Ухвала

від 18.09.2024 по справі 160/20696/21

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

18 вересня 2024 рокуСправа №160/20696/21

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Златіна Станіслава Вікторовича

за участі секретаря судового засідання - Дубина Ю.І.

представника позивача - Ткач Т.М.

представника відповідача 1 - Ясніцька Т.С.

представника відповідача 2 - Романович Ю.С.

представника третьої особи - не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "КСГ Дніпро" до Державної податкової служби України та Головноо управління ДПС у Дніпропетровській області третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Фермерське господарство "Пушкарівське" про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

УСТАНОВИВ:

01 листопада 2021 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «КСГ «ДНІПРО» (далі ТОВ «КСГ «ДНІПРО», позивач) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі ГУ ДПС у Дніпропетровській області, відповідач-1 або ГУ ДПС), Державної податкової служби України (далі ДПС України, відповідач-2, скаржник), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Фермерське господарство «Пушкарівське», з урахуванням уточнень від 24 листопада 2021 року, в якій позивач просило:

- визнати протиправною бездіяльність ГУ ДПС у Дніпропетровській області щодо розгляду заяви ТОВ «КСГ «ДНІПРО» від 22 жовтня 2021 року та зобов`язати вчинити певні дії - розглянути заяву ТОВ «КСГ ДНІПРО» від 22 жовтня 2021 року;

- скасувати реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі ЄРПН), складені ТОВ «КСГ «ДНІПРО», а саме податкових накладних: № 10 від 31 травня 2017 року (сума ПДВ 3 550,00 грн.); № 12 від 31 травня 2017 року (сума ПДВ 2 664,00 грн.); № 19 від 31 травня 2017 року (сума ПДВ - 910,00 грн.); № 258 від 31 липня 2017 року (сума ПДВ 4 212,00 грн.); № 71 від 20 листопада 2017 року (сума ПДВ 51 621,48 грн.); № 4 від 02 квітня 2018 року (сума ПДВ 5 280,00 грн.); № 12 від 13 квітня 2018 року (сума ПДВ 6 720,00 грн.); № 19 від 24 квітня 2018 року (сума ПДВ 15 439,00 грн.); № 22 від 26 квітня 2018 року (сума ПДВ 10 180,80 грн.); № 3 від 03 травня 2018 року (сума ПДВ 10 920,00 грн.); № 4 від 03 травня 2018 року (сума ПДВ 2 880,00 грн.); № 7 від 03 травня 2018 року (сума ПДВ 3 721,20 грн.); № 88 від 26 червня 2018 року (сума ПДВ 34 118,00 грн.); № 151 від 28 серпня 2018 року (сума ПДВ 60 000,00 грн.); № 247 від 31 серпня 2018 року (сума ПДВ 5 440,00 грн.); № 163 від 25 вересня 2018 року (сума ПДВ 60 000,00 грн.); № 247 від 28 вересня 2018 року (сума ПДВ 10 664,10 грн.); № 2 від 02 жовтня 2018 року (сума ПДВ 60 000,00 грн.); № 11 від 25 лютого 2019 року (сума ПДВ 21 400,00 грн.); № 51 від 28 лютого 2019 року (сума ПДВ - 5400,00 грн.); № 6 від 05 квітня 2019 року (сума ПДВ 33 600,00 грн.); № 7 від 05 квітня 2019 року (сума ПДВ - 5600,00 грн.); № 8 від 05 квітня 2019 року (сума ПДВ 20 910,00 грн.); № 45 від 03 травня 2019 року (сума ПДВ 17 564,00 грн.); № 26 від 10 травня 2019 року (сума ПДВ 8 400,00 грн.); № 27 від 10 травня 2019 року (сума ПДВ 6 720,00 грн.); № 28 від 10 травня 2019 року (сума ПДВ 20 160,00 грн.); № 29 від 10 травня 2019 року (сума ПДВ 1 000,00 грн.); № 30 від 15 травня 2019 року (сума ПДВ 20 160,00 грн.); № 46 від 18 травня 2019 року (сума ПДВ 5 760,00 грн.); № 47 від 18 травня 2019 року (сума ПДВ 11 700,00 грн.); № 17 від 28 червня 2019 року (сума ПДВ 45 000,00 грн.); № 107 від 16 жовтня 2019 року (сума ПДВ 50 000,00 грн.); № 64 від 18 жовтня 2019 року (сума ПДВ 9 600,00 грн.); № 28 від 01 грудня 2019 року (сума ПДВ 36 000,00 грн.); № 30 від 01 грудня 2019 року (сума ПДВ 16 000,00 грн.); № 31 від 01 грудня 2019 року (сума ПДВ 38 400,00 грн.); № 32 від 01 грудня 2019 року (сума ПДВ 3 672,00 грн.); № 33 від 01 грудня 2019 року (сума ПДВ 5 280,00 грн.); № 29 від 18 грудня 2019 року (сума ПДВ 33 600,00 грн.); № 151 від 16 грудня 2019 року (сума ПДВ 43 200,00 грн.); № 152 від 16 грудня 2019 року (сума ПДВ 49 680,00 грн.); № 155 від 18 грудня 2019 року (сума ПДВ 36 000,00 грн.); № 156 від 18 грудня 2019 року (сума ПДВ 12 600,00 грн.); № 14 від 23 грудня 2019 року (сума ПДВ 44 640,00 грн.); № 88 від 23 грудня 2019 року (сума ПДВ 36 000,00 грн.); №59 від 25.12.2019 (сума ПДВ 35 280,00 грн.); №36 від 03.01.2020 (сума ПДВ 15 759,00 грн.); № 37 від 03 січня 2020 року (сума ПДВ 35 880,00 грн.); №38 від 09 січня 2020 року (сума ПДВ 28 800,00 грн.); № 35 від 10 січня 2020 року (сума ПДВ 60 120,00 грн.); № 39 від 10 січня 2020 року (сума ПДВ 32 400,00 грн.); № 42 від 15 січня 2020 року (сума ПДВ 36 000,00 грн.); № 43 від 16 січня 2020 року (сума ПДВ 17 680,00 грн.); № 44 від 17 січня 2020 року (сума ПДВ 23 790,00 грн.); № 2 від 20 січня 2020 року (сума ПДВ 43 560,00 грн.); № 3 від 21 січня 2020 року (сума ПДВ 48 000,00 грн.); № 5 від 24 січня 2020 року (сума ПДВ 45 630,00 грн.); № 4 від 27 січня 2020 року (сума ПДВ 36 000,00 грн.); № 27 від 31 січня 2019 року (сума ПДВ 5 850,00 грн.); № 18 від 03 лютого 2020 року (сума ПДВ 30 000,00 грн.); № 34 від 10 лютого 2020 року (сума ПДВ 32 400,00 грн.); № 35 від 10 лютого 2020 року (сума ПДВ 75 000,00 грн.); № 16 від 28 лютого 2020 року (сума ПДВ 46 800,00 грн.); № 7 від 30 квітня 2020 року (сума ПДВ 13 328,58 грн.); № 8 від 30 квітня 2020 року (сума ПДВ 26 619,17 грн.);

