Рішення

від 02.09.2024 по справі 580/6607/24

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 вересня 2024 року справа № 580/6607/24

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Рідзеля О.А., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Сиророб до Головного управління ДПС у Черкаській області про визнання протиправними дій,

ВСТАНОВИВ:

02.07.2024 у Черкаський окружний адміністративний суд надійшов позов товариства з обмеженою відповідальністю Сиророб (далі позивач) до Головного управління ДПС у Черкаській області (далі відповідач), в якому позивач з урахуванням збільшення позовних вимог просить:

- визнати протиправними дії щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, призначеної наказом від 15.02.2024 №319-п;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 11.04.2024 №4459/23-00-23-04.

Позов мотивовано тим, що звіт про контрольовані операції за 2015 рік було оформлено ТОВ «СИРОРОБ» 10.03.2016. Зберігання таких звітів здійснюється спільно з усією іншою документацією, яка стосується певної контрольованої операції. Статтею 44.3.1. строк зберігання вищезазначеної документації визначено у 2555 днів, як для документів та інформації, необхідних для здійснення податкового контролю відповідно до ста ієн 39 і 392 Кодексу.

Тому строк зберігання документації з трансферного ціноутворення за 2015 рік сплив 02.03.2023. Таким чином, станом на дату надходження запиту ГУ ДПС від 24.04.2023 надати копії запитуваних документів було неможливо у зв`язку із закінченням строку їх зберігання в архіві ТОВ «СИРОРОБ».

Звіт про контрольовані операції за 2016 рік було оформлено 05.02.2017. Зберігання таких звітів здійснюється спільно з усією іншою документацією, яка стосується певної контрольованої операції. Враховуючи дату складання звіту за 2016 рік (05.02.2017) строк зберігання визначений у 2555 днів сплив 04.02.2024, а відтак на дату складання акту Головного управління ДПС у Черкаській області від 22.03.2024 у запитуваних документів також закінчився строк їх зберігання, надання їх податковому органу не вбачається можливим.

Відповідно до п.102.1 ст.102 ПК України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провесні перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня - у разі проведення перевірки операції відповідно до статей 39 і 39-1 цього Кодексу). Враховуючи викладене, ГУ ДПС у Черкаській області, в порушення п.102.1 ст.102 ПК України, протиправно призначив та провів перевірку на підставі наказу від 15.02.2024 №319-п.

Щодо спірного ППР, позивач зазначає, що п.п.39.4.6 п.39.4.6 ст.39 ПК України в різний період часу діяла в різних редакціях, які за змістом не є ідентичними редакції, яка діяла станом на травень, червень 2016 року на дату подачі звіту про контрольовані операції за 2015 рік та складання документації з трансферного ціноутворення у 2016 році, станом на 01.10.2017 на дату подачі звіту про контрольовані операції за 2016 рік та складання документації з трансферного ціноутворення у 2017 році та станом на 23.05.2020 по 24.04.2022 на дату подачі запитів про контрольовані операції.

Позивач вважає, що посилання контролюючого органу в Акті перевірки про ненадання позивачем на запит ДПС України від 24 квітня 2023 року №9027/6/99-00-23-02-01-06 додаткової інформації- визначеної підпунктом «а»-«и» пп.39.4.6 п.39.4 ст.39 ПК України є необґрунтованим, оскільки всі вище зазначені запити контролюючим органом було надіслано до моменту внесення змін ПК України, яким розширено зміст документації, яку платники податків повинен подати на вимогу Контролюючого органу.

Крім того, в запиті ДПС України від 24.04.2023 протиправно розширено зміст документації, яку позивач повинен подати на вимогу контролюючого органу, не передбачених в попередніх запитах, зокрема, від 09 вересня 2021 року №20729/6/99-00-07-06-01-06, від 08 листопада 2021 року №25208/6/99-00-07-06-01-06, від 23 грудня 2022 року №17409/6/99-00-23-02-01-06.

Також, запит від 24 квітня 2023 року №9927/6/99-00-23-02-01-06 направлений в порушення строку визначеного п.п.39.4.9 п.39.4 ст.39 ПК України, тому останні в силу ст. 39 та п.73.3 ст. 73 ПК України є протиправним.

З 23.05.2020 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей в податковому законодавстві» від 16 січня 2020 №466-ІX яким внесено зміни до ПК України, зокрема, пункту 120.3 ст. 120 ПК України.

Так. абз.4 пункту 120.3 ст. 120 ПК України викладено в новій редакції, зокрема: « 3 відсотків суми контрольованих операцій, щодо яких не була подина документація, визначена підпунктами 39.4.6 та 39,4.9 пункту 39.4 статті 39 нього Кодексу але не більше 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року».

