Постанова

від 17.09.2024 по справі 520/11694/23

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2024 р. Справа № 520/11694/23Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Перцової Т.С.,

Суддів: Жигилія С.П. , Русанової В.Б. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Державної податкової служби у м.Києві на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13.05.2024, головуючий суддя І інстанції: Мар`єнко Л.М., м. Харків, повний текст складено 13.05.24 по справі № 520/11694/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Індастрі»

до Головного управління ДПС у м.Києві , Державної податкової служби України

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ

Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес Індастрі» (далі по тексту ТОВ «Бізнес Індастрі», позивач) звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві (далі по тексту ГУ ДПС в м. Києві, перший відповідач, контролюючий орган), Державної податкової служби України (далі по тексту - ДПС України, другий відповідач), у якому просило суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №8362115/42586770 від 02.03.2023 року;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 16 від 31.10.2021 року, подану ТОВ "Бізнес Індастрі" (код ЄДРПОУ: 42586770), за датою її фактичного подання;

- судові витрати покласти на відповідача.

В обґрунтування позовних вимог зазначено про протиправність та безпідставність оскаржуваного рішення ГУ ДПС в м. Києві, яким позивачу відмовлено у реєстрації податкової накладної № 16 від 31.10.2021, складеної за правилом першої події на виконання умов договору купівлі-продажу № 300917 від 30.09.2021 за фактом передачі товару покупцю (соняшник), оскільки платником податку на адресу контролюючого органу було надано всі документи, що беззаперечно спростовують доводи про ризиковість здійсненої операції.

З огляду на викладене та те, що надані позивачем до контролюючого органу первинні бухгалтерські документи підтверджують вчинення господарської операції та настання обставин, з якими закон пов`язує виникнення податкових зобов`язань та права виписки податкової накладної, стверджував про наявність підстав для задоволення позову.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 13.05.2024 у справі № 520/11694/23 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Індастрі" (вул. Маршала Батицького, буд.8, офіс 5, м. Харків, 61038, код ЄДРПОУ 42586770) до Головного управління ДПС у м. Києві (вул. Шолуденка, буд.33/19, м. Київ, 04116, код ЄДРПОУ 44116011), Державної податкової служби України (площа Львівська, буд.8, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 43005393) про скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії - задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення Комісії Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №8362115/42586770 від 02.03.2023 року про відмову в реєстрації податкової накладної Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Індастрі" №16 від 31.10.2021.

Зобов`язано Державну податкову службу України (код ЄДРПОУ 43005393) зареєструвати податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Індастрі" (код ЄДРПОУ 42586770) № 16 від 31.10.2021 в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її фактичного подання - 11.07.2022.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві (вул. Шолуденка, буд.33/19, м. Київ, 04116, код ЄДРПОУ 44116011) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Індастрі" (вул. Маршала Батицького, буд.8, офіс 5, м. Харків, 61038, код ЄДРПОУ 42586770) витрати зі сплати судового збору у розмірі 1342 (одна тисяча триста сорок дві) гривні 00 копійок.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань з Державної податкової служби України (Львівська площа, буд.8, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 43005393) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Індастрі" (вул. Маршала Батицького, буд.8, офіс 5, м. Харків, 61038, код ЄДРПОУ 42586770) витрати зі сплати судового збору у розмірі 1342 (одна тисяча триста сорок дві) гривні 00 копійок.

Перший відповідач, не погодившись із вказаним рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13.05.2024 та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову ТОВ «Бізнес Індастрі» відмовити повністю; розгляд справи здійснювати за участі представника ГУ ДПС у м. Києві.

Апеляційна скарга мотивована твердженнями про допущення судом першої інстанції порушення принципу офіційного з`ясування обставин справи, що призвело до необ`єктивного, неправильного та незаконного вирішення справи.

Пояснив, що Порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 р. № 1246 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 р. № 341) (далі по тексту Порядок № 1246), визначено вичерпний перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН. Враховуючи, що позивачем не було надано копії первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки/фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг), з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних, які б усували сумніви у ризиковості спірної господарської операції, рішення про відмову в реєстрації податкової накладної №16 від 31.10.2021 в Єдиному реєстрі податкових накладних №8362115/42586770 від 02.03.2023 є правомірним.