- зобов`язати ДПС України внести до єдиного реєстру податкових накладних відомості про скасування реєстрації податкових накладних, складені ТОВ «КСГ «ДНІПРО», а саме, податкових накладних: № 10 від 31 травня 2017 року (сума ПДВ 3 550,00 грн.); № 12 від 31 травня 2017 року (сума ПДВ 2 664,00 грн.); № 19 від 31 травня 2017 року (сума ПДВ - 910,00 грн.); № 258 від 31 липня 2017 року (сума ПДВ 4 212,00 грн.); № 71 від 20 листопада 2017 року (сума ПДВ 51 621,48 грн.); № 4 від 02 квітня 2018 року (сума ПДВ 5 280,00 грн.); № 12 від 13 квітня 2018 року (сума ПДВ 6 720,00 грн.); № 19 від 24 квітня 2018 року (сума ПДВ 15 439,00 грн.); № 22 від 26 квітня 2018 року (сума ПДВ 10 180,80 грн.); № 3 від 03 травня 2018 року (сума ПДВ 10 920,00 грн.); № 4 від 03 травня 2018 року (сума ПДВ 2 880,00 грн.); № 7 від 03 травня 2018 року (сума ПДВ 3 721,20 грн.); № 88 від 26 червня 2018 року (сума ПДВ 34 118,00 грн.); № 151 від 28 серпня 2018 року (сума ПДВ 60 000,00 грн.); № 247 від 31 серпня 2018 року (сума ПДВ 5 440,00 грн.); № 163 від 25 вересня 2018 року (сума ПДВ 60 000,00 грн.); № 247 від 28 вересня 2018 року (сума ПДВ 10 664,10 грн.); № 2 від 02 жовтня 2018 року (сума ПДВ 60 000,00 грн.); № 11 від 25 лютого 2019 року (сума ПДВ 21 400,00 грн.); № 51 від 28 лютого 2019 року (сума ПДВ - 5400,00 грн.); № 6 від 05 квітня 2019 року (сума ПДВ 33 600,00 грн.); № 7 від 05 квітня 2019 року (сума ПДВ - 5600,00 грн.); № 8 від 05 квітня 2019 року (сума ПДВ 20 910,00 грн.); № 45 від 03 травня 2019 року (сума ПДВ 17 564,00 грн.); № 26 від 10 травня 2019 року (сума ПДВ 8 400,00 грн.); № 27 від 10 травня 2019 року (сума ПДВ 6 720,00 грн.); № 28 від 10 травня 2019 року (сума ПДВ 20 160,00 грн.); № 29 від 10 травня 2019 року (сума ПДВ 1 000,00 грн.); № 30 від 15 травня 2019 року (сума ПДВ 20 160,00 грн.); № 46 від 18 травня 2019 року (сума ПДВ 5 760,00 грн.); № 47 від 18 травня 2019 року (сума ПДВ 11 700,00 грн.); № 17 від 28 червня 2019 року (сума ПДВ 45 000,00 грн.); № 107 від 16 жовтня 2019 року (сума ПДВ 50 000,00 грн.); № 64 від 18 жовтня 2019 року (сума ПДВ 9 600,00 грн.); № 28 від 01 грудня 2019 року (сума ПДВ 36 000,00 грн.); № 30 від 01 грудня 2019 року (сума ПДВ 16 000,00 грн.); № 31 від 01 грудня 2019 року (сума ПДВ 38 400,00 грн.); № 32 від 01 грудня 2019 року (сума ПДВ 3 672,00 грн.); № 33 від 01 грудня 2019 року (сума ПДВ 5 280,00 грн.); № 29 від 18 грудня 2019 року (сума ПДВ 33 600,00 грн.); № 151 від 16 грудня 2019 року (сума ПДВ 43 200,00 грн.); № 152 від 16 грудня 2019 року (сума ПДВ 49 680,00 грн.); № 155 від 18 грудня 2019 року (сума ПДВ 36 000,00 грн.); № 156 від 18 грудня 2019 року (сума ПДВ 12 600,00 грн.); № 14 від 23 грудня 2019 року (сума ПДВ 44 640,00 грн.); № 88 від 23 грудня 2019 року (сума ПДВ 36 000,00 грн.); №59 від 25.12.2019 (сума ПДВ 35 280,00 грн.); №36 від 03.01.2020 (сума ПДВ 15 759,00 грн.); № 37 від 03 січня 2020 року (сума ПДВ 35 880,00 грн.); №38 від 09 січня 2020 року (сума ПДВ 28 800,00 грн.); № 35 від 10 січня 2020 року (сума ПДВ 60 120,00 грн.); № 39 від 10 січня 2020 року (сума ПДВ 32 400,00 грн.); № 42 від 15 січня 2020 року (сума ПДВ 36 000,00 грн.); № 43 від 16 січня 2020 року (сума ПДВ 17 680,00 грн.); № 44 від 17 січня 2020 року (сума ПДВ 23 790,00 грн.); № 2 від 20 січня 2020 року (сума ПДВ 43 560,00 грн.); № 3 від 21 січня 2020 року (сума ПДВ 48 000,00 грн.); № 5 від 24 січня 2020 року (сума ПДВ 45 630,00 грн.); № 4 від 27 січня 2020 року (сума ПДВ 36 000,00 грн.); № 27 від 31 січня 2019 року (сума ПДВ 5 850,00 грн.); № 18 від 03 лютого 2020 року (сума ПДВ 30 000,00 грн.); № 34 від 10 лютого 2020 року (сума ПДВ 32 400,00 грн.); № 35 від 10 лютого 2020 року (сума ПДВ 75 000,00 грн.); № 16 від 28 лютого 2020 року (сума ПДВ 46 800,00 грн.); № 7 від 30 квітня 2020 року (сума ПДВ 13 328,58 грн.); № 8 від 30 квітня 2020 року (сума ПДВ 26 619,17 грн.);