Отже, нормами ПК України у вказаній редакції не було встановлено відповідальність за зазначену бездіяльність платника податків, передбаченої підпунктом 39.4.9 пункту 39.4 статті 39, що було передбачено ПК України лише з 23 травня 2020 року.

За вказаних обставин, позивач вважає, що приймаючи спірне податкове повідомлення - рішення, ГУ ДПС порушено принцип правової визначеності та захисту законних очікувань позивача на звільнення від відповідальності.

Ухвалою від 08.07.2024 відкрито провадження у справі, вирішено її розгляд здійснювати за правилами спрощеного провадження.

26.07.2024 відповідач подав суду відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у її задоволенні. Зазначив, що документальною перевіркою встановлено порушення вимог п.п.39.4.9 п.39.4 ст.39 Кодексу, а саме: неподання у визначені строки на запит ДПС України документації з трансфертного ціноутворення за 2015 та 2016 звітні роки, визначеної п.п.39.4.6 та 39.4.9 п.39.4 ст.39 Кодексу.

У зв`язку із здійсненням господарських операцій, які згідно ст.39 Кодексу мають критерії контрольованих, ТОВ «Сиророб» у відповідності до п.п.39.4.2 п.39.4 ст.39 Кодексу подано до контролюючого органу звіти про контрольовані операції (далі також КО), зокрема: звіт про КО за 2015 рік - за №9276833640 від 08.06.2016 на загальну суму КО 8 100 788 грн; звіт про КО за 2016 рік - за №9271089279 від 23.08.2017 на загальну суму КО 17 160 240 грн; звіт про КО за 2019 рік - за №9335875365 від 29.09,2020 на загальну суму КО 13 793 640 грн.

Відповідач зазначає, що після зняття обмежень, введених п.528 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу Державною податковою службою України відповідно до п.п.39.4.4 п.39.4 ст.39 Кодексу направлено на адресу ТОВ «Сиророб» запит від 23.12.2022 №17409/6/99-00-23-02-01-06 щодо подання до ГУ ДПС у Черкаській області документації з (далі також ТЦ) про контрольовані операції з експорту продукції компанії-нерезиденту TOB «Шериф» (Республіка Молдова), які відображені у Звітах про КО за 2015, 2016, 2019 звітні роки.

На вказаний запит ТОВ «Сиророб» листом від 08.02.2023 №08/02/22-1 надано відповідь, яка складалася лише із супровідного листа, копій зовнішньоекономічного контракту з додатковими угодами та специфікаціями і митних декларацій. Тобто, платником податків не дотримано вимоги п.п.39.4.6 п.39.4 ст.39 Кодексу щодо подання документації з ТЦ, як в редакціях, шо діяли під час підготовки Звітів про контрольовані операції за 2015, 2016, 2019, так і в редакціях, що діяли на дати направлення контролюючим органом запитів до ТОВ «Сиророб» з вимогами про подання Документацій з трансферного ціноутворення за відповідні періоди.

У зв`язку з тим, що подана ТОВ «Сиророб» документація з ТЦ не містила інформацію визначену п.п.39.4.6 та на виконання п.п.39.4.9 п.39.4 ст.39 Кодексу, ДПС України направлено до ТОВ «Сиророб» запит від 24.04.2023 № 9927/6/99-00-23-02-01- 06 з вимогою додатково подати протягом 30 календарних днів з дати його отримання інформацію відповідно до п.п.39.4.6 п.39.4 ст.39 Кодексу та/або обґрунтування відповідності умов контрольованої операції принципу «витягнутої руки». Зазначена додаткова інформація є невід`ємною частиною Документації з трансфертного ціноутворення.

Супровідним листом від 23.06.2023 вих.№152 позивачем подано до ГУ ДПС у Черкаській області додаткову інформацію до Документації з ТЦ за 2019 рік.

Станом на дату складання акта документальної позапланової невиїзної перевірки Документація з ТЦ, визначена п.п.39.4.6 та 39.4.9 п.39.4 ст.39 Кодексу, за 2015 та 2016 звітні роки на вимоги листа ДПС України від 24.04.2023 № 9927/6/99-00-23-02-01-06 ТОВ «Сиророб» до ГУ ДПС у Черкаській області не надана. Таким чином, товариством порушено вимоги п.п.39.4.9 п.39.4 ст.39 Кодексу.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд зазначає таке.

На підставі наказу ГУ ДПС у Черкаській області від 15.02.2024 №319-п та відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.15 пункту 78.1 статті 78, пунктів 79.1, 79.2, 79.3 статті 79 Податкового кодексу України, проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ «Сиророб» з питань неподання документації з трансфертного ціноутворення за 2015-2016 роки.

