Рішення

від 18.09.2024 по справі 320/15556/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 вересня 2024 року м.Київ № 320/15556/23

Суддя Київського окружного адміністративного суду Лисенко В.І., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фенсіс" до Державної податкової служби України, Головного управління Державної податкової служби у Київській області про визнання протиправним та скасування рішення,зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Фенсіс" з позовом до Головного управління ДПС у Київській області , Державної податкової служби України, у якому просить суд:

- скасувати рішення Головного управління Державної податкової служби у Київській області про відмову у реєстрації податкової накладної від 25.07.2022 №7106499/43997597;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну ТОВ "ФЕНСІС" №378 від 16.12.2021 датою первинного надходження.

В обґрунтування позовної заяви позивач зазначає, що не погоджується з рішенням контролюючого органу від 25.07.2022 №7106499/43997597 про відмову у реєстрації податкової накладної №378 від 16.12.2021 в ЄРПН, оскільки всі документи, які зазначені податковим органом, були надані разом з поясненнями. Відтак рішення, на думку позивача, є необґрунтованим та підлягає скасуванню.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 10.05.2023 відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Від відповідачів надійшов відзиви на позовну заяву, у яких вони зазначили про те, що позивач не надав копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних та надання платником податку копій документів, складених із порушенням законодавства. Контролюючим органом не було отримано достатніх доказів для визнання реальності господарської операції, а тому Головним управлінням ДПС у Київській області було прийняте відповідне рішення, що відповідає чинному законодавству.

Також, відповідачі у відзиві заявили клопотання про розгляд справи у судовому засіданні.

Розглянувши клопотання відповідачів, суд зазначає таке.

Частиною 5 статті 262 КАСУ передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідно до частини 6 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу та якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Водночас, зміст клопотання представника відповідача про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін не дає підстав стверджувати, що повне та всебічне з`ясування усіх обставин у справі потребує проведення судового засідання чи заслуховування пояснень сторін.

Більш того, представник відповідачів у клопотанні не зазначив, встановлення яких обставин у справі є неможливим шляхом аналізу письмових доказів і пояснень та вимагає проведення судового засідання.

Дослідивши клопотання представника відповідачів, матеріали справи, беручи до уваги предмет та підстави позову, обставини, якими учасники справи обґрунтовують свої вимоги та заперечення, характер спірних правовідносин, обсяг та характер доказів у справі, суд не вбачає обґрунтованих підстав для розгляду справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін та приходить до висновку, що в задоволенні клопотання має бути відмовлено.

Крім того, представником відповідачів подане клопотання про залишення позову без розгляду через пропуск позивачем строку звернення до суду з цим позовом.

Розглянувши таке клопотання представника відповідача, суд зазначає наступне.

Позивачем оскаржується рішення Комісії про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у Київській області від 25.07.2022 №7106499/43997597 про відмову у реєстрації податкової накладної від 16.12.2021 № 378.

ТОВ «ФЕНСІС» (43997597) подано скаргу на рішення Комісії ГУ ДПС у Київській області, за результатами розгляду якої, Комісією центрального рівня прийнято рішення від 29.12.2022 № 81048/43997597/2 про залишення скарги без задоволення та рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкової накладної від 16.12.2021 № 378 в Єдиному реєстрі податкових накладних без змін.

Згідно із ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого КАС України або іншими законами.

Згідно ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатись про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

За загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Незвернення до суду з адміністративним позовом за захистом свої прав через неналежне використання своїх процесуальних прав не є поважною причиною пропуску строку.

Частиною 3 ст. 122 КАС України передбачено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи КАСУ та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Так, відповідно до ч. 4 ст. 122 КАС України якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень. Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб`єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб`єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Якщо платник скористався своїм правом на адміністративне оскарження, то рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН оскаржуються в судовому порядку в такі строки:

а) тримісячний строк - за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги було прийнято та вручено платнику податків у строки, встановлені ПКУ.