- визнати право ТОВ «КСГ «ДНІПРО» на зменшення суми податкових зобов`язань (на податковий кредит) з податку на додану вартість в загальній сумі 1 524 597,18 грн. за період травень 2017 року - квітень 2020 року, а саме: травень 2017 року 7 124,00 грн.; липень 2017 року 4 212,00 грн.; листопад 2017 року 51 621,48 грн.; квітень 2018 року 37 620,00 грн.; травень 2018 року 17 521,20 грн.; червень 2018 року 34 118,00 грн.; серпень 2018 року 65 440,00 грн.; вересень 2018 року 70 664,10 грн.; жовтень 2018 року 60 000,00 грн.; лютий 2019 року 26 800,00 грн.; квітень 2019 року 60 110,00 грн.; травень 2019 року 91 464,00 грн.; червень 2019 року 45 000,00 грн.; жовтень 2019 року 59 600,00 грн.; грудень 2019 року 377 752,00 грн.; січень 2020 року 331 350,00 грн.; лютий 2020 року 184 200,00 грн.;

- зобов`язати ДПС України відновити/збільшити в системі електронного адміністрування податку на додану вартість показника на суму, на яку ТОВ «КСГ «ДНІПРО» має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (реєстраційний ліміт) у розмірі 1 524 597,18 грн. та відобразити відповідне відновлення/збільшення у системі електронного адміністрування податку на додану вартість (СЕА ПДВ).

Постановою Верховного Суду від 21.02.2024 року у справі № 160/20696/21 скасовано рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 травня 2022 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 12 жовтня 2022 року, справу № 160/20696/21 та направлено справу на новий розгляд до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

Ухвалою суду від 01.03.2024 року справу прийнято до провадження суддею Златіним С.В.

ДПС України у письмових поясненнях від 22.03.2024 року просить суд застосувати строк звернення з даним позовом до суду, передбачений ч.2 ст. 122 КАС України та залишити позовну заяву без розгляду з наступних підстав. Спірні правовідносини виникли внаслідок реєстрації складених позивачем податкових накладних в період липень 2017 року травень 2020 року. Звернення з позовом до суду мало місце 01.11.2021 року. Відповідач вважає доводи позивач про те, що строк звернення з позовом до суду потрібно відраховувати з дати направлення у серпні 2021 року до ГУ ДПС у Дніпропетровській області заяви, щодо розгляду якої допущено протиправну бездіяльність, необгрунтованими, оскільки позивачу стало відомо про реєстрацію спірних податкових накладних саме в період липень 2017 року травень 2020 року. Позивач 30.04.2020 року та 01.06.2020 року виписав розрахунки коригування до спірних податкових накладних згідно з проведеним позивачем службовим розслідування, за наслідками якого позивачем складно акт від 01.06.2020 року. Звернення позивача у червні 2020 року до правоохоронних органів по факту зловживання посадовою особою позивача своїми посадовими обов`язками, що призвело до незаконної реєстрації податкових накладних по взаємовідносинах з ФГ «Пушкарівське» вказує на обізнаність позивача про порушення його прав та законних інтересів. Сам факт подання позивачем заяви до податкового органу не змінює дату початку відліку строку звернення з позовом до суду.

Позивач у письмових поясненнях від 08.04.2024 року позивач вказує на те, що строк звернення з позовом до суду ним не пропущений, оскільки строк звернення з позовом до суду потрібно відраховувати з дати направлення у серпні 2021 року до ГУ ДПС у Дніпропетровській області заяви, щодо розгляду якої допущено протиправну бездіяльність.

Позивач 15.07.2024 подав клопотання про поновлення строку звернення з позовом до суду. Позивач вважає, що до спірних правовідносин підлягає застосуванню ст. 102 ПК України, що визначає строк 1095 днів. У середині травня 2020 року позивачем виявлено протиправні дії головного бухгалтера позивача щодо безпідставної реєстрації податкових накладних; після цього позивач здійснив ряд перевірок: службову, аудит та отримано висновок експерта. Контрагент позивача ухиляється від реєстрації частини розрахунків коригування до податкових накладних. Позивач у спірних правовідносинах діяв послідовно та у максимально стислі терміни.

У судовому засіданні відповідачі просили суд залишити позовну заяву без розгляду.

Позивач у судовому засіданні просив суд поновити строк звернення з даним позовом до суду.

Дослідивши клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду та клопотання позивача про поновлення строку звернення з позовом до суду, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

