Рішення

від 18.09.2024 по справі 460/7896/24

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

18 вересня 2024 року м. Рівне№460/7896/24

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді О.Р. Греська, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи адміністративну справу за позовом Керівника Дубенської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Рівненської обласної державної адміністрації та Державної екологічної інспекції Поліського округу, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Департамент екології та природних ресурсів Рівненської обласної адміністрації, до Мирогощанської сільської ради про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинення певних дій

В С Т А Н О В И В:

До Рівненського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Керівника Дубенської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Рівненської обласної державної адміністрації та Державної екологічної інспекції Поліського округу до Мирогощанської сільської ради про визнання протиправною бездіяльності Мирогощанської сільської ради щодо незабезпечення проведення робіт з винесення меж ентомологічного заказника місцевого значення «Нараївський», загальною площею 27,0 га, який знаходиться в адміністративних межах Мирогощанської територіальної громади за межами с. Нараїв, Дубенського району Рівненської області; зобов`язати Мирогощанську сільську раду забезпечити організацію проведення робіт із винесення меж ентомологічного заказника місцевого значення «Нараївський» загальною площею 27,0 га, який знаходиться в адміністративних межах Мирогощанської територіальної громади за межами с. Нараїв, Дубенського району Рівненської області, та закріплення їх в натурі (на місцевості).

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що через тривалу бездіяльність відповідача щодо виконання вимог чинного законодавства, охоронного зобов`язання та Положення про об`єкт природно-заповідного фонду, на даний час межі ентомологічного заказника місцевого значення «Нараївський» не визначені, територія об`єкту до даних Державного земельного кадастру не внесена.

Внаслідок наведеного створюється загроза нецільового використання території та об`єкта природно-заповідного фонду, здійснення в межах об`єкта природного-заповідного фонду забороненої господарської діяльності та можливість незаконного відчуження земельної ділянки під таким об`єктом.

Ухвалою судді від 22.07.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без виклику учасників справи. Залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Департамент екології та природних ресурсів Рівненської обласної адміністрації.

У встановлений строк відповідачем не подано до суду відзиву на адміністративний позов, будь-яких заяв чи клопотань до суду також не надходило.

Таким чином, відповідач належним чином повідомлений судом про можливість подання відзиву на позовну заяву, однак зазначеним правом не скористався. А тому, враховуючи приписи ч. 6 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, судом встановлено наступне.

В адміністративних межах Мирогощанської територіальної громади, за межами с. Нараїв, знаходиться ентомологічний заказник місцевого значення «Нараївський» площею 27,0 га, який створений рішенням облвиконкому від 22.11.1983 № 343.

Положення про ентомологічний заказник місцевого значення «Нараївський» (далі Положення) затверджене 18.09.2008 Держаним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Рівненській області та погоджене головою Княгинської сільської ради.

Відповідно до охоронного зобов`язання від 18.09.2008 Княгинською сільською радою дано зобов`язання щодо забезпечення дотримання режиму охорони та збереження території ентомологічного заказника місцевого значення «Нараївський».

Територія заказника, разом з усіма об`єктами природи, що на ній знаходиться, є у землекористуванні Княгинської сільської ради Дубенського району. (п. 1.3. Положення).

Відповідно до п. 1.2, 1.4. Положення, ентомологічний заказник місцевого значення «Нараївський», входить до складу природно-заповідного фонду України, Княгинська сільська рада здійснює свою діяльність у відповідності з цим Положенням, іншими нормативними документами, несе відповідальність за належне її утримання та додержання заповідного режиму.

Межі заказника «Нараївський» переносяться в натуру з встановленням інформаційних та охоронних знаків, а також наносяться на планово-картографічні матеріали. Рішення цих питань покладається на Княгинську сільську раду. ( п. 1.5 Положення).

Заказник створений з метою збереження крутих схилів, де розмножуються дикі комахи, джмелі, бджоли обпилювачі рослин (п. 2.1. Положення).

Згідно з п. 2.2. Положення, основними завданнями заказника є охорона та збереження природного комплексу території, його рослинного та тваринного світу, організація спостережень за станом природних антропогенних систем заказника шляхом закладання стаціонарів для проведення довготривалих ентомологічних, геоботанічних, ґрунтових і інших спостережень, поширення екологічних знань, тощо.

