Постанова

від 18.09.2024 по справі 520/6173/24

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2024 р. Справа № 520/6173/24Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Спаскіна О.А.,

Суддів: Любчич Л.В. , Присяжнюк О.В. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕК КНОУ УКРАЇНА" на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 26.06.2024, головуючий суддя І інстанції: Заічко О.В., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022 по справі № 520/6173/24

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕК КНОУ УКРАЇНА"

до Київської митниці як відокремленого підрозділу Державної митної служби України

про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ТЕК КНОУ УКРАЇНА" звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Київської митниці як відокремленого підрозділу Державної митної служби України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 26.06.2024 адміністративний позов залишено без розгляду.

Позивач, не погодившись з даним рішенням суду, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу, адміністративну справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

В обґрунтування вимог скарги посилається на те, що ухвала суду першої інстанції є незаконною, необґрунтованою, постановленою з порушенням норм процесуального права, а саме, ст.ст. 44, 195, 229, 230, 240 Кодексу адміністративного судочинства України, а висновки суду першої інстанції про повторну неявку позивача у судове засідання не відповідають обставинам справи.

Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому наполягав на законності спірної ухвали та просив залишити її без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Згідно з ч. 1 ст. 312 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Згідно із ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів та у разі, зокрема, відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю.

Оскільки сторонами не заявлялись клопотання про розгляд справи за їх участю, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Постановляючи спірну ухвалу про залишення позову без розгляду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 240 КАС України суд першої інстанції зазначив, що з огляду на неприбуття позивача та/або його представника в судове засідання повторно, неповідомлення ними про причини неприбуття до суду повторно, за умови неподання позивачем та/або його представником заяви про розгляд справи за його відсутності, суд дійшов висновку, що цей адміністративний позов підлягає залишенню без розгляду та клопотання відповідача - задоволенню.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: 1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання; 2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними; 3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи; 4) необхідність витребування нових доказів, у випадку, коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження; 5) якщо суд визнає потрібним, щоб сторона, яка подала заяву про розгляд справи за її відсутності, дала особисті пояснення (ч. 2 ст.2 05 КАС України).

Частиною 5 ст. 205 КАС України передбачено, що у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи. Якщо відповідач наполягає на розгляді справи по суті, справа розглядається на підставі наявних у ній доказів. До позивача, який не є суб`єктом владних повноважень, положення цієї частини застосовуються лише у разі повторної неявки.

Колегія суддів зазначає, що залишення позовної заяви без розгляду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 240 КАС України, можливе за таких умов:

а) повідомлення позивача належним чином про судовий розгляд;

б) відсутність поважних причин неприбуття позивача або відсутність інформації про такі причини;

в) відсутність заяви позивача про розгляд справи за його відсутності.

Наведене вище узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 05.03.2021 по справі № 682/210/17.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Загальнообов`язкові процесуальні правила, визначені в статті 205 КАС України є свого роду формою реалізації гарантій особи (кожного) на звернення до суду за захистом свого порушеного права чи обмеження свобод. У них іманентно презюмується, що кожен, хто звертається до суду за захистом свого права, відповідно до принципів верховенство права, рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, гласності і відкритості судового процесу, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з`ясування всіх обставин у справі, буде активним учасником судового провадження, зможе безпосередньо чи опосередковано через свого представника отримати судовий захист свого права.

Частина п`ята цієї статті сконструйована таким чином, що дає суду можливість не розглядати позовну заяву особи і повернути її без розгляду її автору, що має вигляд застосування до особи, яка ініціювала позовне провадження, своєрідної форми відповідальності за дії, пов`язані з неявкою на засідання суду. Логіка цих норм така, що якщо позивач два і більше разів не з`явився в судове засідання на судові виклики, не повідомив причин неявки й не висловив свою позицію щодо можливості розгляду справи без його участі, не постав перед судом і не переконав його у тому, що відповідач щодо нього чинив протиправно чи незаконно, то тоді такими діями він фактично сигналізує про свою нехіть до спору.