При цьому такий строк обчислюється з дня вручення платнику рішення за результатами розгляду його скарги на рішення контролюючого органу.

Згідно відбитку поштового штемпеля на конверті, позивач звернувся до суду з цим позовом 23.03.2022, тобто у межах трьохмісячного строку, встановленого ч.4 ст.122 КАС України.

Отже, клопотання представника відповідачів про залишення позову без розгляду не підлягає задоволенню.

Розглянувши подані документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлені наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче об`єднання «Фенсіс» (код ЄДРКПОУ - 43997597) є юридичною особою, місцезнаходження якої є: 07403, Київська область, м.Бровари, вул.Онікієнка Олега, 125, оф.15.

Видами діяльності товариства є: 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; інші види: 46.19 Діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту; 46.43 Оптова торгівля побутовими електротоварами й електронною апаратурою побутового призначення для приймання, записування, відтворювання звуку й зображення; 46.49 Оптова торгівля іншими товарами господарського призначення; 46.52 Оптова торгівля електронним і телекомунікаційним устаткованням, деталями до нього; 52.29 Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту; 63.99 Надання інших інформаційних послуг, н.в.і.у.; 70.22 Консультування з питань комерційної діяльності й керування; 73.20 Дослідження кон`юнктури ринку та виявлення громадської думки; 82.99 Надання інших допоміжних комерційних послуг, н.в.і.у.

Із матеріалів справи встановлено, що позивач ТОВ «ФЕНСІС» здійснює спеціалізовану господарську діяльність як імпортер товарів за індивідуальним замовленням вітчизняних підприємств.

Так, одним із замовників і покупців позивача є інтернет-магазин «ROZETKA», який здійснює свою діяльність через ТОВ «РОЗЕТКА.УА» (код ЄДРПОУ 37193071).

Переддоговірна ділова співпраця ТОВ «ФЕНСІС» та ТОВ «РОЗЕТКА.УА» тривала близько одного року, лише після чого між підприємствами було укладено Договір поставки №2021/103306/Р-П від 14.12.2021 за допомогою сервісу «Вчасно» з накладанням кваліфікованих електронних підписів.

В ході добросовісної господарської діяльності позивача, в рамках взаємовідносини з ТОВ «РОЗЕТКА.УА» за цим Договором поставки, серед інших поставок, позивач поставив ТОВ «РОЗЕТКА.УА» (покупцю) товар на суму 6 077 748,00 грн. в т.ч. ПДВ 20% - 1 012 958,00 грн. Про факт поставки складено видаткову накладну №280 від 16.12.2021.

Асортимент поставки за цією видатковою накладною складали такі товари власного бренду ТОВ «РОЗЕТКА. УА» - RZTK, а саме: мікрофони, комплект блогера, селфі-тримач, штативи, мережеві подовжувані тощо, всього 18 найменувань. Загальний обсяг поставок за цим Договором складає 32 599 296,00 грн., що підтверджується актуальним актом звірки взаєморозрахунків.

Весь поставлений товар, позивач спеціально імпортував для «РОЗЕТКА.УА» та при митному очищенні сплатив ПДВ та ввізне мито.

За фактом поставки цієї партії товару позивачем на користь покупця також було складено податкову накладну №378 від 16.12.2021 та направлено її засобами телекомунікаційного зв`язку до Державної податкової служби України для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Квитанцією №9433862067 від 13.07.2022 позивача було проінформовано, що реєстрація вказаної податкової накладної №378 була зупинена з такої підстави: «Відповідно до п.201.16 cm.201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/РК від 16.12.2021 №378 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Платник податку, яким подано для реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку. Пропонуємо надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.»

