ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 вересня 2024 року Справа № 280/4995/24 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мінаєвої К.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом Запорізького обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю
про стягнення суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2023 році,
ВСТАНОВИВ:
І. Зміст і підстави позовних вимог.
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Запорізького обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (далі позивач) до Дочірнього підприємства «Запорізький облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» в особі Філії «Запорізька дорожньо-експлуатаційна дільниця» (далі відповідач), у якій позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача суму адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2023 році у розмірі 81290,76 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідно до Розрахунку сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за 2023 рік, середньооблікова кількість штатних працівників, що працювали у відповідача, за звітний період складала 1988 осіб. Таким чином, середньооблікова кількість осіб з інвалідністю, відповідно до нормативу, встановленого Законом України від 21.03.1991 № 875-XII «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» у Філії «Запорізька дорожньо-експлуатаційна дільниця» Дочірнього підприємства «Запорізький облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» повинна складати 4 особи. Водночас наголошено, що середньооблікова кількість осіб з інвалідністю у роботодавця склала 3 особи, а тому відповідно до статті 20 Закону України № 875-ХІІ відповідач повинен сплатити адміністративно-господарські санкції у розмірі 79947,6 грн. Крім того, зазначено, що порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені, яка згідно із Порядком нарахування пені та її сплати, затвердженого наказом Мінпраці від 15.05.2007 № 223, починає нараховуватись з наступного дня граничного строку сплати. Зауважено, що пеня за невиконання нормативу щодо працевлаштування осіб з інвалідністю у поданій до суду позовній заяві розрахована на дату її подання та становить 1343,16 грн. На підставі викладеного, а також враховуючи, що відповідачем всупереч вимогам чинного законодавства суми адміністративно-господарських санкцій та пені у добровільному порядку не сплачено позивач просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 81290,76 грн.
ІІ. Виклад позицій інших учасників справи.
22.07.2024 до суду надійшов відзив на позовну заяву (вх.№33990), у якому представник відповідача зазначає, що у податковому розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків фізичних осіб і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску було допущено помилку в рядку 101 (середньооблікова кількість штатних працівників за 2023 рік), згідно звіту 111 осіб, водночас правильним є 71 особа. Філією був направлений лист з проханням внести коригування та зробити перерахунок, до якого долучено таблицю даних по середньообліковій кількості штатних працівників за 2023 рік, але жодних коригувань та перерахунків з боку позивача зроблено не було. Зауважує, що особи, які працюють за договорами цивільно-правового характеру не враховуються при розрахунку середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік. З огляду на викладене, просить відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.
04.09.2024 судом отримано відповідь на ухвалу суду про витребування доказів (вх.№41078), у якій зазначає, що помилки Філією «Запорізька дорожньо-експлуатаційна дільниця» Дочірнього підприємства «Запорізький облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» не були виправлені, оскільки порядок заповнення та подання агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, затверджено наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4, не передбачає коригування звітності податковими агентами рядків з 07 по 110. Також відповідачем надано штатні розписи за 2023 рік, табеля за січень-грудень 2023 року, звіт з праці за січень грудень 2023 року, накази про прийом на роботу, табеля обліку використання робочого часу за січень грудень 2023 року.
III. Процесуальні дії у справі.
Ухвалою від 03.06.2024 суд залишив позовну заяву без руху на підставі статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), та надав позивачу десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви від дня одержання вказаної ухвали суду у спосіб подання до суду: доказу надіслання відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення копії позовної заяви та доданих до неї документів або доказ надсилання листом з описом вкладення відповідачу копій поданих до суду документів; належним чином завірених копій всіх письмових доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, з урахуванням зауважень, викладених у мотивувальній частині ухвали суду; доказів сплати судового збору в сумі 3028,00 грн.
Ухвалою від 17.06.2024 суд відкрив провадження у справі, призначив її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення та виклику сторін.
Ухвалою від 31.07.2024 суд виправив описку в ухвалі суду від 17.06.2024 у частині найменування відповідача.
Ухвалою від 31.07.2024 суд задовольнив клопотання представника відповідача, поновив та прийняв до розгляду відзив на позовну заяву Дочірнього підприємства «Запорізький облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України».
