Ухвала

від 16.09.2024 по справі 380/17691/24

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

16 вересня 2024 рокусправа № 380/17691/24

Суддя Львівського окружного адміністративного суду Кузан Р.І., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Комунального закладу Львівської обласної ради «Львівський обласний центр медико-соціальної експертизи» (Обласна МСЕК №3) про визнання протиправним та скасування рішення, -

в с т а н о в и в :

20.08.2024 до Львівського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Комунального закладу Львівської обласної ради «Львівський обласний центр медико-соціальної експертизи» (Обласна МСЕК №3), в якому позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Комунального закладу Львівської обласної ради «Львівський обласний центр медико-соціальної експертизи» від 17.10.2023 про невизнання ОСОБА_1 інвалідом у зв`язку із захворюванням, що виникло внаслідок участі у бойових діях та перебуванням на території інших держав;

- зобов`язати Комунальний заклад Львівської обласної ради «Львівський обласний центр медико-соціальної експертизи» повторно провести медико-соціальну експертизу щодо ОСОБА_1 на предмет інвалідності у зв`язку із захворюванням, що виникло внаслідок участі у бойових діях та перебуванням на території інших держав.

Ухвалою судді від 26.08.2024 позовна заява залишена без руху та встановлено позивачу строк для усунення зазначених у ній недоліків, який не може перевищувати десять днів з дня вручення вказаної ухвали.

Позивачу роз`яснено про необхідність подання в канцелярію Львівського окружного адміністративного суду наступних документів: належним чином завірену копію наказу №11-ОС від 10.07.2000; оригіналу документа про сплату судового збору за подання позову в сумі 1211,20 грн та заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду з цим позовом та доказів поважності причин його пропуску.

Від позивача 09.09.2024 надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви та заява про поновлення строку для звернення до суду. До заяви про усунення недоліків позовної заяви позивач долучив копію наказу №14-ОС від 15.08.2000 та оригінал документа про сплату судового збору за подання позову в сумі 1211,20 грн.

В обґрунтування підстав для поновлення строку звернення до суду зазначив, що у зв`язку із оскарженням рішення комісії від 17.10.2023 позивач був направлений на обстеження у Вінницький національний медичний університет ім.. Пирогова із 07.11.2023 по 17.11.223. Після обстеження у Вінницькому національному медичному університеті ім. Пирогова відповідач - Комунальний заклад Львівської обласної ради «Львівський обласний центр медико-соціальної експертизи» повторно не проводив медико-соціальну експертизу, обмежився лише формальною відповіддю № 217 від 08.03.2024.

У квітні 2024 року позивач звернувся у Західний міжрегіональний центр з надання безоплатної правничої допомоги, щодо призначення мені адвоката для підготовки позовної заяви про визнання неправомірним та скасування рішення МСЕК, так як не має юридичної освіти і не може самостійно підготувати необхідні документи у галузі правознавства. 09 травня 2024 року йому призначено адвоката у справі про визнання дій щодо відмови у призначенні групи інвалідності Львівського обласного центру медико-соціальної експертизи протиправною та зобов`язання здійснити повторний переогляд. 22 травня 2024 року звернувся із позовною заявою про визнання неправомірним та скасування рішення МСЕК від 17.10.2024 у Львівський окружний адміністративний суд. 27 липня 2024 року через поштове відділення отримав ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 28.06.2022 у справі 380/10820/24 про повернення позовної заяви у якій зазначено, що 21.06.2024 від позивача на адресу суду повернувся конверт з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, на якому зазначено причини невручення відповідачу поштової кореспонденції, а саме «за закінченням терміну зберігання». Попередня ухвала Львівського окружного адміністративного суду від 24.05.2022 у справі 380/10820/24 про залишення позовної заяви без руху не була мені вручена, тому не міг вжити заходи, щодо усунення недоліків, а саме подати заяву про поновлення строку для звернення до адміністративного суду та ІПН.

З врахуванням викладеного просить поновити строк для звернення до адміністративного суду із позовною заявою про визнати протиправним та скасувати рішення Комунального закладу Львівської обласної ради «Львівський обласний центр медико-соціальної експертизи» від 17.10.2023 про невизнання ОСОБА_1 інвалідом у зв`язку із захворюванням, що виникло внаслідок участі у бойових діях та перебуванням на території інших держав.

Розглянувши подану заяву суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає поверненню позивачеві виходячи з наступного.

За приписами ст.5 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) установлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Відповідно до частини першої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

За правилами ч. 2 ст.122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень.

