Рішення

від 17.09.2024 по справі 320/8307/24

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 вересня 2024 року №320/8307/24

Київський окружний адміністративний суд у складі судді Білоноженко М.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом Приватного підприємства «Капітал-Логістик» до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Капітал-Логістик» (08132, Київська обл, м. Вишневе, вул. Чорновола, 51-а, код ЄДРПОУ 34028846) звернулось до Київського окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління ДПС у Київській області (03151, м. Київ, вул. Святослава Хороброго, 5а, код ЄДРПОУ 44096781), в якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 01.11.2023 р. №20237/0709.

В обгрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що виконання договору зупиняється в зв`язку із виникнення фор-мажорних обставин, а перебіг строку розрахунків зупиняється до закінчення таких обставин. Зауважив, що позивачем був наданий документ Уповноваженого органу України щодо форс-мажорних обставин, який відповідачем був проігнорований.

Ухвалою суду від 11 березня 2024 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Відповідач, не погоджуючись із доводами позивача, надав відзив на позовну заяву, в якому вказав, що позивачем не було надано доказів на підтвердження впливу форс-мажорних обставин на права та обов`язки сторін, в т.ч позивач не надав сертифікат (довідку) Торгово-промислової Палати України для підтвердження неможливості вчасного виконання своїх обов`язків.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Головним управлінням ДПС у Київській області, відповідно до пп.75.1.2, п.75.1, ст.75., п.78.4., пп.78.1.1, п.78.1., ст.78., пп.79.2., пп.79.1., п.79., ст.79., ст.82, п.п.69.2 п.69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПП «Капітал - Логістик» з питань дотримання вимог валютного законодавства України при розрахунку за зовнішньоекономічним контрактом.

За результатами проведеної перевірки було складено акт від 20.09.2023 року № 19770/10-36-07-09-04/34028846, яким встановлено порушення Закону «Про валюту і валютні операції», а саме допущено порушення законодавчо встановленого строку розрахунків по експортних операціях за зовнішньоекономічним контрактом від 16.08.2021 №160821, який укладено з нерезидентом «Truck express Polska Sp. Z о.о.» (Польша), на суму 17 500 евро (еквів. 548 857,75 грн.)

Не погоджуючись з висновками акту перевірки ПП «Капітал - Логістик» подало заперечення на акт документальної позапланової виїзної перевірки від 20.09.2023 №19770/10-36-07-09-04/34028846.

За результатами розгляду, заперечення позивача на акт перевірки від 20.09.2023 №19770/10-36-07-09-04/34028846 було залишено без задоволення, а висновки акту перевірки - без змін.

На підставі матеріалів документальної перевірки складено податкове повідомлення-рішення №20237/0709 від 01.11.2023 року.

Вважаючи податкове повідомлення-рішення №20237/0709 від 01.11.2023 року незаконним, позивач звернулося до суду із даним позовом, при вирішенні якого суд виходить із наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Подактового кодексу України (далі - ПК України).

Згідно змісту ст. 62 ПК України, одним із способів здійснення податкового контролю є перевірки та звірки відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірки щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Згідно з п. п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПК України, контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 ст. 41 цього Кодексу, мають право, зокрема проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Підпунктом 19-1.1.4 п. 19-1.1 ст. 19-1 ПК України, встановлено, що на контролюючі органи покладено функцію зі здійснення контролю за встановленими законом строками проведення розрахунків в іноземній валюті.

Відповідно до змісту п. п. 14.1.39 п. 14.1 ст.14 ПК України грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов`язання та/або інше зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.

За нормами п. п. 14.1.162 п. 14.1 ст. 14 ПК України пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми податкових зобов`язань та/або на суми штрафних (фінансових) санкцій, не сплачених у встановлені законодавством строки, а також нарахована в інших випадках та порядку, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Спірні правовідносини врегульовані Законом України «Про валюту і валютні операції» № 2473, Положенням про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженим постановою Правління НБУ від 02.01.2019 № 5 та Інструкцією про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, затвердженою постановою Правління НБУ від 02.01.2019 № 7.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» НБУ має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів та встановлювати мінімальні граничні суми операцій з експорту та імпорту товарів, на які поширюються встановлені відповідно до Закону граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

Згідно з нормами ч. 3 ст. 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» у разі встановлення НБУ граничного строку розрахунків за операціями резидентів з імпорту товарів їх поставка має здійснюватися у строки, зазначені в договорах, але не пізніше, встановленого НБУ граничного строку розрахунків з дня здійснення авансового платежу (попередньої оплати).

Згідно п. 21 Розділу II Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління НБУ № 5, граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 365 календарних днів.

Відповідно до ч. 5 ст. 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом НБУ, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).

Згідно з ч. 8 ст. 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику, за результатами перевірки стягує у встановленому законом порядку з резидентів пеню, передбачену частиною п`ятою цієї статті.

