Рішення

від 17.09.2024 по справі 240/10334/24

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2024 року м. Житомир справа № 240/10334/24

категорія 108020200

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Попової О. Г., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сенаторавто" до Житомирської митниці Державної митної служби України про визнання протиправним та скасування рішення,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Сенаторавто" із позовом до Житомирської митниці Державної митної служби України, в якому просить:

- визнати протиправними та скасувати Рішення Житомирської митниці про коригування митної вартості товарів №UA101020/2024/000007/2 від 08.03.2024 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA101020/2024/006487 від 08.03.2024;

- визнати протиправними та скасувати Рішення Житомирської митниці про коригування митної вартості товарів №UA101000/2024/000058/1 від 07.03.2024 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA101020/2024/006484 від 07.03.2024.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивачем, з метою імпорту товару на територію України, подано до Житомирської митниці Державної митної служби України митну декларацію для митного оформлення товару. На підтвердження заявленої митної вартості товару за ціною договору разом з митною декларацією декларант надав митниці необхідні і достатні документи, які підтверджують підстави придбання товару, його кількісні та якісні характеристики, цінове та вартісне обґрунтування. Однак, митним органом були прийняті рішення про коригування митної вартості товарів №UA101020/2024/000007/2 від 08.03.2024 та №UA101000/2024/000058/1 від 07.03.2024 на підставі інформації, наявної в митному органі. У зв`язку з винесеними рішеннями відповідачем були прийняті картки відмови в прийнятті декларацій, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Позивач вважає рішення про коригування митної вартості та картки відмови в прийнятті митних декларацій протиправними та такими, що підлягають скасуванню, оскільки на підтвердження обґрунтованості заявленої митної вартості товару та обраного методу її визначення було подано усі необхідні документи на підтвердження митної вартості товару.

Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 03.06.2024 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання у справі на 02.07.2024 об 10 год. 30 хв.

17.06.2024 через систему електронний суд від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити в задоволенні позовних вимог. Аргументуючи свої заперечення зазначає, що документи, подані для підтвердження митної вартості товарів, не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості та містять розбіжності, а тому у митного органу виник сумнів щодо достовірності заявленої декларантом митної вартості товару. З урахуванням викладеного вважає, що рішення про коригування митної вартості №UA101020/2024/000007/2 від 08.03.2024 і №UA101000/2024/000058/1 від 07.03.2024 та картки відмови в прийнятті митних декларацій, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення винесені на підставах, у межах повноважень та у спосіб, визначений нормами Митного кодексу України та інших підзаконних нормативних актів, а також з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття відповідного рішення, тому обставини для їх скасування відсутні.

02.07.2024 протокольною ухвалою, судом в судовому засіданні оголошено перерву до 16.07.2024 об 12 год. 30.

Відповідно до ухвали суду від 16.07.2024, за клопотанням представника позивача, суд перейшов до розгляду справи в письмовому провадженні.

Частиною п`ятою статті 250 КАС України встановлено, що датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що між товариством з обмеженою відповідальністю "Сенаторавто" та Dongguan Benson Avtomobile Glass Co., LTD укладено контракт купівлі-продажу №24/06/2020-SA від 24.06.2020, за яким здійснюються поставки скла автомобільного в асортименті з логотипом SAFEGLASS.

На виконання вище вказаного контракту, позивач придбавав в компанії «Dongguan Benson Automobile Glass Co.,Ltd» товар, а саме: скло безпечне, багатошарове, (триплекс), переднє: Розмірами і форматом призначене для транспортних засобів, в асортименті розмірів та форматів.

В подальшому, з метою імпорту товару на територію України, позивачем до Житомирської митниці було подано митну декларацію від 04.03.2024 року №24UA101020008315U0 на товар: скло безпечне, багатошарове, (триплекс), переднє: розміром і форматом призначене для транспортних засобів, в асортименті розмірів та форматів.

Разом з вказаною митною декларацією, на підтвердження заявленої митної вартості, позивачем було надано:

- зовнішньоекономічний Контракт купівлі-продажу №24/06/2020-SA від 24.06.2020;

- комерційний інвойс №DG-EE-WKL230601-1 від 30.10.2023;

- пакувальний лист до інвойсу №DG-EE-WKL230601-1 від 31.10.2023;

- проформу інвойс №DG-EE-WKL230601 від 06.09.2023;

- коносамент UTRUST23101767 від 04.11.2023;

- транспортну накладну №03493 від 13.02.2024;

- CMR №17880;

- транспортний документ Т 1 (MRN) №24PL322080NSEFRD;

- сертифікат №С237545287760353 від 17.11.2023;

- банківський протокол про оплату №188 від 19.09.2023;

- банківський протокол про оплату N?212 від 22.12.2023;

- рахунок на оплату від перевізника ТОВ «Інтернешнл Карго Сервіс Ейч. Ді» за №93 від 26.01.2024;

- довідку про транспортні витрати ТОВ «Інтернешнл Карго Сервіс Ейч.Ді» за №019/9/24 від 26.01.2024;

- прайс-лист від 01.09.2023;

- договір про надання послуг митного брокера №011123 від 01.11.2023;

- додаткову згоду (заявку) на перевезення вантажу б/н від 02.11.2023;

- договір про надання транспортно-експедиторських послуг з перевезення експортно-імпортних та транзитних вантажів за №К02102023-48 від 02.10.2023;

- копію митної декларації країни відправлення разом з її перекладом №531620230162440738 від 01.11.2023.