Так, з аналізу вказаних приписів КАС України слідує, що у випадку пропуску строку звернення до суду підставами для розгляду справи є лише наявність поважних причин, тобто, обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

При визначенні поважності причин пропуску строку звернення до суду слід виходити з правової позиції, висловленої Верховним Судом в постанові від 31.05.2023 у справі № 160/9356/22, згідно з якою поновлення встановленого процесуальним законом строку для подання позовної заяви здійснюється судом у виняткових, особливих випадках й лише за наявності обставин об`єктивного і непереборного характеру (підтверджених доказами), які істотно ускладнили або унеможливили своєчасну реалізацію права на звернення до суду із позовом.

Правовий інститут строків звернення до адміністративного суду за захистом свого порушеного права не містить вичерпного, детально описаного переліку причин чи критеріїв їх визначення. Натомість закон запроваджує оцінні, якісні параметри визначення причин їх недотримання - вони повинні бути поважними, реальними або, непереборними і об`єктивно нездоланними на час перебігу строків звернення до суду.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.10.2020 у справі № 9901/32/20 дійшла висновку, що інакшого способу визначити, які причини належить віднести до поважних, ніж через зовнішню оцінку (кваліфікацію) змісту конкретних обставин, хронологію та послідовність дій суб`єкта правовідносин перед зверненням до суду за захистом свого права, немає. Під таку оцінку мають потрапляти певні явища, фактори та їх юридична природа; тривалість строку, який пропущений; те, чи могли і яким чином певні фактори завадити вчасно звернутися до суду, чи перебувають вони у причинному зв`язку із пропуском строку звернення до суду; яка була поведінка суб`єкта звернення протягом цього строку; які дії він вчиняв, і чи пов`язані вони з готуванням до звернення до суду тощо.

Причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Тобто, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулася з позовною заявою, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.

Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом.

Дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин, якщо ці відносини стали спірними.

Законодавче закріплення строків звернення з адміністративним позовом до суду є гарантією стабільності публічно-правових відносин, призначенням якої є забезпечення своєчасної реалізації права на звернення до суду, стабільної діяльності суб`єктів владних повноважень при здійсненні управлінських функцій. Інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Установлення строків звернення до адміністративного суду у системному зв`язку з принципом правової визначеності слугує меті забезпечення передбачуваності для встановлено, що якщо вказані позивачем підстави для поновлення строку звернення до відповідача (як правило, суб`єкта владних повноважень в адміністративних справах) та інших осіб того, що зі сплином установленого проміжку часу прийняте рішення, здійснена дія (бездіяльність) не матимуть поворотної дії в часі та не потребуватимуть скасування, а правові наслідки прийнятого рішення або вчиненої дії (бездіяльності) не будуть відмінені у зв`язку з таким скасуванням. Тобто, встановлені строки звернення до адміністративного суду сприяють уникненню ситуації правової невизначеності щодо статусу рішень, дій (бездіяльності) суб`єкта владних повноважень.

Також Верховний Суд зазначив, що обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків, не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя (Рішення Конституційного Суду України від 13.12.2011 № 17-рп/2011). Такі обмеження направленні на досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулюють учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків та поважати права та інтереси інших учасників правовідносин.

З матеріалів позовної заяви випливає, що позивач оскаржує рішення Комунального закладу Львівської обласної ради «Львівський обласний центр медико-соціальної експертизи» від 17.10.2023 про невизнання ОСОБА_1 інвалідом у зв`язку із захворюванням, що виникло внаслідок участі у бойових діях та перебуванням на території інших держав. В той же час, з даною позовною заявою позивач звернувся до суду 20.08.2024, тобто після закінчення строку, установленого законом.

Суд зазначає, що поважними причинами пропуску процесуального строку звернення до суду визнаються лише ті, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо подання позовної заяви у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку з поважних причин.

Згідно з позицією, яка викладена у Постанові Верховного Суду від 18.01.2023 у справі № 160/6211/21, встановлені строки звернення до адміністративного суду сприяють уникненню ситуації правової невизначеності щодо статусу рішень, дій (бездіяльності) суб`єкта владних повноважень, а також судового рішення. Забезпечення дотримання принципу правової визначеності потребує чіткого виконання сторонами та іншими учасниками справи вимог щодо строків звернення до суду, а також строків на оскарження судових рішень, а від судів вимагається дотримуватися певних правил у процесі прийняття рішення про поновлення строку та оцінювати поважність причин пропуску строку, виходячи із критеріїв розумності та об`єктивності, поведінки сторін, значимості справи та її впливу н суспільні відносини і національну безпеку, наявності фундаментальної судової помилки, а також непереборності обставин, що спричинили пропуск строку.

