Рішення

від 18.09.2024 по справі 240/15109/24

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2024 року м. Житомир справа № 240/15109/24

категорія 111020300

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Приходько О.Г., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Житомирській області до Приватного акціонерного товариства "Норинський щебзавод" про стягнення податкової заборгованості,

встановив:

Головне управління ДПС у Житомирській області звернулось до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Приватного акціонерного товариства "Норинський щебзавод" про стягнення податкової заборгованості в сумі 128007,19 грн з рахунків у банках, що обслуговують платника податків.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що за платником податків обліковується податковий борг, який виник внаслідок несплати сум податкових/грошових зобов`язань на підставі податкових повідомлень-рішень та нарахування пені. Тому сума непогашеної платником податкової заборгованості підлягає стягненню у судовому порядку.

Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 19 серпня 2024 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (у письмовому провадженні).

Копію ухвали про відкриття провадження та позовної заяви з додатками відповідач отримав 29 серпня 2024 року, що підтверджується доказами в матеріалах справи.

У встановлений судом строк відповідач не подав відзив на позовну заяву, про причини суд не повідомив, жодних клопотань не заявив.

Відповідно до частини шостої статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному їх дослідженні, встановивши фактичні обставини справи, що мають значення для вирішення спору, суд зазначає таке.

Приватне акціонерне товариство "Норинський щебзавод" зареєстроване як юридична особа 27 липня 1993 року та перебуває на податковому обліку в Головному управлінню ДПС у Житомирській області (Овруцька Державна податкова інспекція).

Зі змісту зведеного розрахунку сум податкового боргу, які не були задоволені боржником протягом встановленого строку для їх погашення та за даними інтегрованої картки платника, за ПрАТ "Норинський щебзавод" обліковується податкова заборгованість у розмірі 128007,19 грн (126697,28 грн - штрафна санкція та 1309,91 грн - пеня), яка утворилась на підставі:

податкового повідомлення-рішення від 22 березня 2024 року № 0061050408, згідно з яким за платежем "Рентна плата за користування надрами для видобування інших корисних копалин загальнодержавного значення" застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі 1020,00 грн на підставі акта перевірки від 27 лютого 2024 року № 3536/06-30-04-08/04865033 (сума податкового зобов`язання, несплаченого в строк, становить 1017,67 грн);

податкового повідомлення-рішення від 18 квітня 2024 року № 0090130408, згідно з яким застосовано штраф у сумі 1635,52 грн за порушення граничних строків реєстрації в ЄРПН податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних на підставі акта перевірки від 25 березня 2024 № 5664/06-30-04-08/04865033;

податкового повідомлення-рішення від 15 квітня 2024 року № 0084350408, згідно з яким за платежем "Екологічний податок, який справляється за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення (за винятком викиду в повітря двоокису вуглецю)" застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі 1020 грн на підставі акта перевірки від 25 березня 2024 року № 5607/06-30-04-08/04865033;

податкового повідомлення-рішення від 22 березня 2024 року № 0061040408, згідно з яким за платежем "З орендної плати з юридичних осіб" застосовано штраф у сумі 123024,09 грн на підставі акта перевірки від 27 лютого 2024 року № 3538/06-30-04-08/04865033.

Вказані податкові повідомлення-рішення направлялися на адресу відповідача рекомендованими листами з повідомленнями та вручені адресату, про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення в матеріалах справи.

Відомостей про оскарження цих податкових повідомлень-рішень судом не встановлено.

Згідно з даними інтегрованої картки платника відповідачу нараховано пеню за платежем "орендна плата з юридичних осіб" у сумі 1309,91 грн.

03 січня 2019 року податковим органом сформовано податкову вимогу № 2-55 про те, що станом на 02 січня 2019 року податковий борг платника становить 75882,88 грн.

Цю вимогу надіслано на адресу відповідача рекомендованим листом з повідомленням про вручення та вручено адресату, про що свідчить відмітка у рекомендованому повідомленні в матеріалах справи.

Предметом переданого на розгляд суду у цій справі спору є правовідносини щодо стягнення з відповідача коштів на погашення суми податкового боргу з рахунків у банках.

Згідно з частиною другою статті 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

З огляду на зміст наведеної норми процесуального права та зважаючи на те, що вимогами заявленого позову є стягнення податкового боргу, предметом доказування у цій справі є обставини, які свідчать про наявність підстав, з якими закон пов`язує можливість стягнення податкового боргу у судовому порядку. Водночас, правомірність нарахування контролюючим органом грошових зобов`язань платника податків не входить до предмета розгляду у цій справі (постанова Верховного Суду від 15 червня 2023 року у справі № 160/13436/22).

Відповідно до пункту 15.1 статті 15 Податкового кодексу України (надалі - ПК України) платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

За змістом підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України передбачено право контролюючих органів звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, електронних гаманців в емітентах електронних грошей, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Пунктами 95.1 та 95.2 статті 95 ПК України встановлено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Отже, право контролюючого органу на звернення до суду з позовом про стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, що його обслуговують, залежить від наявності в останнього податкового боргу. При цьому, за умови існування такого боргу, податковий орган набуває право на здійснення за платника податків заходів щодо його погашення, зокрема і шляхом його стягнення (в тому числі, і в судовому порядку) лише у разі, якщо платник податку не сплатив узгоджену суму грошового зобов`язання протягом 30 днів після надіслання (вручення) платнику податків податкової вимоги.