Органами валютного нагляду відповідно до цього Закону, є НБУ та центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

За змістом ч. 2 та 7 ст. 11 Закону України «Про валюту і валютні операції» валютний нагляд здійснюється агентами валютного нагляду з метою встановлення відповідності здійснюваних валютних операцій валютному законодавству з урахуванням ризик-орієнтованого підходу. Банки як уповноважені установи - агенти валютного нагляду під час проведення ними валютних операцій здійснюють безпосередній нагляд за виконанням вимог валютного законодавства резидентами (крім інших уповноважених установ) та нерезидентами, що здійснюють валютні операції через ці уповноважені установи.

Згідно з ч. 4 ст. 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» за окремими операціями з експорту та імпорту товарів граничні строки розрахунків, встановлені НБУ, можуть бути продовжені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, шляхом видачі висновку.

Відповідно до абз. 1 ч. 6 ст. 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» у разі, якщо виконання договору, передбаченого частинами другою або третьою цієї статті, зупиняється у зв`язку з виникненням форс-мажорних обставин, перебіг строку розрахунків, установленого згідно з частиною першою цієї статті, та нарахування пені відповідно до частини п`ятої цієї статті зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин.

В обгрунтування заявленого позову, товариством зазначено, що на підтвердження виникнення форс-мажорних обставин контролюючому органу було надано лист Торгово-промислової Палати України від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1, яким засвідчено наявність форс-мажорних обставин військової агресії російської федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану з 05 годин 30 хв 24 лютого 2022 року. В зв`язку із чим, своєчасне виконання контракту від 16.08.2021 №160821 стало неможливим.

Суд, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, вважає вказані твердження позивача необґрунтованими, а лист Торгово-промислової Палати України неналежним доказом у даній справі, з огляду на наступне.

Згідно з абз. 2 ч. 6 ст. 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» підтвердженням виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин, є відповідна довідка уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту).

Відповідно до норм ч. 2 ст. 14 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» форс-мажорними обставинами є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами.

Згідно з приписами ч. 1 ст. 14 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини та видають сертифікат про такі обставини.

За положеннями абз. 1 ч. 7 ст. 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» у разі прийняття до розгляду судом, міжнародним комерційним арбітражем позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, що виникла внаслідок недотримання нерезидентом строку, передбаченого зовніщньоекономічним договором (контрактом), або прийняття до провадження уповноваженим органом відповідної країни документа про стягнення такої заборгованості з боржника-нерезидента на користь резидента в позасудовому (досудовому) примусовому порядку строк, встановлений відповідно до цієї статті, зупиняється з дня прийняття до розгляду такої заяви (прийняття до провадження відповідного документа) і пеня за порущення строку в цей період не нараховується.

Суд наголошує на тому, ключовою ознакою форс-мажору, є причинно-наслідковий зв`язок між форс-мажорними обставинами та неможливістю виконати конкретне зобов`язання.

При цьому, суд акцентує увагу на тому, що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні скаржник, який посилається на них, як на підставу неможливості належного виконання зобов`язання, повинен довести їх наявність не тільки самих по собі, але й те, що вони були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку.

У разі здійснення підприємницької діяльності, суб`єкт господарювання має усвідомлювати, що господарська діяльність здійснюється ним на власний ризик, особа має здійснювати власний комерційний розрахунок щодо наслідків здійснення відповідних дій, самостійно розраховувати ризики настання несприятливих наслідків у результаті тих чи інших її дій та самостійно приймати рішення про вчинення.

Суд зауважує, що форс-мажор звільняє лише від відповідальності за порушення зобов`язання, що сталося внаслідок такого форс-мажору, але не звільняє від виконання відповідного зобов`язання і не є підставою для припинення зобов`язань, проте і звільнення від відповідальності може мати місце лише у випадку, коли невиконання зобов`язання є наслідком дії форс-мажорних обставин, що має бути доведено у встановленому чинним законодавством порядку та підтверджено належними документами.

Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), який видано Торгово-промисловою палатою України та уповноваженою нею регіональними торгово-промисловими палатами, або уповноваженою організацією (органом) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту) є підставою для подовження законодавчо встановлених термінів (строків) розрахунків на період дії форс-мажорних обставин та підставою для не нарахування пені на період дії форс-мажорних обставин.

З наведених приписів вбачається, що Національному банку України надані повноваження встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів. На виконання таких повноважень НБУ пунктом 21 Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 02.01.2019 № 5, установив, що станом на момент виникнення спірних правовідносин, граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 365 календарних днів.

У свою чергу, дотримання граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, установлених НБУ, є обов`язковим для суб`єктів господарювання, а порушення таких строків зумовлює відповідальність у вигляді нарахування пені за кожний день прострочення.