Митна вартість товару визначена позивачем згідно із пунктом 1 частини першої статті 57 та статтею 58 Митного кодексу України за основним методом - за ціною договору (контракту).

У відповідь на запит щодо оформлення митної декларацій до Житомирської митниці надано додаткові документи, а саме:

1. Пояснення ТОВ «СЕНАТОРАВТО» від 06.03.2024 року.

2. Лист відправника Товару компанії «Dongguan Benson Automobile Glass Co.,Ltd» від 06.03.2024 року щодо оплати.

3. Платіжну банківську інструкцію №212JBKLNC від 22.12.2023 року;

4. Платіжну банківську інструкцію №207JBKLNB від 24.11.2023 року;

Пояснення ТОВ «СЕНАТОРАВТО» від 06.03.2024 року.

2. Лист відправника Товару компанії «Dongguan Benson Automobile Glass Co.,Ltd» від 06.03.2024 року щодо оплати.

3. Платіжну банківську інструкцію N? 212JBKLNC від 22.12.2023 року;

4. Платіжну банківську інструкцію N? 207JBKLNB від 24.11.2023 року;

5. Комерційну пропозицію від перевізника ПП «ФЕРСТ ВЕЙ» за N? 1010/1 від

10.10.2023 року.

6. Комерційну пропозицію від перевізника ТОВ «Інтернешнл Карго Сервіс Ейч.Ді» від 25.10.2023 року.

7. Банківський протокол про оплату N? 207 від 24.11.2023 року

8. Уточнювальну довідку про транспортні витрати від ТОВ «Інтернешнл Карго Сервіс Ейч.Ді» за №022/8/24 від 07.03.23024 року.

9. Експертний висновок N? B-236 від 05.03.2024 року.

10. Прибуткову накладну на аналогічний товар N? 65 від 05.09.2023 року.

11. Прибуткову накладну на аналогічний товар N? 57 від 21.08.2023 року.

12. Прибуткову накладну на аналогічний товар N? 70 від 22.09.2023 року.

Однак, 07.03.2024 Житомирською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA101000/2024/000058/1 та картку відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA101020/2024/006484.

Також, з метою імпорту товару на територію України, позивачем до Житомирської митниці було подано митну декларацію від 04.03.2024 року №24UA101020008315U0 на товар: скло безпечне, багатошарове, (триплекс), переднє: розміром і форматом призначене для транспортних засобів, в асортименті розмірів та форматів.

Разом з вказаною митною декларацією, на підтвердження заявленої митної вартості, позивачем було надано:

- зовнішньоекономічний контракт купівлі-продажу №24/06/2020-SA від 24.06.2020;

- комерційний інвойс №DG-EE-WKL230601-2 від 05.11.2023;

- пакувальний лист до інвойсу №DG-EE-WKL230601-2 від 05.11.2023;

- проформу інвойс №DG-EE-WKL230601 від 06.09.2023;

- коносамент UTRUST23110509 від 11.11.2023;

- транспортну накладну №03734 від 15.02.2024;

- CMR №17881;

- транспортний документ Т 1 (MRN) №24PL331020NS6GS0B7;

- сертифікат №С237545287760352 від 17.11.2023;

- банківський протокол про оплату №188 від 19.09.2023;

- банківський протокол про оплату №218 від 25.01.2024;

- довідку про транспортні витрати ТОВ «Інтернешнл Карго Сервіс Ейч.Ді» за №019/9/24 від 26.01.2024;

- прайс-лист від 01.09.2023;

- договір про надання послуг митного брокера №011123 від 01.11.2023;

- додаткову згоду ( заявку) на перевезення вантажу б/н від 06.11.2023;

- договір про надання транспортно-експедиторських послуг з перевезення експортно-імпортних та транзитних вантажів за №К02102023-48 від 02.10.2023;

- копію митної декларації країни відправлення разом з її перекладом №531620230162489541 від 08.11.2023.

Митна вартість товару визначена позивачем згідно із пунктом 1 частини першої статті 57 та статтею 58 Митного кодексу України за основним методом - за ціною договору (контракту).

Однак, 08.03.2024 Житомирською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA101020/2024/000007/2 та картку відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA101020/2024/006487.

Вважаючи вказані рішення та картки відмови протиправними, позивач звернувся до суду з вказаним позовом за захистом порушеного права.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд керується таким.

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено обов`язок органів держаної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються Митним кодексом України №4495-VI від 13.03.2012 (далі МК України).

Статтею 49 Митного кодексу України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною четвертою статті 58 Митного кодексу України визначено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця /частина п`ята статті 58 Митного кодексу України.

За приписами пункту 1 частини четвертої статті 54 Митного кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення та реалізації спірних відносин), митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з частиною п`ятою цієї статті, митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

А відповідно до частини шостої зазначеної статті, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Статтею 57 Митного кодексу України визначено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

У той же час, як визначено частиною сьомою статті 54 Митного кодексу України, у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Згідно з частиною другою статті 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

За обставин цієї справи між сторонами виник спір щодо правомірності рішень митного органу про відмову у митному оформленні товарів та коригування митної вартості товарів.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку (частина друга статті 2 КАС України).

Виходячи із системного аналізу наведених вище положень статті 54 Митного кодексу України, суд дійшов висновку, що при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості митний орган зобов`язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 Митного кодексу України.

Єдиними підставами, що надають митному органу право відійти від встановлених обмежень, які пов`язані із перевіркою основного переліку документів, що підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи, є лише наявність передбачених законодавцем обставин, а саме - у випадку якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, адже такі вади не дозволяють митному органу законно здійснити визначений законом мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи для розмитнення задекларованого товару.