За визначеннями, наведеними у підпунктах 14.1.153, 14.1.162, 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України, податкова вимога - письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу; пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми податкових зобов`язань та/або на суми штрафних (фінансових) санкцій, не сплачених у встановлені законодавством строки, а також нарахована в інших випадках та порядку, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи; податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до пункту 57.3 статті 57 ПК України у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Пунктом 129.1. статті 129 ПК України передбачено, що при нарахуванні контролюючим органом за результатами перевірки податкового зобов`язання та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, у разі виявлення його заниження, нарахування пені на суму такого заниження розпочинається починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків цього зобов`язання за відповідний податковий (звітний) період, щодо якого виявлено заниження, та за весь період заниження (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження). Нараховані контролюючим органом суми пені самостійно сплачуються платником податків (пункт 131.1 статті 131 ПК України).

Згідно з пунктом 59.1 статті 59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.

Як визначено у пункті 59.5 цієї ж статті ПК України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Пунктом 58.3 статті 58 ПК України передбачено, що податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу. Так, згідно з пунктом 42.1 статті 42 ПК України податкові повідомлення-рішення, податкові вимоги або інші документи з питань адміністрування податків, зборів, платежів, податкового контролю, у тому числі з питань проведення перевірок, звірок, адресовані контролюючим органом платнику податків, повинні бути складені у письмовій формі, відповідним чином підписані та у випадках, передбачених законодавством, завірені печаткою такого контролюючого органу і відображатися в електронному кабінеті.

Документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику) (пункт 42.2 статті 42 ПК України).

За правилами абзаців першого, другого пункту 42.5 статті 42 ПК України, у разі якщо платник податків не подав заяву про бажання отримувати документи через електронний кабінет, листування з платником податків здійснюється шляхом надіслання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручаються платнику податків (його представнику).

Системний аналіз зазначених положень свідчить про те, що несплата платником податків узгодженої суми грошового зобов`язання та пені в установлені законодавством строки є підставою для формування податковим органом та надіслання податкової вимоги. При цьому законодавчі приписи щодо формування та направлення вимоги про стягнення податкового боргу вважаються виконаними у разі її надіслання рекомендованим листом з повідомленням за місцезнаходженням/податковою адресою платника податків. Таке надіслання може бути виконано як контролюючим органом за основним місцем обліку, так і контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.

Відповідно до пункту 45.2 статті 45 ПК України податковою адресою юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Пунктом 10 частини другої статті 9 Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" (тут і далі - Закон № 755-IV; у редакції, чинній на час надіслання податкової вимоги) встановлено, що до відомостей, які містяться в Єдиному державному реєстрі про юридичну особу, крім державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб, належить, зокрема, місцезнаходження юридичної особи.

Згідно з частиною першою статті 10 Закону № 755-IV якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

За змістом статті 9 Закону № 755-IV відомості до ЄДР про юридичну особу, в тому числі щодо її місця знаходження, вносяться відповідно до інформації, наданої самою юридичною особою, і така інформація має бути достовірною.

Податкові повідомлення-рішення від 22 березня 2024 року № 0061050408, від 18 квітня 2024 року № 0090130408, від 15 квітня 2024 року № 0084350408, від 22 березня 2024 року № 0061040408 та податкова вимога від 03 січня 2019 року № 2-55 вручені платнику податків, про що свідчать відмітки у рекомендованих повідомленнях про вручення поштових відправлень в матеріалах справи. Доказів оскарження вказаних індивідуальних актів в адміністративному або судовому порядку сторонами не надано, а судом не встановлено, відтак суми грошових зобов`язань є узгодженими. Докази погашення податкової заборгованості в сумі 128007,19 грн в матеріалах справи відсутні.

Пунктом 87.1 статті 87 ПК України визначено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

За змістом пункту 95.3 статті 95 ПК України стягнення коштів з рахунків/електронних гаманців платника податків у банках, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих у центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Суд звертає увагу, що в адміністративному судочинстві діє принцип диспозитивності, який покладає на суд обов`язок вирішувати лише ті питання, про вирішення яких його просять сторони у справі (учасники спірних правовідносин). Під час розгляду справи суд зв`язаний предметом та підставами заявлених позивачем вимог. Вказаний принцип знайшов своє відображення у частині другій статті 9 КАС України, в якій вказано, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, та в межах позовних вимог.

Як вбачається з матеріалів справи відповідач не подавав до суду жодних заперечень на позовну заяву та не ставить під сумнів правомірність нарахування ані штрафних санкцій ані пені (їх розміру), заявлених контролюючим органом до стягнення.

За встановлених обставин цієї справи і нормативного регулювання у ПК України, враховуючи те, що за відповідачем обліковується податковий борг, зокрема за штрафами та по пені, наявність якого та його розмір відповідачем не заперечується (докази оскарження в матеріалах справи відсутні), а доказів сплати також не надано, при цьому контролюючим органом дотримано порядок стягнення такого боргу, зокрема було направлено податкову вимогу, яка отримана відповідачем і також не оскаржена, позовні вимоги Головного управління ДПС у Житомирській області про стягнення податкової заборгованості в сумі 128007,19 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Такі ж висновки зроблені Верховним Судом за подібних правовідносин у постанові від 15 червня 2023 року у справа № 160/13436/22.

Відповідно до статті 139 КАС України підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 90, 139, 242-246, 255, 257, 262, 295, 297 КАС України, суд,

вирішив:

Позов Головного управління ДПС у Житомирській області (вулиця Юрка Тютюнника, будинок 7, місто Житомир, 10003, код ЄДРПОУ 44096781) до Приватного акціонерного товариства "Норинський щебзавод" (вулиця Шкільна, будинок 16, село Норинськ, Коростенський район, Житомирська область, 11154, код ЄДРПОУ 04865033) про стягнення податкової заборгованості в сумі 128007,19 грн задовольнити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Норинський щебзавод" до бюджету податкову заборгованість у сумі 128007,19 грн (сто двадцять вісім тисяч сім грн 19 коп) з рахунків у банках, що обслуговують платника податків.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.Г. Приходько