Рішення

від 17.09.2024 по справі 140/6687/24

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2024 року ЛуцькСправа № 140/6687/24

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Лозовського О.А.,

розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Волинського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені,

ВСТАНОВИВ:

Волинське обласне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (далі Волинське ОВФСЗОзІ, позивач) звернулось з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі ФОП ОСОБА_1 , відповідач) про стягнення адміністративно-господарських санкцій в сумі 37 562,51 грн та 1 097,19 грн пені, а всього 38 659,70 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що всупереч вимогам частини першої статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» від 21.03.1991 №875-ХІІ (далі Закон №875-ХІІ) відповідачем у 2023 році не забезпечено норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю в кількості однієї особи.

Сума адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю становить 37 562,51 грн, яка відповідачем в добровільному порядку не була сплачена. За несвоєчасну сплату адміністративно-господарських санкцій відповідачу нарахована пеня в сумі 1 097,19 грн, яку позивач просить стягнути з відповідача із сумою адміністративно-господарських санкцій в примусовому порядку.

Враховуючи наведене, просить позов задовольнити.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 11.07.2024 відкрито спрощене позовне провадження у справі без проведення судового засідання та виклику сторін.

У відзиві на позовну заяву, відповідач позовні вимоги не визнав, посилаючись на те, що середньооблікова кількість штатних працівників ФОП ОСОБА_1 за 2023 рік становила 7 осіб: 1 квартал 2023 р. - 7 осіб, 2 квартал 2023 р. - 7 осіб, 3 квартал 2023 р. 7 осіб, 4 квартал 2023 р. - 6 осіб.

Відомості про вищезазначену кількість працевлаштованих працівників ФОП ОСОБА_1 підтверджуються додатками 1 та додатками 4 до податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків-фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (надалі - Розрахунок), який був поданий за 1, 2, 3 та 4 квартали 2023 року. Однак при формуванні Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків-фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску за 1-4 квартали 2023 року були допущені арифметичні помилки.

Крім того, відповідач зазначив, що наказом Міністерства фінансів від 13.01.2015 №4 зі змінами та доповненнями затверджено форму податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску та Порядок заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску. Порядок проведення коригувань Розрахунку визначено розділом V Порядку №4.

Коригування вказаних рядків 07 - 110 заголовної частини Розрахунку розділом V Порядку №4 не передбачено.

У зв`язку з цим, ФОП ОСОБА_1 не може внести зміни до поданих розрахунків за 1, 2, 3, 4 квартали 2023 року та виправити арифметичну помилку. А відповідно до даних згідно додатків 1 та додатків 4 до поданих Розрахунків за 1, 2, 3, 4 квартали 2023 року, середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу за рік у ФОП ОСОБА_1 становить 7 осіб.

З врахуванням наведеного, ФОП ОСОБА_1 просила в задоволенні адміністративного позову відмовити.

07.08.2024 розпорядженням Волинського окружного адміністративного суду №01-84/46/24 щодо призначення повторного автоматизованого розподілу справи, у зв`язку з відрахуванням з 06.08.2024 судді ОСОБА_2 зі штату Волинського окружного адміністративного суду на підставі наказу в.о. голови суду від 06.08.2024 №02-07/82/24 здійснено повторний автоматизований розподіл судової справи.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 12.08.2024 адміністративну справу прийнято до провадження.

Дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних мотивів та підстав.

Судом встановлено, що ФОП ОСОБА_1 є суб`єктом господарювання який у своїй діяльності використовує найману працю.

Так, згідно даних Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування відповідач у 2023 році мала середньооблікову чисельність штатних працівників в кількості 8 осіб, з яких не було жодної особи з інвалідністю. Тобто, відповідач не виконав норматив для працевлаштування осіб з інвалідністю в кількості одного робочого місця, а тому має сплатити суму адміністративно-господарських санкцій в розмірі 0,5 середньої річної заробітної плати 37562,51 грн.

Крім того, порушення відповідачем терміну сплати адміністративно - господарських санкцій тягне за собою нарахування пені, яка обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки весь її строк і становить 1097,19 грн.

Розрахунок від 07.03.2024 надісланий відповідачу, що підтверджується квитанцією від 07.03.2024 (а.с. 7). Згідно діючих норм позивач при визначенні адміністративно-господарських санкцій має керуватися лише даними державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, наданих Пенсійним фондом України (міститься в Централізованому банку даних з проблем інвалідності).

У зв`язку з невиконанням відповідачем нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю Волинське ОВФСЗОзІ 25.04.2024 року направило відповідачу претензію №36-06/02 про наявність заборгованості з адміністративно-господарських санкцій в розмірі 37562,51 грн та про необхідність її сплатити (а.с.9).

Проте, в порушення вимог закону, зазначена сума адміністративно-господарських санкцій самостійно відповідачем сплачена не була. Відповідач не надав відповідь на претензію до Волинського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю.