У період з травня 2017 року квітень 2020 року посадовою особою Товариства з обмеженою відповідальністю КСГ Дніпро складено та зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні по контрагенту фермерське господарство «Пушкарівське», на загальну суму 9 147 583,08 гривень в т.ч. ПДВ 1 524 597,18 гривень, а саме: №10 від 31.05.2017 (сума ПДВ 3 550,00 грн.); №12 від 31.05.2017 (сума ПДВ 2 664,00 грн.); №19 від 31.05.2017 (сума ПДВ - 910,00 грн.); №258 від 31.07.2017 (сума ПДВ 4 212,00 грн.); №71 від 20.11.2017 (сума ПДВ 51 621,48 грн.); №4 від 02.04.2018 (сума ПДВ 5 280,00 грн.); № 12 від 13.04.2018 (сума ПДВ 6 720,00 грн.); №19 від 24.04.2018 (сума ПДВ 15 439,00 грн.); №22 від 26.04.2018 (сума ПДВ 10 180,80 грн.); №3 від 03.05.2018 (сума ПДВ 10 920,00 грн.); №4 від 03.05.2018 (сума ПДВ 2 880,00 грн.); №7 від 03.05.2018 (сума ПДВ 3 721,20 грн.); №88 від 26.06.2018 (сума ПДВ 34 118,00 грн.); №151 від 28.08.2018 (сума ПДВ 60 000,00 грн.); №247 від 31.08.2018 (сума ПДВ 5 440,00 грн.); №163 від 25.09.2018 (сума ПДВ 60 000,00 грн.); №247 від 28.09.2018 (сума ПДВ 10 664,10 грн.); №2 від 02.10.2018 (сума ПДВ 60 000,00 грн.); №11 від 25.02.2019 (сума ПДВ 21 400,00 грн.); №51 від 28.02.2019 (сума ПДВ - 5400,00 грн.); №6 від 05.04.2019 (сума ПДВ 33 600,00 грн.); №7 від 05.04.2019 (сума ПДВ - 5600,00 грн.); №8 від 05.04.2019 (сума ПДВ 20 910,00 грн.); №45 від 03.05.2019 (сума ПДВ 17 564,00 грн.); №26 від 10.05.2019 (сума ПДВ 8 400,00 грн.); №27 від 10.05.2019 (сума ПДВ 6 720,00 грн.); №28 від 10.05.2019 (сума ПДВ 20 160,00 грн.); №29 від 10.05.2019 (сума ПДВ 1 000,00 грн.); №30 від 15.05.2019 (сума ПДВ 20 160,00 грн.); №46 від 18.05.2019 (сума ПДВ 5 760,00 грн.); №47 від 18.05.2019 (сума ПДВ 11 700,00 грн.); №17 від 28.06.2019 (сума ПДВ 45 000,00 грн.); №107 від 16.10.2019 (сума ПДВ 50 000,00 грн.); №64 від 18.10.2019 (сума ПДВ 9 600,00 грн.); №28 від 01.12.2019 (сума ПДВ 36 000,00 грн.); №30 від 01.12.2019 (сума ПДВ 16 000,00 грн.); №31 від 01.12.2019 (сума ПДВ 38 400,00 грн.); №32 від 01.12.2019 (сума ПДВ 3 672,00 грн.); №33 від 01.12.2019 (сума ПДВ 5 280,00 грн.); №29 від 18.12.2019 (сума ПДВ 33 600,00 грн.); №151 від 16.12.2019 (сума ПДВ 43 200,00 грн.); №152 від 16.12.2019 (сума ПДВ 49 680,00 грн.); №155 від 18.12.2019 (сума ПДВ 36 000,00 грн.); №156 від 18.12.2019 (сума ПДВ 12 600,00 грн.); №14 від 23.12.2019 (сума ПДВ 44 640,00 грн.); №88 від 23.12.2019 (сума ПДВ 36 000,00 грн.); №59 від 25.12.2019 (сума ПДВ 35 280,00 грн.); №36 від 03.01.2020 (сума ПДВ 15 759,00 грн.); №37 від 03.01.2020 (сума ПДВ 35 880,00 грн.); №38 від 09.01.2020 (сума ПДВ 28 800,00 грн.); №35 від 10.01.2020 (сума ПДВ 60 120,00 грн.); №39 від 10.01.2020 (сума ПДВ 32 400,00 грн.); №42 від 15.01.2020 (сума ПДВ 36 000,00 грн.); №43 від 16.01.2020 (сума ПДВ 17 680,00 грн.); №44 від 17.01.2020 (сума ПДВ 23 790,00 грн.); №2 від 20.01.2020 (сума ПДВ 43 560,00 грн.); №3 від 21.01.2020 (сума ПДВ 48 000,00 грн.); №5 від 24.01.2020 (сума ПДВ 45 630,00 грн.); №4 від 27.01.2020 (сума ПДВ 36 000,00 грн.); №27 від 31.01.2019 (сума ПДВ 5 850,00 грн.); №18 від 03.02.2020 (сума ПДВ 30 000,00 грн.); №34 від 10.02.2020 (сума ПДВ 32 400,00 грн.); №35 від 10.02.2020 (сума ПДВ 75 000,00 грн.); №16 від 28.02.2020 (сума ПДВ 46 800,00 грн.); №7 від 30.04.2020 (сума ПДВ 13 328,58 грн.); №8 від 30.04.2020 (сума ПДВ 26 619,17 грн.).

Суми податкових зобов`язань за наведеними податковими накладними були включені позивачем до декларацій з податку на додану вартість у відповідних звітних періодах.

Згідно з наказом Товариства з обмеженою відповідальністю КСГ Дніпро від 12 травня 2020 року № 7-ОС/12.05 про призначення службового розслідування та перевірки, призначено службову перевірку на предмет дотримання норм діючого законодавства під час ведення бухгалтерського та податкового обліку ТОВ КСГ Дніпро з боку головного бухгалтера підприємства Омельченко Л.Л., повноти відображення операцій та наявності первинних бухгалтерських документів, з інших питань, що віднесені до її компетенції та службових обов`язків, залучено для проведення перевірки фахівців ТОВ Податковий консалтинг Бонус, яким доручено перевірку податкової звітності та бухгалтерського обліку на підставі договору від 13 травня 2020 року № 05/0520 АО.

За результатами проведеної перевірки ТОВ Податковий консалтинг Бонус складений звіт про виконання узгоджених процедур за договором №05/0520 АО; перевірений період: 01.01.2017 року по 30.04.2020 року, в якому зазначено, що у зв`язку з наявністю виявлених у процесі перевірки невідповідностей між задекларованими податковими зобов`язаннями і бухгалтерським обліком встановлені порушення: завищення суми податкових зобов`язань на суму у розмірі 76145325,00 грн. за непідтвердженими господарськими операціями, що призвело до втрати ПДВ, який далі міг би використовуватися підприємством у частині погашення податкових зобов`язань; заниження податкових зобов`язань на суму у розмірі 9475920,00 грн. у частині неповного декларування ПДВ у відповідних звітних періодах, що призвело до зменшення об`єкта оподаткування; завищення податкового кредиту на суму 9576310,60 грн. за неіснуючими господарськими операціями без підтвердження первинних документів, що призвело до зменшення об`єкта оподаткування; надано рекомендації-привести бухгалтерський і податковий облік у відповідність до норм законодавства.