Законодавче формулювання частини п`ятої «… якщо неявка перешкоджає розгляду справи» означає, що суд може розглянути позов по суті, однак не зобов`язаний цього робити. Це законодавче формулювання змістовно викладено у вигляді умови, яка в кожному конкретному випадку (правовій ситуації, казусові) повинна оцінюватися окремо в межах відповідних спірних правовідносин, які диктують її застосування.

Наведена правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18 грудня 2019 року по справі № 9901/949/18.

Колегія суддів зазначає, що залишення позовної заяви без розгляду з підстав, передбачених ч. 5 ст. 205, п. 1 ч. 4 ст. 240 КАС України, можливе виключно за наявності сукупності таких умов: належне повідомлення позивача про дату, час і місце судового засідання; відсутність заяви позивача про розгляд справи за його відсутності; неявка позивача в судове засідання (підготовче засідання) без поважних причин або неповідомлення ним про причини такої неявки; неможливість розгляду справи по суті за відсутності позивача; відсутність вимоги відповідача щодо розгляду справи по суті на підставі наявних у ній доказів.

Наведена правова позиція відповідає правовим висновкам Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 12 січня 2023 року у справі №9901/278/21.

Так, ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 13.03.2024 відкрито загальне позовне провадження в адміністративній справі та призначено підготовче засідання по адміністративній справі на 04.04.2024 року о 14:00 год. Про дату, час і місце судового засідання повідомлено представника ТОВ "ТЕК КНОУ УКРАЇНА" разом з повісткою, яку отримано ним 14.03.2024 через підсистему "Електронний суд".

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 03.04.2024 задоволено заяви представників сторін про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 04.04.2024 відкладено підготовче засідання у справі № 520/6173/24 на 30.04.2024 о 16:00 год., оскільки представником позивача було подане клопотання про закриття підготовчого провадження та перехід до розгляду справи по суті, а враховуючи той факт, що відповідачем аналогічного клопотання подано не було, то суд не вбачав за можливе закрити підготовче засідання. Про дату, час і місце судового засідання повідомлено представників сторін разом з повістками, які отримано ними 10.04.2024 через підсистему "Електронний суд".

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 29.04.2024 задоволено заяви представників сторін про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 30.04.2024 відкладено підготовче засідання у справі № 520/6173/24 на 16.05.2024 о 16:00 год., оскільки підготовче засідання по даній справі було призначене на 30.04.2024 о 16:00 год. у режимі відеоконференції, а враховуючи той факт, що станом на 16:00 год. суддя знаходилася в нарадчій кімнаті, приймаючи рішення по іншій справі, розпочати дане судове засідання у призначений час не вдалося за можливе. Про дату, час і місце судового засідання повідомлено представників сторін разом з повістками, які отримано ними 06.05.2024 через підсистему "Електронний суд".

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 15.05.2024 задоволено заяви представників сторін про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 16.05.2024 відкладено підготовче засідання у справі № 520/6173/24 на 11.06.2024 о 15:30 год., оскільки 16.05.2024 представником позивача було подане клопотання про відкладення розгляду справи, судове засідання по якій призначене на 16.05.2021 о 16:00 годині. Про дату, час і місце судового засідання повідомлено представників сторін разом з повістками, які отримано ними 20.05.2024 через підсистему "Електронний суд".

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 10.06.2024 задоволено заяву представника відповідача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 11.06.2024 відкладено підготовче засідання у справі № 520/6173/24 на 26.06.2024 о 14:00 год., оскільки підготовче засідання по даній справі було призначене на 11.06.2024 о 15:30 годині, а враховуючи той факт, що станом на 15:30 год. суддя знаходилася в нарадчій кімнаті, приймаючи рішення по іншій справі, розпочати дане судове засідання у призначений час не вдалося за можливе. Про дату, час і місце судового засідання повідомлено представників сторін разом з повістками, які отримано ними 13.06.2024 через підсистему "Електронний суд".

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 20.06.2024 задоволено заяву представника відповідача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 26.06.2024 адміністративний позов залишено без розгляду, оскільки у засідання, призначене на 26.06.2024 представник позивача повторно не з`явився, клопотань про розгляд справи в режимі відеоконференції не подавав, від представника Київської митниці як відокремленого підрозділу Державної митної служби України надійшло клопотання про залишення позову без розгляду у зв`язку з повторною неявкою позивача.