Ухвалою від 01.08.2024 суд витребував у Дочірнього підприємства «Запорізький облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» в особі Філії «Запорізька дорожньо-експлуатаційна дільниця»: письмові пояснення щодо того, яким чином були виправлені помилки у податкових розрахунках сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску за 2023 рік (разом з підтверджуючими доказами такого виправлення податковим органом тощо); копії всіх штатних розписів та табелів обліку робочого часу за 2023 рік; обґрунтований розрахунок середньооблікової кількості штатних працівників облікового складу в 2023 році помісячно (згідно з Інструкцією зі статистики кількості працівників, затвердженої наказом Держкомстату від 28.09.2005 №286, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 30.11.2005 за №1442/1172); докази створення робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2023 році (у випадку працевлаштування інвалідів надати належним чином засвідчені накази на їх призначення ); копії всіх звітів за ф. № 3-ПН Інформація про попит на робочу силу (вакансії) за 2023 рік, з відміткою про їх прийняття відповідним центром зайнятості (у разі їх наявності).
Оскільки згідно з довідкою від 04.09.2024 за вих.№02-35/24/70 суддя Запорізького окружного адміністративного суду Мінаєва К.В. у період з 12.08.2024 по 08.09.2024 перебувала у відпустці, рішення по справі ухвалюється після виходу судді з відпустки.
IV. Фактичні обставини справи, встановлені судом.
Відповідно до Розрахунку сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2023 році по Філії «Запорізька дорожньо-експлуатаційна дільниця» Дочірнього підприємства «Запорізький облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»:
середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу за рік - 111 осіб;
середньооблікова чисельність штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлено інвалідність - 3 осіб;
норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю 4 осіб;
фонд оплати праці штатних працівників 8874183,27 грн;
середня річна заробітна плата штатного працівника 79947,6 грн;
кількість робочих місць, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю і не зайнятих особами з інвалідністю для роботодавців, у яких працює 26 осіб і більше, 1 робоче місце;
сума коштів адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю 79947,6 грн.
Вказаний Розрахунок розміщено в електронному кабінеті Філії «Запорізька дорожньо-експлуатаційна дільниця» Дочірнього підприємства «Запорізький облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» на вебпорталі електронних послуг Пенсійного фонду України, що підтверджується квитанцією від 07.03.2024.
У зв`язку з несплатою відповідачем суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2023 році у добровільному порядку, позивач звернувся з цим позовом до суду.
V. Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні і гарантії їх рівних з усіма іншими громадянами можливостей для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість особам з інвалідністю ефективно реалізувати права та свободи людини і громадянина та вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними можливостями, здібностями і інтересами визначає Закон України від 21.03.1991 № 875-ХІІ «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» (далі Закон № 875-ХІІ).
Частинами першою, третьою статті 18 Закону № 875-XII передбачено, що забезпечення прав осіб з інвалідністю на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.
Підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов`язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для таких осіб умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування осіб з інвалідністю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до частин першою, другою та четвертою статті 19 Закону № 875-XII для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі 4 відсотки середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.
Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті та з урахуванням вимог статті 18 цього Закону, і здійснюють працевлаштування осіб з інвалідністю у рахунок нормативу робочих місць. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.
Виконанням нормативу робочих місць у кількості, визначеній згідно з частиною першою цієї статті, вважається працевлаштування підприємством, установою, організацією, у тому числі підприємством, організацією громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичною особою, яка використовує найману працю, осіб з інвалідністю, для яких це місце роботи є основним.
Таким чином, Закон визначає конкретні та вичерпні положення щодо зарахування виконання підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, які використовують найману працю, нормативу робочих місць.
За приписами частин дванадцятої-чотирнадцятої статті 19 Закону № 875-XII керівники підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, у разі незабезпечення виконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю несуть відповідальність у встановленому законом порядку.
Фонд соціального захисту осіб з інвалідністю щороку до 10 березня в автоматизованому режимі з використанням даних Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування та Централізованого банку даних з проблем інвалідності здійснює визначення підприємств, установ та організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, які не забезпечили виконання у попередньому році нормативу робочих місць, визначеного згідно з частиною першою цієї статті, та надсилає їм розрахунок сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за попередній рік, обчислених відповідно до статті 20 цього Закону.
Розрахунок надсилається у формі електронного документа через електронні кабінети підприємств, установ та організацій, фізичних осіб, які використовують найману працю, на веб-порталі електронних послуг Пенсійного фонду України у формі та порядку, визначених Фондом соціального захисту осіб з інвалідністю спільно з Пенсійним фондом України.