Просив звернути увагу на висновки Верховного Суду, викладені у постанові Верховного суду від 20.08.2020 по справі № 826/5743/14, відповідно до яких наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, а не лише належним чином оформлені первинні документи. Так, якщо господарська операція фактично не відбулась, то первинні документи, складені платником податку та його контрагентом на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності, та свідчать про відсутність у сторін волевиявлення щодо реального здійснення господарської операції.

Щодо зобов`язання ДПС України зареєструвати спірну податкову накладну (далі ПН) зазначив, що питання про реєстрацію чи відмову в реєстрації податкової накладної відноситься до дискреційних повноважень першого відповідача, а адміністративний суд не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.

Позивач та другий відповідач правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористались.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Згідно з частиною 4 статті 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено, що за інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, Товариство з обмеженою відповідальністю "Бізнес Індастрі", зареєстрований як суб`єкт господарювання - юридична особа 01.11.2018, код ЄДРПОУ 42586770. Місцезнаходження зареєстроване за адресою: 61038, м. Харків, вул. Батицького Маршала, буд.8, оф.5.

Основний вид діяльності за КВЕД: 46.76 Оптова торгівля іншими проміжними продуктами. Інші види діяльності: 10.61 Виробництво продуктів борошномельно-круп`яної промисловості; 10.71 Виробництво хліба та хлібобулочних виробів; виробництво борошняних кондитерських виробів, тортів і тістечок нетривалого зберігання; 46.11 Діяльність посередників у торгівлі сільськогосподарською сировиною, живими тваринами, текстильною сировиною та напівфабрикатами; 46.19 Діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту; 46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин; 46.38 Оптова торгівля іншими продуктами харчування, у тому числі рибою, ракоподібними та молюсками; 82.99 Надання інших допоміжних комерційних послуг, н.в.і.у.; 96.09 Надання інших індивідуальних послуг, н.в.і.у.; 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; 47.99 Інші види роздрібної торгівлі поза магазинами; 63.99 Надання інших інформаційних послуг, н.в.і.у.; 70.22 Консультування з питань комерційної діяльності й керування.

Як платник податків та зборів позивач перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС у Харківській області, Київська ДПІ (Салтівський район м. Харкова).

Позивач закуповує сільськогосподарську продукцію, у тому числі насіння соняшника відповідно до КВЕД 46.11, у інших підприємств, зокрема й у Державного підприємства "Дослідне господарство "ЕЛІТНЕ" Інституту рослинництва ім. В.Я. Юр`єва Національної академії аграрних наук України" за договором поставки від 05.10.2021 року № Е051021.

За умовами вищевказаного договору, Державне підприємство "Дослідне господарство "ЕЛІТНЕ" Інституту рослинництва ім. В.Я. Юр`єва Національної академії аграрних наук України" відвантажило на адресу ТОВ "Бізнес Індастрі" товар (соняшник), у кількості 23,22 тон за видатковою накладною № 184 від 23.10.2021 на суму 379061,86 грн (у тому числі ПДВ 14% - 46551,46 грн) (а.с.38-39).

Придбану у ДП "Дослідне господарство "ЕЛІТНЕ" Інституту рослинництва ім. В.Я. Юр`єва Національної академії аграрних наук України" продукцію, позивач реалізував ТОВ "Олійний дім".

Так, 30.09.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Бізнес Індастрі" (Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Олійний Дім" (Покупець) був укладений договір купівлі-продажу № 300917, згідно з п.1.1 якого Продавець зобов`язується передати у власність Покупцю сільськогосподарську продукцію зерно соняшника (далі-Товар), а Покупець зобов`язується прийняти та оплатити його на умовах цього Договору (а.с.45-47).

Специфікацією № 1 від 30.09.2021року, сторони визначили постачання продукції - соняшник, у кількості 210 тон (+/-10%), вартістю 4032000,00 грн з ПДВ (а.с.48).

Специфікацією № 2 від 18.10.2021року, сторони визначили постачання Продукції - соняшник, у кількості 110тон (+/-10%), вартістю 2035000,00 грн з ПДВ (а.с.50).

Специфікацією № 3 від 22.10.2021року, сторони визначили постачання Продукції - соняшник, у кількості 45 тон (+/-10%), вартістю 864000,00 грн з ПДВ (а.с.51).

Специфікацією № 4 від 27.10.2021року, сторони визначили постачання Продукції - соняшник, у кількості 22 тон (+/-10%), вартістю 402600,00 грн з ПДВ (а.с.52).

