Ухвала

від 17.09.2024 по справі 320/40505/24

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

17 вересня 2024 року Київ № 320/40505/24

Суддя Київського окружного адміністративного суду Горобцова Я.В., розглянувши позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРУПА КОМПАНІЙ «ЧИСТА ВОДА» до Головного Управління Державної податкової служби у місті Києві, Державної податкової служби України про скасування рішення,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРУПА КОМПАНІЙ «ЧИСТА ВОДА» до Головного Управління Державної податкової служби у місті Києві, Державної податкової служби України, в якому позивач просить суд:

- скасувати податкове повідомлення рішення №14680413 від 09.01.2024 Головного управління ДПС у м. Києві.

Відповідно до частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Вирішуючи питання про відкриття провадження в адміністративній справі за цим адміністративним позовом, суд зазначає таке.

Частиною першою статті 42 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що учасниками справи є сторони, треті особи.

Згідно з частинами першою та третьою статті 46 Кодексу адміністративного судочинства України сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач.

Відповідачем в адміністративній справі є суб`єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Згідно з пунктом 8 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України у цьому Кодексі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні: позивач - особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду, або адміністратор за випуском облігацій, який подає позов до адміністративного суду на захист прав, свобод та інтересів власників облігацій відповідно до положень Закону України «Про ринки капіталу та організовані товарні ринки», а також суб`єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подано позов до адміністративного суду;

Відповідно до частини п`ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві зазначаються, зокрема, повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

Суд зазначає, що предметом позову у даній справі є вимога скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 09.01.2024 №14680413.

При цьому позивачем у якості відповідачів вказано Головне управління ДПС у м. Києві та Державну податкову службу України, однак позовні вимоги заявлено лише до Головного управління ДПС у м. Києві.

Згідно з пунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 Податкового кодексу України контролюючими органами є податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) - щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків, визначених підпунктом 41.1.2 цього пункту), законодавства з питань сплати єдиного внеску, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його територіальні органи.

Крім того, відповідно до частини третьої статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку та розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення та звільнення від сплати встановлюються законом (частина друга статті 132 КАС України).

Відповідно до абзацу 1 частини першої статті 3 Закону України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 р. № 3674-VI (далі Закон № 3674-VI) судовий збір справляється, зокрема за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Згідно з підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано, суб`єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою підприємцем встановлюється ставка судового збору 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а за подання позову немайнового характеру 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб (згідно з Законом України «Про Державний бюджет України на 2024 рік», з 1 січня 2024 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у сумі 3028,00 гривень).

Відповідно до частин першої та другої статті 9 Закону № 3674-VI судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.

Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивачем заявлено три вимоги немайнового характеру.

Отже, з урахуванням положень статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» при зверненні до суду з даним позовом розмір судового збору повинен складати 3028,00 грн.

Суд звертає увагу позивача на те, що інформація щодо реквізитів сплати судового збору за подання позовних заяв до Київського окружного адміністративного суду є загальнодоступною, оприлюднена на офіційному веб-порталі «Судова влада України» за інтернет-адресою http://adm.ko.court.gov.ua/sud1070/gromadyanam/tax/, а також розміщена на інформаційних стендах Київського окружного адміністративного суду.

За правилами частини 1 статті 161 КАС України визначено, що до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.

У випадку, що розглядається, позивач виступає не як суб`єкт владних повноважень, а тому підпадає під визначення частини 1 статті 161 КАС України.

Однак, всупереч вимог вказаних норм КАС України, позивачем не надано примірник позовної заяви з доданими документами, для відповідача, які засвідчені, як це встановлено Національним стандартом України ДСТУ 4163-2020 «Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації». Зокрема, згідно з пунктом 5.26 Національного стандарту України ДСТУ 4163-2020 «Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації», затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 01.07.2020 № 144, відмітку про засвідчення копії документа складають з таких елементів: слів «Згідно з оригіналом» (без лапок), найменування посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її власного імені та прізвища, дати засвідчення копії. Така відмітка проставляється на кожному аркуші засвідченої копії документа.

Відповідно до пункту 11 частини п`ятої статті 160 КАС України в позовній заяві зазначається саме власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Такий виклад зазначеної правової норми дисциплінує позивача як учасника справи та унеможливлює виникнення ситуацій, за яких позов до цього відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав може бути поданий двома та більше представниками позивача, які діють незалежно один від одного та яким невідомо про подання позовів до цього відповідача (відповідачів) з тим же предметом та з тих же підстав іншими представниками.