Станом на день подання позову стосовно відповідача зміни до Централізованого банку даних з проблем інвалідності Пенсійним фондом України не внесені, а тому у Волинського ОВФСЗОІ відсутні підстави щодо виключення відповідача з числа боржників. Територіальні відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю уповноважені нараховувати АГС на підставі формації Пенсійного фонду України і в подальшому контролюють їх сплату роботодавцями, а у падку відмови роботодавця у добровільній сплаті АГС, спори вирішуються в судовому порядку (частина дев`ята статті 20 Закону №875-XII).

Враховуючи те, що адміністративно-господарські санкції в добровільному порядку сплачені не були, позивач звернувся до суду з даним позовом.

При вирішенні спору суд застосовує такі нормативно-правові акти.

Частинами першою, другою статті 18 Закону №875-ХІІ передбачено, що забезпечення прав осіб з інвалідністю на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості. Підбір робочого місця здійснюється переважно на підприємстві, де настала інвалідність, з урахуванням побажань особи з інвалідністю, наявних у неї професійних навичок і знань, а також рекомендацій медико-соціальної експертизи.

Відповідно до частини третьої статті 18 Закону №875-ХІІ (в редакції до 06.11.2022) підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов`язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування осіб з інвалідністю, і звітувати Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо захисту соціальних, трудових та інших прав фізичних осіб, у тому числі під час воєнного стану, та спрощення обліку робочих місць для осіб з інвалідністю» від 18.10.2022 №2682-IX (чинний з 06.11.2022) частину третю статті 18 Закону №875-ХІІ викладено в новій редакції: Підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов`язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для таких осіб умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування осіб з інвалідністю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно з частинами першою, другою, четвертою статті 19 Закону №875-ХІІ для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця. Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування осіб з інвалідністю. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення. Виконанням нормативу робочих місць у кількості, визначеній згідно з частиною першою цієї статті, вважається працевлаштування підприємством, установою, організацією, у тому числі підприємством, організацією громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичною особою, яка використовує найману працю, осіб з інвалідністю, для яких це місце роботи є основним.

Частиною першою статті 20 Закону №875-ХІІ визначено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих осіб з інвалідністю менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, де працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

Порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк (частина друга статті 20 Закону №875-ХІІ).

Отже, законом передбачена відповідальність у вигляді адміністративно-господарських санкцій для суб`єктів господарювання, які не забезпечили середньооблікову чисельність працюючих осіб з інвалідністю відповідно до установленого нормативу.

При вирішенні спору суд також бере до уваги те, що питання, пов`язані з обліком штатних працівників, регулюються Інструкцією зі статистики кількості працівників, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 28.09.2005 №286, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.11.2005 за №1442/11722 (далі Інструкція №286), дія якої згідно із пунктом 1.1 поширюється на всі юридичні особи, їх філії, представництва та інші відокремлені підрозділи, а також на фізичних осіб - підприємців, які використовують найману працю.

Відповідно до пункту 3.2 та підпунктів 3.2.1, 3.2.2, 3.2.5 Інструкції №286 середньооблікова кількість штатних працівників розраховується на підставі щоденних даних про облікову кількість штатних працівників, які повинні уточнюватись відповідно до наказів про прийом, переведення працівника на іншу роботу та припинення трудового договору. Облікова кількість штатних працівників за кожен день має відповідати даним табельного обліку використання робочого часу працівників, на підставі якого визначається кількість працівників, які з`явились або не з`явились на роботу. Середньооблікова кількість штатних працівників за місяць обчислюється шляхом підсумовування кількості штатних працівників облікового складу за кожний календарний день звітного місяця, тобто з 1 по 30 або 31 число (для лютого - по 28 або 29), включаючи вихідні, святкові та неробочі дні, і ділення одержаної суми на число календарних днів звітного місяця. Кількість штатних працівників облікового складу за вихідний, святковий і неробочий день приймається на рівні облікової кількості працівників за попередній робочий день. У випадку двох або більше вихідних чи святкових і неробочих днів підряд кількість штатних працівників облікового складу за кожний з цих днів приймається на рівні кількості працівників облікового складу за робочий день, що їм передував. При обчисленні середньооблікової кількості штатних працівників облікового складу враховуються всі категорії працівників облікового складу, зазначені у пунктах 2.4, 2.5 цієї Інструкції, крім працівників, які перебувають у відпустках у зв`язку з вагітністю та пологами або для догляду за дитиною до досягнення нею віку, передбаченого чинним законодавством або колективним договором підприємства, включаючи тих, які усиновили новонароджену дитину безпосередньо з пологового будинку (підпункти 2.5.8 - 2.5.9 Інструкції). Облік цих категорій працівників ведеться окремо. Середньооблікова кількість штатних працівників за період з початку року (у тому числі за квартал, півріччя, 9 місяців, рік) обчислюється шляхом підсумовування середньооблікової кількості штатних працівників за всі місяці роботи підприємства, що минули за період з початку року до звітного місяця включно, та ділення одержаної суми на кількість місяців у цьому періоді, тобто відповідно на 2, 3, 4, ... 12.