За результатами проведеної перевірки складено акт від 22.03.2024 №2854/23-00-23-04/25212619 (далі - акт перевірки).

Актом перевірки встановлено, що у зв`язку із здійсненням господарських операцій, які згідно ст.39 Кодексу мають критерії контрольованих, ТОВ «Сиророб» у відповідності до п.п.39.4.2 п.39.4 ст.39 Кодексу подано до контролюючого органу звіти про контрольовані операції, зокрема: звіт про КО за 2015 рік - за №9276833640 від 08.06.2016 на загальну суму КО 8 100 788 грн; звіт про КО за 2016 рік - за №9271089279 від 23.08.2017 на загальну суму КО 17 160 240 грн; звіт про КО за 2019 рік - за №9335875365 від 29.09,2020 на загальну суму КО 13 793 640 грн.

Державною податковою службою України відповідно до п.п.39.4.4 п.39.4 ст.39 Кодексу направлено на адресу ТОВ «Сиророб» запит від 23.12.2022 №17409/6/99-00-23-02-01-06 щодо подання до ГУ ДПС у Черкаській області документації з ТЦ про контрольовані операції з експорту продукції компанії-нерезиденту TOB «Шериф» (Республіка Молдова), які відображені у Звітах про КО за 2015, 2016, 2019 звітні роки.

На вказаний запит ТОВ «Сиророб» листом від 08.02.2023 №08/02/22-1 надано відповідь, яка складалася із супровідного листа, копій зовнішньоекономічного контракту з додатковими угодами та специфікаціями і митних декларацій.

У зв`язку з тим, що подана ТОВ «Сиророб» документація з ТЦ не містила інформацію визначену п.п.39.4.6 та на виконання п.п.39.4.9 п.39.4 ст.39 Кодексу, ДПС України направлено до ТОВ «Сиророб» запит від 24.04.2023 № 9927/6/99-00-23-02-01- 06 з вимогою подання додаткової інформації, як невід`ємної частини документації з ТЦ.

Супровідним листом від 23.06.2023 вих.№152 позивачем подано до ГУ ДПС у Черкаській області додаткову інформацію до Документації з ТЦ за 2019 рік.

Станом на дату складання акта документальної позапланової невиїзної перевірки Документація з ТЦ, визначена п.п.39.4.6 та 39.4.9 п.39.4 ст.39 Кодексу, за 2015 та 2016 звітні роки на вимоги листа ДПС України від 24.04.2023 № 9927/6/99-00-23-02-01-06 ТОВ «Сиророб» до ГУ ДПС у Черкаській області не надана. Таким чином, товариством порушено вимоги п.п.39.4.9 п.39.4 ст.39 Кодексу.

На підставі складеного акту контролюючим прийнято спірне податкове повідомлення-рішення від 11.04.2024 №4459/23-00-23-04 форми «ПС», відповідно до якого до ТОВ «Сиророб» застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 518624,00 грн.

Не погоджуючись із вказаним податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся в суд з цим позовом.

Надаючи оцінку спірному рішенню, суд врахував таке.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України (далі ПК України).

На підставі п.39.4.4. ст.39 ПК України на запит центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, платники податків протягом 30 календарних днів з дня отримання запиту подають документацію з трансфертного ціноутворення щодо контрольованих операцій, зазначених у запиті.

Документація з трансфертного ціноутворення подається платником податків до контролюючого органу, зазначеного у запиті.

Відповідно до п.39.4.6. ст.39 ПК України (у редакції станом на час складання документації ТЦ за 2015 та 2016 роки) документація з трансфертного ціноутворення (сукупність документів або єдиний документ, складений в довільній формі) повинна містити таку інформацію:

а) дані про пов`язаних осіб, а саме:

контрагента (контрагентів) контрольованої операції;

осіб, які безпосередньо (опосередковано) володіють корпоративними правами платника податків у розмірі 20 і більше відсотків.