Проаналізувавши зазначені підстави для коригування митної вартості, слід зазначити наступне.

Судом встановлено, що між товариством з обмеженою відповідальністю "Сенаторавто" та Dongguan Benson Avtomobile Glass Co., LTD укладено контракт купівлі-продажу №24/06/2020-SA від 24.06.2020, за яким здійснювались поставки скла автомобільного в асортименті з логотипом SAFEGLASS.

З метою імпорту товару на територію України, позивачем до Житомирської митниці було подано митну декларацію від 04.03.2024 року №24UA101020008315U0 на товар: скло безпечне, багатошарове, (триплекс), переднє: розміром і форматом призначене для транспортних засобів, в асортименті розмірів та форматів із зазначеним вище пакетом документів та на запит Житомирської митниці надано додаткові документи .

Митна вартість товару визначена позивачем згідно із пунктом 1 частини першої статті 57 та статтею 58 Митного кодексу України за основним методом - за ціною договору (контракту).

Однак, 07.03.2024 Житомирською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA101000/2024/000058/1 та картку відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA101020/2024/006484.

В пункті 33 рішення про коригування митної вартості товарів №UA101000/2024/000058/1 викладені обставини та джерела інформації, якими користувались митні органи для визначення митної вартості товарів (а.с.209 том 1).

Щодо доводів контролюючого органу, що задекларована партія товару за кількістю, переліком та загальною вартістю товарів не відповідає відомостям, що зазначені у проформі-інвойсі №DG-EE-WKL230601 від 06.09.2023, суд зазначає наступне.

Для виконання поставок товару компанія «Dongguan Benson Automobile Glass.Co.LTD» сформувала загальну проформу-інвойс №DG-EE-WKL230601 від 06.09.2023 з асортиментом товару у кількості 140 артикулів.

На поставку партії товарів продавцем було сформовано та виставлено комерційний інвойс №DG-EE-WKL230601-1 від 31.10.2023 з асортиментом товару у кількості 35 артикулів на загальну суму 36005,04 дол. США, по контейнеру №CIPU5055338.

Оплата по комерційному інвойсу №DG-EE-WKL230601-1 здійснена в повному обсязі, зокрема, 10 000 доларів США (предоплата по загальній проформі інвойс) згідно платіжного доручення MUR №207 та 26 005,04 доларів США згідно платіжного доручення MUR №212, що в загальній сумі становить 36 005,04 доларів США. Вказане також підтверджується довідкою від Dongguan Benson Automobile Glass.Co.LTD (а.с. 80).

Претензій чи будь-яких інших доказів щодо несвоєчасного розрахунку позивача із вантажовідправником митним органом до суду не надано. Отже, будь яких порушень зі сторони позивача стосовно терміну та способу оплати за товар, судом не встановлено.

У графі 35 митної декларації №24UA101020008915U3 зазначено вагу товару - 23780 кг. Таку ж вагу товару зазначено в гр. 11 CMR №00017880, у графі 18 в накладній УМВС №03493 від 13.02.2024, у таблиці коносаменту №UTRUST23101767 від 04.11.2023 вага брутто - зазначено 23780 кг.

Твердження митного органу, про те, що передоплата на суму 10000,00 доларів була здійснена по загальній проформі, не підтверджується відомостями графи 70 платіжного доручення №MUR: 207 від 24.11.2023 - являються необґрунтованими, адже в гр.70 банківського протоколу про оплату №MUR:207 чітко зазначено посилання саме на загальну проформу інвойс №DG-EE-WKL230601 від 06.09.2023 та не взято контролюючим до уваги.

Щодо посилань контролюючого органу на неправильно зазначений номер платіжного доручення - замість №207JBKLNB - зазначено цей же номер, але без літери «L» (таку ж механічну помилку допущено у листі підтвердження про оплату від постачальника), то це є механічною помилкою, про що зазначено у поясненні від 06.03.2024 із посиланням на номер контракту, назву контрагента - постачальника товару компанії «Dongguan Benson Automobile Glass Co., LTD» та номер комерційного інвойсу, які подавалися до митниці.

Щодо зауваження відповідача про відсутність підпису/печатки продавця в комерційному інвойсі №DG-EE-WKL230601-1 від 31.10.2023, то суд зазначає, що вказана обставина не впливає на розрахунок митної вартості. Крім того, відсутній підпис/печатка продавця в інвойсі по суті не є розбіжностями, оскільки даний документ не носить суперечностей з іншими поданими документами та відсутність підпису не впливає на можливість або неможливість перевірки числового значення заявленої митної вартості товару.

У постанові від 16.04.2019 у справі №815/6698/17 Верховний Суд вказав, що відсутність на специфікаціях до контракту печатки фірми-відправника, відсутності печатки та підпису відповідальної особи на інвойсі, за наявності інших належних та достатніх доказів, не вказують на їх недійсність, та не впливають на числові значення складових митної вартості товарів.

Отже, суд зазначає, що відсутність підпису на поданому для здійснення митного контролю й оформлення товарів рахунку (іnvoice), складеному нерезидентом, не є невідповідністю в поданих до митного оформлення документах, а відтак не є підставою для відмови в митному оформленні товарів за першим методом.

Зокрема, суд враховує, що декларантом до електронних митних декларацій були додані транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (коносамент, CMR, довідка про транспортні витрати від 06.02.23 №06/02-001, договір перевезення).