Згідно з частинами першою, другою статті 20 Закону № 875-XII підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих осіб з інвалідністю менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, де працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.
Порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.
Сплату адміністративно-господарських санкцій і пені підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, проводять відповідно до закону за рахунок прибутку, який залишається в їх розпорядженні після сплати всіх податків і зборів (обов`язкових платежів) (частина третя статті 20 Закону № 875-XII).
Відповідно до частини четвертої статті 20 Закону № 875-XII адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону. При цьому до правовідносин із стягнення адміністративно-господарських санкцій, передбачених цим Законом, не застосовуються строки, визначені статтею 250 Господарського кодексу України..
Відповідно до частин першої та другої статті 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.
Спірні у цій справі санкції застосовуються до суб`єктів господарювання уповноваженими органами державної влади за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, а тому є адміністративно-господарськими санкціями.
Згідно із пунктом 4 частини третьої статті 50 Закону України «Про зайнятість населення» роботодавці зобов`язані своєчасно та в повному обсязі у порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, за погодженням з центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики у галузі статистики, подавати територіальним органам центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, інформацію про попит на робочу силу (вакансії); заплановане масове вивільнення працівників у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці, у тому числі ліквідацією, реорганізацією або перепрофілюванням підприємств, установ, організацій, скороченням чисельності або штату працівників підприємства, установи, організації незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання не пізніше ніж за два місяці до вивільнення (не пізніше ніж за 30 календарних днів до вивільнення у разі звільнення державних службовців відповідно до пунктів 1 та 1-1 частини першої статті 87 Закону України «Про державну службу»). Інформація щодо вивільнення працівників відповідно до пункту 6 частини першої статті 41 Кодексу законів про працю України подається не пізніш як за 10 календарних днів до вивільнення.
Наказом Міністерства економіки України від 12.04.2022 № 827-22 (далі Наказ № 827-22) затверджено Форму звітності № 3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)», яка подається за наявності у роботодавця попиту на робочу силу (вакансії) не пізніше ніж через три робочі дні з дати відкриття вакансії. Датою відкриття вакансії є наступний день після створення нового робочого місця чи припинення трудових відносин з працівником, робоче місце якого стає вакантним, або дата, починаючи з якої може бути укладений трудовий договір з найманим працівником.
Періодичності подачі звітності за формою №3-ПН законодавством не встановлено, а передбачено, що така звітність подається у певний строк з дати відкриття вакансії, тобто передбачено одноразове інформування про кожну вакансію.
Отже, якщо роботодавець одноразово подав звітність форми №3-ПН у строк не пізніше 3 робочих днів з дати відкриття вакансії, він (з урахуванням висновку Верховного Суду від 15.06.2022 по справі №520/2875/2020) вважається таким, що вжив залежних від нього передбачених законодавством заходів для відповідності середньооблікової чисельності працюючих осіб з інвалідністю установленим нормативам, тобто заходів для недопущення господарського правопорушення.
Суд зазначає, що підприємство не несе відповідальності за невиконання нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю, якщо воно вжило необхідних заходів по створенню для них робочих місць, зокрема, створило робочі місця для таких осіб та своєчасно, достовірно, в повному обсязі проінформувало відповідні установи, але фактично не працевлаштувало особу з інвалідністю з причин незалежних від нього: відсутність осіб з інвалідністю, їх відмова від працевлаштування на підприємство, бездіяльність державних установ, які повинні сприяти працевлаштуванню осіб з інвалідністю.
Така правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 20.05.2019 у справі № 820/1889/17, від 23.07.2019 у справі № 820/2204/16, від 31.07.2019 у справі №812/1164/18, від 11.09.2020 у справі № 440/2010/19 та від 03.08.2023 у справі № 120/4975/22 та від 29.11.2023 у справі № 200/5659/21.
Відповідно до розрахунку сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за 2023 рік, надісланого відповідачу, середньооблікова чисельність штатних працівників, що працювали у відповідача, за рік склала 111 осіб, таким чином середньооблікова чисельність осіб з інвалідністю, відповідно до нормативу, встановленого частиною першою статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні», повинна складати 4 особи, у звітному 2023 році було працевлаштовано 3 особи з інвалідністю, 1 робоче місце для особи з інвалідністю у 2023 році залишалось вакантним.