Згідно з висновком за результатами службового розслідування фактів порушення службових обов`язків головного бухгалтера ТОВ КСГ Дніпро ОСОБА_1 від 01 червня 2020 року, затвердженого директором ТОВ КСГ Дніпро ОСОБА_2 , встановлено допущення порушення головним бухгалтером ТОВ КСГ Дніпро ОСОБА_1 норм п. 185.1. ст. 185, ст. 186, п. 187.1. ст. 187, п. 192.1. ст. 192, п. 198.1. п.198, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, норм Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність, які були визнані останньою в повному обсязі та вказано про їх вчинення з корисливих мотивів, матеріали службового розслідування направлено до правоохоронних органів з метою надання правової оцінки діям ОСОБА_1

14 травня 2020 року позивач звернувся з заявою про вчинення кримінального правопорушення до правоохоронних органів (СУ ГУ НПУ в Дніпропетровській області) з метою надання правової оцінки діям ОСОБА_1 .

Заяву про вчинення кримінального правопорушення було зареєстровано, про що свідчить Витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань, внесеного за ознаками кримінального злочину, передбаченого ч. 3 статті 362 Кримінального кодексу України (несанкціоновані дії з інформацією, яка оброблюється в електронно-обчислювальних машинах (комп`ютерах), автоматизованих системах, комп`ютерних мережах або зберігається на носіях такої інформації, вчинені особою, яка має право доступу до неї).

Позивачем були підготовлені розрахунки коригування до податкових накладних та направлені до ФГ «Пушкарівське» для їх реєстрації ФГ «Пушкарівське» в ЄРПН.

ФГ «Пушкарівське» було здійснено реєстрацію розрахунків коригування № 42 від 01.06.2020 року до податкової накладної № 156 від 18.12.2019 року з сумою ПДВ 12 600,00 гривень; № 44 від 01.06.2020 року до податкової накладної № 36 від 01.01.2020 року з сумою ПДВ 15 759, 00 гривень; № 60 від 01.06.2020 року до податкової накладної № 37 від 01.01.2020 року з сумою ПДВ 35 880,00 гривень; № 54 від 01.06.2020 року до податкової накладної № 38 від 09.01.2020 року з сумою ПДВ 28 800,00 гривень; № 47 від 01.06.2020 року до податкової накладної № 43 від 16.01.2020 року з сумою ПДВ 17 680,00 гривень; № 64 від 30.04.2020 року до податкової накладної № 7 від 30.04.2020 року з сумою ПДВ 13 328,58 гривень; № 65 від 30.04.2020 року до податкової накладної № 8 від 30.04.2020 року з сумою ПДВ 26 619,17 гривень, однак ФГ «Пушкарівське» не здійснено реєстрації інших розрахунків коригування на загальну суму 1 524 597,18 грн.

Позивачем до податкової направлені уточнюючі розрахунки податкових зобов`язань з ПДВ за періоди по яким декларувались збільшені зобов`язання з ПДВ (за рахунок включення зобов`язань по неіснуючим взаємовідносинам з ФГ «Пушкарівське»), однак відповідачем не було прийнято дані уточнюючі розрахунки, у відповідь надано відповіді №40381/6/04-36-18-10 від 17.06.2021 року, № 41323/6/04-36-18-10 від 18.06.2021 року, №42045/6/04-36-18-10 від 22.06.2021 року, якими повідомлено про не прийняття уточнюючих розрахунків не визнано податковою звітністю.Судом на підставі письмових пояснень ДПС України від 22.03.2024 року встановлено, що ФГ «Пушкарівське» з огляду на облікові дані показників ПДВ у СЕА ПДВ, на якій платник податку в праві здійснити реєстрацію податкових накладних в ЄРПН, використано у власній господарській діяльності.

Так, 22.10.2021 року позивач звернувся із заявою до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України із доданими до неї документами, в якій просив скасувати реєстрацію вищеозначених податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних; внести до Єдиного реєстру податкових накладних відомості про скасування реєстрації зазначених податкових накладних; визнати право ТОВ КСГ Дніпро на зменшення суми податкових зобов`язань (на податковий кредит) з податку на додану вартість в загальній сумі 1 524 597,18 грн. за період травень 2017 року квітень 2020 року; відновити/збільшити в системі електронного адміністрування податку на додану вартість показника на суму, на яку Товариство з обмеженою відповідальністю КСГ ДНІПРО має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (реєстраційний ліміт) у розмірі 1 524 597,18 грн. та відобразити відповідне відновлення/збільшення у системі електронного адміністрування податку на додану вартість (СЕА ПДВ).

Не отримавши відповіді на свою заяву від 22.10.2021 року та вважаючи, що відповідачами допущено протиправну бездіяльність щодо ненадання відповіді, позивач звернувся з даним позовом до адміністративного суду.На підставі постанови від 04.06.2020 року в кримінальному провадженні №12020040000000451 було призначено судову економічну експертизу.

Згідно висновків судово-економічної експертизи від 15.07.2020 року зазначено, що дослідженням первинних документів та облікових даних ТОВ КСГ Дніпро не підтверджується здійснення господарських операцій з продажу (сталь оцинкована, лист оцинкований, арматура, нітроаммофска NPK), з продажу сільгосппродукції (гілка сорго 1 гатунку), з надання послуг з (бронювання, внесення добрив, внесення засобів захисту рослин, культивація) ФГ «Пушкарівське» за період з травня 2017 року по квітень 2020 року.