Відповідно до розділу ІІІ Правил заповнення декларації митної вартості, затверджених Наказом Міністерства фінансів України 24.05.2012 №599, для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до частини другої статті 53 Кодексу подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. До зазначених документів можуть належати:

рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів;

банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури;

калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту.

Варто наголосити, що наказ № 599 містить лише приблизний перелік документів, які можуть бути подані декларантом або уповноваженою ним особою для підтвердження витрат на транспортування.

Вичерпного переліку документів, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів та які можуть бути подані під час митного оформлення оцінюваних товарів, законодавством України з питань державної митної справи не встановлено.

З матеріалів справи встановлено, що на підтвердження транспортних витрат до митного оформлення товару позивачем надано: договір №К021023-48 про надання транспортно-експедиторських послуг з перевезення експортно-імпортних та транзитних вантажів від 02.10.2023, довідка про транспортні витрати №019/9/24 від 26.01.2024, рахунок на оплату №89 та №93 від 26.01.2024, залізнична накладна MRN T1 №24PL331020N6GS0B7, накладна УМВС 03734, коносамент UTRUST23110509, що стосуються перевезення товару в контейнері №TCNU6346737, коносамент UTRUST23101767, що стосуються перевезення товару в контейнері №CIPU5055338, автотранспортну накладку №00017880 від 01.03.2024, супровідний документ Т1 №24PL322080NS6EFRD4 від 16.01.2024.

Судом встановлено, що між ТОВ "Сенаторавто" (замовник) та ТОВ "Інтернешнл Карго Сервіс Ейч.Ді" (виконавець) укладено договір про надання транспортно-експедиторських послуг з перевезення експортно-імпортних та транзитних вантажів від 02.10.2023 за №К021023-48, згідно якого виконавець зобов`язується за відповідну плату та за рахунок замовника надати транспортно-експедиторські послуги з організації перевезення вантажів морським, автомобільним, залізничним, авіаційним транспортом, а також перевезення у великотоннажних контейнерах і додаткові послуги, необхідні для організації таких перевезень вантажу (а.с. 130-136).

На підставі наведеного та в рамках виконання сторонами своїх зобов`язань за договором виконавцем було надано замовнику рахунок на оплату №89 та №93 від 26.01.2024 та довідку про транспортні витрати №019/9/24 від 26.01.2024 згідно якої встановлено, що Морський Фрахт контейнера CIPU5055338 за межами митної території України: Янтиан, Китай - Гданськ, Польща складає - 34 951,73 грн. Без ПДВ. Навантажувально-розвантажувальні роботи за межами території України, складають - 18 791,25 грн. Без ПДВ. Міжнародне перевезення вантажів залізничним транспортом, по маршруту: Гданськ - Пункт переходу "Ізов-Грубешов", складає - 21 422,03 грн. Без ПДВ (а.с. 121).

Також, уточненою довідкою про перевезення вантажу ТОВ "Інтернешнл Карго Сервіс Ейч.Ді" №0209/1/24 від 02.09.2024 встановлено, що вантаж який знаходився в контейнерах NCNU6346737 та CIPU5055338 слідував з порту Янтиан (Шеньчжень), Китай до місця розвантаження наступним шляхом: з порту Янтиан (Шеньчжень), Китай до порту Гданськ, Польща - морським перевезенням відповідно до номеру коносаментів №UTRUST23101767 та №UTRUST23110509; з порту Гданськ (Польща) до кордону Хрубешув (Польський пункт перетину) контейнера слідували залізничним перевезенням через термінал/станцію Славков, що є проміжною точкою перевезення; після розподілу контейнерів на терміналі Славков, контейнера слідували до станції Клевань через м/п. Хрубешув-Ізов, що підтверджується накладними №03493 та №03734; на терміналі Клевань контейнера перевантажились на авто та слідували до місця митного оформлення (Житомирська митниця); після митного оформлення, контейнера слідували до місця призначення вантажу.

При цьому, відповідно уточнюючої довідки про транспортні витрати перевізника ТОВ "Інтернешнл Карго Сервіс Ейч.Ді" від 07.03.2024 за №022/8/24, ТОВ "Інтернешнл Карго Сервіс Ейч.Ді" не отримувало жодних рахунків, які б стосувалися демереджу по контейнеру CIPU5055338. Рахунок №89 від 26.01.2024 не містить вимоги про оплату будь яких інших додаткових послуг, зокрема, демередж, детеншн тощо (а.с. 146).

Разом з тим, у додатково наданій додатковій згоді від 02.10.2023 б/н до Договору транспортно-експедиторських послуг від 02.10.2023 року №К021023-48 зазначено, що у вартість не входить - зберігання в порту, демередж, детеншн, понад вільних днів, наданих лінійним агентом, так само всі додаткові витрати, які можуть виникнути за вимогами служб (огляд, зважування, рентген і т.д.) (а.с. 128-129).

Таким чином, твердження відповідача про те, що подані документи на підтвердження митної вартості, не містять усі даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом є надуманими та такими, що не відповідають дійсним обставинам справи.

Верховний Суд у постанові від 31 травня 2019 року у справі №804/16553/14 звернув увагу на те, що якщо законом не визначено доказ (докази), виключно яким (-ми) повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення, то такі витрати можуть підтверджуватися будь-якими доказами. Митний кодекс України не визначив вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише договір про перевезення або фінансові га/або бухгалтерські документи), а тому довідка про транспортні витрати є допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів.

Таким чином, позивач надав наявні в нього документи на підтвердження транспортної складові митної вартості товару, при цьому митний орган не довів обставини, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного декларантом розрахунку митної вартості товару за ціною договору.