Разом з тим, правовою підставою для зупинення вказаних строків та звільнення суб`єктів господарювання від відповідальності за їх порушення є одночасна сукупність наступних умов: 1) настання форс-мажорних обставин; 2) наявність документу органу, уповноваженого засвідчувати відповідні обставини непереборної сили.

Наявність складу валютного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 13 Закону № 2473-VІІІ, законодавець пов`язує, в першу чергу, з фактом вчинення резидентом дій або допущення бездіяльності, що зумовили недотримання граничних строків поставки за імпортними операціями.

При цьому, значення має не лише сам факт допущення вчинення відповідних дій чи допущення бездіяльності, а й також можливість резидента вплинути на перебіг таких строків.

Валютне правопорушення фактично є правовою підставою юридичної відповідальності, а відтак, як і будь-яке інше правопорушення, характеризується сукупністю об`єктивних і суб`єктивних ознак, що утворюють його склад.

Об`єктивна сторона становить собою сукупність зовнішніх ознак, що характеризують дане правопорушення, таких як: протиправне діяння (дія чи бездіяльність) суб`єкта права, його шкідливі наслідки, причинно-наслідковий зв`язок між діянням і його результатом.

У свою чергу, суб`єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі прямого або непрямого умислу.

У даному випадку, позивач звертає увагу на те, що порушення строків за контрактом відбулося внаслідок форс-мажорних обставин, а саме через збройну агресію росії проти України.

Судом досліджено, що за результатами перевірки складено акт від 20.09.2023 року № 19770/10-36-07-09-04/34028846, яким встановлено порушення Закону «Про валюту і валютні операції», а саме допущено порушення законодавчо встановленого строку розрахунків по експортних операціях за зовнішньоекономічним контрактом від 16.08.2021 №160821, який укладено з нерезидентом «Truck express Polska Sp. Z о.о.» (Польша), на суму 17 500 евро (еквів. 548 857,75 грн.) На виконання умов контракту, ПП «Капітал-Логістик» здійснило попередню оплату за товар на рахунок нерезидента «Truck express Polska Sp. Z о.о.» на загальну суму 17500 євро.

Граничний строк надходження товару за вказаним контрактом -16.08.2022 року.

Проте, відповідно до вантажно-митних декларацій, товар на митну територію України надійшов 05.04.2023 року, тобто з порушенням строків надходження товару на 232 дні.

Обґрунтовуючи протиправність висновків відповідача, позивач посилається лише на лист Торгово-промислової Палати України від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1, яким засвідчено наявність форс-мажорних обставин військової агресії російської федерації проти України.

Суд звертає увагу, що вказаний лист лише встановлює наявність форс-мажорних обставин, як події в цілому, проте, порядок засвідчення форс-мажорних обставин відбувається за зверненням суб`єктів господарської діяльності та фізичних осіб щодо кожного окремого договору, зобов`язання, контракту, виконання яких стало неможливим через наявність зазначених обставин.

Судом враховано, що позивачем висновок центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, на подовження термінів розрахунків за контрактом від 16.08.2021 ні до перевірки, ні до суду не було надано.

Також, довідку уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов контракту від 16.08.2021 щодо виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин до перевірки не було надано.

Крім того, документи, які свідчать про прийняття до розгляду судом, міжнародним комерційним арбітражем позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, що виникла внаслідок недотримання нерезидентом строку, передбаченого контрактом від 16.08.2021 до перевірки та до суду не надано.

Отже, позивачем не доведено причинно-наслідковий зв`язок між введенням воєнного стану на території України і неможливістю контрагента поставити товар на митну територію України.

При цьому, судом встановлено, що позивач протягом визначеного законом строку не вжив дієвих заходів з метою спонукання контрагента до виконання договору, хоча міг передбачити настання відповідальності за порушення граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

Відповідно до приписів ч. 5 ст. 13 Закону № 2473, порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені.

Згідно з ч. 8 ст. 13 Закону № 2473, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, за результатами перевірки стягує у встановленому законом порядку з резидентів пеню, передбачену частиною п`ятою цієї статті.

Таким чином, з огляду на встановлені під час розгляду справи обставини, суд погоджується з висновком контролюючого органу про порушення ПП «Капітал-Логістик» ч. 3 ст. 13 Закону № 2473-VIІІ, в зв`язку із чим оскаржуване податкове повідомлення-рішення скасуванню не підлягає.

Згідно з приписами ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Частиною 2 ст. 77 КАС України, передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно із ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

За наслідком розгляду даного спору, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є необґрунтованими, не знайшли свого підтвердження, а тому задоволенню не підлягають.

В зв`язку із відмовою у задоволенні позову, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 72-77, 143, 241-243, 250, 257-263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

в и р і ш и в:

У задоволенні адміністративного позову Приватного підприємства «Капітал-Логістик» (08132, Київська обл, м. Вишневе, вул. Чорновола, 51-а, код ЄДРПОУ 34028846) Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Білоноженко М.А.