Відповідачу-1 18.07.2022 було направлено Повідомлення про подання пояснень та копій документів, щодо податкової накладної, реєстрацію якої зупинена. Також відповідачу-1 надіслано 32 підтверджуючих документів та письмові пояснення, якими підтверджується реальність поставки, починаючи від закупки товару закордоном, його імпорту, транспортування та поставки покупцю, проведення розрахунків на цих етапах, до підтвердження ресурсної спроможності позивача на організацію заявленої господарської операції. Крім того, Відповідачу-1 було повідомлено, що позивач в судовому порядку оскаржує безпідставне та незаконне рішення Комісії ГУ ДПС у Київській області про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку від 31.12.2021 №42712, яким позивача було включено до «ризикових підприємств» (справа 320/5819/22 ухвала КОАС від 12.07.2022).

Однак, відповідачем-1 було прийнято оскаржуване Рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 25.07.2022р. №7106499/43997597.

При цьому серед мотивів прийняття такого рішення значиться лише загальна фраза про те, що у реєстрації податкової накладної відмовлено у зв`язку з «ненаданням платником податку копій документів: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки накладних (документи, які не надано, підкреслити)» Додаткова інформація: ТОВ «ФЕНСІС» встановлено відповідність Критеріям ризиковості. Крім того, надано недостатній пакет первинних документів щодо підтвердження фінансово-господарської операції.»

25.07.2022 позивач в адміністративному порядку оскаржив до Відповідача-2 спірне рішення повторно надавши первинні документи податкової накладної №378 від 16.12.2021, але 29.12.2022 Відповідач-2 своїм рішенням відмовив позивачу у задоволенні скарги з тих самих підстав, що і Відповідач-1 також не зазначивши жодної конкретної причини.

Вважаючи рішення щодо відмови в реєстрації податкової накладної необґрунтованим, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.

За змістом статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до вимог пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України), при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 01.07.2017 в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов`язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

За нормами пункту 201.16 статті 201 ПК України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165, яка набула чинності з 01.02.2020, серед іншого, затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №1165), який визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, права та обов`язки їх членів.

Відповідно до вимог пункту 5 Порядку № 1165, платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

За правилами пункту 6 Порядку № 1165 (в редакції, чинній на час прийняття оскаржуваного рішення), у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).

У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом сьомим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття.

Інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі засобами електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «;Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном.

Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.

За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття (додаток 4).

Виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Якщо комісією регіонального рівня протягом семи робочих днів, що настають за датою надходження зазначеної інформації та документів, не прийнято відповідного рішення, платник податку виключається з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

У разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Комісія регіонального рівня постійно проводить моніторинг щодо відповідності/невідповідності платників податку критеріям ризиковості платника податку.

У матеріалах справи відсутні рішення контролюючого органу про віднесення позивача до переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Пунктом 7 Порядку № 1165 визначено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Платник податку отримує інформацію щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, через електронний кабінет (пункт 8 Порядку №1165).

За приписами пункту 10 Порядку № 1165 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації (пункт 11 Порядку № 1165, в редакції чинній на момент прийняття оскаржуваного рішення).

Відповідно до отриманого платником податків рішення комісії регіонального рівня операція, відображена у податковій накладній відповідає пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Критерії ризиковості платника податку на додану вартість оформлені у вигляді Додатку №1 до Порядку № 1165.

Згідно з пунктом 8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість (у редакції на момент прийняття оскаржуваного рішення), у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Довідник кодів податкової інформації, яка є підставою для прийняття рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, визначається ДПС та затверджується відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.

Так, в отриманій позивачем Квитанції контролюючий орган зазначив, що відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН від 16.12.2021 №378 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. ПН складена та подана платником податку, який відповідає пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку. Додатково повідомлено: показник «D»=.3718%, «Р»=3283165.9. Запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної а ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН.

Аналіз пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість свідчить про те, що для того, аби встановити наявність у господарської операції такої ознаки мають існувати визначені цим пунктом передумови, зокрема, наявність податкової інформації, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданій для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Однак, відсутність у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної зазначення про наявність податкової інформації, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданій для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування, свідчить про необґрунтованість віднесення господарської операції до відповідного критерію, що визначений пунктом 8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість.