Судом встановлено, що згідно з податковим розрахунком доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску за І-IV квартали 2023 року ФОП ОСОБА_1 , в розділі «Ознака платника єдиного внеску» в графі №101 зазначено, що середньооблікова кількість штатних працівників за вказані періоди становить: за І квартал 2023 року 9+9+9 осіб, за ІІ квартал 2023 року - 9+8+8 осіб, за ІІІ квартал 2023 року 8+8+8 осіб; за IV квартал 2023 року 7+7+7 осіб.

Отже, з урахуванням приписів Інструкції №286, середньооблікова кількість штатних працівників у ФОП ОСОБА_1 в 2023 році становила 8 осіб: (9+9+9) + (9+8+8) + (8+8+8) + (7+7+7) / 12.

Таким чином, враховуючи те, що середньооблікова чисельність штатних працівників у відповідача за 2023 рік складала 8 осіб відповідач був зобов`язаний створити 1 робоче місце для працевлаштування осіб з інвалідністю.

Однак, як слідує, з витягу з централізованого банку даних з проблем інвалідності (ЦБІ), наданого Пенсійним фондом України Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, кількість осіб з інвалідністю ФОП ОСОБА_1 у 2023 році становить 0 осіб.

Разом з тим суд зауважує, що Пунктом 54.1 ст.54 ПК України передбачено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно з п. 50.1 ст. 50 ПК України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов`язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Податкова декларація, розрахунок (далі податкова декларація) - документ, що подається платником податків контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов`язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку (п.46.1 ст.46 ПКУ).

Форма податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма № 1ДФ) та Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, затверджені наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 (далі Порядок).

Уточнюючий податковий розрахунок подається у разі необхідності проведення коригувань податкового розрахунку після закінчення строку його подання. Уточнюючий податковий розрахунок може подаватися як за звітний період так і за попередні періоди (п.4.3 Порядку).

У разі подання уточнюючого податкового розрахунку у клітинці «Уточнюючий» проставляється відмітка (п.3.1 Порядку). Відповідно до п. 4.4 Порядку порядок заповнення звітного нового та уточнюючого податкових розрахунків є однаковим. Звітний новий та уточнюючий податкові розрахунки подаються на підставі інформації з попередньо поданого податкового розрахунку і містять інформацію лише за рядками й реквізитами, які уточнюються.

Для заповнення також використовується інформація з повідомлень про виявлені помилки, які відправляються контролюючими органами до податкового агента.

Відповідно до п. 8 розділу 5 Порядку №4 для проведення коригувань платнику податків необхідно сформувати та подати Розрахунок з типом «Звітний новий» або «Уточнюючий», який має містити обов`язкові реквізити, визначені в рядках 01-05 та у рядку 031 для платників єдиного внеску, а також інформацію про додатки, у яких буде проводитись коригування, та їх кількість, що визначені в рядку 06 цього Розрахунку. При цьому додатки, інформація щодо яких не коригується, у рядку 06 не вказуються та відповідно не подаються.

Суд зауважує, що твердження позивача, що рядки 101-110 повинні залишатися порожніми, що прямо випливає з приписів п. 8 розділу 5 Порядку №4 є помилковими.

В даній нормі не міститься, що рядки 101-110 повинні залишатися порожніми та враховуючи те, що у рядку 101 міститься помилкові відомості, позивач повинен при виявлені помилки подати уточнюючий податковий розрахунок доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску.

З урахуванням вище наведених обставин, та за відсутності уточнюючих податкових розрахунків доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску суд вважає, що за наявними у матеріалах справи даними у позивача середньооблікова кількість штатних працівників за вказані періоди становить 8 осіб.

Згідно із статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Оскільки відповідач не вжив усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення, яке полягає у не забезпеченні середньооблікової чисельності працюючих осіб з інвалідністю відповідно до установленого нормативу у 2023 році, тому позовні вимоги про стягнення з нього адміністративно-господарських санкцій та пені в загальному розмірі 38 659,70 підлягають до задоволення.

Крім того, відповідно до вимог статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

Відповідно до частини другої статті 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Враховуючи наведене, витрати позивача - суб`єкта владних повноважень зі сплати судового збору за звернення до суду із даним позовом із відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 243 - 246, 262 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Волинського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (43008, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Олімпійська, 3А, код ЄДРПОУ 13369882) до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені, задовольнити.

Стягнути з фізичної особи підприємця ОСОБА_1 на користь Держави в особі Волинського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю в дохід Державного бюджету на рахунки відкриті в управліннях Державної казначейської служби (ГУК у Волин.обл./с. Затурці/50070000 код отримувача (ЄДРПОУ) 38009371 р/р UA208999980313171230000003514, Казначейство України (ел.адм.подат.) адміністративно-господарські санкції в сумі 37 562,51 грн та пеню в сумі 1 097,19 грн, а всього 38 659,70 грн (тридцять вісім тисяч шістсот п`ятдесят дев`ять гривень 70 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.А. Лозовський