Матеріали справи не містять доказів подання відповідачем інформації до центру зайнятості про наявне вакантне місце протягом 3 днів з моменту відкриття вакансії, та вчинення будь-яких інших дій з метою працевлаштування осіб з інвалідністю.
Судом встановлено, що згідно із звітами «Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків-фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску» на 2023 рік в графі № 101 зазначено, що середньооблікова кількість штатних працівників за вказані періоди становить: за І квартал 2023 року 98+97+94 осіб, за ІІ квартал 2023 року 125+124+125 осіб, за ІІІ квартал 2023 року 127+127+127 осіб, за IV квартал 2023 року 95+95+95 осіб.
Отже, середньооблікова кількість штатних працівників у ФОП ОСОБА_1 у 2023 році становила 111 осіб: (98+97+94) + (125+124+125) + (127+127+127) + (95+95+95) = 1329/12 = 110,75.
Разом з тим, суд звертає увагу, що питання, пов`язані з обліком штатних працівників, регулюються Інструкцією зі статистики кількості працівників, затвердженою наказом Державного комітету статистики України від 28.09.2005 № 286, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 30.11.2005 за № 1442/11722 (далі - Інструкція №286).
Згідно із пунктом 1.1 Інструкції №286 вона містить основні методологічні положення щодо визначення показників кількості працівників у формах державних статистичних спостережень з метою одержання об`єктивної статистичної інформації щодо зайнятості працівників та розмірів їхньої оплати праці.
Дія Інструкції поширюється на всіх юридичних осіб, їхні філії, представництва та інші відокремлені підрозділи (далі - підприємства), а також на фізичних осіб - підприємців, які використовують найману працю.
Пунктом 2.1 Інструкції №286 передбачено, що в облікову кількість штатних працівників включаються усі наймані працівники, які уклали письмово трудовий договір (контракт) і виконували постійну, тимчасову або сезонну роботу один день і більше, а також власники підприємства, якщо, крім доходу, вони отримували заробітну плату на цьому підприємстві.
Відповідно до пункту 3.2 та підпунктів 3.2.1, 3.2.2, 3.2.5 Інструкції №286 середньооблікова кількість штатних працівників розраховується на підставі щоденних даних про облікову кількість штатних працівників, які повинні уточнюватись відповідно до наказів про прийом, переведення працівника на іншу роботу та припинення трудового договору. Облікова кількість штатних працівників за кожен день має відповідати даним табельного обліку використання робочого часу працівників, на підставі якого визначається кількість працівників, які з`явились або не з`явились на роботу. Середньооблікова кількість штатних працівників за місяць обчислюється шляхом підсумовування кількості штатних працівників облікового складу за кожний календарний день звітного місяця, тобто з 1 по 30 або 31 число (для лютого - по 28 або 29), включаючи вихідні, святкові та неробочі дні, і ділення одержаної суми на число календарних днів звітного місяця. Кількість штатних працівників облікового складу за вихідний, святковий і неробочий день приймається на рівні облікової кількості працівників за попередній робочий день. У випадку двох або більше вихідних чи святкових і неробочих днів підряд кількість штатних працівників облікового складу за кожний з цих днів приймається на рівні кількості працівників облікового складу за робочий день, що їм передував. При обчисленні середньооблікової кількості штатних працівників облікового складу враховуються всі категорії працівників облікового складу, зазначені у пунктах 2.4, 2.5 цієї Інструкції, крім працівників, які перебувають у відпустках у зв`язку з вагітністю та пологами або для догляду за дитиною до досягнення нею віку, передбаченого чинним законодавством або колективним договором підприємства, включаючи тих, які усиновили новонароджену дитину безпосередньо з пологового будинку (підпункти 2.5.8 - 2.5.9 Інструкції). Облік цих категорій працівників ведеться окремо. Середньооблікова кількість штатних працівників за період з початку року (у тому числі за квартал, півріччя, 9 місяців, рік) обчислюється шляхом підсумовування середньооблікової кількості штатних працівників за всі місяці роботи підприємства, що минули за період з початку року до звітного місяця включно, та ділення одержаної суми на кількість місяців у цьому періоді, тобто відповідно на 2, 3, 4, ... 12.
За приписами підпункту 2.6.2 пункту 2.6 Інструкції №286 не включаються до облікової кількості штатних працівників такі категорії, зокрема, залучені до виконання робіт за цивільно-правовими договорами.