Суд констатує, що у матеріалах справи відсутні докази, які свідчили б про наявність у відповідача 1 під час прийняття спірного рішення, податкової інформації, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданій для реєстрації податковій накладній.

Щодо зазначеного контролюючим органом у квитанції показника «D»=.3718%, «Р»=3283165.9, суд зазначає, що цей показник не може бути самостійною та єдиною підставою для віднесення господарської операції позивача до пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість, з підстав, зазначених вище.

Крім того, відповідно до пункту 3 Порядку № 1165, податкові накладні/розрахунки коригування (крім розрахунків коригування, складених у разі зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, та розрахунків коригування, складених на неплатника податку), що подаються для реєстрації в Реєстрі, перевіряються щодо відповідності таким ознакам безумовної реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування (далі - ознаки безумовної реєстрації):

1) податкова накладна, яка не підлягає наданню отримувачу (покупцю) та/або складена за операцією, звільненою від оподаткування;

2) обсяг постачання, зазначений платником податку в податкових накладних/розрахунках коригування (крім розрахунків коригування, поданих для реєстрації в іншому місяці, ніж місяць, в якому вони складені), зареєстрованих у Реєстрі в поточному місяці, з урахуванням поданої для реєстрації в Реєстрі податкової накладної/розрахунку коригування, становить менше 500 тис. гривень за умови, що обсяг постачання товарів/послуг, зазначений у них у поточному місяці за операціями з одним отримувачем - платником податку, не перевищує 50 тис. гривень, сума податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), сплачена у попередньому місяці, становить більше 20 тис. гривень, та керівник - посадова особа такого платника податку є особою, яка займає аналогічну посаду не більше ніж у трьох (включно) платників податку;

3) одночасно виконуються такі умови:

загальна сума податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), сплачена за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну/розрахунок коригування, платником податку та його відокремленими підрозділами, якими подано податкову накладну/розрахунок коригування на реєстрацію в Реєстрі, становить більше 1 млн. гривень;

значення показника D, розрахованого згідно з цим підпунктом, становить більше 0,05. Показник D розраховується за такою формулою: D= S/T, де S - загальна сума сплачених за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну/розрахунок коригування, сум єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків і зборів, контроль за справлянням яких покладено на ДПС, платником податку та його відокремленими підрозділами; T - загальна сума постачання товарів/послуг на митній території України, що оподатковуються за ставками 0, 20 і 7 відсотків, зазначеними платником податку в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну/розрахунок коригування;

значення показника P є меншим, ніж значення, розраховане за такою формулою: P = Pм х 1,4, де P - сума податку на додану вартість, зазначена платником податку в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі у звітному (податковому) періоді, з урахуванням поданої на реєстрацію в Реєстрі податкової накладної/розрахунку коригування; Pм - найбільша місячна сума податку на додану вартість, зазначена у податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих платником податку в Реєстрі за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну/розрахунок коригування.

Значення показників D та P відображаються в електронному кабінеті платнику податку;

4) у податковій накладній/розрахунку коригування відображена операція з товаром за кодом згідно з УКТЗЕД та/або послугою за кодом згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, які зазначені у таблиці даних платника податку, врахованій контролюючим органом.

Відповідно до пункту 4 Порядку № 1165, у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.

До того ж, зазначений контролюючим органом у квитанції показник «Р»=3283165.9, де «Р» - це сума податку на додану вартість, зазначена платником податку в податковій накладній.

Як свідчить зміст податкової накладної від 16.12.2021 №378, у ній зазначена сума ПДВ у розмірі 1 012 958,00 грн, у той час як контролюючий орган у квитанції відобразив показник «Р», який дорівнює 3283165,9.

Крім того, надіслана позивачу квитанція містила лише загальне посилання на наявність у позивача права подати пояснення та копії документів без зазначення їх конкретного переліку.