Дані повинні бути такими, що дають змогу ідентифікувати таких пов`язаних осіб (включаючи найменування держав (територій), податковими резидентами яких є такі особи);

б) загальний опис діяльності групи (включаючи материнську компанію та її дочірні підприємства), у тому числі організаційну структуру групи, опис господарської діяльності групи, політику трансфертного ціноутворення;

в) опис операції, умови її здійснення (ціна, строки та інші визначені законодавством України обов`язкові умови договорів (контрактів);

г) опис товарів (робіт, послуг), включаючи фізичні характеристики, якість і репутацію на ринку, країну походження і виробника, наявність товарного знаку та іншу інформацію, пов`язану з якісними характеристиками товару (роботи, послуги);

ґ) умови та строки здійснення розрахунків за операцією;

д) чинники, які вплинули на формування та встановлення ціни;

е) відомості про функції пов`язаних осіб, що є сторонами контрольованої операції, про використані ними активи, пов`язані з такою контрольованою операцією, та економічні (комерційні) ризики, які такі особи враховували під час здійснення контрольованої операції (функціональний аналіз та аналіз ризиків);

є) економічний аналіз (включаючи методи, які застосовано для визначення умов контрольованої операції та обґрунтування причин вибору відповідного методу; суму отриманих доходів (прибутку) та/або суму понесених витрат (збитку) внаслідок здійснення контрольованої операції, рівень рентабельності; розрахунок ринкового діапазону цін (рентабельності) стосовно контрольованої операції з описом підходу до вибору зіставних операцій, джерела інформації, застосовані для визначення умов контрольованої операції);

ж) результати порівняльного аналізу комерційних та фінансових умов операцій відповідно до підпункту 39.2.2 пункту 39.2 цієї статті;

з) відомості про проведене платником податку самостійне або пропорційне коригування податкової бази та сум податку відповідно до підпунктів 39.5.4 і 39.5.5 пункту 39.5 цієї статті (у разі його проведення).

Редакція норми п.39.4.6. ст.39 ПК України станом на час подання звіту про КО за 2016 рік передбачала, що документація з трансфертного ціноутворення (сукупність документів або єдиний документ, складений в довільній формі) повинна містити таку інформацію:

а) дані про пов`язаних осіб, а саме:

контрагента (контрагентів) контрольованої операції;

осіб, які безпосередньо (опосередковано) володіють корпоративними правами платника податків у розмірі 20 і більше відсотків;

осіб, корпоративними правами яких у розмірі 20 і більше відсотків безпосередньо (опосередковано) володіє платник податків.

Дані повинні бути такими, що дають змогу ідентифікувати таких пов`язаних осіб (включаючи найменування держав (територій), податковими резидентами яких є такі особи, код особи, встановлений у державі (країні) їх реєстрації) та розкривати інформацію щодо критеріїв визнання таких осіб пов`язаними;

б) загальний опис діяльності групи компаній (включаючи материнську компанію та її дочірні підприємства), у тому числі організаційну структуру групи, опис господарської діяльності групи, політику трансфертного ціноутворення, інформацію про осіб, яким платник податків надає місцеві управлінські звіти (назва держави, на території якої такі особи утримують свої головні офіси);

в) опис структури управління платника податків, схема його організаційної структури;

г) опис діяльності та стратегії ділової активності, що провадиться платником податків, зокрема, економічні умови діяльності, аналіз відповідних ринків товарів (робіт, послуг), на яких проводить свою діяльність платник податків, основні конкуренти;

ґ) відомості про участь платника податків у реструктуризації бізнесу або передачі нематеріальних активів у звітному або попередньому році з поясненням аспектів цих операцій, що вплинули або впливають на діяльність платника податків;

д) опис контрольованої операції та копії відповідних договорів (контрактів);

е) опис товарів (робіт, послуг), включаючи фізичні характеристики, якість і репутацію на ринку, країну походження і виробника, наявність товарного знаку та іншу інформацію, пов`язану з якісними характеристиками товару (роботи, послуги);

є) відомості про фактично проведені розрахунки у контрольованій операції (сума та валюта платежів, дата, платіжні документи);

ж) чинники, які вплинули на формування та встановлення ціни, зокрема бізнес-стратегії сторін операції (за наявності), які істотно впливають на ціни товарів (робіт, послуг);

з) функціональний аналіз контрольованої операції: відомості про функції осіб, що є сторонами (беруть участь) у контрольованій операції, про використані ними активи, пов`язані з такою контрольованою операцією, та економічні (комерційні) ризики, які такі особи враховували під час здійснення контрольованої операції;

и) економічний та порівняльний аналіз:

суму отриманих доходів (прибутку) та/або суму понесених витрат (збитку) внаслідок здійснення контрольованої операції, рівень рентабельності;

обґрунтування вибору методу, який застосовано для визначення відповідності умов контрольованої операції принципу "витягнутої руки", фінансового показника згідно з підпунктом 39.3.2.5 підпункту 39.3.2 пункту 39.3 цієї статті та сторони, що досліджувалася згідно з підпунктом 39.3.2.7 підпункту 39.3.2 пункту 39.3 цієї статті;

обґрунтування вибору та інформація про зіставні операції (зіставних осіб) і джерела інформації, які використовувалися для аналізу;

розрахунок діапазону цін (рентабельності);

опис та розрахунок проведених коригувань згідно з підпунктом 39.2.2.1 підпункту 39.2.2 пункту 39.2 цієї статті.