При цьому, згідно з пунктом 1.8 Інструкції №286 показник середньооблікової кількості штатних працівників використовується для визначення кількості зайнятих працівників за сферами економічної діяльності та ведення спостереження за змінами мобільності робочої сили. Суть його визначення полягає у тому, що зайнятий працівник враховується тільки один раз (за місцем основної роботи), незалежно від терміну трудового договору та тривалості робочого часу.
У відзиві на позовну заяву відповідач зазначає, що при визначенні середньооблікової кількості працівників позивачем помилково враховано осіб, які працюють за договорами цивільно-правового характеру. В обґрунтування зазначеного позивач вказує, що при формуванні наданих до суду «Податкових розрахунків сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску» за 2023 рік було неправильно відображено середньооблікову кількість штатних працівників по графі 101 розрахунку, що у свою чергу призвело до застосування позивачем невірних даних для розрахунку адміністративно-господарських санкцій.
Враховуючи пояснення відповідача та відсутність його заперечень щодо наявності будь-яких інших недоліків у податкових розрахунках, окрім неправильного заповнення графи 101, суд під час дослідження останніх встановив наступне.
Наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 затверджено, зокрема, Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі Порядок № 4). Пунктом 1 розділу III Порядку № 4 визначено, що у рядку 101 заголовної частини Розрахунку рядку 101 зазначається середньооблікова кількість штатних працівників за звітний період.
Додаток 1 до Порядку № 4 містить Таблицю відповідності кодів категорій застрахованих осіб та кодів бази нарахування і розмірів єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. Відповідно до змісту такої таблиці:
категорії застрахованих осіб «Працюючі особи з інвалідністю на підприємствах, в установах і організаціях» відповідає код «2»;
категорії застрахованих осіб «Фізичні особи, які виконують роботи (надають послуги) на підприємствах, в установах та організаціях, в інших юридичних осіб, зазначених в абзаці другому пункту 1 частини першої статті 4 Закону, чи у фізичних осіб - підприємців або осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, за цивільно-правовими договорами (крім фізичних осіб - підприємців, якщо виконувані ними роботи (надані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань)» (коротка назва: особи, які працюють за угодами ЦПХ) відповідає код «26».
У матеріалах справи наявні щоквартальні податкові розрахунки сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску за 2023 рік (а.с.172-174, 183-184, 194-195, 203-204; т.1), а також відомості про нарахування заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) застрахованим особам у розрізі місяців (а.с.174 зворотній бік 182, 185-193, 196-202, 205-210; т.1).
Дослідивши надані відповідачем відомості про нарахування заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) застрахованим особам за кожен місяць 2023 року, судом встановлено, що осіб, які працюють за угодами цивільно-правового характеру (за кодом категорії «26»): у січні 11 осіб, у лютому 11 осіб, у березні 12 осіб, у квітні 9 осіб, у травні 11 осіб, у червні 13 осіб, у липні 12 осіб, у серпні 13 осіб, у вересні 12 осіб, у жовтні 10 осіб, у листопаді 12 осіб, у грудні 10 осіб. Водночас працюючих осіб з інвалідністю (за кодом категорії «2»): у січні 4 осіб, у лютому 4 осіб, у березні 4 осіб, у квітні 4 осіб, у травні 3 осіб, у червні 4 осіб, у липні 3 осіб, у серпні 3 осіб, у вересні 3 осіб, у жовтні 3 осіб, у листопаді 2 осіб, у грудні 2 осіб.
Слід зазначити, що у відомостях про нарахування заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) застрахованим особам, крім найманих працівників на загальних підставах (код категорії «1»), містяться відомості щодо осіб, які отримують допомогу з тимчасової непрацездатності (код категорії «29»), працюючі особи з інвалідністю, що отримують допомогу з тимчасової непрацездатності (код категорії «36»), дохід, отриманий платником внаслідок прийняття спадщини чи дарунку (код категорії «113»).
З податкових розрахунків сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску за 2023 рік встановлено, що кількість застрахованих осіб, яким нараховано заробітну плату: у січні 72 осіб, у лютому 72 осіб, у березні 71 особа, у квітні 69 осіб, у травні 68 осіб, у червні 69 осіб, у липні 72 осіб, у серпні 73 особи, у вересні 72 особи, у жовтні 71 особа, у листопаді 70 осіб, у грудні 69 осіб.