Позовна заява не містить власного письмового підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Разом з тим, суд наголошує, що вимоги щодо змісту позовної заяви встановлені КАС України, який не передбачає винятків, за яких особа, що звертається до суду, на власний розсуд може обирати, які саме вимоги процесуального закону щодо змісту позовної заяви необхідно виконувати чи не виконувати, вважаючи їх формальними.

Згідно з частиною четвертою статті 161 КАС України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Всупереч вимогам частини четвертої статті 161 КАС України до позовної заяви не додано оригіналу або копії оспорюваного податкового повідомлення рішення №14680413 від 09.01.2024 Головного управління ДПС у м. Києві. При цьому позивачем в позовній заяві не зазначено про відсутність у нього оспорюваного рішення та не надано жодних доказів того, що він намагався отримати у відповідача копію цього рішення.

Відсутність оригіналу або копії рішення, що оскаржується, робить неможливим для суду повною мірою перевірити відповідність позовної заяви всім вимогам, встановленим статтями 160, 161 цього Кодексу.

Щодо необхідності безумовного дотримання вимог частини сьомої статті 160 КАС України висловлено позицію Верховним Судом, зокрема, в ухвалах від 14.08.2019 у справі №9901/433/19, від 23.09.2019 у справі №9901/503/19, від 21.08.2020 у справі №9901/250/20.

Згідно з частинами першої та другої статті 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Вказані недоліки можуть бути усунені, у п`ятиденний строк з дня вручення даної ухвали для усунення недоліків шляхом подання до суду:

- оригіналу квитанції про сплату судового збору у розмірі 3028,00 грн;

- власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав;

- оригінал або належним чином завірену копію оскаржуваного податкового повідомлення - рішення або ж подати до суду докази неможливості самостійного надання оспорюваного рішення та у разі наявності таких - подати клопотання про витребування зазначеного податкового повідомлення рішення;

- уточненої позовної заяви, де уточнити склад учасників справи відповідно до заявлених позовних вимог, з урахуванням вказаних судом зауважень, у відповідності до ч. 1 ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України, для суду, а також копії позовної заяви з доданими документами, які мають бути засвідчені, відповідно до Національного стандарту України ДСТУ 4163-2020 «Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації», відповідно до кількості учасників справи.

Принагідно суд зауважує, що залишення позовної заяви без руху не є обмеженням у доступі до правосуддя. Так, згідно практики Європейського суду з прав людини, сформульовану, зокрема, в рішеннях від 20 травня 2010 року у справі «Пелевін проти України» (пункт 27), від 30 травня 2013 року у справі «Наталія Михайленко проти України» (пункт 31) зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою: регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини, сформовану, зокрема, у пункті 55 справи «Креуз проти Польщі», що обмеження, накладене на доступ до суду, буде несумісним із пунктом першим статті 6 Конвенції, якщо воно не переслідує законної мети або коли не існує розумної пропорційності між застосованими засобами та законністю цілі, якої прагнуть досягти («Kreuz v. Poland» № 28249/95).

Отже, встановлюючи конкретні вимоги до змісту та форми позовної заяви, а також до документів, які мають бути до неї додані, КАС України при цьому покладає обов`язок на суд перевірити виконання позивачем цих вимог та прийнятності позовної заяви на стадії вирішення питання про відкриття провадження по справі. Позаяк, законодавством чітко встановлено наслідки невиконання таких вимог, а саме постановлення судом ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись ст.160 - 162, ч.1, 2 ст.169, ст.241-243, 248 КАС України, суддя, -

ухвалив:

1. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРУПА КОМПАНІЙ «ЧИСТА ВОДА» до Головного Управління Державної податкової служби у місті Києві, Державної податкової служби України про скасування рішення - залишити без руху.

2. Встановити позивачу п`ятиденний строк з дня вручення даної ухвали для усунення недоліків.

3. Попередити позивача про те, що у випадку неусунення недоліків позовної заяви позовна заява буде повернута йому відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України.

4. Копію ухвали невідкладно надіслати особі, що звернулась із позовною заявою.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Я.В. Горобцова