У разі якщо стороною контрольованої операції здійснюється постачання (продаж) товарів, робіт, послуг, інших предметів за контрольованими операціями декільком особам, і для цілей встановлення відповідності умов контрольованих операцій принципу "витягнутої руки" здійснюється порівняння показника рентабельності такого постачальника, документація має містити опис алгоритму розподілу витрат постачальника, понесених для здійснення таких операцій, які враховуються під час розрахунку показника рентабельності. Такий опис має містити інформацію про економічне обґрунтування вибору алгоритму розподілу витрат, методику його застосування, а також фактичний розрахунок, здійснений відповідно до обраної методики;

і) відомості про проведене платником податку самостійне пропорційне коригування податкової бази та сум податку відповідно до підпунктів 39.5.4 і 39.5.5 пункту 39.5 цієї статті (у разі його проведення).

Законами №1797-VIII від 21.12.2016, №2245-VIII від 07.12.2017, №2628-VIII від 23.11.2018, №466-ІХ від 16.01.2020, №1117-ІХ від 17.12.2020 внесено зміни в пп.39.4.6 п.39.4 ст.39 ПК України, якими розширено зміст документації, яку платники податків, що здійснюють контрольовані операції, повинні складати та зберігати за кожний звітний період.

Так, відповідно до п.39.4.6. ст.39 ПК України (у редакції станом на час подання відповідачем запитів про надання документів ТЦ з 23.05.2020 до 24.04.2023) документація з трансфертного ціноутворення (сукупність документів або єдиний документ, складений у довільній формі) повинна містити таку інформацію:

а) дані про особу (осіб), яка є стороною контрольованої операції, та про пов`язаних осіб платника податків (у звітному періоді, в якому здійснювалася контрольована операція, та на момент подання документації), а саме:

контрагента (контрагентів) контрольованої операції;

фізичних осіб, які є кінцевими бенефіціарними власниками (контролерами) платника податків (за наявності);

осіб, які безпосередньо (опосередковано) володіють корпоративними правами платника податків у розмірі 25 і більше відсотків;

осіб, корпоративними правами яких у розмірі 25 і більше відсотків безпосередньо (опосередковано) володіє платник податків.

Дані повинні бути такими, що дають змогу ідентифікувати таких пов`язаних осіб (включаючи найменування держав (територій), податковими резидентами яких є такі особи, код особи, встановлений у державі (країні) їх реєстрації) та розкривати інформацію щодо критеріїв визнання таких осіб пов`язаними;

б) загальний опис діяльності групи компаній (включаючи материнську компанію та її дочірні підприємства), у тому числі організаційну структуру такої групи, опис господарської діяльності цієї групи, політику трансфертного ціноутворення, інформацію про осіб, яким платник податків надає місцеві управлінські звіти (назва держави, на території якої такі особи утримують свої головні офіси);

в) опис структури управління платника податків, схема його організаційної структури із зазначенням загальної кількості працюючих осіб та в розрізі окремих підрозділів платника податків станом на дату операції або на кінець звітного періоду;

г) опис діяльності та стратегії ділової активності, що провадиться платником податків, зокрема, економічні умови діяльності, аналіз відповідних ринків товарів (робіт, послуг), на яких проводить свою діяльність платник податків, основні конкуренти;

ґ) відомості про участь платника податків у реструктуризації бізнесу або передачі нематеріальних активів у звітному або попередньому році з поясненням аспектів цих операцій, що вплинули або впливають на діяльність платника податків;

д) опис контрольованої операції із зазначенням ланцюга постачання (створення вартості) товарів (робіт, послуг) у контрольованій операції.

Опис операцій з придбання (продажу) товарів, робіт (послуг), нематеріальних активів, інших предметів господарських операцій, відмінних від товарів, має містити обґрунтування економічної доцільності (економічної вигоди, що отримується в результаті здійснення контрольованої операції у порівнянні із неконтрольованими операціями, які є реально доступними альтернативними варіантами такої контрольованої операції) і наявності ділової мети їх придбання (продажу);

е) опис товарів (робіт, послуг), включаючи фізичні характеристики, якість і репутацію на ринку, країну походження і виробника, наявність товарного знаку та іншу інформацію, пов`язану з якісними характеристиками товару (роботи, послуги).