Специфікацією № 5 від 28.10.2021 року, сторони визначили постачання Продукції - соняшник, у кількості 65 тон (+/-10%), вартістю 1202500,00 грн з ПДВ (а.с.53).

Специфікацією № 6 від 04.11.2021 року, сторони визначили постачання Продукції- соняшник, у кількості 100 тон (+/-10%), вартістю 1920000,00 грн з ПДВ (а.с.54).

Специфікацією № 7 від 05.11.2021 року, сторони визначили постачання Продукції - соняшник, у кількості 370 тон (+/-10%), вартістю 7141000,00 грн з ПДВ (а.с.55).

На виконання вказаного договору поставки Продавець передав, а Покупець прийняв товар, що підтверджується видатковою накладною № 14 від 31.10.2021 на поставку соняшника на суму 405131,49 грн (у т.ч. ПДВ 14% - 49752,99 грн) (а.с.24).

В свою чергу, Покупець здійснив оплату товару за наступними платіжними дорученнями: №2400 від 05.11.2021 у сумі 1799426,81 грн, що підтверджується випискою з розрахункового рахунку позивача в АТ "Сенс Банк" за листопад 2021 року (а.с.14-23).

Транспортування насіння соняшнику здійснювалось ТОВ "ЕКОЗЕРНОТРАНС" (Перевізник) та оформлено договором на надання транспортних послуг №П-17/09/2021/2 від 17.09.2021 (а.с.26-29), актом надання послуг № 269 від 31.10.2021року (а.с.44) та товарно-транспортними накладними від 31.10.2023 №311021/3 та №311021/4 (а.с.36, 37).

Таким чином, 31.10.2021 року було реалізоване насіння соняшнику, за результатами чого складена видаткова накладна № 14 від 31.10.2021 на поставку соняшника на суму 405131,49 грн, (у т.ч. ПДВ 14% - 49752,99 грн) за договором купівлі-продажу № 300917 від 30.09.2021року (а.с.24).

За фактом поставки товару, ТОВ "Бізнес Індастрі" склало та надіслало для реєстрації податкову накладну № 16 від 31.10.2021 на суму 405131,49 грн (у тому числі ПДВ - 49752,99 грн) (а.с.35).

Однак, у відповідь 11.07.2022 позивачем було отримано квитанцію №9433831581, згідно якої на підставі п.201.16 ст. 201 ПК України, реєстрація податкової накладної від 31.10.2021 № 16 у Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Платник податку, яким подано для реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку (а.с.40).

ТОВ "Бізнес Індастрі" подало до Комісії з питань зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН пояснення та копії документів, необхідні для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі з додатками в кількості 14 документів (а.с.33-34).

За результатами розгляду пояснень позивача, Комісією регіонального рівня з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних було прийнято рішення про відмову в реєстрації податкової накладної № 16 від 31.10.2021 в Єдиному реєстрі податкових накладних № 8362115/42586770 від 02.03.2023 з причин ненадання позивачем первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи, у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки) (а.с.36-37).

Позивач не погодився із рішенням відповідача №8362115/42586770 від 02.03.2023 про відмову в реєстрації податкової накладної № 16 від 31.10.2021, та вважаючи його безпідставним, звернувся з даним позовом до суду.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з посиланням на безпідставність рішення про зупинення реєстрації спірної податкової накладної, як такого, що не містило обґрунтованих причин зупинення її реєстрації та конкретного переліку документів, які позивач мав надати контролюючому органу для розблокування реєстрації ПН, дійшов висновку, що відповідач, отримавши від платника податку разом з поясненнями первинні документи, які складені у відповідності до вимог законодавства та засвідчують факт реального виконання позивачем та його контрагентом господарських зобов`язань, не мав правових підстав для прийняття рішення про відмову у реєстрації поданої позивачем податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Обираючи належний та ефективний спосіб захисту порушеного права позивача, суд першої інстанції вважав на необхідне зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №16 від 31.10.2021, датою її фактичного подання - 11.07.2022.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, а також виходячи з меж апеляційного перегляду справи, визначених статтею 308 КАС України, колегія суддів зазначає таке.