Доводи відповідача, що долучені документи, зокрема, проформу-інвойс №DG-EE-WKL230601 від 06.09.2023, переклад копії митної декларації країни відправлення на українську мову та прайс-лист від 01.09.2023 подано у неналежній формі (зображення нечітке, текст розмитий) суд не може взяти до уваги, оскільки вказані документи надані до суду належної якості.

В свою чергу, доводи відповідача про неможливість використання, як документу, що підтверджує заявлену митну вартість товару, експертного висновку Житомирської торгово-промислової палати №В-236 від 05.03.2024, оскільки такий висновок ґрунтується на інформації про те, що предметом дослідження експерта був товар «скло вітрове автомобільне» вагою 22018 кг.; до митного оформлення пред`явлено товар, що має назву «Скло безпечне, багатошарове (триплекс), переднє» вагою 21067 кг. 2) відповідно до Національного стандарту №1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2013 №1440, під час підготовки висновку оцінювач самостійно здійснює пошук інформаційних джерел, їх аналіз та виклад обґрунтованих висновків, не визнаються судом як обґрунтовані підстави прийняття спірного рішення.

Відповідно до п.2 ст.11 Закону України "Про торгово-промислові палати", методичні та експертні документи, видані торгово-промисловими палатами в межах їх повноважень, є обов`язковими для застосування на всій території України. Водночас, вказаний висновок чинний та ніким не скасований, а тому інформація вказана у ньому могла б бути використана відповідачем при здійсненні митного оформлення.

Судом встановлено, що за основу для коригування митної вартості придбаного позивачем товару за резервним методом митним органом взято інформацію щодо вартості товару: МД №23UA403030015356U9 від 21.06.2023 - 1 автомобільне багатошарове безпечне (триплекс), яке за розміром і форматом готове до використання у моторних транспортних засобах, модель: DW01880 LFW/X 1557х1007мм-7шт; B5-VP LFW/X 1412900мм-32шт; W638 LFW/X 1648х1013мм-31шт; DW02226 LFW/X 1477х759мм-28шт: 7281AGNBLV LFW/X 1780х1079мм-37шт; 7816AGSMVWZ6T LFW/X 1442х973мм-26шт; TRAFIC-01-VCP LFW/X 1664?1104мм-18шт; MERIVA LFW/X 1348?989мм-42шт; AUDIQ7-V5 LFW/X 1491х1023мм-32шт; FW02878 LFW/X 1400х1032мм-4шт; C-MAX LFW/X 1458х1076мм-8шт; 3592AGSMVZ LFW/X 1331x988MM-11шт; NI-T32-VCS LFW/X 1438x1016m-9шт; AU-A3-13-VCS LFW/X 1484х912мм-6шт; AUDIA3-03-VP LFW/X 1515x958-30шт; DW02194 LFW/X 1535х1112мм- 16шт; AU-A3-13-SED-VCS LFW/X 1480х902мм-27шт; DW01956 LFW/X 14861005мм-8шт; LAGUNA LFW/X 1430х988мм-43шт; FW03099 LFW/R/X 1495х923мм-15шт; AU-Q3-VCS LFW/X 1510x884m-6ш: AUDIA6 LFW/X 1474x906M-12шт; AU-A3-14-SED-VCS-12 LFW/X 1480х902мм-18шт: 7281AGNBLV LFW/X 1780х1079мм-38шт; TIGUAN-17-VCP LFW/X 1528х974мм-29шт; 7281AGSMV1P LFW/X 1780х1079мм-14шт; 7247AGN1C LFW/X 1748х904мм-66шт; DW01955 LFW/X 1485х1005мм-12шт; DW02163 LFW/X 1483х997мм-41шт; TRAFIC-01-VCP LFW/X 1664x1104M-70шт; BERLINGO-09-VCP LFW/X 1435х 1003мм-33шт; W906-CS LFW/ 1794х1093мм-30шт; BS-VS LFW/X 1412х900мм-33шт; DW02617-VC-HS LFW/X 1477х759мм-31шт; FABIA LFW/X 1384х915мм-32шт; CRUZE-VC LFW/X 1460х965мм-16шт; R51-VCP LFW/X 1533х850мм-33шт; 7281AGNBLV LFW/X 1780х1079мм-115 шт; 8549AGNZ LFW/X 1325х793мм-33шт; 7816AGSMVWZ6T LFW/X 1442х973мм-30шт; 7281 AGSMV1P LFW/X 1780х1079мм-81шт; ML320 LFW/X 1508х855мм-40шт. Фірма виробник: DONGGUAN BENSON AUTOMOBILE GLASS CO., LTD. Торговельна марка: SAFE GLASS. Країна виробництва: Китай, CN., вага 19741 кг, умови поставки - FOB YANTIAN - 2,03 доларів США за кілограм з дотриманням принципів і критеріїв, визначених Угодою про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року.

Суд зауважує, що вказана декларація не можуть вважатися об`єктивним джерелом інформації в цілях коригування митної вартості товару, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку. До того ж, вищезазначені декларації не розкривають умов поставки товару, що безпосередньо впливає на його митну вартість під час митного оформлення.

Зазначена митна декларація не містить жодних параметрів, об`єктивно необхідних для судження про схожість, подібність, аналогічність чи ідентичність з товари, що ввозились позивачем. Потрібні для такого судження характеристики товару можуть бути з`ясовані лише у спосіб порівняння змісту поданих до митного оформлення документів з документами про властивості раніше імпортованого товару. Проте, у спірних правовідносинах, як з`ясовано судом, митним органом такого порівняння зроблено не було. До суду документів, котрі б висвітлювали характеристики імпортованого позивачем товару та товару, митна вартість якого була взята митницею за зразок для обчислення, подано не було.