В обліку підприємства відсутні дані щодо проведення розрахунків с ФГ «Пушкарівське» за період з травня 2017 року по квітень 2020 року: операції з продажу товарів та послуг не проводились; будь-які договори не укладались; грошові розрахунки по поточним рахункам підприємства не здійснювались; вексельна форма розрахунків за будь-які товари та послуги не проводилась; ТОВ КСГ Дніпро не подавали згоди на переведення боргу ФГ «Пушкарівське». Крім того, проведення розрахунків ФГ «Пушкарівське» з ТОВ КСГ Дніпро не підтверджено довідками та виписками банків. Всього за період з травня 2017 по лютий 2020 роки внаслідок порушення вимог п.201.10 ПКУ відсутні операції з постачання товарів та послуг підприємство у складі податкових зобов`язань відобразило у деклараціях з податку на додану вартість суму зобов`язань по непідтвердженим документально операціям ТОВ КСГ Дніпро з ФГ «Пушкарівське» в розмірі 1588 116,18 грн., що призвело до обов`язку сплатити ПДВ у періодах (р.18 декларації), оскільки така сума зобов`язань повністю була врахована за період травень 2017 року - лютий 2020 року при обчисленні: як позитивної різниці (р.18 декларації до сплати у бюджет); так і від`ємної різниці (р.21 декларації, яка зараховується в рахунок наступного звітного періоду). Тобто станом на 31.03.2020 року при розрахунку суми зобов`язань до оплати ТОВ КСГ Дніпро за рахунок зарахування податкового кредиту в рахунок погашення неіснуючих податкових зобов`язань було позбавлено права на податковий кредит на суму 1 588 116, 18 грн.Відповідно до абзацу 3 статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», бухгалтерський облік процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання, передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень.

Відповідно до абзацу 5 статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», господарська операція дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Відповідно до частини 2 статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, грунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи.

Відповідно до частини 1 статті 11 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підприємства зобов`язані складати фінансову звітність на підставі даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.1995, первинні документи це документи, створені у паперовій або в електронній формі, які містять відомості про господарські операції.

Відповідно до пункту 1.3 Положення, господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в регістрах бухгалтерського обліку провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення.

Відповідно до пункту 2.1 Положення, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи.

Відповідно до пункту 6 розділу ІІІ Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України №21 від 28.01.2016, дані, наведені в податковій звітності, мають відповідати даним бухгалтерського обліку платника.

Відповідно до пункту 14.1.181 статті 14 Податкового Кодексу України, податковий кредит сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного періоду.

Відповідно до абзацу 1 пункту 44.1 статті 44 Податкового Кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Відповідно до абзацу 2 пункту 44.1 статті 44 Податкового Кодексу України, платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом 1 цього пункту.

Відповідно до пункту 187.1 статті 187 Податкового Кодексу України, датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на рахунок платника податку в банку / небанківському надавачу платіжних послуг як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, дата зарахування електронних грошей платнику податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець, а в разі постачання товарів/послуг за готівку, дата оприбуткування коштів в касі платника податку, а в разі відсутності такої, дата інкасації готівки в банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена в самому документі як дата його складення відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні», незалежно від дати накладення електронного підпису.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового Кодексу України, до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані в разі здійснення операцій: а) придбання або виготовлення товарів і послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (в тому числі в зв`язку з придбанням або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ?) ввезення товарів або необоротних активів на митну територію України.

Відповідно до абзаців 1-3 пункту 198.2 статті 198 Податкового Кодексу України, датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулась раніше: дата списання коштів з рахунку платника податку в банку / небанківському надавачу платіжних послуг на оплату товарів/послуг, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, дата списання електронних грошей платника податків як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець постачальника; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Відповідно до абзаців 1-4 пункту 198.3 статті 198 Податкового Кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду в зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, в тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи); ввезенням товарів або необоротних активів на митну територію України.

Відповідно до абзацу 1 пункту 198.6 статті 198 Податкового Кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) в зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригувань до таких податкових чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до абзацу 3 пункту 198.6 статті 198 Податкового Кодексу України, податкові накладні, отримані з єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до пункту 200.1 статті 200 Податкового Кодексу України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до абзацу 1 пункту 200.2 статті 200 Податкового Кодексу України, при позитивному значенні суми, розрахованої відповідно до пункту 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету в строки, встановлені цим розділом.

Відповідно до пункту 200.4 статті 200 Податкового Кодексу України, при від`ємному значенні суми, розрахованої відповідно до пункту 200.1 цієї статті, така сума: а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні податкові періоди; б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника в сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до державного бюджету України на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на рахунок платника податку або в рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету; в) або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового Кодексу України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації в порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін. В податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов`язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата складання податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена в статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця). В разі постачання/придбання філією (структурним підрозділом) товарів/послуг, яка фактично є від імені головного підприємства платника податку стороною договору, в податковій накладній, крім податкового номера платника податку додатково зазначається числовий номер такої філії (структурного підрозділу); д) повна або скорочена назва, зазначена в статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без врахування податку; ж) ставка податку та сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; і) код товару згідно з УКТЗЕД, для послуг код послуги згідно з державним класифікатором продукції та послуг; платники податків, крім випадків постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, мають право зазначати код товару згідно з УКТЗЕД або код послуги згідно з державним класифікатором продукції та послуг неповністю, але не менше ніж чотири перших цифри відповідного коду; й) індивідуальний податковий номер.

Відповідно до абзацу 1 пункту 201.7 статті 201 Податкового Кодексу України, податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів, послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Відповідно до абзацу 1 пункту 201.10 статті 201 Податкового Кодексу України, при здійсненні операцій з постачання товарів, послуг платник податку продавець зобов`язаний в установлений термін скласти податкову накладну, зареєструвати її в єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Відповідно до абзацу 2 пункту 201.10 статті 201 Податкового Кодексу України, податкова накладна, складена та зареєстрована в єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до абзацу 3 пункту 201.10 статті 201 Податкового Кодексу України, податкова накладна або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 01.07.2017 в єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Проаналізувавши перелічені норми, суд відзначає, що реальність господарських операцій може бути підтверджена тільки первинними бухгалтерськими документами. Відсутність таких первинних бухгалтерських документів (договори, видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, подорожні листи, акти виконаних робіт, рахунки, прибуткові касові ордери) свідчить що фактично не відбулись господарські операції та не настали зміни в структурі активів, зобов`язань, власному капіталі платників податків. Відсутність даних бухгалтерського обліку на підставі первинних документів про фактично здійснені господарські операції виключає правомірність складання і реєстрації податкових накладних по неіснуючим господарським операціям та відображення у фінансовій звітності даних про неіснуючі господарські операції. За відсутності реально проведених господарських операцій у покупця не виникає право на податковий кредит, а у продавця не збільшуються податкові зобов`язання з податку на додану вартість.Суд відзначає, що реєстрація податкових накладних в спірний період по неіснуючим господарським операціям свідомо здійснювалась посадовими особами ТОВ КСГ «Дніпро».