За змістом підпункту «а» пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) (далі за текстом - ПК України) об`єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Пунктом 187.1 статті 187 ПК України визначено, що датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до абзацу 1 пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Абзацами першим, другим пункту 201.10 статті 201 ПК України встановлено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Функціонування Єдиного реєстру податкових накладних відбувається в автоматизованому режимі за правилами, визначеними Порядком ведення єдиного реєстру податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246 (далі за текстом - Порядок № 1246).

Зокрема, пункт 12 Порядку № 1246 передбачає, що саме в автоматизованому режимі здійснюється перевірка одержаної від платника податків податкової накладної на предмет наявності підстав для зупинення реєстрації.

Згідно з пунктом 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Колегія суддів зазначає, що обставини зупинення реєстрації податкових накладних обов`язково підлягають дослідженню, оскільки є юридично значимими та такими, що тягнуть за собою прийняття в подальшому рішення про реєстрацію податкової накладної або відмову в реєстрації на підставі витребуваних документів у платника податку за результатами зупинення реєстрації.

Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування (далі за текстом ПН/РК) в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі за текстом ЄРПН, Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації ПН/РК в Реєстрі, права та обов`язки їх членів визначено Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 ( далі Постанова № 1165).

За визначенням, наведеним у пункті 2 Порядку № 1165 автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації.

Відповідно до пункту 5 Порядку № 1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Згідно з приписами пункту 7 Порядку № 1165 у разі встановлення за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування відповідності відображених в них операцій хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Платник податку отримує інформацію щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, через електронний кабінет (пункт 8 Порядку № 1165).

Відповідно до пункту 10 Порядку № 1165 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

Згідно з пунктом 11 Порядку № 1165 у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Матеріалами справи підтверджено (а.с. 40), що позивачем, за результатами розгляду надісланої податкової накладної було отримано квитанцію, з якої вбачається, що підставою для зупинення реєстрації ПН слугувало те, що спірна ПН складена та подана платником податку, який відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Запропоновано надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Додатково повідомлені показники щодо податкової накладної № 16 від 31.10.2021 «D»=.0000% «Р»=0.

Критерії ризиковості здійснення операцій визначені у Додатку № 3 до Порядку № 1165.

Згідно з пунктом 8 Критеріїв ризиковості платника податку, останній відповідає такому критерію якщо у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Аналіз пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку свідчить про те, що для того, аби встановити наявність у господарської операції такої ознаки мають існувати визначені цим пунктом передумови, а також для підтвердження відповідності господарської операції вказаному критерію слід навести обґрунтований розрахунок за цим критерієм, якому відповідає платник податку (підпункт 2 пункту 11 Порядку № 1165).

Так, з дослідженої колегією суддів квитанції встановлено, що перший відповідач, наводячи числові показники «D», «Р», не надає при цьому розрахунку за критерієм підпункту 2 пункту 11 Порядку № 1165, а також не вказує чіткого переліку документів, які слід подати до контролюючого органу для прийняття позитивного рішення про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН,

Крім того, контролюючий орган, стверджуючи про відповідність платника податку критеріям ризиковості, не надає жодних доказів на підтвердження вказаних обставин. Не наведено і податкової інформації, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної у поданій для реєстрації податковій накладній.

Будь-яких рішень про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку матеріали справи не містять.

Колегія суддів зауважує, що статтею 62 Конституції України установлена презумпція невинуватості, яка передбачає, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Частина 1 статті 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

З огляду на вищезазначені правові норми, ТОВ "Бізнес Індастрі" має право укладати договори з будь-яким суб`єктом і визначати умови такого договору за домовленістю на власний розсуд, а будь-які сумніви контролюючого органу або віднесення позивача до переліку суб`єктів господарювання, які знаходяться на контролі ДПС України, повинні бути обґрунтовані належним чином та доведені в установленому законом порядку. Контролюючий орган має право здійснити податкову перевірку або будь-які інші заходи контролю у разі наявності на те законних підстав, однак підміняти такі перевірки рішеннями про зупинення реєстрації податкової накладної та про відмову у реєстрації останньої, на думку колегії суддів, є проявом свавілля, що несумісно з принципами демократичного суспільства.

Відповідно до пункту 5 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12 грудня 2019 року № 520 (далі за текстом Порядок № 520), перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Згідно з вимогами пунктів 9-11 Порядку № 520 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.

Комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком до цього Порядку.

Підставами для прийняття комісією регіонального рівня рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до п. 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що рішення комісії державної податкової служби повинно містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної.