На території заказника забороняється діяльність, меліоративні та будь-які інші роботи, що можуть призвести до зміни гідрологічного режиму заказника; будь-яке будівництво, не пов`язане з охороною території заказника; розвідувальні, підривні роботи, розробка всіх видів корисних копалин, будь-яке порушення ґрунтового покриву; знищення та пошкодження форм рельєфу; виїмка ґрунту; будь-яке засмічення та забруднення території заказника; рубки головного користування та прохідні рубки догляду; заготівля живиці, другорядних лісових матеріалів (пнів, лубу, кори, деревної зелені) та деревних соків; знищення та пошкодження окремих дерев, чагарників, трав`янистої рослинності; знищення та суттєва зміна видового складу рослинного покриву підліску, підросту, заліснення, залуження ділянок; розорювання земель; збір рідкісних та занесених до Червоної книги України видів рослин, їх квітів та плодів; збір та заготівля трав`янистих та лікарських рослин; сінокосіння; зберігання на території заказника (та в 2-х кілометровій зоні навкруги) всіх видів отрутохімікатів; випас та прогін худоби; знищення та відлов всіх видів тварин, розорення їхніх гнізд, нір, інших сховищ та жител, збір яєць; мисливство; знаходження на території заказника з усіма видами вогнепальної зброї (крім осіб, що відносяться до служби охорони заказника), знаряддями ловів тварин; проїзд всіх видів механізованого транспорту поза межами доріг загального користування; організація таборів, місць відпочинку, стоянок автотранспорту, розведення вогнищ - поза межами місць, спеціально відведених для цього; надання земельних ділянок під забудову; передача у господарське використання окремих земельних і водних ділянок заказника.

Рішенням Мирогощанської сільської ради від 26.09.2016 № 12 «Про реорганізацію Княгининської сільської ради» розпочато процедуру приєднання Княгинської сільської ради (ЄДРПОУ 04385267) до Мирогощанської сільської ради (ЄДРПОУ 04385304). Мирогощанська сільська рада є правонаступником активів та пасивів всіх майнових прав та обов`язків Княгинської сільської ради.

Таким чином, з моменту створення Мирогощанської територіальної громади, тобто з кінця 2016 року, її уповноваженим органом - Мирогощанською сільською радою, не вжито жодних заходів спрямованих на визначення в натурі (на місцевості) території ентомологічного заказника місцевого значення «Нараївський».

Відповідно до інформації Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області від 15.05.2024 №10-170.3-2751/2-24, отриманої на запит Дубенської окружної прокуратури, ентомологічний заказник місцевого значення «Нараївський» знаходиться на території Мирогощанської сільської ради та відноситься до земель лісогосподарського призначення державної власності. Заказник розташований на земельній ділянці з кадастровим номером 5621682600:20:023:0001 з цільовим призначенням 09.01 Для ведення лісового господарства і пов`язаних з ним послуг. Інформація щодо встановлення режиму зонування відсутня, уповноваженими органами державної влади та місцевого самоврядування не приймалися рішення про зміну цільового призначення земельної ділянки, на якій розміщено ентомологічний заказник місцевого значення «Нараївський», до Державного фонду документації із землеустрою та оцінки земель відділу №4 Управління надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області документації із землеустрою по встановленню меж територій, ентомологічного заказника місцевого значення «Нараївський», розробником документації не передавалися.

Судом встановлено, що на сесіях Мирогощанської сільської ради рішення про надання згоди на розроблення документації із землеустрою щодо встановлення меж території ентомологічний заказник місцевого значення «Нараївський» не приймалося, технічна документація по об`єкту природно-заповідного фонду ентомологічний заказник місцевого значення «Нараївський», відсутня.

Згідно з ст. 47 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» для фінансування заходів щодо охорони навколишнього природного середовища утворюються державний, АРК та місцеві фонди охорони навколишнього природного середовища.

Місцеві фонди охорони навколишнього природного середовища утворюються у складі відповідного місцевого бюджету за місцем заподіяння екологічної шкоди за рахунок частини екологічного податку згідно із законом, частини грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища в результаті господарської та іншої діяльності, згідно з чинним законодавством, цільових та інших добровільних внесків підприємств, установ, організацій та громадян.

Згідно інформації Дубенського управління державної казначейської служби України Рівненської області від 13.05.2024 № 3386-24, наданої на запит Дубенської окружної прокуратури, залишок коштів на рахунку спеціального фонду охорони навколишнього природного середовища фінансового управління Мирогощанської сільської ради станом на 13.05.2024 складає 24219,51 грн.