є) відомості про фактично проведені розрахунки у контрольованій операції (сума та валюта платежів, дата, платіжні документи);

ж) чинники, які вплинули на формування та встановлення ціни, зокрема бізнес-стратегії сторін операції (за наявності), які істотно впливають на ціни товарів (робіт, послуг);

з) функціональний аналіз контрольованої операції: відомості про функції осіб, що є сторонами (беруть участь) у контрольованій операції, про використані ними активи, пов`язані з такою контрольованою операцією, та економічні (комерційні) ризики, які такі особи враховували під час здійснення контрольованої операції;

и) економічний та порівняльний аналіз:

суму отриманих доходів (прибутку) та/або суму понесених витрат (збитку) внаслідок здійснення контрольованої операції, рівень рентабельності;

обґрунтування вибору методу, який застосовано для визначення відповідності умов контрольованої операції принципу "витягнутої руки", фінансового показника згідно з підпунктом 39.3.2.5 підпункту 39.3.2 пункту 39.3 цієї статті та сторони, що досліджувалася згідно з підпунктом 39.3.2.7 підпункту 39.3.2 пункту 39.3 цієї статті;

обґрунтування вибору та інформація про зіставні операції (зіставних осіб) і джерела інформації, які використовувалися для аналізу;

обґрунтування використання під час визначення діапазону рентабельності відповідно до підпункту 39.3.2.8 підпункту 39.3.2 пункту 39.3 цієї статті інформації за декілька податкових періодів (років) та розрахунок середньозваженого значення показника рентабельності;

розрахунок діапазону цін (рентабельності);

опис та розрахунок проведених коригувань згідно з підпунктом 39.2.2.1 підпункту 39.2.2 пункту 39.2 цієї статті.

Фінансові показники, що використовувалися під час розрахунку показників рентабельності контрольованої операції, мають бути підтверджені даними бухгалтерського обліку та фінансової звітності сторони контрольованої операції, що досліджувалася згідно з підпунктом 39.3.2.7 підпункту 39.3.2 пункту 39.3 цієї статті.

У разі якщо стороною контрольованої операції здійснюється постачання (продаж) товарів, робіт, послуг, інших предметів за контрольованими операціями декільком особам, і для цілей встановлення відповідності умов контрольованих операцій принципу "витягнутої руки" здійснюється порівняння показника рентабельності такого постачальника, документація має містити опис алгоритму розподілу витрат постачальника, понесених для здійснення таких операцій, які враховуються під час розрахунку показника рентабельності. Такий опис має містити інформацію про економічне обґрунтування вибору алгоритму розподілу витрат, методику його застосування, а також фактичний розрахунок, здійснений відповідно до обраної методики;

і) відомості про проведене платником податку самостійне або пропорційне коригування податкової бази та сум податку відповідно до підпунктів 39.5.4 і 39.5.5 пункту 39.5 цієї статті (у разі його проведення);

ї) якщо платник входить до міжнародної групи компаній:

копії істотних внутрішньогрупових угод, що впливають на ціноутворення в контрольованій операції;

копії договорів про попереднє узгодження ціноутворення, податкових роз`яснень компетентних органів держав (територій), що застосовуються в угодах між учасниками міжнародної групи компаній щодо контрольованої операції і в підготовці яких не брав участі центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику;

й) копія аудиторського висновку щодо бухгалтерської (фінансової) звітності платника податків за звітний період (звітні періоди), за які подається документація з трансфертного ціноутворення (якщо його наявність є обов`язковою для платника податків);

к) копії договорів (контрактів) та будь-які доповнення до них, за якими здійснювалася контрольована операція.

Враховуючи викладене вище, вбачається, що підп.39.4.6 п.39.4.6 ст.39 ПК України в період часу подання формування документації та подання звітів про ТЦ за 2015, 2016 роки діяла в різній редакції, яка за змістом не є ідентичною редакції, яка діяла станом на травень, червень 2016 року на дату подачі звіту про контрольовані операції за 2015 рік та складання документації з трансферного ціноутворення у 2016 році та станом на 01.10.2017 на дату подачі звіту про контрольовані операції за 2016 рік та складання документації з трансферного ціноутворення у 2017 році та станом з 23.05.2020 по 24.04.2023 на дату подачі запитів про контрольовані операції.

Для вирішення спору суд врахував висновки Верховного Суду у постанові від 28 лютого 2023 року у справі №826/11165/17, які обов`язкові для врахування судом відповідно до ч.5 ст.242 КАС України.

Верховний Суд у вказаній справі звернув увагу, що норми права, що зазнавали змін, мають застосовуватися виключно в межах строків дії кожної з їх редакції.