За результатами аналізу наведених норм Верховний Суд у постанові від 18 листопада 2021 року у справі № 380/3498/20 зазначив, що чинними нормативно-правовими актами наведено вичерпний перелік обставин, які можуть слугувати підставою для прийняття рішення про відмову у реєстрації податкових накладних.

При цьому, як підтверджується змістом пункту 5 Порядку № 520 передбачений цим пунктом перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, не є вичерпним. В залежності від виду господарської операції, за наслідками якої подається податкова декларація для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, а також відповідних договірних зобов`язань між суб`єктами господарювання, обсяг документів може бути відмінним.

Крім того, можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної до реєстрації в ЄРПН прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків з зазначенням необхідності надання документів за вичерпним переліком відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не довільно, на власний розсуд.

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 3 листопада 2021 року у справі № 360/2460/20.

Суд апеляційної інстанції враховує, що Порядок № 1165 не передбачає можливості проведення контролюючим органом консультацій, листування з платником податку на етапі прийняття рішення про реєстрацію/відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН чи залучення платника податку до процесу прийняття цього рішення в інший спосіб. Тобто, у даному випадку платник податку фактично позбавлений можливості на участь у процесі прийняття суб`єктом владних повноважень відповідного рішення. Як наслідок, визначальне значення для дотримання законності цієї процедури і забезпечення прав платника податку під час її проведення має конкретизація контролюючим органом підстав для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН та зазначення у квитанції про зупинення чітких і зрозумілих вказівок такому платнику щодо того, які саме пояснення та копії документів має надати цей платник задля розгляду питання про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН.

Суб`єкти владних повноважень, ухвалюючи рішення, якими, зокрема, обмежується права платника податків, повинні уникати надмірного формалізму. Обсяг документів, які надаються платниками податку на додану вартість з метою усунення сумнівів у контролюючих органів щодо легальності відповідної операції за наслідками якої складено податкову накладну, яку подано для реєстрації якої в ЄРПН і, хоч і є визначеним у Порядку № 520, проте завжди є унікальним та залежить від організації господарських взаємовідносин між суб`єктами господарювання, змісту договірних відносин між такими, а також особливостями законодавчого врегулювання діяльності тієї чи іншої сфери бізнесу. Саме за результатами детального дослідження змісту документів (в тому числі договору), наданих на підтвердження інформації, зазначеної в податковій накладній, можливим є формування висновків щодо можливості чи неможливості реєстрації є ЄРПН податкової накладної, реєстрація якої була зупинена згідно із відповідною квитанцією.

Вказані висновки викладені у постанові Верховного Суду від 19 липня 2023 року у справі № 420/7850/22.

Колегія суддів зауважує, що здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинно підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.

Така правова позиція вже неодноразово викладалась Верховним Судом у своїх рішеннях, зокрема, у постановах від 23 жовтня 2018 року у справі № 822/1817/18, від 21 травня 2019 року у справі № 0940/1240/18, від 20 серпня 2019 року у справі № 2540/3009/18.

Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як актів правозастосування, є їх обґрунтованість і вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав їх прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів їх прийняття.

Невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акту індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Аналогічний висновок наведено у постановах Верховного Суду від 23 жовтня 2018 року у справі № 822/1817/18, від 02 квітня 2019 року у справі № 822/1878/18.

Натомість, у квитанції від 11.07.2022 про зупинення реєстрації ПН від 31.10.2021 № 16 не наведено сумнівів, пов`язаних з легальністю діяльності юридичної особи, які б вказували на ризиковість платника податку, та не відображено вичерпного переліку документів, який необхідно надати, що свідчить про необґрунтованість та невмотивованість такого рішення, оскільки позивач не міг передбачити відсутність яких саме документів може слугувати підставою для відмови в реєстрації податкової накладної.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що на виконання вимог першого відповідача позивачем до ГУ ДПС у м. Києві було надіслано повідомлення від 24.02.2023 № 15 про надання пояснень та копій документів щодо податкової накладної від 31.10.2021 № 16, зокрема копії договору № Е051021 від 05.10.2021, видаткову накладну № 184 від 23.10.2021, видаткову накладну № 14 від 31.10.2021, договір № 300917 від 30.09.2021, виписку з банку за листопад 2021 року, договір № П-17/09/2021/2 від 17.09.2021, ТТН 311021/2-311021/4 від 31.10.2021, оборотно-сальдові відомості по рахунках 631, 361 та інші.