Згідно із листом Державної екологічної інспекції Поліського округу від 23.05.2024 № 3718-24, інспекцією під час опрацювання інформації щодо стану охорони та ефективного використання об`єктів природно-заповідного фонду на території Дубенського району, встановлено факт не внесення Мирогощанською сільською радою меж в натурі ентомологічного заказника місцевого значення «Нараївський» площею 27,0 га., однак інспекція не здійснювала заходи державного нагляду (контролю) з метою визнання протиправною бездіяльності Мирогощанської сільської ради, яка полягає у непроведенні робіт з винесення меж ентомологічного заказника місцевого значення «Нараївський».

У зв`язку із невжиттям Мирогощанською сільською радою заходів щодо проведення робіт з винесення меж в натурі ентомологічного заказника місцевого значення «Нараївський» площею 27,0 га. керівника Дубенської окружної прокуратури звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 1311Конституції України на органи прокуратури покладається представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Захист прав і свобод людини, загальних інтересів суспільства та держави згідно зі ст. 1 Закону України № 1697-VII від 14.10.2014 "Про прокуратуру" відносяться до мети здійснення функцій прокуратури України.

Під час здійснення представництва інтересів громадянина або держави у суді прокурор має право в порядку, передбаченому процесуальним законом та законом, що регулює виконавче провадження, звертатися до суду з позовом (п. 1 ч. 6 ст. 23 вказаного Закону).

Згідно частини 3 статті 53 КАС України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, визначених статтею 169 цього Кодексу (частина 4 вказаної статті).

Аналіз положень ч.ч. 3, 4 ст. 53 КАС України у взаємозв`язку із змістом ч. 3 ст. 23 Закону України Про прокуратуру дає підстави вважати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; у разі відсутності такого органу.

У постанові від 26.05.2020 №912/2385/18 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що прокурор, подаючи позов до суду, повинен обгрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову, прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення. Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу.

У рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень ст. 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) від 08.04.1999 №3-рп/99, Конституційний Суд України, з`ясовуючи поняття інтереси держави, висловив міркування, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо (пункт 3).

Обґрунтовуючи позовну заяву, керівник Дубенської окружної прокуратури зазначив, що Державної екологічної інспекції Поліського округу відсутні підстави для звернення до суду з відповідним позовом.

Надаючи правову оцінку щодо наявності інтересів держави при зверненні керівника Дубенської окружної прокуратури з позовом до суду суд зазначає, що правові основи організації, охорони, ефективного використання природно-заповідного фонду України, відтворення його природних комплексів та об`єктів врегульовує Закон України Про природно-заповідний фонд України № 2456-XII від 16.06.1992.

Вказаним Законом передбачено, що природно-заповідний фонд становлять ділянки суші і водного простору, природні комплекси та об`єкти яких мають особливу природоохоронну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність і виділені з метою збереження природної різноманітності ландшафтів, генофонду тваринного і рослинного світу, підтримання загального екологічного балансу та забезпечення фонового моніторингу навколишнього природного середовища. У зв`язку з цим законодавством України природно-заповідний фонд охороняється як національне надбання, щодо якого встановлюється особливий режим охорони, відтворення і використання. Україна розглядає цей фонд як складову частину світової системи природних територій та об`єктів, що перебувають під особливою охороною.

Отже, порушення особливого режиму охорони території природно-заповідного фонду є порушенням інтересів держави, тому прокурор наділений повноваженнями звернутись до суду з позовом про їх захист.

Щодо виявлених порушень суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» (далі - Закон № 2456-XII), до природно-заповідного фонду України належать, зокрема заказники, пам`ятки природи, ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки та парки-пам`ятки садово-паркового мистецтва, які залежно від їх екологічної і наукової, історико-культурної цінності можуть бути загальнодержавного або місцевого значення.

Відповідно до ч. 1 та ч. 4 ст. 7 Закону № 2456-XII, землі природно-заповідного фонду це ділянки суші і водного простору з природними комплексами та об`єктами, що мають особливу природоохоронну, екологічну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність, яким відповідно до закону надано статус територій та об`єктів природно-заповідного фонду. Межі територій та об`єктів природно-заповідного фонду встановлюються в натурі відповідно до законодавства. До встановлення меж територій та об`єктів природно-заповідного фонду в натурі їх межі визначаються відповідно до проектів створення територій та об`єктів природно-заповідного фонду.

Відповідно до ст. 25 Закону № 2456-XII заказниками оголошуються природні території (акваторії) з метою збереження і відтворення природних комплексів чи їх окремих компонентів. Оголошення заказників провадиться без вилучення земельних ділянок, водних та інших природних об`єктів у їх власників або користувачів.