Таким чином, середньооблікова кількість штатних працівників у відповідача, за вирахуванням осіб, що працюють за договорами ЦПХ становила: січень - 61 особа, лютий 61 особа, березень 59 осіб, квітень 60 осіб, травень 57 осіб, червень 56 осіб, липень 60 осіб, серпень 60 осіб, вересень 60 осіб, жовтень 61 осіб, листопад 58 осіб, грудень 59 осіб.
Отже, з урахуванням приписів Інструкції №286, середньооблікова кількість штатних працівників у відповідача у 2023 році становила 59 осіб : 61 + 61 + 59 + 60 + 57 + 56 + 60 + 60 + 60 + 61 + 58 + 59 = 712 / 12 = 59,34 (із заокругленням у бік збільшення). Відтак норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю на підприємстві відповідача становить 59,34 х 4% = 2,37.
Таким чином, враховуючи те, що позивачем встановлено середньооблікову чисельність штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлено інвалідність, 3 осіб, суд доходить висновку, що обов`язок щодо створення робочих місць для осіб з інвалідністю у відповідача у 2023 році повністю виконано.
Також суд звертає увагу позивача, що фізичні особи-підприємці у силу вимог частини першої статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю» не включаються в середньооблікову чисельність працівників для обрахунку нормативу, оскільки норматив розраховується для ФОП, які використовують найману працю, із середньообліковою кількістю штатних працівників облікового складу. При цьому норми Інструкції № 286 не містять винятків чи вказівок щодо працівників, з якими призупинено дію трудових договорів, через що такі працівники враховуються в обліковій кількості штатних працівників на кінець звітного періоду, а відтак включаються до облікової та середньооблікової кількості штатних працівників.
Крім того, виходячи із змісту положень статті 20 Закону № 875-XII у спірному випадку однією з необхідних умов для стягнення з відповідача адміністративно-господарських санкцій є невиконання ним нормативу по створенню робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю.
При цьому, після затвердження постановою Кабінету міністрів України №466 від 5 червня 2019 року «Порядку перевірки підприємств, установ, організацій та фізичних осіб, що використовують найману працю» та внесення змін до статті 19 Закону № 875-ХІІ Фонд захисту прав інвалідів не має права проводити перевірки роботодавців щодо: реєстрації у Фонді; подання звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів; виконання нормативу робочих місць, оскільки таких змін у законодавстві проводити такі перевірки уповноважені саме органи Держпраці.
Так, частиною восьмою статті 19 Закону № 875-ХІІ передбачено, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, з метою контролю за виконанням нормативу робочих місць, передбаченого частиною першою цієї статті, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, здійснює перевірки підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, щодо реєстрації у Фонді соціального захисту осіб з інвалідністю, подання ними звітів про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю, виконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі шляхом його зарахування
Механізм проведення Держпраці, її територіальними органами планових та позапланових перевірок підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, що використовують найману працю, в яких за основним місцем роботи працює вісім і більше осіб, щодо дотримання ними вимог статей 19 і 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» регламентовано Порядком проведення перевірки, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2017 №70.
Предметом проведення перевірки, відповідно до пункту 2 вказаного Порядку, є реєстрація суб`єктів господарювання у відділеннях Фонду соціального захисту інвалідів; подання суб`єктами господарювання до відділень Фонду звіту про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю; виконання суб`єктами господарювання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю.
Відповідно до пункту 16 Порядку проведення перевірки у разі коли за результатами перевірки встановлено факт невиконання суб`єктом господарювання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, неподання до відділень Фонду звіту про зайнятість і працевлаштування осіб з інвалідністю, вживаються заходи щодо притягнення винних посадових осіб до адміністративної відповідальності.
Пунктом 17 вказаного Порядку визначено, що у разі виявлення порушень вимог законодавства посадова особа, яка проводила перевірку, не пізніше 15 календарних днів після закінчення перевірки надсилає копію акта перевірки відділенню Фонду.
З огляду на вищенаведені положення законодавства України, саме на органи Держпраці законодавчо покладений обов`язок перевірки суб`єктів господарювання на виконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю. За наслідками такої перевірки, у разі підтвердження невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, у суб`єкта господарювання виникає обов`язок сплатити адміністративно-господарські санкції за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю.
