Повістка

від 18.09.2024 по справі 420/35790/23

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Д О Д А Т К О В А П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 вересня 2024 р.м. ОдесаСправа № 420/35790/23

П`ятий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

судді-доповідача Шеметенко Л.П.

судді Градовського Ю.М.

судді Турецької І.О.

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Одесі заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕХНОБУДМАКС» про ухвалення додаткового судового рішення по справі № 420/35790/23 за апеляційною скаргою Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2024 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕХНОБУДМАКС» до Головного управління Державної податкової служби України в Одеській області, Державної податкової служби України, Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення,-

В С Т А Н О В И В:

У грудні 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ТЕХНОБУДМАКС» (далі Позивач) звернулось з адміністративним позовом до Головного управління Державної податкової служби України в Одеській області (далі Відповідач 1), Державної податкової служби України (далі Відповідач 2), Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області (далі Відповідач 3), в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати рішення №110721 від 09.10.2023 року Комісії Головного управління ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про відповідність Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕХНОБУДМАКС» критеріям ризиковості платника податку;

- визнати протиправним та скасувати рішення № 116790 від 26.10.2023 року Державної податкової служба України про залишення скарги від 19.10.2023 року щодо рішення №110721 від 09.10.2023 року про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕХНОБУДМАКС» без задоволення;

- зобов`язати Головне управління ДПС в Одеській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «ТЕХНОБУДМАКС» з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2024 року позов задоволено.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 03 вересня 2024 року апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області залишено без задоволення, рішення Одеського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2024 року залишено без змін.

06.09.2024 року до П`ятого апеляційного адміністративного суду від представника ТОВ «ТЕХНОБУДМАКС» - адвоката Карпової О.В. надійшла заява, в якій вона просить ухвалити додаткове рішення по даній справі та стягнути на користь ТОВ «ТЕХНОБУДМАКС» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 12000 грн.

Клопотань про зменшення розміру витрат на правничу допомогу до суду апеляційної інстанції не надходило.

Розглянувши матеріали справи та подану заяву, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Частиною 1 ст. 139 КАС України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно ч. 6 ст. 139 КАС України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

За наведеного правового регулювання, суд апеляційної інстанції змінює розподіл судових витрат, понесених сторонами у справі в суді першої інстанції, лише за умови зміни судового рішення суду першої інстанції або ухвалення нового судового рішення.

В свою чергу, у разі залишення оскаржуваного судового рішення суду першої інстанції без змін, суд апеляційної інстанції здійснює розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

У даній справі постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 03 вересня 2024 року апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області залишено без задоволення, рішення Одеського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2024 року залишено без змін.

За таких обставин, у даній справі у суду апеляційної інстанції наявні повноваження щодо розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Досліджуючи питання щодо складу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, колегія суддів зазначає, що 09.06.2024 року представник ТОВ «ТЕХНОБУДМАКС» - адвокат Карпова О.В. подала до суду відзив на апеляційну скаргу ГУ ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного

Також, у вказаному відзиві зазначено про намір подати докази понесених витрат на правову допомогу та 06.09.2024 року надійшла заява, в якій представник просить стягнути на користь позивача судові витрати на правову допомогу адвоката в сумі 12 000 грн.

Згідно ч.ч. 1, 3, 4, 5 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.

У випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу.

Відповідно до вимог п. 3 ч. 1 ст. 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

З огляду на викладене, враховуючи подані позивачем заяви, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для ухвалення додаткового судового рішення щодо розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Відповідно до статті 16 КАС України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво в суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Пунктом 1 частини третьої статті 132 КАС України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2 ст. 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Згідно з частиною третьою статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката, виходячи із положень частини п`ятої статті 134 КАС України, має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до частини шостої статті 134 КАС України у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина сьома статті 134 КАС України).

Частиною 9 статті 139 КАС України встановлено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» від 05 липня 2012 року № 5076-VI, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація та досвід адвоката, фінансовий стан клієнта й інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним і враховувати витрачений адвокатом час.

Таким чином, вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто, не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову.

Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката.

У зв`язку з цим, суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Суд також має враховувати, чи пов`язані ці витрати з розглядом справи, чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі, чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес тощо.