Дослідивши вказані документи, колегією суддів встановлено, що на виконання договору купівлі-продажу № 300917, укладеного між ТОВ «Бізнес Індастрі» та ТОВ «Олійний дім» за фактом поставки товару (соняшника), що підтверджується видатковою накладною № 14 від 31.10.2021 та товарно-транспортною накладною № 311021/3-311021/4 від 31.10.2021, позивач, вважаючи, що у нього виникло податкове зобов`язання відповідно до частини 1 статті 187 ПК України (за правилом першої події), керуючись пунктом 201.1 статті 201 ПК України, сформував на адресу контрагента ТОВ «Олійний дім» податкову накладну від 31.10.2021 № 146 та подав її на реєстрацію.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що спірна податкова накладна була складена саме за фактом відвантаження товару, а не отримання передоплати за майбутню поставку.

Разом з цим, з метою підтвердження отримання оплати за поставлений товар на виконання умов вищевказаного договору, позивачем отримано оплату за поставлений товар соняшника, що підтверджується випискою з банку за листопад 2021 року, яка надавалася контролюючому органу.

Проте, незважаючи на подані документи, ГУ ДПС у м. Києві прийнято рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних № 8362115/42586770 від 02.03.2023 року, з посиланням на ненадання платником податку копій документів, зокрема первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.

Слід зауважити, що контролюючим органом не підкреслено які саме з наведеного переліку документи слід надати позивачу, хоча сам бланк (форма) передбачає необхідність здійснення таких дій, про що свідчить відповідне позначення (документи, які не надано, підкреслити), що в свою чергу є свідченням неналежної вмотивованості оскаржуваного рішення та призводить до правової невизначеності в частині окреслення, що саме розумілося під ненаданням платником вказаних документів.

Колегія суддів вважає безпідставним посилання контролюючого органу на ненадання позивачем документів на підтвердження походження реалізованого товару (соняшника), оскільки в наданих до контролюючого органу поясненнях платником податку було вказано, що для купівлі соняшника позивачем було підписано Договір № Е051021 від 05.10.2021 з ДП «ДГ «ЕЛІТНЕ» ІР НААН» та видаткову накладну № 184 від 23.10.2021, які надавались контролюючому органу, та були в нього в розпорядженні станом на момент прийняття оскаржуваного рішення.

Також є неприйнятними посилання контролюючого органу на відсутність доказів транспортування товару, оскільки позивачем надавався до контролюючого органу договір на надання транспортних послуг № П-17/09/2021/2 від 17.09.2021, акт наданих послуг № 269 від 31.10.2021 та відповідні товарно-транспортні накладні.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що контролюючим органом не надана належна оцінка тим документам, що фактично подано платником податку та не зазначено об`єктивних обставин, які перешкоджали б реєстрації податкової накладної з урахуванням документів, які вже були у розпорядженні першого відповідача. Відтак, посилання на вказані підстави в обґрунтування прийняття рішення про відмову у реєстрації податкової накладної, за умови не наведення комісією доказів того, що подані документи є недостатніми чи такими, та у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності зазначеної у них інформації, свідчить про необґрунтованість відмови ГУ ДПС в м. Києві у реєстрації податкової накладної № 16 від 31.10.2021.

Також колегія суддів вважає, що за відсутності у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної переліку документів, необхідних для її розблокування, посилання контролюючого органу на їх ненадання є неприйнятним, оскільки позивач, перебуваючи у стані правової невизначеності, подавав такі документи на власний розсуд.

Колегія суддів враховує, що відповідно до сталої практики Верховного Суду в аналогічних спорах, при розгляді таких спорів судами, крім іншого, має бути встановлено настання обставин, якими обумовлено обов`язок платника податків скласти податкову накладну та її зареєструвати в ЄРПН.

У постанові від 21 лютого 2023 року по справі №2240/3271/18 Верховний Суд зауважив на тому, що предметом доказування при вирішенні вимог про зобов`язання податкового органу зареєструвати податкову накладну (у разі скасування рішення Комісії про відмову в реєстрації податкової накладної) мають бути встановленими обставини достатності документів для її реєстрації.