Наявність в базі даних ЄАІС ДФС інформації про те, що товар, який задекларовано та ввезено в Україну за іншою вартістю, ніж задекларовано позивачем, за відсутністю інших, визначених законом підстав, не може бути підставою для коригування митної вартості товару, ввезеного позивачем, оскільки з бази даних не вбачається умови договору, між ким він укладався, при цьому безліч обставин можуть впливати на ціну товару (його характеристика, виробник, умови і обсяги поставки, наявність знижок), адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономної волі і свободи договору.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 04.09.2018 по справі № 814/2659/16, від 21.08.2018 по справі № 804/7845/17, від 07.12.2018 по справі №809/4367/15.

Окрім цього, відповідно до п.2.1. Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 598, в разі здійснення коригування митної вартості за резервним методом, у рішенні про коригування орган доходів і зборів поряд з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо; також у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Однак, в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товару відповідачем не наведено порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом, що є порушенням ч.2 ст.55 МК України.

Зазначена позиція відповідає висновками Верховного Суду, викладеними в постановах від 21.01.2020 у справі №813/5405/15, від 31.01.2020 у справі №804/7761/16.

Отже, висновок митниці про можливість визначення митної вартості оцінюваних товарів на рівні митної вартості раніше імпортованого товару є недоведеним за правилами ст.90 Кодексу адміністративного судочинства України через відсутність доказів відповідності оцінюваних товарів раніше імпортованим.

Суд зауважує, що у спірних правовідносинах матеріалами справи підтверджено надання позивачем під час митного оформлення товару документів, що містять у сукупності ті відомості, які підтверджують числові значення митної вартості (її складових), й не дають підстав для сумніву щодо повноти та правильності її визначення декларантом.

Щодо прийнятого рішення про коригування митної вартості товарів №UA101000/2024/000007/2 від 08.03.2024, суд зазначає наступне.

Як вже було зазначено судом, між товариством з обмеженою відповідальністю "Сенаторавто" та Dongguan Benson Avtomobile Glass Co., LTD укладено контракт купівлі-продажу №24/06/2020-SA від 24.06.2020, за яким здійснювались поставки скла автомобільного в асортименті з логотипом SAFEGLASS.

З метою імпорту товару на територію України, позивачем до Житомирської митниці було подано митну декларацію від 04.03.2024 №24UA101020008316U9 на товар: скло безпечне, багатошарове, (триплекс), переднє: розміром і форматом призначене для транспортних засобів, в асортименті розмірів та форматів із зазначеним вище пакетом документів та на запит Житомирської митниці надано додаткові документи .

Митна вартість товару визначена позивачем згідно із пунктом 1 частини першої статті 57 та статтею 58 Митного кодексу України за основним методом - за ціною договору (контракту).

Однак, 08.03.2024 Житомирською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA101000/2024/000007/2 та картку відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA101020/2024/006487.

При цьому, суд зазначає, що п.33 рішення про коригування митної вартості товарів передбачає викладення обставин прийняття такого рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для зазначення митної вартоті. Однак, дослідивши зміст рішення №UA101000/2024/000007/2 суд зауважує, що таке рішення не містить обставин прийняття та джерел інформації, що в свою чергу, позбавляє суд можливості здійснити повний аналіз та перевірити обставини коригування митної вартості товарів.

Однак, виявленні митним органом порушення під час митного оформлення товару по митній декларації №24UA101020008316U9 від 04.03.2024 відповідачем зазначено у відзиві на позовну заяву.

Щодо зазначених митним органом у відзиві порушень, суд зазначає наступне.

Для виконання поставок товару компанія «Dongguan Benson Automobile Glass.Co.LTD» сформувала загальну проформу-інвойс №DG-EE-WKL230601 від 06.09.2023 з асортиментом товару у кількості 140 артикулів.

На поставку партії товарів продавцем було сформовано та виставлено комерційний інвойс №DG-EE-WKL230601-2 від 05.11.2023 з асортиментом товару у кількості 55 артикулів на загальну суму 38556,43 дол. США, по контейнеру №TCNU6346737.

Оплата по комерційному інвойсу №DG-EE-WKL230601-2 здійснена в повному обсязі, зокрема, 20 000,00 доларів США згідно платіжного доручення MUR №188 від 19.09.2023 та 8 264,29 доларів США згідно платіжного доручення MUR №218 від 25.01.2024, що в загальній сумі становить 28 264,29 доларів США. При цьому, 10 292,14 доларів США необхідно сплатити після отримання контейнера через 14 днів, що підтверджується довідкою від Dongguan Benson Automobile Glass.Co.LTD (а.с. 86).

В свою чергу, листом від 20.03.2024 за №2003/24 компанією Dongguan Benson Automobile Glass.Co.LTD підтверджено, що кошти на загальну суму 38 556,43 доларів США за поставлений товар відповідно до Контракту №24/06/2020-SA від 24.06.2020 та згідно комерційного інвойсу №DG-EE-WKL230601-2 від 05.11.2023 отримано від ТОВ "Сенаторавто" у повному обсязі (а.с. 81).

Претензій чи будь-яких інших доказів щодо несвоєчасного розрахунку позивача із вантажовідправником митним органом до суду не надано. Отже, будь яких порушень зі сторони позивача стосовно терміну та способу оплати за товар, судом не встановлено.