На переконання суду, під час прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарської операції може бути проведена лише за результатом здійснення відповідної перевірки, підстави та порядок проведення якої визначено нормами ПК України. У свою чергу, під час реєстрації податкових накладних контролюючим органом фактично проводиться моніторинг операції чи платника податків лише за зовнішніми (формальними) критеріями.

Суд констатує, що у квитанції не зазначено, які саме документи слід надати платнику податків та чого мають стосуватись пояснення такого платника податків для того, аби реєстрація податкової накладної стала можливою, що також свідчить про невідповідність сформованої квитанції вимогам до такої, що визначені пунктом 11 Порядку №1165.

За змістом пункту 5 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 № 520 (далі - Порядок № 520), перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Згідно з пунктом 11 Порядку № 520 (у редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваного рішення), комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі: ненадання / часткового надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, при отриманні Повідомлення; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Аналіз наведених правових норм дає підстав стверджувати, що рішення Комісії регіонального рівня повинно містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної.

Згідно з вимогами пунктів 9 та 12 Порядку № 520 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів.

Рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі набирає чинності в день прийняття відповідного рішення.

Згідно з вимогами пунктів 44-46 Порядку № 1165, комісія контролюючого органу перевіряє подані платником податку копії документів щодо їх достовірності шляхом звірки даних, які містяться в таких копіях документів, з даними, що надходять або можуть бути отримані з інших джерел інформації (реєстри, що ведуться державними органами, документи, зокрема електронні).

Розгляд питання на засіданні комісії контролюючого органу включає такі етапи: доповідь секретаря комісії; доповідь члена комісії, співдоповідь (у разі потреби); внесення членами комісії пропозицій, їх обговорення; оголошення головою комісії рішення про припинення обговорення питання; голосування; оголошення головою комісії результатів голосування; оформлення протоколу.

У протоколі засідання комісії контролюючого органу зазначається перелік осіб, присутніх на засіданні, порядок денний засідання, питання, що розглядалися на засіданні, перелік осіб, які виступали під час засідання, результати голосування, прийняті такою комісією рішення.

Як зазначено у спірному рішенні, підставою для відмови податковим органом позивачу у реєстрації податкової накладної є ненадання платником податків копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних» (документи, які не надано, підкреслити).

У той же час, спірне рішення не містить підкреслених документів, яких на думку контролюючого органу не надано.

У якості додаткової інформації оскаржуване рішення не містить жодного застереження щодо надання документів чи додаткової інформації.

Суд констатує, що позивачем до контролюючого органу були надані додаткові пояснення з відповідними документами для розблокування спірної податкової накладної, які контролюючим органом безпідставно не взяті до уваги.

Дослідивши пояснення позивача від 18.07.2022 щодо спірної податкової накладної, судом установлено, що 14.12.2021 між позивачем та ТОВ "РОЗЕТКА.УА" укладено договір поставки №2021/103306/Р-П за допомогою сервісу «Вчасно».

В ході добросовісної господарської діяльності позивача, в рамках взаємовідносини з ТОВ «РОЗЕТКА.УА» за цим Договором поставки, серед інших поставок, позивач поставив ТОВ «РОЗЕТКА.УА» (покупцю) товар на суму 6 077 748,00 грн. в т.ч. ПДВ 20% - 1 012 958,00 грн. Про факт поставки складено видаткову накладну №280 від 16.12.2021. Асортимент поставки за цією видатковою накладною складали такі товари власного бренду ТОВ «РОЗЕТКА. УА» - RZTK, а саме: мікрофони, комплект блогера, селфі-тримач, штативи, мережеві подовжувані тощо, всього 18 найменувань.

Товар, що постачався на ТОВ «РОЗЕТКА.УА» закуповувався позивачем у компанії WSCHODNIA FIR.MA HANDLOWA sp.o.o. (Польща, Варшава) за Контрактом WFHFN 1705/21-01 від 17.05.2021. Зокрема, партія товару про яку йдеться у заблокованій податковій накладній, була замовлена у польського постачальник на підставі Інвойсу WFHFNO71O21-1UA від 07.10.2021р. на суму 75736,11 доларів США, пройшла митне очищення в Україні на підставі митної декларації UA100380/2021/033066 від 14.12.2021 та оплачена постачальнику Платіжним дорученням №25 від 22.12.2021 на 106000,00 доларів США разом з оплатою інших партій товару.