Такий же підхід продемонстровано Верховним Судом і у постанові від 27 квітня 2023 року по справі № 460/8040/20, у якій Суд висловився про те, що саме лише зазначення про відсутність документів не є достатньою підставою для відмови у реєстрації податкової накладної, оскільки контролюючим органом повинно бути зазначено об`єктивні обставини, які перешкоджають реєстрації податкової накладної з урахуванням відсутності таких документів, при цьому, обов`язково повинна бути надана оцінка тим документам, що фактично подано платником податку.

Приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарських операцій може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки платника податків, підстави та порядок проведення якої визначено нормами ПК України.

Такий же підхід продемонстровано Верховним Судом у постановах від 7 грудня 2022 року по справі № 500/2237/20, від 1 лютого 2023 року по справі № 140/506/22.

З огляду на вищевикладені висновки, доводи першого відповідача про надання документів не у повному обсязі не спростовують настання першої із визначених пунктом 187.1 статті 187 ПК України події здійснення поставки товару, що підтверджується видатковою накладною № 14 від 31.10.2021 та товарно-транспортною накладною № 311021/3-311021/4 від 31.10.2021, та, як наслідок наявності підстав для формування спірної ПН.

Колегія суддів зазначає, що обов`язок податкового органу для цілей визначення наявності підстав для реєстрації податкової накладеної зводиться до встановлення належного підтвердження поданими документами даних податкової накладної. При цьому за відсутності чіткого переліку документів, достатніх у розумінні контролюючого органу для реєстрації податкової накладної, стверджувати щодо неналежного обсягу поданих платником податків документів для реєстрації податкової накладної, на чому зауважує апеляційний суд, є неприйнятним.

Натомість, у даній справі податковий орган вдався до передчасного встановлення реальності/нереальності господарської операції, досліджуючи не безпосередньо документи, складені в межах господарської операції між позивачем та його контрагентом, на адресу якого складено податкову накладну, а всю господарську діяльність позивача.

Як вбачається зі змісту пункту 5 Порядку № 520, платник може подати контролюючому органу документи, що стосуються конкретної господарської операції в межах якої складено податкову накладну, а не взагалі всі документи, що стосуються здійснення ним господарської діяльності або його контрагентами.

Таким чином, враховуючи встановлені обставини цієї справи колегія суддів дійшла висновку, що подані позивачем документи для реєстрації податкової накладної № 16 від 31.10.2021 підтверджують зазначені у ній дані та є достатніми для прийняття рішення про реєстрацію в ЄРПН.

Варто зазначити, що контролюючий орган, формуючи свої висновки, залишив поза увагою, що реальність господарської операції, підлягає дослідженню в межах проведення податкової перевірки. Крім того, роблячи висновок про фіктивність господарської операції, за наслідками якої складена спірна податкова накладна, вийшов за межі повноважень, якими він наділений на етапі реєстрації податкової накладної.

Суд вважає за доцільне наголосити, що прозорість адміністративних процедур є ефективним запобіжником державному свавіллю. Вмотивоване рішення демонструє особі, що вона була почута, дає стороні можливість апелювати проти нього. Лише за умови прийняття обґрунтованого рішення може забезпечуватися належний публічний та, зокрема, судовий контроль за адміністративними актами суб`єкта владних повноважень.

Про дотримання податковим органом вимог обґрунтованості під час прийняття відповідного акту індивідуальної дії свідчитиме належна мотивація його висновку, зокрема зі встановленням обставин, що мають значення для реєстрації ПН/РК, а також за умови посилання на докази, якими такі обставини можуть бути підтверджені, із зазначенням причин їх прийняття чи відхилення.

І навпаки, ненаведення мотивів прийнятих рішень «суб`єктивізує» акт державного органу та не дає змогу суду встановити дійсні підстави та причини, за яких цей орган прийшов саме до таких висновків, надати їм правову оцінку та встановити законність, обґрунтованість, пропорційність прийнятого рішення.

Суд також звертає увагу на те, що у випадку неконкретизації переліку документів у квитанції про зупинення реєстрації ПН платник податків перебуває у стані правової невизначеності, що позбавляє його можливості надати контролюючому органу необхідний в розумінні суб`єкта владних повноважень пакет документів, а для контролюючого органу, відповідно, створюються передумови для можливого прояву негативної дискреції прийняття рішення про відмову в реєстрації ПН.