У графі 35 митної декларації №24UA101020008316U9 зазначено вагу товару - 24100 кг. Таку ж вагу товару зазначено в гр. 11 CMR №00017881, у графі 18 в накладній УМВС №03734 від 15.02.2024, у таблиці коносаменту №UTRUST23110209 від 11.11.2023 вага брутто - зазначено 24100 кг.

В поясненнях від 06.03.2024 повідомив митний орган що дату укладання контракту вказано з механічною помилкою - замість дати 24.06.2020 - зазначено 20.06.2020 .

Щодо зазначеного у відзиві про відсутність підпису/печатки продавця в комерційному інвойсі №DG-EE-WKL230601-2 від 05.11.2023, то суд зазначає, що вказана обставина не впливає на розрахунок митної вартості. Крім того, відсутній підпис/печатка продавця в інвойсі по суті не є розбіжностями, оскільки даний документ не носить суперечностей з іншими поданими документами та відсутність підпису не впливає на можливість або неможливість перевірки числового значення заявленої митної вартості товару.

Разом з тим, як вже було зазначено судом, відповідно до розділу ІІІ Правил заповнення декларації митної вартості, затверджених Наказом Міністерства фінансів України 24.05.2012 №599, для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до частини другої статті 53 Кодексу подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. Варто наголосити, що наказ № 599 містить лише приблизний перелік документів, які можуть бути подані декларантом або уповноваженою ним особою для підтвердження витрат на транспортування.

Вичерпного переліку документів, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів та які можуть бути подані під час митного оформлення оцінюваних товарів, законодавством України з питань державної митної справи не встановлено.

З матеріалів справи встановлено, що на підтвердження транспортних витрат до митного оформлення товару позивачем надано: договір №К021023-48 про надання транспортно-експедиторських послуг з перевезення експортно-імпортних та транзитних вантажів від 02.10.2023, довідка про транспортні витрати №019/9/24 від 26.01.2024, рахунок на оплату №89 та №93 від 26.01.2024, залізнична накладна MRN T1 №24PL331020N6GS0B7, накладна УМВС 03734, коносамент UTRUST23110509, що стосуються перевезення товару в контейнері №TCNU6346737, коносамент UTRUST23101767, що стосуються перевезення товару в контейнері №CIPU5055338, автотранспортну накладку №00017880 від 01.03.2024, супровідний документ Т1 №24PL322080NS6EFRD4 від 16.01.2024.

Уточненою довідкою про перевезення вантажу ТОВ "Інтернешнл Карго Сервіс Ейч.Ді" №0209/1/24 від 02.09.2024 встановлено, що вантаж який знаходився в контейнерах NCNU6346737 та CIPU5055338 слідував з порту Янтиан (Шеньчжень), Китай до місця розвантаження наступним шляхом: з порту Янтиан (Шеньчжень), Китай до порту Гданськ, Польща - морським перевезенням відповідно до номеру коносаментів №UTRUST23101767 та № НОМЕР_1 ; з порту Гданськ (Польща) до кордону Хрубешув (Польський пункт перетину) контейнера слідували залізничним перевезенням через термінал/станцію ОСОБА_1 , що є проміжною точкою перевезення; після розподілу контейнерів на терміналі ОСОБА_1 , контейнера слідували до станції Клевань через м/п. Хрубешув-Ізов, що підтверджується накладними №03493 та №03734; на терміналі Клевань контейнера перевантажились на авто та слідували до місця митного оформлення (Житомирська митниця); після митного оформлення, контейнера слідували до місця призначення вантажу.

У додатково наданій додатковій угоді від 02.10.2023 б/н до Договору транспортно-експедиторських послуг від 02.10.2023 року №К021023-48 зазначено, що у вартість не входить - зберігання в порту, демередж, детеншн, понад вільних днів, наданих лінійним агентом, так само всі додаткові витрати, які можуть виникнути за вимогами служб (огляд, зважування, рентген і т.д.) (а.с. 128-129).

Таким чином, твердження відповідача про те, що подані документи на підтвердження митної вартості, не містять усі даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом є надуманими та такими, що не відповідають дійсним обставинам справи.

Щодо доводів відповідача, що наданий декларантом переклад митної декларації країни відправлення №531620230162489541 від 08.11.2023 підготовлений з порушенням підходів наказу Міністерства фінансів України №631 від 30.05.2012, суд зазначає наступне.

Статтею 254 МК України визначено, що документи, необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України при здійсненні зовнішньоекономічних операцій, подаються митному органу українською мовою, офіційною мовою митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування. Митні органи вимагають переклад українською мовою документів, складених іншою мовою, ніж офіційна мова митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування, тільки у разі, якщо дані, які містяться в них, є необхідними для перевірки або підтвердження відомостей, зазначених у митній декларації. У такому разі декларант забезпечує переклад зазначених документів за власний рахунок.

Отже, вказаною статтею чітко передбачено, що митні органи вимагають переклад українською мовою документів, складених іншою мовою, ніж офіційна мова митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування, тільки у разі, якщо дані, які містяться в них, є необхідними для перевірки або підтвердження відомостей, зазначених у митній декларації.

Відтак, у разі складення документа, що подається до митного оформлення, або офіційною мовою митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування, митний орган не вправі вимагати від декларанта перекладу такого документа українською мовою.

Сама по собі форма засвідчення (оформлення) перекладу не змінює числових (вартісних та кількісних) показників перекладеного з польської на українську мову документу і, як наслідок, не може вплинути на митну вартість імпортованого товару.

Тому, вказана обставина не стосується митної вартості товарів та не могла слугувати підставою для прийняття оскаржених рішень.