Статтею ст. 26 Закону № 2456-XII визначено, що на територіях заказників забороняються рубки головного користування, суцільні, прохідні, лісовідновні та поступові рубки, видалення захаращеності, а також полювання та інша діяльність, що суперечить цілям і завданням, передбаченим положенням про заказник. Власники або користувачі земельних ділянок, водних та інших природних об`єктів, оголошених заказником, беруть на себе зобов`язання щодо забезпечення режиму їх охорони та збереження.

Крім цього, згідно із ч. 1 ст. 39 Закону № 2456-XII для забезпечення необхідного режиму охорони природних комплексів та об`єктів природних заповідників, запобігання негативному впливу господарської діяльності на прилеглих до них територіях установлюються охоронні зони.

Разом з цим, ст. 60 Закону № 2456-XII визначає, що охорона природних заповідників, біосферних заповідників, національних природних парків, а також ботанічних садів, дендрологічних парків, зоологічних парків, парків-пам`яток садово паркового мистецтва загальнодержавного значення, а також регіональних ландшафтних парків, управління якими здійснюється спеціальними адміністраціями, покладається на служби їх охорони, які входять до складу служби державної охорони природно-заповідного фонду України. Охорона територій та об`єктів природно заповідного фонду інших категорій покладається на підприємства, установи та організації, у віданні яких вони перебувають. У разі необхідності їх охорона може покладатися на служби державної охорони розташованих поблизу природних заповідників, біосферних заповідників, національних природних парків та регіональних ландшафтних парків. Органи місцевого самоврядування, місцеві державні адміністрації, виконавчі органи місцевого самоврядування сприяють охороні й збереженню територій та об`єктів природно-заповідного фонду, виконанню покладених на них завдань.

Таким чином, зі змісту вище зазначених норм законодавства вбачається, що для забезпечення режиму охорони та збереження об`єкта природно-заповідного фонду власники або користувачі такого об`єкту зобов`язані вжити всіх необхідних заходів, передбачених Законом України «Про природно заповідний фонд України», зокрема вжити заходів для визначення та встановлення в натурі (на місцевості) меж територій природно-заповідного фонду.

Згідно зі статтею 1 ЗК України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Відповідно до ст. 43 ЗК України землі природно-заповідного фонду - це ділянки суші і водного простору з природними комплексами та об`єктами, що мають особливу природоохоронну, екологічну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність, яким відповідно до закону надано статус територій та об`єктів природно-заповідного фонду.

Згідно статті 44 ЗК України до земель природно-заповідного фонду включаються природні території та об`єкти (природні заповідники, національні природні парки, біосферні заповідники, регіональні ландшафтні парки, заказники, пам`ятки природи, заповідні урочища), а також штучно створені об`єкти (ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки, парки-пам`ятки садово-паркового мистецтва).

Згідно із ст. 45 ЗК України землі природно-заповідного фонду можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності. Порядок використання земель природно-заповідного фонду визначається законом.

Аналогічні положення містить стаття 7 Закону № 2456-XII, згідно з якою землі природно-заповідного фонду це ділянки суші і водного простору з природними комплексами та об`єктами, що мають особливу природоохоронну, екологічну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність, яким відповідно до закону надано статус територій та об`єктів природно-заповідного фонду.

Межі територій та об`єктів природно-заповідного фонду встановлюються в натурі відповідно до законодавства. До встановлення меж територій та об`єктів природно-заповідного фонду в натурі їх межі визначаються відповідно до проектів створення територій та об`єктів природно-заповідного фонду.

Згідно статті 8 Закону № 2456-XII збереження територій та об`єктів природно-заповідного фонду забезпечується шляхом розробки проектної і проектно-планувальної документації, землевпорядкування, лісовпорядкування.

Згідно статті 12 Закону №2456-Х11 управління природними заповідниками, біосферними заповідниками, національними природними парками, ботанічними садами, дендрологічними та зоологічними парками загальнодержавного значення, а також регіональними ландшафтними парками здійснюється їх спеціальними адміністраціями.

Спеціальні адміністрації очолюють керівники, які мають екологічну, біологічну або географічну освіту та які призначаються за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, а на території Автономної Республіки Крим - також з Головою Ради міністрів Автономної Республіки Крим.

Управління територіями та об`єктами природно-заповідного фонду, для яких не створюються спеціальні адміністрації, здійснюється підприємствами, установами та організаціями, у віданні яких перебувають ці території та об`єкти.

