Рішення

від 16.09.2024 по справі 140/6474/24

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2024 року ЛуцькСправа № 140/6474/24

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Лозовського О.А.,

розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Волинського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до Новочарторийського споживчого товариства про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені,

ВСТАНОВИВ:

Волинське обласне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (далі Волинське ОВФСЗІ, позивач) звернулось з позовом до Новочарторийського споживчого товариства (далі відповідач) про стягнення адміністративно-господарських санкцій в сумі 45 355,09 грн та 1 215,38 грн пені, а всього 46 570,47 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що всупереч вимогам частини першої статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» від 21.03.1991 №875-ХІІ (далі Закон №875-ХІІ) відповідачем у 2023 році не забезпечено норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю в кількості однієї особи.

Сума адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю становить 45 355,09 грн, яка відповідачем в добровільному порядку не була сплачена. За несвоєчасну сплату адміністративно-господарських санкцій відповідачу нарахована пеня в сумі 1 215,38 грн, яку позивач просить стягнути з відповідача із сумою адміністративно-господарських санкцій в примусовому порядку.

Враховуючи наведене, просить позов задовольнити.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 05.07.2024 відкрито спрощене позовне провадження у справі без проведення судового засідання та виклику сторін.

07.08.2024 розпорядженням Волинського окружного адміністративного суду №01-84/37/24 щодо призначення повторного автоматизованого розподілу справи, у зв`язку з відрахуванням з 06.08.2024 судді ОСОБА_1 зі штату Волинського окружного адміністративного суду на підставі наказу в.о. голови суду від 06.08.2024 №02-07/82/24 здійснено повторний автоматизований розподіл судової справи.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 12.08.2024 про прийнято справу до провадження.

Відзив на позов до суду не надходив.

Дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних мотивів та підстав.

Судом встановлено, що Новочарторийське споживче товариство є суб`єктом господарювання який у своїй діяльності використовує найману працю.

Так, згідно даних Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування відповідач у 2023 році мав середньооблікову чисельність штатних працівників в кількості 14 осіб, з яких не було жодної особи з інвалідністю. Тобто, відповідач не виконав норматив для працевлаштування осіб з інвалідністю в кількості одного робочого місця, а тому має сплатити суму адміністративно-господарських санкцій в розмірі 0,5 середньої річної заробітної плати у розмірі 45355,09 грн.

Крім того, порушення відповідачем терміну сплати адміністративно - господарських санкцій тягне за собою нарахування пені, яка обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки весь її строк і становить 1215,38 грн.

Розрахунок від 07.03.2024 надісланий відповідачу, що підтверджується квитанцією від 07.03.2024 (а.с. 7). Згідно діючих норм позивач при визначенні адміністративно-господарських санкцій має керуватися лише даними державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, наданих Пенсійним фондом України (міститься в Централізованому банку даних з проблем інвалідності).

У зв`язку з невиконанням відповідачем нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю Волинське ОВФСЗОзІ 19.04.2024 року направило відповідачу претензію №24-352-06/02 про наявність заборгованості з адміністративно-господарських санкцій в розмірі 45355,09 грн та про необхідність її сплатити (а.с.9).

Проте, в порушення вимог закону, зазначена сума адміністративно-господарських санкцій самостійно відповідачем сплачена не була. Відповідач не надав відповідь на претензію до Волинського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю.

Станом на день подання позову стосовно відповідача зміни до Централізованого банку даних з проблем інвалідності Пенсійним фондом України не внесені, а тому у Волинського ОВФСЗОІ відсутні підстави щодо виключення відповідача з числа боржників. Територіальні відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю уповноважені нараховувати АГС на підставі формації Пенсійного фонду України і в подальшому контролюють їх сплату роботодавцями, а у падку відмови роботодавця у добровільній сплаті АГС, спори вирішуються в судовому порядку (частина дев`ята статті 20 Закону №875-XII).

Враховуючи те, що адміністративно-господарські санкції в добровільному порядку сплачені не були, позивач звернувся до суду з даним позовом.

При вирішенні спору суд застосовує такі нормативно-правові акти.

Відповідно до ст. 18 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в України» забезпечення прав осіб з інвалідністю на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.

Підбір робочого місця здійснюється переважно на підприємстві, де настала інвалідність, з урахуванням побажань особи з інвалідністю, наявних у неї професійних навичок і знань, а також рекомендацій медико-соціальної експертизи.

Підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов`язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для таких осіб умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування осіб з інвалідністю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно з частинами першою та другою статті 19 Закону №875-ХІІ для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця. Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування осіб з інвалідністю. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.

Отже, Законом передбачені гарантії соціального захисту осіб з інвалідністю шляхом встановлення особливих вимог щодо організації робочого місця для такої особи та покладення на підприємства обов`язку забезпечувати для осіб з інвалідністю належні та безпечні умови праці з урахуванням медичних показань.