Зупинення реєстрації податкової накладної не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а також прийняття негативного для платника податків рішення без зазначення конкретних мотивів, дає підстави для висновку про необхідність відновлення порушеного права позивача шляхом скасування рішення про відмову в реєстрації податкової накладної.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 10 квітня 2020 року у справі № 819/330/18.

Водночас, позивачем своєчасно, за встановленою формою та у повному обсязі, відповідно до приписів пункту 6 Порядку № 1165, пункту 5 Порядку № 520 і підпунктів 201.16.1., 201.16.2. пункту 201.16. статті 201 ПК України подано до ГУ ДПС у м. Києві інформацію та документи, які підтверджують здійснення господарської операції та є достатніми для прийняття рішення про реєстрацію спірної ПН № 16 від 31.10.2021.

Колегія суддів зауважує, що в силу частини 2 статті 2 КАС України будь-які рішення чи дії суб`єкта владних повноважень мають бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, містити конкретні об`єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.

ГУ ДПС у м. Києві під час судового розгляду справи не доведено наявності достатніх підстав для зупинення та відмови в реєстрації спірної ПН в ЄРПН.

З огляду на встановлені у справі фактичні обставини та досліджені докази колегія суддів вважає, що ГУ ДПС у м. Києві при прийнятті рішення № 8362115/42586770 від 02.03.2023 про відмову у реєстрації податкової накладної від 31.10.2021 № 16 діяло необґрунтовано, без урахування всіх обставин, що мали значення для прийняття таких рішень, не на підставі та не у спосіб, що передбачені ПК України, без дотримання вимог частини 2 статті 2 КАС України, а тому наявні підстави для визнання його протиправним та скасування, що зумовлює задоволення позовних вимог в цій частині.

Як установлено пунктами 19, 20 Порядку № 1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Внесення відомостей до Реєстру на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, здійснюється з дотриманням вимог цього Порядку. При цьому, вимоги абзацу десятого пункту 12 цього Порядку не застосовуються до податкової накладної та/або розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в установленому порядку.

Датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням.

Колегія суддів наголошує, що спосіб відновлення порушеного права позивача має бути ефективним та таким, що виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Зазначена позиція повністю кореспондується з висновками Європейського суду з прав людини, відповідно до яких обираючи спосіб захисту порушеного права слід зважати на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка вимагає щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності «небезпідставної заяви» за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов`язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менш, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею, повинен бути «ефективним» як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (пункт 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Афанасьєв проти України» від 5 квітня 2005 року (заява № 38722/02)).

Отже, «ефективний засіб правого захисту» в розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права й одержання особою бажаного результату.

Згідно з положеннями рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № (80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів Ради Європи 11 березня 1980 року, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Таким чином, дискреція це елемент управлінської діяльності. Вона пов`язана з владними повноваженнями і їх носіями органами державної влади та місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами. Дискрецію не можна ототожнювати тільки з формалізованими повноваженнями вона характеризується відсутністю однозначного нормативного регулювання дій суб`єкта.

На законодавчому рівні поняття «дискреційні повноваження» суб`єкта владних повноважень відсутнє. У судовій практиці сформовано позицію щодо поняття дискреційних повноважень, під якими слід розуміти такі повноваження, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибирати один з кількох варіантів конкретного правомірного рішення. Водночас, повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов`язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов`язати до цього в судовому порядку.

Тобто, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким.

У справі, що переглядається, умови, за наявності яких контролюючий орган зобов`язаний був зареєструвати спірні податкові накладні, були виконані позивачем, а тому у другого відповідача був лише один вид правомірної поведінки зареєструвати такі накладні. За законом у контролюючого органу не було вибору між декількома можливими правомірними рішеннями.

Зважаючи на те, що підставою для відмови в реєстрації спірної податкової накладної були обставини, які не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду в апеляційної інстанцій колегія суддів вважає, що належним способом захисту порушеного права позивача є зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 31.10.2021 № 16 датою її подання на реєстрацію.

Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи судом апеляційної інстанції, спростовані зібраними по справі доказами та встановленими обставинами, з наведених підстав висновків суду не спростовують.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право: залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

За визначенням, наведеним у статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд прийшов до вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи та правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального права.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

Керуючись ч. 4 ст. 229, ч. 4 ст. 241, ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 327-329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м.Києві - залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13.05.2024 по справі № 520/11694/23 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя Т.С. Перцова Судді С.П. Жигилій В.Б. Русанова