Відповідно до абзаців 1 5 пункту 192.1 статті 192 Податкового Кодексу України, якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов`язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в єдиному реєстрі податкових накладних. Розрахунок коригування до податкової накладної не може бути зареєстрований в єдиному реєстрі податкових накладних пізніше 1095 календарних днів з дати складання податкової накладної, до якої складений такий розрахунок коригування. Розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка складена на отримувача, підлягає реєстрації в єдиному реєстрі податкових накладних: постачальником/продавцем товарів/послуг, якщо передбачається збільшення суми компенсації їх вартості на користь такого постачальника або якщо коригування кількісних та вартісних показників в підсумку не змінює суму компенсації;

отримувачем/покупцем товарів/послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, для чого постачальник надсилає складений розрахунок коригування отримувачу.

Відповідно до пункту 192.1.1 статті 192 Податкового Кодексу України, якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь постачальника, то: а) постачальник зменшує суму податкових зобов`язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок; б) отримувач зменшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв`язку з отриманням таких товарів/послуг. Постачальник має право зменшити суму податкових зобов`язань лише після реєстрації в єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування до податкової накладної.Як зазначалось вище, ТОВ КСГ «Дніпро» складені розрахунки коригування до перелічених в позові податкових накладних в зв`язку з фактичною відсутністю продажу товарів, надання послуг, в яких відображено зменшення податкових зобов`язань (податкового кредиту) у спірний період. Однак покупцем ФГ «Пущкарівське» не всі розрахунки коригування не були зареєстровані в єдиному реєстрі податкових накладних.

За даними ДПС України, ФГ «Пушкарівське» включило до податкового кредиту суми податку на додану вартість за податковими накладними, складеними ТОВ КСГ «Дніпро». У відповідності до положень абзацу 4 пункту 192.1.1 Податкового Кодексу України, ТОВ КСГ «Дніпр» має право зменшити суму податкових зобов`язань лише після реєстрації в єдиному реєстрі податкових накладних розрахунків коригування до податкових накладних, зазначених в позовній заяві. Іншого шляху зменшення податкових зобов`язань за зареєстрованими податковими накладними законодавством не передбачено.

Відповідно до абзацу 25 пункту 201.10 статті 201 Податкового Кодексу України, в разі допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу, або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкових накладних /розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена згідно з пунктом 201.16 цієї статті) податкової накладної або розрахунку коригування покупець/продавець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого продавця/покупця. Таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний податковий період, в якому не надано податкову накладну або допущено помилки при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної або порушено граничні терміни реєстрації в єдиному реєстрі податкових накладних.

ТОВ КСГ «Дніпро» не зверталось до податкової служби зі скаргою в зв`язку з ухиленням ФГ «Пушкарівське» від реєстрації розрахунків коригування до податкових накладних, перелічених в позовній заяві.Виходячи з положень пункту 200-1.3 статті 200-1 Податкового кодексу України, внаслідок зареєстрованих податкових накладних в системі електронного адміністрування податку на додану вартість у ТОВ КСГ «Дніпро» зменшився реєстраційний ліміт на відповідну суму, а у ФГ «Пушкарівське» реєстраційний ліміт збільшився на цю ж суму. Для того щоб у ТОВ КСГ «Дніпро» збільшився реєстраційний ліміт на відповідну суму, він одночасно має зменшитись у ФГ «Пушкарівське» на цю ж суму. Проте ФГ «Пушкарівське» вже використало свій реєстраційний ліміт.

Як відзначалось вище, ТОВ КСГ «Дніпро» намагається покласти вину за збільшення зобов`язань з податку на додану вартість внаслідок складання та реєстрації податкових накладних за неіснуючі господарські операції виключно на головного бухгалтера ОСОБА_1 .

Проте щодо ФГ «Пушкарівське» яке безпідставно та незаконно отримало збільшення реєстраційного ліміту та право на бюджетне відшкодування податку на додану вартість ні заяви до податкових органів з приводу відмови подати на реєстрацію розрахунки коригування, ні звернення до правоохоронних органів з приводу кримінального правопорушення не направлялись. Фактично за заявленими позовними вимогами ТОВ КСГ «Дніпро» просить збільшити свій реєстраційний ліміт за рахунок державного бюджету, тобто покласти на державу відповідальність за протиправні дії своїх посадових осіб та посадових осіб ФГ «Пушкарівське».

Крім того, в постанові від 01.02.2024 у справі №160/19686/21 за аналогічним позовом ТОВ КСГ «Дніпро» та у постанові від 21.02.2024 року у даній справі, Верховний Суд зазначив що у випадку включення сум податку на додану вартість за помилковими податковими накладними до складу податкових зобов`язань, пункт 192.1.1 статті 192 Податкового Кодексу України встановлює порядок їх зменшення, який застосовується після реєстрації розрахунку коригування до таких податкових накладних. Абзац 25 пункту 201.10 статті 201 Податкового Кодексу України встановлює такий інструмент впливу на несумлінних контрагентів, в тому числі з метою захисту інтересів платника податків, як заява із скаргою на такого контрагента. За змістом цієї норми, у разі порушення покупцем граничних термінів реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування інша особа має право додати до податкової декларації заяву із скаргою на такого покупця. Звернення продавця із такою скаргою на контрагента є підставою для проведення перевірки останнього. Система електронного адміністрування податку на додану вартість функціонує як цілісна та збалансована система, яка включає в себе сукупність організаційних та технічних засобів, що спрямована на забезпечення обліку адміністрування податку на додану вартість в Україні в електронному вигляді. Система електронного адміністрування податку на додану вартість дає можливість оперативно регулювати процес формування зобов`язань і податкового кредиту кожного з платників податку таким чином, щоб в цілому у країні сума відшкодування податку на додану вартість не перевищувала суму надходжень цього податку до бюджету. Це забезпечується, зокрема, шляхом обліку нерозривного ланцюга у кожній оподатковуваній операції однакових сум податкового кредиту та податкових зобов`язань між контрагентами. Задоволення позовних вимог у спосіб, визначений позивачем, може призвести до порушення фундаментальних принципів функціонування системи адміністрування податку на додану вартість.