Суд зазначає, що про оскаржуване рішення позивачу було відомо ще 17.10.2023. Факт проходження позивачем додаткового обстеження у Вінницькому національному медичному університеті ім.Пирогова із 07.11.2023 по 17.11.2023 та відсутність інформації про результати такого обстеження не є обставиною, яка об`єктивно перешкоджала позивачу своєчасно звернутись до суду з позовом про оскарження рішення відповідача.

Суд також не приймає до уваги посилання позивача на те, що повернення ухвалою суду від 28.06.2023 у справі №380/10820/24 його позовної заяви є підставою для поновлення позивачу строку звернення до суду.

Суд зауважує, що при зверненні до суду з позовною заявою позивач реалізує своє право, а не обов`язок, та є найбільш зацікавленою особою щодо відстеження руху ініційованої ним судової справи. Позивач не позбавлений можливості слідкувати за рухом справи та своєчасно подавати до суду заяви (клопотання), пояснення тощо, зокрема, і щодо усунення недоліків поданого позову. Суд наголошує, що ухвала Львівського окружного адміністративного суду від 24.05.2024 про залишення без руху позовної заяви внесена судом до Єдиного державного реєстру судових рішень, доступ до якого є вільним. Ініціювавши судовий розгляд справи, позивач насамперед повинен активно використовувати визначені законом процесуальні права та виконувати процесуальні обов`язки.

Суд вважає за необхідне зазначити, що реалізація права доступу до правосуддя не може нівелювати вимоги закону про належну процесуальну поведінку учасників справи, виконання покладених на них обов`язків задля належної реалізації цього права, а також має розглядатися також через призму додержання судом розумних строків розгляду справи та принципу правової визначеності у певних правовідносинах, які у цій справі стали спірними.

Таким чином суд дійшов висновку, що позивачем належним чином не наведено обставин, які б давали підстави для висновку про наявність об`єктивних обставин, що зумовили поважність пропуску встановленого законом строку звернення до суду.

Наведені ж позивачем підстави не можуть бути визнані такими, що об`єктивно перешкоджали ОСОБА_1 своєчасному зверненню до суду.

Суд зазначає, що чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

Таким чином, дотримання строків звернення з адміністративним позовом є однією з умов для реалізації права на позов у публічно-правових відносинах. Вона дисциплінує учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, запобігає зловживанням і можливості регулярно погрожувати зверненням до суду, сприяє стабільності діяльності суб`єктів владних повноважень щодо виконання своїх функцій.

Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

Жодних інших обставин, які б вказували на поважність причин пропуску строку звернення до адміністративного суду, позивачем не наведено, а судом не встановлено.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позивачем не наведено жодних обставин, які б вказували на поважність причин пропуску строку звернення до адміністративного суду, а судом таких не встановлено.

Статтею 123 КАС України визначено наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду.

Згідно ч.ч.1, 2 вказаної статті, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею в заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Відповідно до п.9 ч.4 ст.169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.

За таких обставин, враховуючи пропуск встановленого законом шестимісячного строку звернення до суду з вищевказаними вимогами та відсутність обґрунтованого клопотання для визнання причин пропуску поважними, суд приходить висновку про наявність підстав для застосування процесуальних наслідків, передбачених п.9 ч.4 ст.169 КАС України, а саме повернення позовної заяви.

Суд також враховує, що позивачем не виконано також інших вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху. Позивачем не долучено до матеріалів справи належним чином завіреної копії наказу №11-ОС від 10.07.2000, що відповідно до п.1 ч.4 ст.169 КАС України є самостійною підставою для повернення позовної заяви.

Суд вважає за необхідне роз`яснити позивачу, що згідно з ч.8 ст.169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Керуючись ст.ст.166, 169, 171, 243, 248, 250, 256, 293-295 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя -

п о с т а н о в и в :

в задоволенні заяви позивача про поновлення строку звернення до суду відмовити.

Визнати неповажними причини пропуску ОСОБА_1 строку звернення до суду з позовом до Комунального закладу Львівської обласної ради «Львівський обласний центр медико-соціальної експертизи» (Обласна МСЕК №3) про визнання протиправним та скасування рішення.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Комунального закладу Львівської обласної ради «Львівський обласний центр медико-соціальної експертизи» (Обласна МСЕК №3) про визнання протиправним та скасування рішення повернути позивачу.

Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Суддя Р.І. Кузан