Частиною першою статті 20 Закону №875-ХІІ визначено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих осіб з інвалідністю менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських організацій осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, де працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських організацій осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

Відповідно до частин першої та третьої статті 18 Закону №875-ХІІ забезпечення прав осіб з інвалідністю на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості. Підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов`язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування осіб з інвалідністю, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Отже, обов`язки роботодавців стосовно забезпечення прав осіб з інвалідністю на працевлаштування полягають:

- у виділенні та створенні робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальних робочих місць;

- у створенні для них умов праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації;

- у забезпеченні інших соціально-економічних гарантій, передбачених чинним законодавством;

- у наданні державній службі зайнятості інформації, необхідної для організації працевлаштування осіб з інвалідністю;

- у звітуванні Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 2 Порядку подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 №70, звіт про зайнятість і працевлаштування осіб з інвалідністю роботодавці подають (надсилають рекомендованим листом) щороку до 1 березня відділенням Фонду, в яких вони зареєстровані, за формою, затвердженою Мінсоцполітики за погодженням з Держстатом. Інформацію про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування осіб з інвалідністю роботодавці подають до базового центру зайнятості незалежно від місцезнаходження роботодавця за формою, затвердженою Мінсоцполітики за погодженням із Держстатом.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме з витягу з централізованого банку даних з проблем інвалідності, середньооблікова кількість штатних працівників у 2023 році у відповідача фактично складала 14 осіб, з них середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність, становила 0 осіб.

Фонд оплати праці застрахованих осіб відповідача у 2023 році становив 1269942,45 грн.

При цьому, кількість інвалідів штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог статті 19 Закону №875-ХІІ, повинна складати 1 особа.

Як зазначив позивач, з використанням інформації Пенсійного фонду України Фондом соціального захисту осіб з інвалідністю було створено розрахунок сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за 2023 рік (далі - розрахунок АГС), обчислених відповідно до статті 20 Закону №875-ХІІ. Розрахунок АГС виконано в автоматизованому режимі на підставі показників, зазначених відповідачем у звітності, що надана ним до контролюючих органів за основним місцем обліку. Розрахунок АГС має вигляд PDF-файлу, який надіслано до електронного кабінету відповідача як роботодавця на веб-порталі електронних послуг Пенсійного фонду України відповідно до п. 4 Порядку надсилання розрахунку сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за попередній рік, затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 10.03.2023 № 14-1, наказом Фонду від 10.03.2023 №17, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 15.03.2023 за №456/39512 (далі - Порядок №14-1).

В силу вимог частини четвертої статті 20 Закону №875-ХІІ адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону. При цьому, до правовідносин із стягнення адміністративно-господарських санкцій, передбачених цим Законом, не застосовуються строки, визначені статтею 250 Господарського кодексу України.

У визначений законом строк відповідачем адміністративно-господарські санкції в добровільному порядку сплачені не були.

У зв`язку з несплатою відповідачем адміністративно-господарських санкцій у встановлений термін відповідно до статті 20 Закону №875-ХІІ нарахована пеня в сумі 1215,38 грн, що підтверджується розрахунком розміру сплати адміністративно-господарських санкцій і пені.

Відповідно до пункту 4 частини третьої статті 50 Закону України «Про зайнятість населення» від 05 липня 2012 року №5067-VІ роботодавці зобов`язані, зокрема, своєчасно та в повному обсязі у порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, за погодженням з центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики у галузі статистики, подавати територіальним органам центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, інформацію про попит на робочу силу (вакансії).

Отже, своєчасно та в повному обсязі надавши інформацію про попит на вакансії, підприємство фактично вживає залежних від нього передбачених законом заходів для відповідності середньооблікової чисельності працюючих інвалідів установленим нормативам, тобто заходів для недопущення господарського правопорушення.

Вказані висновки щодо застосування норм права викладені у постанові Верховного Суду у складі палати для розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду від 26.06.2018 (справа №806/1368/17) та в силу приписів частини п`ятої статті 242 КАС України враховуються при вирішенні цієї справи.

Разом з тим, відповідач не надав суду належних та допустимих доказів на підтвердження того, що він вжив залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення, яке полягає у не забезпеченні середньооблікової чисельності працюючих осіб з інвалідністю відповідно до установленого нормативу у 2023 році.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відтак, оскільки відповідач не вжив усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення, яке полягає у не забезпеченні середньооблікової чисельності працюючих осіб з інвалідністю відповідно до установленого нормативу у 2023 році, тому позовні вимоги про стягнення з нього адміністративно-господарських санкцій та пені належить задовольнити.

Крім того, відповідно до вимог статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

Відповідно до частини другої статті 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Враховуючи наведене, витрати позивача - суб`єкта владних повноважень зі сплати судового збору за звернення до суду із даним позовом із відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 243 - 246, 262 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Волинського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (43008, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Олімпійська, будинок 3А, код ЄДРПОУ 13369882) до Новочарторийського споживчого товариства (44632, Волинська область, Камінь-Каширський район, с. Цміни, , вулиця Незалежності, будинок 45, код ЄДРПОУ 01743418) про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені задовольнити повністю.

Стягнути з Новочарторийського споживчого товариства на користь держави в особі Волинського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю в дохід Державного бюджету на рахунки відкриті в управліннях Державної казначейської служби (ГУК у Волин.обл/смт. Маневичі/50070000 код отримувача (ЄДРПОУ) 38009371 р/р U908999980313141230000003560, Казначейство України (ел.адм.подат.) адміністративно-господарські санкції в сумі 45 355,09 грн та пеню в сумі 1 215,38 грн, а всього: 46 570,47 грн (сорок шість тисяч п`ятсот сімдесят гривень 47 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.А. Лозоський