Тому, колегія суддів Верховного Суду вважала правильними висновки суду першої інстанції про те, що запит ДФС України про надання додаткової інформації, визначеної підпунктом «а» -«і» пп.39.4.6 п.39.4 ст.39 ПК України є необґрунтованим, оскільки, перший запит контролюючим органом надісланий до моменту набрання чинності внесених змін у ст.39 ПК України, якими розширено зміст документації, яку платники податків повинен подати на вимогу контролюючого органу.

З огляду на викладену позицію Верховного Суду, суд вважає, що посилання відповідача в Акті перевірки про ненадання позивачем на запит ДПС України від 24 квітня 2023 року №9027/6/99-00-23-02-01-06 додаткової інформації, визначеної пп.39.4.6 п.39.4 ст.39 ПК України є необґрунтованим, оскільки наведена норма у редакції станом на час направлення вказаного запиту містила більш розширений перелік документів, які мали бути подані платником податків контролюючому органу, ніж норма у редакції на травень, червень 2016 року на дату подачі звіту про контрольовані операції за 2015 рік та складання документації з трансферного ціноутворення у 2016 році та станом на 01.10.2017 на дату подачі звіту про контрольовані операції за 2016 рік.

Крім того, суд звертає увагу, що контролюючим органом в акті перевірки не зазначено, що позивачем подано недостовірну інформацію, яка містилася в звітах про контрольовані операції за 2015-2016 роки.

Також, відповідно до пп.39.4.9 п. 39.4 ст. 39 ПК України центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, мас право надіслати платнику податків запит з вимогою додатково подати протягом 30 календарних днів з дати його отримання інформацію відповідно до підпунктів 39.4.6 і 39.4.7 пункту 39.4 цієї статті та/або обґрунтування відповідності умов контрольованої операції принципу "витягнутої руки" у разі встановлення, зокрема, що подана платником податків документація з трансфертного ціноутворення не містить інформації в обсязі, зазначеному в підпункті 39.4.6 пункту 39,4 цієї статті, та/або не містить належною обґрунтування відповідності умов контрольованої операції принципу "витягнутої руки".

Суд встановив, що ДПС України відповідно до п.п.39.4.4. п. 39.4 ст. 39 та абз.8 пп.73.3 ст. 73 ПК України направлено повторно запит на адресу позивача від 23 грудня 2022 року №17409/6/99-00-23-02- 01-06 щодо надання документації з трансферного ціноутворення про контрольовані операції, що були здійснені у 2015, 2016 та 2019 роках між ТОВ «Сиророб» та ТОВ «Шериф» (Молдова).

На вказаний запит позивач 08 лютого 2023 року за вих.№08/02/22-1 направлено документацію з трансфертного ціноутворення щодо зазначених у запиті операцій.

Відповідно до абз.1 стор.1 запиту ДПС України від 24 квітня 2023 року №9927/6/99-00- 23-02-01-06, на запит від 23 грудня 2022 року №17409/6/99-00-23-02-01-06 ТОВ «Сиророб» листом від 08.02.2023 №08/02/22-1 (вх. ГУ ДПС у Черкаській області від 14.02.2023 №4994/6) надано документацію з трансферного ціноутворення про контрольовані операції, які здійснені з ТОВ «Шериф» (Республіка Молдова) за 2015, 2016 та 2019 звітні роки.

Відтак, оскільки на запит від 23 грудня 2022 року №17409/6/99-00-23-02- 01-06, позивач надав інформацію листом від 08.02.2023 №08/02/22-1 (вх. ГУ ДПС у Черкаській області №4994/6 від 14.02.2023), відповідно до пп.39.4.9 п.39.4 ст. 39 ПК України граничний термін подачі наступного запиту 16.03.2023 (30 днів).

Отже, запит від 24 квітня 2023 року №9927/6/99-00-23-02-01-06 направлений в порушення строку визначеного пп.39.4.9 п.39.4 ст.39 ПК України.

Суд завертає увагу, що відповідно до п.73.3 ст.73 ПК України контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб`єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Такий запит підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу і повинен містити:

1) підстави для надіслання запиту відповідно до цього пункту, із зазначенням інформації, яка це підтверджує;

2) перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати;

3) печатку контролюючого органу.

На підставі п.73.3.4. ст.73 ПК України у разі якщо запит складено з порушенням вимог, визначених абзацами першим - п`ятим пункту 73.3 статті 73 цього Кодексу, платник податків звільняється від обов`язку надання відповіді на такий запит.

Підсумовуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що запит від 24 квітня 2023 року №9927/6/99-00-23-02-01-06 складено з порушенням ст.73 ПК України, а саме: безпідставно, тобто з вимогою надати інформацію, що з урахування змін в законодавстві не має бути надана позивачем, а також з порушенням строку надсилання запиту.