Відповідно до абзацу 1 частини 2 статті 122 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод, інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод, інтересів.

Відповідно до частини 3 статті 123 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним в заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Позовна заява подана до суду майже через 1,5 роки після реєстрації останньої податкової накладної, реєстрацію якої позивач просить скасувати; через 1 рік 3 місяці після відмови ФГ «Пушкаріське» зареєструвати розрахунки коригування до складених податкових накладних, відсторонення головного бухгалтера ОСОБА_1 від виконання посадових обов`язків в зв`язку безпідставним складанням цих податкових накладних, отримання результатів службової перевірки щодо складання податкових накладних за відсутності господарських операцій.

Доводи ТОВ КСГ «Дніпро» про те, що про порушення свого права, воно дізналось коли не отримало відповідь на заяву від 22.10.2021 є безпідставними у зв`язку з наступним.

При вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття, "дізналася" та "повинна була дізнатись" про порушення права.

Зокрема, під поняттям "дізнався" необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.

Поняття "повинен був дізнатися" необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї немає перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 у справі № 340/1019/19).

Отримання листа від податкового органу у відповідь на заяву не змінює час, з якого така особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить про час, коли особа почала вчиняти активні дії щодо реалізації свого права. Відповідно з вказаної дати не може розпочинатись відлік строку звернення з позовом до суду.

Дотримання строку звернення до суду є однією з умов для реалізації права на позов в публічно-правових відносинах. Вона дисциплінує учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, запобігає зловживанням і можливості регулярно погрожувати зверненням до суду, сприяє стабільності діяльності суб`єктів владних повноважень щодо виконання своїх функцій. Відсутність цієї умови приводила б до постійного збереження стану невизначеності у публічно-правових відносинах (постанови Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №826/3994/16, від 03.05.2018 у справі №826/26727/15, від 03.05.2018 у справі №826/8153/16, від 31.05.2018 у справі №826/15798/16). Поважними причинами пропуску строку звернення до суду визнаються лише ті обставини, які були об`єктивно непереборними, такими, що не залежали від волевиявлення особи, пов`язані з перешкодами і труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини повинні бути підтверджені належними доказами (постанови Верховного Суду від 12.06.2018 у справі №826/2158/17, від 18.10.2018 у справі №826/14402/17).

Щодо посилання позивача на діючий з 2020 року в країні карантин, суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що відповідно до пункту 3 розділу VI Прикінцеві положення КАС України в редакції, що діяла з 02.04.2020, під час дії карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, зокрема процесуальні строки звернення до суду, продовжуються на строк дії такого карантину.

З цього виходить, що в разі закінчення процесуального строку, який припадає на період дії карантину, такий строк продовжується до закінчення дії карантину.

Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) від 18.06.2020 № 731-IX, який набрав чинності 17.07.2020, пункт 3 розділу VI Прикінцеві положення КАС України було викладено в новій редакції.

Положення пункту 3 розділу VI Прикінцеві положення цього Кодексу в редакції, що діє з 17.07.2020, вже не передбачали продовження процесуальних строків на період дії карантину. Пункт 2 розділу II Прикінцеві та перехідні положення указаного Закону встановлює, що процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 3 розділу VI Прикінцеві положення КАС України в редакції Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом, тобто 06.08.2020.

За таких обставин навіть, за умови продовження процесуального строку відповідно до пункту 3 розділу VI Прикінцеві положення цього Кодексу в редакції, що діяла з 02.04.2020, то такий строк сплинув ще 06.08.2020.

У цьому разі норми статті 58 Конституції не порушуються, оскільки Закон України від 30.03.2020 № 540-IX передбачав продовження, а не припинення процесуальних строків, які припали на період дії карантину. Норми Закону від 18.06.2020 № 731-IX завчасно (не порушуючи принцип юридичної визначеності) установили обмеження процесуальних строків у часі, що раніше не було зазначено в законі.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду 27.05.2021 у справі № 826/7786/17.

Отже, запровадження карантинних обмежень жодним чином не вплинуло на право позивача щодо звернення до суду за захистом порушеного права.

Щодо посилань позивача на норми ст.102 Податкового кодексу, які встановлюють для органів податкової служби строки давності в 1095 днів для визначення податкових зобов`язань для платників, та відповідно застосування до спірних правовідносин саме строку 1095 днів, то суд повторно зазначає що згідно правових позицій Верховного Суду (постанова від 11.10.2019 у справі № 640/20468/18, від 02.07.2020 по справі № 1.380.2019.006119, від 15.07.2021 по справі № 640/20721/19 від 12.02.2021 по справі № 380/5397/20, від 23.04.2021 у справі № 824/803/19-а) до спірних правовідносин, що склалися саме щодо питання реєстрації податкових накладних, незалежно від обраного позивачем способу захисту прав позивача, а також з правовідносин щодо збільшення показників в СЕА ПДВ підлягає застосуванню загальний строк звернення до суду, що визначений ч. 2 ст. 122 КАС України - шестимісячний строк.

Суд не знаходить поважних причин пропущення позивачем шестимісячного строку звернення з позовною заявою, а тому позовна заява підлягає залишенню без розгляду на підставі п.8 ч.1 ст. 240 КАС України.

Аналогічну за своїм змістом правову позицію займає Третій апеляційний адміністративний суд у постанові від 27.06.2024 року у справі № 160/24858/21, а також Верховний Суд у постанові від 05.07.2022 року у справі № 160/18326/21.

Керуючись ст. 240, 243 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «КСГ Дніпро» від 15.07.2024 року про поновлення строку звернення з позовом до суду.

Задовольнити клопотання ДПС України про залишення позовної заяви без розгляду.

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «КСГ Дніпро» до Державної податкової служби України та Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Фермерське господарство «Пушкарівське» про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії залишити без розгляду.

Особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення підстав, з яких позов було залишено без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.

Ухвала суду може бути оскаржена до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст ухвали складено 18.09.2024 року.

Суддя С.В. Златін