Визначаючись із відшкодуванням понесених витрат на правничу допомогу, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

Велика Палата Верховного Суду вказала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

Також, ключовим критерієм під час розгляду питання щодо можливості стягнення «гонорару успіху» у справі яка розглядається є розумність заявлених витрат. Тобто, розмір відповідної суми має бути обґрунтованим. Крім того, підлягає оцінці необхідність саме такого розміру витрат.

Так, у справі «East/West Alliance Limited» проти України» Європейський суд із прав людини, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10% від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «Ботацці проти Італії» (Bottazzi v. Italy) [ВП], заява №34884/97, п. 30, ECHR 1999-V).

У п. 269 Рішення у цій справі Суд зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (див. вищезазначене рішення щодо справедливої сатисфакції у справі «Іатрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece), п. 55 з подальшими посиланнями).

Як зазначалось вище, представник позивача в суді апеляційної інстанції заявив клопотання про стягнення на користь позивача витрати на правову допомогу у загальній сумі 12 000 грн.

На підтвердження понесених витрат на правову допомогу позивачем до матеріалів справи надано: договір №168 про надання правничої допомоги від 04.06.2024 року, укладеного між ТОВ «Технобудмакс» та адвокатом Карповою О.В.; додаткову угоду №1 від04.06.2024 року до договору про надання правничої допомоги; акт приймання-передачі наданих послуг від 05.09.2024 року; опис робіт до договору про надання правничої допомоги від 05.09.2024 року; платіжні інструкції №41 від 05.06.2024 року та №48 від 06.09.2024 року.

Поряд з цим, як вже зазначалось колегією суддів, у даній справі судом апеляційної інстанції залишено без змін судове рішення суду першої інстанції про задоволення заявленого позову, а тому, суд апеляційної інстанції здійснює розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції.

Так, відповідно до опису робіт до договору про надання правничої допомоги від 05.09.2024 року було надано наступні послуги: надання усної консультації щодо розгляду справи в апеляційній інстанції 1 год., ознайомлення з матеріалами справи апеляційного провадження 1 год., складання (подання) заяви про надання до суду доказів обґрунтування суми витрат на правничу допомогу та ухвалення додаткового судового рішення по справі 2 год., складання (подання) відзиву на апеляційну скаргу 6 год., подання (складання) заяви від 16.08.2024 року про повідомлення причин пропуску строку 1,5 год., подання заяви на отримання постанови і рішення по справі, що набрало законної сили 0,5 год.

Загальна сума наданих послуг становить 12000 грн.

Крім того, представником позивача надано до суду платіжні інструкції про оплату №41 від 05.06.2024 року та №48 від 06.09.2024 року про отримання грошових коштів у вказаному розмірі.

Колегія суддів зазначає, що витрати на професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 126 КАС України).

Отже, відшкодуванню підлягають витрати, незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною чи тільки має бути сплачено.

Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 21.01.2021 року у справі № 280/2635/20.

На підставі наведеного у сукупності, враховуючи, співмірність суми витрат зі складністю справи, з огляду на зміст та обсяг робіт проведених адвокатом під час апеляційного розгляду справи, пов`язаність витрат на послуги адвоката з розглядом справи, обґрунтованість та пропорційність витрат до предмета спору, обґрунтованість визначення розміру гонорару успіху, значення справи для сторін, колегія суддів приходить до висновку, що на користь позивача підлягають стягненню понесені ним витрати на професійну правничу допомогу у загальному розмірі 3 000 грн. В свою чергу, заявлені до відшкодування витрати на професійну правничу допомогу є неспівмірними зі складністю справи та обсягом наданих адвокатом послуг позивачу у даній справі.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для ухвалення додаткової постанови у даній справі та часткового задоволення поданої заяви.

Керуючись ст.ст. 139, 241, 243, 250, 252, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕХНОБУДМАКС» про ухвалення додаткового судового рішення задовольнити частково.

Прийняти додаткову постанову у справі № 420/35790/23 за апеляційною скаргою Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2024 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕХНОБУДМАКС» до Головного управління Державної податкової служби України в Одеській області, Державної податкової служби України, Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення.

Стягнути з Головного управління ДПС в Одеській області (код ЄДРПОУ 44069166) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕХНОБУДМАКС» (код ЄДРПОУ 33657023) судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3 000 (три тисячі) гривень.

Додаткова постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Судове рішення складено у повному обсязі 18.09.2024 р.

Суддя доповідач: Л.П. Шеметенко

Суддя: Ю.М. Градовський

Суддя: І.О. Турецька