Відповідно до ч. 1 ст. 205 КАС України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно до п. 1, 2 ч. 3 ст. 205 КАС України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), незалежно від причин неявки.

Колегія суддів зауважує, як вбачається з ухвали Харківського окружного адміністративного суду від 11.06.2024, оскільки підготовче засідання по даній справі було призначене на 11.06.2024 о 15:30 годині, а враховуючи той факт, що станом на 15:30 год. суддя знаходилася в нарадчій кімнаті, приймаючи рішення по іншій справі, розпочати дане судове засідання у призначений час не вдалося за можливе.

Отже, підготовче засідання у справі № 520/6173/24 не відбулось 11.06.2024 о 15:30 годині та відкладено на 26.06.2024 о 14:00 год., не з підстав неявки позивача у судове засідання, а тому залишення позову без розгляду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 240 КАС України є помилковим.

Крім того, згідно із ч. 5 ст. 205 КАС України, у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи. Якщо відповідач наполягає на розгляді справи по суті, справа розглядається на підставі наявних у ній доказів. До позивача, який не є суб`єктом владних повноважень, положення цієї частини застосовуються лише у разі повторної неявки.

Тобто, позовну заяву може бути залишено без розгляду, якщо неявка позивача перешкоджає розгляду справи.

Відповідно до ч. 9 ст. 205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Колегія суддів зауважує, що залишаючи позовну заяву без розгляду, судом першої інстанції не встановлено, яким чином неявка позивача та його представника перешкоджала розгляду вказаної справи, при цьому не навів жодних мотивів та обґрунтування такого висновку.

Водночас, вирішуючи питання про залишення позовної заяви без розгляду з підстав, передбачених зазначеними нормами процесуального закону, суд на підставі аналізу матеріалів справи та думки інших учасників справи повинен, серед іншого, дослідити питання можливості розгляду справи по суті за відсутності позивача, а також з`ясувати, чи не наполягає відповідач на розгляді справи по суті на підставі наявних у ній доказів.

Вказані висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладену в постанові від 19 вересня 2018 року у справі № 826/10538/17, від 05 березня 2021 року у справі № 682/210/17.

Крім того, в порушення наведених вимог, в оскаржуваній ухвалі, відсутні посилання на думки відповідача щодо розгляду справи по суті на підставі наявних у ній доказів за відсутності позивача.

З огляду на зазначене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції дійшов передчасного та помилкового висновку про наявність передбачених п. 4 ч. 1 ст. 240 КАС України підстав для залишення позовної заяви у даній справі без розгляду.

Також, колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу на те, що питання доступу особи до правосуддя неодноразово було предметом судового розгляду Європейського суду з прав людини.

Так, у рішенні по справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії» від 13 січня 2000 року та у рішенні по справі «Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії» від 28 жовтня 1998 року Європейський Суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступ до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог.

З тексту ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод прямо випливає, що доступність правосуддя є невід`ємним елементом права на справедливий суд. У рішенні по справі "Голдер проти Великої Британії" від 21.02.1975р., ЄСПЛ дійшов до висновку, що сама конструкція ст. 6 Конвенції була би безглуздою та неефективною, якби вона не захищала право на те, що справа взагалі буде розглядатися. У рішенні по цій справі Суд закріпив правило, що ч. 1 ст. 6 Конвенції містить у собі й невід`ємне право особи на доступ до суду.

Таким чином, зміст права на захист полягає в тому, що кожен має право звернутися до суду, якщо його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Таким чином, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції порушено норми процесуального права, у зв`язку з чим ухвала суду першої інстанції на підставі ст. 320 КАС України підлягає скасуванню, з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 308, 311, 312, 315, 320, 321, 322, 325, 327-329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕК КНОУ УКРАЇНА" - задовольнити.

Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 26.06.2024 по справі №520/6173/24 - скасувати.

Справу №520/6173/24 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕК КНОУ УКРАЇНА" до Київської митниці як відокремленого підрозділу Державної митної служби України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя О.А. Спаскін Судді Л.В. Любчич О.В. Присяжнюк