З огляду на викладене, висновки контролюючого органу про порушення позивачем вимог п.п.39.4.9 п.39.4 ст.39 ПК України, суд вважає необґрунтованими, а тому спірне ППР від 11.04.2024 №4459/23-00-23-04 є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо вимоги визнати протиправними дії щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, призначеної наказом від 15.02.2024 №319-п, суд зазначає таке.

Відповідно до вимог підп.62.1.3 п.6.2.1 ст.62 ПК України звірки та перевірки щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин, є формами податкового контролю.

П.75.1 ст.75 ПК України передбачено право контролюючих органів проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Документальною перевіркою згідно підп.75.1.2. п.75.1. ст.75 ПК України вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Cудова палата з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у справі №826/17123/18 сформулювала правовий висновок, відповідно до якого незалежно від прийнятого платником податків рішення про допуск (недопуск) посадових осіб до перевірки, оскаржуючи в подальшому наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення такої перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень. При цьому, таким підставам позову, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, - переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства.

Суд врахував, що відповідно до п.102.1 ст.102 ПК України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня - у разі проведення перевірки відповідно до статей 39 і 39-2, застосування вимог пункту 141.4 статті 141 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Суд врахував, що звіт про контрольовані операції за 2015 рік було оформлено ТОВ «Сиророб» 10.03.2016. Звіт про контрольовані операції за 2016 рік було оформлено 05.02.2017.

Таким чином, позивач призначив (наказ від 15.02.2024 №319-п), провів та оформив результати перевірки (акт від 22.03.2024 №2854/23-00-23-04/25212619), а також визначив грошові зобов`язання (ППР від 11.04.2024 №4459/23-00-23-04) щодо контрольованих операцій трансферного ціноутворення поза межами строку, визначеного п.102.1 ст.102 ПК України.

З урахуванням викладеного, відповідач не довів законність проведення документальної позапланової перевірки позивача та визначення спірних грошових зобов`язань в розумінні п.102.1 ст.102 ПК України.

Суд звертає увагу на правову позицію, неодноразово висловлену як Верховним Судом України у постанові від 27 січня 2015 року у справі №21-425а14, так і у постановах Верховного Суду від 05 лютого 2019 року у справі №821/1157/16, від 05 лютого 2019 року у справі №2а-10138/12/2670, від 04 лютого 2019 року у справі №807/242/14, згідно з якою, лише дотримання умов та порядку прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірок, може бути підставою для визнання правомірними дій контролюючого органу щодо їх проведення.

Верховний Суд у постанові від 23 січня 2018 року у справі №804/12558/14 зазначив, що у випадку незаконності перевірки прийнятий за результатами її проведення акт індивідуальної дії автоматично підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Крім того, у постанові від 04 вересня 2020 року у справі №821/1274/18 Верховний Суд зазначив, що акт перевірки, виходячи із положень щодо допустимості доказів, закріплених частиною другою статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України, не може визнаватися допустимим доказом у справі, якщо він одержаний з порушенням порядку, встановленого законом, а податкові повідомлення-рішення, прийняті за наслідками такої перевірки на підставі акту перевірки, який є недопустимим доказом, не можуть вважатись правомірними та підлягають скасуванню.

З огляду на встановлені обставини та викладені норми чинного законодавства України, спірні дії щодо проведення перевірки на підставі наказу від 15.02.2024 №319-п є протиправними, податкове повідомлення-рішення таким, що підлягає скасуванню, а позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Тому на користь позивача підлягають стягненню судові витрати зі сплати судового збору за рахунок бюджетних асигнувань відповідача в сумі 10807,38 грн.

Керуючись ст. 6, 9, 14, 241-246, 255, 295 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю Сиророб задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Головного управління ДПС у Черкаській області щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю Сиророб, призначеної наказом від 15.02.2024 №319-п.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Черкаській області від 11.04.2024 №4459/23-00-23-04.

2. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Черкаській області (18002, м. Черкаси, вул. Хрещатик, буд.235, код ЄДРПОУ 44131663) на користь товариства з обмеженою відповідальністю Сиророб (18002, м. Черкаси, вул. Небесної Сотні, буд.33, корп.2, к.31, код ЄДРПОУ 25212619) судові витрати зі сплати судового збору в сумі 10807,38 грн. (десять тисяч вісімсот сім гривень 38 коп.).

3. Копію рішення направити учасникам справи.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного його тексту.

Суддя Олексій РІДЗЕЛЬ