При цьому, витребовуючи переклад українською мовою вищевказаних документів відповідач не обґрунтовує необхідність надання перекладу цих документів та не зазначає, які саме відомості, зазначені в цих документах, потребують перевірки або підтвердження відомостей.

У зв`язку з цим, суд ставиться критично до позиції відповідача щодо не підтвердження позивачем митної вартості товару у зв`язку з ненаданням перекладу українською мовою відповідних документів.

Суд також не бере до уваги доводи відповідача, що долучені документи, зокрема, переклад копії митної декларації країни відправлення на українську мову подано у неналежній формі (зображення нечітке, текст розмитий), оскільки вказані документи надані до суду належної якості.

Вказання у відзиві відповідача про неможливість використання, як документу, що підтверджує заявлену митну вартість товару, експертного висновку Житомирської торгово-промислової палати №В-239 від 05.03.2024, оскільки такий висновок ґрунтується на інформації про те, що предметом дослідження експерта був товар «скло вітрове автомобільне» вагою 22318 кг.; до митного оформлення пред`явлено товар, що має назву «Скло безпечне, багатошарове (триплекс), переднє» вагою 21317 кг. 2) відповідно до Національного стандарту №1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2013 №1440, під час підготовки висновку оцінювач самостійно здійснює пошук інформаційних джерел, їх аналіз та виклад обґрунтованих висновків, не визнаються судом як обґрунтовані підстави прийняття спірного рішення.

Відповідно до п.2 ст.11 Закону України "Про торгово-промислові палати", методичні та експертні документи, видані торгово-промисловими палатами в межах їх повноважень, є обов`язковими для застосування на всій території України. Водночас, вказаний висновок чинний та ніким не скасований, а тому інформація вказана у ньому могла б бути використана відповідачем при здійсненні митного оформлення.

Судом встановлено, що за основу для коригування митної вартості придбаного позивачем товару за резервним методом митним органом взято інформацію щодо вартості товару: МД №23UA403030015356U9 від 21.06.2023. Оскільки судом вже було надано оцінку такому митному оформленню, то таке не потребує повторному доведенню.

Відповідачем не доведені неповнота, неточність чи недостатність наданих позивачем з митною декларацією документів та наведених в них відомостей для визначення митної вартості товарів за основним методом, наявність установлених частинами першою та другою статті 58 Митного кодексу України обмежень для застосування першого методу та обставин, зазначених в частині шостій статті 54 Митного кодексу України, для відмови у митному оформленні товару за першим методом, а, отже, і підстав для застосування положень частини третьої статті 57 та частини третьої статті 58 Митного кодексу України, тобто використання другорядного методу визначення митної вартості товарів при недоведеності неможливості її визначення за основним.

Правова позиція щодо необхідності доведення відповідачем обставин неповноти, неточності чи недостатності наданих позивачем з митною декларацією документів та наведених в них відомостей для визначення митної вартості товарів за основним методом викладена у постанові Верховного Суду від 02.07.2020 у справі № 826/23118/15.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що відповідач не довів, що вартість ввезеного товару, яку взято за основу для коригування вартості згідно зі спірним рішенням, визначено з урахуванням індивідуальних ознак товарів, що можуть свідчити про схожість, подібність, аналогічність чи ідентичність з товаром, ввезеним позивачем та не надано доказів, що ввезення вказаних товарів відбувалось на тих же умовах доставки та з тією ж самою відстанню.

З урахуванням вказаного, суд приходить до висновку, що митний орган не довів, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, та не надані достатні докази, які б підтверджували відсутність підстав для визначення митної вартості за ціною договору.

Вимоги частин третьої-четвертої статті 53 та частини другої статті 58 МК України зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів.

Суд при цьому зазначає, що матеріали справи не містять, а відповідачем не наведено належних та достатніх аргументів з приводу того, що подані позивачем документи містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості товару, чи є недостатніми для визначення митної вартості товару за основним методом (ціною договору).

За таких обставин суд критично оцінює позицію відповідача щодо наявності у поданих декларантом документах розбіжностей, які мають вплив на правильність визначення митної вартості.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що відповідачем не надано до суду належних та достатніх доказів правомірності винесеного рішення про коригування митної вартості та картки відмови в прийнятті митної декларації.

Як встановлено ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на встановлені обставини справи, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, приходить до висновку, що вимоги позивача про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості №UA101020/2024/000007/2 від 08.03.2024 та №UA101000/2024/000058/1 від 07.03.2024 є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно із ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору у розмірі 3 028,00 грн. підлягають присудженню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Житомирської митниці Держмитслужби.

Керуючись статтями 2, 77, 90, 139, 242-246, 250, 255, 262, 295 КАС України, суд -

вирішив:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Сенаторавто" (вул. Бойчука Михайла, 43, офіс 5, м. Київ, 01014. РНОКПП/ЄДРПОУ: 38284012) до Житомирської митниці Державної митної служби України (вул. Перемоги, 25, м.Житомир, Житомирська обл., Житомирський р-н, 10003. РНОКПП/ЄДРПОУ: 44005610), про визнання протиправним та скасування рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Житомирської митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів №UA101020/2024/000007/2 від 08.03.2024 та №UA101000/2024/000058/1 від 07.03.2024.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сенаторавто" за рахунок бюджетних асигнувань Житомирської митниці Державної митної служби України сплачений при подачі позовної заяви судовий збір у розмірі 6 056 (шість тисяч п`ятдесят шість) грн. 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.Г. Попова

17 вересня 2024 р.