Ухвала

від 18.09.2024 по справі 620/12187/24

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

18 вересня 2024 року Чернігів Справа № 620/12187/24

Суддя Чернігівського окружного адміністративного суду Житняк Л.О., перевіривши виконання вимог ст. ст. 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України при поданні позовної заяви ОСОБА_1 до Територіального управління Служби судової охорони у Чернігівській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И Л А:

Позивач звернувся до суду з позовом до Територіального управління Служби судової охорони у Чернігівській області, в якому просить визнати протиправною бездіяльність Територіального управління Служби судової охорони у Чернігівській області щодо ненарахування і невиплати ОСОБА_1 , з 24.02.2022 по 27.10.2023 додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" від 28.02.2022 № 168 та зобов`язати Територіальне управління Служби судової охорони у Чернігівській області нарахувати і виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" від 28.02.2022 № 168, в розмірі 30000 грн на місяць з 24.02.2022 по 28.10.2022 із врахуванням виплачених сум.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи, в тому числі, позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Процесуальна природа та призначення строків звернення до суду зумовлюють при вирішенні питання їх застосування до спірних правовідносин необхідність звертати увагу не лише на визначені в нормативних приписах відповідних статей загальні темпоральні характеристики умов реалізації права на судовий захист - строк звернення та момент обчислення його початку, але й природу спірних правовідносин щодо захисту прав, свобод та інтересів, у яких особа звертається до суду.

Згідно з ч.1 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до ч.2 ст.122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно з ч.3 ст.122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч.5 ст.122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Верховний Суд України у постанові від17.02.2015 (справа №21-8а15), з-поміж іншого, зазначив, що за загальним правилом пріоритетними є норми спеціального законодавства, а трудове законодавство підлягає застосуванню у випадках, якщо нормами спеціального законодавства не врегульовано спірні правовідносини або коли про це йдеться у спеціальному законі.

Суд зазначає, що у положеннях КАС України відсутні норми, що регулювали б порядок звернення осіб, які перебувають (перебували) на публічній службі, до адміністративного суду у справах про стягнення належної їм заробітної плати (грошового забезпечення) у разі порушення законодавства про оплату праці.

Умови проходження більшості видів публічної служби, зокрема й у питаннях щодо оплати праці, регулюються як спеціальним законодавством, так і загальними нормами трудового законодавства, тобто нормами законодавства про працю. Тобто, у тих випадках, коли спеціальним законодавством не врегульовані особливості щодо строку звернення до суду з позовом про стягнення належної військовослужбовцю суми грошового забезпечення, застосуванню підлягають загальні норми трудового законодавства.

Тож, ст.233 КЗпП України є спеціальною нормою по відношенню до ч.5 ст.122 КАС України, оскільки стосується саме виплати сум, які належать до виплати особі при звільненні.

Законом України від 01.07.2022 №2352-IX, який набрав чинності з 19 липня 2022 року, частини першу і другу статті 233 КЗпП України викладено в такій редакції:

«Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті. Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116)».

Отже, з 19 липня 2022 року строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.

Як встановлено судом, позивач звернувся до суду з даним позовом 06.09.2024 та оскаржує дії відповідача щодо невиплати додаткової винагороди за період з 24.02.2022 по 28.10.2022.

Враховуючи наведені обставини, суд вважає, що позивачем пропущений встановлений тримісячний строк звернення до суду та заяви з належними обґрунтуваннями обставин і доказів, на підтвердження поважності причин пропуску строку звернення до суду з цим позовом позивачем не надано.

Наведене свідчить про наявність підстав для залишення позовної заяви без руху відповідно до вимог ст.123 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно частин 1 та 2 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 169, 248, 364 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

У Х В А Л И Л А:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Територіального управління Служби судової охорони у Чернігівській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії - залишити без руху.

Надати позивачу 5-денний термін з дня вручення копії ухвали суду про залишення позовної заяви без руху для надання обґрунтованої заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду та доказів поважності причин його пропуску.

Роз`яснити позивачу, що в разі не усунення недоліків у вказаний судом строк позовна заява буде йому повернута.

Копію ухвали суду надіслати позивачу для виконання.

Відповідно до ч.2 ст.256 КАС України ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання, набирає законної сили з моменту її підписання суддею та згідно ст.294 КАС України оскарженню не підлягає.

Суддя Л.О. Житняк