Товар постачався на умовах СРТ (згідно правил Інкотермс), тобто доставка першому перевізнику.

Відправлення цієї партії відбувалось з Китаю - вантажовідправник Ningbo Hosache Import LTD - у контейнерах BEAU6196557, CSNU6371781. Доставка товару в Україну здійснювалась морським транспортом через Одеський морський торгівельний порт. Товар в контейнерах з зазначеними номерами вийшов з порту ШеньЖень (Китай) 03.11.2021 та надійшов в Одеський порт та в зону одеської митниці 11.12.2021, після чого був доставлений до митного очищення на митний пост «Чайки» Київської митниці.

Коносаментом було передбачено, що в подальшому уповноваженим перевізником контейнерів BEAU6196557, CSNU6371781 є ТОВ «УКР-КИТАЙ КОММУНИКЕЙШИН».

Для доставку вантажу за маршрутом Одеський порт - митний пост «Чайки» (Київ) було залучено експедитора ТОВ «УКР-КИТАЙ КОММУНИКЕЙШИН».

Супроводження процедур, пов`язаних з митним очищенням вантажу та виконання митних формальностей здійснювало ТОВ «МОФ» на підставі Договору №МОФ-3161 від 11.05.2021р. (Акт наданих послуг №15439 від 14.12.2021).

Після митного очищення товар було доставлено і вивантажено на склад позивача в м.Бориспіль, вул.Завокзальна, 35, який позивач орендує у ТОВ «ПОСТ БОКС» згідно Договору суборенди складського приміщення №29/07-1-від 27.07.2021 В подальшому товар було відсортовано та розділено на партії для остаточної поставки згідно замовлень ТОВ «РОЗЕТКА.УА».

16.12.2021 згідно товарно-транспортної накладної №16/12/1 перевізник ТОВ «Тритон КТС» доставив товар згідно видаткової накладної №280 від 16.12.2021р. покупцю ТОВ РОЗЕТКА.УА».

Таким чином, зазначені вище обставини та вказані документи, повністю підтверджують господарську операцію на підставі якої було складено та подано на реєстрацію податкову накладну №378 від 16.12.2021р., яку Відповідач-1 відмовився реєструвати в ЄРПН та прийняв оспорюване Рішення. Всі подані документи кореспондуються один з одним та не суперечать один одному.

Всі ці документи були надані контролюючому органу, однак підстави їх неприйняття відповідачем 1 не обґрунтовані, як і не доведено невідповідність цих документів вимогам законодавства.

До того ж, відповідач самостійно вказував у відзиві на позовну заяву, що саме позивач має визначити конкретний перелік документів, який наявний у нього та супроводжує певні операції з тим, щоб подати всі документи для реєстрації податкової накладної.

Позивачем разом із поясненнями було надано відповідачу всі наявні у нього документи на підтвердження здійснення спірної господарської операції, які контролюючим органом безпідставно не враховані.

Із урахуванням викладеного, судом не встановлено, а відповідачем 1 не доведено правомірності прийнятого рішення.

Таким чином, зважаючи на наявність достатніх документів для спростування сумнівів щодо ризиковості здійснення операцій, які подавались відповідачу разом із поясненнями, та на те, що наданих контролюючому органу документів було достатньо для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, останній не мав правових підстав для відмови позивачу у її реєстрації.

Суд уважає, що надані позивачем документи складені з дотриманням вимог законодавства були достатніми для реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних. Зворотного матеріали справи не містять.

Суд наголошує, що будь-яке рішення чи дії суб`єкта владних повноважень мають бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, повинні містити конкретні об`єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено.

