лише даними Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, наданих Пенсійним фондом України (міститься в Централізованому банку даних з проблем інвалідності). Відповідач не позбавлений права здійснити коригування своєї звітності у встановленому порядку. Станом на день подання позову стосовно відповідача зміни до Централізованого банку даних з проблем інвалідності Пенсійним фондом України не внесені, а тому у Відділення Фонду відсутні підстави щодо виключення відповідача з числа боржників. Територіальні органи Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю не уповноважені здійснювати перевірку звітності роботодавця на предмет її достовірності чи обґрунтованості, тобто підміняти повноваження контролюючого органу щодо опрацювання звітності роботодавця (а.с.105-106).

Враховуючи вимоги статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судом розглянуто дану справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення з огляду на таке.

Суд встановив, що Маневицьке СТ зареєстроване як юридична особа 29.10.1992, що підтверджується даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.31-34,109-110).

Частинами першою, другою статті 18 Закону №875-ХІІ передбачено, що забезпечення прав осіб з інвалідністю на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості. Підбір робочого місця здійснюється переважно на підприємстві, де настала інвалідність, з урахуванням побажань особи з інвалідністю, наявних у неї професійних навичок і знань, а також рекомендацій медико-соціальної експертизи.

Відповідно до частини третьої статті 18 Закону №875-ХІІ (в редакції до 06.11.2022) підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов`язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування осіб з інвалідністю, і звітувати Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо захисту соціальних, трудових та інших прав фізичних осіб, у тому числі під час воєнного стану, та спрощення обліку робочих місць для осіб з інвалідністю» від 18.10.2022 №2682-IX (чинний з 06.11.2022) частину третю статті 18 Закону №875-ХІІ викладено в новій редакції: «Підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов`язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для таких осіб умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування осіб з інвалідністю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України».

Згідно з частинами першою, другою, четвертою статті 19 Закону №875-ХІІ для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця. Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування осіб з інвалідністю. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення. Виконанням нормативу робочих місць у кількості, визначеній згідно з частиною першою цієї статті, вважається працевлаштування підприємством, установою, організацією, у тому числі підприємством, організацією громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичною особою, яка використовує найману працю, осіб з інвалідністю, для яких це місце роботи є основним.

Частиною першою статті 20 Закону №875-ХІІ визначено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих осіб з інвалідністю менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, де працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

Порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк (частина друга статті 20 Закону №875-ХІІ).

Відповідно до частин четвертої, п`ятої статті 20 Закону №875-ХІІ адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленогочастиною першоюстатті 19 цього Закону. При цьому до правовідносин із стягнення адміністративно-господарських санкцій, передбачених цим Законом, не застосовуються строки, визначеністаттею 250 Господарського кодексу України. У разі несплати адміністративно-господарських санкцій або пені чи неможливості їх сплати за рішенням суду їх стягнення в примусовому порядку може бути звернено на майно підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичної особи, яка використовує найману працю, в порядку, передбаченому законом.

Отже, законом передбачена відповідальність у вигляді адміністративно-господарських санкцій для суб`єктів господарювання, які не забезпечили середньооблікову чисельність працюючих осіб з інвалідністю відповідно до установленого нормативу.

При вирішенні спору суд також бере до уваги те, що питання, пов`язані з обліком штатних працівників, регулюються Інструкцією зі статистики кількості працівників, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 28.09.2005 №286, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.11.2005 за №1442/11722 (далі Інструкція №286), дія якої згідно із пунктом 1.1 поширюється на всі юридичні особи, їх філії, представництва та інші відокремлені підрозділи, а також на фізичних осіб - підприємців, які використовують найману працю.

Відповідно до пункту 3.2 та підпунктів 3.2.1, 3.2.2, 3.2.5 Інструкції №286 середньооблікова кількість штатних працівників розраховується на підставі щоденних даних про облікову кількість штатних працівників, які повинні уточнюватись відповідно до наказів про прийом, переведення працівника на іншу роботу та припинення трудового договору. Облікова кількість штатних працівників за кожен день має відповідати даним табельного обліку використання робочого часу працівників, на підставі якого визначається кількість працівників, які з`явились або не з`явились на роботу. Середньооблікова кількість штатних працівників за місяць обчислюється шляхом підсумовування кількості штатних працівників облікового складу за кожний календарний день звітного місяця, тобто з 1 по 30 або 31 число (для лютого - по 28 або 29), включаючи вихідні, святкові та неробочі дні, і ділення одержаної суми на число календарних днів звітного місяця. Кількість штатних працівників облікового складу за вихідний, святковий і неробочий день приймається на рівні облікової кількості працівників за попередній робочий день. У випадку двох або більше вихідних чи святкових і неробочих днів підряд кількість штатних працівників облікового складу за кожний з цих днів приймається на рівні кількості працівників облікового складу за робочий день, що їм передував. При обчисленні середньооблікової кількості штатних працівників облікового складу враховуються всі категорії працівників облікового складу, зазначені у пунктах 2.4, 2.5 цієї Інструкції, крім працівників, які перебувають у відпустках у зв`язку з вагітністю та пологами або для догляду за дитиною до досягнення нею віку, передбаченого чинним законодавством або колективним договором підприємства, включаючи тих, які усиновили новонароджену дитину безпосередньо з пологового будинку (підпункти 2.5.8 - 2.5.9 Інструкції). Облік цих категорій працівників ведеться окремо. Середньооблікова кількість штатних працівників за період з початку року (у тому числі за квартал, півріччя, 9 місяців, рік) обчислюється шляхом підсумовування середньооблікової кількості штатних працівників за всі місяці роботи підприємства, що минули за період з початку року до звітного місяця включно, та ділення одержаної суми на кількість місяців у цьому періоді, тобто відповідно на 2, 3, 4, ... 12.