Аналогічний висновок наведений у постанові Верховного Суду від 21.11.2022 по справі № 400/3957/21.
Суд наголошує, що в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що до або після формування розрахунку територіальному органу Держпраці повідомлялась інформація про порушення відповідачем законодавства щодо дотримання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, а також докази того, що територіальним органом Держпраці була проведена перевірка, за результатами якої встановлено факт невиконання відповідачем нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за 2023 рік.
Позивачем не надано і жодних доказів того, що ним від Пенсійного фонду України отримана інформація про ознаки порушень відповідачем законодавства про створення робочих місць для осіб з інвалідністю, про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю.
Таким чином, Запорізьке обласне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю, отримавши від відповідача інформацію про неправильне заповнення податкових розрахунків (з яких обчислюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю), передчасно, не маючи встановлених актом перевірки Держпраці доказів про недотримання ДП «Запорізький облавтодор» ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» в особі Філії «Запорізька дорожньо-експлуатаційна дільниця» нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю у 2023 році, звернулося з позовом про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені.
Більше того, позивачем суду взагалі не надано жодного доказу на підтвердження того, що у 2023 році у відповідача середньооблікова чисельність працюючих осіб з інвалідністю була меншою, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею19 Закону № 875-XII. До матеріалів справи долучено лише сам розрахунок, який, зі слів позивача, здійснений виключно на підставі даних податкової звітності відповідача, який сам по собі не доводить невиконання відповідачем нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю. Натомість відповідачем до суду надано відомості про штатну чисельність найманих робітників з інвалідністю та про стан трудових відносин.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позивачем суду не надано доказів, які свідчили б про вчинення відповідачем правопорушення у сфері законодавства про соціальну захищеність осіб з інвалідністю в Україні, невжиття відповідачем заходів для недопущення господарського правопорушення, наявності правових підстав для господарсько-правової відповідальності та, відповідно, підставності здійснення Розрахунку сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за 2023 рік відносно відповідача.
Решта доводів та аргументів учасників справи не мають значення для вирішення спору по суті, не спростовують встановлених судом обставин у спірних правовідносинах та викладених висновків суду.
VI. Висновки суду.
Частиною першою статті 9 КАС України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Частинами першою, другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Відповідно до положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
За наведеного вище, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку про залишення позовних вимог без задоволення.
VII. Розподіл судових витрат.
Відповідно до приписів статті 139 КАС України, з огляду на ухвалення судом рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, за відсутності доказів понесення судових витрат відповідачем, підстав для їх розподілу немає.
Керуючись статтями 2, 5, 9, 72, 77, 132, 139, 143, 243-246, 255, 295 КАС України, суд
ВИРІШИВ:
У задоволенні адміністративного позову Запорізького обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до Дочірнього підприємства «Запорізький облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» в особі Філії «Запорізька дорожньо-експлуатаційна дільниця» про стягнення суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2023 році відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.
Повне найменування сторін:
Позивач Запорізьке обласне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю, місцезнаходження: просп. Соборний, буд. 75, оф. 226, м. Запоріжжя, 69002; код ЄДРПОУ 20508338.
Відповідач Дочірнє підприємство «Запорізький облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (вул.Українська, буд.50, м.Запоріжжя, 69095; код ЄДРПОУ 32025623) в особі Філії «Запорізька дорожньо-експлуатаційна дільниця» (вул. Горна, буд.1, м. Запоріжжя, 69060; код ЄДРПОУ 26183668).
Рішення у повному обсязі складено та підписано 18.09.2024.
Суддя К.В.Мінаєва
Суд | Запорізький окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 18.09.2024 |
Оприлюднено | 20.09.2024 |
Номер документу | 121701120 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо праці, зайнятості населення, у тому числі зайнятості населення, з них зайнятості осіб з інвалідністю |
Адміністративне
Запорізький окружний адміністративний суд
Мінаєва Катерина Володимирівна
Адміністративне
Запорізький окружний адміністративний суд
Мінаєва Катерина Володимирівна
Адміністративне
Запорізький окружний адміністративний суд
Мінаєва Катерина Володимирівна
Адміністративне
Запорізький окружний адміністративний суд
Мінаєва Катерина Володимирівна
Адміністративне
Запорізький окружний адміністративний суд
Мінаєва Катерина Володимирівна
Адміністративне
Запорізький окружний адміністративний суд
Мінаєва Катерина Володимирівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні