Постанова

від 17.09.2024 по справі 520/21007/23

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Головуючий І інстанції: Мар`єнко Л.М.

17 вересня 2024 р.Справа № 520/21007/23Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Мельнікової Л.В.,

Суддів: Бегунца А.О. , Курило Л.В. ,

за участю секретаря судового засідання Колесник О.Е.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду у місті Харкові справу за апеляційною скаргою Головного управління Державної податкової служби України у Харківській області на додаткове рішення Харківського окружного адміністративного суду від 02 липня 2024 року у справі за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ПЛАНЕТА МОЛЛ +» до Головного управління Державної податкової служби України у Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення,-

В с т а н о в и в:

04.08.2023 позивач ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ПЛАНЕТА МОЛЛ +» (далі - ТОВ «ПЛАНЕТА МОЛЛ +», підприємство) звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у Харківській області (далі ГУ ДПС у Харківській області, контролюючий орган), в якому просить суд:

визнати протиправним та скасувати рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податків № 7306 від 28.06.2023, прийняте Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у Харківській області;

зобов`язати ГУ ДПС у Харківській області виключити ТОВ «ПЛАНЕТА МОЛЛ +» з переліку платників податків, які відповідають ризиковості.

В судовому засідання суду першої інстанції, яке відбулося 25.06.2024 представником позивача Новохацькою Н.Є заявлено клопотання в порядку ч. 7 ст. 139 КАС України та повідомлено, що докази про розмір судових витрат, які позивач має сплатити у зв`язку з розглядом справи, будуть подані протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 25.06.2024 задоволено адміністративний позов ТОВ «ПЛАНЕТА МОЛЛ + ».

Судовим рішенням визнано протиправним та скасовано рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податків № 7306 від 28.06.2023, прийняте Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Харківській області.

ГУ ДПС у Харківській області зобов`язано виключити ТОВ «ПЛАНЕТА МОЛЛ + » з переліку платників податків, які відповідають ризиковості.

За рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Харківській області на користь ТОВ «ПЛАНЕТА МОЛЛ + » стягнуто судовий збір у розмірі 2 684.00 грн.

26.06.2024 позивач звернувся до суду із заявою про розподіл судових витрат, яким вирішити питання розподілу судових витрат у вигляді витрат на правничу допомогу у сумі 10 000.00 грн (т. 2 а.с. 1-6).

27.06.2024 від ГУ ДПС у Харківській області надійшло клопотання про зменшення суми витрат на оплату правничої допомоги (т. 2 а.с. 27-31).

У поданому запереченні відповідач зазначив про невідповідність заявлених до відшкодування витрат критеріям, визначених у ч. 4 ст. 134 КАС України та заперечував щодо їх відшкодування в повному обсязі.

Додатковим рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 02.07.2024 задоволено частково заяву представника ТОВ «ПЛАНЕТА МОЛЛ + » про розподіл судових витрат.

Судовим рішенням стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Харківській області на користь ТОВ «ПЛАНЕТА МОЛЛ + » витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000.00 грн.

В задоволенні іншої частини заяви відмовлено.

Задовольняючи частково заяву позивача про стягнення витрат, пов`язаних з розглядом справи, суд першої інстанції, виходив з того, що враховуючи складність справи, кількість затраченого часу для підготовки процесуальних документів, вивчення судової практики адвокатом та участь у судових засіданнях, одночасне поєднання таких факторів як: нерозумність об`єктивної необхідності судових витрат у такій сумі для конкретної справи, та зважаючи на заперечення представника відповідача щодо суми заявлених до відшкодування витрат, суд прийшов до висновку про необхідність зменшення заявленої до відшкодування суми витрат вдвічі (10000 : 2).

Не погодившись із вказаним додатковим рішенням суду, ГУ ДПС у Харківській області подано апеляційну скаргу, в якій з посилання на порушення судом першої інстанції норм матеріального права просить його скасувати та прийняти нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні заяви ТОВ «ПЛАНЕТА МОЛЛ +» про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу у повному обсязі.

В обґрунтування поданої апеляційної скарги відповідач зазначив, що витрати на правничу допомогу є неспівмірними та завищеними.

Вимоги апеляційної скарги відповідач обґрунтовує фактично аналогічними доводами, що наведені ним у запереченнях на заяву про ухвалення додаткового рішення.

Відзив на апеляційну скаргу від позивача не надходив, що не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

За приписами ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги (ч. 1 ст. 308). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язкової підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 2 ст. 308).

Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а додаткове рішення відповідно до положень ст. 316 КАС України слід залишити без змін, з наступних підстав.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 252 КАС України, суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, зокрема, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до ст. 16 КАС України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво в суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

За приписами ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

У пункті 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30.09.2009 № 23-рп/2009 зазначено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Частиною 2 ст. 134 КАС України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Положеннями ч.ч. 3 та 4 ст. 134 КАС України визначено, що для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що розмір суми витрат на правничу допомогу адвоката визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу та вартості виконаних робіт, витрати на проведення яких понесені в межах розгляду конкретної судової справи. При цьому розмір витрат має бути співмірним із складністю виконаних адвокатом конкретних робіт та часом, витраченим на виконання цих робіт.

Принцип співмірності витрат на оплату послуг адвоката запроваджено у ч. 5 ст. 134 КАС України. Так, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Надаючи оцінку понесеним позивачем витратам на правничу допомогу колегія суддів зазначає, що суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою. Також, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час.

При визначенні суми відшкодування суд має врахувати критерії реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/WestAllianceLimited» проти України, заява № 19336/04, п. 269).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

На підтвердження витрат на правову допомогу у суді першої інстанції позивач надав до матеріалів справи : ордер серія АХ № 1180828, свідоцтво про право заняття адвокатською діяльнімтю (т.1 а.с. 171-172) договір про надання правової допомоги від 01.04.2024, детальний опис робіт (наданих послуг) виконаних адвокатом Новохацькою Н.Є. за договором від 01.04.2024, акт приймання передачі виконаних робіт ( наданих послуг за договором про надання правничої допомоги від 01.04.2024 (т. 2 а.с. 14-17).

Відповідно до п. 1.1-1.2 Договору від 01.04.2024 клієнт доручає, а адвокат бере на себе зобов`язання надавати професійну правничу допомогу при провадженні в суді першої та апеляційної інстанції у справі № 520/21007/23. Правнича допомога, передбачена цим договором, включає : підготовку до розгляду справи (вивчення на підставі наданих клієнтом документів обставин спору), представництво в суді.

Відповідно до п. 5.1 Договору від 01.04.2024 за надання правової допомоги за цим договором клієнт сплачує адвокату гонорар, розмір якого визначається з наступного :

підготовка до розгляду справи (вивчення на підставі наданих клієнтом документів обставин спору) 500.00 грн за 1 год;

представництво в суді 2 000.00 грн за кожне судове засідання.

Згідно з актом прийому-передачі наданих послуг від 25.06.2024 та детальним описом робіт за Договором б/н про надання правової допомоги від 01.04.2024 адвокатом Новохацькою Н.Є. надані такі послуги:

1) підготовка до розгляду справи № 520/21007/23 на підстав наданих Клієнтом документів, в тому числі: позовної заяви від 03.08.2023; додаткових пояснення від 14.11.2023, 29.11.2023, 25.12.2023, 11.01.2024, 15.01.2024, 16.01.2024, 02.02.2024; заяви від 11.04.2024 - кількість затраченого часу 8 годин, загальною вартістю 4 000.00 грн;

2) представництво в суді: участь у судовому засіданні в Харківському окружному адміністративному суді 02.04.2024 2 000.00 грн;

3) представництво в суді: участь у судовому засіданні в Харківському окружному адміністративному суді 23.04.2024 2 000.00 грн;

4) представництво в суді: участь у судовому засіданні в Харківському окружному адміністративному суді 25.06.2024 2 000.00 гривень.

Загальна вартість наданих послуг : 10 000.00 грн.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21 зауважила, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

Подібний висновок викладений у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 10.07.2024 у справі № 340/1498/22.

Відповідно до ч. 6 ст. 134 КАС України у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. А згідно з частиною сьомою цієї ж статті КАС України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Тобто, саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц вказала про виключення ініціативи суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

Отже, принцип співмірності розміру витрат на професійну правничу допомогу повинен застосовуватися відповідно до вимог частини шостої статті 134 КАС України за наявності клопотання іншої сторони.

Це означає, що відповідач, як особа, яка заперечує зазначений позивачем розмір витрат на оплату правничої допомоги, зобов`язаний навести обґрунтування та надати відповідні докази на підтвердження його доводів щодо неспівмірності заявлених судових витрат із заявленими позовними вимогами, подавши відповідне клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, а суд, керуючись принципом співмірності, обґрунтованості та фактичності, вирішує питання розподілу судових витрат керуючись критеріями, закріпленими у ста. 139 КАС України.

Аналогічні за змістом висновки викладені також у постановах від 21.01.2021 у справі № 280/2635/20, від 24.06.2021 у справі № 520/12026/19 та від 03.12.2021 у справі № 817/861/18, від 23.06.2022 у справі № 640/9792/20.

Так, представник відповідача заперечував проти стягнення з нього витрат на професійну правничу допомогу, з огляду на те, що витрати за надання правничої допомоги неспівмірні зі складністю справи.

За правилами оцінки доказів, встановлених ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі «Баришевський проти України» (Заява № 71660/11), пункті 80 рішення у справі «Двойних проти України» (Заява № 72277/01), пункті 88 рішення у справі «Меріт проти України» (заява № 66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Крім того, у пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму.

Колегія суддів зазначає, що як вбачається з матеріалів справи позовна заява була подано ТОВ «ПЛАНЕТА МОЛЛ+» 04.08.2023, також в матеріалах справи містяться додаткові пояснення від 11.01.2024, 15.01.2024, 02.02.2024, проте Договір про надання правничої допомоги датований 01.04.2024.

Позовна заява та вищезазначені додаткові пояснення підписані директором ТОВ «ПЛАНЕТА МОЛЛ+» Глобенко С. та представником позивача Михальовим В.А.

Тобто, матеріали справи не містять належних документальних доказів того, що саме адвокатом Новохацькою Н.Є. здійснювались дії по вивченню матеріалів замовника для підготовки та подання позовної заяви та процесуальних документів (додаткові пояснення від 11.01.2024, 15.01.2024, 02.02.2024) до суду першої інстанції.

Отже, згідно з матеріалами справи № 520/21007/23, документально підтверджується вступ адвоката у справу вже після подання позовної заяви позивачем.

З урахуванням наведеного, з огляду на підтвердження позивачем фактичного розміру витрат, що підлягають сплаті, на правничу допомогу, заперечень відповідача, відповідно до наданих документів, враховуючи критерії обґрунтованості та співмірності те, що практика судів адміністративної юрисдикції у подібних правовідносинах є однозначною та численною, розміру понесених витрат, а також значення справи для позивача, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про стягнення за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Харківській області на користь позивача витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката в сумі 5 000.00 грн.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

У відповідності до ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Інші доводи апеляційної скарги на висновки колегії суддів не впливають.

При цьому, колегія суддів враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (№ 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (№ 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija vs. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 292, 293, 308, 310, 315, 316, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області залишити без задоволення, а додаткове рішення Харківського окружного адміністративного суду від 02 липня 2024 року, - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя Л.В. МельніковаСудді А.О. Бегунц Л.В. Курило

Повний текст постанови складено 18.09.2024 року