У цьому випадку судом установлено, що рішення суб`єкта владних повноважень не містить чіткого визначення підстав та мотивів для прийняття рішення про відмову в реєстрації податкової накладної, що свідчить про його необґрунтованість та протиправність.

Під час розгляду справи відповідач 1, як суб`єкт владних повноважень, не надав суду доказів, які спростовували б твердження позивача, не навів мотивів прийняття оскаржуваного рішення про відмову у реєстрації ПН в ЄРПН. У той же час сукупність первинних документів, наявних у матеріалах справи, свідчать про реальність проведення господарської операції між позивачем та його контрагентом та у ході розгляду справи відповідачем нереальність цих операцій не доведена.

Крім того, відповідачами до відзиву не додано жодного документального доказу на підтвердження існування будь-якої податкової інформації, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення операції, зазначеної в поданій для реєстрації податковій накладній.

У ході розгляду справи відповідачем-1 не надано жодних доказів, які б досліджувались під час засідання комісії, та які слугували підставами для прийняття оскаржуваного рішення, як і не надано доказів, які б вказували на наявність ознак ризиковості здійснення операцій по поданій на реєстрацію податковій накладній, що зумовило б включення позивача до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Таким чином, суд доходить висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог.

Щодо позовних вимог у частині зобов`язання ДПС України зареєструвати податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних, суд зазначає таке.

Згідно з пунктами 19-20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Внесення відомостей до Реєстру на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, здійснюється з дотриманням вимог цього Порядку. При цьому вимоги абзацу десятого пункту 12 цього Порядку не застосовуються до податкової накладної та/або розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в установленому порядку.

Датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням.

Отже, законодавством не передбачено іншого належного способу захисту порушеного права у спірних правовідносинах, ніж зобов`язання ДПС України зареєструвати податкову накладну в ЄРПН, що свідчить про обґрунтованість позовних вимог у цій частині.

Як установлено судом і підтверджено матеріалами справи та не спростовано відповідачами, надані позивачем документи підтверджували реальність здійснення господарських операцій по поданій податковій накладній, а позивачем, у свою чергу, на пропозицію контролюючого органу були надані вичерпні пояснення та докази. Документи складені з дотриманням вимог законодавства і були достатніми для реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Обставин, які б унеможливлювали реєстрацію податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних, судом не встановлено.

Із урахуванням викладено позов у частині зобов`язання відповідача ДПС України зареєструвати спірну ПН в ЄРПН підлягає задоволенню.

Суд зазначає, що відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

За приписами статті 74 КАС України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із положеннями статті 75 КАС України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. При цьому, в силу положень ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з статтею 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

За наведених обставин у сукупності, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Решта доводів учасників справи висновків суду по суті справи не змінюють.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до ст.139 КАС України.

Позивачем під час розгляду справи було сплачено судовий збір на суму 2684,00 грн.

Враховуючи наведене, сума у розмірі 2684,00 грн у вигляді судових витрат щодо сплати судового збору, підлягають присудженню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень відповідача - ГУ ДПС у Київській області, оскільки спірні рішення саме комісії регіонального рівня призвели до спірних правовідносин.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління Державної податкової служби у Київській області про відмову у реєстрації податкової накладної від 25.07.2022 №7106499/4399759.

Зобов`язати Державну податкову службу України (код ЄДРПОУ - 43005393, Львівська площа, 8, м.Київ) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю "ФЕНСІС" (код ЄДРПОУ - 43997597, вул.Онікієнка Олега, 125, офіс 15, м.Бровари, Київська область, 07403) №378 від 16.12.2021 датою первинного надходження.

Стягнути з бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Київській області (ЄДРПОУ 44096797, вул.Святослава Хороброго, 5а, м.Київ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ФЕНСІС" (код ЄДРПОУ - 43997597, вул.Онікієнка Олега, 125, офіс 15, м.Бровари, Київська область, 07403) судовий збір у розмірі 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн 00 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Лисенко В.І.