Згідно статті 28 Закону №2456-Х11 власники або користувачі земельних ділянок, водних та інших природних об`єктів, оголошених пам`ятками природи, беруть на себе зобов`язання щодо забезпечення режиму їх охорони та збереження.

Порядок фінансування заходів, пов`язаних з функціонуванням територій та об`єктів природно-заповідного фонду визначений статтею 46 Закону, відповідно до якої витрати, пов`язані із забезпеченням режиму охорони і збереження територій та об`єктів природно-заповідного фонду здійснюється за рахунок підприємств, установ, організацій, інших землевпорядників та землекористувачів, у віданні яких вони перебувають.

Стаття 53 Закону №2456-Х1 передбачає, що території та об`єкти природно-заповідного фонду або їх частини, що створюються чи оголошуються без вилучення земельних ділянок, що вони займають, передаються під охорону підприємствам, установам, організаціям і громадянам обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища з оформленням охоронного зобов`язання.

Статтею 60 Закону № 2456-XII передбачено, що охорона природних заповідників, біосферних заповідників, національних природних парків, а також ботанічних садів, дендрологічних парків, зоологічних парків, парків-пам`яток садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення, а також регіональних ландшафтних парків, управління якими здійснюється спеціальними адміністраціями, покладається на служби їх охорони, які входять до складу служби державної охорони природно-заповідного фонду України. Положення про службу державної охорони природно-заповідного фонду України затверджується Кабінетом Міністрів України.

Охорона територій та об`єктів природно-заповідного фонду інших категорій покладається на підприємства, установи та організації, у віданні яких вони перебувають. У разі необхідності їх охорона може покладатися на служби державної охорони розташованих поблизу природних заповідників, біосферних заповідників, національних природних парків та регіональних ландшафтних парків.

Органи місцевого самоврядування, місцеві державні адміністрації, виконавчі органи місцевого самоврядування сприяють охороні й збереженню територій та об`єктів природо-заповідного фонду, виконанню покладених на них завдань.

За змістом вказаних приписів у разі створення державної пам`ятки природи без вилучення земельної ділянки охорона її території покладається на підприємства, установи та організації, у віданні яких вона перебуває відповідно до охоронного свідоцтва. Власники або користувачі земельних ділянок, оголошених пам`ятками природи, беруть на себе зобов`язання щодо забезпечення режиму їх охорони та збереження. В свою чергу забезпечення режиму охорони та збереження державної пам`ятки природи здійснюється, зокрема, шляхом встановлення меж території державної пам`ятки природи в натурі відповідно до проектів створення територій та об`єктів природно-заповідного фонду.

До Рівненського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Керівника Дубенської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Рівненської обласної державної адміністрації та Державної екологічної інспекції Поліського округу до Мирогощанської сільської ради про визнання протиправною бездіяльності Мирогощанської сільської ради щодо незабезпечення проведення робіт з винесення меж ентомологічного заказника місцевого значення «Нараївський», загальною площею 27,0 га, який знаходиться в адміністративних межах Мирогощанської територіальної громади за межами с. Нараїв, Дубенського району Рівненської області; зобов`язати Мирогощанську сільську раду забезпечити організацію проведення робіт із винесення меж ентомологічного заказника місцевого значення «Нараївський» загальною площею 27,0 га, який знаходиться в адміністративних межах Мирогощанської територіальної громади за межами с. Нараїв, Дубенського району Рівненської області, та закріплення їх в натурі (на місцевості)

Як вже було встановлено судом вище на Мирогощанську сільську раду покладені обов`язки щодо забезпечення режиму охорони ентомологічного заказника місцевого значення «Нараївський» загальною площею 27,0 га, який знаходиться в адміністративних межах Мирогощанської територіальної громади за межами с. Нараїв, Дубенського району Рівненської області, в частині незабезпечення проведення робіт з винесення меж такого заказника.

Законом, що визначає правові та організаційні основи діяльності у сфері землеустрою і спрямований на регулювання відносин, які виникають між органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами із забезпечення сталого розвитку землекористування є Закон України Про землеустрій.

Відповідно до ст. 1 Закону № 858-IV проект землеустрою це сукупність економічних, проектних і технічних документів щодо обґрунтування заходів з використання та охорони земель, які передбачається здійснити за таким проектом.

Приписами частини 2 статті 25 Закону № 858-IV визначено види документації із землеустрою, зокрема, проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об`єктів.