Підпунктом 2.6.1 пункту 2.6 Інструкції №286 встановлено, що не включаються до облікової кількості штатних працівників працівники, прийняті на роботу за сумісництвом з інших підприємств.

Таким чином, до облікової кількості штатних працівників включаються лише працівники, для яких таке місце роботи є основним.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до вимог Порядку надання Пенсійним фондом України Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю інформації з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 10.03.2023 №14-2, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.03.2023 за №457/39513 (далі Порядок №14-2), Пенсійний фонд України скерував до Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю витяг з централізованого банку даних з проблем інвалідності (ЦБІ), з якого слідує, що станом на 2023 рік середньооблікова кількість штатних працівників Маневицького СТ у звітному періоді становить 8 осіб, кількість осіб з інвалідністю у звітному періоді - 0 (а.с.8). При цьому зазначена інформація отримана з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування за період 2023 року, у якому відображені дані щодо сум виплаченого доходу та нарахованого єдиного внеску працівникам Маневицького СТ на підставі поданих відповідачем Податкових розрахунків сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків фізичних осіб, і сум отриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску за І, ІІ, ІІІ та ІV квартали 2023 року (а.с.56-57, 66-67, 76-77, 86-87).

На підставі вказаного витягу позивач розрахував суму адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, який становить 1 особа, в розмірі 44632,07 грн та 07.03.2024 скерував зазначений розрахунок відповідачу (а.с.6-7).

Як пояснив представник відповідача у відзиві на позовну заяву, Маневицьке СТ виявило помилку при подачі звітів за 2023 рік, яка вплинула на розрахунок середньооблікової кількість штатних працівників у вказаний період - 99 осіб. Зазначив, що на товаристві працювали особи за сумісництвом, а тому фактично у 2023 році працювало 83 штатних працівника.

Перевіряючи вказані доводи представника відповідача, суд враховує, що відповідно до Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 №4 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 15.12.2020 №773, далі Порядок №4), у рядку 101 заголовної частини Розрахунку зазначається середньооблікова кількість штатних працівників за звітний період (пункт 1 розділу ІІІ Порядку).

За даними Податкових розрахунків сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників-податків фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску І-IV квартали 2023 року Маневицького СТ слідує, що у І кварталі 2023 року середньооблікова кількість штатних працівників становила 11+11+11, у ІІ кварталі 2023 року 8+8+8, у ІІІ кварталі 2023 року 7+6+6, у IV кварталі 2023 року 9+7+7, тобто всього 99 осіб (а.с.56-94).

Разом з тим, з Додатків1 (Д1) до вказаних Розрахунків вбачається, що товариством відображені працівники у графі 21 цього Додатку «Ознака наявності трудової книжки (1 - так, 0 - ні)» з позначкою 0, а саме: у І кварталі 2023 року (січень-березень) ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , у ІІ кварталі 2023 року (квітень-червень) ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , у ІІІ кварталі 2023 року (липень) ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , (серпень-вересень) ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , у IV кварталі 2023 року (жовтень-листопад) ОСОБА_5 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , (грудень) ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_6 .

Отже, за даними податкової звітності у Маневицькому СТ без внесення запису до трудової книжки, тобто за сумісництвом, протягом січня-вересня 2023 року працювало 2 особи, у жовтні-листопаді 2023 року 3 особи, у грудні 2023 року 4 особи.

Відтак, за мінусом сумісників у І кварталі 2023 року середньооблікова кількість штатних працівників відповідача становила 9+9+9, у ІІ кварталі 2023 року 8+8+8, у ІІІ кварталі 2023 року 7+6+6, у IV кварталі 2023 року 6+4+3, тобто всього 83 особи.

Враховуючи приписи Інструкції №286, середньооблікова кількість штатних працівників відповідача протягом 2023 року, за правилом арифметичного округлення, становить 7 осіб (83/12=6,9).

Суд зауважує, що фактично відповідач зробив помилки у рядку 101 Податкових розрахунків за І та IV квартали 2023 року, що призвело до невірного визначення ПФУ середньооблікової кількості штатних працівників товариства протягом 2023 року. При цьому розділом V Порядку №4 не передбачено можливість коригування рядка 101 Податкового розрахунку.

З урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України суд виснуває, що у відповідача, з огляду на середньооблікову чисельність штатних працівників за 2023 рік у кількості 7 осіб, відсутній обов`язок створення робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю та до нього не можуть бути застосовані адміністративно-господарські санкції за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2023 році згідно із частиною першою статті 20 Закону №875-ХІІ.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Аналізуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача є необґрунтованими та безпідставними, з огляду на що у задоволенні адміністративного позову слід відмовити повністю.

Керуючись статтями 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні», суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 255 КАС України, та може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий-суддя Н.Б.Плахтій