Згідно статті 26 Закону №858-IV замовниками документації із землеустрою можуть бути органи державної влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, землевласники і землекористувачі, а також інші юридичні та фізичні особи.

Розробниками документації із землеустрою є:

юридичні особи, що володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та у складі яких працює за основним місцем роботи сертифікований інженер-землевпорядник, який є відповідальним за якість робіт із землеустрою;

фізичні особи - підприємці, які володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та є сертифікованими

Стаття 29 Закону № 858-IV передбачає загальні вимоги до змісту документації із землеустрою.

Зокрема, документація із землеустрою включає в себе текстові та графічні матеріали і містить обов`язкові положення, встановлені завданням на розробку відповідного виду документації; документація із землеустрою розробляється на основі завдання на розробку відповідного виду документації, затвердженого замовником; документація із землеустрою у складі текстових матеріалів обов`язково містить пояснювальну записку, в якій зазначаються: підстава проведення землеустрою (у тому числі рішення органу державної влади, органу місцевого самоврядування, на підставі якого здійснюється розроблення документації із землеустрою).

Відповідно до ст. 47 Закону № 858-IV проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об`єктів розробляються з метою, зокрема, д) визначення в натурі (на місцевості) меж охоронних зон та інших обмежень у використанні земель, встановлених законами та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами, а також інформування про такі обмеження землевласників, землекористувачів, інших фізичних та юридичних осіб.

Проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об`єктів визначають місце розташування і розміри земельних ділянок, власників земельних ділянок, землекористувачів, у тому числі орендарів, межі територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого (округи і зони санітарної (гірничо-санітарної) охорони), рекреаційного та історико-культурного (охоронні зони) призначення, водоохоронних зон та прибережних захисних смуг, смуг відведення та берегових смуг водних шляхів, а також встановлюють режим використання та охорони їх територій.

Проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об`єктів розробляються на підставі укладених договорів між замовниками документації із землеустрою та її розробниками.

Рішення про затвердження проектів землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон одночасно є рішенням про встановлення меж таких територій.

Відповідно до п. 34 та п. 37 ч. 1 ст. 26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні від 21.05.1997 № 280/97-ВР виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються відповідно до закону питання регулювання земельних відносин; прийняття рішень про організацію територій і об`єктів природно-заповідного фонду місцевого значення та інших територій, що підлягають особливій охороні.

Отже, на Мирогощанську сільську раду покладено обов`язок із організації проведення робіт із винесення меж ентомологічного заказника місцевого значення «Нараївський», загальною площею 27,0 га, в натурі (на місцевості), а саме - замовлення проєкту землеустрою та здійснення контролю за його виготовленням. Проте, таких дій відповідачем вжито не було.

За наведених обставин, позов керівника Дубенської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Рівненської обласної державної адміністрації та Державної екологічної інспекції Поліського округу до Мирогощанської сільської ради є обґрунтованим та таким, що належить до задоволення.

Відповідно до ч. 2 ст. 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Оскільки доказів понесення таких витрат суду не надано, відсутні підстави для розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов Керівника Дубенської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Рівненської обласної державної адміністрації та Державної екологічної інспекції Поліського округу, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Департамент екології та природних ресурсів Рівненської обласної адміністрації, до Мирогощанської сільської ради про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинення певних дій задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність Мирогощанської сільської ради щодо незабезпечення проведення робіт з винесення меж ентомологічного заказника місцевого значення «Нараївський», загальною площею 27,0 га, який знаходиться в адміністративних межах Мирогощанської територіальної громади за межами с. Нараїв, Дубенського району Рівненської області.

Зобов`язати Мирогощанську сільську раду забезпечити організацію проведення робіт із винесення меж ентомологічного заказника місцевого значення «Нараївський» загальною площею 27,0 га, який знаходиться в адміністративних межах Мирогощанської територіальної громади за межами с. Нараїв, Дубенського району Рівненської області, та закріплення їх в натурі (на місцевості).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасники справи:

Позивач - Керівник Дубенської окружної прокуратури в інтересах держави (вул. Івана Франка, 10,м. Дубно,Дубенський р-н, Рівненська обл.,35603. ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_1 )

Відповідач - Мирогощанська сільська рада (вул. Миру, 100,с. Мирогоща Друга,Дубенський р-н, Рівненська обл.,35623. ЄДРПОУ/РНОКПП 04385304)

Повний текст рішення складений 18.09.2024.

Суддя Олег ГРЕСЬКО